Ці віршовані рядки належать авторові багатьох співаних-непереспіваних нами пісень, з-поміж яких найпопулярніші «Два кольори», «Лелеченьки», «Ясени», «Треба йти до осені», «Цвітуть осінні тихі небеса», «Сину, качки летять» та багатьох інших, які давно вже стали народними, Митцеві від Бога, Герою України, Народному артисту СРСР, Народному артисту України, лауреату Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, українському композитору жанрів класичної та популярної музики, поету Олександру Івановичу Білашу. Творчість Білаша сприяла загальному піднесенню (60-і роки) української, передусім ліричної пісні, що базувалася на глибинних народних традиціях. Найбільш відомий як автор музики до пісень (понад 260). У доробку композитора 5 опер, 4 оперети, 7 творів для симфонічного та духового оркестру, 3 вокально-симфонічних твори, 7 інструментальних та вокально-інструментальних творів, 3 цикли вокальних творів та 1 хоровий. Написав музику до 8 драматичних вистав та 29 кінофільмів, створив 2 цикли пісень для дітей. З кінця 1970-х років чимало уваги приділив поетичній творчості. Видав 10 збірок власних віршів. До 90-річчя від дня народження Олександра Білаша відділ мистецтв підготував віртуальну виставку «Злились в мені мелодія і слово воєдино».

2. Мальовнича щедра Полтавська земля вигойдала у своїй материнській
колисці багатьох славних дочок і синів. З глибини віків озивається до нас
мудре слово Сковороди, чайкою кигиче пісня Чураївни, яскравими
гоголівськими персонажами озивається Диканька, чистою рікою ллється
музика Лисенка. Тож надихавшись того чародійно-пянкого повітря, не міг
не заясніти світові своїм талантом композитор, поет та громадський діяч
Олександр Білаш.

3. Герой України, Народний артист СРСР, Народний артист України, лауреат
Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, український композитор жанрів
класичної та популярної музики Олександр Іванович Білаш народився 6
березня 1931 р. у селі Градизьк Глобинського району Полтавської області.

4. Любов до музики, народилась разом з малим Сашком, бо і мама – перша
співачка на селі, та й батько грав на гітарі і балалайці. Тож, відчувши
серйозний потяг сина до музики, батьки не стали на заваді його прагненням. 3-
річним хлопцем взяв він до рук свого першого музичного інструмента
(саморобну гармошку, зроблену місцевим майстром-музикою Антоном
Гапоненком) і з тих пір вже не розлучався з гармошкою, а згодом, баяном,
акордеоном, роялем.

5. У 1946 р. намагався вступити до Полтавського музичного училища,
проте не був прийнятий «через відсутність музичного слуху». Рік
навчався в Київській музичній вечірній школі, де музику викладали брати
Георгій і Платон Майбороди. Розвантажував вагони на вокзалі, підробляв
у школах, грав в ресторанах.У 1948–1952 рр. навчався в Житомирському
музичному училищі ім. В. С. Косенка. У 1957 р. закінчив Київську
консерваторію (нині Національна музична академія України імені П. І.
Чайковського) по класу композиції у М. М. Вілінського.

6. Трудні, але радісні й такі плідні на духовні одкровення роки навчання,
спілкування з мудрими наставниками і друзями, незабутні хвилини
першого сприйняття власної музики в живому «концертному» виконанні,
бентежний поклик невідомого майбутнього – все це пережив юнак. І
поряд з тим – наполеглива праця над освоєнням композиторського фаху,
оволодіння творчими навиками.

7. Творчий доробок композитора
Найбільш відомий як автор музики до пісень (понад 260)
• «Впали роси на покоси», сл. Д. Павличка
• «Два кольори», сл. Д. Павличка
• «Журавка», сл. В. Юхимовича
• «Квітоньки ви, квіти», сл. О. Ситника
• «Ой не ріж косу», сл. М. Ткача
• «Сину, качки летять», сл. М. Ткача
• «Цвітуть осінні тихі небеса», сл. А. Малишка
• «Ясени», сл. М. Ткача
• «Мамині руки», сл. М. Ткача
• «Сніг на зеленому листі», сл. М Ткача
• «Ластівка», сл. М. Ткача та багато-багато ін.

8. Опери
• «Гайдамаки» (за однойменною поемою Тараса Шевченка, 1965)
• моноопера «Балада війни» (1971)
• моноопера «Сповідь білого тюльпана» (за однойменною поемою Лариси
Слюсак)
• «Прапороносці» (1985)
Ораторія
• «Вишневий вітер» (1989)
Оперети
• «Легенда про Київ» (1982)
• «Дзвони Росії» (1982)
• «Чиста криниця»
• мюзикл «Пригоди Буратіно»

9. Для симфонічного оркестру
• «Скерцо», «Весняна сюїта»(1959)
• «Балетна сюїта «Буратіно» (1961)
• «Поема «Павло Корчагін» (1965)
Для голосу у супроводі симфонічного оркестру
• «Вокаліз» для мецо-сопрано в 5 частинах(1965)
Романси
• «Кленова алея», слова С. Щипачова.
• «Ви знаєте, як липа шелестить», слова П. Тичини
• «Было так — я любил и страдал…», слова В. Висоцького (з музики до
кінофільму «Небезпечні гастролі»
Інше
• «Величальна Полтаві» та «Полтавська полька», присвячені батьківщині
композитора

10. Музика для вистав і радіопередач
• музика до художнього-біографічного фільму про Тараса Шевченка «Сон»
(1964, режисер Володимир Денисенко
Музика для художніх кінофільмів
• 1960 — «Катя-Катюша1960 — «Катя-Катюша»
• 1960 — «Роман і Франческа»
• 1962 — «Мовчать тільки статуї»
• 1962 — «Сейм виходить із берегів»
• 1964 — «Сон»
• 1966 — «Бур'ян»
• 1967 — «Київські мелодії»
• 1968 — «На Київському напрямку»
• 1969 — «Небезпечні гастролі» (увертюра, куплети Бенгальського, балада,
романс)
• 1969 — «Важкий колос»
• 1970 — «Між високими хлібами»

11. Відомо, як довго та прискіпливо композитор шукав поетів, чиї вірші викликали
б до життя новий пісенний шедевр. Його співавторами були поети А. Малишко,
О. Підсуха, Д. Павличко, Л. Забашта, М. Ткач, І. Драч, М. Стельмах, Є. Гуцало, Б.
Олійник та багато інших авторів, як відомих, так й маловідомих, професіоналів
та аматорів. «Для мене в поезії немає авторитетів, – казав композитор, – я пишу
пісні на хороші слова і для мене не має значення, хто їх автор». Багато пісень
Білаш написав на тексти класиків – Т. Шевченка, Л. Українки, І. Франка, О.
Олеся, А. Фета, С. Єсеніна.

12. Одна з унікальних рис вокальних творів О. Білаша – їх універсальність,
«всеужитковість». Вони однаково доречні і в філармонійних концертах, і на
широкій естраді, і за сімейним столом. Їх виконували такі відомі виконавці –
камерна Лариса Остапенко, театральна Діана Петриненко, мужні оперні баритони
Дмитро Гнатюк, Микола Кондратюк, Анатолій Мокренко, Юрій Гуляєв,
Олександр Таранець, тріо бандуристок та народні хори, тогочасні біт-групи, і,
звичайно, люба дружина та мати двох Білашевих доньок – Лариса Іванівна
Остапенко

13. «Я музику й поезію однаково люблю,
Хоч кажуть двох любити небезпечно
І аморально це вважають, і не гречно,
Та я нічого вже з собою не зроблю –
Однаковісінько обох люблю…» (О. Білаш).
Музика і поезія – дві музи, які манили і не відпускали О. Білаша від себе. Довго
він не наважувався зізнатися, що віршує, а тим більше – прочитати свої вірші друзям-
поетам. Писав і ховав до шухляди письмового столу, називаючи їх ніжно
«молитовничками». Так і жив між двомя вогнями, згораючи і у слові, і в мелодіях.
Світ побачив 11 поетичних збірок О. І. Білаша, зокрема: «Мелодія», «Шурась»,
«Помилуй і прости», «Мамине крило» та інші.

14. Вісімнадцять років життя (1976–
1994) присвятив Олександр
Іванович Білаш громадській
роботі, очолюючи Київську міську
організацію Спілки композиторів
України. Його кредо було чітким і
безапеляційним: «Для мене не
існує ні авангарду, ні традиції. Я
визнаю тільки талановиту музику».

15. Твори Олександра Білаша назавжди
залишаться музичними
«представниками» золотої доби
радянської естради, культурні скарби
України, які безперечно потрібно
берегти.
Пісні Олександра Білаша стали
народними, духовним небом України.
Він створив особливий жанр – пісню з
глибокою філософською і
психологічною напругою, на зіткненні
почуттів, на вічній драмі недосяжності
гармонії у світі.
Видатний композитор помер 6 травня
2003 р., похований на Байковому
кладовищі в Києві. Здається, що навіть
після смерті композитор не полишає
важливої справи свого життя – пошуку
молодих талантів. Досі існує
започаткований ним фестиваль «Пісенні
джерела», що відбувається щорічно у
Градизьку, на малій батьківщині О.
Білаша.

16. Література, що використана при підготовці виставки
• «А казали: нема слуху...» // Культура і життя. – 2005. – 20 квіт. – С. 8.
• Ануфрієва, О. Олександр Білаш: «Я з пісні народної виріс» / О. Ануфрієва // Дзеркало тижня. —
2013. – 30 берез.– 5 квіт. – С. 11.
• Білаш, О. Олеся Білаш: «Батькові поталанило – його пісні не зіпсували» // Демократична
Україна. – 2011. – 11 берез. – С. 19.
• Білаш, О. Олеся Білаш: «Хочу продовжити життя батькових творів» // Україна молода. – 2011. –
4 берез.
• Білаш Олександр Іванович // Митці України : енциклопед. довід. / упоряд.: М. Г. Лабінський, В. С.
Мурза. – Київ, 1992. – С. 67.
• Білаш-Остапенко, Л. І. Олександр Білаш: «Я музику й поезію – однаково люблю» / Л. І. Білаш-
Остапенко // Демократична Україна. – 2006. – 4 берез. – С. 10 ; Слово Просвіти. – 9– 15 берез. –
С. 14-15.
• Булат, Т. Повернення до рідного порога / Т. Булат // Культура і життя. – 1990. – 6 трав.
• Гордійчук, М. Пісня душі / М. Гордійчук // Музика. – 1981. – № 3. – С. 2-3.
• Даньшина, Т. Постать Олександра Білаша в контексті розвитку української культури другої
половини XX століття / Т. Даньшина // Київське музикознавство. Культурологія та
мистецтвознавство. – 2012. – Вип. 42. – С. 253–258.
• Кузик, В. З пісенної криниці // Київська правда. – 1975. – 11 лют.
• Кучеренко, JI. Берег пісні Білаша / Л. Кучеренко // Дзеркало тижня. – 2006. – 30 черв.
• Немирович, І. О. О. Білаш / І. О. Немирович. – Київ : Музична Україна, 1979. – 70 с. : іл.
(Творчі портрети українських композиторів).

17. • Линник, М. Дорога до пісні / М. Линник // Літературна Україна. – 2006, – 8 черв, – С.
4.
• Олійник, Б. «Я з пісні народної виріс» / Б. Олійник // Літературна Україна. – 2009. –
19 берез. – С. 1, 8.
• Павличко, Д. «Із Олександром Білашем пощастило у 1964 році написати нашу головну
пісню «Два кольори», яку КДБ вважало гімном ОУН» // Культура і життя. – 2014. – 7
берез. – С. 4.
• Панкратьєв, С. Градизька груша, яка виколисала Олександра Білаша / С. Панкратьєв //
Правда Украины. – 2005. – 10– 16 нояб. – С. 24.
• Станішевський, Ю. Літературні герої на оперній сцені / Ю. Станішевський //Музика. –
1985. – № 5. – С. 8-9.
• Станковий, Є. Його неповторний пісенний світ / Є. Станковий // Культура і життя. –
2009. – 11 берез. – С. 3.
• Станковий, Є. Його неповторний світ / Є. Станковий // Літературна Україна. – 2010. –
5 серп. – С. 8.
• Ткач, М. Творець ментальності / М. Ткач // Культура і життя. – 2001. – 6 жовт.
• Швачко, Т. Поема про Київ / Т. Швачко // Музика. – 1982. – № 3. – С. 8.
• Шитюк, М. М. Білаш Олександр Іванович / М. М. Шитюк // Землі української постаті
знані / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров. – Миколаїв, 2011. – С. 59–61.
Підготовула зав. відділом мистецтв Н. А. Войтюк