конспект уроку української літератури

1. Література рідного краю
Наш край у народних думах
Мета: ознайомити учнів з українськими народними думами, в яких
згадується наш край; формувати уміння робити усне повідомлення на задану
тему, поглиблювати повагу до героїв дум – козаків, до кобзарів, зміцнювати
прагнення вивчати історію рідного краю, виховувати патріотичні почуття.
Обладнання: збірка «Народні думи, пісні, балади», географічна карта
Кіровоградщини, фонозаписи дум, портрети народних кобзарів, репродукції
картин про козаччину, портрет Богдана Хмельницького.
Епіграфи: Предивні, єдині на цілий світ пам’ятники
творчості нашого народу.
Леся Українка
Ой, на славній Україні,
Та в славному городі у Крилові…
З думи
Словникова робота ( запис на дошці):
Крилів – давнє місто поблизу Світловодська, засноване 1615 року гетьманом
Дорошенком.
Таборище – козацьке поселення.
Ташлик – річка в Кіровоградській області.
Хід уроку
І. Мотиваційний етап
З’ясування емоційної готовності до уроку
Звучить фонозапис народної думи.
Учитель: Край наш давній, козацький. Але, на жаль, про минуле його
збереглося не так уже й багато відомостей. По-перше, як писав ще в ХVІІІ столітті
француз Гійом Левассер де Боплан, постійні війни, які спустошували Україну з
кінця в кінець, не щадили українських бібліотек, які найперше піддавалися
вогню. А, по-друге, як це не прикро, самі козаки не досить дбали про літописання
власної слави. «…Після того, - з гіркотою констатував Олександр Довженко,- як
погнали їх (славних прадідів наших – запорожців) онучі й клейноди і потрухли
горілчані баклаги, майже нічого не лишилося для історії, і що саму історію
доводилося писати на основі писань іноземних сучасників. Отаке-то».
Та, на щастя, дух хвилюючої минувшини лишили в собі пісні, у яких «історія
народу розкривається … в ясній величі (М. Гоголь).
А ще - думи.
ІІ. Повідомлення теми, мети
1. Учитель: Подивімося на карту Кіровоградської області. Степовий наш
край не може не славитися героїчним минулим, адже через ці степи пролягали
козацькі шляхи. Тут творилася історія.
Сьогодні на уроці ми познайомимося з тим, як наш край згадується в
народних думах. Запишіть у зошити сьогоднішнє число та тему.
2. Очікувальні результати «Незакінчене речення»

2. 1. Учитель. Пропоную вам подумати і визначитися, чого ви очікуєте від
сьогоднішнього уроку. Свої очікування запишіть одним реченням «Сьогодні на
уроці я хочу дізнатися…»
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Складання «асоціативного куща» до слова «дума».
історія народна козаки гордість
боротьба героїзм кобзарі речитатив
Дума
2. Повторення відомостей про народну думу.
- Що називається думою?
- Які є думи за тематикою?
3. Робота над епіграфами.
ІV. Опрацювання нового матеріалу
1. Слово вчителя.
Думи виконували сліпі кобзарі, бандуристи і лірники, котрі не знали писаної
історії України. Але диво-дивне: точнісінько як Шліман довів невигаданість Трої,
так само дослідження наших учених показують, що й думи – цей український
епос- у переважній більшості мають під собою цілком реальну основу. Те, що
«українські гомери» передавали з уст в уста живу історію, має неабияке значення і
для вивчення минулого того великого степового простору між Дніпром і Бугом,
що зветься нині Кіровоградщиною.
Хочу зазначити, що ми розглянемо три думи, в яких згадується наш край:
«Івась Коновченко, вдовиченко», «Дума про смерть Богдана Хмельницького»,
«Бідна вдова і три сини».
Ви в групах готували дома розповіді про кожну з дум. Тож вам слово.
2. Орієнтовні відповіді.
І група. Найбільше в українських думах заслужило на увагу місто Крилів
(словник на дошці).
У думі «Івась Коновченко, вдовиченко» (записаній М.Цертелєвим 1814 року
Полтавській губернії) головний герой, прагнучи виступити з козаками проти
турків «слави-рицарства достати», просить матір, щоб та
До города Крилова об’їздила, …
У наряді доброго коня купувала,
Мене молодого в похід знаряджала.
Є ще один варіант цієї думи. Його записав у Чернігівській губернії 1853 року
Пантелеймон Куліш від кобзаря Андрія Шута.
Дуже мальовничо описано Крилів. Корсунський полковник Хвилон
(Філоненко) закликав вступати до «охотного» війська.
Але «призовом» на військову службу займався не один Хвилин. З ним був
цілий загін. Як же корсунський полковник ним розпоряджався?
До города Крилова прибував,

3. Хрещатий корогов на ринку поставляв,
Осавули по улицях розсилав,
Червонії праперки у руки давав.
Отож, корогва з хрестом на крилівському ринку, як і осавули, мали наочно
означати для його мешканців початок набору до війська.
Галас у Крилові був немалим. Оскільки «гречкосій» Івась Коновченко аж у
полі почув «глас козацький», і саме звідти «до господи піхотою» прибув, і «до
матері крижнем у ноги» впадав, просячи благословити: «у первому разі на герці
погуляти, за віру християнську одностайно стати…»
І опинився наш земляк-крилівець у війську, що «козацькими табунами
постало» перед турками: «Шлик із себе скидав. Хрест на себе благав. Отцеву і
матчину молитву споминав…»
І в першому ж бою великої слави здобув: багатьох ворогів убив і ще й
полонених привів. Але вчинивши недопустимий у поході гріх – «оковитої горілки
напившись», - у наступному бою був смертельно поранений.
На питання: «Де поховати? ...Чи до города Крилова одбавляти?» він
відповідає козакам:
Не велю я …до города Крилова одбавляти,
Моїй матері тоски й печалі задавати.
А велю на Черкені-долині по-козацьки поховати…
Остання думка козака: не завдати болю матері.
2 група. Богдан Хмельницький – видатний гетьман України (показати
портрет). Він володів землями, які зараз входять до Кіровоградської області. Це –
село Бірки Олександрійського району. Тут була його резиденція, із Бірок він
писав листи польському королю та російському царю.
Але мало кому відомо, що помираючи, хоч і мимоволі, але згадав Богдан і
наш край. У «Думі про смерть Богдана Хмельницького» ( у записі П. Куліша)
розповідається, що коли «зажурилась, заклопоталась Хмельницького старая
голова», то він «наказав гетьмана нового наставляти». А вже як «бунчук, булаву
положили, Єврася (Юрася) Хмельниченка на гетьмана настановили», от «тогді»
батько і наказав своєму молодшому сину:
Як будеш немного Ташлик-річкою гуляти,
На бубни та цуромки вигравати,
Дак будеш отця живого заставати,
А як будеш много Ташлик-річкою гуляти,
На бубни, на цуромки вигравати,
Дак не будеш отця живого заставати…
Тоді ж-то, Єврась, гетьман молодий,
Ташлик-річкою довго гуляв,
На бубни, на цуромки вигравав.
Додому приїжджав – і отця живого не застав.
Отож, участь у битві з татарськими ордами на території сучасної
Кіровоградської області завадила Юрію бути очевидцем батькової смерті. До
речі, це підтверджується козацькими літописами.

4. 3 група. У 1854 році Пантелеймон Куліш почув від полтавського лірника
Архипа Никоненка думу «Бідна вдова і три сина». Вона для нас цікава не лише
тим, що сюжет в ній розгортається «…на славній Україні, … в славнім городі
Крилові», і не лише тим, що знову згадується тамтешній ринок:
… на коні посідали,
І на ринок Кирилівський гулять поїжджали.
По ринку Крилівському проїжджали
ні доброго, ні худого не видали.
Цікава ж ця кирилівська дума найперше тим, що, здається, прислужилась
Тарасу Шевченку в його творчості. Бо мораль цієї думи:
Поки ми матір свою поважали,
Поки нам Бог годив
трансформувалась у найживіші й донині слова:
Хто матір рідну забуває,
Того Бог карає…
3. Учитель. Безумовно, бурхливе минуле нашого краю варте того, щоб бути
увічненим у народному епосі – думах. Тим прикріше, що не завжди тут із
належною пошаною ставилися до їх носіїв - кобзарів. Невеселу думку навіює
більш ніж столітньої давності публікація В. Яструбова в «Киевской старине». У
ній йдеться про те, як 8 лютого 1761 року було заарештовано бандуриста (він же
козак Корсунського куреня Запорожської Січі Данило Бандурка) і доставлено до
фортеці св. Єлисавети. Двадцятитрирічного кобзаря тут допитували і вели слідчу
справу. І такі приклади непоодинокі.
Але попри все пам’ятаймо:
В одно врем’я під Єлисаветом много орлів ізліталось.
А в Москві-городі, в засіданнім місті сенатори собирались.
Ой собиравшися вони … стали способ собирати,
Якби в війська запорозького всі вольності одибрати.
Як бачимо, історія нашого краю, пов’язана з думами і їх носіями, не лише
цікава, а й повчальна.
4. Усне малювання
Опишіть словами наш край, що постав у вашій уяві під час читання дум.
V. Узагальнення вивченого матеріалу
- Позначте на карті місця, які згадуються в думах ( Світловодськ, річка
Ташлик, Кіровоград ).
- Яка дума вам найбільше запам’яталася? Чому?
VІ. Підсумок уроку. Рефлексія
- Що нового ви дызналися після знайомства з думами?
- Чи справдилися ваші очікування щодо уроку?
- Як ви розумієте слова Т. Шевченка:
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине.
VІІ. Домашнє завдання
1.Підготувати розповідь « Кіровоградщина – в народних думах».

5. 2.Написати творчу роботу «Любов до вітчизни – одна з найбільших
людських чеснот».
Примітка. Використано статтю Н. Читальник « Наш край у народних думах»,
уміщену в газеті «Народне слово»,- 1993.- 11 листопада.

6. 2.Написати творчу роботу «Любов до вітчизни – одна з найбільших
людських чеснот».
Примітка. Використано статтю Н. Читальник « Наш край у народних думах»,
уміщену в газеті «Народне слово»,- 1993.- 11 листопада.