3. Вчені виділяють чотири складові емоційного інтелекту:
1. Точність оцінки та вираження емоцій.
2. Використання емоцій в розумовій діяльності.
3. Розуміння емоцій.
4. Управління емоціями.
4. Педагогічний впив на формування емоційної компетентності
характеризується:
- Виникненням громадських мотивів
поведінки;
- Формуванням Я – концепції дитини;
- Початком розвитку естетичних,
моральних та інтелектуальних
почуттів.
5. Збагачення емоційної компетентності
спрямовані на:
розвиток
самосвідомості;
розвиток почуття
емпатії;
підвищення впевненості
в собі;
вміння вирішувати
конфлікти;
розвиток соціально
значущих мотивів
поведінки;
розвиток когнітивної
сфери;
усвідомлення своєї
індивідуальності;
зниження агресивності і
антисоціальної
поведінки;
підвищення лідерських
якостей.
6. Емоційна грамотність в рази підвищує
ефективність дитини в різних соціальних сферах
і дає можливість відчувати себе щасливою
7. Вчителі початкових класів ставлять перед
собою такі завдання:
Розвинути в дітей цікавість до життя,
успішність,
емпатію,
зрозуміти свої емоції,
навчитися їх контролювати
8. Гра «Настрій»
Діти сидять колом. Ведучий кидає м’яч одному з дітей і називає
будь-який настрій або емоцію. Дитина повертає м’яч і називає
протилежний настрій.
9. Вправа «На що схожа емоція»
Дітям пропонується
розказати іншим про
якусь емоцію: її можна
намалювати, можна
порівнювати з яким-
небудь кольором,
твариною, станом,
можна показати її в
рухах – усе залежить від
фантазії та бажання
дитини.
10. Вправа «Подивимось одне на одного.»
Діти розбиваються на пари,
беруться за руки. Вчитель
пропонує: «Дивлячись тільки в очі
й тримаючись за руки, спробуй
мовчки передати різні емоції: «Я
засмучений, допоможи мені!»,
«Мені весело, пограймо!», «Я не
хочу з тобою дружити!» Потім діти
обговорюють, у якому випадку яка
емоція передавалася і
сприймалася.
11. Вправа «Який (яка) Я ».
Вчитель пропонує дітям висловити свій емоційний стан, своє
самопочуття за допомогою синонімів та порівнянь.
Наприклад: я веселий та грайливий, як літній дощик; я задоволена, як
кішечка на сонечку.
12. Вправа «Чарівний обруч»
Дорослий пропонує дітям стати в коло, у
центрі якого лежить обруч. Вчитель
пояснює, що цей обруч чарівний і кожен, хто
стане в нього перетворюється на якогось
персонажа(злу пантеру, сумного зайчика,
здивовану кізочку). Під відповідну музику
діти почергово виконують ролі.
13. Вправа «Будівники»
Учасники стають в одну лінію.
Ведучий пропонує уявити й показати мімікою та рухами певну дію,
і передати її сусідові:
14. Гра «Тренуємо емоції ».
Дітям пропонується приміряти на себе запропоновані ролі.
Запропонуйте дітям насупитися, як осіння хмара, розлючена
людина, зла чарівниця.
Усміхнутися, як кіт на сонечку; саме сонце; Буратіно; хитра лисиця;
15. Гра «Через скло»
Дана вправа дозволяє дитині
розвинути вміння спілкуватися з
дітьми і вміти правильно
висловлювати свої емоції, тобто так,
щоб її розуміли оточуючі.
Діти повинні чітко вгадувати по
виразу обличчя те, що намагаються
до них донести.
Це вчить дитину координувати
свої рухи, виробляти терпимість і
вміння керувати своїми почуттями.
16. Таким чином, розвиток емоційного інтелекту
молодших школярів є завданням першочергової
важливості. Воно актуальне у світлі психолого-
педагогічного підходу до вирішення проблеми
соціальної адаптації дітей у суспільстві шляхом
підвищення рівня сприйняття й розуміння іншої
людини як особистості, а також є одним із
пріоритетних напрямів, вирішенням проблеми
емоційного здоров'я дитини.