“Слово про похід Ігорів” Питання авторства

1. “Слово про похід Ігорів”
Питання авторства

2. Історія відкриття
Граф Олексій Мусін-Пушкін купив оригінал
«Слова…» в архімандрита Спасо-Преображенського
(Ярославського монастиря) Іоїля Биковського;
підготував до друку текст й опублікував 1800 року в
Санкт-Петербурзі. Проте рукопис і більшість
друкованих примірників «Слова…» згоріли під час
московської пожежі 1812 року.
Олексій Мусін-Пушкін

3. Слово о полку Ігоревім - пам'ятка давньоруської
літератури, героїчна поема кінця XII століття з
елементами язичницької міфології, в основі якої
лежить сюжет про невдалий похід руських князів на
половців, організований князем Ігорем
Святославичем у 1185 році. "Слово" можна внести у
ТОП-10 найбільш значущих пам'яток давньої
літератури України.

4. «Слово о полку Ігоревім» було відомо в
Стародавній Русі. Так, у злегка зміненому вигляді
цитата зі "Слова" була включена в післямову до
псковського Апостола (пергаментний рукопис),
переписаного у 1307 році Домідом. Також "Слово"
послужило основою поеми «Задонщина». Але ні в
цих текстах, ні в самому "Слові", ні в будь-яких
інших документах немає даних про автора епосу.
Основним джерелом наших уявлень про нього є
тільки текст самого твору.

5. Про автора
Автор "Слова о полку Ігоревім" була людина добре начитана, котра непогано
розбиралась в історичній літературі свого часу, в пам'ятках книжкової культури
своєї епохи. Вибір автором "Слова" з "Повісті временних літ" найбільш поетичних
описів історичних подій минулого виявляє в ньому уважного і чуйного читача.
Чималі поетичні образи "Слова", близькі до усної народної поетики, але це свідчить
лише про широкий художній кругозір автора, а не фольклорний характер самого
твору. Історичні пісні служили автору не тільки поетичними зразками, а й
джерелами історичних даних. Він у рівній мірі користується як історичними даними
літописів, так і усно-епічних переказів. З літописцями автора "Слова" об'єднує
прагнення знайти першопричину всіх подій, перш за все - княжих усобиць.

6. Художня цінність твору
Чудова обізнаність автора у політичній обстановці
описуваного ним часу, точність в зображенні цілого ряду
незначних реалій, сам характер авторського ставлення до
описуваних подій - все говорить про те, що "Слово о полку
Ігоревім" писалося незабаром після зображеної у ньому події -
походу Ігоря Святославича, князя Новгорода-Сіверського на
половців 1185 року. Натяки на політичні та державні події,
розсіяні по всьому "Слову" і зрозумілі лише людям, близьким
до цих подій, були однією з причин того, що твір не отримав
широкого поширення серед наступних давньоруських читачів -
сенс таких поетично і образно описаних фактів був їм
незрозумілий.
Половець

7. Припущення щодо авторства
Одні вважають, що автор був
учасником походу Ігоря і разом з ним
перебував в полоні; інші джерело
відомостей автора “Слова…” про
перипетії бою, про обставини полону і
втечі з полону Ігоря бачать у тому, що
автор міг чути все це від очевидців подій
або ж від самого Ігоря.
Чернігівський Спасо-
Преображенський собор -
усипальниця князя Ігоря, сина
Святослава Ольговича. (Помер
у 1201 р.)

8. Вплив язичництва
Також та обставина, що автор неодноразово і вільно
згадує у своєму творі язичницьких богів, дало привід
деяким дослідникам стверджувати, що автор "Слова" -
язичник. З цим не можна на всі 100 погодитися. Згадувані в
“Слові…” язичницькі божества - символи природи, художні
образи - це не відображення релігійних уявлень автора, а
образи художньої системи твору. Однак, про християнський
світогляд автора теж важко констатувати. У ряді випадків
він відкидає християнське трактування подій. Язичницькі
уявлення для нього мають більшу цінність, адже саме вони
своїм духом згуртовують народ.
Див, слов’янський бог

9. Соціальний стан автора
За своїм соціальним становищем автор, найімовірніше, представник інтелігенції
тодішнього суспільства. Це підтверджується його високою освіченістю і обізнаністю в
політичних справах і родових зв'язках князів і князівств, його прекрасним знанням
військової справи. Проте, що цікаво, високе соціальне становище автора не завадило
йому відобразити в своєму творі інтереси широких народних верств. Народність
автора підкреслюється тим, що він цілком об'єктивно малює перед нами картину
тодішньої Русі і, наскільки дозволяє характер його праці, по-своєму абсолютно
правильно передає нам причини, що призвели Русь до стану роздробленості.

10. Основна думка твору
Завданням "Слова о полку Ігоревім" було
об'єднати громадську думку проти чвар князів,
зупинити братовбивства і кровопролиття,
затаврувати в громадській думці шкідливі
феодальні уявлення, мобілізувати громадську
думку проти пошуків князями особистої слави,
особистої честі і помсти або особистих образ.
Таким чином, "Слово" - це дуже важливий (і досі
актуальний) ідейний твір, котрий покликаний
згуртувати народ, об'єднати націю.
“Плач Ярославни”