Клімашевська Г., студентка 3 курсу факультету підготовки вчителів початкових класів ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет» Науковий керівник – Бондаренко Т., доцент кафедри природничо-математичних дисциплін ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

1. УДК 373.3.016:004
РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ У МЕЖАХ
ВИВЧЕННЯ ПРОПЕДЕВТИЧНОГО КУРСУ «ІНФОРМАТИКА»
КлімашевськаГ., студентка 3 курсу факультету
підготовки вчителівпочатковихкласів
ДВНЗ «Донбаськийдержавний педагогічний університет»
Науковий керівник – БондаренкоТ.,
доцент кафедри природничо-математичних дисциплін
ДВНЗ «Донбаськийдержавний педагогічний університет»
Постановка проблеми в загальному вигляді. Модернізація сучасної
початкової освіти, активне використання інформаційно-комунікаційних
технологій (ІКТ) у навчальному процесі сприяє упровадженню нових методик
навчання, підвищенню інформаційної культури та компетентності всіх
учасників освітнього процесу.
Для успішного оволодіння молодшими школярами практичними
навичками користування сучасними ІКТ у межах галузі «Технології» у
початковій школі учні вивчають інформатику, яка передує більш широкому й
глибокому вивченню базового курсу в середній школі.
Пропедевтичний курс є скороченим систематичним викладом основних
питань науки інформатики та інформаційних технологій в елементарній формі,
носить світогляднийхарактер та спрямованийна формування і розвитокв учнів
інформаційно-комунікаційної компетентності та ключових компетентностей
для реалізації їхнього творчого потенціалу й соціалізації у суспільстві.
Серед основних завдань курсу значну увагу приділено формуванню
початкових уявлень та навичок роботи з різними програмними засобами
підтримки вивчення інших предметів початкової школи, а також для
розв’язування практичних завдань з цих предметів [7].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Результати аналізу
теоретичних досліджень, науково-методичної літератури, досвіду розробки

2. навчальних програм, педагогічних програмних засобів та використання їх у
навчальному процесі засвідчує, що вчені значну увагу приділяють: результатам
науково-методичних досліджень, пов’язаних із пропедевтикою інформатики в
навчанні молодших школярів (В. Буцик, А. Кузнєцова, І. Овчиннікова та ін.),
методиці впровадження ІКТ у навчально-виховний процес (В. Бикова,
А. Єршов, М. Жалдак, В. Монахов, О. Співаковський та ін.), пропедевтиці
інформатики та особливостям впровадженняІКТ у навчально-виховний процес
початкової школи (І. Вєтрова, С. Гунько, М. Левшин, Т. Проценко, Ф. Ривкінд,
І. Смирнова, О. Шиман та ін.) [8].
ІКТ суттєво впливають на зміст, форми й методи навчання, але їх
інтенсивний розвиток, зокрема розвиток функціональних можливостей
випереджає розвитокметодів використання цих засобів у навчальному процесі,
особливо в початковій школі. З’явилася суперечність між можливостями та
методами використання ІКТ у навчальному процесі. У розв’язанні цієї
суперечності важливе місце посідає пропедевтика інформатики в початковій
школі.
Незважаючи на значне число науково-методичних досліджень щодо
використання ІКТ у навчально-виховному процесі початкової школи, варто
констатувати: досліджень із проблеми реалізації міжпредметних компетенцій у
межах вивчення пропедевтичного курсу «Інформатика» явно недостатньо.
Тому постає необхідність зосередити увагу на використанні можливостей
сучасних ІКТ у процесі реалізації міжпредметних компетенцій у початковій
школі.
Мета статті полягає в аналізі програмно-педагогічних засобів (ППЗ) та
обґрунтуванні доцільності використання навчально-ігрових програм у процесі
реалізації міжпредметних компетенцій у початковій школі.
Виклад основного матеріалу. У інформаційному суспільстві існують
глобальні чинники, що породжують міжпредметні зв’язки. Систематичне
використання міжпредметних пізнавальних завдань у формі проблемних
питань, пізнавальних, практичних завдань із використанням ППЗ забезпечує

3. формування вмінь учнів установлювати й засвоювати зв’язок між знаннями з
різних предметів. Аналіз досвіду використання ППЗ у початковій школі
показав, що педагогічний програмний засіб – як новий дидактичний засіб,
призначений для часткової або повної автоматизації процесу навчання за
допомогою застосування комп’ютерної техніки сприяє формуванню
міжпредметних компетенцій.
Теорію освітніх компетенцій і компетентностей обґрунтовано в роботах
учених Н. Бібік, С. Бондар, О. Савченко, С. Трубачевої та ін. Методичні
аспекти проблеми розкриваються у публікаціях науковців Т. Байбари,
М. Вашуленка, І. Ґудзик, К. Пономарьової.
У вітчизняній педагогіці розглядається визначення освітньої компетенції
як відчуженої від суб’єкта, наперед заданої норми (вимоги) до освітньої
підготовки учня, необхідної для його якісної діяльності в певній сфері [1].
Компетенція (від. лат. competencia – коло питань, із якими людина добре
обізнана, володіє знаннями й досвідом ) – це інтегрований результат
опанування змістом освіти, який виражається в готовності учня
використовувати засвоєні знання, уміння, навички, а також способи діяльності
у конкретних життєвих ситуаціях для розв’язання практичних і теоретичних
завдань.
Компетенція є інтегральним результатом взаємодії компонентів:
 мотиваційного, що виражає глибоку зацікавленість у даному виді
діяльності, наявність особистісних смислів розв’язувати конкретне завдання;
 цільового, пов’язаного з умінням визначати особисті цілі, співвідносні
з власними смислами; складанням особистих проектів та планів;
 усвідомленим конструюванням конкретних дій, учинків, які
забезпечать досягнення бажаного результату діяльності;
 орієнтаційного, що передбачає урахування зовнішніх умов діяльності
(усвідомлення загальної основи діяльності; знання про коло реальних об’єктів;
знання, уміння і навички, які стосуються цього кола) і внутрішніх (суб’єктний
досвід, наявні знання, предметні і міжпредметні вміння, навички, способи

4. діяльності, психологічні особливості тощо); обізнаність учня щодо власних
сильних і слабких сторін;
 функціонального, що передбачає здатність використовувати знання,
уміння, способи діяльності та інформаційну грамотність як базис для
формування власних можливих варіантів дії, прийняття рішень, застосування
нових форм взаємодії тощо;
 контрольного, що передбачає наявність чітких вимірювачів процесу і
результатів діяльності, закріплення правильних способів діяльності,
удосконалення дій відповідно до визначеної прийнятої мети;
 оцінного, пов’язаного із здатністю до самоаналізу; адекватного
самооцінювання своєї позиції, конкретного знання, необхідності чи
непотрібності його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи
використання [1].
Ці компоненти в структурі загальної компетенції учня тісно
взаємопов’язані. Тому кожний компонент може впливати на розвиток інших
компонентів.
Ключовікомпетенції, за І. А. Зимовою, поділяються на три основні класи:
 суб’єктно-особистісні компетенції – включають якості, що
характеризують людину як особистість і суб’єкт спілкування та діяльності
(компетенції в області здоров’я і фізичного стану, ціннісно-смислових
орієнтацій, громадянськості, соціальної інтеграції, особистісної та діяльнісної
рефлексії);
 організаційно-діяльні компетенції – відносяться до соціальної
взаємодії людини і соціального середовища, включають якості, що
характеризують людину як суб’єкт діяльності та самоорганізації (компетенції в
галузі вчення і пізнання, діяльності, інформації);
 соціально-комунікативні компетенції – відносяться до діяльності
людини і містять якості, що характеризують відносини людини і соціуму
(компетенції спілкування, комунікації та соціальної взаємодії) [2].

5. Для ключових компетенцій характерні такі властивості:
багатофункціональність, надпредметність і міждисциплінарність,
багатовимірність. Багатофункціональність визначається тим, що учень, у якого
сформовані ключові компетенції, може успішно вирішувати як навчальні
завдання, так і проблеми, що виникають у повсякденному житті.
Для формування міжпредметних компетенцій у межах змістової лінії
«Комунікаційні технології» пропедевтичного курсу «Інформатика» програмою
уже в другому класі передбачено окремі години на комп’ютерну підтримку
вивчення навчальних предметів. Значну увагу приділено роботі з
комп’ютерними програмами на підтримку вивчення української мови,
іноземної мови, математики, образотворчого мистецтва, музики тощо.
У програмі чітко окреслені державні вимоги до рівня загальноосвітньої
підготовки учнів щодо формування міжпредметних компетенцій, а саме:
 розуміння правил роботи з комп’ютерними програмами підтримки
вивчення навчальних предметів;
 застосування правил роботи з комп’ютерними програмами на
підтримку вивчення української мови, іноземної мови, математики,
природознавства, образотворчого мистецтва, музики тощо;
 сформованість уміння працювати з різноманітними комп’ютерними
програмами підтримки вивчення навчальних предметів у початковій школі [7].
У третьому класі в межах вивчення теми «Алгоритми і виконавці» значна
увага приділяється складанню алгоритмів дій із повсякденного життя та
перенесення способу навчальної діяльності на створення алгоритмів із
використанням матеріалу навчальних предметів (математики, української мови,
природознавства тощо).
Динаміка формування міжпредметних компетенцій передбачає розгляд та
виокремлення певних особливостей використання звичних для дитини ігрової
та поступовий перехід до домінантної навчальної діяльності молодших
школярів.

6. Результати аналізу наявного ППЗ у початковій школі засвідчують, що на
сучасному етапі програмних засобів, адаптованих для навчання дітей
молодшого віку, існує дуже багато. Розглянемо використання наявного
програмного забезпечення в процесі викладання предмета «Інформатика» з
метою реалізації міжпредметних компетенцій, зокрема на підтримку вивчення
математики.
ППЗ мультимедійні підручники «Математика, 1 клас» «Математика, 2
клас», «Математика, 3 клас», «Математика, 4 клас» розроблені відповідно до
навчальної програми з математики для учнів початкових класів
загальноосвітніх навчальних закладів. Мультимедійні посібники орієнтовані на
сучасні форми навчання із забезпеченням сумісності з традиційними методами
та прийомами навчання в повній відповідності з документами, які
регламентують зміст математичної освіти.
Силами українських учасників проекту GCOMPRIS виконано переклад
програмного пакету українською мовою. GCOMPRIS містить велику кількість
різноманітних програм (від опанування різними навчальними предметами до
ігор і головоломок), може бути використаний під час вивчення багатьох тем
предмета, під час самостійної роботи, у межах підготовки навчальних проектів,
на уроках повторення, узагальнення й систематизації навчального матеріалу.
Задоволенню пізнавальних інтересів учнів, підтримці їхньої творчої
ініціативи, активізації пізнавальної діяльності в процесі роботи з
різноманітними комп’ютерними програмами на підтримку вивчення
математики в початковій школі сприяють комп’ютерні навчальні ігри.
Залучення учнів до гри «Бджілка Жу-Жу. Зачаровані числа» дає можливість
молодшим школярам у процесі захоплюючої гри разом із відважною бджілкою
Жу-Жу подорожувати Чарівним Лісом і «знімати чари» з чисел. У такій грі
учні легко й невимушено ознайомлюються з цифрами, засвоюють прості
математичні дії: додавання, віднімання, множення і ділення.
Подорожуючи з Петриком у межах комп’ютерної навчальної гри
«Петрик. Лісові пригоди», молодші школярі в ігровій формі можуть глибше

7. познайомитися з математикою. Навчання відбувається в процесі подорожі
головного героя Петрика, якому потрібно пройти через ліс, щоб знайти дорогу
додому. При цьому він потрапляє у різні ситуації, де потрібно застосувати
математику. Навчальна комп’ютерна гра «Петрик. Лісові пригоди» навчить
дітей розпізнавати кольори та фігури, зіставляти розміри, висоту, відстань,
виконувати прості логічні задачі й, звичайно ж, рахувати! «Петрик. Канікули в
бабусі» – захоплююча математична гра. Разом із Петриком молодші школярі
«приїжджають на канікули до бабусі», потрапляючи в низку цікавих пригод.
Допомагаючи Петрику виконати завдання бабусі, учні легко й невимушено
навчаться додавати, віднімати, множити, ділити, опанують таблицею
множення, а також розвинуть логічне мислення. За правильно виконані
завдання вони отримують бали. А якщо завдання виконано успішно й вчасно,
то ще й бонус – 50 балів. Завдання можна повторювати в будь-якому порядку,
що дозволяє закріпити засвоєний матеріал. «Петрик. Загадкові острови» –
захоплююча інтерактивна гра, у межах якої Петрик подорожує морем разом із
дідусем і потрапляє на загадкові острови. На островах Прямокутників,
Трикутників і Кружечків він знайомиться з цікавими жителями, допомагає їм,
застосовуючи знання з математики. Граючись разом із Петриком, учні можуть
познайомитися з одиницями вимірювання довжини, ваги, часу; навчаться їх
перетворювати. Молодші школярі, граючи разом, навчаться розгадувати
математичні загадки, розв’язувати текстові задачі та опанують ази геометрії.
Залучаючи учнів до математичної онлайн-гри «Самоучка»
(Л. Г. Петерсон, автор програми «Росток») молодші школярі можуть не тільки
поглибити знання з математики, а також розширити знання про властивості
комп’ютерної миші. Програма не містить складних функцій і є доступною для
розуміння дітей. Гра розроблена для учнів 2 – 4 класів, у ній містяться окремі
розділи для 2, 3, 4 класів. Учитель може також обирати вправи на повторення
вивченого матеріалу за попередніми темами [5]. Це покращує не тільки знання
з математики, а й удосконалює навички роботи з комп’ютером.

8. «Сходинки до інформатики + комплекс навчально-розвивальних ігрових
програм», а саме «Математичний космодром» (1 – 2 класи), «Курчата» та
«Цифертон» (3 – 4 класи) розвивають у молодших школярів уміння рахувати.
Програма є доступною для різного віку молодших школярів, має пояснення
всіх функцій, а також має яскравий та цікавий інтерфейс [6].
Онлайн-гра «Математичні здібності» розвиває в учнів початкової ланки
прості операції із цифрами: додавання, множення, ділення. Також ця гра
допомагає дітям орієнтуватися в Інтернет-сайтах та виконувати прості
пошукові операції. Діти не помічають, як разом із математикою вивчать і
інформатику. Програма не містить прихованих функцій. Гру можна
використовувати у 2 класі та в І семестрі 3 класу для повторення вивченого
матеріалу [4].
«Дитяча колекція. Математика. Частина І» у цікавій та ігровій формі
навчить учнів додавати та віднімати, порівнювати, ознайомить із компонентами
додавання, віднімання, множення та ділення. Граючись, молодші школярі легко
опанують розв’язання задач, навчаться знаходити периметр та багато іншого.
«Дитяча колекція. Математика. Частина ІІ» навчить дитину таблиці
множення та ділення. Граючись, учнізасвоюють розв’язання задач на дві дії на
знаходження невідомого та багато іншого. Диск «Математика» призначений
для дітей молодшого шкільного віку. Усі тексти озвучені, навчальний диск
сповнений різноманітними іграми та головоломками. Діти навчаються
працювати з дисками, дисководами, опановують нові знання з курсу
«Інформатика». Дану гру вчитель може використовувати у 2, 3 класах та І
семестрі 4 класу, адже програма містить різні за складність розділи [3].
Для того, щоб доцільно обратиППЗ із метою формування міжпредметних
компетенцій молодших школярів, нами були виокремлено критерії для добору
навчально-ігрових програм із математики, а саме:
 доступність інтерфейсу для учнів (наскільки просто діти можуть
орієнтуватися в інтерфейсі програми);

9.  зміст та спосіб викладу навчального матеріалу (чи доступно
викладається матеріал для молодших школярів);
 результативність використаних методів у програмі (ефективність
засвоєння учнями знань з математики);
 зручність для використання (чи зручно вчителю за допомогою цієї
програми закріплювати з дітьми набуті знання з математики і певною мірою
з інформатики);
наявність підказок до інструментів, які використовуються у програмі;
наявність різноманітних завдань із поступовим ускладненням (програма
має містити різні види завдань, що ускладнюються, спираючись на знання,
уміння та навички, отримані на попередніх рівнях ).
Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому
напрямі. На сучасному етапі широкого впровадження ІКТ в освітній простір
початкової школи особливого значення набуває проблема вивчення впливу
засобів ІКТ на результати навчально-виховного процесу, психо-фiзіологiчний
розвиток учнів, формування їхніх особистісних психічних та інтелектуальних
якостей, задоволення пізнавальних інтересів учнів, підтримку їхньої творчої
ініціативи в процесі формування міжпредметних компетенцій у початковій
школі. Перспективи подальших досліджень вбачаємо у розробці методичних
рекомендацій щодо використання ППЗ у забезпеченніміжпредметних зв’язків у
початковій школі.
Література:
1. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головнийред. В. Г. Кремень.
– К. : Юрінком Інтер, 2008. – С. 408 – 410.
2. Зимова І. О. Компетентнісний підхід. Яке його місце в системі сучасних
підходів до проблем освіти? (Теоретико-методологічний аспект) /
І. О. Зимня // Вища освіта сьогодні. –2006. – № 8.
3. Навчально-ігрова програма «Дитяча колекція. Математика» [Електронний
ресурс]. Режим доступу:
http://www.share.net.ua/forum/index.php?showtopic=4159

10. 4. Навчально-ігрова програма «Математичні здібності» [Електронний ресурс].
Режим доступу: http://es-area.net/matematichn-zdbnost_online-
game_1229007566.html
5. Навчально – ігрова програма «Самоучка» [Електронний ресурс] Режим
доступу: http://www.samouchka.com.ua/
6. Навчально-ігрова програма «Сходинки до інформатики» [Електронний
ресурс]. Режим доступу:
http://www.nosiki.cv.ua/load/rozvivajuchi_igri/igri_skachati/skhodinki_do_infor
matiki_1_6_klas_navchalna_programa/13-1-0-996
7. Програма «Сходинки до інформатики». Навчальні програми для
загальноосвітніх навч. закл. із навчанням українськоюмовою. 1-4 класи. – К.
: Видавничий дім «Освіта», 2011. – 329 с. [Електронний ресурс].
Режим доступу:
http://osvita.ua/doc/files/news/87/8793/1_05_shod_informatuka.pdf
8. Співаковський О. В. Інформаційно-комунікаційні технології в початковій
школі: навчально-методичний посібник для студентів напряму підготовки
«Початкова освіта» / О. В. Співаковський, Л. Є. Петухова, В. В. Коткова. –
2011. С. 119 –121.