ПЛАН – КОНСПЕКТ УРОКУ Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві. Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки 8 клас

1. ВІДДІЛ ОСВІТИ
ДОБРОПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
Білозерська загальноосвітня
школа І – ІІІ ступенів №14
Добропільськоїміськоїради
Донецькоїобласті
ПЛАН – КОНСПЕКТ УРОКУ
Бароко як доба і художній напрям у європейській літературі й мистецтві.
Видатні представники європейського бароко та їхні здобутки
8 клас
Підготувала:
учитель зарубіжної
літератури
Білозерської ЗОШ
І – ІІІ ступенів №14
Шиляєва О.С.
2017 рік

2. Тема:Бароко як доба і художній напрям у європейській літературій
мистецтві. Видатніпредставникиєвропейського барокота їхні здобутки
Мета:розкритиособливостібароко як літературного напряму.
Завдання:- показати багатство художніх надбань бароко;
- формувати цілісний світогляд восьмикласників;
- розвиватинавички характеристики художнього напряму;
- пробуджуватиінтерес до мистецтва бароко;
- виховувати шанобливе ставлення до творів мистецтва світового значення.
Тип: комбінований
Мистецтвоіснує для того,
аби вихоплювати форми з
того світу, в якому людина
сама є об’єктом, і
переносити його в той світ, в
якому людина панує.
А.Мальро
Хід уроку
І. Організаціякласу
На екрані комп’ютератранслюється слайд з епіграфом уроку «Мистецтво
існує для того, аби вихоплювати формиз того світу, в якомулюдина сама є
об’єктом, і переноситийого в той світ, в якому людина панує» (А.Мальро).
1. Привітання
- Доброгодня, діти. Сідайте, будь ласка. Бачу, у вас чудовийнастрій, і
ви готові розпочатиурок.
ІІ. Мотивація навчальноїдіяльності
1. Робота над епіграфом уроку (слайд 2)
-Зверніть увагу на епіграф нашого сьогоднішнього уроку: «Мистецтво
існує для того, аби вихоплювати формиз того світу, в якомулюдина
сама є об’єктом, і переноситийого в той світ, в якому людина панує»
(А.Мальро).
-Скажіть, будь ласка, чому саме цей вислів було дібрано до нашого
уроку?
IIІ. Актуалізаціяопорних знань
1.Літературнийміні-диктант
-Які періоди в історії світової культури вам відомі? (Античність,
Середньовіччя, Відродження.)
-Які рисибули характерними для античної культури? (Культ краси, віра у
фатум, залежність людської долівід волі богів, міфотворчість.)
-Назвіть представників античної культури. (Гомер, Есхіл, Софокл, Сапфо,
Анакреонт, Аристотель, Вергілій, Овідій, Горацій.)
-Розкажіть про особливостісередньовічноїкультури? (Для доби
Середньовіччя були характерні культ Бога, релігійний характер культури,
проповідь аскетизму, сприйняття світу як непізнаної і жахливої реальності.)

3. -Які представникицієї епохи вам відомі? (О. Хайям, Гафіз, Рудакі, Джауфре
Рюдель, Бертран де Борн, Данте Аліг’єрі.)
-Які рисипритаманні культурі епохи Відродження? (Відродження античної
культури, сприйняття людини як центру Всесвіту, опорана розум, світський
характер культури, сприйняття світу в гармонії та єдності.)
-Яких митців епохи Відродження ви знаєте? (Ф. Петрарка, Дж. Боккаччо, Ф.
Рабле, М. Сервантес, В. Шекспір.)
2. Взаємоперевірка;відповідіна дошці
ІV. Оголошеннятеми і мети.
-Діти, сьогодніна уроці ми з вами познайомимосяз таким
літературним напрямом як бароко, з характерними його ознаками й
видатними представниками. Історія не знає меж, що відділяють одну
культуру від іншої. Кожназ них залишає людству незрівнянні шедеври
літератури, живопису, архітектури тощо, що надихають наступні
покоління на високі злети думки й духу. Сьогодніми почнемо
вивчення цієї культурно-історичноїепохи.
V. Вивченнянового матеріалу
1. Вступне слово вчителя
Бароко — це самостійна, самобутня добав історії світової культури,
художня системав мистецтві ХVІІ –Х V ІІІ ст. (в архітектурі,
скульптурі, живописі, музиці, літературі і театрі). Це — перший
художній напрям, що розвивався в усіх європейськихлітературах.
2. Міні-лекція учителя (учні конспектують)
«Течії бароко» (слайд 3),
«Складовістилю бароко» (слайд 4),
«Своєрідніознакибароко» (слайд 5),
«Жанровіособливості» (слайд 6),
«Основоположникбароко»(слайд 7).
3.Повідомлення учнів «Інформаційна довідка»
 Архітектура (слайд 8)
Мистецькі творибароко відрізняються недотриманням правил ренесансної
гармонії заради більш емоційної взаємодії з глядачем. Найяскравіше бароко
проявилось в архітектурі. Саме в архітектурі найбільш ясно і узагальнено
виражена основнаідея бароко:ілюзія неперервностіруху, постійної
плинності і змінності форм, перетікання одного просторув інший.
Архітектура бароко тяжіла до ансамблю, до організації простору. Це
майдани, палаци, сходи, фонтани, паркові тераси, басейни тощо. У міських і
заміських резиденціях архітектура і скульптура мають єдине вирішення:
переважають пластичне оздоблення з тривожною грою тіні і світла, парадні
інтер’єри з багатоколірною скульптурою, ліпленням, різьбленням,
позолотою, розмальованимиплафонами, які створюють ілюзію відкритих
склепінь, спостерігаються надзвичайнапишність і величність. Архітектура
бароко не терпить прямихліній й чітко окреслених статичних площин, вона

4. відрізняється потужним просторовим розмахом,складністю неспокійних
форм, що ніби зливаються одназ одною. Архітектура – велично-прекрасна,
урочисто вражаюча, що породжує грандіозно-психологічнийефект. Головні
об’єктибарочноїархітектури – церква і палац. Їхня багатобарвнаархітектура
– це різнокольоровиймармур, бронза, розмальованіскульптури, яскраві,
святковіінтер’єри.
 Риси бароко в архітектурі(слайд 9)
В бароко відзначалися:
 Ускладненість обсягів і простору, взаємнеперетинання різних геометричних
форм,
 Переважання складних криволінійних форм при визначенні планів і фасадів
споруд,
 Чергування опуклих і увігнутих ліній і площин
 Активне застосування скульптурних та архітектурно-декоративних мотивів;
 Нерівномірний розподіл архітектурних засобів;
 Створення заможної грисвітлотіні, колірних контрастів
 Динамічність архітектурних мас.
Найвідомішим майстром архітектури бароко був італієць Джовані Лоренцо
Берніні, який створив чимало уславлених споруд, насамперед у Римі площа
Сан-П'єтро, церква Сант-Андреа аль Квірінале, фонтан «Чотириріки».
Талановитим архітектором пізнього бароко бувБартоломео Франческо
Растреллі. Растреллі- молодший уславив своє імя роботою в Російській
імперії: спорудженням Зимового палацу, палацу Воронцових,
Строгановськийпалац.
 Скульптура (слайд 10)
Тісно з архітектурою була зв’язана скульптура. Динамізм скульптури
бароко, на відміну від ренесансної скульптуриспокою, викликає не
оптимістичне відчуття могутності, величі, можливостейлюдини, а
захоплення легкістю, витонченістю, якоюсь нереальністю, неземною
привабливістю. У бароко (найчастіше) не можна відокремити роботу
архітектора від роботискульптора. (слайд 11) Одним із цікавих жанрів
бароковоїскульптурибув портрет. Насамперед, це — роботи, образне
втілення яких не виходило за межі однобічно витлумаченої урочистості,
станової належності. Проте і серед них було чимало яскравихі виразних
образів (портретЛюдовіка XIV, «Апполон і Дафна» виконані Берніні).
Значне місце у світській скульптурі епохи бароко посіли статуї для міських
фонтанів (фонтан Треві у Римі).
 Живопис (слайд 12)
У європейськомуживописудобибароко значногорозвиткудосягають
побутовийжанр, пейзаж, натюрморт, портрет. Нові образивимагали нових
способів зображення реальнихоб’єктів через мову і організацію
живописного твору. В образотворчомумистецтві переважали декоративні
композиції релігійного, міфологічного або алегоричного характеру де
художників цікавлять насамперед сюжети чудес та мучеництва, де яскраво
проявилися властивібароковій стилістиці гіперболічність, патетика., парадні

5. портрети, урочистіісторичнісюжети, героїчнетрактування людини і її діянь;
велике значення придбали композиційні і оптичні ефекти, мальовничість
цілого, вільна, темпераментна творчаманера. Визначені види живопису
бароко – вівтарний образ і декоративне панно для оздоблення церкви і
парадних залів. Улюблені сюжети картин – житія католицьких мучеників і
міфологічні історії, що подаються в пишному декорі. Розцвітає жанр алегорії,
де героямивиступають монахи, в оточеннірізноманітних доброчинців, муз,
амурів і античних богів. З цими сюжетами прекрасно вживається придворний
парадний портрет.
 Видатнімитцідоби бароко (слайд 13)
Видатними представникамибароко в живопису були італієць Мікеланджело
да Караваджо(1573—1610) і голландець Пітер Пауль Рубенс (1577—1640),
улюблений учень Рубенса — Антоніс Ван-Дейк, іспанець Дієго Веласкес –
майстер барочногопортрета. Пітер Пауль Рубенс (1577-1640) – належить до
фламандських художників. Звертався до античних сюжетів, також втілював
на своїхполотнах відомі біблійні мотиви та образи. Зображував оголеніабо
напівоголені фігури, котрі були у постійній борні, змаганні, погоні,
полюванні. Його персонажівідзначаються здоровою життєрадісністю,
пишністю тілесних форм. Вражає величезне напруження сил, пристрастей.
Антоніс Ван Дейк – фламандський живописець. Він був найвідомішим та
найголовнішим придворним живописцем в Англії. Відомий автор
аристократичногопортрета, знаменитийсвоїмипортретамичленів
королівської родини.Він малював з природною віртуозністю. Він також
неперевершений автор творів з біблійних і міфологічних тем, майстер
графіки і гравюри. Рембрандт Харменс ван Рейн (1606-1669) – представник
живописуГолландії XVIIст. Зображував людину «зненацька». Герої його
картин у невимушених позах, усміхнені або охоплені смутком. Художник
уважно придивлявся до внутрішнього світу своїхгероїв, зображуючиїху
момент боротьбидобра і зла, світла і темряви, любові і ненависті. У
художніх образахмитець відтворив багатогранність людського буття у його
зв’язкуз вічністю.
 Музика (слайди 14-16)
Важливу віху залишили XVII—XVIII століття в історії музики.
Найвизначніші тогочаснікомпозитори – Антоніо Вівальді, Йоганн Себастьян
Бах, Георг Фрідріх Гендель. Це справдінаціональні митці, що прекрасно
виразили себе і епоху в своїхтворах. В барочніймузиці переважає
драматична патетика: її образидинамічні. Вся вона будується на контрасті
звукових ефектів і тяжіє до монументальності. Головною ознакою музичного
бароко була поліфонія - одночаснезвучання декількох мелодійно змістових
голосів, що надає музиці багатоплановості, робить її багатотемною,
просторовоглибокою. Найяскравіше бароко проявилосьв опері. Оперна
вистава доповнювалася архітектурним елементом, так як видовища
відбувалися в розкішних парадних залах двора. Музично-драматичната
ігрова основи оперивиявилися здатними відтворити складний душевний світ
людини, нездоланні людські пристрастіпідкреслювались, возвеличувались,

6. доповнювались різноманітними і складними подіями. Послухайте твори
тогочаснихкомпозиторів
 Українськебароко (слайди 17-19)
В Україні бароко проіснувало близько 200 років і стало наступним після доби
КиївськоїРусіетапом розквіту української культури, передовсім архітектури,
літератури, освіти, самоврядування. До цього привелитакі чинники:
 сaмe бароко виявилося найсуголоснішим емоційній, романтичній, схильній
до зрівноваження протилежностейукраїнській душі;
 якраз у той час в Україні було послаблено колоніальне ярмо, побудовано
досить сильну гетьманськудержаву, що всіляко сприяларозквіту культури
(особливо зачасів Івана Мазепи, котрий сам був яскравим представником
бароковоїепохи)
Оскільки українськебароко набуло найвищого свого розвиткута завершення
в часи гетьманства Івана Мазепи то його найчастіше називають
мазепинським бароко. Культура й мистецтво посідали важливе місце в житті
та діяльності гетьмана, а в своємумеценатстві Іван Мазепа не мав собірівних
в історії гетьманської України. Мазепинськадоба створиласвій власний
стиль, що мав прояви не лише в архітектурі, образотворчомумистецтвіта
літературі, але й в цілому культурному, і навіть побутовомужитті
гетьманської України
Справжнім початком українськогобароко сталатворчість Мелетія
Смотрицького, повнуж перемогу нового напрямузасвідчило створення
Києво-Могилянськоїакадемії, цілком бароковоїзасуттю.
У нашій культурі співіснували два різновидицього напряму: «високе» бароко
(«серйозне»,пов’язанез книжною традицією) і «низове» (жартівливо-
бурлескне, пов’язанез народною стихією – творчість мандрівних дяків,
інтермедії, вертепи).
4.Висновок учителя
Митці XVII ст. відкидають ренесансну ідею гармонії розумута почуттів,
вони вважають, що пристрастіповинні підкорятися розуму. Серед
популярних тем епохи — фізичні та моральністраждання людини,
найжахливіші моменти її існування. Найулюбленіші персонажі цієї доби —
екзальтовані мученики, помираючігерої.
Поширеними були також сюжети із світського життя. На відмінну від епохи
Відродження, яка захоплювалася людиною та її життям, митці бароко
сумніваються у цінності самого існування, сприймають людське життя як
театр. У світовідчутті бароко знаходять місце віра і скепсис, розсудливість і
містика, індивідуалізм і мотиви соціального єднання, естетична
рівноправність піднесеного та низького, прекрасного
та жахливого, трагічного та комічного, довільне злиття античної міфології та
християнськоїсимволіки.
Література бароко характеризується універсалізмом, динамізмом,
багатозначністю, складною метафоричністю, алегоричністю, прагненням
уразити читача пишним барвистим стилем, незвичайними формами. У
поетиці бароко поєдналися різні контрасти, релігійні та світські мотиви,

7. античні та християнськіобрази, традиції Середньовіччя (готика)та
Відродження. Вагому роль у бароковомумистецтвівідігравали прийоми
поєднання «несхожого»,контрасту, іносказання тощо. Як говорив
італійський поет цієї добиДж. Маріно: «Мета поета — здивувати і вразити».
Митці бароко прагнули пробудитилюдськудушу, спонукати її до пошуку
вічних істин, Бога. Томутвори цього періоду бентежили розум, душу і серце.
Для культури бароко характерним є тяжіння до синтезу мистецтв: поезія
зближується з музикоюта живописом, виникають нові жанри (опера,
ораторія тощо).
VІ. Закріпленнявивченогоматеріалу
1. Гра «Хтокраще?» (робота в трійках)
- Діти, зараз вам необхідно буде об’єднатися по триучні та на основі
опорногоконспекту, який ви щойно склали, розробититестовіпитання (6
питань із трьомаваріантами відповідей), а після того, як ви розробитетести,
треба буде обмінятися з іншою групою питаннями, відповісти на них і
оцінити кожну парну групу (за кожну правильну відповідь зараховується 2
бали). На виконання цього завдання дається 10 хвилин
2.Робота в групах(з картками)
- Прошу вас об’єднатисяв 4 групи по 6-7 чоловік та визначити головного
спікера групи. Кожнагрупа отримує картку, на якій написано вірш
представника добибароко. Ваше завдання: прочитативірш, визначити його
тему, основнудумку і характерні особливості. На роботувам дається 5
хвилин. Після закінчення часу кожна група матиме можливість висловитися.
3. Вправа «Вірю-невірю»
1) Бароко — це самостійна, самобутня доба в історії світової культури,
художня системав мистецтві ХХ –ХХІ ст. (не вірю)
2) Бароко розподіляється нависоке, середнє, низьке (не вірю)
3) Головноюознакоюбароко прийнято вважати таку: людина не
протиставляється Богові, а вважається найдосконалішим його творінням.
(вірю)
4) У літературі бароко на перший план вийшли лірика, роман, роман-епопея,
соціально-побутовийроман, драматургійні жанри трагедії та комедії (не
вірю)
5) Основоположником барокоє Джамбаттіста Маріно (вірю)
6) В Україні бароко проіснувало близько 200 років (вірю)
VІІ. Домашнє завдання (коментованевчителем, диференційоване)
-Вивчити конспект лекції,
-Написати твір-мініатюру на тему «Мистецтво бароко – коштовна
перлина в скарбниці світової літератури»,
-Підготувати презентацію щодо творчостімитців епохи бароко.
VІІІ. Підсумок
1. «Мікрофон»

8. Закінчіть речення: «Для мене бароко — це…»
2. Оцінювання учнів з коментарем
IIX. Рефлексія
« Я знаю…»
«Я вмію…»
« Я поділюся інформацією…»
Додаток1.
Марк-Антуан де Сент-Аман
Присівши на дровах, із люлькою в руці,
На пічку спершися, в душевнім неспокої
Гадаю про терни моєї долі злої,
Спустивши очі вниз, з печаллю на лиці.
Надія загляда в гіркі хвилини ці
У завтрашній мій день дороги життєвої,
У гору десь веде із дійсності сумної,
Де й римський володар не сяяв у вінці.
Та тільки мрія ця ледь проростає з праху,
Як дійсний стан речей спускає вниз невдаху,
Де знову злигодні встають в житті моїм.
Ні, не вбачаю я ніякої різниці
Поміж надією і тютюном,— дурниці!
Вона, мов люлька та, лише пускає дим.
(Переклад М. Терещенка)
Джон Донн
Пішов останній акт моєї драми.
Остання миля мандрівок моїх,
Все швидше рух до рубежів сумних,
До всім навстріч розчахнутої брами.
Ненагла смерть уже не за горами,
Вона мій дух звільнить з тенет лихих,
І я Того побачу в снах своїх,
Перед чиїми трепетав громами.
Коли мій дух нарешті в небо зрине,
А тіло упокоїться в землі,
Тоді мене усе лихе покине,
Те, що штовхало тут на вчинки злі.
Так осяйну здобувши чистоту,
Забуду я і світ, і марноту.
(Переклад В. Коптілова)

9. Джон Мільтон
Як ніжно час, юнацьких літ крадій,
Взяв двадцять три найкращі роки в мене!
А де мій цвіт? Вже дерево зелене,
Та на плоди не бачимо надій.
А може, незнищенне і священне
Повинне ждати не весни, а дій?
Та відаю — одержить моє тіло
Свій пай землі і все, що в ньому є,
Велике чи середнє звершу діло.
Що ж, хай цвіте покликання моє,
Хоч все незмінне,— що зросло й що стліло,—
В очах того, хто завдання дає.
Луїс Гонгора-і-Арготе
Вже тричі Аквілон несамовитий
Зелених нив незайманість терзав,
І тричі Феб оновлений вставав
Колхідське золоте руно зігріти,
Відколи йду я (намертво пробитий
Стрілою) скрізь, де голос твій лунав,
О наймиліша, де по морю трав
Німими знаками палають квіти.
В траві не видно крапелин рудих
Моєї крові; твій політ — із тих,
Що в небі грають диво-кольорами,
А ж наостанку пастухи за нами
Слідами йдуть, що на землі ми їх
Лишаємо: я — кров’ю, ти — квітками.
(Переклад М. Москаленка)