Презентація до свята слова. Совершенко О.М.

1. «Рідна мова -
чиста, як
роса»

2. Україна – моя Батьківщина !

4. Вічна слава Небесній сотні та полеглим в АТО…
Герої не вмирають…

5. Це моя Україна
День новий зустрічає,
Моя лагідна мати
Усміхається всім.
Там, де Січ Запорозька
Духом вільно сивіє,
Де козацькії чайки
В чисте море пливуть.
А на Київських кручах
Сяє злото Софії
І на гору Чернечу
нас дороги ведуть.

7. -вшанувати пам’ять славнозвісних просвітителів
слов’ян – Кирила та Мефодія;
- розповісти про видатного давньоруського
письменника-літописця Нестора;
- ознайомити з історією їх життя;
-розповісти про виникнення свята –
Дня української писемності та мови;
- познайомити учнів з історією виникнення письма;
-з’ясувати витоки нашої мови,
її місце серед інших слов’янських мов;
-виховувати повагу до історичного минулого,
почуття поваги до слов’янських учителів,
інтерес до вивчення мов.

8. Здрастуй, Слово,
Українська Мово!
Здрастуй на межі
тисячоліть!
Квітни калиново й
барвінково,
Запашна вічнозелена
віть!..

10. Мова колискова — як весняна річечка
жива.
Пробудилась українська мова,
Відродились батьківські слова:
«Сад вишневий, хата, гай, криниця,
Шлях Чумацький, голубі дощі».
Мов солодкі пахощі живиці,
Незбагненна радість на душі.

11. Указ № 1241/97
„Про День української писемності та мови”:
„Установити в Україні День української
писемності та мови, який відзначати щорічно
9 листопада
в день вшанування пам’яті
Преподобного Нестора Літописця”.
Леонід Кучма

12. Хто не знає свого минулого,
Той не вартий майбутнього.
Хто не відає про славу своїх предків,
Той сам не вартий пошани…
Максим Рильський
- Книги подібні рукам, що тамують спрагу цілого світу, - це
джерела мудрості.
– Книги – бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося,
вони – узда для тіла й душі.
– З книжних слів набираємося мудрості й стриманості.
– Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами.

13. Софійський собор (Київ)
Київський князь Ярослав
Володимирович (Мудрий)
( близько 928 - 20.02.1054, Вишгород )
О слово рідне! Мудре і прадавнє,
Ти виросло з могутньої землі!

15. Письмо — знакова
система фіксації мови на
площині за допомогою
умовних графічних
елементів двох вимірів
для передачі інформації
на відстані й
закріплення її в часі.
Найперші спроби
письмової фіксації
думок і повідомлень
виникли ще в
первіснообщинному
суспільстві (кінець
кам'яного віку).
Види писемності
ідеографічне
письмо
(символи ідей)
піктографічне письмо
Зразок
ієрогліфічного
письма
(з Луврського
музею)

16. Забашта Любов «РІДНА МОВА»
Мова кожного народу
Неповторна і — своя;
В ній гримлять громи
в негоду,
В тиші — трелі солов'я.
На своїй природній мові
І потоки гомонять;
Зелен-клени у діброві
По-кленовому шумлять.
Солов'їну, барвінкову,
Колосисту — на віки —
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Берегти її, плекати
Буду всюди й повсякчас,—
Бо ж єдина — так, як мати,—
Мова в кожного із нас!

18. Кіпу- вузликове письмо, яке
використовували
Перуанські індійці. Це був
мотузок різної довжини
та товщини, до якого у вигляді
бахроми прив’язувалися
Різнокольорові та неоднакові
мотузки.
Вузли в’язали на них прості,
подвійні та потрійні.
Кожна деталь мала своє
тлумачення.

19. Перший історик давньої слов’янської
писемності болгарський книжник і
учений Чорногорець Храбр (Х ст.)
у книзі „Сказання про письмена”
розповідає про два етапи розвитку
слов’янського письма.
Перший етап
– коли ще слов’яни
були язичниками,
і читали та ворожили
за допомогою
рисок та зарубок.
Другий етап
– після прийняття
християнства,
коли вони почали
писати римськими та
грецькими письменами.
Але це письмо
не було пристосоване
до слов’янської мови.

20. Славнозвісні просвітителі, творці
слов’янської абетки, проповідники
християнства, перші перекладачі грецьких
духовних книг…

21. Філософ і
просвітитель, знавець
багатьох мов
(латинська, арабська,
староєврейська та
інші), талановитий
філолог, бібліотекар у
патріаршій бібліотеці,
перед смертю
постригся у ченці...
Просвітитель
і перекладач,
управитель однієї
слов’янської провінції
у Візантії, прийняв
рішення стати
монахом і вів
усамітнений спосіб
життя…

22. Чітке, каліграфічне
накреслення літер,
кожна з яких
писалась окремо,
ставилася
перпендикулярно до
рядка, мала
геометричний вигляд.
Спрощення
геометричного вигляду
літер:
написання їх з нахилом,
допускання скорочення
слів
(середина ХІV ст.)
Заокруглена
форма букв,
зв’язне їх
написання,
винесення
окремих з них
понад рядком.
Перша друкована книга „Апостол” –
Москва, 1564 рік.
В Україні – у Львові в 1574 році
друкарем Іваном Федоровим.

23. Оригінальна система слов’янської
писемності, складна творча
переробка грецького алфавіту.
Азбука кирилиці складалася з
43 літер, зокрема з 24 грецьких і 19
оригінальних слов’янських знаків.
Графіка такої азбуки була близькою
грецькому та візантійському
алфавіту.
Від „глагол” – слово…
Вважається давнішим
письмом, але і досі не існує
єдиної думки щодо
походження.
Азбука складалася з 39 літер,
які мали дуже складне
накреслення у вигляді
кружечків і петельок, з’єднаних
між собою.

25. Почав широко використовуватись
з ХІ століття в художній
і світській літературі
східних слов’ян.

26. Пам’ятник
Несторові
Літописцю у
сквері біля Києво-
Печерської лаври
Скульптура
Антокольського з
Київського музею
російського
мистецтва
„Нестор-литописец подобием сед,
брада не раздвоилась,
на плечах клобук,
в правой руке перо,
а в левой – чётки…”.
9 листопада
– старт
Міжнародного конкурсу
знавців української
мови ім. П. Яцика

27. - 1040 – 1056 роки – народився в м. Києві, мабуть, в
багатій родині, тому що був освіченим, знав іноземні
мови.
- В 17 років – був прийнятий до Печерського
монастиря послушником, маючи намір стати монахом
і присвятити своє життя служінню Богу.
- Витримав обов’язкове трирічне випробування
і був удостоєний дияконського сану.
- Займався улюбленою справою –
книжним навчанням.
- Написав „Житіє Феодосія Печерського”,
„Чтєніє про Бориса і Гліба”.
- 1097 рік – вирушив у подорож по монастирях:
збирав матеріал для написання літописного звіту.
- 1110 – 1113 роки – взявся за написання літопису
для нащадків. Результатом 20-річної праці став
літопис „Повість минулих літ”.

28. З його праць
збереглися життєписи
святих князів Бориса
і Гліба, преподобного
Фкодосія, перших
святих Печерської
Лаври
Борис і Гліб — одні з перших святих,
канонізованих руською церквою,
молодші сини
Володимира Святославича.
Незабаром після смерті їхнього
батька в 1015 році вони обидва були
вбиті, згідно з літописом, своїм
старшим братом Святополком
(Окаянним)

29. «Повість минулих літ» — перша в Київській Русі пам'ятка, в якій
історія держави показана на широкому тлі світових подій.
Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади,
утвердження християнства на Русі, містить оповіді про
виникнення слов'янської писемності

30. Князь Святослав
У 50-х р влада від княгині Ольги перейшла до її
сина Святослава.
Нестор прославляє його як безстрашного і
сильного полководця у «Повісті минулих літ»

31. Володимир Мономах після смерті
Нестора наказує Сильвестру переписати
«Повість»

32. «Слово про Ігорів
похід» — героїчна поема
кінця XII ст, одна з
найвідоміших
пам'яток давньоруської літ
ератури.
Остроми́ рове Єва́нгеліє — одна з
найвидатніших пам'яток
старослов'янського письменства в
давньоруській редакції. Книга містить
євангельські читання для неділі і свят.
Переписане 1056—1057 рр. з
староболгарського оригіналу

33. Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці –
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
Коли ми перестали гордитись, що ми - українці?..
Віктор Баранов

34. •Вивчають у школах та вузах США,
Канади, Франції, Польщі, Чехії та інших
держав.
•Одна з робочих мов ООН.
•З1989 року в Римі існує
Міжнародна асоціація україністів.
•В усній формі поширена в Росії,
Молдавії, Чехії, Словаччині, Румунії,
Сербії, Хорватії, Угорщині, у країнах
Латинської Америки, Австралії, США та
Канаді.
„Я живу в Україні,
тому готова розмовляти
українською мовою,
навіть коли цілий світ
буде проти,” –
писала Олена Онищук.

36. „Формування і розвиток кожної
з трьох слов’янських мов
(української, російської,
білоруської) окремо, незалежно
одна від одної”
Формування і розвиток
українського етносу і
української мови самостійно
та незалежно після розпаду
праслов’янської мовної
спільності

37. Вживалася
переважно
в
церковній
сфері…
Вживалася для
укладання
державно-
юридичних
законів („Руська
правда”),
велися ділові
документи й
писалися
художні твори
(„Слово о полку
Ігоревім”)…

38. Та звідки ж воно, оце слово,
Ніколи, здається, не чуте?
Ну просто не слово, а чудо –
Та звідки ж воно, оце слово,
Таке таємниче, неждане.
Таке невловиме, жадане
Зійшло у свідомості слово…

39. І мене в сім’ї
великій,
В сім’ї вольній,
новій,
Не забудьте
пом’янути
Незлим тихим
словом.
И меня в семье
великой,
В семье вольной,
новой,
Не забудьте –
помяните
Добрым тихим
словом.
І мяне в сям’ї
вялікай,
Сям’ї вольной,
новай
Памянуць вы не
забудзьце
Нязлым ціхім
словам.

40. … Життя за віками спливає,
А слово вростає у слово,
Бузками цвіте у розмаї.
І краю праслову немає…

41. 1)Вона
виникла після
розпаду
давньоруської
мови
у XIV столітті
2) Походить від
праслов’янської
мови,
розпад якої
почався
в VІІ столітті

42. •VI – IX ст. – початок формування мови
української народності.
•XIII – XIV ст. – унормування
загальнонародної української мови.
•XVIII – XIX ст. – формування нової
української мови.
Українська мова поєднувала в собі елементи:
•Давньоруської писемної мови;
•Українсько-білоруської;
•Слов’яно-української;
•Староукраїнської (“простої мови”);
•Церковнослов’янської.

43. 1720, 1729 роки – указ Петра I про заборону
друкувати
будь-які книги в Україні та наказ переписати всі
державні
постанови та розпорядження з української мови
на московську мову.

44. 1755, 1766, 1775, 1786 роки –
Петербурзький Синод забороняє
друкувати українські книги.
Протягом другої половини 18-го
та першої половини 19-го століття видавничу справу
в Україні паралізовано, внаслідок чого надруковано
в 1847 році – 1 книга, 1848 – 3 книги, 1849 – 2 книги,
1850 – 1 книга, 1851 – 2 книги, 1856 – 6 книг.
1863 року вийшов таємний Валуєвський циркуляр
про заборону видавати підручники, літературу
для читання та релігійні книги українською мовою,
якої «не было, нет и быть не может».

45. 1876 рік – указ Олександра ІІ
про заборону української мови
і книг, які виходили за кордоном
імперії.
1888 рік – указ Олександра III про заборону вживати
українську мову в офіційних установах і хрестити
дітей українськими іменами.
1863 року вийшов таємний Валуєвський
циркуляр
про заборону видавати підручники, літературу
для читання та релігійні книги українською
мовою,
якої «не было, нет и быть не может».

46. О рідне слово, хто без тебе я?
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям
саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам'я.
Моя ти — пісня, сила і відвага,
Моє вселюдське й мамине ім'я.
Тобою палахтить душа моя,
Втишається тобою серця спрага.
Тебе у спадок віддали мені
Мої батьки і предки невідомі,
Що гинули за тебе на вогні.
Так не засни в запиленому томі,
В неткнутій коленкоровій труні —
Дзвени в моїм і правнуковім домі!
Дмитро Павличко

47. Моя ти пісне
калинова,
Моя ти зіронько свята!
Живи, цвіти,
вкраїнська мово,
Зціляй і душу, і вуста.
Своєю паростю гінкою
Вростай у різнобарв'я
мов,
Буди всесильною
рукою
В серцях і ніжність, і
любов!

48. Рідна мова
сонцесяйна,
Шум гаїв, спів
солов'я...
Ти, як матінка,
прекрасна,
Люба мовонько моя.
Як же можна не
любити,
Не леліяти її,
Коли в ній і сонце, й
квіти,
І співучі солов'ї.

50. Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур’ян.
Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
М. Рильський
Читайте до болю знайомі рядки,
Вклоняйтеся кожному слову.
Кров’ю кляніться нести у віки
Свою материнськую мову!..

51. Я так люблю, я так люблю тебе,
Моя співуча українська мово!
В тобі шумить Полісся голубе,
І дужі хвилі гомонять Дніпрові.
В тобі живе Карпатська височінь,
Що манить у незвідане майбутнє,
І степова безкрая широчінь,
І Кобзарева дума незабутня!
Ти, рідна мово, чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти — розуму народного скарбниця!
Як легко йти з тобою по землі
І підставлять вітрам лице відкрите!
Для мене ти — як і насущий хліб,
Без тебе я не зміг би в світі жити.

52. Руйнування мови –
основи національної
культури – це вже не
просто вина, а
злочин держави
перед народом
А. Мокренко

53. А літери, як неба зорі,
Являють щастя нам удень.
Увечері ти бачиш долю,
Мрійливий затишок пісень…
Як добре, земле українська,
Що кращії твої сини
Плекають мову
славнозвісну
На творчій, ясній глибині!
Мова – це кров, що оббігає тіло
нації. Виточи кров– умре нація…
Юліан Дзерович

54. І.Франко сказав:
«Мова – коштовний
скарб народу»
Українська мова
Добре знання
української мови -
це обов'язок
кожного громадянина
суверенної України!