1. Департамент освіти і науки
Кіровоградської обласної державної адміністрації
Знам'янська спеціальна загальноосвітня
школа-інтернат І-ІІІ ступенів
Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках
математики
(виступ на засіданні методичного об'єднання)
Підготувала Дордюк О. А.,
вчитель математики,
спеціаліст першоїкатегорії
м. Знам'янка
2014
2. Активізація навчально-пізнавальної діяльності на уроках математики
Основне завдання математики - забезпечити міцне і свідоме оволодіння
учнями системою математичних знань і умінь, необхідних у повсякденному
житті і трудовій діяльності кожному члену сучасного суспільства.
Центральне місце у роботі по удосконаленню навчально - виховного
процесу належить вчителю.
Своє завдання, як вчителя розумію насамперед у вихованні учня як
активно мислячої особистості, що може творчо підійти до матеріалу, що
вивчається. Пізнавальна діяльність - це єдність фізичного сприйняття,
теоретичного мислення і практичної діяльності. Загальний смисл вимоги
активної навчально-пізнавальної діяльності учнів полягає в тому, що ця
вимога має два аспекти: внутр ішній (психолого-педагогічний) і зовнішній
(організаційний). Внутрішній аспект активної навчальної діяльності учнів
полягає в тому, що вона визначається такими компонентами, як інтерес до
навчання, ініціативність у навчальній роботі, пізнавальна самостійність,
напруження фізичних і розумових сил для розв'язання поставленої
пізнавальної задачі. Розвиток цих компонентів і складає необхідну умову
організації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Зовнішній аспект даної діяльності полягає в тому, що до неї необхідно
залучити всіх учнів групи і кожного з них.
Збільшення розумового навантаження на уроках математики вимагає
пошуку ефективних методів навчання і таких методичних прийомів, які б
активізували учнів, стимулювали їх ще й до самостійного оволодіння
знаннями.
На уроках математики розв'язуються три основні завдання: засвоєння
нових знань, закріплення нового матеріалу і формування в учнів навичок
використання здобутих знань. Розв'язуючи ці завдання, не завжди вдається
забезпечити високий рівень активності учнів, не завжди можна застосувати
індивідуальний диференційований підхід.
Під час вивчення нового матеріалу використовую колективну форму
роботи, яку організовую так, що вивчення нового відбувається в процесі
активного
обговорення тих чи інших питань, розв'язання яких здійснюється
спільними зусиллями учнів під керівництвом учителя.
Активізую пізнавальну діяльність учнів шляхом створення проблемних
ситуацій, підведення учнів до самостійних висновків, узагальнень.
Атмосфера колективного пошуку й обдумування розв'язування спільного
для всіх навчального завдання зацікавлює більшість учнів, зменшує
кількість байдужих. Нерозуміння матеріалу, а звідси - невміння виконати
завдання - це основна причина втрати інтересу до предмета. В епіцентр
організації навчання ставлю завдання та адекватні їм методи і форми
роботи, що забезпечують розвиток особистості.
3. Важливу роль у своїй роботі відводжу диференціації та індивідуалізації
навчального процесу під час викладання. Отримувати задоволення від
математики учень може лише за умови, якщо індивідуалізація та
диференціація доступні йому в тій мірі, у якій він бажає. У протилежному
випадку один учень буде вчитися легко, не напружуючись, а інший -
намагаючись подолати непосильне. Перший не знайде застосування своїм
здібностям та не розвине потенційних, а другий - відчуватиме постійне
приниження, свою неповноцінність, розумову убогість, що приводить до
відрази до предмета. Індивідуальний підхід я розумію, як однакове
ставлення як до обдарованих учнів, у яких треба вкласти максимум знань,
розвинути уміння мислити, так і до «слабких» учнів, яким треба дати
обов'язковий рівень знань.
Невід'ємна складова такої роботи - це любов до дітей, вивчення кола їх
інтересів, визначення їх потенціалу.
Чітко спланований результат дій, доповнений на уроці розумовими і
навчальними умовами, за допомогою яких можна досягти поставленої мети
і, що дуже важливо, зрозумілий учням зміст роботи, очевидні можливості їх
самореалізації, усвідомлення особистого значення досягнення нового ,
вищого здобутку, створюють особливий психологічний клімат взаємодії
учитель - учень, коли фактично унеможливлюється неучасть учня у процесі
навчального пізнання. А сам процес навчання починає набувати рис того
широкого педагогічного процесу ,який за висловом С.Л.Рубінштейна,
«формує особистість дитини, що розвивається, по мірі того, як педагог
керує діяльністю дитини, а не підмінює її».
Для підвищення пізнавальної активності використовую взаємоперевірку
учнями письмових домашніх робіт, призначаю учнів - асистентів учителя,
учнів - консультантів. Такі прийоми дуже подобаються учням, вони
допомагають також значно інтенсифікувати роботу, виводячи учнів зі стану
пасивного сприймання інформації.
Роль взаємоперевірки переоцінити важко. Важлива і виховна її функція -
сприяння виробленню таких рис особистості, як чесність, правдивість,
колективізм, виховання самоконтролю, адже побачити недоліки у роботі
товариша легше, ніж у власній.
Щоб розвивати творчі здібності учнів, поступово і систематично
включаю їх у самостійну пізнавальну діяльність. Щоб забезпечити
співпрацю між учнями і вчителем, традиційного уроку недостатньо. На
допомогу приходять нові форми - уроки-семінари, уроки-практикуми,
уроки-лекції.
Моє педагогічне кредо: зробити все, щоб запалити вогник цікавості,
пробудити інтерес до математики.
Як домогтися, щоб процес вивчення математики приносив учням більше
позитивних емоцій, сприяв формуванню в них інтересу до цього предмета?
Для вирішення цієї проблеми проводжу нетрадиційні уроки (подорожі,
4. лабіринти, конкурси), добираю цікаві запитання і приклади, що поступово і
непомітно залучають кожного учня до процесу пізнання.
Важливу роль мають дидактичні ігри. Гра - творчість, гра - праця. У
процесі гри виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно,
розвивати уміння, прагнути до знань.
Важливу роль в активізації пізнавальної діяльності учнів відіграють
«Тижні математики». Вміло організовані, вони сприяють вихованню учнів,
розширюють і поглиблюють здобуті на уроках знання, показують шляхи їх
використання на практиці, допомагають увійти в світ технічної, наукової,
комп'ютерної ідеї.
Усі ці прийоми сприяють тому, що багато учнів підвищують свої знання
з математики, у них з'являється інтерес до навчання взагалі.
В якості одного з потенційно ефективних засобів розвитку
пізнавального інтересу і активності учнів на своїх уроках використовую
інформаційно - комунікаційні технології. Подання навчального матеріалу
за допомогою комп'ютерних засобів, використання мережі Інтернет як
джерело інформації пожвавлюють освітній процес, роблячи його яскравим,
незабутнім і цікавим для учня.
Впровадження інформаційно - комунікаційних технологій дає
можливість вибору оптимального набору технологій для організації
навчального процесу. При виборі необхідно враховувати їх відповідність
індивідуальним якостям учнів і специфічним особливостям конкретних
предметних областей.
Цілі використання ІКТ на уроках математики:
- формування у школярів ключових компетентностей;
- якісно новий рівень навчально-виховного процесу;
- залучення школярів до активної пізнавальної діяльності;
- використання нових привабливих форм надання навчальної
інформації;
- новизна та не традиційність викладання навчального матеріалу.
ІКТ на уроках математики є засобом:
- розширення індивідуальної активності учнів;
- самоорганізація навчальної роботи та самоосвіти;
- покращення уваги та розвитку різних видів пам'яті учнів: зорової,
слухової, образної, змістової і, навіть, рухової;
- пошуку додаткової інформації з предмету;
- вміння впорядкувати, систематизувати та структурувати інформацію
згідно заданої теми;
- створення і використання нових методик контролю і оцінювання рівня
знань учнів.
Для активізації пізнавального інтересу учнів використовую ІКТ на різних
етапах уроку:
Мотивація уроку. Комп'ютерні презентації, ілюстрації.
5. Актуалізація знань. Тести, комп'ютерні презентації,
буклети, бюлетені, візуальний ряд.
Вивчення нового Комп'ютерні презентації, ілюстрації,
матеріалу інтерактивні моделі.
Систематизація та Відеофрагменти, візуальний ряд,
узагальнення знань комп'ютерні презентації, тести,
учнів
Підсумок уроку Комп'ютерні презентації,
технологічні карти уроку.
Домашнє завдання Комп'ютерні презентації, каталог
джерел інформації, буклети, бюлетені,
плакати.
Використання ІКТ на уроках математики впливає на навчально -
виховний процес: покращується рівень самостійності роботи учнів,
створюються умови самореалізації та самоствердження учнів,
розширюється обсяг навчальної інформації, активізується
навчально-пізнавальна діяльність учнів, збагачується і нарощується
власний досвід кожного учня.
На уроках математики використання ІКТ суттєво вирішує проблему
наочності:
• Ілюстративні матеріали дозволяє сформувати у свідомості учня цілісну
картину математичних моделей.
• Відеофрагменти мотивують пізнавальну діяльність на уроці,
активізують і направляють інтереси та зацікавленість темою уроку.
• Інтерактивні моделі і динамічні flash - анімації дозволяють імітувати
математичні процеси, проводити віртуальні спостереження за
математичними об'єктами.
• Комп'ютерні презентації дозволяють при формуванні нових знань
відображати основні поняття, схеми, алгоритми використання правил.
• Тести дають можливість отримати об'єктивний результат із зазначення
Можливо виділити такі переваги інформаційно - комунікаційних
технологій над традиційними формами навчання:
- залучення учнів до активної навчально-пізнавальної діяльності;
- підвищення інтересу і загальної мотивації до навчання;
- формування вмінь самостійно здобувати якісні знання;
- формування практичних вмінь і навичок у віртуальному просторі;
- забезпечення об'єктивності контролю та перевірки знань;
- розвиток абстрактного мислення;
- індивідуалізація навчання шляхом вибору темпу і змісту завдання,
відповідно до здібностей і нахилів.
Накопичений мною досвід, частково відбитий в справжній роботі,
показує, що застосування інформаційних технологій на уроках і в
позаурочній діяльності розширює можливості творчості як вчителя, так і
6. учнів, підвищує інтерес до предмета, стимулює освоєння учнями досить
серйозних тем з математики, що, у підсумку, веде до інтенсифікації процесу
навчання.
З вище сказаного випливає, що знання засвоюються учнем завдяки його
власної діяльності, яку організує і керованої так , щоб учень мав перед
собою реальні орієнтири, що дозволяють йому здійснювати всі дії
правильно і одночасно контролювати себе.
