критерії сооцінювання і взаємооцінюваннятехнології.pdf
урок на конкурс
1. Позакласне читання
7 клас
Тема уроку. “Козацький день” за оповiданням Адрiана Кащенка “Над
Кодацьким порогом”
Мета: продовжити знайомити школярів з історичним минулим нашого
рідного краю, народу на прикладі твору А. Кащенка «Над Кодацьким
порогом»; стисло опрацювати відомості про життєвий і творчий шлях
письменника; охарактеризувати його героїв; розвивати культуру
зв’язного мовлення, увагу, спостережливість, логічне мислення, вміння
узагальнювати, порівнювати, порівнювати, раціонально використовувати
навчальний час; формувати кругозір учнів; виховувати почуття пошани,
поваги до історичних героїв краю, на їх прикладі прищеплювати
школярам любов до Батьківщини, народу.
Тип уроку: урок-змагання.
Обладнання: портрет А. Кащенка, бібліотечка його творів, комплект
ілюстрацій «Гетьмани України», додатковий матеріал про козаків та
отамана І. Сулиму; комп’ютер, мультимедійна дошка, карта України.
Епіграф: Я вірю, що Україна знову буде
великою і сильною...
А. Кащенко
Де козак, там і слава.
Народна мудрість
Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може.
Д. Байрон
ХІД УРОКУ
І. Мотиваційний етап уроку
Слово учителя.
2. Дiти, ви любите мандрувати? Сьогоднi ми з вами не будемо сидiти у
класi, а помандруємо у славне минуле нашого народу, на Запорозьку Сiч. А
допоможе нам у цьому історична карта, на якій зображена України тих
далеких часів, і наші екскурсоводи.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Повідомлення учнів.
Учень. Було це у сиву давнину, на початку ХУІІ століття за часів
Запорозької Січі.
Тоді у свої перші морські походи ще достатньо молодим козаком
ходив Іван Сулима.
Слайд № 1.
Іван Сулима – один з тих легендарних ватажків, слава і безсмертя
яких стають славою і безсмертям нації. Життя його надзвичайно схоже на
детективний чи пригодницький роман. Особливо вабило його море,
морські походи. Досить швидко талановитий козак вибився в чільні
старшини, став на один рівень мало не з Петром Сагайдачним. Як би
склалася козацька доля Сулими далі, можна лише гадати, бо в одному з
походів у бою з турецькою ескадрою, десь близько 1605 року, у чайку
Сулими вцілили турецькі гармати.
3. Слайд № 2.
Звичайно, молодий і здоровий козак, опинившись з побратимами у
воді, топитися так запросто не збирався. Але нічого вдіяти проти турків
вони не змогли. Турецькі моряки повитягали козаків з води і тут же
прикували до весел своєї військової галери.
Неволя галерного бранця продовжувалася для Сулими довгих 15 років.
Перед його очима постійно стояв приклад визволення з 26-річної неволі-
каторги Самійла Кішки, тож Сулима духу не втрачав і затявся вирватися на
волю при першому зручному випадку. Такий випадок трапився йому лише
через 15 років. В той час турецький флот воював з Венецією, тож Сулима з
галерою був на війні. За однією з найпоширеніших версій, Іванові Сулимі
якимось дивом вдалося звільнитися з кайданів та звільнити від пут своїх
побратимів по неволі. Звільнившись посеред ночі, колишнім бранцям
вдалося захопити бойову галеру разом з її екіпажем в 300 чоловік яничар.
Сулима, прикувавши яничар до весел, наказав гребти до берегів Італії. Уміло
уникнувши бою як з турецькими, так і з італійськими кораблями, Сулима
пришвартувався в Римі.
Учень. У „вічному місті” обідраний, напівголий екіпаж Сулими справив
надзвичайне враження, а коли досі не бачені моряки невідомо якого
флоту вишикували на пристані ще й 300 відбірних яничарів, закутих у
кайдани, то й зовсім викликали сенсацію. Подивитися на це видовище
збіглося мало не все місто.
4. Чутка про надзвичайну подію дійшла і до Папи Римського, який побажав
особисто подивитися на відважного командира незвичайної галери, що
Божою ласкою вирвалася з бусурманської неволі.
За визначні походи в Крим і Туреччину проти татар та турків, одержав від
папи Павла V золоту медаль з папським портретом.
Повернувся в Україну Сулима з європейською славою, яку вимушені
були визнавати і при королівському дворі в Польщі. Прибувши на Січ, Іван
Сулима організовує численні морські походи в Чорне море.
Восени 1628 року Сулиму обирають гетьманом реєстрових козаків.
У 1632 році гетьман Сулима провів свій знаменитий похід в Азовське
море, де взяв штурмом турецьку фортецю Азов у гирлі Дону, чого нікому з
українських флотоводців до нього не вдавалося зробити.
Слайд № 3. Слайд № 4.
Іван Сулима подолав усі перешкоди і провів успішну атаку цієї далекої
від Січі турецької фортеці. Українські козаки знищили порт і всі портові
споруди, а турецький гарнізон загнали до фортеці. Вивівши з дії Азов,
Сулима завдав відчутного удару Стамбулу. Звісно, що бойовий рейд
козацького флоту в Азовське море і штурм Азова надзвичайно вразили
правителів Стамбула, Варшави і Москви. Всім стало ясно, що Січ висунула
нового неординарного полководця, який не поступиться інтересами свого
народу.
5. Розлючений султан, допускаючи, що Сулима на зворотному шляху ще
добре пошарпає Крим, послав в Очаків могутню ескадру із 20 важких галер.
Але це козацького флотоводця не спинило. Нічною атакою Сулима прорвав
виставлену турками оборону, потопивши п'ять галер, а з десяток вивів з ладу.
Причому, в ході цього бою козаки втратили лише три чайки з трофеями.
Учень.
Польща, налякана погрозами османів, а більше всього зростанням сили
козацтва, вирішила відрізати запорожцям шляхи в Україну. Для цього, за
планом французького інженера Гійо де Боплана, інтенсивно почали будувати
фортецю Кодак на Дніпрі. Гетьман Сулима з козаками розглядав Кодак
інакше – як зловісне гніздо польського режиму, що перетнуло зв’язок Січі з
Черкащиною і Київщиною.
У липні 1635 року будівництво Кодака було завершене. Десь у цей час з
чергового морського походу повернувся і гетьман Сулима. Беручи до уваги,
що поляки завершували переговори зі шведами і у скорому часі польське
військо на чолі з лютим козацьким ворогом коронним гетьманом С.
Конецпольським мало повернутися в Україну, Сулима вирішив знищити
польську твердиню.
Нічною атакою запорожців з Дніпра і зі степу польська фортеця була взята
козаками. Комендант Кодака, французький полковник Маріон, був
розстріляний, польський гарнізон, за львівським літописом, „вибитий до
ноги”, а стіни фортеці розкидані й розкопані. Об’єднавши запорожців з
повстанськими загонами на Черкащині, Сулима повів усіх на Чигирин, а
після – на Черкаси, слідом здобув сильно укріплений поляками Корсунь.
Козацьке військо зростало щодня, а події набирали вигляду всенародного
повстання.
Наляканий подіями в Україні, польський король доручає коронному
гетьману Конецпольському вбити Сулиму.
Підкуплені поляками Барабаш і Караїмович, яких Сулима знав особисто
і не чекав зради від колишніх побратимів, запросили до свого табору
6. гетьмана, де заарештували і передали його С. Конецпольському. Коронний
гетьман, обіцяючи зберегти Сулимі життя, відіслав його в кайданах до
Варшави. Зважаючи на папську золоту медаль, король деякий час вагався
стратити Сулиму. Та його смерті вимагав турецький посол, і король таки
віддав безстрашного флотоводця України в руки ката, що потім виставлялося
польським урядом виявом їх щирої дружби до Стамбула.
12 грудня 1635 року гетьман Іван Сулима після лютих мук був
четвертований. Частини його тіла для остраху іншим були розвішені на
міських мурах польської столиці. Багато людей у Варшаві жаліли Сулиму,
що він, перемігши стільки разів лютого християнського ворога, турка, і
навіть не діставши ніякої рани в битвах з ним, мусив простягати шию кату.
Героїчна смерть Івана Сулими стала завершальним актом його
сповненого героїчних подвигів легендарного життя.
Іван Сулима став вічною легендою українського флоту.
Учень.
Про Івана Сулиму написав у своєму творі «Над Кодацьким порогом»
Адріан Кащенко.
Слайд № 5.
Розповідь про Адріана Кащенка.
ІІІ. Основна частина уроку
Учитель.
Уcі учнi в класi дiляться на два кypeнi за назвами населених пунктів, в
7. яких проживають козаки. На чолi Сiчi - кошовий отаман, у нас ним буде
Палiй Сергiй, учень iз славним козацьким прiзвищем. А так, як куренi
змагатимуться, то призначимо i писаря, який буде карбувати перемоги
куренів (записувати бали).
А тепер мандруємо далi.
Найбiльша окраса Запорозької Сiчi - Днiпро, священна piкa українського
народу, унiкальна своїми порогами. Не раз козакам доводилося долати їх,
проте цi кам’янi скелi, що сягали часом бiльше п’яти метрів над водою, caмi
нагадували смiливих українських лицарів . Здавалося, мудра природа ставала
на захист запорозької вольницi .
Над яким порогом вiдбуваються основнi подiї, змальованi А. Кащенком?
Як вiдомо, робочий день козакiв починався рано. Вони вставали до
схід сонця, купалися в річці: літо чи зима, то для козаків звична
справа. А що їли козаки на сніданок? (Снiданок - гаряча соломаха:
житнє борошно, заварене з водою i засмажене олією).
Учитель.
Козаки були спритнi люди, з гумором. От i ми перевiримо вашу спритнiсть,
вашi знання з бiографiї А. Кащенка.
Слайд № 6.
Кросворд «Життєвий шлях А. Кащенка».
l-й кiш.
1.Училище, в якому навчався А. Кащенко.
2.Своє перше друковане оповiдання
1
2
54
3
8. «Жар-птиця» А. Кащенко пiдписав
псевдонiмом А ....
3.Iм’я батька А. Кащенка.
4.Хутip, на якому народився письменник.
5.Iм’я брата Кащенка, який став
видатним ученим-бiологом, був
засновником i директором Київського
ботанiчного саду.
Вiдповiдi: 1.Юнкiвське. 2.Торiшнiй. 3.Феофан.
4.Веселий. 5.Микола.
2-й кiш.
l. Кiлькiсть дiтей у сім’ї Кащенкiв.
2.Micто, в якому минули oстаннi
роки письменника.
З. Пiсля закiнчення юнкерського
училища майбутнiй прозаїк
залишається
на службi в Катеринославi “ротним ... “.
4. А. Кащенко був активним учасником
товариства ...
5. Micто, з яким пов’язаний перiод найвищого
творчого злету письменника.
Вiдповiдi: l.Дев’ять. 2.Катеринослав. З.Учитель. 4.”Просвiта”. 5.Туапсе.
Учитель.
Повернімося на Січ.
Слайд № 7.
1 5
2
4
3
9. Осередком запорожців була Запорозька Січ на Дніпрі, понижче
порогів, на островах, серед ріки. Там запорожці жили постійно; там
збиралися, вчилися воєнної справи і готувалися до воєнних походів.
Січ — то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на
Базавлуці і Томаківці). Зі всіх боків обливала цей острів глибока вода
Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів,
наповнений водою, та й поставлено високий, гострий частокіл (паркан) з
міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й
козацька сторожа. Не диво, що будь-кому неможливо було дістатися на
Січ. І хоча не раз пробували здобувати Січ турки, татари й інші вороги, то
це їм не вдавалося.
Слайд № 8.
Хто хотів стати козаком, мав наперед служити три роки в старого
козака за джуру (слугу й помічника). джура робив усяку роботу й носив
за козаком другу рушницю й потрібні йому клунки. Потім, коли вивчився
10. від того козака орудувати зброєю й набрав вправності в битвах, ставав
правдивим козаком і діставав зброю: рушницю, шаблю, спис і стріли.
Козаки вбиралися просто: в грубу сорочку, в кирею (довгий плащ без
рукавів). За широким поясом носили пістолі й люльку, через плече
носили торбинку з харчами і кулями, а до пояса на ремінець причіпляли
ще й порошницю з порохом.
Учитель.
А що робили козаки пiсля снiданку? ( Козаки дякували кyxapeвi за
смачну їжу i клали в горнятко з-пiд кашi грошi, за якi кухар мав
придбати харчi на обiд; запорожцi йшли до сiчової церкви на вранiшню
молитву, а потiм хто йшов прати єдину сорочку, хто лагодив взуття,
зброю, човни; дехто iз запорожцiв змагалися в рiзних найнеймовiрнiших
вiйськових та фiзичних вправах. Згадує один католицький священик, що
бачив, як козаки кулею гасили свічку, відсікаючи нагар).
Слайд № 9.
Учитель.
Однією із необхідних і обов’язкових рис козаків була спостережливість і
уважність. Тож ми зараз перевіримо, наскільки були уважними ви, читаючи
повість.
Закінчити речення.
Учні відповідають по черзі: 1-й кіш, 2-й кіш. За кожну правильну відповідь
– 1 бал. Якщо той, хто повинен відповідати, відповіді не знає, відповідає
хтось із коша. За правильну відповідь кіш отримує 0,5 бала. Якщо ніхто не
11. може правильно відповісти, відповідає кіш суперників. Правильна відповідь
– 2 бали.
1. За своїх молодих літ він придбав собі великого войовничого хисту й
завзяття.
(Сулима).
2. Козакував Сулима під час славних походів гетьмана…
(Сагайдачного).
3. Врятувавшись із турецької неволі, озброївшись, взявши 300 душ бранців,
поплив Сулима до … (берегів Італії).
4. На той час Італія була під владою… (Папи Римського).
5. Через деякий час після повернення на Січ козаки обирають Сулиму…
(кошовим отаманом).
6. Будівництвом Кодацької фортеці керував французький інженер …
(Боплан).
7. От і надумав Сулима перше, ніж воювати з Польщею, йти морем на
пишний у ті часи турецький город… (Азов).
8. Застукотіли у Великому Лузі сокири, і запорожці почали лагодити та
конопатити великі чайки. Увесь берег цієї річки тепер скидався на
мурашник… (Дніпро).
9. Вірними помічниками у поході на Азов були полковники…
(Бурляй і Павлюк).
10. Поки Сулима ходив з козаками у Чорне море, до Кодака прибув запеклий
ворог козацької волі гетьман … (Конецпольський).
12. 11. “На мою думку, все те, що людина може збудувати, людина може й
зруйнувати!” – відповів, посміхаючись… (Богдан
Хмельницький).
12. Перед походом на Кодак Сулиму обирають… (гетьманом).
13. Сулима повиганяв звідусіль поляків і зібрав чимало козаків-виписчиків та
великої голоти з усіх кутків України, щасливо здобув…
(Чигирин, Черкаси та Корсунь).
14. Вони ввечері пили та їли разом із Сулимою, а вночі, коли той уже спав,
заткнули йому рота, зв’язали руки й одвезли до Конецпольського…
(Ілляш і Барабаш).
Учитель.
А як козакiв запрошували до обiду? (Опiвднi стрiляли гармати в знак того,
що кухар чекає козакiв на обiд. Тут i зварена з пшона або житнього
борошна тетеря, варена чи печена риба, галушки, кулiш, горiлка, мед, пиво -
чого душа забажає. Пiсля обiду –вiдпочинок).
Учитель.
А тепер давайте з’ясуємо, чи знаємо ми слова, якими користувалися
козаки.
За правильну вiдповiдь - бал.
Словничок.
Байдарки – чайки, плоскодоннi дерев’янi човни, що мали вiд 20 до 40 весел .
Бранці – полонені.
Булава – палиця з кулястим набалдашником, символ гетьманської влади.
Карнавка - горнятко.
Корогва – бойовий прапор козакiв.
Кулiш – каша, зварена з пшона, картоплi з салом та часником.
Оселедець – чуб.
13. Ятаган – козацька зброя.
Учитель.
Козаки були не просто воїнами, а перш за все, стратегами. Щоб прийняти
якесь рішення, вони збиралися на раду. Тож і ви, зібравши раду коша, дайте
відповіді на запитання.
(Умови такі, як при виконанні другого завдання).
- Хто і для чого на запорозькій землі почав будувати Кодацьку
фортецю?
- Що перше зробив Сулима, дізнавшись про будівництво над Кодацьким
порогом?
- Чому перш, ніж воювати з Польщею, Сулима вирішив йти на Азов?
- Розкажіть про захоплення Азова (завдання отаману).
- З якими словами звернувся Сулима до козаків, закликаючи йти на
Кодак?
- Яка важлива подія відбулася у житті Сулими перед вирішальним
походом?
- Розкажіть про битву над Кодацьким порогом. (завдання отаману).
- Чому Конецпольський вирішив взяти Сулиму зрадою?
- Чому Ілляш і Барабаш стали зрадниками?
- Розкажіть про останні дні життя Сулими.
- Якою була реакція зрадників і запорожців на звістку про страту Сулими?
Учитель. Зачитує уривок від слів “Плакали й тужили запорожці… до
слів …про розбрат поміж дітьми України”.
Які думки виникли у вас після прочитання твору? (Зрада ніколи не
може бути виправдана і ніколи нікому не приносила ні користі, ні добра.
Повість А. Кащенка -– це гімн подвигу славного козака Івана Сулими, що
14. все своє життя боровся за волю нашого народу і своєю смертю
утвердив ідею вірності Україні і її народові, ідею боротьби за свободу
рідної землі).
Учитель. Зачитує останній абзац уривку із повісті від слів “Не один раз
після того переходила Кодацька фортеця з рук до рук…”
Ану, славнi козаки, заспiваймо й ми пiсню козацьку. Бо який
поєдинок без пiснi?
Звучить пiсня “Ой на гopi та женці жнуть”.
ІV. Підсумок уроку
Учитель.
Ну що, писарю, як наші козаки змагалися, хто переміг? Славно сьогоднi
ви змагалися, не знеславили iм’я козацьке, за це нагороджую курiнь-
переможець “Козацькою грамотою”.
А закінчити наш урок я хочу мудрим зверненням до молодого поколiння,
до вас, хто в майбутньому буде вершити iсторiю, словами Василя
Симоненка:
Нашої заслуги в тім не бачу,
Нашої не знаю в тім вини,
Що козацьку бунтівливу вдачу
Нам лишили предки з давнини.
Нам і те не добавляє слави,
Що вони од чужоземних сил
Заступили землю кучеряву
Горами високими могил.
Бо коли закохані в минуле,
Прокуняєм свій великий час,
Наша лінь нікого не розчулить,
Слава ж та відмовиться від нас.
Спогади, докучливі як нежить,
Що тій славі принесуть нове?
Тільки тим історія належить,
Хто сьогодні бореться й живе.
III. Домашнє завдання. Написати твір-роздум “На які роздуми навів
мене твір А. Кащенка “Над Кодацьким порогом” .
