Презентация к уроку истории Украины

1. Сл.1
Тема уроку: Морськіпоходи козаків. Гетьман П. Сагайдачний.
Мета уроку:
-розкритихарактерні особливості історії України першої половини XVII
ст. – «добигероїчних походів»;
-поглибити знання учнів про військове мистецтво українськогокозацтва;
-охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича – Сагайдачного;
-з’ясуватироль українськогокозацтвав Хотинській війні;
-формувати вміння аналізувати письмовіісторичніджерела, складати
портретісторичного діяча, працювати історичним атласом; сприяти
формуванню критичного мислення;
-виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних
подій та постатей, поважне ставлення до історичного минулого українського
народу.
Тип уроку: засвоєння новихзнань і вмінь.
Обладнання:підручник «Історія України. 8 клас» О.К. Струкевич, І.М.
Романюк, Т.П. Пірус, настінна карта, атлас, роздатковийматеріал,
мультимедійна презентація ,відеоматеріали.
Основніпоняття й терміни: доба героїчнихморських походів,
Хотинська війна.
Основнідати і події:
- 1602 – 1623 рр. – період «добигероїчнихморськихпоходів»;
- 1616 р. – захоплення українськимикозакамиКафи;
- 1618р. – похід козаків на чолі з П. Сагайдачним на Москву;
- 1621 р. – Хотинська битва.

2. Очікуванірезультати:
Після цього уроку учні зможуть
характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність Петра
Конашевича-Сагайдачного;
встановити взаємозв'язкиміж причинами та наслідками морськихпоходів
козаків та їх участь в Хотинській війні;
аналізувати історичнідокументи та інші джерела інформації та на основіїх
робитипевні висновки, узагальнення.
визначати хронологічнупослідовність основнихподій;
набути навички толерантного спілкування та співпраці в групі;
Структура уроку
I. Організаційна частина.
II. Актуалізація опорнихзнань.
IІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.
IV.Вивчення нового матеріалу.
План уроку
1.«Добагероїчнихпоходів» та військове мистецтво козаків.
2.Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний: воїн, політик, дипломат,
громадськийдіяч.
3.Хотинська битва 1621 року та участь у ній українськогокозацтва.
V . Узагальнення та систематизація знань
VІ. Підсумок уроку, оцінювання роботиучнів.
VIІ. Домашнє завдання.
Хід уроку
I. Організаційначастина.
II. Актуалізаціяопорних знань.

3. Вчитель. На попередніх уроках ми відкрили першу сторінку героїчної
доби в історії України - ДобиКозаччини. Я пропонуюпригадати деякі моменти
вивченого раніше матеріалу.
Історична розминка.
1. Про кого йде мова:
Англійський історик Кноллез стверджував „ … це загартованай відважна
породалюдей, яка вважає почесним жити тільки за рахунок ворогата яка над
усе в житті цінує бойового коня і спис…“
А ось іще свідчення італійця Гамеріні, який в 1584 роціписав: „Їхня зброя
– шаблі й рушниці, яких у них ніколи не бракує. Добрівони до війни пішої й
кінної… дають собіраду на морі…“
Турецький літописець XVII ст. Наїма писав : „Можна впевнено сказати, що
неможливо знайти на цій землі сміливіших людей, які так мало дбали б про
своєжиття і так мало боялися смерті“ .
Відповідь – «козаки»
2. Які рисипритаманні козакам, допомагалиїм у боротьбіз ворогами?
Пригадайте їх і назвіть (фізична витривалість,волелюбність, мужність,
самовідданість, стійкість).
Вчитель. Відвага і безстрашність запорозькихкозаків викликали подив і
повагу навіть у ворогів.
Евристична бесіда
1. Якої шкодизавдавали українським землям татарськінабіги?
2. Як ви вважаєте, з якоюметою козакиздійснювали походипротитурків
та татар?
3. Яке значення мала боротьбакозаків з турками й татарами?
Прогнозованівідповідіучнів.
- знищували фізично й забиралив рабство тисячілюдей,
-спустошували величезнітериторії, розорювалигосподарства,
- гальмування культурний розвиток.

4. Вчитель. Польськийуряд не в змозібув боронитиукраїнськіземлі від цих
ворогів, томузахист українського населення ліг на плечі українського
козацтва. Фактично саме козакивідігравали головнуроль у боротьбіз турками
та татарами.
Вчитель пропонує учням таблицю«Турецько-татарськінапади на
Україну»,якувони маютьвклеїтивдома у зошиті запам’ятати.
Турецько-татарські напади на Україну
• Знищення й спустошення українськихземель.
• Пограбування й спалення українськихміст та сіл.
• Захоплювали в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат,
які потрапляли в рабство;полоненихназивали ясир.
• Чоловіки ставали веслярамина турецьких галерах-каторгах, жінки та
дівчата потраплялидо гаремів, хлопчиків віддавали до султанської гвардії, дез
них виховували вірних захисників султанського престолу — яничар.
• Всіх, хто чинив опір, убивали
IІІ. Мотиваціянавчальноїдіяльності. Повідомленнятеми уроку.
Вчитель. Сьогодніми з вами перенесемось у ті далекі, звитяжні козацькі
часи, про які кажуть – це була епоха «героїчнихморськихпоходів».
Учням пропонується:(метод мозкового штурму)
Висловити свої думки з приводутого, чомупершу чверть XVII ст.
названо «добоюгероїчнихпоходів» .
Учні висловлюють свої думки.
Слайд 2. Вчитель. Перед вами портретодного із найвидатніших гетьманів
України, якому присвяченіслова Л. Беринди.
Безсмертної слави достойний, гетьмане!
Жити вічно твоєму імені...
Скільки Дніпро з Дністром води нестимуть,
Стільки й хвалу тобі люди співатимуть.

5. Лукаш Беринда
Ким була ця людина? Чому саме їй присвячувалися віршовані рядки?
Вчитель пропонуєзаписатиу зошит тему нашого уроку (Слайд 3)
«Морські походи козаків. ГетьманП. Сагайдачний».
Вчитель. Відкривши зошити, ви побачили цікавого гостя – човника, як він
називається?(Слайд 4). (в учнівські зошити перед уроком вчитель вклеює
човники-чайки, на яких записані ключові питання теми, що вивчається і на які
учень має знати відповіді в кінці уроку) .
Орієнтовні питання на човниках:
Які морськіпоходиздійснювали козаки на початку ХVІІ ст.?
Чому здійснювалися морськіпоходикозаків?
Чим уславився гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний?
III. Вивченнянового матеріалу.
А ,щоб отримативідповідь на запитання, ми працюємо за таким планом:
Слайд5. План уроку
1. «Добагероїчнихпоходів» та військове мистецтво козаків.
2. Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний: воїн, політик, дипломат,
громадськийдіяч.
3. Хотинська битва 1621 року та участь у ній українськогокозацтва.
Слайд 6. Проблемне питання:
Доведіть, що початок XVII ст. заслужено дістав назву „ доби героїчних
походів” в історії козацтва.
1.»Добагероїчнихпоходівкозаків» та військове мистецтво козаків.
(Франмент1, 2).
Слайд7. Вчитель. Перед вами озвучені щойно рядкинароднихдум.
(Тексти народних дум готуються заздалегідь на кожну парту як роздатковий
матеріал).Спробуймо проаналізувати зміст уривків та зробитивисновкищодо
наслідків, які мали для українців татарські напади .

6. 1) Зажурилась Україна
Що ніде прожити:
Гей, витоптала орда кіньми
Маленькії діти!
Ой, маленьких витоптала,
Великих забрала,
Назад руки постягала,
Під хана погнала.
2) За річкою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбили,
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полонвзяли.
А в долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть…
Прогнозованівідповідіучнів.
Татарибрали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і дітей.
Тих, хто чинивопір, убивали.
Полонених продавали на невільницькихринках.
Вчитель:А як ви гадаєте, яким було життя невільників? (відповіді учнів)
Українськідівчата та жінки потрапляли догаремів або ставали
служницями.
Із хлопчиків у військових казармахвиховували яничарів.
Чоловіки працювалина будівельних роботах або доживали свій вік
прикутимидовесел гребцями на турецькихкаторгах.
Вчитель:Єдиноюсилою, яка здатна була протистоятиординцям були
козаки. Вони чатували кордони, ставили заслонина шляхах бусурманськихорд.

7. З кінця XVI ст. козацтво, згуртованев Запорізькій Січі, стало не лише захищати
українськіземлі, а й здійснювати воєнні походидо Кримського ханства.
У відповідь на татарські вторгнення, запорожцінищили татарські й
турецькі фортеці, знищували їхні гарнізони, здійснювали протиних морські
походи.
Ще однією грізною силою того часу була Османськаімперія. Фрагмент3
Слайд8. Підсумок вчителя. Татарськівійська, з’являючись на
українськихземлях, «умивались, - за свідченням сучасника, - по лікоть у нашій
кровіта спустошували всевогнем і мечем».
Мужньо борониликозаки нашу землю не лише на суші, бо ж були не лише
добримипіхотинцями, кіннотниками та артилеристами, а й вправними
моряками.
Найбільш вдалими були походина початку XVII ст. Цей період в історії
козацтва так і назвали «добагероїчнихпоходів». Самев той період були
здійснені вкрай сміливі морськіпоходипроти Османськоїімперії, що рознесли
славу про козаків на всю Європу. Здобутів них перемогисвідчили , що козаки
були неперевершеними майстрамиморськихбоїв.
У морськихпоходахкозаки як правило нападали на багаті приморські
міста Криму та Туреччини. Після вторгнення вони вирізали захоплений
зненацька гарнізон, майно, яке не поміщалось на чайки спалювали. Розвідка та
військова хитрість як правило приводилидо перемоги.
Вчитель пропонує опрацюватидокумент, якийзаздалегідь
підготовлений і лежить на партах учнів .
Робота з документом 1.
Г. – Л. Боплан про організацію козаками морськихпоходівпроти
турків

8. Коли козаки задумують свій морськийпохід, то не мають дозволувід
короля, але дістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній
вибирають наказного гетьмана, який має очолитиїхній похід. Далі вони
рушають до Військової скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують
човни. Ті човнине мають корми, зводяться із стовбурачовновогодерева –
верби або липи – завдовжки45 стіп. Боки обрамовуються ідоповнюються
дошками. Вони скріплюють їх дерев’янимицвяхами, настелюючи одинряд на
другий, так, як це робиться у звичайних річкових човнах. Зазвичайна їхньому
човніє 10 – 15 пар весел із кожного боку, і пливуть ті човнишвидше, ніж
турецькі весловігалери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають
доволінезграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду, а при
сильномувітрі воліють веслувати.
Кожен козакозброєнийдвомарушницями, шаблею. А на кожному човніє
також 4 – 6 фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походуживність.
Одягненікозаки в сорочкий шаровари, ще мають змінний одяг із свитоюі
шапкою; беруть порох, свинець, ядрадля своїхгармат. У кожного є компас.
Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра
напоготовікілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки
виходять темної ночі, коли має з’явитися нанебі місяць – молодик, і
переховуються в очереті за 3 – 4 милі від гирла Дніпра, куди не заходять
турецькі галери. Турки завждизалишаються обдуреними.
Англійський дипломат Ріо
«Їхні вітрильники – довгіта легкі, мають з кожного бортупо 10 весел і по
два чоловіки при кожному веслі. Ніс і кермо збудованімайже однаково, тому
вони становлять кермо на носі або на кормі, що не обертатись кораблем, і таким
чином виграють час.

9. … Козаки – це нація невибаглива, дуже працьовита і звикла жити тим, що
трапиться. Вони дуже добреманеврують. І то з такою швидкістю, що ворог
довідується про їхні напади тільки після наскоку».
Слайд9. Запитання до документа
1. Визначте основніетапи підготовкикозаків до морськогопоходу.
2. Опишіть вигляд козацької чайки.
3. Яким було спорядження козака – учасника походу?
4. Як козаки вводилив оману турків, щоб вийти в Чорнеморе?
Робота з документом 2.
Вчитель пропонує прочитатиопис тактики морськогобоюкозаків з
турками і дати відповіді на запитання.
Опистактикиморськогобою козаківз туркамиз творуГ. – Л.
Боплана.
… А коли вони наткнуться на якісь турецькі галери чи інші судна, то
переслідують їх, нападають на них і беруть штурмом. Ось як це відбувається:
їхні судна виступають з водине більше ніж на 2,5 стопи(32,5 см), тому козаки
помічають судно або галеру раніше, ніж можуть бути помічені самі. Далі вони
опускають на своємучовніщоглу і визначають напрямоквітру, намагаючись
плисти так, щоб сонце до вечорабуло у них за спиною. За годину перед
заходом сонця вонищосили гребуть до судна чи галери, докине опиняться на
відстані 4 км і звідти стережуть їх, боячисьвтратити з поля зору. Потім десь
близько опівночі (подавши сигнал) вони веслують до судна. Половина ж
команди уже готовадо боюй тільки й чекає, коли судно наблизиться настільки,
щоб стрибнутина нього. Ті. Що на судні, дуже дивуються, побачивши, що на
них напало 80 чи 100 човнів, з яких сипляться люди, одразуж захоплюючи
корабель.

10. Очевидці про напад козаків на Синоп
«Вони з’явилися несподівано, піднімалися просто з дна моря і наводили
жах на варту і всіх береговихжителів»,
Француз де Сезі в листі до свого короля
«Страх, що охопив жителів цього міста, був таким великим, що
неможливо описати. 16 човнів з козаками в ці дні досягликолонПомпеї біля
входу в канал в Чорнеморе, щоб захопити карамусан. Вони спалили і розорили
села. Жах охопив населення, і жителі кинулися рятувати своє майно до
арсеналу».
Фрагмент 4, 5, 6.
Слайд 10 . Запитання до документу 2 і переглянутого відеофрагменту.
Що можна сказати про тактику ведення бою козаками?
Яке значення мали морськіпоходи козаків?
Вчитель просить учнів самостійнозробити висновокщодо значення
морськихпоходівкозацтва, запропонувавшипродовжитийого думку.
Слайд 11. Вчитель.Морськіпоходикозаків мали велике значення.
Прогнозованийвисновокучнів. Вони сприяли ослабленню Османської
імперії.
Вчитель. Не завжди ці походи мали позитивнуроль.
Прогнозованийвисновокучнів. Для запорожців вонибули шляхом
здобуття здобичі, що призводило до пограбування турецьких берегів.
Вчитель. Доба героїчнихпоходів охоплює період з 1602 по 1623 рр.
Вчитель пропонуєучням самостійно озвучити та записати в зошитах
визначення терміну «добагероїчнихпоходів».

11. Слайд 12. Приблизна відповідь учнів: «Доба героїчнихморських
походів» - це період перших двохдесятиліть XVII ст., коли українськікозаки
здійснювали вдалі морськіпоходи протитатар і турків, захоплювали їхні
фортеці, руйнували їх і визволялиполонених українців.
Вчитель. Козацтво дійсно мало на той час неабияку силу, але разом з тим
було політично неорганізованеі тому не могло переламати хід подій на свою
користь. В тих складних умовах потрібна була людина, яка б зуміла об’єднати
все українськекозацтво в єдину могутню силу. І така людина з’явилась.
Польськиймемуарист писав про гетьмана: „В очах прийдешніх нащадків
він гідний стати в одинряд із найвидатнішими людьмисвого часу… Це була
людина сміливого розуму, що шукала небезпек, що не шкодувала життя:
перший у нападі, а у відступі останній“.
Вчитель пропонуєучням дізнатись, хто водив козаків у морськіпоходи?
(метод «Телефон»).
Слайд 13.
031-36-937-426
(Сагайдачний)
Слайд 14. Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний:воїн, політик,
громадський діяч.
Вчитель. Петро Конашевич - Сагайдачний є чи не найвідомішим
галичанином XVII ст. Отримавши прекраснуосвіту в Острозькійакадемії,
Сагайдачний усвідомив величезну роль освіти народу, тому все своєжиття не
забував про культурницьку діяльність. Після навчання деякий час працював в
Києві, але зрозумівши , що освітянськапраця не для нього рушив на Запоріжжя.
1 г 2 и 3 а 4 н 5
6 й 7 ч 8 9 д 0 С

12. На даному етапі уроку учні мають скласти об’єктивнухарактеристику
історичного діяча. Заздалегідь окремим учням необхідно запропонувати
підготувати повідомлення про Сагайдачного (виступи учнів).
На уроці вчитель звертає увагу учнів на накреслену схему, яку учні
переносять у зошити, а надалі, використовуючивиступиоднокласників,
доповнюють її зміст. Роботаз роздатковим матеріалом (додаток 1)
Слайд 15. Фрагмент7-12.
Слайд16.
Петро Конашевич - Сагайдачний
Полководець Дипломат Громадськийдіяч
Слайд17. Учні заповнюють схему.
Орієнтовний вигляд схеми.
Петро Конашевич - Сагайдачний
1. Був досвідченим полководцем. Уславився під час морськихпоходів
протитурків та татар. Відіграв вирішальну роль у Хотинській війні.
2. Був чудовим політиком. Намагався розширитиреєстровевійсько та
права українського козацтва. Проводив самостійнузовнішню політику.
3. Проводив велику просвітницьку роботу. Боровся завідновлення
православної ієрархії. Жертвував великі суми грошейна освітні потреби,
вступив разом з військом до Київськогоцерковного братства
Вчитель. Козакиздійснилине один відважний похід. Я пропоную
з’ясуватиз допомогоюатласу, на які турецько – татарські фортеці здійснювали
свої походизапорожці. Опрацювати пункт «Морськіпоходикозаків» (ст.72-73
), знайти на карті ці фортеці. Слайд 18.
Фрагмент13-14.

13. Слайд19. Заповненатаблиця, заздалегідь підготовлена вчителем,
роздаєтьсяучням.
3.Хотинська битва 1621р. та участь у ній українського козацтва.
Слайд 20. Розповідь вчителя. Морськіпоходикозаків, антитурецькі
повстання призвели до того, що турецькі напади на українськіземлі
почастішали. Такі події стали причиноюпольсько – турецької війни 1614 –
1621 рр. Польська армія була розбитатурками під селищем Цецора в 1620
р.,(учнізнаходять в атласі). Султан Осман II став готуватися до завоювання
Речі Посполитої. Король звернувся задопомогоюдо австрійськогоімператора
та Папи Римського, але не отримав її. Сигізмунд III змушений був звернутись
за допомогоюдо козаків.
Слайд 21. Роботаучнівз текстом. У червні1621 р. в урочищі Суха
Діброва (Черкащина) почалася козацька рада. Тут зібралося майже 50 тисяч
чоловік. Прибули гетьман Яків Бородавка, полковникСагайдачний,
духівництво.
1.Пригадайте,з якою метою скликалисякозацькіради?
2.Яка мета скликанняради в Сухій Діброві?

14. Слайд 22. Радаповинна була прийнятирішення, яке могло визначити
подальшу долю всього українськогонароду. До козаків звернувся польський
король з проханням приєднатися до польського війська, яке після розгромупід
Цецороютурками, опинилося у безвихідному становищі.
Спрогнозуйте,яке рішення ухвалила козацькарада.
Слайд 23. Фрагмент 15.
Козацькарада ухвалила виступити на допомогупольськомувійську,
обумовлюючисвоюзгодуна участь у війні виконанням королівським урядом
рядувимог:
Визнання прав козацтва
Розширення реєстру
Скасування королівськихзаконів, спрямованихпротикозацтва.
Вчитель. Стримуючинатискворожихсил, проводячибої з окремими
загонамиворога, Сагайдачнийзумів об'єднатися з польським військом. У
польськомутаборідуже урочисто вітали появукозаків, на яких чекали як на
рятівників.
Фрагмент16-18.
Слайд 24. Висновок вчителя. Урезультаті героїчнихдій козаків у битві
під Хотином було розвіяно міф про непереможність турецької армії.
Кримськеханство і Туреччиназобов'язувалися ненападати на українськіі
польськіземлі.
Українській польськіземлі були врятованівід завоювання турками.
Однак польськийуряд не виконав обіцянок, які давав козакам ( не заплатив
запорожцям грошіза час воєнних походів, не вивів війська з Київського
воєводства);не виконання обіцянок польським урядом викличе нову серію
козацьких повстань у 20-30-ті рокиXVІI ст.

15. Хотинська битва стала останньоюу військовій кар'єрігетьмана
Сагайдачного.
IV . Закріпленняматеріалу.
Слайд 25.Вчитель. А зараз повернімось до початку нашого уроку і
згадаймо про наші човники, які б радо помандрувалиу відкрите море із ваших
зошитів. Але є невеличка проблема: для цього їм потрібен багаж знань. Ви
готовівідповісти на питання, які є на борту чайокі відпустити кораблики? (на
слайдах демонструютьсяпитання узагальнюючого характеру, діти відповідають
і приклеюють чайки на дошку, де зображенеморе).
Слайд 26
- Чому здійснювалися морськіпоходикозаків?
Прогнозованавідповідь
Морськіпоходипроводилисяз метою послабити військову силу ворога,
знищити його флот, зруйнувати найважливіші порти, звільнити невільників,
змусити хана припинити набіги на Україну.
- Чим прославився гетьманПетро Конашевич-Сагайдачний?
Прогнозованавідповідь
Відомий гетьман України, організатор морськихпоходів проти турків і
татар.
- Коли відбулась Хотинська війна?
Прогнозованавідповідь-1621р., в результаті якої козацтво показало, що
має великий вплив на хід міжнародних подій.
Слайд 27.-Доведіть, що початокXVII ст. заслужено дістав назву „ доби
героїчнихпоходів ” в історії козацтва.
Слайд 28.
-Про яку визначну подію польськийдослідник міг сказати наступні слова:
«Українськікозаки врятували Польщу від розгрому. Самевони є нашими
рятівниками».
V.Підсумок уроку, оцінюванняроботи учнів. Слайд 29.

16. У першій половині XVII ст. запорозькекозацтво перетворилося на силу,
яка могла не лише успішно відбивати татарсько – турецькі набіги на українські
землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морськіпоходидо Кримута
Османськоїімперії.
Найвідомішим провідником українськогокозацтваперших десятиліть
XVII ст. став Петро Конашевич – Сагайдачний.
Під час Хотинської битви запорозькекозацтво засвідчило своюздатність
відігравати роль впливового фактору міжнародного життя.
VI. Домашнє завдання. Слайд 30.
Опрацювати параграф 11.
Складіть портретСагайдачного за допомогоюопорнихслів
Уславився
Здійснив Відстоював
Упорядкував
Опікувався

17. Які морські походи і чому здійснили козаки на початку ХVІІ ст.?
Напрямки
Література:
1.Струкевич О.К. Історія України:8кл.:підруч. для загальноосвіт.
навч.закл.- К.:Грамота,2008.-с.72-77.
2.Гісем О.О., Мартинюк О.О. Історія України.Експрес-підготовка.7-12
класи.- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан,2010.-с.53-54.
3.Єрмоленко А.О. Історія України.8клас. Готовідидактичні набори.-
Х.:Основа,2008,с.45. 4.Україна.Історичнийатлас:8 клас.К.:Мапа.2006.-с.16.
4. Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник
для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 53
5.Хрестоматія з історії України. Практичний довідник/уклад.Воропаєва
В.В.-Х.:ФОП Співак В.Л.,2010.-с.77-80.
Українськінародніпісні та думи. —К., 1992. — С. 35–36
Причини походів Мета
Основні походи (дати)
3.
4.
результати

18. Робота з документом 1.
Г. – Л. Боплан про організацію козаками морських походів проти турків
Коли козакизадумують свійморськийпохід, то не мають дозволу від
короля, аледістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній
вибирають наказного гетьмана, якиймає очолитиїхній похід. Далі вони
рушають до Військової скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують
човни. Ті човни не мають корми, зводяться із стовбура човнового дерева –
верби або липи – завдовжки45 стіп. Бокиобрамовуються і доповнюються
дошками. Вонискріплюють їх дерев’янимицвяхами, настелюючиодинряд на
другий, так, як це робиться у звичайних річкових човнах. Зазвичай на їхньому
човні є 10 – 15 пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж
турецькі веслові галери. На човнахтакож ставлять щоглу, на яку напинають
доволінезграбне вітрило, котре розпускають лишев гарну погоду, а при
сильному вітрі воліють веслувати.
Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є
також 4 – 6 фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походу живність.
Одягненікозакив сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із свитою і
шапкою; беруть порох, свинець, ядра для своїх гармат. У кожного є компас.
Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирліДніпра
напоготовікілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки
виходять темної ночі, колимає з’явитися на небі місяць – молодик, і
переховуються в очереті за 3 – 4 милі від гирла Дніпра, кудине заходять
турецькі галери. Туркизавжди залишаються обдуреними.
Англійський дипломат Ріо
«Їхнівітрильники – довгіта легкі, мають з кожного борту по 10 весел і по
два чоловікипри кожному веслі. Ніс і кермо збудованімайже однаково, тому
вони становлять кермо на носі або на кормі, що не обертатись кораблем, і
таким чином виграють час.
… Козаки – це нація невибаглива, дужепрацьовита і звикла жити тим, що
трапиться. Вони дужедобре маневрують. І то з такою швидкістю, що ворог
довідується про їхні нападитільки після наскоку».
Запитання до документа
1. Визначте основні етапи підготовкикозаків до морського походу.
2. Опишіть вигляд козацькоїчайки.

19. 3. Яким було спорядження козака – учасника походу?
4. Як козаки вводилив оману турків, щоб вийти в Чорне море?
Робота з документом 2
Опис тактики морського бою козаків з турками з твору Г. – Л. Боплана.
… А коли вони наткнуться на якісь турецькі галеричи інші судна, то
переслідують їх, нападають на них і беруть штурмом. Ось як це відбувається:
їхні судна виступають з водине більше ніж на 2,5 стопи (32,5 см), тому козаки
помічають судно або галеру раніше, ніж можуть бути помічені самі. Далі вони
опускають на своєму човні щоглу і визначають напрямок вітру, намагаючись
плисти так, щоб сонце до вечора було у них за спиною. За годину перед
заходом сонця вони щосили гребуть до судна чи галери, доки не опиняться на
відстані 4 км і звідти стережуть їх, боячись втратити з поля зору. Потім десь
близько опівночі (подавшисигнал) вонивеслують до судна. Половина ж
командиуже готова до бою й тільки й чекає, коли судно наблизиться настільки,
щоб стрибнути на нього. Ті. Що на судні, дужедивуються, побачивши, що на них
напало 80 чи 100 човнів, з яких сипляться люди, одразу ж захоплюючи
корабель.
Очевидці про напад козаків на Синоп
«Вони з’явилися несподівано, піднімалися просто з дна моря і наводили
жах на варту і всіх берегових жителів»
Француз де Сезі в листі до свого короля
«Страх, що охопив жителів цього міста, був таким великим, що
неможливо описати. 16 човнів з козакамив ці дні досягликолонПомпеїбіля
входу в канал в Чорнеморе, щоб захопити карамусан. Вониспалилиі розорили
села. Жах охопив населення, і жителі кинулися рятувати своє майно до
арсеналу».
Запитання до документу
Що можна сказати про тактику ведення бою козаками?
Яке значення мали морськіпоходикозаків?

20. Зі спогадів сучасників
«Змалку привчився натягатилук, зброї та коня з рук не випускати.., легко
переносити всяку тяготу, голод, труд; небоятися ворога і в небезпеці проявляти
мужність... І взагалі, то був чоловік великого духу, що шукав небезпеки,
легковажив життям, у бій ішов перший, відходив останній...» (Тараненко М. Г.,
Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальнийпосібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт,
2000. —С. 53)
І. Крип’якевич про П. Сагайдачного
«Він був відважний вояк і добрийвождь. Не шкодував він життя, сам шукав
небезпеки, перший ішов у бій, відступав останній, в поході був обережний і
насторожений. Від козаків він вимагав послуху й дисципліни, за всякі провини
карав гостро. Він знав, що тільки в трудахі небезпеках можна виробити добре
військо. Щороку Сагайдачнийводив козаків на Чорнеморе проти турків та
татар... Під Сагайдачним козакипідучилися добревоєнного ремесла і здобули
собі велику славу в усьому світі».
О. Д. Бойко про Сагайдачного
«У гетьманськійдіяльностікерувався прагматизмом, тверезим
розрахунком, твердістю і водночас схильністю до компромісів».
Документ
«Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і
помагав по різних містах утримуватишколи, а в Києві заснував школу. Він знав,
що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щобуміти
оборонятися перед ворожими напастямина віру і народ. Бачив, яке вбоге і
темне тоді було українськедуховенство, що не мало свого верховного пастиря.
Тому в 1620 р., количерез Київ переїздив єрусалимськийправославний
патріарх Феофан, Сагайдачнийпопросив його висвятити українському народу

21. митрополита й єпископів, щоб наглядалинад священикамита щоб стерегли й
обороняливіру».