1. VOL 3, No 39 (2019)
Sciences of Europe
(Praha, Czech Republic)
ISSN 3162-2364
The journal is registered and published in Czech Republic.
Articles in all spheres of sciences are published in the journal.
Journal is published in Czech, English, Polish, Russian, Chinese, German and French.
Articles are accepted each month.
Frequency: 12 issues per year.
Format - A4
All articles are reviewed
Free access to the electronic version of journal
All manuscripts are peer reviewed by experts in the respective field. Authors of the manuscripts bear responsibil-
ity for their content, credibility and reliability.
Editorial board doesn’t expect the manuscripts’ authors to always agree with its opinion.
Chief editor: Petr Bohacek
Managing editor: Michal Hudecek
Jiří Pospíšil (Organic and Medicinal Chemistry) Zentiva
Jaroslav Fähnrich (Organic Chemistry) Institute of Organic Chemistry and Biochemistry
Academy of Sciences of the Czech Republic
Smirnova Oksana K., Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department of History
(Moscow, Russia);
Rasa Boháček – Ph.D. člen Česká zemědělská univerzita v Praze
Naumov Jaroslav S., MD, Ph.D., assistant professor of history of medicine and the social
sciences and humanities. (Kiev, Ukraine)
Viktor Pour – Ph.D. člen Univerzita Pardubice
Petrenko Svyatoslav, PhD in geography, lecturer in social and economic geography.
(Kharkov, Ukraine)
Karel Schwaninger – Ph.D. člen Vysoká škola báňská – Technická univerzita Ostrava
Kozachenko Artem Leonidovich, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Department
of History (Moscow, Russia);
Václav Pittner -Ph.D. člen Technická univerzita v Liberci
Dudnik Oleg Arturovich, Doctor of Physical and Mathematical Sciences, Professor, De-
partment of Physical and Mathematical management methods. (Chernivtsi, Ukraine)
Konovalov Artem Nikolaevich, Doctor of Psychology, Professor, Chair of General Psy-
chology and Pedagogy. (Minsk, Belarus)
«Sciences of Europe» -
Editorial office: Křižíkova 384/101 Karlín, 186 00 Praha
E-mail: info@european-science.org
Web: www.european-science.org
2. CONTENT
ART STUDIES
Belikova V.V.
INTERPRETATION OF OLEGH POLOVYJ MUSICAL
LANGUAGE AS DEPARTMENTS TO DEVELOP CREATIVE
POTENTIAL OF THE EXECUTOR....................................3
ECONOMIC SCIENCES
Serdiuk A.V., Votchenko E.S., Bogdashev I.V.
THE MARKET VALUE OF BRANDS ON AN
INTERNATIONAL SCALE: CONSIDERING THE EXAMPLE
OF JEWELRY INDUSTRY ...............................................8
Demidov A.V.
FEATURES OF MODERN RUSSIAN GRAIN
PRODUCTION IN THE CONTEXT OF FOOD SECURITY
OF RUSSIA .................................................................12
Dobizha N.V., Hvichiua-Duve G.R.
MARKETING MANAGEMENT TOOLS IN THE
FORMATION OF MARKET INFRASTRUCTURE ............17
Normova T.A., Zadorozhny D.A.,
Mozharova E.K.
ANALYSIS OF THE CAUSES OF FINANCIAL DIFFICULTIES
OF ORGANIZATIONS..................................................20
Zaiets H.
DEVELOPMENT OF AN EFFECTIVE MODEL OF
MANAGEMENT SYSTEM OF LABOR POTENTIAL OF
EMPLOYEES OF RAILWAY ENTERPRISES....................24
Kizim A.A., Kajfedzhan D.P.
INTEGRATION OF MARKETING AND LOGISTICS AS A
BASIS FOR FORMING A COMPETITIVE ADVANTAGE OF
A COMPANY ..............................................................32
Olievska M., Koval V.
FORMATION OF THE INNOVATION MODEL OF
UKRAINIAN ECONOMICAL DEVELOPMENT ON THE
BASIS OF EFFICIENT USE OF HUMAN CAPITAL ..........37
Manannikova O.N., Potokina S.A.,
Sayapin A.V.
MODERN CONDITION OF DEVELOPMENT OF AIC OF
TAMBOV REGION ......................................................42
Lyashenko K.A., Savvina Y.V., Normova T.A.
CRITERIA SYSTEM FOR ASSESSMENT OF POTENTIAL
BANKRUPTCY.............................................................44
Semenova L.V.
CONDITIONS AND MARKET SOURCES OF FORMATION
REGIONAL BUDGETARY MEANS OF HIGHER
SCHOOL .....................................................................47
Normova T.A., Kovalev D.A., Shibanova K.A.
ANALYSIS OF THE STATE OF LAND RESOURCES
ACCORDING TO THE ALL-RUSSIAN AGRICULTURAL
CENSUS OF 2006 AND 2016 ......................................52
HISTORICAL SCIENCES
Makeeva S.B., Su Li
HISTORY OF THE REGIONAL DEVELOPMENT OF
CHINESE BORDER DISTRICTS (EXPERIENCE OF DESIGN
RESEARCHES OF CHINESE SCIENTISTS)......................55
Naumenko V.V.
THE DEFENSIVE VALUE OF KYIV AS A CITY-FORTRESS
IN THE 18TH
– EARLY 20TH
CENTURIES .......................58
Isayeva N.S.
LEGAL REGULATION OF SOCIO-ECONOMIC AND
СULTURAL RIGHTS AND FREEDOMS OF INTERNALLY
DISPLACED PERSONS AND GUARANTEES OF THEIR
IMPLEMENTATION ....................................................63
JURIDICAL SCIENCES
Popova S.A.
MODERN ASPECTS OF MOTHER KILLING A NEWBORN
BABY..........................................................................68
3. Sciences of Europe # 39, (2019) 3
ART STUDIES
ІНТЕРПРЕТАЦІЯ МУЗИЧНОЇ МОВИ ОЛЕГА ПОЛЬОВОГО ЯК ПОШТОВХ ДО РОЗВИТКУ
ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИКОНАВЦЯ
Бєлікова В.В.
Криворізький державний педагогічний університет, доцент
INTERPRETATION OF OLEGH POLOVYJ MUSICAL LANGUAGE AS DEPARTMENTS TO
DEVELOP CREATIVE POTENTIAL OF THE EXECUTOR
Belikova V.V.
Kryvyi Rih State Pedagogical University, assistant professor
АНОТАЦІЯ
Серед сучасних композиторів ім’я Олега Григоровича Польового значно відоме в музичному світі
українців. О. Польовий є автором численних творів для симфонічного, камерного, духового оркестрів, во-
кально-хорової музики. А фортепіанні твори композитора користуються особливими попитом серед музи-
кантів-педагогів ДМШ, студентів музичних коледжів та ВНЗ.
Пропонована читачам робота аналізує фортепіанний цикл композитора «Детская галерея» (Одеса-
2004), який складається з 8 мініатюр. Музичний текст розглянутого циклу умовно можна поділити на дві
частини. До першої частини увійшли музичні п’єси танцювального характеру. Цю частину можна розгля-
дати як бажання автора утворити фортепіанну сюїту в стилі французької сюїти XVI ст., зміст якої був
пов’язаний із танцювальними жанрами того періоду. До другої частини увійшли твори, які слугують емо-
ційною кульмінацією представленого циклу. Дві останні мініатюри можна розглядати як спогад про давно
минуле дитинство.
Музична образність п’єс дає поштовх до цікавих інтерпретацій авторського музичного тексту.
ABSTRACT
Among modern composers, the name of Oleg Grigorovich Polovyj is well-known in the musical world of
Ukrainians. O. Polovyj is the author of numerous works for symphony, chamber, brass band, vocal choral music.
And piano works of the composer are in great demand among musicians-teachers of children music school, stu-
dents of music colleges and universities.
The work offered to readers analyzes the piano cycle of the composer «Children's Gallery» (Odessa-2004),
which consists of 8 miniatures. The musical text of the considered cycle can be divided into two parts. The first
part includes musical dance pieces. This part can be regarded as the desire of the author to create a piano suite in
the style of the «French suite» of the XVI century, the content of which was associated with the dance genres of
that period. The second part includes works that serve as an emotional climax of the presented cycle. The last two
miniatures can be considered as a reminder of the long past childhood.
Musical imagery of plays gives impetus to interesting interpretations of the author's musical text.
Ключові слова: мініатюра, п’єса, музична мова, композитор, інтепретація.
Keywords: miniature, play, musical language, composer, interpretation.
Постановка та обґрунтування актуальності
теми дослідження. Фортепіанні цикли для дітей та
юнацтва у творчості українських композиторів зав-
жди займали вагоме місце. Продовжуючи традиції
західноєвропейських, російських, провідних укра-
їнських композиторів (К. Дебюссі, П. Чайковсь-
кого, М. Лисенка, С. Людкевича, Л. Ревуцького,
В. Косенка, В. Кирейка та інших) сучасні українські
композитори, творчість яких належить до років
другої половини ХХ століття та років ХХІ століття
наповнюють свої музичні твори новими знахідками
нетрадиційних музичних форм, гармонічних сполу-
чень, цікавих мелодичних ліній, ритмічних фігура-
цій, які б одразу ж створювали загадковий музич-
ний образ і сприяли відтворенню привабливих інте-
рпретаційних рішень у творчості музикантів-
виконавців.
Звісно, що новий час вимагає і оновлених ду-
ховно-культурних підходів у формуванні та розви-
тку кожної особистості. Адже зростання рівня ку-
льтурної освіченості слугує розвитку культурного
рівня не тільки однієї особи, а головне формує від-
повідний стан людського середовища усієї країни.
Аналіз досліджень з обраної теми. Вивчення
наукових доробок з обраної тематики дозволяє під-
креслити те, що зацікавленість сучасних музико-
знавців, музикантів-педагогів та освітян музич-
ними творами для дитячого віку пов’язана із аналі-
зом жанрової основи та її стилістики. Мова йде про
застосування жанру фортепіанної мініатюри у тво-
рчості львівських композиторів (наприклад, у твор-
чості С. Людкевича, М. Скорика – С. Салдан). Ви-
користання порівняльного аналізу для з’ясування
розвитку жанру мініатюри у музиці ХІХ та ХХ сто-
літь (Н. Рябуха). Н. Ревенко досліджує проблему
виховання майбутніх музикантів-педагогів та вико-
навців на матеріалі програмних фортепіанних тво-
рів сучасних українських композиторів. Вищеви-
4. 4 Sciences of Europe # 39, (2019)
кладений матеріал свідчить про необхідність дослі-
дження такого поширеного в музичній практиці жа-
нру інструментальної музики – української форте-
піанної мініатюри.
Якщо давати загальну характеристику форте-
піанної музики сучасних українських композиторів
призначеної для дитячого віку, то необхідно зазна-
чити багато спільного з фортепіанною дитячою му-
зикою утвореною у попередніх роках. Мається на
увазі використання певних музичних жанрів (сона-
тини, варіації), нескладних музичних форм (п’єса,
музичний період, проста двочастинна музична фо-
рма та інші); оспівування в музичних текстах улю-
блених героїв національного музичного фольклору
(Лисицю, Вовка, Ведмедика); утворення мелодич-
ної лінії вокального та інструментального похо-
дження, яку дитина зможе швидко запам’ятати.
Метою представленого дослідження є висвіт-
лення інтерпретаційних прочитань музичної мови
Олега Польового як розвиток творчого потенціалу
юного виконавця.
Виклад основного матеріалу. В історії фор-
мування й оновлення фонду музично-педагогічної
літератури для юних виконавців-піаністів 2000 рік
став значущим. Останнє зумовлено появою цікавої
збірки фортепіанних творів українських компози-
торів, які були використані відомою американсь-
кою піаністкою українського походження Таїсою
Богданською під час свого педагогічного практи-
куму в Українському музичному інституті Аме-
рики. Збірка має назву «Фортепіанні твори україн-
ських композиторів для молоді. Зібрала Таїса Бог-
данська».
Названа збірка була видана тернопільським ви-
давництвом «АСТОН» у 2000 році. Нотний мате-
ріал для видання підготував відомий в Україні вче-
ний музикант-фольклорист, доктор мистецтвознав-
ства, професор Олег Смоляк.
Проаналізований нотний матеріал зібраний Т.
Богданською свідчить про те, що надруковані у
збірці музичні твори стануть гідним матеріалом для
музикантів-викладачів у їх виховній роботі з
юними музикантами-піаністами, у формуванні ес-
тетичних потреб.
Збірка Богданської вміщує музичні п’єси ком-
позиторів-класиків української музики та компози-
торів, які утворювали музичні твори для дитячого
віку у роки першої половини ХХ століття. На сто-
рінках збірки надруковані твори таких композито-
рів: В. Барвінського («Зозулька», «Обжинкова пі-
сня»), Л. Ревуцького («Колисанка»), М. Любарсь-
кого («Пастушок», «Танкова»), І. Соневицького
(«Червона калина»), В. Косенка («Пастораль»), С.
Людкевича («Листок з альбому»), А. Штогаренка
(«Метелик») та інших авторів.
Збірка Т. Богданської стала значним по-
штовхом для появи нових нотних видань у Терно-
полі. Так у 2001 році О. Смоляк підготував до ви-
дання нотні тексти музичних творів І. Супруна. Збі-
рка видана під назвою «Фортепіанні твори для
молоді» (ред. Н. Супрун). А у 2002 році музикозна-
вець підготував до видання музичні твори відомої в
Україні композиторки Б. Фільц. Збірка отримала
назву «Фортепіанні цикли», які стали популярними
як в концертних виступах відомих українських ви-
конавців-піаністів, так і в навчальній музично-педа-
гогічній практиці музикантів-педагогів.
У 2004 році на поличках музичних бібліотек
дитячих музичних шкіл України з’явились одразу
дві збірочки для юних піаністів. Одна збірка – «Мо-
заїка» (цикл дитячих п’єс) для фортепіано, утво-
рена популярним серед сучасних композитором Г.
Саськом, друга збірка – цикл фортепіанних п’єс для
початківців, утворена добре відомим серед україн-
ських музикантів одеським композитором Олегом
Григоровичем Польовим – «Детская галерея».
Звернення О. Польового до створення фортепі-
анних творів «Детская галерея», на нашу думку, не
було випадковим. По-перше, музиканту з такою
школою життя і навчання музиці є що розказати.
Адже композитор Польовий пройшов школу ком-
позиції у Кіма Олександровича Шутенко, навчаю-
чись у Кіровоградському (тепер Крипивницькому)
музичному училищі та закінчивши магістратуру
при Одеській музичній академії імені А. В. Нежда-
нової у академіка, доктора мистецтвознавства, за-
служеного діяча мистецтв України, професора Оле-
ксандра Вікторовича Сокола і отримавши кваліфі-
кацію магістр музикознавства, викладач ВНЗ, є що
розповісти про музику і починаючим музикантам, й
тим, хто свідомо став на шлях музичного вислову.
По-друге, досвід роботи членом журі чисель-
них конкурсів та фестивалів: Турція, м. Тробзон –
2000 р., Україна, м. Одеса – 2009-2014 рр., Міжна-
родний конкурс-фестиваль хорового мистецтва
«Південна Пальміра», Україна, м. Нова Каховка –
2010-2019 рр., Міжнародний конкурс Академічного
мистецтва юних «Vivat, Musica!», Україна, м. Одеса
– 2009-2014 рр., голова журі муніципального кон-
курсу-фестивалю дитячо-юнацького таланту «Фон-
танська Весна» – все разом дало поштовх до реалі-
зації нових потенційно-творчих задумів. Адже, хто
як не сучасний музикант-композитор має замисли-
тися над питаннями виховання й формування музи-
чних здібностей маленьких українців.
Перш ніж розкрити особливості музичної мови
обраного нами циклу Польового «Детская галерея»,
необхідно сказати наступне.
Аналізуючи творчість композиторів ХХ сто-
ліття зазначимо, що музичні твори компонувалися
композиторами у музичні збірники, які мали назву
переважнго «Детский альбом» (П. Чайковський, С.
Прокоф’єв, Г. Свірідов та інші).
У другій половині ХХ століття традиційна на-
зва «Дитячий альбом» почала змінюватися. Так у
творчості М. Степаненка з’явилась маленька сюїта
«Про звірів», а у О. Нежигая була утворена форте-
піанна сюїта «Будні юного музиканта або життя як
воно є». Композиторка із Запоріжжя Н. Боєва збірку
фортепіанних п’єс, призначених для дитячого віку
назвала «Музичні вітання» (2010 р.). Олена Гонча-
рук свою збірку фортепіанних творів для дітей на-
звала «Чотири характери» (2019). На основі цього
можна говорити про те, що назви збірників дитячих
п’єс почали оновлюватися і залежати від наміру са-
мого автора-композитора: про що хотів розповісти
5. Sciences of Europe # 39, (2019) 5
композитор у своїх невеличких але дуже яскравих і
образних музичних мініатюрах.
Збірка О. Польового «Детская галерея» має 8
мініатюр: «Тарантелла», «Зимний вальс», «Мело-
дия», «Полька-стрекоза», «На ярмарке», «В пещере
гнома», «Лошадка», «Воробей».
Перша п’єса «Тарателла», її назва походить від
назви італійського міста Таронто, що знаходиться
на півдні Італії. Тарантелла – це танець, який вико-
нують у швидкому, стрімкому темпі. Музичний ро-
змір п’єси Польового має 2/4, але може бути 6/8 або
3/8. Виконується п’єса у швидкому безперервному
русі. Екстатичне виконання тарантелли супрово-
джується грою на флейті, кастаньєтах, бубні та ін-
ших ударних музичних інструментах [3, с. 266].
П’єса утворена в тональності мі-мінор, темп її
Allegro con moto. Перші шість тактів можна розгля-
дати як вступ до появи основної теми п’єси. Музи-
чний матеріал перших чотирьох тактів з’являється
у верхньому регістрі (звучать ноти сі-до другої ок-
тави) і у формі ехоподібного перегукування та f та
на p. Матеріал вступу сприймається як запрошення
автора прийняти участь у виконанні танцювального
номеру – тарантелли.
Основна тема танцю проводиться чотири рази.
У середній частині п’єси знову звучить тактове пе-
регукування тільки тепер воно здійснюється від
ноти ре першої октави до ноти ре другої октави.
Розвиток матеріалу середньої частини приво-
дить слухача до основної тональності і починаючи
з 39 такту на звучанні р з’являється реприза, яка від-
дзеркалює вступ і появу основної теми танцю. Та-
рантелла закінчується основним тонічним акордом
у м’якому акцентованому звучанні.
Друга п’єса циклу має назву «Зимний вальс».
Звісно, що слово «Вальс» поєднує у собі декілька
походжень і означає парний бальний танець, який
виник на основі народних танців Австрії, Німеч-
чини та Чехії. Одним із попередників Вальсу був
австрійський танець Лендлер [3, с. 35]. Значної по-
пулярності вальс набув у музиці віденських компо-
зиторів, особливо у творчості Р. Штрауса.
П’єса «Зимовий вальс» Польового утворена в
тональності ля-мінор, має тридольний розмір, темп
Moderato.
Чотири такти на звучності рр домінантового
звуку мі (у другій та третій октавах) готують слу-
хача до музично-хореографічної розповіді про осо-
бливий вишуканий зимовий танок.
Музична тканина мініатюри наповнена засто-
суванням остинатного звучання на тонічному звуці
ля в партії лівої руки (тт.: 5-12). Крім остинато ком-
позитор доволі часто вживає заліговане квінтове
звучання (ноти мі-сі, тт.: 16-17) те ж в партії лівої
руки, яке нагадує численні народні музичні інстру-
менти. Заліговані терції мі-соль-дієз в партії правої
руки (тт.: 16-17) дають можливість почути повноз-
вучне акордове звучання домінантової функції, що
вносить особливе «потепління» у звучанні усього
музичного матеріалу п’єси.
Осмислюючи розвиток і будову музичної фо-
рми даної мініатюри, можна говорити про викорис-
тання простої двочастинної форми з розробленою
середньою частиною.
Закінчується п’єса на rit. (що означає посту-
пово затихаючи, затримуватися). Останні два такти
звучать на рр, що свідчить про відчуття мрійливості
і надзвичайно витончених почуттів від сприйняття
музичної мініатюри Польового «Зимний вальс».
Наступна третя п’єса «Мелодия» своєрідно
продовжує попередню мініатюру «Зимний вальс».
«Мелодия» має тридольний розмір, 53 такти,
темп Moderato, утворена в тональності ля-мінор.
Третя п’єса одразу ж починається з основної теми
твору, розвиток якої має два речення. Перше ре-
чення тт.: 1-4, а друге – тт. 5-13 – трішки більше ро-
звинене. Разом вони складають форму музичного
періоду, який легко опановують маленькі піаністи.
Автор не дотримується чітко визначеної квадратної
будови періодальної музичної форми (наприклад 4
т. + 4 т.), а оновлює її за рахунок розвиненого дру-
гого речення.
Починаючи з 14 такту музичний матеріал має
досить активний розвиток, в контексті якого чітко
прослуховуються «спогади» про чарівний зимовий
танок – вальс (тт. 25-29). Доволі швидкий розвиток
музичної тканини приводить до яскраво кульміна-
ційного піднесення. Інакше і бути не може. Адже на
маленькій галявині з’явились перші весняні квіти:
проліски та крокуси.
Закінчується «Мелодия» звучанням домінан-
тового акорду основної тональності, який звучить
на динаміці рр.
Наступну п’єсу «Полька-стрекоза» можна роз-
глядати як мініатюру, що закінчує першу половину
усього фортепіанного циклу Польового, у якому
прозвучали чотири танці: «Тарантелла», «Зимний
вальс», «Мелодия» (як спогад про зимовий вальс)
та «Полька-стрекоза», яка належить до популяр-
ного у Чехії бального танцю і походить від веселої
народної польки [3, с. 207].
Складається враження, що у попередньому
творчому задумі автора передбачалося утворити
фортепіанний цикл із старовинних танців, що були
поширені серед населення Західної Європи ще у
роки XVI-ХІХ ст. (подібно фортепіанній сюїті ХVI
ст., яка була популярною у Франції). Та у роки ХХ
та ХХІ ст. популярні танцювальні жанри старовин-
них часів отримали значне оновлене прочитання і
продовжують звучати у фортепіанному та хореог-
рафічному виконанні.
«Полька-стрекоза» Польового утворена в тона-
льності ре-мінор, має дводольну метро-ритмічну
основу, починається з чотиритактового вступу, що
є характерним для двох попередніх мініатюр циклу
– «Тарантелла» та «Зимний вальс».
Головна музична тема п’єси з’являється на ди-
наміці mf у п’ятому такті і проводиться чотири рази.
За своєю будовою п’єса має три 16-тактових пері-
оди, серед яких ІІІ період (тт.: 37-57) повністю по-
вторює І-й період. Музична тканина середньої час-
тини (тт.: 21-36) розвивається за рахунок цікавого
6. 6 Sciences of Europe # 39, (2019)
зіставлення ритмічного малюнку і динамічного зву-
чання, а саме: квінтові сполучення нот до-соль у
партіях правої та лівої рук на динаміці р можна ро-
зглядати як один музичний вислів. Таке припу-
щення можна робити тому, що акцент першої долі
22 такту природньо переходить на останню вісімку
21 такту бо автор зробив синкоповане з’єднання 21
і 22 тактів. Складається враження появи цікавого
хореографічного руху, який раптово змінюється
«веселими» шістнадцятими нотами наступних так-
тів (тт.: 23-24). Такі чотиритактові речення повто-
рюються чотири рази завдяки чому і утворюється
розвиток усієї середньої частини мініатюри.
Закінчується «Полька-стрекоза» динамікою р у
високому регістрі правої руки, що своєрідно підк-
реслює відсутність усіх комах. Усі бабки розлеті-
лися. Танок закінчився… І тільки маленьке жабеня-
тко сидить на лілії і весело усім посміхається.
Наступна п’ята п’єса «На ярмарке». Врахову-
ючи структуру фортепіанного циклу Польового,
можна говорити те, що ця мініатюра відкриває зо-
всім іншу сторінку людського буття. Люди не
тільки танцюють. Вони спілкуються, ходять на ро-
боту. Звісно про ярмарок – це місце у селищі, куди
люди приходять обговорити якісь події, самому по-
відомити про цікаву новину, побачитися із давно
знайомою людиною.
Люди приходять на ярмарок щоб придбати не-
обхідні речі, знайти смачні продукти та бажані со-
лодощі.
Мініатюра «На ярмарке» це зразок музичного
відтворення очікуваних і неочікуваних зустрічей,
спілкування людей різноманітних за віком і проявів
емоційних вражень. Саме тому музична тканина
п’єси насичена різними динамічними проявами: то
м’яким піаніссімо, то соковитим туше на форте (від
рр до ff); частими калейдоскопічними відхилен-
нями у різноманітні музичні тональності (ре-ма-
жор, фа-мажор, до-мажор), а також застосуванням
самого поширеного принципу музичного розвитку
в композиторському мистецтві – варіаційного
принципу розвитку музичного матеріалу.
Серед засобів музичної виразності автор засто-
совує стакато акордової фактури у чергуванні із
дрібно викладеною мелодичною лінією у правій
руці (див. тт.: 38-49). У музичній тканині п’єси ком-
позитор використовує широкі октавні та акордові
стрибки, що само по собі вимагає значної технічної
підготовки піаніста-виконавця.
Концертне виконання п’єси «На ярмарке» ви-
магає від виконавця не тільки технічного подо-
лання музичного тексту, а головне відтворення
людського ярмаркового радісного гомону.
Серед ярмаркового дива дуже часто продають
дерев’яні дитячі іграшки зроблені індивідуальними
майстрами. Малеча з великим задоволенням зав-
жди бавиться такими іграшками. Дуже часто само-
робні дерев’яні іграшки розмальовують різномані-
тними кольоровими квіточками (особливо іграшки-
свистульки або іграшки-пташки).
Маленькі хлопчики тягають за шнурок де-
рев’яних коників, пташок або різних возиків, що го-
лосно тарахкотять, а дітвора в цей час вигадує різ-
номанітні фантастичні історії.
Тож не диво, що на ярмарку у якогось старень-
кого дідуся завжди можна побачити цікаву де-
рев’яну іграшку. Можна припустити, що такого де-
рев’яного гнома побачив і автор наступної п’єси ро-
зглянутого фортепіанного циклу Польового, яка
має назву «В пещере гнома». За традицією західно-
європейської міфології маленький гном охороняє
підземний скарб.
Мініатюра «В пещере гнома» відтворює казко-
вий образ маленького гнома. Музичний матеріал
образу розвивається у чотиридольному розмірі, ви-
кладений в межах трьох тактів. Музична тональ-
ність твору у своїй основі має до-мажор. Але мело-
дична лінія п’єси розвивається в контексті дисону-
ючого звучання домінантової функції до-мажор.
Підкреслимо, що головна тема одразу отримує
свій активний розвиток і на фоні звучання субдомі-
нантового звуку фа (в партії лівої руки) в партії пра-
вої руки проводиться основна тема (тт.: 14-16, далі
по тексту).
Шукати скарб, знаходити і охороняти його –
робота складна, тому і музична тканина мініатюри
наповнена різноманітними засобами музичної ви-
разності: динамічними злетами від р до ff (тт.: 29-
35); постійними варіаційними повторами основної
теми гнома; зміною метро-ритмічної основи музич-
ного тексту (тт. 24-28).
Завершується мініатюра останнім проведен-
ням теми гнома на ff акцентованим акордом на sfz.
Останні дві мініатюри «Лошадка» і «Воробей»
закінчують фортепіанний цикл Польового «Детс-
кая галерея» і передбачають їх виконання у ансам-
блевому звучанні: викладача з учнем або у вико-
нанні двох учнів.
Метроритмічна основа твору «Лошадка» має
дві чверті, тональний план розвивається в межах то-
нальності соль-мажор. Мініатюра «Воробей» утво-
рена в тональності фа-мажор у чотиридольному ро-
змірі.
Обидві мініатюри за своїм емоційним висло-
вом мають піднесений і веселий характер. Музична
тканина п’єс наповнена різноманітними засобами
музичної виразності. І хоча музичний текст мініа-
тюр викладений переважно нотами-вісімками, але
неочікувані легатіссімо у різних ансамблевих пар-
тіях надають незвичайної мелодичної прозорості та
яскравої звукозображальності, яка майстерно підк-
реслена графічним малюнком маленькою й бадьо-
рого горобчика.
Висновки та перспективи подальших нау-
кових розвідок. Фортепіанна музика О. Польового,
що призначена для дитячого віку, є зразок активної
реакції композитора на оточуючий світ дитини в їх
різноманітних проявах і подіях. У розглянутих фо-
ртепіанних творах циклу «Детская галерея» можна
почути яскраве оспівування рідної української при-
роди. Відтворення емоційного стану й настрою ди-
тини, яка намагається через музичну мову компози-
тора вслухатися й пізнати оточуючий «музичний
7. Sciences of Europe # 39, (2019) 7
світ», що звучить у кожній краплині ранкової роси,
у легкому й теплому подиху вечірнього вітру.
Майже кожна мініатюра аналізованого циклу має
музичний вступ, який починається відповідним на-
співом і формує необхідний настрій як у виконавця,
так і у слухача.
Своєю щирістю, відкритістю та своєрідною лі-
ричністю композитор наповнює першу половину
циклу танцювальними п’єсами. А другу половину
циклу наповнює яскравим кульмінаційним злетом,
який відтворює міцний український дух, наповне-
ний особливою щедрістю і добротою, радісними
посмішками і доброзичливими бесідами.
Музична мова О. Польового формує музичні
здібності юного виконавця, розвиває його потен-
ційні творчі можливості у досягненні високої про-
фесійної майстерності музично-виконавського ми-
стецтва.
Література
1. Полевой Олег Григорьевич. Детская галерея.
Пьесы для фортепиано. / О. Г. Полевой. – Одесса:
Фотосинтетика, СПД В. Хавроненко, 2004. – 32 с.
2. Фортепіанні цикли для дітей і юнацтва
Олега Польового: тематика, драматургія, жанрові
особливості: [Методичні рекомендації для слухачів
Центру неперервної культурно-мистецької освіти] /
Укладач Н. О. Нарожна. – Київ: НАКККіМ, 2018. –
28 с.
3. Юцевич Ю. Є. Музика. Словник-довідник /
Ю. Є. Юцевич. – Тернопіль: Навчальна книга – Бог-
дан, 2008. – 352 с.
8. 8 Sciences of Europe # 39, (2019)
ECONOMIC SCIENCES
THE MARKET VALUE OF BRANDS ON AN INTERNATIONAL SCALE: CONSIDERING THE
EXAMPLE OF JEWELRY INDUSTRY
Serdiuk A.V.,
Kuban State University, Krasnodar, master student
Czech University of Life Science, Prague, master student
Votchenko E.S.,
Kuban State University, Krasnodar, PhD, assistant professor
Bogdashev I.V.
Kuban State University, Krasnodar, PhD, associate professor
ABSTRACT
Brand equity and brand value are measures that estimate how much a brand is worth. The difference between
the two is that brand value refers to the financial asset that the company records on its balance sheet, while brand
equity refers to the importance of the brand to a customer of the company. Therefore, in the research the authors
imply that the market value of brands on an international scale, especially in the jewelry industry, performs high
demanded competitiveness, however, it depends not only on brand image or exterior attractiveness of commodities
rather than personal attitudes to the trademark, its history, perception and willingness to pay. To study that options
thoroughly the authors present a brief performance of the jewelry industry, kinds of its activity in an international
scale, pursue an economical and macro-economic analysis, as well as make a competitive analysis of the related
market, analyze the efficiency of sales and conduct SWOT-analysis about the targeted markets of products or
services the industry provides.
Keywords: market value, jewelry industry, Tiffany, luxury goods, return on assets, branding, SWOT-
analysis.
It is natural to begin with describing the jewelry
industry itself. What is it essentially about? What are
the key characteristics? It goes without saying that jew-
elry is a part of luxury industries. In addition, the busi-
nesses that are in jewelry are often dealing with other
luxury products or vice versa. Speaking about this fact,
it could easily cause any confusion. First, in order to get
a holistic view on luxury industry, we have decided to
include the following list, which gathers all products in
the category [11, p. 13]: luxury clothing & apparel; lux-
ury fashion accessories; luxury beauty, cosmetics &
fragrances; jewelry; watches; wine & spirits; automo-
biles (and other vehicles, such as yachts).
As we can see from the list above, luxury is a com-
plex filed. Secondly, it is important to admit that often
the confusion is related to watches: some refer them to
jewelry while others do not. Therefore representing of
numbers must remain critical.
Jewelry industry is highly cyclical in its nature and
that is mostly driven by the increasing wealth [10]. This
fact affects the industry in the world economy both in
good and bad times. Recently, several factors have af-
fected the performance of both Tiffany’s and the luxury
goods industry. Typically, spending in general and on
luxury goods in particular depends greatly on consumer
confidence in the economy as a whole. With the eco-
nomic slowdown of 2008, Tiffany & Co as well as the
luxury jewelry industry has experienced dramatic de-
cline, captured in a particularly poor holiday season.
Facing further anticipated economic softening, the firm
has decided to open an alternative store model in the
Los Angeles area that focuses exclusively on its lower-
end sterling silver jewelry whose average price point is
$200. Tiffany & Co is also focusing on growth oppor-
tunities in non-Japanese Asian markets as well as open-
ing its first store in the Middle East [3].
Despite this fact, there are positive long-term
growth trends, as well as the different estimates of the
size of international jewelry industry. Some experts
have put this number in 25 billion USD, while industry
specific research companies suggest considerably big-
ger size of 236 billion USD. For comparison, it should
be noted that the diamond supply giant De Beers com-
pany with their 40% world market share, mark with
their turnover solely the World diamond supply to 18,5
billion USD in 2015. Therefore, the 236 billion USD
estimate for world jewelry market seems rather more
convincing [8].
Tiffany & Co has been the world’s premier jew-
eler and America’s house of design since 1837.
Throughout its history, Tiffany & Co has been a luxury
jewelry brand associated with romance, quality, and
style. Originally gaining fame as a silversmith and later
for its association with engagement rings and dia-
monds, Tiffany & Co now reaches a wide market
through its sale of high-end jewelry, watches and glass-
ware. Tiffany’s keeps step with the American economy
and expands across the United States and into South
America, Europe, Asia and Australia. The firm offers a
wide array of price points in its pieces, from sterling
silver items under $100 to quarter of a million dollar
signature pieces covered in diamonds and other gems.
The supplier power on DeBeers and others is critical to
shaping the industry’s dynamics and future [12].
Tiffany & Co. operates in many countries, with
313 company-operated stores. Its Americas segment, is
the largest one, includes sales from company-operated
retail stores in the United States, Canada, Mexico, and
9. Sciences of Europe # 39, (2019) 9
Brazil. It also includes sales in these markets through
business-to-business, Internet, catalog, and wholesale
operations. At the end of fiscal 2017, ended January 31,
2017, Tiffany operated 122 retail stores in the Ameri-
cas: 95 in the United States, 11 in Canada, 11 in Mex-
ico, and 5 in Brazil. This included 12 company-oper-
ated stores within department stores in Canada and
Mexico [1]. At the end of fiscal 2017, the Americas
segment had a total gross retail square footage of
710,000. Tiffany’s Americas segment accounted for
48% of the company’s total revenue in fiscal 2017 and
2017, while sales in the United States accounted for
88% and 89% of revenue in the Americas in the respec-
tive periods. This revenue is further divided into the fol-
lowing categories:
- statement, fine, and solitaire jewelry – items con-
taining diamonds and gemstones, contributing 23% of
sales in the Americas;
- engagement jewelry and wedding bands – items
containing diamonds, contributing 23% of sales in the
Americas;
- fashion jewelry – non-gemstone, sterling silver,
gold, and metal items, accounting for 44% of sales in
the Americas, with sterling silver contributing more
than 50% of total fashion jewelry sales [7, p. 254].
Earnings from operations for the Americas seg-
ment represented 19.4% and 18.8% of the company’s
net Americas sales for fiscal 2016 and 2017, respec-
tively. The Tiffany’s major peer in the jewelry industry
is the Signet Jewelers. This company has presence
mainly in the United States, which represented 86.8%
of its total revenue in fiscal 2017. However, Tiffany’s
peer Fossil has a presence in the United States, the
Asia-Pacific region, Japan, Europe, and other countries
[5].
It is clear that Tiffany has a presence in many in-
ternational regions such as: the Americas, the Asia-Pa-
cific region, Japan, Europe and the United Arab Emir-
ates. Let us look some of them more particularly (Fig.
1).
Fig. 1: Tiffany & Co.’s International Segments
The company’s other segment includes operations
in emerging markets, which represent 75% of the seg-
ment’s total sales. It also includes wholesale sales of
diamonds, which involves the purchasing and conver-
sion of rough diamonds to polished stones. Sales of
rough diamonds have been reducing Tiffany’s overall
gross margin [3].
Tiffany’s major peer in the jewelry industry, Sig-
net Jewelers, has a presence mainly in the United
States, which represented 86.8% of Signet’s total reve-
nue in fiscal 2017. Tiffany’s peer Fossil has presences
in the United States, the Asia-Pacific region, Japan, Eu-
rope, and other countries [9]. After Tiffany & Co.’s
10. 10 Sciences of Europe # 39, (2019)
market situation has become clear, it is necessary to an-
alyze efficiency of the Company’s sales and present it
in the Table 1 [6, p. 160].
Speaking about Return on assets (ROA), it is an
indicator of how profitable a company related to its to-
tal assets. ROA gives a manager, investor, or analyst an
idea as to how efficient a company's management is at
using its assets to generate earnings [13]. When Profit
Margins are expressed as a percentage and, in effect,
measure how much out of every dollar of sales a com-
pany actually keeps in earnings. So, as we can see from
the Table 1, in 2016 ROA was 3,87%, but in 2017 it
increased by 5,88%. It means that Tiffany & Co.’s as-
sets became more productive. Thus, it is obvious that
the higher ROA number is, the better, because the com-
pany is earning more money on less investment [9].
Table 1
Analysis of the efficiency of Tiffany & Co. sales
Year Sales, millions Profits, millions Assets, millions Asset Turnover Profit Margin, % ROA, %
1 2 3 4 5 6 7
2016 4,105 2,374 5,122 0,80 11,30 9,00
2017 4,002 2,233 5,098 0,78 11,13 8,72
In order to have a good understanding of Tiffany & Co.’s competitive advantages, a SWOT-analysis has been
conducted and reflected in the Fig. 2 [13].
Fig. 2: SWOT-analysis of Tiffany & Co
As it is captured from the research, growth rate of
all indicators has an increasing tendency. Despite this
fact, positive dynamics of growth rate in case of Short-
term borrowings and long-term debt defines that Com-
pany’s debts became bigger almost twice. Speaking
about Total assets, as one of the most important indica-
tor of Tiffany & Co.’s prosperity, due to positive per-
centage rate, which is equal 23,3%, it is obvious that
the Company is expanded on the market of jewelry.
Furthermore, growth rate of Stockholders’ equity per
share and Cash dividends paid per share, 24,6% and
41,1% accordingly, shows that earnings of Tiffany &
Co. have increased.
Now taking into consideration the fact that Tiffany
& Co. mostly presented in the USA we are going to de-
scribe the state of the jewelry industry in 2015 there.
So, According to the U.S. Department of Commerce,
between 2010 and 2015, total jewelry and watch sales
in the United States have grown at a CAGR (com-
pounded annual growth rate) of 4.4%, reaching $74.7
billion in 2014 [6, p. 166].
The United States, the most mature jewelry mar-
ket, reported a 7% rise in jewelry sales in 2014, fol-
lowed by China and India with rises of 6% and 3%, re-
spectively. Tiffany & Co. has a strong presence in all
these mature and growing markets. In the Fig. 3 below,
we can see division of all jewelry sales in the USA by
category [2, p. 328].
11. Sciences of Europe # 39, (2019) 11
Fig. 3: USA jewelry sales by category
In-house credit facility represents 35%–50% of to-
tal jewelry sales. However, Tiffany and its peer Fossil
do not offer credit facility to their customers, unlike
Signet Jewelers, where credit sales account for 41.9%
of total sales. According to the Survey of America,
37.9% of jewelry sold is diamond jewelry, with loose
diamonds contributing another 16% of sales. Fashion
and gold jewelry account for 7% and 6% of total sales,
respectively. Therefore, now we are going to describe
sate of consumption in the USA jewelry industry from
2013 to 2015 (Table 1) [4].
Table 1
The main consumption indicators of the jewelry industry in the USA
#
Indicator
Years Growth from
2015 to 2013, %2013 2014 2015
1 Personal Consumption Expenditures 75,3 77,0 77,2 2,52
2
Real Personal Consumption Expenditures,
index
111,266 117,819 121,068 8,81
3
Real Personal Consumption Expenditures,
Chained Dollars
67,0 71,0 73,0 8,95
4
Price Indexes for Personal Consumption
Expenditures
112,352 108,509 105,778 -5,85
All the indicators presented in the Table 1 (except
Price Indexes which are naturally inversely propor-
tional to all mentioned) demonstrate growth during the
period from 2013 to 2015. Several of the top U.S. retail
jewelry brands, including Tiffany & Co, reported in-
creased sales and revenues in 2015, have proved such
tendency.
To sum up, talking about main trends shaping the
jewelry industry as a whole, we can deduce the follow-
ing [14]:
1. Increasing demand for branded jewelry due to
distinctive designs, credibility, and quality.
2. Increase in jewelry shops in developing coun-
tries of Asia.
3. Increased focus on e-commerce sales in both de-
veloped and developing markets.
Furthermore, when a jewelry brand reaches a level
of excellence in style and quality of workmanship it at-
tains a level of status. Brands like Tiffany & Co., Rolex,
Cartier, and the like grant status to the wearer. The ben-
efits from status symbols are hard to put a price on. That
is why these brands command a high premium for their
jewelry, and their customers are happy to pay the price.
These designers foster a loyalty that goes beyond im-
age. It becomes the identity of the person. Individuality
is formed by what we wear, and top jewelry brands pro-
vide value that goes beyond jewelry for many people.
According to the figures, the firm’s return on cap-
ital (ROC) is an excellent indicator of the size and
strength of its moat. If a company is able to generate
returns of 15-20% year after year, it has a great system
for transforming investor capital into profits. However,
as we could see this indicator has not risen above 13.7%
recently. That is why the Company’s management
should direct efforts to improve its ROC [1].
A similar situation is observed with respect to Re-
turn on equity. For Tiffany & Co. the ROE indicator
showed decline in 12%. Return on assets (ROA), which
4% timepieces &
watchbands
10% all other
38% DIAMOND
Jewelry
16% loose
diamonds
11% repairs
8% colored stone
7% fashion jewelry
6% gold jewerly
12. 12 Sciences of Europe # 39, (2019)
indicates how profitable a company is relative to its to-
tal assets, unfortunately shows decreasing tendency ei-
ther. We could see the same tendency with operating
profit margin ratio, also expressing as a percentage of
sales and then showing the efficiency of a company
controlling the costs and expenses associated with busi-
ness operations. Thus, it can be concluded that the com-
pany’s management should make the most effort to im-
prove the above-mentioned indicators.
Despite the negative indicators, the Company con-
tinues to grow. In order to promote further development
the first area Tiffany needs to focus on is its established
markets. Tiffany’s is currently experiencing dramatic
growth in Europe and non-Japanese Asian markets, but
struggles in US and Japanese markets where it has been
established since 1837 and 1972 respectively.
Therefore, while the Company enjoys a strong
reputation and large customer base, it encounters sig-
nificant competition in all product categories and geog-
raphies. By focusing on enhanced marketing communi-
cations, product development and optimization of its
store base and digital capabilities, the Company’s ob-
jective is to be an industry leader in key markets.
References
1.Annual report of Tiffany & Co. on form 10-K
(approved by the General Meeting of Shareholders
dated January 31, 2018). URL:
https://investor.tiffany.com/static-files/09e06d06-
4bdc-409b-9952-3a233728a1af. Accessed:
30/05/2019.
2.Brennan, R., Baines, P., Garneau, P. and Vos, L.
Contemporary Strategic Marketing. 2nd ed. Hamp-
shire, 2015. P. 328-341.
3.Dauriz L., Remy N., Tochtermann T. A multi-
faceted future: The jewelry industry in 2020. URL:
http://www.mckinsey.com/industries/retail/our-
insights/a-multifaceted-future-the-jewelry-industry-in-
2020. Accessed: 31/05/2019.
4.Draper N. R., Smith H. Applied regression anal-
ysis. Second edition. Chichester, 1981.
5.Financials of Tiffany & Co. 2013-2018 // URL:
http://financials.morningstar.com/incomestate-
ment/is.html?t=TIF®ion=usa&culture=en-US. Ac-
cessed: 31/05/2019.
6.Jobber, D. Principles and practice of marketing.
London, 2013. P. 159-167.
7.McDonald M., Mouncey P., Maklan S. Market-
ing Value Metrics: A New Metrics Model to Measure
Marketing Effectiveness. 2nd ed. London, 2016. P.
254-257.
8.Munn N. Retail jewelry industry in the U.S,
2016. URL:
https://vk.com/doc246498825_441871557?hash=f567
f396ca924986a7&dl=e0af0f1297f4f5fff9. Accessed:
22/05/2019.
9. Overview of Tiffany & Co.: A Leader in the
Luxury Retail Market, 2016 // URL: https://marketreal-
ist.com/2016/12/must-know-business-overview-tif-
fany-co. Accessed 03/05/2019.
10. Rawlings J.O., Pantula S.G., Dickey D.A. Ap-
plied Regression Analysis. A Research Tool. Springer,
1998.
11. Stock J. H., Watson M.W. Introduction to
econometrics. Boston, 2014.
12. Tiffany & Co. Demand analysis. URL:
https://brandtiffanyandco.wordpress.com/demand-
analysis. Accessed: 22/05/2019.
13. Verbeek M. A guide to modern econometrics.
Chichester, 2015.
14. Wilcox J., Damassa S., Hyder Z. Strategic Re-
port for Tiffany & Company. New York, 2007. URL:
http://economics-files.pomona.edu/jlikens/Sen-
iorSeminars/harknessconsulting2008/pdfs/Tif-
fany_and_Co.pdf. Accessed: 31/05/2019.
ОСОБЕННОСТИ СОВРЕМЕННОГО РОССИЙСКОГО ЗЕРНОВОГО ПРОИЗВОДСТВА В
КОНТЕКСТЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ПРОДОВОЛЬСТВЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТИ РОССИИ
Демидов А.В.
кандидат политических наук,
независимый эксперт, Москва
FEATURES OF MODERN RUSSIAN GRAIN PRODUCTION IN THE CONTEXT OF FOOD
SECURITY OF RUSSIA
Demidov A.V.
PhD in Political Science,
independent expert, Moscow
АННОТАЦИЯ
В статье рассматриваются проблемы, связанные с переходом производства зерна в России на рыноч-
ные условия. Проводится сравнительный анализ зернового производства в современной России и в СССР.
ABSTRACT
The article deals with the issues related to the transition of grain production in Russia to the market rules and
regulations. The author analizes the grain production in present-day Russia and in the USSR , its features and
problems.
Ключевые слова: зерно, зерновое производство, зерновые культуры, сельхозкультуры, севооборот,
дефицит зерна, машинно-тракторные станции, агрохолдинги, статистические данные, инновационность.
Keywords: grain, grain production, grain-crops, agricultural crops, crop rotation, grain deficit, machine and
tractor stations, agroholdings, statistical data, innovation.
13. Sciences of Europe # 39, (2019) 13
Основу сельского хозяйства любой развитой
страны составляет растениеводство и, в первую
очередь, выращивание зерновых культур, во все
века являвшееся основой экономической деятель-
ности человека. Эта сфера деятельности дает нам
хлеб — главный продукт питания людей, дает
зерно — основу корма для скота, дает сырье, ис-
пользуемое во многих отраслях индустрии.
Зерновое производство высокорентабельно,
оно имеет решающее значение в плане прибыльно-
сти и состоятельности всего национального агро-
промышленного комплекса. Ценность зерна со-
стоит еще и в том, что на него всегда есть спрос, не
зависящий от экономических кризисов, от цен на
нефть и от других конъюнктурных факторов. Более
того, такой спрос на стабильно растет по мере при-
роста населения планеты.
Исторически Россия считалась земледельче-
ской страной и хлебной державой, поставлявшей
зерно на мировой рынок. В настоящее время основ-
ными регионами России, где выращиваются зер-
новые культуры, являются пять экономических
районов: Уральский, Северо-Кавказский, Цен-
трально-Черноземный, Западно-Сибирский, По-
волжский. Относительная значимость этих районов
и порядок их перечисления может варьироваться в
зависимости от относительной весомости конкрет-
ных культур, выращиваемых в них.
Важнейшей зерновой культурой не только в
нашей стране, но и во всем мире, является пшеница.
Ее потребляют в пищу более 50 % населения
Земли1
. Выделяют яровую и озимую пшеницу.
Яровую пшеницу, зерно которой высоко це-
нится за повышенное содержание белка и важные
технологические свойства, выращивают в Повол-
жье, на Урале, в Западной и Восточной Сибири. Эта
культура, с одной стороны, холодостойка, с другой,
тем не менее, очень требовательна к плодородию
почвы. В культуре яровой пшеницы выделяют два
вида: мягкая, выращиваемая повсеместно, и твер-
дая, распространенная в регионах засушливого и
континентального климата.
Озимая пшеница, занимающая, по оценкам,
порядка 25 % посевных площадей всех продоволь-
ственных зерновых культур, выращивается в ос-
новном в западной (европейской) части России, по-
скольку она полнее, чем яровая использует осенние
и весенние осадки.
На втором месте по объему производства нахо-
дится ячмень2
. Эта культура выращивается почти
на всей территории нашей страны в силу ее замет-
ной устойчивости к заморозкам и засухе. Значи-
тельная доля урожая ячменя (примерно 70% сбора)
1 В хлебопекарном и в кондитерском производ-
стве широко используется пшеничная мука. Из нее изго-
товляется крупа, макаронные изделия. Пшеничные от-
руби являются высококонцентрированным кормом для
скота. Большую кормовую ценность имеют пшеничная
солома и мякина. Солома используется также в качестве
сырья для изготовления стройматериалов, бумаги, под-
стилок для животных. - Здесь и далее - прим. автора.
2 Ячмень является важным источником как бел-
ковых веществ, так и многих химических элементов:
используется на фуражные цели, поскольку его
зерно высоко ценится как корм для скота. Оставша-
яся часть сбора ячменя (около 30%) перерабатыва-
ется на предприятиях пищевой промышленности
(производство заменителей кофе, ячневой и перло-
вой круп, уступающих по вкусовым качествам
только гречневой и рисовой крупе), легкой и меди-
цинской промышленности. Как известно, ячмень
широко применяется в производстве пива.
России принадлежит первое место в мире и по
производству ржи, являющейся как продоволь-
ственной, так и кормовой культурой3
. Рожь устой-
чива к морозам, к неблагоприятной почве. Основ-
ные ареалы ее выращивания: Центральный, Волго-
Вятский, Поволжский и Уральский экономические
районы. В сельском хозяйстве используется, в ос-
новном, озимая рожь.
В основном на кормовые цели выращивается
овес. Эта культура произрастает в степной и лесо-
степной зонах Уральского, Поволжского, Цен-
трально-Черноземного, Волго-Вятского, Западно-
Сибирского, Восточно-Сибирского, Дальневосточ-
ного экономический районов. Россия занимает пер-
вое место в мире по выращиванию и сбору овса.
Наряду с перечисленными, в России выращи-
вается целый ряд других зерновых и крупяных
культур. К ним можно отнести: тритикале (искус-
ственно выведенный сорт, получившийся в резуль-
тате синтеза хромосомных комплексов разных зер-
новых сортов), рис, гречиху, просо, кукурузу,
сорго, сою, фасоль, чечевицу, кормовые бобы и ряд
других зернобобовых культур.
Грамотное растениеводство предполагает вы-
страивание севооборота, то есть обоснованного
научно чередования сельхозкультур по времени на
определенной территории4
. Севооборот способ-
ствует уменьшению засоренности почвы сорня-
ками, заболеваниями и вредителями; обеспечивает
оптимальное строение плодородного слоя почвы;
позволяет обеспечить почву необходимым пита-
нием (т.е. позволяет избежать истощения почвы,
обеспечить качество и объем будущего урожая).
Кроме того, севооборот создает условия для вы-
страивания экономического порядка сельхозпроиз-
водства — для оптимального размещения площа-
дей под конкретные сельхозкультуры с учетом фак-
тора удаленности от потребителей.
В Советском Союзе на протяжении долгих лет
одной из важнейших проблем отечественного сель-
ского хозяйства являлась необходимость преодоле-
ния дефицита зерна. Важность этой проблемы со-
стоит в том, что от ее решения во многом зависит
натрия, фосфора, калия, кальция, йода и т. п. –Прим ав-
тора.
3 Сорта хлеба, выпекаемые из ржаной муки, отли-
чаются высокой калорийностью, хорошими вкусовыми
качествами и большим содержанием ценных белков и ви-
таминов. –Прим.автора.
4 Севооборот выстраивается на основе схемы се-
вооборота — т. е. перечня сельхозкультур в порядке их
чередования, за основу которого берется принцип
наилучшего предшественника. –Прим автора.
14. 14 Sciences of Europe # 39, (2019)
не только экономическая, но и политическая ста-
бильность нашей страны. По оценкам экспертов,
интенсивное развитие зерновой отрасли отече-
ственного сельского хозяйства может быть обеспе-
чено за счет потребления зерновых культур на
уровне не ниже 1 тонны в год на одного человека.
Порогом же продовольственной безопасности Рос-
сии считается уровень потребления в стране в 0,5 т
в год на душу населения. В СССР в процессе после-
военного восстановления народного хозяйства без-
опасный порог был пройден в 1954 г. В последую-
щие годы соответствующие цифры росли, и в 70-е
— 80-е годы ХХ века сбор зерновых на душу насе-
ления достигал уровня 0,8 т.
Тем не менее, начиная с 50-х годов ХХ века в
отечественном сельском хозяйстве произошли из-
менения, в результате которых Советский Союз ре-
гулярно закупал большие объемы зерна за рубежом
(США, Канада и др.). В качестве причин, вызывав-
ших необходимость таких закупок, хотелось бы
упомянуть следующие.
Первое. Для созданных в 30-е годы ХХ века
сталинских совхозов государством устанавливался
план закупок зерна. Выполнив этот план, колхозы
имели право оставлять себе излишки сельхозпро-
дукции и прибыль, вырученную от ее реализации.
Этот принципиальный момент мотивировал кол-
хозы и их работников наращивать урожайность,
стремиться к снижению потерь, использовать пере-
довые агротехнологии. От степени прибыльности
колхоза зависели и заработки работавших в нем
колхозников, стремившихся выполнить свою ра-
боту лучше, быстрее, больше. Сельская инфра-
структура (дороги, магазины, клубы) финансирова-
лась из прибыли колхоза.
После смерти И.В.Сталина упомянутая схема
была нарушена. Хрущевскому колхозу было позво-
лено оставлять себе только процент прибыли, до-
статочный для оплаты труда работников, строи-
тельства жилья и др. Все излишки как продукции,
так и прибыли изымались. Соответственно, был по-
терян стимул для сверхплановой работы как руко-
водства колхоза, так и отдельных колхозников.
Второе. В сталинский период развития отече-
ственного сельского хозяйства большую роль в ор-
ганизации хозяйственной деятельности колхозов, в
создании их материально-технической базы сыг-
рали машинно-тракторные станции (МТС), являв-
шиеся государственными сельскохозяйственными
предприятиями. МТС сдавали трактора, комбайны
и другую сельхозтехнику в аренду колхозам, осу-
ществляли обслуживание и ремонт техники. Функ-
ционирование МТС позволяло поддерживать
весьма высокий уровень технического обслужива-
ния тракторов и комбайнов, обеспечивало колхозам
возможность механизации без обременительных
капитальных вложений.
5 Почему СССР зерно импортировал, а Россия
его экспортирует. //
https://damadiluma.livejournal.com/729469.html.
В 1958-1959 годах МТС были упразднены, а
сельскохозяйственная техника была передана непо-
средственно колхозам. Однако для колхозов содер-
жание на своем балансе тракторов, комбайнов и
другой техники явилось непосильной нагрузкой, и
колхозы достаточно быстро стали убыточными. В
качестве иллюстрации финансового аспекта содер-
жания техники непосредственно в колхозах можно
привести то обстоятельство, что производитель-
ность нового трактора выше старого на 15-20 %, а
стоит он вдвое дороже5
.
В современной России в связи с непростым фи-
нансовым положением большого числа сельскохо-
зяйственных предприятий и малых фермерских хо-
зяйств возникла потребность в возрождении МТС
на новой основе. Фирмы и компании, занятые по-
ставками сельхозтехники, предлагают хозяйствам
услуги по аренде машин и, прежде всего, дорого-
стоящих комбайнов. В результате в периоды па-
хоты, посева, сенокоса и уборки урожая сельскохо-
зяйственная техника перемещается не только из од-
ного хозяйства к другому, но даже между
регионами. Таким образом , достигается высокая
экономическая эффективность использования тех-
ники в периоды наибольшей нагрузки.
Третье. После смерти И.В.Сталина была пре-
кращена реализация «Сталинского плана преобра-
зования природы». Этим планом предусматрива-
лось высаживание лесополос ветровую эрозию
почв, а также обязательное внедрение севооборота,
способствующего повышению урожайности. Отказ
от этого плана не способствовал росту сбора уро-
жая зерновых в СССР.
Четвертое. Советский Союз в значительной
степени импортировал кормовое зерно. В совре-
менной же России поголовье крупного рогатого
скота по сравнению с советским периодом сократи-
лось в десять раз (с 80 млн. голов до почти 8 млн.
голов). Соответственно в разы сократилась потреб-
ность в кормовом зерне.
Пятое. Утверждать, что Советский Союз со-
всем не экспортировал зерно, а современная Россия
не импортирует зерно, означало бы грешить против
истины. В 30-е годы ХХ века, в период «Великой
депрессии» на Западе, для которого было харак-
терно снижение потребления нефти, вызванное
кризисным сворачиванием промышленного произ-
водства, СССР в качестве главного экспортного то-
вара использовал зерно. Более того, Советский
Союз в те годы продавал хлеб за рубеж при мень-
ших валовых сборах зерна по сравнению с 60-ми го-
дами6
. Сейчас в Россию ввозится зерно твердых
сортов, плохо приживающихся в наших климатиче-
ских условиях и на наших почвах.
С началом «демократических» реформ сбор
зерна в России начал резко падать. Ниже критиче-
ского он опускался неоднократно, последний раз —
в 2012 г. Восполнялся дефицит за счет импорта
6 Там же.
15. Sciences of Europe # 39, (2019) 15
большого количества товарного зерна. Это созда-
вало угрозу для продовольственной безопасности
нашей страны. К настоящему времени такая угроза
больше не просматривается.
Некоторые эксперты склонны использовать в
качестве аргумента, подтверждающего, по их мне-
нию, более высокую степень эффективности совре-
менного российского сельского хозяйства по срав-
нению с сельским хозяйством Советского Союза то
обстоятельство, что СССР закупал большое коли-
чество зерна за рубежом, в то время как современ-
ная Россия является одним из основных поставщи-
ков хлеба на международные рынки.
Не отрицая приведенных фактов, хотелось бы
отметить, что они не должны вводить нас в заблуж-
дение. С одной стороны, урожайность зерна в от-
дельных, наиболее благоприятных районах нашей
страны выше, чем было в среднем по СССР. Но, с
другой, большие объемы экспорта зерна за рубеж
из России в последние годы вызваны в том числе и
тем, что российские предприниматели, занятые в
сельском хозяйстве, предпочитают отправлять
свою продукцию на экспорт, не ввязываясь в за-
тратные работы по ее переработке на территории
нашей страны. С позиции государственных интере-
сов такой подход не может приветствоваться, по-
скольку он не способствует созданию новых рабо-
чих мест, не позволяет государству получать доход
в виде налогов от производства муки, крупы, от
продажи зерна на нужды животноводства.
Таким образом, можно констатировать, что со-
отношение между импортом и экспортом зерна вы-
звано в первую очередь не валовыми объемами
сбора урожая, а структурными изменениями мо-
дели как сельскохозяйственного производства, так
и потребления населения, и не может рассматри-
ваться в качестве главного критерия оценки поло-
жения в отечественном сельском хозяйстве.
Анализ нынешнего состояния российского
сельского хозяйства позволяет сделать вывод, со-
гласно которому наиболее эффективной организа-
ционной формой ведения дел в агропромышленной
отрасли в последние годы являются агрохолдинги,
объединяющие несколько компаний, и собираю-
щие урожаи зерновых с огромных площадей. Бес-
спорно, чем крупнее предприятие, тем оно эффек-
тивнее, устойчивее, тем с большим числом бизнес-
партнеров оно имеет дело. Важно при этом под-
черкнуть, что агрохолдинги самостоятельно реали-
зуют полный цикл сельскохозяйственного произ-
водства — от поля до прилавка магазина. Примени-
тельно к зерновой отрасли подобный полный цикл
включает: выращивание зерновых, хранение со-
бранного урожая на элеваторах, производство ком-
бикормов для скота, самостоятельная реализация
7 Почему СССР зерно импортировал, а Россия его экс-
портирует. //
https://damadiluma.livejournal.com/729469.html.
8 Свободная Пресса. 24 декабря 2018 г. //
http://svpressa.ru/economy/article/205664/.
9 Там же.
10 Результаты «зерновых» лидеров по сбору уро-
жая в 2018 г. Что отправят на экспорт Россия и Украина.
готовой продукции, включая хлебопекарное произ-
водство и продажу хлебобулочных изделий. Подоб-
ная организация производства открывает наилуч-
шие возможности использования передового миро-
вого опыта и новейших технологий, позволяет
достигать высоких производственных результатов,
производить многие виды сельхозпродукции.
Отдельного рассмотрения заслуживает вопрос
о статистических данных, касающихся сбора в
России зерна и других сельскохозяйственных куль-
тур, публикуемых как государственными, так и
частными организациями. Обращает на себя внима-
ние то, что разные российские организации давали
различные прогнозы, и публиковавшиеся цифры,
зачастую, сильно разнились. Это понятно, по-
скольку разные организации брали за основу раз-
личные критерии оценки.
Но вот, что интересно. Минсельхоз России
публикует свои прогнозы, как правило, после обна-
родования аналогичных прогнозов Иностранной
службой Минсельхоза США. Применительно к
России американские эксперты в области сельского
хозяйства ожидаемо дают невысокие показатели. А
прогнозы нашего министерства, по совсем уж непо-
нятной причине, традиционно еще больше зани-
жают ожидаемые сборы. Так, согласно опублико-
ванным в августе 2018 года оценкам независимых
российских экспертов, годовой урожай зерновых в
нашей стране планировался на уровне 113,8 млн.т7
.
Эксперты США предсказали сбор в России в 2018
г. (правда, без учета Крыма) в размере 67,0 млн.т.8
После этого наш Минсельхоз опубликовал еще бо-
лее скромные данные, не превысившие 64,4 млн. т.9
Реальный же сбор урожая в России в 2018 году по
состоянию на 1 октября того же года составил 100,4
млн.т.10
В отличие от Минсельхоза России, Росстат
наоборот склонен преувеличивать имеющиеся ре-
альные показатели. В декабре 2018 года появились
публикации, согласно которым ученые РАНХиГС
опровергли мнение Росстата о «бурном росте» в
российском сельском хозяйстве, включая произ-
водство зерна. Научные работники охарактеризо-
вали заявленные этим ведомством цифры об уро-
жае в 2018 году как элементарные приписки и ста-
тистические ошибки11
. Более того, ряд экспертов
считает, что в сельском хозяйстве России наблюда-
ется рецессия.
Инновационность является стратегическим
направлением развития экономик по сути дела всех
стран современного мира. Не является в этом плане
исключением и сельское хозяйство, включая произ-
водство зерна. Наукоемкая агроиндустрия обеспе-
чивает развитым странам возможность сохранять
/// express-novosti.ru/economy/2147491853-rezultatyi-
zernovyih-liderov-po-sboru-urozhaya-v-2018-godu-chto-
otpravyat-na-eksport-rossiya-i-ukraina.html.
11 Ученые РАНХиГС опровергли данные Росстата
и Медведева о бурном росте сельского хозяйства. //
SevaRyz 19.12.2018 //
https://cont.ws/@SevaRyz/1164680.cessiyu.
