Уроки математики з комп'ютерною підтримкою у 7 класі

1. Підготував
вчитель математики
Жовнір В.В.
2015

2. Впровадження в навчальний процес сучасних засобів збирання,
зберігання, опрацювання, подання, передавання інформації відкриває
широкі перспективи поглиблення і розширення теоретичної бази знань і
надання результатам навчання практичної значимості, активізації
пізнавальної діяльності, створення умов для повного розкриття творчого
потенціалу дітей з урахуванням їхніх вікових особливостей і життєвого
досвіду, індивідуальних нахилів, запитів і здібностей.
Тому дуже важливо навчити учнів застосовувати комп’ютер для
оволодіння знаннями та їх практичної реалізації.
Сьогодні розроблену значну кількість програмних засобів, що
дозволяють розв’язувати за допомогою комп’ютера досить широке коло
математичних задач різних рівнів складності. Це такі програми, як DERIVE,
EUREKA, GRAN1, GRAN-2D, GRAN-3D, Mathematika, Maxima та ін
Комп’ютерна підтримка вивчення математики з використанням
програмних засобів типу GRAN1, GRAN-2D, GRAN-3D дає значний
педагогічний ефект і розуміння методів математики на відповідних рівнях
в 7 класі.
Використання подібних програм дає можливість учневі
розв’язувати окремі задачі, не знаючи відповідного аналітичного апарату,
методів і форм, правил перетворення виразів тощо. Наприклад, учень
може розв’язувати рівняння і нерівності та їх системи не знаючи формул
для відшукання коренів, методу виключення змінних, методу інтервалів
тощо, обчислювати похідні та інтеграли, не пам’ятаючи їх таблиць,
досліджувати функції, не знаючи алгоритмів їх дослідження, відшукувати
оптимальні розв’язки найпростіших задач лінійного і нелінійного
програмування.
Не торкаючись детально всіх тем, досліджуваних в курсі
математики середньої загальноосвітньої школи, разом з тим можна

3. зауважити, що комп’ютерні програми згаданого типу можуть бути
використані практично на всіх уроках математики, починаючи вже з п’ятих-
шостих класів, зокрема при вивчені системи координат на площині,
планіметрії, поняття функції, елементарних функцій і їхніх властивостей,
методів розв’язування рівнянь і нерівностей і їхніх систем. Зрозуміло, що
окрім програм зазначеного типу вчитель при необхідності може
використовувати різного роду тренажери, програм для контролю знань,
збирання статистичних даних стосовно навчального процесу і їх
опрацювання тощо. Використання таких програм
дає змогу вчителеві значно інтенсифікувати спілкування з учнями й учнів
між собою, більше уваги приділяти задачам на доведення, на постановку
задач, побудову їхніх математичних моделей, розробку і дослідження
методів розв’язування задач, дослідження розв’язків, логічний аналіз умов
задач, пошук нестандартних підходів до розв’язування задач, перекласти
на комп’ютер рутинні, чисто технічні і нецікаві операції, ручне виконання
яких практично не розвиває інтелект дитини, а часто навіть,навпаки, гасить
його, коли дитина уподібнюється до робота чи комп’ютера, виконуючи
замість нього обчислювальні ,графічні та інші технічні операції.
Зрозуміло, що заняття з математики, орієнтовані на використання
засобів навчання згаданих типів, мають проводитися у відповідним чином
оснащеному досить досконалими технічними і програмними засобами
класі. У таких класах повинні вивчатися всі навчальні предмети, а не тільки
основи інформатики і обчислювальної техніки. Це в свою чергу буде
сприяти розширенню і поглибленню міжпредметних зв’язків, інтеграції
окремих навчальних предметів, їх взаємопроникненню і взаємодії, що
зрештою дасть можливість в окремих навчальних закладах чи класах
оволодівати елементами нових інформаційних технологій і інформаційної

4. культури при вивченні різних навчальних дисциплін,а не лише окремого,
майже ізольованого від інших, начального курсу «Інформатика».
Широке впровадження в навчальний процес нових інформаційних
технологій навчання, що базуються на комп’ютерній підтримці навчально-
пізнавальної діяльності, відкриває перспективи щодо гуманізації
навчального процесу у 7 класі, розширення та поглиблення теоретичної
бази знань і надання результатам навчання практичної значущості,
інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання відповідно до
запитів, нахилів та здібностей учнів, інтенсифікації навчального процесу й
активізації навчально-пізнавальної діяльності, посилення спілкування учнів
і викладача та учнів між собою і збільшення питомої ваги самостійної
навчальної діяльності дослідницького характеру, розкриття творчого
потенціалу учнів і викладачів з урахуванням їхніх позицій та вподобань,
специфіки перебігу навчального процесу.
Нові інформаційні технології навчання надають потужні й
універсальні засоби отримання, опрацювання, зберігання, передавання,
подання різноманітної інформації, наперед розроблені засоби виконання
рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов’язаних із дослідженням
різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості
щодо істотного зменшення навчального навантаження і водночас
інтенсифікації навчального процесу, надання навчально-пізнавальній
діяльності творчого, дослідницького спрямування, яка природно
приваблює учня , результати якої приносять учню задоволення,
стимулюють бажання працювати, набувати нових знань.
Впровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій
потребує переосмислення традиційної системи навчання, її змісту, методів
і форм організації, залишаючи при цьому незмінними цілі навчання. Це
пов’язано з тим, що будь-який засіб (у нашому випадку таким засобом є

5. комп’ютер), включений в ту чи іншу діяльність, впливає на саму діяльність,
а особливо тоді, коли йому властиві специфічні, характерні тільки для
нього функції. Однак нові інформаційні технології можуть принципово
вплинути на процес навчання тільки в тому випадку, коли ці технології
будуть включені в нову модель навчання, а їх засоби повною мірою
реалізують притаманні тільки їм функції. Основна мета такої моделі
навчання – сприяти розвитку учня як особистості, формувати в нього
потребу і здібності до дослідницької діяльності, самоосвіти,
самовираження та ін. Модель такого навчального процесу повинна
базуватися на формулі: діяльність – рефлексія – теоретичні знання і
практичні навички. Учень у даній діяльності повинен виступати в ролі
активного суб’єкта, а педагог – у ролі організатора комунікацій у тріаді
викладач-учень-комп’ютер.
Якщо розглядати комп’ютер як результат технічного, технологічного
досягнення людства , то він виступає тут і як предмет вивчення, і як
предмет, який формує навчальне середовище, і як засіб управління
навчальною діяльністю, і як засіб зв’язку, і як засіб навчальної діяльності.
Останній підхід до визначення місця комп’ютера в навчально-виховному
процесі все більше поширюється в освітянській громадськості. Ці якості
комп’ютера, його властивість виступати у різних іпостасях (залежно від
педагогічного завдання та педагогічної ситуації) суттєво відрізняють його
від традиційних технічних засобів навчання. Залучення комп’ютера до
навчально-виховного процесу – це залучення не тільки техніки, а й того
зовнішнього інтелекту, який презентовано через технологію та програмне
забезпечення.
Таким чином, застосування комп’ютера при вивченні алгебри та
геометрії 7 класу, за умови правильного визначення його місця дає
підстави сподіватися на певні зрушення, поворот дидактичного простору

6. обличчям до майбутнього, яке проектується сьогодні, на краще розуміння,
сприйняття учнями матеріалу.

7. обличчям до майбутнього, яке проектується сьогодні, на краще розуміння,
сприйняття учнями матеріалу.