лекция 10

1. 8.1. СУТНІСТЬ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ЛІКВІДНОСТІ. ЗАВДАННЯ
АНАЛІЗУ
8.2. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ
8.3. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЛІКВІДНОСТІ І ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ
Тема 8. Аналіз ліквідності і
платоспроможності
Платоспроможність – це можливість підприємства наявними грошовими ресурсами своєчасно
погасити свої строкові зобов'язання. Іншими словами, це постійна наявність грошових коштів та їх
еквівалентів, достатніх для погашення кредиторської заборгованості, що вимагає негайної сплати.
Платоспроможність є зовнішнім проявом фінансової стійкості підприємства.
Завданнями оцінки рівня платоспроможності підприємства та її аналізу є:
•контроль за своєчасним погашенням зобов’язань підприємства;
•регулярне прогнозування фінансового стану в цілому і фінансової стійкості зокрема;
•підвищення рівня довіри від партнерів, потенційних інвесторів і кредиторів щодо проведення
спільної діяльності;
•повного і своєчасного погашення кредитів і оцінки ефективності їх використання.

2. ТРИ РІВНЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ
1 рівень. Ліквідність – це здатність підприємства розраховуватися за
своїми поточними зобов’язаннями шляхом перетворення активів на
гроші.
 Ліквідність розглядають з двох позицій:
1) як час, необхідний для продажу активу;
2) як суму, одержану від продажу активу
Ліквідність можна охарактеризувати як здатність підприємства
перетворювати свої активи в грошові кошти для покриття своїх
необхідних платежів з настанням їх термінів та швидкість здійснення
цього. Рівень ліквідності активів визначається тривалістю періоду
часу, протягом якого певний актив може бути перетворено на
грошові кошти. Чим коротшим є період трансформації активу у
грошові кошти, тим вищим є рівень ліквідності активу
При дослідженні поточної платоспроможності (ліквідності)
порівнюються суми платіжних засобів підприємства зі строковими
зобов'язаннями.
Наслідками низького рівня ліквідності є нездатність підприємства
сплатити свої поточні борги і зобов'язання, що веде, в свою чергу, до
обов'язкового продажу довгострокових фінансових вкладень та
активів і, в найгіршому випадку, – до зниження доходності, до
неплатежів і банкрутства.

3. 2. Середньо – і 3. Довгострокова платоспроможність, тобто здатність
підприємства протягом тривалого періоду підтримувати таку структуру
активів і зобов’язань, яка буде забезпечувати постійну можливість вчасно
погашати всі строкові платежі. Це виражається тим, наскільки активи з
певним рівнем ліквідності відповідають зобов’язанням з певними термінами
погашення, рівнем синхронізації і збалансованості грошових потоків і
рівнем залежності підприємства від позикового капіталу.
Основними причинами неплатоспроможності можуть бути:
 помилки в розрахунках планових обсягів виробництва і реалізації продукції,
її собівартості;
 невиконання планових завдань виробництва і реалізації продукції,
порушення її структури та асортименту, зниження якості;
 підвищення собівартості продукції, що не супроводжується підвищенням
ціни;
 в умовах конкуренції втрата каналів реалізації і постійних покупців,
замовників;
 неплатоспроможність самих покупців і замовників з різних на це причин;
 невиконання плану прибутку і нестача власних джерел фінансування
підприємства;
 інфляційні процеси і зміни у податковій політиці;
 значне відволікання коштів у дебіторську заборгованість та у надлишкові
виробничі запаси;
 низький рівень оборотності оборотних активів.

4. Аналізу платоспроможності має передувати оцінка якості фінансової
звітності. Фактично недостовірність звітності може бути виявлена і в
процесі здійснення аналітичних процедур.
В ході аналізу платоспроможності можуть бути виявлені такі недоліки у
фінансовій звітності, які призводять до викривлених результатів
аналізу:
 зобов’язання підприємства - об’єкта оцінки є заниженими;
 завищення оцінки матеріальних активів низької якості;
 завищена дебіторська заборгованість за чистою реалізаційною
вартістю;
 стан відображення матеріальних запасів не відповідає дійсності;
 некоректно проведена оцінка нематеріальних активів, цінних
паперів на дату балансу;
 приховування надмірних представницьких витрат керівництва;
 заниження виручки від реалізації товарів, робіт, послуг.
Якісний аналіз платоспроможності підприємства, який надасть
аналітику вірні результати, що відповідають дійсності і не є
викривленими, вимагає знання загальних правил формування
показників фінансової звітності, особливостей діяльності об’єкта
аналізу, його облікової політики.

5. АНАЛІЗ ЛІКВІДНОСТІ БАЛАНСУ
Ліквідність бухгалтерського балансу визначається як ступінь
покриття зобов’язань підприємства його активами, термін
перетворення яких в грошові кошти відповідає терміну
погашення зобов’язань.
Основне завдання аналізу ліквідності балансу – перевірити
здатність підприємства розраховуватися за зобов’язаннями
власним майном у визначені періоди часу. Чим швидше той
чи інший вид активу може набрати грошової форми, тим вища
його ліквідність. Абсолютну ліквідність мають грошові кошти.
Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні статей активу зі
статтями пасиву. У бухгалтерському балансі в активі засоби
підприємства групуються за ступенем зростання їх ліквідності,
в пасиві зобов'язання розміщені по мірі скорочення термінів
(посилення, підвищення строковості) їх погашення. Якщо при
такому порівнянні активів вистачає, то баланс ліквідний і
підприємство платоспроможне і навпаки.

6. ГРУПУВАННЯ АКТИВІВ І ПАСИВІВ
 1. Найліквідніші активи (А1) – це суми
грошових коштів підприємства на
поточному, валютному та інших
рахунках, у касі, короткострокові
фінансові вкладення (цінні папери).
 2. Активи, що швидко реалізуються
(А2) (активи, для перетворення яких у
наявні кошти потрібний деякий час) – це
дебіторська заборгованість, платежі по
якій очікуються протягом 12 місяців після
звітної дати, та інші оборотні активи.
 3. Активи, що повільно реалізуються
(А3) (найменш ліквідні оборотні активи)
– це запаси і витрати.
 4. Активи, що важко реалізуються
(А4), – це активи, призначені для
використання в господарській діяльності
протягом тривалого періоду часу. В цю
статтю можна включити статті розділу І
активу балансу “Необоротні активи”.
 1. Найтерміновіші зобов'язання
(П1) – це кредиторська
заборгованість, позики для
працівників, заборгованість перед
учасниками, інші короткострокові
пасиви.
 2. Короткострокові пасиви (П2) – це
короткострокові кредити банків та
інші позики, що підлягають
погашенню протягом 12 місяців після
звітної дати.
 3. Довготермінові пасиви (П3) – це
довгострокові кредити банків,
позикові кошти та інші довгострокові
зобов’язання.
 4. Постійні пасиви (П4) – це власний
капітал підприємства – статті розділу
І пасиву балансу.
Баланс вважається абсолютно
ліквідним, якщо виконуються
умови:
А1 ≥ П1; А2 ≥ П2; А3 ≥ П3; А4 ≤ П4.

7. Усього по групі
Групи пасивів
Разом пасивів
П1 П2 П3 П4
///// ///// ////// ////// /////////////////////
Групиактивів
А1 ///// /////
А2 ///// /////
А3 ///// //////
А4 ///// //////
Разом
активів
///// /////////////////////
Матриця збалансування ліквідності

8. 8.3. АНАЛІЗ ПОКАЗНИКІВ ЛІКВІДНОСТІ
Показник Значення Формула
Коефіцієнт
абсолютної
(миттєвої)
ліквідності (Кал).
Визначається відношенням найліквідніших активів (А1) до
поточних зобов'язань підприємства (П1 + П2)
Цей коефіцієнт є нажорсткішим критерієм
платоспроможності та ліквідності підприємства. Він
показує, яку частину короткострокової заборгованості воно
може погасити в поточний момент або найближчим часом.
Норматив - 0,2–0,35
Коефіцієнт
швидкої
(проміжної,
суворої)
ліквідності
Обчислюється відношенням суми грошових коштів,
короткострокових фінансових вкладень і дебіторської
заборгованості (А1+А2) до поточних зобов'язань (П1 + П2)
Коефіцієнт швидкої ліквідності допомагає оцінити
можливість погашення підприємством короткострокових
зобов'язань у випадку його критичного стану. Оптимальне
значення цього показника має бути в діапазоні 0,8 – 1.
Коефіцієнт
поточної
ліквідності (Кп)
(покриття)
Є узагальнюючим показником ліквідності. Він
розраховується відношенням поточних активів (А1+А2+Аз)
до поточних зобов'язань (П1 + П2)
Він вимірює загальну ліквідність і показує, наскільки поточні
зобов’язання забезпечуються поточними активами, тобто
скільки грошових одиниць поточних активів припадає на
одну грошову одиницю поточних зобов’язань. Оптимальне
значення : - 1,5–2. Мінімально допустиме значення: 1
Коефіцієнт відношення поточних активів за мінусом
321 ЗВЗААА 
21
321
ПП
ААА
пл
К



21
21
ПП
АА
шл
К



21
1
ПП
А
ал
К



9. Для оцінки середньо- і довгострокової платоспроможності
розраховують наступні показники:
 чисті активи підприємства (різниця між активами і
зобов’язаннями);
 співвідношення позикового і власного капіталу (коефіцієнт
фінансового ризику – див. розділ 4);
 графіки погашення кредитів;
 коефіцієнти покриття відсотків (див. розділ 6);
 коефіцієнт Бівера (див. розділ 6);
 показник відношення суми боргу до EBITDA (прибутку до
вирахування відсотків, податків і амортизації).
Останній показник є одним з найрозповсюдженіших в
міжнародній практиці фінансового аналізу і використовується
переважно для оцінки кредитоспроможності підприємства.
При розрахунку можуть бути використані як поточні, так і
сукупні зобов’язання підприємства. Також застосовується
варіант показника «борг/EBITDA», коли в чисельнику
відображається сума нетто-заборгованості, тобто зобов’язань
за вирахуванням грошових коштів і дебіторської
заборгованості.

10. Balance Sheet
Total Cash (mrq): 23.57B
Total Cash Per Share (mrq): 5.94
Total Debt (mrq): 132.85B
Total Debt/Equity (mrq): 462.09
Current Ratio (mrq): 1.83
Book Value Per Share (mrq): 7.22
Profitability
Profit Margin (ttm): 4.93%
Operating Margin (ttm): 5.38%
Income Statement
Revenue (ttm): 149.56B
Revenue Per Share (ttm): 37.68
Qtrly Revenue Growth (yoy): 12.20%
Gross Profit (ttm): 23.06B
EBITDA (ttm)6: 16.02B
Net Income Avl to Common (ttm): 7.37B
Diluted EPS (ttm): 1.84
Qtrly Earnings Growth (yoy): N/A