Similar to Скальська Ірина Василівна, КПЛ. Впровадження ефективних освітніх та педагогічних технологій в системі особистісно орієнтованого навчанн (20)
2. Освітні технології —
це модель оптимальної спільної діяльності
вчителя та учня, спрямована на реалізацію
навчального процесу з обов'язковою
вимогою:
а) забезпечення комфортних умов викладання і
навчання:
б) орієнтація на особистість учня.
3. ЗАГАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ:
Розвиваюче навчання;
Модульно-рейтингова система навчання;
Різнорівневе навчання;
Вальдорфська педагогіка (гуманістичні ідеї);
Організація пізнавальної діяльності ;
Особистісно-орієнтовані педагогічні ситуації.
ЛОКАЛЬНІ ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Проблемно-пошукова діяльність;
Створення ситуації успіху;
Технологія саморозвитку (М. Монтессорі);
Індивідуалізація навчання ;
Нова система оцінювання.
ЧАСТКОВО-ПЕДАГОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Технологія розвитку творчості учня;
Сугестивна технологія (аутогенне тренування);
Навчальне проектування;
Лекційно-практична система навчання;
Лекційно-семінарська система навчання.
ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ
Навчання за допомогою комп'ютерів
та комп'ютерних комунікацій;
Інформатизація навчання;
Дистанційне навчання;
Мультимедіа навчання;
Телекомунікаційні технології.
4. Особистісно орієнтоване навчання -
навчання, у центрі якого - особистість вихованця,
його самобутність, самооцінність, суб'єктивний
досвід кожного спочатку розкривають, а потім
узгоджують зі змістом освіти.
Виокремлюють три моделі особистісно
орієнтованої педагогіки:
соціально-педагогічну;
предметно-дидактичну;
психологічну.
5. Соціально-педагогічна модель виховує особистість із
попередньо заданими якостями.
Предметно-дидактична модель орієнтованої педагогіки
пов'язана з предметною диференціацією, яка забезпечує
індивідуальний підхід у навчанні.
Психологічна модель спершу обмежувалася визнанням
відмінностей у пізнавальних здібностях студентів, які в
реальному освітньому процесі виявляються в здібності до
навчання (індивідуальна здатність до засвоєння знань).
7. " розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожного
студента;
максимально виявити, ініціювати, використати,
"окультурити" індивідуальний (суб'єктний) досвід студента;
допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися,
самореалізуватися, а не формувати попередньо задані
якості;
сформувати в особистості культуру життєдіяльності, яка
дає змогу продуктивно будувати своє повсякденне життя,
правильно визначати поведінку лінії життя.
8. Професійна спрямованість –
незмінне збереження викладання основ наук у
базовому обсязі з акцентом на можливості
застосування знань, навичок і вмінь з певного
предмета при опануванні конкретних професій,
орієнтація змісту, форм і методів навчання на
формування професійних якостей.
9. Педагогічна основа
розвиваюче навчання;
зв’язок теорії і практики;
наступність у навчанні;
концепція особистісно орієнтова-ної освіти;
ідея творчої самореалізації особистості.
Психологічна основа
розуміння вияву психіки через діяльність;
поетапне формування розумових дій;
теорія засвоєння.
10. Діяльність студентів
Діяльність педагогів
Підбір відповідних методів,
засобів і форм навчання
Внесення корективів
у зміст дисципліни
Зміна цілей навчання
відповідно до нових вимог
Реалізація професійно спрямованого навчання
11. Шляхи реалізації
профілювання міжпредметних зв’язків
фундаментальних і спеціальних дисциплін;
роз’яснення значення теоретичного
матеріалу в професійній підготовці;
включення професійно спрямованого
матеріалу в поступову систему задач і
вправ.
12. Практична реалізація професійної
спрямованості
Необхідність застосування знань до
розв’язування прикладних задач
Досвід координованого навчання і
професійно орієнтованих дисциплін
Оволодіння алгоритмічними прийомами
мислення
Забезпечення в діяльності майбутніх
фахівців продуктивного компонента на основі
узагальнень
Формування навичок творчості в майбутній
професійній діяльності
13. Фактори, що впливають на процес
забеспечення професійної
спрямованості:
Рівень базової підготовки студентів;
Інтерес і розуміння викладачів щодо
актуальності та доцільності впровадження
положень концепції професійної
спрямованості, готовність і бажання
викладачів до виконання даної роботи;
Якість викладання;
Активізація та стимулювання навчально-
пізнавальної діяльності студентів шляхом
поєднання традиційних і нетрадиційних
форм та методів навчання.
14.
15. .
.
Структура особистісно
орієнтованого уроку
Технології
навчання
Визначення разом з учнями особистісно
значущої мети та очікуваних результатів
діяльності
Мотивація
навчання
Цілевизначення
та планування
Рефлексія та
оцінювання
Опрацювання
навчального
матеріалу
Забезпечення емоційної готовності до уроку;
актуалізація суб’єктного досвіду та опорних
знань
Організація учнів на здобуття знань; залучення
до продуктивної діяльності; керування
поліфункціональним спілкуванням
Аналіз результатів роботи та способів їх досягнення;
стимулювання внутрішньої позитивної мотивації
навчання; домашнє завдання, його інструктаж
16. .
.
Аналіз
особистісно орієнтованого уроку
Технології
навчання
• Чи були забезпечені мотиваційна готовність і позитивний
настрій?
• Чи актуалізував учитель суб’єктний досвід учня?
• Наскільки конкретно були сформульовані цілі уроку?
• Чи обговорювалися вони з учнями?
• Чи мали учні можливість внести свої зміни і доповнення до
пропонованого переліку цілей?
• Чи стали цілі особистісно значущими для учнів?
Цілі уроку
17. .
.
Аналіз
особистісно орієнтованого уроку
Технології
навчання
• Чи стимулював учитель учнів
до самостійного їх вибору і форм
виконання?
• Чи виявлялися найбільш особис-
тісно значущі способи навчальної
діяльності учнів?
• Чи враховувалися індивідуальні
пізнавальні можливості, темп і
стиль навчальної діяльності учнів?
• Чи надавалася допомога учням,
які не встигають за темпом роботи
класу?
• Чи створювалася ситуація успіху
на уроці?
Способи діяльності
• Чи був учитель толерантним у
стосунках з учнями?
• Яка форма спілкування перева-
жала: монолог, діалог, полілог?
• Які форми роботи переважали:
фронтальна, індивідуальна,
парна, групова, кооперативна?
• Чи були запропоновані різні
види завдань?
• Які із завдань переважали:
репродуктивні, частково-пошу-
кові, дослідницькі, творчі?
Форми спілкування
і роботи
18. .
.
Аналіз
особистісно орієнтованого уроку
Технології
навчання
• Чи диференціювалися домашні завдання, можливість
їх вибору?
• Чи аналізувалися домашні завдання?
• Чи обговорював учитель з учнями підсумок уроку
(що дізналися, що сподобалося, що ні, що хотілося
б повторити на наступному уроці)?
• Чи проводилося оцінювання процесу виконання завдань?
• Які форми для цього застосовувалися: самоконтроль,
взаємооцінка, колективна думка, якісь інші?
• Чи оцінював учитель оригінальність суджень, правильність
та раціональність шляхів розв’язку проблем?
• Чи набували учні навичок цілевизначення, планування,
рефлексії, оцінювання?
Домашнє
завдання
Рефлексія
19.
20. ДНЗ «Котовський професійний
ліцей» працює над проблемою:
«Впровадження особистісно
орієнтованого підходу до
формування особистості учня,
його професійних та життєвих
компетенцій».
23. Види стилю педагогічної
діяльності вчителя:
•емоційно-імпровізаційний (активність вчителя спрямована
на процес навчання, висока оперативність у роботі, часта зміна
видів діяльності);
емоційно-методичний (активність вчителя спрямована на
процес та результат, поетапне проведення уроків з чітким
дотриманням послідовності);
•інтелектуально-імпровізаційний (орієнтація на процес і
результат, адекватність планування, оперативність, поєднання
інтуїтивності та рефлективності, менша вишуканість у
варіюванні методів, менша комунікативність);
•інтелектуально-методичний (спрямованість активності
педагога на результат, суворе дотримання методики викладання
навчального предмету, характерна обережність і традиційність).
24. Психологічний клімат на уроці
Виникнення конфліктів на
уроці та їх розв’язання.
Особливості
співробітництва
між учителем та
учнем.
Особливості
оцінювання досягнень
учнів на уроці.