21 листопада 2020 року виповнюється 110 років від дня народження Володимира Максимовича Перепелюка (21.11.1910, с. Боришківці, нині Кам’янець-Подільського району Хмельницької області – 03.07.2000, смт Вороновиця Вінницького району) – українського сценічного кобзаря, бандуриста, фольклориста. Він працював завідувачем бібліотеки Вороновицького сільськогосподарського технікуму. 26 років був солістом-бандуристом Державного хору під керуванням Григорія Верьовки. Вийшовши в 70-х рр. на пенсію, працював лісником у Вороновицькому лісництві Вінницького району. У Вороновицькому музеї історії авіації та космонавтики України в приміщенні палацу Грохольських-Можайських у 2000 р. було відкрито кімнату-музей В. Перепелюка, до якої його родина передала музичні інструменти, що він власноруч змайстрував, його бандуру, колекцію виробів з коріння, рукописи оповідань, книги. У селищі встановлено пам’ятний знак кобзарю. Традиційно раз на два роки проводиться обласне свято кобзарського мистецтва «Струни вічності», а кожні п’ять років під такою ж назвою відбувається Всеукраїнський фестиваль. З нагоди ювілею митця відділ краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва підготував віртуальну книжкову виставку «Найталановитіший кобзар України – Володимир Максимович Перепелюк».

1. Найталановитіший кобзар України –
Володимир Максимович Перепелюк
(до 110-річчя від дня народження
українського сценічного кобзаря,
бандуриста, фольклориста)
Віртуальна виставка

2. Володимир Максимович Перепелюк народився 21
листопада 1910 року в подільському селі Боришківці (нині
Кам’янець-Подільського району Хмельницької області). Родина
була співуча, батько й дід володіли різними музичними
інструментами. Майбутній кобзар початкову освіту здобув у
лікнепі, наймитував. Служив у війську. Закінчив бібліотечні курси в
Кам’янці-Подільському (1934). З цього ж року працював
бібліотекарем у Вороновицькому сільськогосподарському
технікумі. Там самотужки освоїв гру на бандурі. Першими
творами, які він розучив, були старовинні українські історичні
пісні «Кармалюк», «Байда», «Морозенко», «Сонце низенько», «Ой
гай, мати», «Гуде вітер вельми в полі», «Дивлюсь я на небо».

3. Як згадував Володимир Максимович, коли
він вперше побачив бандуру і спробував на ній грати,
то настільки був вражений її мелодійним звуком, що
вирішив будь-що роздобути її собі. Тут же, у
Вороновиці, В. Перепелюк написав свою першу пісню
«Нема гірше, як в неволі про волю згадати» на вірші
Т. Шевченка, слава про яку докотилася до самого
Києва.

4. Незабаром Київський інститут фольклору АН УРСР надіслав
йому листа, в якому запрошував на Всеукраїнський з’їзд народних
співців-кобзарів, присвячений 125-й річниці від дня народження Т.
Шевченка. Велику підтримку В. Перепелюк мав від професора
інституту фольклору М. О. Грінченка, який був глибоко вражений
непересічним талантом молодого кобзаря з Поділля, його прекрасним
соковитим тенором, талантом імпровізувати. Не менше захоплення в
професора викликала самобутність виконання Володимиром уже
відомих йому історичних пісень. На прохання відомого етнографа
повторити пісню Перепелюк виконував їх щоразу по-новому. Грінченко
рекомендував його до фольклорного ансамблю кобзарів. Там кобзарське
мистецтво Володимир Максимович переймав у відомого на той час в
Україні та за її межами кобзаря з c. Велика Писарівка Сумської області
Єгора Хомича Мовчана. Разом з ансамблем він гастролював по Україні.

5. Друга світова війна застала Володимира Перепелюка на
Чернігівщині, батьківщині Остапа Вересая, де він збирав матеріали про
кобзаря. Звідти пішки рушив на Вінниччину. Ледве уник арешту. Довго
мандрував глухими селами, лише після визволення Вороновиці він повернувся
додому, керував хором і оркестром у місцевому клубі.
26 років кожен концерт цього колективу,
з яким Перепелюк об’їздив усю Україну та
Європу, розпочинався його «Думою про
визволення України».
Після закінчення війни Володимира
Максимовича розшукав М. Т. Рильський і
викликав до Києва, де створювався Державний
український народний хор. З 1945 року він
працював провідним солістом-кобзарем хору.

6. За весь період роботи в хорі він написав понад 100 пісень та дум, серед
яких – дума «Про Семена Палія», «Слава, слава Кобзареві». Самобутністю
позначені його пісні «Ой прослалась доріженька», «Ой на тину, на лозовім»,
«Тихо над річкою», «Прийшла осінь-жовтівочка», «Молитва до сонця»,
«Колискова», а також пісні на слова Т. Шевченка («Тече вода в синє море»,
«За думою дума роєм вилітає» та ін.), С. Руданського, П. Тичини. У перервах
між концертами він вів детальний щоденник. За порадою Максима
Тадейовича на основі цих записів митець створив повість «На крилах пісні»,
яка в 1970 році побачила світ під назвою «Повість про народний хор».
Вийшовши на пенсію, В. Перепелюк повернувся до Вороновиці, де
працював лісником. Жагу до творчості Володимир Максимович зберіг аж до
старості.

7. З коріння, гілляк і пеньків дід Ладимир, як любили його називати
односельці, робив фігурки звірів та птахів, які неодноразово виставляв у
школах, училищах, ВНЗ. Ідучи на такі зустрічі, кобзар брав їх з собою
разом із бандурою. Затамувавши подих, слухали діти, студенти, дорослі в
його виконанні історичні, жартівливі та ліричні народні пісні. Виконував
він на прохання слухачів і свої власні твори. Крім того, дід Ладимир складав
оповідки з життя природи, в яких розповідав, як розмовляють птахи,
дерева, як сонце вітає землю. Велику любов та повагу до природи,
успадковану від діда-лісника, Перепелюк намагався передати дітям через
свої оповідання. Деякі з цих творів вийшли друком у дитячому видавництві
«Веселка». Серед них – повість «Ой, у лісі, лісі темному» (1969), збірка
оповідань «Ось вони які», «Зелені вогні» (1981) та ін.

8. Широкому колу глядачів Володимир Максимович
знайомий і як виконавець історичних пісень у фільмах «Поема
про море» та «Сліпий музикант». В останньому він зіграв роль
кобзаря, а в його прекрасному виконанні прозвучала народна
пісня «За Сибіром сонце сходить».
3 липня 2000 року Володимир Максимович Перепелюк
відійшов у вічність.
У Вороновицькому музеї історії авіації та космонавтики
України в приміщенні палацу Грохольських-Можайських
створено кімнату-музей Володимира Перепелюка, до якої його
родина передала музичні інструменти, що він власноруч
змайстрував, його бандуру, колекцію виробів з коріння, рукописи
оповідань, книги. У селищі встановлено пам’ятний знак кобзарю.

9. Музей кобзарського мистецтва (меморіальна кімната-музей
кобзаря Володимира Максимовича Перепелюка)
в смт Вороновиця

10. 2001 року управління культури Вінницької обласної
державної адміністрації та Вінницький обласний центр
народної творчості за підтримки Міністерства культури і
мистецтв України та Національної спілки кобзарів України
започаткували обласне свято кобзарського мистецтва імені
Володимира Перепелюка «Струни вічності».
Традиційно його проводять раз на два роки, а кожні
п’ять років під такою ж назвою відбувається Всеукраїнський
фестиваль.

11. Ця книга – своєрідний літопис
становлення та творчої діяльності Національного
заслуженого академічного українського народного
хору України імені Григорія Верьовки.
Твори Володимира Перепелюка
Перепелюк, В. М. Повість про народний хор
/ В. М. Перепелюк. - Київ : Муз. Україна,
1970. - 260 с. : іл.

12. Перепелюк, В. Вийшов Кобзар з Поділля / Володимир Перепелюк. -
Вінниця : Консоль, 2010. - 276 с. : іл.
Цю книгу автор писав
упродовж усього життя. Маючи
виняткову пам’ять, вів ще й щоденні
записи в подорожах, на концертах, під
час відпочинку, а тому видання
насичене масою живих деталей і
філігранних спостережень з власного
життя, а також з життя і побуту
знаменитого колективу.

13. Перепелюк, В. Кобзарські щоденники Володимира
Перепелюка, 1951-1955 рр. / Володимир Перепелюк ;
підгот. Ганни Волошенюк. - Вінниця : Балюк І. Б.,
2014. - 348 с. : фот.
Перепелюк, В. Кобзарські щоденники
Володимира Перепелюка, 1961-1967
рр. / Володимир Перепелюк ; підгот.
Ганни Волошенюк. - Вінниця : Балюк
І. Б., 2015. - 408 с. : фот.
Перепелюк, В. Кобзарські щоденники Володимира Перепелюка, 1967-1974 рр. Кн. 3 /
Володимир Перепелюк ; підготувала Ганна Волошенюк. - Вінниця : Балюк І. Б.,
2016. - 376 с. : фот.

14. Перепелюк, В. Ой у лісі, лісі зеленому. Ось вони які... /
Володимир Перепелюк. - Вінниця : Консоль, 2015. -
144 с. - (Бібліотечка журналу «Вінницький край» ;
вип. 12).
Перепелюк, В. Чому плакав лось? :
оповідання / Володимир Перепелюк. -
Хмельницький : Цюпак А. А., 2014. - 32 с.
У цих книгах автор подає цікаві історії про тваринний світ,
природу, про красу, яка нас оточує і яку ми не помічаємо. Твори
розраховані на дитячу аудиторію, мають повчальний характер,
прищеплюють підростаючому поколінню любов до прекрасного, рідної
подільської землі.

15. Література про Володимира Перепелюка
1. Волошенюк, Г. Ганна Волошенюк презентувала «Кобзарські щоденники
Володимира Перепелюка» / Г. Волошенюк // Вінничанка. – 2015. – № 5. –
С. 14–15 : іл.
2. Волошенюк, Г. На честь Перепелюка грали і співали «перепелята» :
[відбулося обл. свято кобзар. мистецтва «Струни вічності» імені
Володимира Перепелюка] / Г. Волошенюк // Вінниц. газ. – 2017. – 24
листоп. – С. 9.
3. Волошенюк, Г. Наш з Іваном дід Ладимир : [про В. Перепелюка та про
свято «Струни вічності», присвяч. його пам’яті] / Ганна Волошенюк //
Вінниц. край. – 2018. – № 3. – С. 104–111.
4. Волошенюк, Г. Струни вічності імені подільського самородка : [про
Володимира Максимовича Перепелюка] / Ганна Волошенюк // Вінниц.
газ. – 2016. – 9 груд. – С. 9.

16. 5. Волошенюк, Г. «Струни вічності» не змовкають (В. Перепелюк) : [про
бандуриста із смт Вороновиця Вінниц. р-ну] / Ганна Волошенюк //
Червоне – то любов, а чорне – то журба / Ганна Волошенюк. – Вінниця,
2012. – С. 106–108.
6. Волошенюк, Г. Тарас Шевченко і Володимир Перепелюк : [про кобзаря
В. М. Перепелюка з Вороновиці] / Г. Волошенюк // Світлиця. – 2014. –
Спец. вип.
7. Волошенюк, І. Уривок з післямови до книги В. Перепелюка «Вийшов
кобзар з Поділля» : [про поділ. кобзаря В. Перепелюка] / І. Волошенюк //
Світлиця. – 2010. – № 4. – С. 26 : портр.
8. Дерезюк, Є. Кобзар з Поділля : [про В. М. Перепелюка] / Є. Дерезюк //
Літературознавчі студії : зб. наук. пр. / ВДПУ ім. М. Коцюбинського. –
Вінниця, 2011. – Вип. 6. – С. 221–228. – Бібліогр. в кінці ст.

17. 9. Каменюк, М. Бандурист Перепелюк : [вірш] / Михайло Феодосійович
Каменюк // Місячна ніч в Григорівці : поезія / Михайло Каменюк. –
Вінниця, 1998. – С. 94–97.
10. Каченюк, І. Подільський кобзар з Вороновиці Володимир Перепелюк /
Д. Каченюк // Народна культура Поділля в контексті національного
виховання : зб. наук. пр. Міжнар. наук.-практ. конф. – Вінниця, 2004. – С.
67–69.
11. Перепелюк, В. М. Володимир Перепелюк – народний кобзар : [бесіда з
нар. кобзарем В. Перепелюком] / Володимир Максимович Перепелюк ;
записала Ганна Секрет // Будьмо знайомі / Г. В. Секрет. – Вінниця, 1999.
– С. 121–130 : іл.
12. Перепелюк, Т. У кожного своя доля : [від імені дітей кобзаря В.
Перепелюка його син розповідає про вихід у світ книги батька «Вийшов
кобзар з Поділля»] / Т. Перепелюк // Світлиця. – 2010. – № 4. – С. 25 :
кольор. іл.

18. 13. Подолинний, А. М. Перепелюк Володимир Максимович : [біогр.
довід. про кобзаря, фольклориста В. М. Перепелюка, який працював
на Вінниччині] / А. М. Подолинний // Вінниччина фольклорна :
довідник / уклад.: А. М. Подолинний, Т. О. Цвігун. – Вінниця : Кн.-
Вега, 2004. – С. 60-61.
14. Римаренко, Н. Свято кобзарського мистецтва «Струни вічності»
з нагоди 106 річниці від дня народження кобзаря : [на початку
листопада у Вінниці відбулося традиційне обл. свято кобзар.
мистецтва «Струни вічності» імені Володимира Перепелюка] / Н.
Римаренко // Світлиця. – 2016. – № 4. – С. 48–51.
15. Римаренко, Н. Струни вічності : [віддзвеніло в листоп. на
Вінниччині срібними струнами ІV Всеукр. свято кобзар. мистецтва
імені Володимира Перепелюка «Струни вічності»] / Н. Римаренко //
Світлиця. – 2015. – № 4. – С. 11–16.

19. 16. Римаренко, Н. Творчість Володимира Перепилюка як феномен
кобзарського мистецтва XX століття : до 100-річчя від дня народж. великого
кобзаря, композитора, письменника, нар. майстра Володимира
Максимовича Перепелюка / Н. Римаренко // Світлиця. – 2010. – № 1. – С.
18–20.
17. Цвігун, Т. Славний ювілей кобзаря : [про 3-й Всеукр. фестиваль-конкурс
кобзар. мистецтва «Струни вічності», присвяч. 100-річчю від дня народж.
кобзаря В. М. Перепелюка] / Т. Цвігун // Світлиця. – 2010. – № 4. – С. 3–7 :
кольор. іл.
18. Черкашина, О. В. Подільський митець Володимир Перепелюк як
представник кобзарської культури України XX ст. / О. В. Черкашина //
Наукові записки : зб. наук. пр. Серія: Історія. – Вінниця, 2007. – Вип. 12. – С.
248–253.

20. Дякую за увагу!
Віртуальну виставку підготувала зав. сектору створення краєзнавчих баз
даних відділу краєзнавства Н. В. Березюк