3. І в серці кожного із
нас щемлять слова:
«Клас опустів, дитячий гомін стих…
Віддала діток я у інші руки
Та кожен день чекатиму на них,
І серце знов заниє від розлуки.
Навік залишаться вони моїми,
Переживатиму й радітиму за них,
Та йти їм треба стежками своїми,
Хай Бог оберігає їх!»