1. Вплив навчальної діяльности на розвиток
розумових здібностей
I.Мотивація
Мовленнєва вправа (кричалка):
Я – п’ятикласник, я – особистість творча,
Я думаю, замислююсь, висловлюю судження,
Я хочу знати все!
2. Робота з таблицею «ЗХД»:
Знаю Хочу дізнатись Дізнався
3. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Спіймайте у долоні промінчик сонечка. Відчуйте, як він зігріває вас
своїм теплом. Подаруйте його сусідові. Нехай тепло, доброта, щедрість вашої
душі зігрівають всіх, хто поруч!
4.Сьогодні до нас у гості завітав наш земляк, кримський поет, що все
життя працював у школі, викладав українську мову– Василь Латанський.
Знайомство з його твором буде цікавим. Але яким буде наш урок, багато в
чому залежить і від вас. Зберімо все необхідне для уроку: настрій, емоції,
почуття – у кошик «Мій урок».
(Діти пропонують взяти на урок радість, наполегливість, повагу,
уважність, зацікавленість…).

2. 5.Відгадайте, про що пише Леонід Глібов у вірші:
Лиха зима сховається,
А сонечко прогляне,
Сніжок води злякається,
Тихенько тануть стане.
І здалеку бистренько
Вона до нас прибуде,
Кому-кому любесенько,
А дітям більше буде.
- За першими буквами прочитайте назву пташки, яка за народними
повір’ями несе весну? (ластівка). Як називається такий прийом? (акровірш)
- Чи любите ви весняну пору? Чому?
Сьогодні ми дізнаємось, якою бачить весну кримський поет Дмитро
Черевичний.
6. О.Кулик «Залітки»
-А ви знаєте, що таке залітки? Які ваші припущення, здогадки? А
хочете дізнатися? Для цього ми познайомимося з оповіданням О.Кулика
«Залітки» і в кінці уроку з’ясуємо, чи були правильними ваші припущення.
– На дошці записана мета уроку.Прочитайте й випишіть для себе ті
цілі, яких ви зможете досягти.
Я повинен знати:
окремі факти з життя письменника
зміст оповідання
значення незрозумілих слів
Уміти:
виразно читати прозовий твір
пояснювати особливості мови автора
глибше розуміти внутрішній світ героїв

3. 7.Слово вчителя. Сподіваюсь, що сьогодні ви не лише здобудете нові знання,
а й станете багатшими душею.
Почнемо нашу роботу із заповнення анкет-сподівань.
Я сподіваюсь:
дізнатись більше про…
повторити з теорії літератури…
висловити власну думку про…
продемонструвати власні здібності…(озвучення сподівань учнями)
8.Як ви вважаєте, про що піде мова на уроці? Сформулюйте свої очікування,
продовживши речення:
- Від цього року я очікую….( Зачитуються очікування учнів).
9.Сьогодні ми попливемо нашим улюбленим Чорним морем. Щоб навчання
було успішним, визначимо, що очікуємо від роботи протягом уроку. А
зробимо це, напнувши вітрила корабля вітром. (Діти записують на аркушах –
вітерцях очікування від роботи. Обов’язково читаємо учнівські міркування).
10. З’ясування емоційної готовності школярів. Заповнення щоденника
настрою.(учні зачитують яким є їх настрій на початку уроку)
Настрій Колір Початок уроку Кінець уроку
захоплення Червоний
радісний жовтогарячий
приємний жовтий
спокійний зелений
сумний синій
тривожний фіолетовий
нудьга коричневий

4. 11. Мотивація «Створюємо настрій».
Побажанням учням:
Сьогодні на уроці хочу я знайти у вас те, що іншим непомітно;
Відвагу – в скромних,
Доброту – в черствих,
В лінивих – працелюбність,
Жагу до знань у всіх –
І непомітно струни так торкнути,
Щоб звуки всі злились в один оркестр,
Назва якому – успішний урок!
12.Створення емоційно-чуттєвого фону уроку (учні разом приговорюють
вголос слова) :
Доторкнуся словом до Поета,
Щоб відчути біль його душі.
Хай навчить мене у світі жити,
Хай розкаже думи мені всі.
14.Кожна людина прагне щастя, і кожен розуміє його по-своєму. Що
треба, на вашу думку, людині, щоб бути щасливою? (мозковий штурм)
кохання
розуміння
повага
здоров’я
дружба
забезпеченість
-Що з переліченого є головним?
-А може людина, яка втратила своє кохання, бути щасливою?

5. 15. Сьогодні ми познайомимося з майстром поетичного слова, творчим
кредом якого є бажання вчитись у природи. Я сподіваюсь, що ви зрозумієте
мудрість, філософію, закладені автором у кожному його рядку., Чого ви
очікуєте від нашого спілкування сьогодні? Дерева присутні в багатьох віршах
Михайла Тернавського, тож давайте довіримо свої сподівання саме дереву.
Як ви бачите, воно без листя. Я пропоную на його гілки кожному з вас
повісити зелений листочок, на зворотному боці якого ви напишете свої
очікування. (Вішаючи листя, кожен учень зачитує свої думки). В кінці уроку
ми перевіримо, чи дерево зеленітиме, чи листя його пожовкне.
16.Робота у парах з технологічними картками.
Знати:
- окремі факти із життя поетів;
- зміст інтимної лірики поетів;
- зміст понять «інтимна лірика» «стилізація», «паралелізм».
Вчитись:
- виразно читати ліричні твори поетів;
- пояснювати особливості стилю;
- глибше розуміти внутрішній світ поета;
- працювати в групі.
( Учні обговорюють запропоновані цілі, вибирають окремі з них та
записують у зошити, дописують власні цілі).

6. Формування навичок самостійної роботи,
особистісної позиції учнів на уроках літератури
1. Дослідження художнього тексту. Робота в группах.
1-ша група - доводить, що «Залітки» - оповідання.
2-га група – характеризує героїв.
3-я група – знаходить різні види описів( пейзаж, портрет), з’ясовує їх роль.
4-а група – визначає художні засоби.
5-а група- визначає головну думку твору, аргументує рішення
2.Складіть асоціативний кущ (за віршем В.Невінчаної «Чорне море»)
простір Чорне море мрія
життєдайна дорога гордість
спогади дитинство
відданість Любов до рідного краю пам'ять
ностальгія жертовність боротьба

7. 3.Давайте згадаємо види комічного.Знайдіть відповідність:
Гумор викриття негативних суспільних явищ у гострій формі
Сатира зображення життя у беззлобно-добродушному
жартівливому тоні
Сарказм прихована насмішка, глузування
Іронія зла, дошкульна іронія, відвертий вияв презирства до
зображувальних явищ або осіб
4.Робота в парах за картками
Картка №1
1. Які зорові образи постають у вірші?
Яким ви бачите село, описане поетом?
2. За що дякує поет селу?
Картка №2
1. Яким є сучасне село?
2. Якими почуттями пройняті поетичні рядки?
(ностальгія, любов, хвилювання).
Картка №3
1. З якими моральними цінностями пов’язує автор село?
(щирість, добро, повага)
2. Чим близький вам зміст вірша?
Картка №4
1. Що таке епітет?
2. Які епітети надають текстові виразності?
(золотавий молочай, трепетне крило, любове чиста, хвилина

8. урочиста, рідна пісня…).
Картка №5
1. Що таке метафора?
2. Які метафори допомагають поету висловити свої думки, почуття?
(я відкрив вітчизну, в пам’яті цвіте, дорога приведе, возвеличена
добром...).
Картка №6
1. Поясніть значення фразеологізма «б’ю чолом».
2. Яким є образ ліричного героя?
(автор, людина щира, вдячна…).
Картка №7
1. Якою є композиційна структура вірша? (початок – скучаю за селом,
почуття, емоції, кінець – дорога веде в село; основна частина –
спогади, опис, подяка).
2. Який настрій у вас викликає вірш?
Картка №8
1. Визначити спосіб римування. (ямб).
2. Якою є головна думка вірша?
5. Дослідницька робота «У творчій лабораторії поета» (робота в групах).
Картка 1
- Відновіть текст авторськими епітетами:
скелі…(орлині)
пора…(золотаво-синя)
… маки (багряні)
горянка…(осяйна)
(зелено-золотаві)…очі.
Картка 2
- Метафори

9. душа…до Криму (тягнеться)
степ…чебрецем (дише)
…Крим мене (кличе)
серцю хочеться…стежками (пройти).
Картка 3
Образи – деталі Що символізують
Маки, полин Кримський степ
Мітрідат Війна
Камінний град Плин часу, спогади
Весна Молодість
Горянка Перше кохання
Камінь гарячий Пам'ять
6. «Спільний проект» ( робота з таблицею)
Чуттєво- настроєві інтонації віршів Д. Кононенка
Гордість Гнів Пересторога Прохання Заклик
Щира Я не дам Хай собі Дай же, Пробудіться!
Соковита плювати тобі затямлять…, Дніпре, нам Хай же
Бунтівлива у душу. Жалюгідно рідний, і сповняться
Величава Чом той, живе на змоги своєї, гордістю
Душа мого принишкли світі, хто і сили. ваші застояні
народу, собі, ніби вас відрікся від Не душі!
Передам у нема…? неньчиних соромтесь, Випрямляйте
спадок дітям ...невже ж бо пісень. благаю вас, плечі і
ми мову …без неї мови своєї. спини!
свою зав'янем, Не Хай і ваші
розгубили? загинем цурайтесь. бринять
Та не вже ми Не будьте голоси!Будь
забулися, хто байдужі. від роду до

10. ми і звідки! роду,
українська
наша мово!
Розвивайся
барвінково!
7. Вправа «Акторська гра». Подайте таку модель стосунків, у яких
герої твору страждали б найменше.
Я - Любина. В тій ситуації, що склалась, я повинна…
Я - Василь, кохаю Любину, але маю зробити так…
Я – Микола. Можу сказати про свої почуття…
8. Вправа «Любовний трикутник».
У побуті та художній літературі стосунки, які є подібними до тих ,які
ми розглянули на уроці, називають любовним трикутником. Я почепила
такий на дошці, а ви допоможіть підписати вершини трикутника іменами
персонажів драми.
Любина
Василь Микола
-У якій послідовності ви їх розмістили? Свій вибір вмотивуйте
(варіанти можуть бути різними).
8. Мікрофон «Я так думаю»
- Я пропоную вам сонце і хмару(вирізані з кольорового паперу,
розміром більші за трикутник ). Цей трикутник ви обрамили б першим чи
другим? Чому?
- У якому творі любовний трикутник так само захмарений страждан-

11. ням? (І.Я.Франко «Украдене щастя»).
- У якому творі ми бачили подібні відносини, але чисті й освітлені
сонцем?(Г.Тютюнник «Три зозулі з поклоном»).
9. Групова робота. Складіть сенкани на кожного героя.
Любина Микола
відкрита, смілива добрий, чуйний
любить, страждає, цінує допомагає, кохає, вірить
зазнала багато горя переймається чужою бідою
Кохання Милосердя
Василь
жорстокий, запальний
кохає, воює, бореться
без кохання нема життя
Безвихідь
10.Займи позицію, відповівши на питання: «Хто винен у смерті Джека?»
(перші хазяї щеняти, автор-герой твору, його жінка, дочка, мати). Обґрунтуй
свою думку.
11. Що означають слова: «…міг стати дуже розумною істотою, але
тільки встиг стати вірним другом».
12.Це цікаво!
Пам`ятники собакам установлено в Парижі – сенбернару, який врятував
41 людину; в Берліні – собаці-поводиреві сліпих; на Алясці – вожаку упряжі,
що доставляла ліки під час епідемії у занесене снігом селище; в Італії – псу
Вірному, який 14 років ходив до потяга зустрічати хазяїна, вбитого на війні;
у Шотландії - собаці, яка 5 років прожила на могилі свого хазяїна; Москві –
собаці, що врятувала потопаючих; Петербурзі – собаці, що служить науці.

12. 13. Розіграйте ситуацію «Я маленьке цуценятко (кошеня, горобчик )».
14.Завдання учням:
Слухаючи моє повідомлення, випишіть особливості художнього стилю
поета.
- Які особливості стилю ви занотували?
(мозковий штурм)
довірлива розповідальність
асоціативність
щирість
глибинність
інакомовність
алегорія
підтекст
безпосередність
філософічність
медитативність
верлібр.
15.Робота в групах за стратегією «Акваріум».
Завдання: колективно обсудити й презентувати зміст, головну думку
вірша.
- Інструктаж
- Робота щодо утворення груп
- Виконання завдання групою в «Акваріумі»
- Обговорення виступу групи
- Заміна групи в «Акваріумі»
1 група – вірш «Якщо ти народився явором»
2 група – вірш «Як це слушно»
3 група – вірш «Приємно бачити, як багато…»
4 група – вірш «Спочатку впевнено сказав…»

13. 16.Узагальнення знань за опорною схемою.
Поезії об’єднує тема…
Поезії об’єднує настрій…
Поезії об’єднує образ…
Поезія об’єднує образ поета (який він?)…
Художні засоби…
17. Від імені письменника.
Я, Ольга Бондаренко, член літературного об'єднання ім.
Сельвинського, проживаю в Євпаторії з 1991р. За цей час місто стало мені
рідним і дорогим. Я люблю ходити його вулицями, зокрема, гуляти
Дуванівською вулицею або Гагарінською набережною, дихати свіжим
вітром, вдивлятися у морську далину. Євпаторія для мене означає дуже
багато, це - частинка мого щастя…
18. Тема уроку «:Велика Вітчизняна війна у творчості кримських
поетів».
Мета уроку: ознайомити учнів із віршами поетів-земляків про роки
воєнного лихоліття, з сторінками історії рідного краю
періоду Великої Вітчизняної війни;удосконалювати
навички виразного читання;формувати вміння
працювати з довідковою літературою, співпрацювати в
групах, виховувати любов до рідного краю, гордість за
свій народ.
Обладнання: карта Криму, репродукції картин А.А.Дейнека «Оборона
Севастополя»(фрагменти), Бута Н.Я. «Аджимушкайці», «Солдати
підземного гарнізону», , фото- або відеоматеріали меморіальних
комплексів Севастополя, Керчі (Сапун-гора, Малахов курган, Мітрідат,
Аджимушкай)

14. Хід уроку.
I. Вступне слово вчителя . Наш урок, який ми проведемо у формі
усного журналу, присвяченого болючій темі – Великій Вітчизняній війні на
кримській землі, відображеній у творчості наших земляків. У роки воєнного
лихоліття, оборони Криму й звільнення його від німецько-фашистських
загарбників з1941 по 1944 роки загинуло сотні тисяч радянських людей.
У християн є традиція:запалювати свічки в пам'ять про тих, кого ми
шануємо. Запалимо ж і ми свічі. Нехай вони стануть символами присутності
тут, серед нас, тих, хто поклав голови, виборюючи для нас право жити в
рідному краї під мирним небом. І замислимося над тими істинами, з якими
нам вирушати у доросле життя.(у підготовці уроку можна використати
метод проектів)
II.Основний зміст роботи.
Сторінка перша: Валентина Невінчана
Біограф. Валентина Невінчана незадовго до війни вступила на
філологічний факультет Київського державного університету ім.
Т.Г.Шевченка. Та після закінчення першого курсу довелося евакуюватись,
пережити всього. Напівголодна, напівроздягнена, йшла вона разом з
біженцями на схід. Допомагала пораненим, дітям, людям похилого віку.
Доїла корів, яких колгоспники гнали з окупованих областей, щоб не
потрапили вони фашистам . Війна розлучила її з коханим, залищила в пам
яті страшні спогади. Зроду Валя не носила гімнастерки, „не була з солдатами
в бою". Та внесла вона і свою частку в справу перемоги, визволення рідної .
Вон працює в госпіталі. Пише до родичів бійців листи, читає їм свої
вірші. Згодом вона розповідала: „Власне, тоді я вперше і усвідомила, що я
поетеса, що мої вірші комусь потрібні. Поранені охоче слухали і про
кохання, і про рідну Україну. Я читала їм про річку Рось, про квіти, і вони
згадували свою рідну землю, село, свою рідну хату, своїх матерів і сестер, що
потрапили у фашистську неволю. Кожному хотілося швидше видужати, щоб
відвоювати у ворога свою рідну землю".

15. Літературний критик. По-своєму читає поетеса сторінки героїчної
історії Криму. Свій погляд повертає вона до Севастополя, звертається до
корабельного міста, яке пройшло через пекельні вогні воєн з іноземними
загарбниками і своїм героїзмом здивувало весь світ. Тут на захист
Батьківщини піднімалися люди титанічної сили. їх пам'ять навіки перейшла в
бронзу. Захоплено і схвильовано лунає слово поетеси( фото або
відеоматеріали меморіальних комплексів Севастополя).
Читець: Де здіймалися заграви,
В'ються стрічки з якорями.
Хто не зна твоєї слави
За горами, за морями?!
Здрастуй, чайко білокрила,
Штормове кипуче море,
Капітани посивілі,
Кров'ю значені простори.
Де ж твої гарячі рани? —
Відболіли, віддиміли...
Лиш нескорені титани
На горі забронзовіли.
( «Севастополь»)
19. Тема уроку: «Нові імена в літературі Кримського півострову»
Мета уроку: збагатити читацький досвід школярів ознайомленням з
персоналіями сучасних кримських письменників:
В.Гука, О.Бондаренко, М.Тібія; активізувати
особистісний досвід учнів, залучивши їх як учасників
або глядачів до модельованої ситуації; розвивати
інтерес до творчості воїх земляків.
Обладнання: змодельована дитяча телестудія (інтер’єр) у навчальній
аудиторії.

16. Хід уроку
Телеведучий (Телеведуча). Шановні телеглядачі! Вас вітає шкільна
юнацька телестудія «Лідер». Ми запросили на передачу учнів, які
займаються науково-дослідницькою діяльністю в МАН «Шукач», вивчають
сучасний літературний процес у Криму. Це – прямий ефір, як зараз інколи
кажуть журналісти, все «наживо». Незабаром у студії пролунають дзвінки
від наших глядачів. Юні дослідники завітали до нас зі своїм учителем
(назвати прізвище, ім’я, по батькові). Будь ласка, представте нам юних
дослідників.
Учитель. Познайомтеся, прошу…
Телеведучий. Розкажіть, будь ласка, спочатку про мету дослідницької
роботи, якою ви керуєте.
Учитель. До програми з курсу української літератури введено уроки з
літератури рідного краю, що є досить проблематичним, бо, на мою думку, це
питання мало досліджене, і збірок кримських письменників видано
недостатньо, не в кожній бібліотеці можна знайти необхідну інформацію про
сучасних письменників. Для тих, хто хоче знати все про талановитих людей
своєї малої батьківщини, широке поле діяльності.
Телеведучий. Ви нас зацікавили, адже часто буває, що поряд живуть
незвичайні люди, люди, яких Бог нагородив даром володіти художнім
словом, а ми про них нічого не знаємо й не цінуємо їхнього таланту. Чим же
безпосередньо займаються юні дослідники, які знаходяться в студії?
Звернемося до…(називаються ім’я, прізвище)
Перший учасник: Я зацікавилась творчістю моєї землячки Ольги
Бондаренко, яка зараз проживає в Євпаторії. Мені пощастило з нею
спілкуватися особисто. Це дуже позитивна, енергійна людина, оптиміст, що
живе емоціями.
Телеведучий. А ви не плануєте запросити у школу поетесу, щоб учні
познайомилися з нею наживо й переконались у тому, що наша кримська
земля багата талантами?

17. Рефлексія як спосіб самоаналізу
1. Незакінчене речення.
Сьогодні на уроці я дізналась про…
Найбільш цікавим було …
Я намагався(лась)…
Я зрозумів(ла,) що…
Урок запам’ятається мені тим, що…
2. Продовжіть речення:
Мій успіх на уроці – це …
Найбільші труднощі я відчув(ла)….
Я не вмів (вміла)…, а тепер умію…
3.Перегляньте свої очікування, які ви записали в зошити
на початку уроку;
- позначте ті, що виправдались (+)
- ті, що не справдились (-)
4.Перед вами лежать листочки жовтого кольору. Якщо всі ваші
сподівання справдились, листя на нашому дереві залишається зеленим, якщо
ні, то замініть його пожовклим і аргументуйте свої висновки, досягнення.
5. - Які завдання, виконані на уроці, найбільше сподобались?
- Які, на вашу дуку, є найважливішими?
- Поставте у цілях уроку позначки
+ все зрозуміло
? треба ще попрацювати.

18. 6.Самооцінювання за шкалою Цукермана. Учні оцінюють роботу на
уроці від 1 до12 на початку уроку, в середині уроку,в кінці уроку.
12 12 12
1 1 1
Оцініть себе за кожним із тверджень Бали(0-2)
1 Я активно працював(ла) на уроці.
2 Я висловлював(ла) свою позицію.
3 Я уважно слухав текст.
4 Я давав(ла) повні відповіді на питання .
5 Я визначав види комічного
6 Я узагальнював(ла) сказане на уроці

19. Домашнє завдання - засіб розвитку
творчих здібностей учнів
1.Позмагайся з поетом
…… дмуха ………….гай
………завірюха …………..хай
……… додолу ……….завітала
.………біля дому ………..настала
2. Складіть кросворд, закодувавши художні образи, героїв твору,
тропи.; сенкан до образів твору, порівняйте персонажів твору за допомогою
діаграми Вена.
3. Складіть діалог із героєм гуморесок В.Шахнюка (за вибором учнів).
4. Напишіть твір-роздум на тему: «Що б сталося, якби реформи,
запропоновані Федьком Білобрисим, були втілені в життя?»
6. Напишіть відгук на драму Л.Никоненка «Розтрачене кохання»
7.Випишіть з тексту цитату, яка найбільше вас схвилювала, та подайте
до неї свій коментар.
8.Придумайте продовження п єси.
9.Намалюйте афішу до прем’єри вистави.Аргумнтуйте свій вибір.
10.Написати твір-роздум на одну з тем: «Що б я зробив, якби до мене
прибилося беззахисне цуценя?»; «Я приніс бездомне кошеня, а батьки не
дозволяють тримати його вдома».
11.Напишіть твір-мініатюру «Щастя за М.Тернавським».
12. Продовжіть думку: «Дерева розмовляють про…».