1. ТЕМА №9. АНАЛІЗ ДІЛОВОЇ
АКТИВНОСТІ
9.1 Сутність ділової активності. Цілі і основні напрямки
аналізу
9.2. Аналіз показників ділової активності
9.3. Оцінка операційного і фінансового циклів
9.4. Оцінка моделей економічного зростання
2. Ділову активність можна визначити як комплекс
зусиль, спрямованих на просування підприємства
на ринках продукції, праці, капіталу.
В контексті аналізу фінансово-господарської
діяльності термін «ділова активність» вживається
у вужчому розумінні – як поточна виробнича і
комерційна діяльність підприємства, тобто як його
операційна діяльність.
При цьому ділова активність відображається у
динамічності розвитку підприємства, досягненню
ним поставлених цілей, ефективності
використання економічного потенціалу,
розширенні ринків збуту
З точки зору фінансового аналізу ділова
активність виражається, перш за все, швидкістю
обороту її ресурсів. Аналіз ділової активності
полягає в дослідженні рівня і динаміки
різноманітних коефіцієнтів оборотності.
3. Аналіз ділової активності має здійснюватися як на кількісному, так і на
якісному рівнях. Аналіз на якісному рівні передбачає оцінку
діяльності підприємства за неформальними критеріями, а саме:
розширення ринків збуту (як внутрішніх, так і зовнішніх);
наявність унікальної продукції;
ділова репутація підприємства, його імідж;
конкурентоспроможність підприємства;
наявність постійних постачальників і покупців;
наявність довгострокових угод купівлі-продажу;
наявність популярних торгових марок тощо.
Наведені критерії варто порівнювати з аналогічними критеріями інших
підприємств, що функціонують в одній галузі економіки.
Кількісні критерії ділової активності характеризуються системою
абсолютних і відносних показників. До абсолютних показників
належать:
обсяг реалізованої продукції, товарів, робіт, послуг;
прибуток;
величина авансованого капіталу;
розмір оборотних активів;
інтенсивність руху грошових потоків тощо.
Ці показники доцільно порівнювати в динаміці за певний проміжок часу.
4. ПОКАЗНИКИ ОБОРОТНОСТІ В ЧАСТИНІ АКТИВІВ
Показник Значення Формула
Коефіцієнт
загальної
оборотності
капіталу (активів)
або ресурсовіддача
Даний показник характеризує ефективність використання
підприємством усіх наявних у нього ресурсів незалежно від
джерел їх утворення. Тобто відображає скільки разів за
звітний період здійснюється повний цикл виробництва і
обігу, що приносить прибуток підприємству, або скільки
грошових коштів реалізованої продукції надає кожна
одиниця активів, задіяних в її створенні
Період обороту
загального
капіталу (активів
(ТоА)
відображає кількість днів, протягом яких відбувається
повний оборот загального майна підприємства. Скорочення
періоду обороту активів підприємства є позитивною
ознакою і свідчить про підвищення швидкості обертання
загального майна в доходах підприємства
Коефіцієнт
оборотності
мобільних
(оборотних)
засобів (Ком)
Даний коефіцієнт показує швидкість обороту всіх
мобільних(як матеріальних, так і нематеріальних) засобів
підприємства. Зростання цього показника характеризується
позитивно, якщо він співпадає із зростанням коефіцієнта
оберненості матеріальних оборотних засобів, і негативно,
якщо коефіцієнт оберненості мобільних засобів
зменшується.
Період обороту
мобільних засобів
(ТоМ)
характеризує кількість днів, протягом яких оборотні активи
підприємства здійснюють повний оборот (від моменту
придбання запасів до моменту надходження коштів за
реалізовану продукцію)
5. Показник Значення Формула
Коефіцієнт
оборотності
матеріальних
оборотних засобів
(запасів) (Коз)
Відношення собівартості реалізованої продукції (Св) до
середньої за період величини виробничих запасів,
незавершеного виробництва, готової продукції і товарів
(ЗВ):
Період обороту
запасів (ТоЗ)
Характеризує кількість днів, протягом яких виробничі і
товарні запаси проходять повний цикл трансформації і
змінюють свою матеріально-речову форму. Період обороту
запасів може розраховуватися як за загальною сумою
виробничих і товарних запасів у цілому, так і за кожною
окремою складовою запасів.
Коефіцієнт
оборотності
дебіторської
заборгованості
(Кодз)
Відношення чистого доходу від реалізації (ЧД) до
середньої за період дебіторської заборгованості (ДЗ).
Даний показник свідчить про розширення або зниження
комерційного кредиту, що надає підприємство.
- Середній термін
обороту
дебіторської
заборгованості
(тривалість
періоду обороту в
днях) (Тодз)
Цей коефіцієнт характеризує середній термін погашення
дебіторської заборгованості, середню тривалість відстрочки
платежу, що надаються покупцям. Позитивно оцінюється
зниження середнього терміну обороту дебіторської
заборгованості
Коефіцієнт
оборотності
відношення чистого доходу від реалізації (ЧД) до середньої
за період кредиторської заборгованості (КЗ). Даний
6. Показник Значення Формула
Середній термін
обороту
кредиторської
заборгованості
(тривалість
періоду обороту в
днях) (Токз)
Період обороту кредиторської заборгованості характеризує
середню тривалість відстрочки платежів, що надають
підприємству постачальники. Чим більшим він є, тим активніше
підприємство фінансує поточну виробничу діяльність за
рахунок безпосередніх учасників виробничого процесу
(використання відстрочки сплати рахунків постачальникам,
замовникам, учасникам, працівникам, державі тощо).
Коефіцієнт
оборотності
грошових коштів
Розраховується відношенням чистого доходу від реалізації
(ЧД) до середнього залишку грошових коштів на рахунках і в
касі (ГК). Значення показника відображає, скільки разів за
період грошові кошти здійснили обертів. Зростання показника
є позитивною тенденцією
Показники ділової аткивності в частині пасивів
Коефіцієнт
оберненості
власного капіталу
(Ковк)
відношення чистого доходу від реалізації (ЧД) до середньої
за період величини власного капіталу (ВК). Якщо даний
показник є занадто великим порівняно з іншими
показниками оборотності, це означає значне перевищення
рівня продажів над вкладеним капіталом, що веде до
зростання кредитних ресурсів і можливості досягнення тієї
межі, коли власники можуть втрачати контроль над
бізнесом
Коефіцієнт
оборотності
інвестованого
капіталу (Коік)
Характеризує швидкість обороту довгострокових і
короткострокових інвестицій підприємства, включаючи
інвестиції у власний розвиток.
7. Ділова активність підприємства зазнає сукупного впливу ряду
факторів зовнішнього і внутрішнього характеру. До зовнішніх
факторів можна віднести наступні:
вид діяльності підприємства (виробництво, торгівля,
посередництво, надання послуг тощо);
галузева належність;
розміри підприємства.
Вирішальний вплив на оборотність активів підприємства чинить
макроекономічна ситуація. Інфляційні процеси, зміни
податкового і митного законодавства, банкрутство партнерів,
розрив господарських зв’язків призводять до накопичення
запасів, що уповільнює процес обертання коштів.
До факторів внутрішнього характеру належать наступні:
- цінова політика підприємства;
- особливості формування структури активів;
- вибір методики оцінки товарно-матеріальних запасів.
8. ОСНОВНІ СПОСОБИ ПРИСКОРЕННЯ ОБОРОТНОСТІ АКТИВІВ
підвищення рівня ефективності маркетингових досліджень, спрямованих на
прискорення просування товарів від виробника до споживача (вивчення
ринку, удосконалення товарів і форм його просування, формування
правильної цінової політики, оптимізацію асортименту тощо);
прискорення бізнес-циклу за рахунок стимулювання збуту (рекламні
кампанії, надання знижок, сезонні розпродажі товарів, програми підтримки
покупців тощо);
ведення переговорів з постачальниками про надання відстрочок платежу;
оптимізація логістичних процесів з метою зниження витрат на
транспортування і зберігання запасів та готової продукції;
скорочення тривалості виробничого циклу за рахунок інтенсифікації
виробництва (використання новітніх технологій, підвищення рівня
продуктивності праці тощо);
покращення організації матеріально-технічного оснащення з метою
безперервних поставок і скорочення часу «заморожування» капіталу в
запасах;
прискорення процесів відвантаження продукції і оформлення розрахункових
документів.
У результаті прискорення оборотності активів на підприємстві відбувається
збільшення випуску продукції без додаткового залучення фінансових
ресурсів. Крім того, за рахунок прискорення оборотності капіталу
відбувається зростання суми прибутку.
9. 9.3. ОЦІНКА ОПЕРАЦІЙНОГО І ФІНАНСОВОГО ЦИКЛІВ
Кожне господарське підприємство має власний цикл операційної
діяльності, протягом якого закуповуються матеріальні
виробничі запаси, відбувається виробництво готової продукції
та її реалізація, і, нарешті погашається дебіторська
заборгованість за рахунок надходження грошових коштів від
клієнтів. Цей цикл називається операційним. Операційний
цикл відображає проміжок часу, протягом якого оборотні
активи здійснюють повний оборот.
Операційний цикл (Оц) розраховується як сума періоду
обертання запасів (в цілому або окремо за кожною
складовою) і періоду обертання дебіторської заборгованості:
ОЦ = Тоз + ТОдз
Зростання тривалості операційного циклу в динаміці є
негативною ознакою, свідчить про погіршення ділової
активності внаслідок уповільнення оборотності оборотних
активів. Внаслідок зростання операційного циклу у
підприємства виникає зростання потреби в додаткових
грошових коштах, і, як наслідок, фінансові ускладнення.
10. Фінансовий цикл – це розрив між терміном плати за своїми
зобов’язаннями перед постачальниками і отриманням коштів від
покупців (дебіторів). Він характеризує той проміжок часу, протягом
якого повний оберт здійснюють власні оборотні кошти і
розраховується за формулою:
ФЦ = ОЦ - ТОкз
Фінансовий цикл є періодом часу, протягом якого підприємство має
потребу в залученні додаткових джерел фінансування операційної
діяльності (якщо він більше нуля), або протягом якого підприємство
володіє вільними грошовими коштами, отриманими від виробництва
і реалізації продукції (якщо величина циклу є меншою нуля).
Скорочення тривалості операційного і фінансового циклів в динаміці
розглядається як позитивна тенденція. Цього скорочення можна
досягти за рахунок прискорення виробничого процесу (періоду
зберігання запасів на складах, скорочення тривалості виготовлення
продукції і періоду її зберігання на складі), прискорення оборотності
дебіторської заборгованості, уповільнення оборотності
кредиторської заборгованості.
Тривалість фінансового циклу можна вважати періодом, протягом якого
підприємство втрачає свої грошові кошти. Якщо оплата сировини і
матеріалів постачальникам відбувається раніше, ніж підприємство
отримує кошти від дебіторів, воно втрачає можливості
використовувати протягом цього терміну фінансові ресурси на
власні потреби.
11.
12. Якщо фінансовий цикл підприємства більше нуля, то знаючи вартість залученого капіталу
можна розрахувати середні втрати підприємства за період тривалості фінансового циклу.
Ці втрати (В) розраховуються за формулою:
де - середній обсяг запасів за період, тис.грн.;
ФЦ – тривалість фінансового циклу, дні;
r – вартість залученого капіталу, % річних (виражена десятковим дробом).
За цією ж формулою можна оцінити мінімальну потребу залучення додаткового фінансування
на поповнення оборотного капіталу підприємства. Наявність додатного значення
фінансового циклу головним чином визначається економічними умовами на ринку, на які
окреме підприємство не в змозі впливати. Але більшість підприємств здатна скоротити
тривалість фінансового циклу на декілька днів.
У результаті скорочення фінансового циклу у підприємства вивільняються вільні ресурси,
тобто воно заощаджує кошти, зменшуючи потребу в зовнішньому фінансуванні. Величину
економії (Е) грошових коштів у результаті скорочення фінансового циклу на 1 день можна
розрахувати за формулою:
Якщо величина фінансового циклу підприємства є від’ємним числом, це є позитивним явищем
і означає наступне:
підприємство має змогу за рахунок поточної кредиторської заборгованості фінансувати
свою операційну діяльність;
підприємство займає сильну позицію на ринку і має змогу диктувати умови дебіторам,
отримуючи від них кошти швидше, і на кредиторів, отримуючи від них розстрочку;
така ситуація є характерною для бізнесу зі швидкою оборотністю активів (коротким
виробничим циклом).
13. Тривалість фінансового циклу є інструментом, що безпосередньо
впливає на розмір валового і операційного прибутку. Якщо фактична
чи запланована величина фінансового циклу не влаштовує
керівництво підприємства, то необхідно вжити заходів щодо її
скорочення. Для цього необхідно:
змінити умови угод із постачальниками з вимогами більшого
відстрочення платежів;
розробити систему договорів з покупцями з гнучкішими умовами
термінів і форм сплати:
а) передоплата (як правило передбачає наявність знижок);
б) часткова передоплата (поєднує передоплату з відстрочкою
платежів);
в) банківська гарантія – передбачає, що банк буде покривати
необхідну суму (у випадку невиконання дебіторами своїх
зобов’язань);
г) передавання на реалізацію – передбачається, що підприємство
зберігає права власності на товари доки не отримує оплату за них;
д) встановлення винагороди робітникам відділу продажів в
залежності від ефективності заходів з продажу та термінів
отримання платежів.
Вказані заходи мають сприяти максимізації надходжень грошових
коштів на підприємство, і, відповідно, зростанню прибутку за