9

1. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В 10 КЛАСІ
2.11. Лексичні засоби: поєднання наукової і художньої лексики, емоційне забарвлений
висловлювання, використання іншомовних суфіксін ( ація), зворотний порядок сліп,
повторювані сполучники, використання синонімів (комунікація, спілкування).
III. Комунікація — І. Перебувати у зв’язку. 2. Брати участь. 3. Об’єднуватися.
Найчастіше вживається як поняття, що означає процес обміну інформацієк,
(фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами.
Відчувати — 1. Сприймати органами чуття. 2. Переживати якесь почуття
3. Сприймати інтуїцією, чуттям що-небудь. 4. Розуміти, усвідомлювати що
пебудь.
Синоніми до слова комунікація: спілкування, коптактування, зносини, поро.
зумій ня.
Синоніми до слова відчувати: пережити, сприймати, усвідомлювати.
4. Не кидай слова на вітер — даремно, марно говорити що-небудь.
Сказати — повідомити про щось, говорити.
Слоном сіє — багато і швидко говорить.
Говорити — повідомляти про щось.
Язик лепече — говорити швидко.
Язик меле — говорити не думаючи.
Повідай — повідати, розповісти про щось.
Торочить — торочити, говорити одне й те ж.
Торохтить — торохтіти, говорити багато і швидко.
5. Використовуються засоби звукового живописання не лише емоційно
експресивного, а й художньо-естетичного змісту: вживаються повтори: дзвона^
дзвонить і дзвонить, звуконаслідувальні слова: тень... телень... дзень... тень
телень дзелень..., зорові ефекти, що супроводжують дзвін: скачуть вогні по .чі
лузках — зелені, червоні, сипі. З метою підсилення емоційності сприйманії:
тексту вживаються повторювані сполучники як, і, коли: вживаються іменники
із суфіксами зменшеності, здрібнілості: дрібненькі гіллячки, маленьким. II,
явна алітерація — суголосся приголосних звуків |т], |л], [и], [дз(, тобто повтор
кількох приголосних у суміжних словах.
Стилістичні функції: поєднання і використання мовних одиниць відбувається
з метою створення певного стилістичного ефекту звукового живописання, КР
лориту. Іменники із суфіксами зменшеності, здрібнілості вживаються з мет-';<>
поглиблення емоційності, позитивної оцінки зображуваного. Цілісність худо я
нього задуму твору втілилась у мовленнєву системність конкретного художньої'"
тексту. Тому основною функцією даного тексту с задовольнити потреби мита м
в емоційно-художньому осмисленні дійсності, що замальовується в тексті.
В уривку наявна особлива майстерність живописання словом, узгодженість м- •.
змістом і звуковою гармонією, спрямовані на стильову визначеність тексту
6. 1. Коли сидиш увечері під квітучою яблунею, дивишся на вечірню зорю, так
гарно мріяти про щось хорошо. 2. У вікні з’явився чудовий міраж, сплетений
із блиску золота та сонячного проміння. 3. Влітку рано-вранці так гарно відч
тн прохолоду повітря, пройтися по свіжій росяній траві, побачити схід сопи.*
4. Дух весняної землі особливий: все довкола пробуджується до нового життя,
дихає свіжістю і буяє красою.
7. Перший варіант
Земля — місце, де ми народилися, батьківщина, рідний край.
Другий варіант
Твори художньої літератури: І. Франко «Земле моя, всеплодющая мати...*, «Сло
во про похід Ігорів*, Т. Шевченко *Садок вишневий коло хати...*, В. Сосюра
560 Ш УКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. Шелехової та ін.

2. «Любіть Україну». М. Рильський »Слово про рідну матір», О. Кобилянська
«Земля», М. М. Коцюбинський »Fata morgana*, В. Стефапик »Камінний хрест».
О. Довженко «Зачарована Десна», А. Малишко «Стежина», І. Драч «Чорнобиль­
ська мадонна», В. Шевчук «Дім на горі».
Твори живопису: К. Білокур »Натюрморт із колоссям і глечиком», В. Іванів
«Прогулянка до сонця», С. Шишко «Польові квіти», С. Васильківський «Ко­
зачий двір. Полтавщина», Т. Яблонська «Х ліб».
Приклади з художніх творів: Старий підіймався разом зі своїми козами під гору.
Бачив квіти, гриби, земляних жаб і чув довкола пташиний спів. Слухав шелест
листя, а часом помічав між трави жовтовуху голівку вужа. Не рвав квітів і не
збивав неїстівних грибів, не лякав вужа і земляних жаб. Часом брав жабеня в до­
лоню і розглядив. Слухав жайворона, який вливав до складного світу довколишніх
звуків і свій спів, і мав від того задоволення (В. ІГІсвчук »Дім на .юрі»).
Пахне огірками, старим нерегом волока, хлібом, батьком і косарями, пахне
болотом і травами, десь гукають, і... зразу чую, деркачі й перепілки. Чумаць­
кий віз тихо рипить піді мною, а в синім небі Чумацький Шлях показує до­
рогу. Дивлюсь я на моє небо і повертаю з возом і косарями иряворуч і ліворуч,
і зоряний всесвіт повертає разом з нами, і я непомітно лину в соя, щасливий
(О. Довженко аЗачарована Десна» ).
8, Заповідна зона Криму — це переважно гірська .місцевість. У нижній части­
ні гір більш тепло, ніж на яйлах. Розподіл опадів також нерівномірний, за­
лежить від висоти над рівнем мори. Заповідник є акумулятором прісної води.
У недоступних ущелинах бере початок більшість річок Криму. Різноманітний
гірський рельєф зумовлює різні екологічні умова і, як наслідок, існування ба­
гатого рослинного і тваринного світу.
Стиль мовлення — науковий.
Терміни: кліматичні умови, вертикальна зональність, експозиція схилів, яйла,
розподіл опадів, річна сума опадів, географічне положення, рельєф, екологіч­
ні умови.
Прийоми використаним термінів: для тексту характерна логічна стрункість
викладу думок, поняття та стійкі термінологічні словосполучення вживаються
в прямому значенні. Вживаються географічні терміни. Думка сірого аргумен­
тована, підкреслюється логічність міркування, у тісному взаємозв'язку знало
дяться аналіз і синтез.
Стилістичні фунісції реалізуються через доказовість, точність і логічність мов­
лення. Абстрактно-узагальненіїїї характер мовлення виявляється у відборі лек­
сичного матеріалу (іменники переважають над дієсловами, використовуються
загал ьноваукові терміни та слова, дієслова вживаються в певних часових і осо­
бистих формах), особливих синтаксичних конструкціях, наявний монотгічний
характер гексту. Терміни використовуються для роз’яснення явищ, стимулю­
вання інтелекту читача для їх осмислення.
9. І. Слова з суфіксами, що мають зменшувально-пестливе значення: ластовенятко.
шпвковенятко, стеженятко, хмарі нятко, воронятко (суфікси єн- + -чгпк-).
Слова з суфіксами, що мають значення згрубілості: старезна (суфікс енп ).
Слова з суфіксами, іцо мають значення збільшення: урвище. стовбурище (су­
фікс -ищ-).
II. Стилістична функція суфіксів: сполучення суфіксів -єн- та -ягпк надає словам
зменшувально-пестливого значення, суфікс -езн- вказує на значення згрубілості.
суфікс -ищ- має значення збільшення.
0. Словотвірний розбір
Веаіянкуватий — утворене від слова веснянка. Твірна основа весняик- + суфікс
уват — похідне слово — веснянкуватий. Спосіб творення — суфіксальний.
УКРАЇНСЬКА МОВА Г. Т. Шелехової та ін. 561

3. Важкозрозумілий — утворене від сполучення двох твірних основ важко зрозу
міти. Спосіб творення — основоскладання.
Легковажний — утворене від сполучення двох твірних основ легко важити.
Спосіб творення — основоскладання.
Морфемний розбір
Слово Основа Префікс Корінь Суфікс
Закін­
чення
Веснян­
куватий
Веснянкуват
( корінь 4-
+ суфікс)
весн япк з- увит ий
важко
зрозумілий
Важко 4-
+ зразуміл
(сполучення
2 основ)
- + 3 важ і -
* розум
К- 4- І.л - -4- ий
легко­
важний
Легко 4 важп
(сполучення
2 основ)
легк• 4*
4- (ШЖ
о f -н- ~ 4- ий
Спільнокореш'ВІ слова до веснянкуватий - веснянка, весняний. Суфікс -увит
виражає неповну міру ознаки: зеленкуватий, білуватий.
І
Розбір слова за будовою не можна ототожнювати зі словотвірним аналізом. Сло- і
вотвірнин аналіз - це передусім двочленний аналіз: визначення твірної основи
і словотворчого засобу похідних слів, наприклад.* продуктивн + їсть. Морфем
ним апаліз дяс відповідь на те, які значущі частини виділяються в словах, н і І
приклад: продукт/ивн/ість (корінь, два суфікси, нульове закінчення).
11.1. Наведені слова зустрічаються у народних казках.
Мишки іпкряботушка, жаба скрекотушка, зайчик-лапаїтчик, ллснчка-сестрички,
вовчик-братик, ведмідь-набрід, кабин-ікліж.
Деревинка, колисочка, синок, золотий човник, срібне веселечко, двійн.чтка.
матінка, бережок, оибка, голосок, гусенятко, гусочка, крильце, сорочечка, ка
зочка, в’язочка, тоненький, маленький.
Ішов дід лісом, а за ним бігла собачка, та й загубив дід рукавичку.
От біжить мшпкя, улізла в ту рукавичку та й каже:
— Тут я буду житні
Коли це жабка плигає та й питає:
— А хто-хго в цій рукавичці?
— Мишка-шкряботушка. А ти хто?
— Жабка скрекотушка. Пусти й мене!
От уже їх двоє (з народної казки «Рукавичка» ).
Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баб і:
«Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?» От баба й просить діда:
— Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку. г<»
я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде мені хоч забавка!
(з народної казки <>Івасик Телесик» ).
II. У багатьох народних казках героями є тварини. У назвах персонажів каз<а.
відбилися народні спостереження за поведінкою тварин. Тому вайлуватий ведмілі'
має прикладку «набрід», а ікла кабана характеризує прикладка «іклан*. Ад«'
до більшості персонажів народ ставився з симпатією, тому й виникли відповіли
назви: у лисички, яка дуже хитра і в спілкуванні завжди видає себе за товл
ришку, — «лисичка-сестричка», у беззахисного зайчика — «зайчик-лананчнк-
та інші. Національні особливості багатьох персонажів вдало розкривають сам«'
прикладки. З цією ж метою вживаються змершувально-пестливі суфікси.
Ш УКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. Шелехової та ін.562

4. 12.1. Тема: Засніжене село ввечері.
И. Стилістична функція вжитих префіксів.
Розгорнуту — префікс роз- означає роз’єднання (сторінок).
Підсмуток префікс під- вказує на неповноту дії, у даному разі не зовсім
смутний.
Підсинений — префікс під- вказує на неповноту дії: не зовсім синій.
Полумисок — префікс полу- означає половину від цілого.
Пригорщу — префікс при- вказує на приєднання.
Примореними — префікс при- вказує на неповноту дії: не зовсім змореними.
Заколисував — префікс за- вказує на початок і завершення дії.
Підтягував — префікс під- означає наближення до чогось.
Напівзабуте — префікси па ч* пів злилися в панів-, вказують па частковість
дії: наполовину забуте.
33.1. Такі побажання висловлювалися при народженні дітей. їх будова включає
звертання до Бога та прохання до нього, що висловлюється з ігевяою метою:
рости щасливими та здоровими. Часто такі побажання мили у своєму складі
порівняння: щоб говорив, як по зорях читав. щоб був багатий, як земля, ду
жиіі, як вода та ін. Такі побажання висловлювалися від щирого серця, тому,
звичайно ж, були емоційно забарвленими. У нашій місцевості існують числен­
ні паралелі до таких побажань.
II. Дорога сестричко! Від щирого серця вітаю тебе із народженням первістка.
Боже вас благослови і материними, і батьковими молитвами. Нехай Бог дасть
твоєму синочку щастя і здоров’я на миогії літаї
У даному вітанні, яке має урочистий характер, міститься прохання до Бога
подарувати дитині щастя і здороп’я, висловлюється побажання благословення
від батьків.
Функції побажань: ввічливості, регулятивна, функція впливу, звертальна,
емоційно-експресивна. З точки зору стилістики мовний етикет Є ІЮНЙДСТИЛЬО-
вим явищем.
Наявні словотворчі елементи надають словам більш точного значення.
Мегапроект префікс мега вживається на позначення одиниць вимірювання,
у даному ралі виступає як підсилююча частинка.
Суперзірки, суперСшгатіи - префікс супер•є продуктивною морс]м‘мок>, що утво
рим: нові слова як а іншомовними, так і з українськими основами. Вказує, що
йдеться про щось незвичайне та видатне.
Проурядовий — префікс про- означає відносно чого.
Псевдоблаяодійник - - префікс псевдо- вказує на хибність ознаки.
Квазіеліта — словотворча частіша н'вазі означає — несправжній.
Пост чорнобильський — іншомовний префікс пост означає «після».
Офіціоз — суфікс оз- використовується як словотворча частина для творення
Іменників чоловічого роду.
Заідеологізованість — префікс за- вказус на початок і завершення дії, суфікси
*ован- та -їсть створюють іменник з абстрактним значенням.
Позаблоковість — префікс поза вказус на перебування поза чимось, суфікс
-їсть створює іменник з абстрактним значенням.
Спонсорствоу бестселерство — суфікс ств вказує на спільність або якість.
Ваучеризиція — словотворча частина ація вказує на процес, протяжність дії
у часі.
Клонування — суфікси ува- та -пн- вживаються но означення процесу.
Роздержавлення — префікс роз вказує на роз’єднання, суфікси -л- та єни- вжи­
ваються на означення процесу.
Бомжик — іменниковий суфікс -ик надає слову зменшувального значення.
шшттттш УКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. Шелехової та ін. Ш 563
ЖV.V.V
vX'.v
Ж
■ < ж
і
ш

5. Бюджетник — суфікс ник конкретизуй значення слова.
Наддержава — префікс над- с синонімом до іншомовного префікса супер озщ>
чає перебільшення понад норму.
15.Довжина: довжезний, довженний, довгуватий.
Зріст: довжелезний, задовгий.
Тривалість у часі: довгий, довгенький.
Довж елезний, довженний — суфікси -елезн , -енн означають перебільшення.
Задовгий — префікс за- є синонімом до слова дуже.
Довгенький — суфікс -еньк- мас зменшувально-пестливе значення.
16.1. П ост ійні епітети: карі очі, висока тополя, червона калина, чорні брови, і и
вий голуб, буйний вітер.
II. Червона калино, чого в лузі гнешся?
Чого в лузі гнешся?
Чи світла не любиш, до сонця не пнешся?
До сонця но пнешся? (І . Ф ранко)
Ой повіяв буйний вітер,
З дерев листя позривав.
Що найкращі свої літо
Я по тюрмах змарнував. (З народної п існ і)
Ой у полі тополя
Виросла висока.
Хто йде, не минас,
Тополю ламає. (З народної пісні)
Чорнії брови, карії очі,
Темні як пічка, ясні як день,
Карії очі — чарі дівочі!
Де пн навчились зводить людей. ( К. Дум ит раш ко)
Сивий голуб, сивий голуб, сивая голубка.
Милий отепь, мила мати, ще миліша любка.
Бо я 8 татом та з мамою часом посварюся,
З милой стану говорити — не наговорюєм. (З народної піст )
17.1. Зміст тексту в тому, що доля людини повинна бути щасливою. З цією метою
висипаються антоніми: чорний білий, які мають контекстуальний характер: чор­
ний костюм ворона та білий сніг долі. Стилістична функція антонімів піл
креслити неможливість поєднання цих кольорів у долі людини.
II. Літає ворон у костюмі чорнім.
Та він лише підкреслить мимоволі,
Що білий сніг моїй потрібен долі,
І ці сніги перисті та первісні,
Такі ясні, немов душа у пісні. (1. Драч )
Епітети підсилюють емоційність висловлювання: чорний костюм, білий сіп .
сніги ясні, перисті та первісні.
З цією ж метою вживається метафори: літає ворон у костюмі чорнім, білий сип'
моїй потрібен долі; порівняння', сніги, немов душа у пісні.
18.1. 1. М’який знак у кінці та в середині слова позначає м’які приголосні [д'Ь
[т’ 1, [з’І, [с*], [дзЧ, [ц*], [л*), [н*]: лікот ь, будьмо, чекають, дзенькіт, нудьгу
ват и, успішність.
М’який знак у суфіксі -сь к в ер хови н сь к и й , шведський.
М’який знак у буквосполученні ьо: льодохід, уп'ятьох.
564 Ш УКРАЇНСЬКА МОВА Г. Т. Шелехової та іи.

6. М'який знак між літерами, що позначають м’які пріиюлооні: повністю, радіс­
тю, наприкінці, приязнь, успішність (виняток: різьбяр).
М'який знак після р у кінці складу: харків'янин, календар.
М’який знак після шиплячих: пригорщ, намаж, казочка, ключ.
М'який знак після губних приголосних: вісімсот.
М'який знак у буквосполучениях нч . нш , нщ : деренчати, тонший.
М'який знак між літерами, що позначають подвоєні (подовжені) приголосні:
навмання, ллю, суддя.
М'який знак після н перед шиплячими та суфіксами ств , -ськ-: верховинський.
2. Апостроф після р, що стоїть у кінні складу: довір'я.
Апостроф після губних приголосних в українських та іншомовних словах перед я,
Ю, є, ї: львів'янин, кав'ярня, об'єктивний, дріб'язковий, сім'янин, сором'язливий.
Якщо перед губними стоїть інша літера на позначення приголосного (крім р),
апостроф не пишемо: морквяний.
Апостроф після префіксів, що закінчуються на приголосний перед я, ю. є, ї:
під’їхати, нав’язати.
Апостроф після р перед я. ю, є. ї: бур'ян.
Апостроф у слові Лук'ян та похідних від ньоїчк Лук'япчук.
Апостроф у складних словах перед я. ю, є, ї: дит'ясла.
Якщо немає роздільної вимови: рясно, Третяк, присвята, буряк* повітряний,
порядок, врятований.
Після префікса пів~ перед власними назвами: пів-ї'вропи.
II. Будьмо першими у спортивних змаганнях. Діти збилися з дороги і тепер ішли
лісом навмання. Успішність у нашому класі підвищиться, якщо кожний поч­
не вчитися краще. Бабуся поспішала нав’язати віників, щоб зранку відвезти
їх на ринок.
І» Другий варіант
Україна відроджується; иосгає країною самобутньої культури, історії, тради­
цій; торує шлях у європейську еліту; розгортає груди; проводить послідовну
виважену політику; поспішає сісти на поїзд, який відходить у НАТО; мислить
економічними категоріями; підтягується до світових стандартів; сяє ранковою
зіркою на європейському ринку.
рфологічні засоби стилістики
1. Стилістичні можливості граматичних понять і граматичних форм
•Глибинні подібності — лексичне значення словосполучення — чітко виражені
певні риси, схожі з чим-небудь.
Функціонування — процес, який залежить від іншого, основного явища і с фор­
мою його вияву, здійснення.
Кодування — процес надавання певних абстрактних характеристик.
Нагромадження — процес накладання, навалювання купою, безладно.
Поширення — процес збільшення ;іа обсягом, складом, змістом.
Розуміння — усвідомлення справжніх зв'язків між предметами і явищами дійс­
ності.
Осмислення — процес проникливого обдумування, надавання чомусь смислу.
Мислення — процес пізнання, намагання зрозуміти, міркувати, припускати,
роздумувати над чимсь.
3S.ni. Безперервність — який не має перерви в часі, постійний процес.
Відчувати — 1. Пізнавати, сприймати органами чуття. 2. Зазнавати чого-небудь
на власному досвіді, переживати якесь почуття. 3. Сприймати інтуїцією, чуттям
Що-небудь. 4. Розуміти, усвідомлювати що-иебудь.
УКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. Шелехової та Ін. 565

7. Синоніми: Безперервність — постійний, безвідривний, беззмінний, безна
етапний.
Відчувати — переживати, пізнавати, почувати, сприймати, зазнавати.
24.11. Множина: темнот і снів, очі, хвилі, ланів, плес, ясенів, жести, співи, радо
їді, обнови.
Однина: Дніпра, у глибині, Україно, мова, світ, сіно, віно, сяйво, слова, глухо,
та, шум, загибель, смерть.
25.11. Гумористичного ефекту автор досягає за допомогою порушення граматичних
форм: патріота, рішенець, сяуже: вживання емоційно забарвлеиої лексики: ро.у
зявить рота; вживання зменшувальних слів — Гванець, рішенець; використання
іронії: Іван — молодець, «в його дух зовсім народний» , він естетик, « він і сим
колись пристане до роботи... в гаманець», вживання риторичних речень.
34. Перший варіант
Більш конкретніше. Правильно: більш конкретно (неправильно утворений ви­
щий ступінь порівняння прикметників).
На протязі місяця. Правильно: протягом місяця (форма на протязі — це ана­
логія до рос., я української ж перекладається — на сквозняке).
Дякую Вас. Правильно: дякую (кому?) Вам (українська мова потребує даваїь
ного відмінка).
Виконано по дорученню — виконано за дорученням.
Навчатися мові. Правильно: навчатися (чого?) мови (неправильно вжито від
мінок іменника).
Ті, хто бачать помилки, обов'язково їх виправить. Правильно: Ті, хто бачить
помилки, обов'язково їх виправлять (займенник ті потребує 3 особи множини
дієслова).
т ш
щШ
рф:
шш•Л*У'Л
тш
ш ш
Престижне внз. Правильна форма: престижниіі виз (у складноскорочених імен
никах рід визначається за родом основного слова у словосполученні: заклад).
Поїхав по службовим справам. Правильно: поїхав у службових справах (помил­
ки у слововживанні виникають внаслідок вживання за аналогією до російської
мови прийменники по та закінчення іменника -ам).
Треба братися за роботу. Правильно: братися до роботи (неправильне вжи­
вання прийменника за).
Список працюючих. Правильно: список тих, хто працює (для української мови
є нехарактерним вживання у мовленні активних дієприкметників).
Семінар по проблемам. Правильно: семінар з проблем (неправильне вживання
прийменника по).
§ 2. Стилістичні можливості Іменників. Поняття числа, роду
35.11.
Іменник Рід в однині Відмінок Число
Бандура Жін. * Наз. Оди.
Про діла Сер, Зн. Ми.
У сивині Жін. Місц. Одн. _
Зажуру Жін. Зн. Одн.
Пісня Жін. Наз. Одн.
Вчені Чол. Наз. Мн.
Письменники Чол. Наз. Мн.
Снаги Жін. Род. Одн.
До минувшини Жін. Род. Одн.
Книжок Жін. Род. Мн.
Глнбокомудрістю Жін. Op. Одн.
Чарівністю Жін. Op. Одн.
Книгою Жін. _______________ ОД».___________
566 ШУКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. Шелеховоїта ін.

8. Іменник Рід в однині Відмінок Число
Пам’яті Жін. Род. Одн.
Пісень Жін. Род. Ми.
.Дум________________ Жін. Род. Мн.
Переказів Чол. Род. Ми.
Легенд Жін. Род. Мн.
Українці Чол. Наз. Мн.
Перлини Жін. Зн. Мн.
Творчості Жін. Род. Одн.
Коштовність Жін. Зн. Одн.
Плуг Чол Зн. Одн.
Вогонь Чол Зн. Одн.
Науки Жін. Род. Одн.
Культури Жін. Род. Одн.
Скарбницю Жін. Зн. Одн.
Народу Чол Род. Одн.
II. Забезпечення — поч. форма забезпечення, іменник, заг. назва, неіст, сер.
рід, оди., наз. відм., II відміна, м’яка група, синтаксична роль у реченні —
підмет.
Повноважень — поч. форма повноваження, іменник, заг. назва, неіст, сер. рід,
оди., род. відм., II відміна, м’яка група, синтаксична роль у реченні - дода­
ток.
III. Буденності — рід жіночий, III відміна.
Погань — рід жіночий. III відміна.
Звір — рід чоловічий, II відміна.
Землі — рід жіночий, І відміна.
Юнь — рід жіночий, III відміна.
Груди — множина.
Блакить — рід жіночий, III відміна.
Буденноетями, поганню, звірами, землями, юнню, грудьми, блакиттю.
II. Гей, піду я в ті зелені гори,
Де смереки гомонять високі.
Понесу я жалі одинокі
Та й пущу їх у гірські простори.
Розповідне, складне, з різними видами зв’язку, складається з 3 частин. 1 части­
на: просте, двосклад., звор. тюр. слів, пошир, неускл., повне. 2 частина: просте,
двосклнд., звор. пор. слів, пошир., повне. З частина просте, двосклад., звор. пор.
слів, пошир., ускл. однор. чл. Реч. понесу та и пущу, повне.
.Три дні над Осокорками лютувала скажена хуртовина. Небо прорвалося снігами
і сипало й сипало безугавно, заволікаючи в білу каламуть хати і дереви.
Три дні вітер гнав сто разів пошматоване клуб’я, здіймаючи таку хурделицю,
що н світу не було видно. Здавалося, земля злетіла з розгону в якийсь сніговий
шквал і застрягла в пазурах волохатого звіра, що ровів, лютував, шарпаючи
все навкруги (І. Цюпи).
Снігами — іменник, поч. форма сніг, заг. назва, неістота, чол. рід, множ, оруд,
відм., II відміна, тв. група. Синтаксична роль — додаток.
Каламуть — іменник, поч. форма каламуть, заг. назва, неістота, жін. рід,
одн., знах. відм., III відміна. Синтаксична роль — додаток.
Клуб'я — іменник, иоч. форма клубок, заг. назва, неістота, збірн., знах. відм.,
П відміна, тв. група. Синтаксична роль — додаток.
II. Абстрактні іменники: експорт, умови, епоха, реалізація, можливість, го­
товність, загроза, небезпека, системи, устрій, захист, обставина, процес, ви­
никнення.
Ш Ш Ш Ш Ш Ш Ш УКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. ІІІелеховоїта ін. 567

9. Речовинні іменники: породами (ми ), вапняком (оди.), баллльтів (мн.), мікро
діабазів (мн.). туфів (мн.), ліпаритів (ми.), андезитів (мн.). порфіритів (мн.і
алуногси (одн.), галеніт (одн.), галотрихіт (олн.), пірит (оди.), сфалерит (оди.)
хрилоколлп (одн.). цеоліти (мн.), руди (ми.).
45.1. Дозволяти (чого?) розкоші. 2. Глибина (чого?) мислення. 3. Золоте волосе;
(ЯКЄ?). 4. НОВІ Меблі (СЛОВО Меб.ІІ ВЖИШІСТЬСЯ ТІЛЬКИ ВМНОЖИНІ, ОТЖе, ПрИКМСі
ник нові узгоджений з іменником у категорії числа).
46. Новий шампунь, застарілий мозоль, вимогливе журі, вихована леді, краги в,
Сочі, оригінальне меню, білий какаду, новий тюль, барабанний дріб, нестеь.
ний біль, високий ступінь, чорна вуаль, кольорова гуаш, гомінливе Керч, н,
очікуваний нежить, рідкісна суміш, незбагненна розкіш, наступний продаж
пахучий полин.
■
Слід пам'ятати, що на відміну від російської мови в українській мові до чо
ловічого роду належать такі іменники, як насип, підпис, літопис, ступінь,
пил. ярмарок, пртіаж. кір, Сибір.
47.1. Директор (чол.), завуч (чол.), вчителька (жін.). підводник (чол.), вихователь
кя (жін.).
48.Дисертантка, офіцерша, співрозмовниця, добродійка, відмінниця, відмінним .
диспетчерка, водійка, авторка, бригадирка, директорка, конструкторка, ар;
текторка, вахтерка, аквалангістка, лучннця, перукарка, доповідачка.
Можуть вживатися в усіх стилях: співрозмовниця, відмінниця, лучниця.
50.
Директорові
загальноосвітнього навчального
закладу № 38 м. Львова
Гаврилшийній В. М.
учителя історії
Сологуб Любові Степанівни
Заява
Прошу Вас нядати мені відпустку з 01 липня до 01 серпня 2010 року без збере­
ження заробітної плато у зв’язку з сімейними обставинами.
29.06.2010 р. Підпис
52.Цікаве УТ. смачна крем-сода, нова програма-макснмум, стара штаб-квартира,
солом’яне крісло-гойдалка, велика виставка-продаж, найкраща роман-газеї
55. Перший варіант
Два приятелі зібрались у подорож Кримом. Стали ретельно готуватись до походу.
Один каже: «Необхідно купити туристичні карти і туристські куртки*. ♦Спо­
чатку розробимо туристичний маршрут* — запропонував другий приятель.
§ 3.Власні й загальні назви
56.1. Генуезький період історії Судака відзначений великими фортифікаційними ро­
ботами. 2. Палацовий комплекс Лопухіних на скелястих берегах Росі у Корс ні--
Шевченківському мас браму у вигляді середньовічного замку. 3. Розташування
Кам’янця-Подільського унікальне: у глибокому каньйоні протікає річка Смотри-
що охоплює кільцем скелястий острів. 4. У селі Озаринці Могнлів-Подільгької <'
району на високому пагорбі над річкою Немія у 1657 році збудовано неве.іи
кий замок, від якого вціліли нижні яруси надбрамної вежі й житлової баш
Ш УКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. Шелеховоїта ін.
.v,%
568

10. 5. Генуезькі злмки ГІівдеїліого берега Криму зведені в період, коли вогнепальна
зброя ще не мала великого поширення, (за Трубчшиновим С. В )
57»Б.
59.Петре Михайловичу, коханая, мимо, діти мої. сину, роле ковальський.
50, Громадянине, добродію, достойний, нане (пані), Маріє Іванівно, Ганно Степа­
нівно. Миколо Васильовичу, Надіє Дмитрівно, Олеже Петровичу, Сергію Яко­
вичу, Олесю Михайлівно, шановний колего, друже Олександре, пані Катерино,
товаришу Михайло, пане Іваничук, колего Тарасенко, Іване Петровичу, Гали­
но Сергіївно.
Йй.Пробачте нам, пані Тетяно! Отримав повідомлення від Осипенка Сергія Петро­
вича. Давно не бачили такого снігопаду. Порадься з Андрієм Івановичем.
Народно-визвольний, сімдесятирічний, важкохворий, загальнодержавний, віце-
лрезндентський, військово-морський, правобережний, червоногарячий, дере­
вообробний, молочно-білий, південно-східний, лісостеповий, м’ ясо-молочний,
80-річпий.
63.1. Мати божа, царице небесна, — гукала баба в саме небо, — голубонько моя,
святая великомученице, побий його, невігласа, святим твоїм омофором! Як по­
висмикував він з сирої землі оту морковочку, повисмикуй йому, царице мило­
сердна, і овикручуй йому ручечки й ніжечки, поламай йому, свята владичице,
пальчики й суставчики. Царице небесна, заступнице моя милостива, заступись
за мене, за мої молитви, щоб ріс він не вгору, а вниз, і щоб не почув він ні зозулі
святої, ні божого грому. Миколаю-утоднкку, скорий помочнику, святий Юрію,
святий Григорію на білому коні, на білому сідлі, покарайте його своєю десни­
цею, щоб не їв він тієї морковочки, та бодай ного пранці та болячки з’їли, та
бодай його шашіль поточила... Баба хрестилася в небо з такою пристрастю, аж
торохтіла вся од хрестів. А в малині лежав повержений з небес маленький ангел
і плакав без сліз. З безхмарного блакитного неба якось несподівано упав він на
землю і поламав свої тоненькі крила коло моркви. Це був я (О. Довженко).
4. Стилістичні можливості прикметників. Ступені порівняння. Стягнені і нестягнені
и
1« Розпачлива, сумна, одинокая, ясная, самотная. лагідна, бідна.
Стилістичні прийоми використання прикметників у тексті зумовлені тим, що
уживання прикметників у художньому стилі є його найбільш характерною
рисою. Стилістичний ефект створює вже велика кількість назв властивостей,
їх різноманітність, а не просто граматичні якості цих слів. Використовуються
прикметники з метою посилення емоційно-екпреснвнпх відтінків значень імен­
ників. Вживаються характеристики-повтори зірка сумна, проміння сумні, які
Підкреслюють настрій зображуваного.
И. Прикметники у тексті мають повну форму. Широко вжинається проста форма
ступенів порівняння прикметників. Стилістично забарвленими є прикметники
одинокая, ясная, самотная. Вони вживаються у нестягненій формі.1
Й Ш
тфvX*Xv.
шм
w X w
ж &
!v'.‘X w
I I !
1. Стягнені форми: ясна, кругловидий, блідий, сизий, ранній, легкокрилий.
Нестягнені форми: світовая, тихеє. Якісні ознаки виражаються повною фор­
мою прикметників, простою формою ступенів порівняння. Якісиі ознаки вира­
жаються й засобами словоскладання: вживаються складні прикметники круг
яовидий, легкокрилий.
УКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. Шелеховоїта ін. 569

11. 2. Стягнені форми: весняні, просвітле, блажен. Якісні ознаки виражаються ц(.
тільки звичайною повною формою прикметників, але й використанням короткої
форми (з нульовим закінченням) прикметників: блажен. Якісні ознаки такс»*
виражаються засобами префіксації: просвітле.
3. Стягнені форми: сухім, глухим. Вживається паралельна форма до прикметна
ка: сухим — сухім. Паралельну форму має прикметник середнього роду у міс.
цевому відмінку.
4. Стягнені форми: ріднім, милім, чужій, ворожій. Вживаються паралельні ф<)})
ми до прикметників рідному — ріднім. милому — милім. Паралельну форму маг
прикметник чоловічого роду у місцевому відмінку.
66. Морфологічні засоби творення образності порівняно з лексичними мають
дещо менше емоційне забарвлення, але більше функціональних, пов’язаних
із особливостями уживання тих чи інших форм в усно-розмовній ЧИ писемно-
книжній сферах. При цьому морфологічні засоби стилістики проявляються
на більшій площині тексту, ніж окреме слово, крім того, вони багатозначні-
ші за слово. Переважну більшість із них ми сприймаємо як нейтральні з«,
соби мови.
У першому тексті такими прикладами можна назвати велику кількість вико­
ристання нестягпених форм прикметників: молодії, добірнії, сталячії, повтор
вживання прикметника добірнії, іменників хлопці, дівчата, що підсилює екс­
пресивність висловлювання. Використовуються зменшувально-пестливі суфікси
у прислівниках: поранесенько. Найбільш очікуваними такі суфікси с в прикмет­
никах, але у вірші вони вживаються навіть п іменниках: ковалесенько. Отже,
це вдала авторська знахідка.
У другому тексті яскраві художні образи створюються з допомогою вживання
великої кількості прикметників, які виступають у ролі постійних епітетів: шов­
ковая травиця, спхуденеиька керниця,ясний місяць, молодим конем. Використо­
вуються також засоби суфіксації: вживання зменшувально-пестливих суфіксів:
студененька. Такі ж суфікси, що підсилюють емоційність сприймання тексту,
вживаються також в іменниках: травиця, ліску. Використовуються повтори
сполучників та прийменників.
У третьому тексті на створення емоційного настрою тексту впливають стягнені
(срібна) і нестягнені (золотая, великая) форми прикметників, засоби суфіксації
в іменниках (головочка), повтори іменників (головочка, жура).
4. У четвертому тексті серед морфологічних засобів творення образності заслу­
говує на увагу вживання прикметників у ролі постійних епітетів: личко біле,
чорні брови: засоби суфіксації в іменниках (зменшувально-пестливий суфікс
в іменнику зіронько), вживання кличної форми іменників у ролі звертань, які
повторюються (дівчино). Прикметники вживаються у стягненій (мила, гнучкий,
дівочиц, біле, чудове, чорні) і нестягненій (чистеє) формах.
67.1. Вечірня, золоті, справжня, пребагата, прямі, чиста, близька, зимня, дикі,
джерельна, учорашня, блаватні, невесела.
68.1. Художній стиль.
Рідний, широкий, вільний, пишнобарвний, квітчастий, нещасний.
2. Науковий стиль.
Князівського, простих, соціальних, різного, сприятливі, істотним, малих.
69.11. Виділені слова є прикметниками иайвиїцого ступеня порівняння. Стилісти’1
на роль: вживання у тексті художнього стилю підвищує емоційність змісту ви­
словлювання та увиразнює якісні ознаки епітетів.
70.Стиль — художній.
Чорна чорна. Божевільного — проста форма прикметників, вживається засіб
словоскладання, що увиразнює якісні ознаки, впливає на емоційність вислов
лювання.
:!%: УКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. Шелеховоїта ін.570

12. Гірсько лісової — засіб словоскладання увиразнює якісні ознаки прикметника.
Вередливенька -- проста форма прикметника, використовується засіб суфікса­
ції: зменшувально-пестлнвиіі суфікс -еньк-.
Дурний. північних. веселого. хребетних — проста форма прикметників. Сти­
лістична роль — назва властивостей, компактність викладу думки. Такі при­
кметники широковживані у художньому стилі.
Нової. Доброї — прості форми прикметників, вжиті у складі власної назви,
впливають на уяскравлення власної назви.
Нижчих, миліше — вищий ступінь порівняння прикметників посилює їх сти­
лістичне забарвлення, виникають додаткові відтінки значень.
Найчисленнішою — найвищий ступінь порівняння прикметників, ще більш по­
силює їх стилістичне забарвлення, додаткові відтінки значень.
Більш різнобарвні, більш поширений, найбільш численними.
.Перший варіант
Високо підбилося сонце над долиною. Високі т р и довкола, покриті смерековим
чорним лісом, немов дрімали на сонці, дихаючи гарячими смоляними пахоща­
ми. Віл ріки тягло свіжим духом, холодною водяною парою. На верхах гір ясно-
зелених барвистим рядном порозкидалися отари овець. Тужливо Й протяжно
лилися звуки вівчарської трембіти, лунаючи від верха до верха. З темної ліс
яої гущавини на тон звук відгукується інший, різкий голос — то ріг скотаря.
А в переетанках, мов тоненька струна, дін ь глибоко під землею ледве чутно
задзвенить _ то мсталений дзвоник на шиї корови, що десь у лісі на плаю па­
сеться. І все те зовсім не перекриває великої тиші, не бентежить спокою при­
роди (за У Франком).
5. Синонімія займенникових форм. Займенники і контекст
1. Сильні господарства можуть дозволити собі загущені посіви, що призведе
до стабільних прогнозованих урожаїв. 2. Річки Оріноко і Парана в Південній
Америці у своїх верхів’ях розгалужуються на два рукави, які впадають у різ­
ні басейни. 3. Коли Онищук був начальником відділу, він співпрацював з Пав­
ленком. 4. Ми із задоволенням ознайомилися з рекламою Вашої фірми. 5. Під­
приємство, незважаючи на те, що воно працює зараз у дуже складних умовах,
виконало замовлення нашого видавництва.
1. Си дуже добрі, тітонько! 2. Ви дуже добре виступили, Вікторе Петровичу.
3. Тамаро Іванівно, чому Ви до нас так довго не приїжджали? Ви були хворі,
Петре Васильовичу?
І. Шановний Петре Володимировичу!
У відповідь на Ваш лист від 17.05.2011 р. раді повідомити, що ми розглянули
запропоновані Вами умови щодо постачання будівельних матеріалів. Із задо­
воленням пропонуємо Вам проект контракту. Будемо вдячні за швидку відпо­
відь. Ураховуючи наведене иніце, просимо повідомити про прийняте рішення
менеджеру нашої фірми (242-24-52).
З повагою, директор ТОВ «Грандбуд * О. І. Семененко
».II. 1. Дотримуватися здорового способу життя повинна кожна людина. 2. Якщо
Вам потрібен будь-який якісний переклад, звертайтесь до мене. 3. Нехай Бог
боронить нас від усякого лиха. і. Якщо не будеш займатися спортом, тебе може
скривдити будь-хто. 5. На мою думку, на обласні змагання з гімнастики пови­
нен їхати хто-небудь з учнів нашого класу. 6. Антон зустрівся з друзями і ці­
лий день розважав їх різними витівками. 7. їхні квіти подобалися всім меш­
канцям села.
І Ш Ш Ш Ш УКРАЇНСЬКА М О В А Г. Т. Ш елеховоїта іи. Ш 571

13. 80. Учні почули, що на полі сів літак. Вони побігли до нього. У будинку, що горіи
чулися крики людей, які намагалися вибити вікно.
81.11. Інтелектуальний — розумовий, духовний.
Критика — розгляд й оцінка когось, чогось, викриття вад, хиб.
Шпальта — сторінки видання.
Чадо — дитина. Глузд — розум.
III. Цієї, те. вона. її. всім, той. хто, таким, йому, нашої, ми, воно, нас, жодної»,
що, наших, наш, нашу, все, наше, будь-які, на цьому, нам.
83.11. Як завжди, знайшлися серед екскурсантів такі, що найперше цікавились. чц
багато золота було знайдено на розкопках цієї Тихої могили, екскурсоводку цг
аж образило: «Річ не в золоті, а в тому, що на тім золоті накарбовано! Яка ми<
тецька краса на ньому відтворена та яка її художня цінність...»
Сухорлявий дідок в окулярах, видно, неабиякий грамотій, бо й тут з книж ко»
не розлучався, коли зайшлося про художності, ожвавів. розгорнув у книжні
закладене місце й зачитав, наче дітям у класі:
— У ті часи праця художників втикалася священнодійством! Вони гордилп. >,
діяиням рук своїх ще більше, ніж царі своїми перемогами. Тільки якщо гімн
царіл починався словами: »Я зруйнував...*, »Я покорми...*, то гімни худож­
ників мали зачином: «Я воздішг...*, «Я с п о р у д и в . « Я виконав роботи прг
красні...* (О . Гончар).
86.1. Від нього давно не було чути ніяких звісток. М артіп відступило на дна «р і­
ки від його брата. 2. Через них і трапилася ця весела пригода. Через їхню н<
ведінку червоною стрічкові погляди вся непослух. 3. Біля неї зупинився О/!»!,
класник. Біля її дверей зібралася куца Ніцюду. 4. Без нього знову програли Гм
його дозволу не можна і за двір ступити.
87. Аби на чому, хтознм з ким, ніщо, буль-хто, від абиякого, за будь-яких, хто»»,,
в який, з чиїм-небудь, ні з чим, нп який-небудь. до когось.
88.1. Посиджу трошки, погуляю, ва степ, на море подивлюсь, згадаю дещо (знач.),
заспіваю. 2. Чи то було справді, чи була так, мара яка-небудь (наз.) (І з " :,<-
Т. Ш евченка>. 3. Хтозна-яким (оруд.) чином йому було відомо все, що роби
ся н кожній хаті (О . Донченко). 4. Заграйте що-небудь (злах.), як ваша
(Л еся Українка). 5, За т р и , за доли несіть хустину, вітри, подаруйте її коул
небудь (дав.) від себе (О . Гончар).
§ 6. Стилістичні аспекти дієслівних категорій
95.1. Заболю, затужу.
Заридаю в собі, закурличу,
А про очі людські
засміюсь, надломивши печаль.
Помолюсь крадькома
па твоє праслов’ янське обличчя.
1 зоря покладе
На мовчання моє печать.
98.11. Виникла, ліквідована, вдалося, уникнути, сталося, мав, вважаю, вжити.
100.1. 1. Мій краю зоряний, на тебе не надивлюся я ніяк (В . Сосюра). 2. У мрії **е’
має ніколи й ніде берегів (В . Братунь). 3. На острові, де, здавалося, ще ні»‘‘ "
ли не ступала людина, водилися сайгаки (3. Тулуб). 4. Нітрохи дивним не зда­
валось, що з гудінням, з рокотом громів у тумані вранішнім зливались гол<^",!
572 ШУКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. Шелехової та ін.

14. жагучих солов'їв (М . Рильський). 5. Грицько, підстароста, дивувався тому ба­
гатству, що так і€і ждано иі гадано припало Чіпці (Панас. Мирний).
ІІ. Гудінням — поч. і)юрма гудіння, ім., зл і. назва, неіст., сер. рід. оди., ор. відм.,
II р.ідм., м'яка гр., у реченні с додатком.
Вранішнім — иоч. форма вранішній, иршсм., відносн., чол. рід, оди., місц. аідм.,
м’яка гр., у реченні с означенням.
;102.Покручені, побгані, кинуті, розтоплене, обрамований, заокругленою, вправле­
ний, розсипані, розстелений, напнутим.
.03. П. Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану. Потираючи руки, беруть­
ся за все. Поки геній стоїть, витираючи сльози, метушливо бездирність отарн
свої пасе.
*04.1. Кінь летів уперед з вершником, який грізно поблискував шаблею. 2. З мрі­
єю про майбутнє життя ціле літо, не покладшочи рук, працював Василь. 3. На
гостей, які в'їжджали на подвір’я, загавкали собаки. 4. Вже смеркалося, коли
вони нарешті розігнули спини і мали можливість хоч трохи відпочити.
05.1. Пісня, мила серцю, ніжна і чарівна, розлилася по вечірньому селу. 2. Юнак,
захоплений грою на бандурі, не помічай нічого навколо. 3. Тетяна, болісно пе­
режинаючи за свою подругу, думала про те, як їй допомогти. 4. Як справжній
син українського народу. Франки був упевнений у його великому майбутньо­
му. 5. Хвилюючись від несподіваної зустрічі, Андрій думав про те, як призна­
чити дівчині наступне побачення, б. Незважаючи на попередження гідромстео
центру про можливі зміни погодних умов, альпіністи вирішили підніматися на
вершину горн. 7. Мами з дочкою цілий день, ие нокладаючи рук, мили й при­
бирали в будинку. 8 І ось у всій своїй красі з’явився Київ — величний і дреп-
пій, молодий і сучасний.
7. Повторення і систематизація вивченого
,1. Б. 2. Б. 3. В. 4. В. 5. В. 0. Г. 7. Б. 8. 1 - Г. 2 - А. З - В. 4 - Б. 9. Б. 10.
Б. 11. В. 12. 1 - Б. 2 - Г. З - В. 4 - А.
6. Синтаксичні синоніми
11.1. До кінця року в Криму планується почати будівництво першої черги трьох
вітроелектростанцій. 2. Тепер ми можемо приступити безпосередньо до сорту­
вання яблук. 3. Я швидко одягав маленьку сестричку, бо ми запізнювалися
до театру. 4. Галина надягає вишиванку щоразу, коли їде до бабусі. 5. Більше
всього я ціную в людині порядність і відвертість. 6. Ми повинні навчитися до­
рожити кожною хвилиною життя. 7. Ручатися за результати Миколиного на­
вчання ніколи не можна. 8. Альпіністам ніхто не може гарантувати безпеку.
9. Перемогти у цій грі нам допомогла віра в те, що ми здатні бути кращими за
своїх суперників. 10. Директор школи зичив усім учням упевненості в своїх
силах то високих досягнень у навчанні. 11. Вперше був створений найбільш по­
вний історико-геогряфічний та економіко-стнтистичний опис країни. 12. Стат­
тя була наповнена цікавою інформацією про тварин і птахів. 13. Із зниженням
ціни на бензин попит на автомобілі зросте. 14. Потреба у спілкуванні для кож­
ної людини е необхідністю.2
2. Кетяг калини — калиновий кетяг: порада батька — батькова порада; узбе­
режжя моря — морське узбережжя; цвіт яблуні — яблуневий цвіт; дівчина з
синіми очима — синьоока дівчина; магазин взуття — взуттєвий магазин; ху­
тро лисиці — лисяче хутро; поїздка за кордон — закордонна поїздка; варення
УКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. Шелеховоїта ін. :•$ 573
щ
Р
Р
щ
Ш
Ш

15. з груш — грушеве парення; квартира Сергія — Сергісвл квартира; приміщений
інституту — інститутське приміщення.
113.1. Погано, якщо учень нічим не цікавиться. 2. Ірина завжди виявляє інте­
рес до нової інформації про зимові види спорту. 3. Ми вміємо вирішувати оц(,у
проблеми разом. 4. Депутати інколи не вміють приймати ефективні рішення.
5. Вчитись перемагати — ціла наука. 6. Здобувати перемогу завжди не просто.
7. Тіна Кароль почала записувати вже п’ятий альбом. 8. Ця програма дозволь
проводити відеозапис. 9. Обстежувати береги величезного озера виявилося нелог-
кою справою. 10. Проводити обстеження старих будівель треба дуже обережно.
11. Оленка цілу годину спостерігала за незвичайним метеликом. 12. Вартовим
повинен вести безперервне спостереження за територією військової бази. 13. Він
завжди критикував мої вчинки. 14. Піддавати критиці страхові кампанії всім
подобається. Мабуть, с за що.
§ 9. Стилістична роль порядку слів
119.1. Кличе сірійцін вдова вождя. 2. Вдова кличе вождя сірійців.
121.1. У давніх документах немає подібного виду терміна. 2. Ми регулярно друку­
ватимемо за кордоном новини культури. 3. Кузьменко зателефонував до офісу
за годину до надходження справи.
123.1. У новому мікрорайоні з|хктають високі будинки. 2. Нп лузі цвітуть червоні,
жовті й сині квіти. 3. Зустріч гостей в аеропорту не відбулася через нельотну
погоду. 4. Заступник директора зібрав в актовому залі представників, виділених
вчителями під кожного класу. 5, Повернений хлопців з походу було несподіва­
ним. 6. Для приїжджих ще зранку була проведена екскурсія по місту. 7. Одно­
класників зацікавили журнали, принесені мною. 8. Поданий журналістом мак*
ріал до газети змусив редколегію виділити для нього окрему рубрику. 9. Справу,
розпочату дідусем і його однодумцями, продовжують їхні діти й онуки.
§10. Синонімія головних членів речення
126.1. Край неба вашарївся ( М. Сиротюк). 2. Схід рожевий (А. Головко). 3. Над
доріжкою з асфальту дві берізки обнялись (В. Спсюра). 4. Микола з батьком
та матір’ю вже подоїдали (І. (Існуй Лсвицький). 5. Обоє привітні (А. Головко /.
6. МоТ кроки жвавіші й легші (М . Коцюбинський). 7. Кітелі укинуті (О. :1<>
вженко). 8. ♦Еге» виршілоуя само собою (Є. Гуцало). 9. Подорожній дининої
вдумливими очима на широкий краєвид (М . Коцюбинський).
129.1. Сівши до столу, Куглицький розклав на ньому документи. 2. Лежачи в ку­
щах, хлопчик спостерігав за дивною пташкою. 3. Конструктор демонстрував
креслення, роз'яснюючи переваги нової моделі літака. 4. Закінчивши роботу,
художник якийсь час милувався портретом. 5. Сонце скотилося ще нижче, по­
силаючи на землю свої прощальні промені.
130.1. Любить свій край — це все любити, у чім його святе ім’я живе (За В. Сосу
рою). 2. Ніч — це озеро в берегах неба (За М. Коцюбинським). 3. Ниша ціль
людське щастя і воля (За І. Франком). 4. Сміх — це здоров’я (Нар. творчість )•
5. Розум — це скарб людини (Нар. творчість).
131.1. Місто Ярославль названо на честь Ярослава Мудрого. 2. Поля зорано вчас­
но. 3. Курсантів вишикувано па плацу. 4. Важливе завдання виконано. 5. Світ­
лицю прибрано квітами. 6. Науковцями висловлено дві протилежні думки.
7. Організаторами залучено найкращих у цій галузі фахівців.
574 Ш УКРАЇНСЬКА МОВА Г.Т. Шелеховоїта ін.

16. 132.1. Викотившись із-за гаю, місяць став оглядати околицю. 2. Викотився місяць
з-за гаю, оглядати околицю став. 3. Оглядаючи околицю, викотився місяць
з-за гаю. 4. Сухе листя, спадаючи дощем з дерев, черкало об гілки і шелестіло.
5. Сухе листя дощем з дерев спадало і шелестіло, черкаючи об гілки, б. Сухе
листя спадало з дерев дощем, об гілки черкало і шелестіло.
133.Н. 1. Це видовище справило на хлопчика незабутнє враження. 2. Кожен день
був підпорядкований суворому графіку. 3. О сьомій Сергій з’являвся на бере­
зі моря і починав плавати. 4. Так 15-річний Корольов почав освоювати небо.
5. Він продовжив навчатися у Московському вищому технічному училищі
ім. М. Бауманя. 6. Але він прагне піднятися ще вище — до зірок.
III. 1. Видовище справляло на хлопчика незабутнє вражсния. 2. Кожен день
проходив за суворим графіком. 3. З’являючись на березі моря о сьомій, Сергій
починав плавати. 4. Корольов починав освоювати небо з п’ятнадцяти |юків.
5. Він продовжував навчання у Московському вищому технічному училищі
ім. М. Баумана. 6. Але він прагнув піднятися ще вище — піднятися до зірок.
134.1. Сьогодні погода просто чудишь.ярдд,.і^ о нячна. 2. Зимові морози унльні-
шають у лютому. 3. Безлисті дереші зима буде прикрашати сріблистим інеєм.
4. Сніжно-білий сніг рлипіить іскорками і трохи прекриііу_<> 6. Навколишні ліси
і поля у ці сонячні дні здаються по-справжньому казковами. 6. Прозорий лід
віддзеркддюу сине небо. 7. Свіже повітря бадьорить осіннім холодком. 8. Після
зустрічі давні друзі вирішили прогулятися вулицями рідного міста. 9. IIрогу
лямка однокласників буда вдалою.
11. Стилістична роль другорядних членів речення
140.1. Річка протікає в долині, звиваючись, мов великий вуж. 2. Стежка в’ється
у густій траві так, що її майже не видно. 3. Ця дорога веде до круп ого урвища,
обриваючись перед початком схилу. 4. Морс бушує, викидаючи на бщм*г білу
піну і водорості. 5. Хвилі набігають на скелі, розбиваючись об їх міцні кам’яні
груди. 0. Сонце світить дуже яскраво, розливаючись промінням по землі. 7. Ліс
шумить так, що чути порух кожного листочка. 8. Гори пиєо тть вдалині, вер­
шинами торкаючись неба.
.1. Був травневий ясний день (В. Врублеаська ). 2. Гори наче линуть п небо чис­
тим, ясним візерунком (Леся Українки). 3. День то вияснюється, то хмарніє
( К. Гардинно)» 4. Цвіли й пахли квіти, кущі, верби (М . Боса к ). 5. Хочу бачи­
ти, знати, чути, і любити, й творити красу (Л . ІІервомийеокий). б. Любов не
має ні кінця, ні краю ( /7. Перебийте). 7. ІІі я, ні Микола нічого не сказали.
8. А небо часте і темне, і запашне, немов з фіалок ( К). Смолич ). 9. Низьке сон­
це вже не гріє, але блищить яскравіше, ніж літнє (1. Тургенев). 10. Вузенька
стежечка щезала часом серед кам’яної пустелі або ховалась під пиступом ске­
лі (М . Коцюбинський }.
5.1. Сонце обливало землю рожевим світлом, ніжио цілуючи її тисячами »’ аоїх
гарячих іскорок. 2. Шумить, вируючи, внизу потік. 3. Підійшовши до стола,
вона засвітила настільну лампу. 4. Пройшовши містечком, завернув ліворуч
V вуличку темну. 5. Переступивши поріг, спинився.
1. І ось, нарешті, вершина (О. Гончар). 2. Кажуть, мудрість приходить з роками
(Л . Дмитренко). 3. А це вміння — розмовляти н слухати - дуже важливе для
письменника (М . Рильський ). 4. До речі, я, звичайно, де в чому згоден з вами
(І. Л е). 5. Я вже тоді, повірте, все це обміркував ( Ю. Збанацькии). 6. Полю­
вання, як ви иотім побачите, потребує чимало часу (Остап Вишня). 7. Звісно,
то скрипіли охоплені полум’ям осені дерева (М . Стельмах).
УКРАЇНСЬКА М О ВА Г. Т. Шелеховоїта ін. 575

17. 148.1. Гроші, зароблені на канікулах, хлопець витратив на подарунок для мвТР
рі. 2. Дачники пили чай на терасі, освітленій вранішнім сонцем. 3. У глибин,
саду виднілася бесідкл, обплетена виноградом. 4. Перед очима відкривався оте»,
неповторний своею величчю. 5. Перед чоловіком лежали аркуші її останнього
листа, списані красивим почерком. 6. На виставку відібрали роботи учнів ко­
лежу. намальовані аквареллю.
149.1. На сцені, углибині, виднілися два будинки (Василь Шевчук). 2. Унизу, бі ,н
вікна, епдів чоловік. 3. Рано, разом із сонцем, прокинулась і Харитя. 4. Від
берега, під вербами, вода була наче зелена. 5. Сиве волосся спадало кружком,
по козацькії (3 те. Коцюбинського). 6. На узліссі, біля урвшца, горіло багаття.
7. Біля річки, зовсім недалеко від лісу, розгорнуто намети.
150. Перший варіант
Мамині страви
Смачно готує в цю пору мати. Як вона ворожить над борщемі Встає ще вдосвіта,
чистить і промиває буряки, шаткує їх; нарізає картоплю, січе ножем капусту.
Всього потроху добавляє в горщик — помідор кине, і петрушки всипле, і цнбу.
лину, і стручок перцю, і листок лаврового листя. А м’ясо кладе з кісткою: кіс­
точка щоб була з мозком, а коли засмачує, то неодмінно старається засмачити
старим салом, щоб чулось. Бх і борщ же тоді виходить, такий, що поки дочека­
єшся обіду, го ладен власний язик проковтнути. Любить мати варити і всіля­
кі капусники — з грибами і без грибів, з кашею і без каші, а про різні юшки
й говорити не доводиться. Особливо любить вона готувати юшку з риби — так .
приносить йоржів та окунів, чистить сам на тертушці, а мама доводить усе до
пуття, заливаючи аодою та заправляючи необхідними спеціями... (С. Гуцало).
Другий варіант
1. Брати жили, яь кажуть, душа в душу (М . Рильський). 2. Він був якийсь
такий — мені важко сказати — добрий чи то уважний... ( Р. Іваничук ). 3. Але
хіба ти думав, що все це ніколи не повернеться, і тільки раптом (під парасолями
лапастої верби) перед очямя твоїми вітром промчаться спогади? (М . Хвильавии .<
І. Працював н, . »обе сказати, ни совість ( Ю. Збанацький). 5. Осідас чорни п ч
білим снігом на хе н. Осі пае — дивна річ — білизна із чорноти (Д. Пав.іичкп 1
6. Для неї де було б?знається, несподіванкою, якби це саме він — капітан Лі;
рошєнко — прибув іа далеких плавань додому, прибув би з кораблем аж сю/м
та кинув якір на видноті у рідному чепу, поблизу материної домівки (О. Г>>!/
нар >.
§ 12. Стилістичні можливості простих речень
152.11. 1. Ш елеп вітру нагадує тиху мелодію скрипки. 2. Сосна своєю тремтлшюіо
глицею видає звуки, схожі на зітхання. 3. Внуки міста глушать «музику» пои»
;ш 4. Попільна і спокійна мелодія зображує спокійне літо. 5. Музика «Осінь-
символізує приємну погоду і радісні клопоти, б. Взагалі, гроза привертала уннг
кдасиків чи не найбільше за інші метеоявищя (За С. Скоробагатьком).
153.1. Як казка, чарівний і дивний, був той день (В. Грінченко). 2. Весною двір <
ленів, мов великий килим... [Я . Го.ян). 3. Пливли одна .мі одною, немовби
ки, хмари (Василь Шевчук). 4. На вулиці туман, як наміткою, огортав ліхтар'*
( В. Винниченко). 5. Дорога, як на долоні, рівня і безлюдна ( М. Коцюбинський '•
б. Далеке море одкрило широкі обійми зеленій землі і радісно тремтіло. цем<>ь
жива блакить неба (М . Коцюбинський).
154.1. Ранок був ясний. Дихало повітря. Роса блищала. Зелень сліпила, а блшип
ки розсипалися. — Ку-ку! Ку-ку! — лунало. Балика дихав. Дорога йшла лісом-
УКРАЇНСЬКА МОВА Г. Т. Шелеховоїта ін.576

18. Дзюрчали струмки, стрибало скло. Балка сходив і припадав. Шлях спускався.
Блищав став, вився Буг. Сонце випило. Стрекотали коники. Пахло.
13. Стилістичні можливості складних речень
166.1. Лектор розповідав про розвиток сучасних інформаційних технологій. —
Лектор розповідав про те, як розвиваються сучасні інформаційні технології.
2. Газети писали про будівництво багатоповерхівок у нашому місті. — Газети
писали про те, що в нашому місті будують багатоповерхівки. 3. Льотчики за­
вжди мріють пересісти на нові машини і відчути себе володарями найновішої
техніки. — Льотчики завжди мріють пересісти на нові машини, щоб відчути
себе володарями найновішої техніки. 4. Час запросити генерального конструк­
тора розповісти робітникам про нову модель літака. — Час запросити генераль­
ного конструктора, щоб він розповів робітникам про нову модель літака. 5. Ра­
діо сповістило про успішне завершення переговорів. — Радіо сповістило, що
переговори завершились успішно. 6. Восени птахи відлітають у теплі краї. —
Коли настає осінь, птахи відлітають у теплі краї. 7. Навесні птахи поверта­
ються у рідні краї. — Коли приходить весна, птахи повертаються у рідкі краї.
В. Сад, посаджений нами кілька років тому, дає чималі врожаї. — Сад. який
ми посадили кілька років тому, дає чималі врожаї.
166.1. Місто, яке збудували иоблизу моря, залюбки обживала молодь. 2. Це було
продовження вчорашньої історії, яку не розказали до кінця. 3. Зоря, що не
догоріли, полум'яніла на заході. 4. Помилка, що була не виправлена учнем,
вплинула на оцінку. 5. Вулицю встеляло осіннє листя, що не прибрали зранку.
6. Річко, що була не скута кригою, відбивала проміння призахідного сонця.
69.1. Прийшла сестрина подруга, яку я давно не бачив. 2. Щоденник хлопець по­
клав у портфель, із яким ходив до школи. 3. Подорожні побачили директор­
ський автомобіль, який стояв перед входом в офіс. 4. Вдалині пиднілися луки
і пересічені глибокими ярами аоля.
1. Люди, що стояли біля будинку, розташованому ин розі двох вулиць, і були
свідками надзвичайного нвніца, жваво обговорювали його. 2. Конкурсна робота,
вяконаиа учнями, що були виховані українською математичною школою, при-
верпула увагу міжнародного журі. 3. Розпочалася студентська практика, яку
проводять на підприємствах, іюзтниюваних у приміській зоні. 4. З дня на день
ми чекали друзів, які пішли в похід, запланований заздалегідь. 5. Настав день,
якого з нетерпінням чекали гості, прибулі в Україну на Євро-2012.
1. Вікно виходило прямо на яблуню, всуціль вкриту рожевими квітами.
2. Я побачив скелю, схожу на голову казкового персонажа, і зацікавився нею.
3. У руці в мене були три кремові хризантеми, куплені в переході. 4. Коли Сер­
гій одержав звістку про приїзд брата, він дуже зрадів. 5. «Як добре, що я вдо-
ма», — думав Ігор, ідучи Хрещатиком. 6. Піднімаючись на четвертий поверх,
він яскраво уявляв собі таку довгождану зустріч.
1. Петро продовжив читати книжку, коли цровів приятеля. 2. Я не зміг до тебе
зайти перед від’їздом, тому що не знав адреси. 3. Друзі поспішали, тому іцо бо­
ялися спізнитися на літак. 4. Цієї осені вдарили ранні заморозки і дерева, що
ще не встигли пожовтіти, уже осипалися зеленцем. 5. Модрина може переносити
суворі зими, тому що на зиму скидає хвою. 6. Олексій придивлявся до роботи
фотохудожннка, тому що намагався зрозуміти секрет його майстерності.
>1. і. Україно! Ти для мене диво! І нехай пливе за роком рік. буду, мамо, гор
да і вродлива, з тебе дивуватися повік... ( В. Симоненко). 2. Журавлина иісне,
Усі ГДР, 11к.»., і. І
УКРАЇНСЬКА МОВА г.т. Шелехом* та ін. Щ 577