Дієприкметник

1. Урок
на тему
“Дієприкметник”
ААввттоорр--ууппоорряядднниикк::ЧЧеехх ВВ..ВВ..
ууччииттееллььууккррааїїннссььккооїї ммооввии ттаа ллііттееррааттууррии
ССооссннииццььккооїї ггііммннааззііїї іімм.. ОО..ПП..ДДооввжжееннккаа

2. Дієприкметник - особлива форма дієслова, що
виражає ознаку предмета за дією або станом:
зроблений ( такий, що його зробили), прочитаний ( такий, що його
прочитали), укритий ( такий, що його вкрили), вишитий ( такий, що
його вишили), в'янучий ( такий, що в'яне ).
До прикметника дієприкметник подібний тим, що:
• відповідає на питання який? яка? яке? які? ;
• змінюється за родами, числами, відмінками;
• стоїть у тому ж роді, числі, відмінку, що й іменник, із яким
пов’язаний;
• має такі самі відмінкові закінчення.

3. Дієприкметник має такі ознаки дієслова:
• час (теперішній і минулий): сяючий (теперішній час),
потемнілий ( минулий час);
• вид (доконаний і недоконаний): казаний (недоконаний),
сказаний
(доконаний);
• здатність мати при собі залежний від нього іменник
(осіяний вітром) і займенник (захоплений тобою) або
прислівник (прочитаний виразно).
Отже, дієприкметник поєднує ознаки двох частин мови –
дієслова та прикметника.
Початковою формою дієприкметника, як і прикметника, є
форма називного відмінка однини чоловічого роду:
фарбований, написаний.

4. Підтеми
• Дієприкметниковий зворот
• Активні та пасивні дієприкметники
• Перехід дієприкметників у
прикметники та іменники

5. Дієприкметниковий зворот
Дієприкметник із залежними від нього словами називають
дієприкметниковим зворотом.
У реченні дієприкметниковий зворот завжди є означенням:
Безмежний степ, укритий снігом, спав.
Дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного
(пояснюваного) слова, на письмі виділять комою (або
комами): Я чую пісню, в щасті співану. Веселка, овіяна вітром, в моїх
зацвітає очах.
В основному мовленні такий дієприкметниковий зворот
виділяють паузами та інтонацією.
Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним
словом, комами (комою) на письмі звичайно не виділяють:
Котить сонний Дніпро віками зажурені води.
Овіяний
легендами
замок у
Підгірцях

6. Речення можуть бути побудовані так:
дієприкметниковий , зворот …
, дієприкметниковий зворот ,
, дієприкметниковий зворот ,
, дієприкметниковий зворот ,
- підмет
- присудок
- додаток

7. Активні та пасивні
дієприкметники
Дієприкметники бувають активні та пасивні.
Активні дієприкметники виражають ознаку предмета за дією,
тобто означуваний дієприкметником предмет діє сам або
перебуває у певному стані: гарцюючий вершник, посивілий чоловік.
Пасивні дієприкметники виражають ознаку предмета за
стосунком до дії, тобто пов’язаний з дієприкметником предмет
підлягає дії іншого предмета: прочитаний (учнем) вірш, зрошена
(дощем) трава.
Архітектура
- застигла
музика

8. Зупинений
час
Перехід дієприкметників у
прикметники та іменники
Трапляється, що дієприкметники відрізняється від
прикметників наголосом: варена – варена , печений –
печений .
У прикметники переходять дієприкметники, ужиті в
переносному значенні: колючий погляд, зачарований
ліс, утрачений час.
Утратили ознаки дієприкметника й перешли у
прикметники слова: талий (сніг), сліпий (кавун),
улюблений (твір).
Дієприкметники можуть переходити в іменники:
Учений іде, а неук слідом бреде. В умілого руки не
болять.