самоосвіта, управління самоосвітою, підвищення професійної компетентності учителя; методи,форми, зміст самоосвіти, етапи і завдання

1. Стасів В.А.

3. Нарада заступників директорів з
навчально-виховної роботи.
2012 рік

4. 1. Удосконалення рівня професійної
компетентності – один з основних напрямків
реформування системи освіти. Сучасна
педагогіка має потребу у висококваліфікованих
спеціалістах, які здатні творчо підходити до
організації навчально-виховного процесу та
досягати високих якісних результатів.
Саме зростання фахового рівня кожного
педагога окремо і всього педагогічного
колективу в цілому є однією з найважливіших
умов забезпечення ефективного функціонування
освітнього закладу

5.  « Педагогічні та науково-педагогічні
працівники зобов’язані постійно підвищувати
професійний рівень, педагогічну майстерність,
загальну культуру».
Закон України « Про освіту»
 « Підготовка педагогічних і науково-
педагогічних працівників, їх професійне
самовдосконалення – важлива умова
модернізації освіти »
Національна доктрина розвитку освіти

7. 2. На сьогодні існують різноманітні
колективні та індивідуальні форми і методи
підвищення професійної майстерності учителя,
передусім самоосвіти: методичні об'єднання,
семінари, педагогічні читання, консультації
тощо, вчителі мають доступ до інтернету… Все
це приводить до випадкового механічного
набору, послаблення цілісності і єдності… І
тому напрошується висновок про
необхідність обгрутованого та
організаційного управління самоосвітою

8. 3. З деякого часу в управлінні
роботою з педагогічними кадрами втручання
керівників школи у процес підвищення
професійної майстерності вчителя стало
вважатися негативним, неетичним - все
віддано на розуміння вчителя. Але, як
показує досвід, самоосвітня робота вчителя
в сучасних умовах – умовах різноманітних
інновацій, чи не найбільше потребує
управління. Отже, ще один висновок:
думка про те, що самоосвіта – це
неконтрольований, непланований процес,
є помилкою.

9. Нарада заступників директорів з
навчально-виховної роботи.
2012 рік

10. Самоосвіта – постійна
діяльність учителя, спрямована на
розширення й поглиблення знань і
умінь, підвищення рівня професійної
компетентності
Шлях від епізодичної самоосвітньої
діяльності учителя до планової
усвідомленої самоосвіти пролягає через
осмислення й створення особистої
«Я – концепції»
Самоосвіта – постійна
діяльність учителя, спрямована на
розширення й поглиблення знань і
умінь, підвищення рівня професійної
компетентності
Шлях від епізодичної самоосвітньої
діяльності учителя до планової
усвідомленої самоосвіти пролягає через
осмислення й створення особистої
«Я – концепції»

12. «Вчинок – Я» - професійно-педагогічне
вдосконалення
- домінування внутрішнього
контролю
«Образ – Я» - соціальне порівняння себе з
іншими
- самоствердження
«Ставлення – Я» – самооцінка педагогічних
здібностей і професійних якостей
« Я – концепція»

13.  прагнення до постійного самовдосконалення;прагнення
до самовираження ;
 прагнення самореалізації та самоствердження
особистості;
 професійне зростання;
 розширення кругозору;
 підвищення рівня розвитку усіх видів компетентностей;
 наявність пізнавальної зацікавленості;
 створення позитивного іміджу серед учнів, батьків,
колег;
 підвищення кваліфікаційної категорії під час атестації;
 отримання нагород;
 підвищення особистісного рейтингу на різних рівнях
підпорядкування.

14.  Самооцінка – вміння оцінювати свої можливості;
 Самооблік – вміння брати до уваги наявність своїх
якостей;
 Самовизначення – вміння вибирати своє місце в
житті, в суспільстві, усвідомити свої інтереси;
 Самоорганізація – вміння знайти джерело пізнання
й адекватні своїм можливостям форми
самоосвіти, планувати, організовувати робоче
місце та діяльність;
 Самореалізація - реалізація особистістю своїх
можливостей;
 Самокритичність – вміння критично оцінювати
переваги та недоліки власної роботи;
 Самоконтроль – здатність контролювати свою
діяльність;
 Саморозвиток – результат самоосвіти.
Бухлова Н.Б

15.  Принцип цілісності
(системність самоосвітньої діяльності).
 Принцип діяльності
(практична спрямованість роботи).
 Принцип мобільності
(відповідність змісту самоосвіти рівню
професійної компетентності).
 Принцип самореалізації
(впровадження в життя своїх внутрішніх
можливостей та здібностей).

16.  дослідницька робота над науково-
методичною проблемою;
 вивчення наукової, методичної та
навчальної літератури;
 участь у колективних та групових формах
методичної роботи;
 вивчення досвіду колег;
 теоретична робота та практична
апробація своїх матеріалів.

17.  Діагностика
 Анкетування
 Тренінги
 Моделювання ситуацій
 Розробка уроків та позакласних заходів
 Самостійна діяльність – складання
індивідуальної програми із самоосвіти
 Самоаналіз та самозвіт

18. Індивідуальні Колективні
• Розробка програм
експериментальної
роботи.
• Складання авторських
методичних
рекомендацій.
• Розробка авторських
програм.
• Публікації в пресі.
• Проведення
авторських семінарів.
• Наставництво
• Майстер-класи
• Огляд в Інтернеті
• Читання метод. літ-ри
• Педагогічна рада
• Робота МО
• Творчі та динамічні
групи
• Лекції
• Школа молодого
вчителя
• Педагогічні читання
• Методичні декадники
• Семінари
• Курси
• Ділові ігри

19.  І етап – профадаптаційний
( зі спеціаліста на ІІ категорію);
 ІІ етап – самовизначення
( з ІІ категорії на І категорію );
 ІІІ етап – самоактуалізації
( з І категорії на вищу );
 ІV етап – самореалізації
( з вищої категорії на здобуття звання )

20.  При організації самоосвітньої діяльності
неприпустима формальність. Зрозуміло, що
вимоги до учителя – початківця та учителя із
стажем різні.
 При переході вчителів від однієї
кваліфікаційної категорії до іншої
обов’язково слід будувати самоосвітню
роботу згідно з результатами атестації.

21. Індивідуальні Колективні
Стажування Відвідування школи
молодого вчителя.
Навчання у процесі
контролю та експертної
оцінки керівників школи.
Пасивна участь у
різноманітних
семінарах шкільного та
районного рівня.
Відвідування уроків
вчителів– наставників.
Відвідування
консультпункту.
Форми самоосвіти

22.  Первинне ознайомлення з професією.
 Пошук базових педагогічних ідей.
 Виявлення своїх слабких сторін та
можливостей професійного росту.
 Поповнення педагогом базових предметних
знань ( дидактичних, методичних, психолого-
педагогічних, загальнокультурних ) згідно з
результатами діагностики.
 Формування професійно важливих умінь і
навичок.
 Ознайомлення з системою роботи колег.
 Моделювання особистої системи роботи.
 Оволодіння технологією розробки
індивідуальної системи роботи.
 Вироблення концепції педагогічної діяльності.

23. Індивідуальні Колективні
Навчання у процесі
контролю та
експертної оцінки
керівників школи.
Активна участь у
різноманітних семінарах
шкільного та районного
рівня.
Відвідування уроків
вчителів –
наставників.
Участь у роботі творчих та
динамічних груп.
Форми самоосвіти

24.  Експериментальна апробація теоретичної
моделі.
 Поглиблення зв’язків між головними
компонентами особистої системи роботи
вчителя.
 Розвиток професійно важливих умінь і
навичок.
 Вивчення передового педагогічного досвіду.
 Пошук оригінальних педагогічних прийомів
навчання.
 Усунення з системи роботи форм і методів
діяльності, ефективність яких не є
підтверджена практикою.

25. Індивідуальні Колективні
Розробка програм
експериментальної роботи.
Активна участь у
різноманітних семінарах,
конференціях, фестивалях
педагогічних ідей.
Складання авторських
методичних рекомендацій.
Розробка авторських програм.
Участь у роботі районних
та обласних творчих груп.
Публікації в пресі.
Презентація досвіду роботи.
Проведення авторських
семінарів.
Форми самоосвіти

26.  Суттєве оновлення теоретичної моделі
системи роботи новими формами та
методами діяльності.
 Розробка методичних продуктів
( авторських програм, авторських
факультативів…)
 Осмислення власного досвіду та його
систематизація.

27. Індивідуальні Колективні
Наставництво. Керівництво школою
молодого вчителя.
Майстер – клас. Участь в апробації
навчально-
методичного
комплексу.
Видавнича діяльність.
Створення монографій.
Експертна робота. Участь у роботі
обласних творчих
груп
Проведення серії відкритих заходів.
Авторські курси.
Форма самоосвіти

28.  Визначення оптимального варіанта
взаємозв’язку компонентів системи та їх
особливості.
 Відсутність принципових протиріч між
головними компонентами та суб’єктами
педагогічного процесу в умовах
створеної системи.
 Розповсюдження особистого досвіду.
 Науково-дослідницька діяльність.
 Експериментальна робота.

29. це
Необхідна
потреба кожного
педагога
Обов'язкова
вимога
суспільства

30. Нарада заступників директорів з
навчально-виховної роботи.
2012 рік

31. У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ
ЗАКЛАДІ РОБОТУ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ
СЛУЖБИ ОЧОЛЮЄ
ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НАВЧАЛЬНО-
ВИХОВНОЇ РОБОТИ.
У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ
ЗАКЛАДІ РОБОТУ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ
СЛУЖБИ ОЧОЛЮЄ
ЗАСТУПНИК ДИРЕКТОРА З НАВЧАЛЬНО-
ВИХОВНОЇ РОБОТИ.

32.  Задоволення інтересів педагогів у
постійному підвищенні свого професійного
рівня.
 Стимулювання творчого потенціалу
вчителя на основі сучасного освітнього
рівня, досвіду практичної діяльності й
соціального запиту суспільства.

33.  Мотивація самоосвітньої діяльності вчителя
 Озброєння педагога знаннями з сучасної
педагогічної науки і практики, педагогічної
творчості
 Формування й розвиток умінь і навичок
самоосвітньої діяльності педагога
 Розвиток особистісних якостей учителя
 Стимулювання й організація
експериментальної та дослідницької
діяльності вчителя

34.  Аналітико-прогностична ( здійснення
діагностики і спонукання до самоосвіти)
 Планування (допомогти у формуванні
проблеми і очікуваних результатів)
 Організаційно-координаційна (підбір
літератури, консультації, організація показу
успіху)
 Контрольно-оцінна (планування системи
внутрішньошкільного контролю)
 Регулятивно –корекійна (оцінко прогресу і
результатів, вихід на нову проблему)

35. 1. Інфомаційно - аналітичний етап (збір і аналіз
інформації про рівень професійної компетенції)
2. Прийняття управлінського рішення (визначення
професійних запитів і потреб учителів щодо професійного
вдосконалення, щодо форм і методів)
3. Етап постановки цілей і прогнозування
результатів (з'ясування кола проблем вчителів, створення
моделі діяльності педагога і педагогічного колективу в цілому)
4. Планування діяльності (складання, визначення завдань,
основних напрямків роботи,координація, погодження планів з
громадськими, науковими, методичними та іншими організаціями)
5. Управлінський етап ( залучення всього колективу до
творчої співпраці згідно поставлених завдань)
6. Етап регулювання і корекції (аналіз роботи, з'ясування
позитивних і негативних моментів в організації діяльності,
самоаналіз, визначення рівня досягнень)

37. ЗДНВР
Відображення у планах здійснення основних функцій з
підвищення самоосвітньої діяльності вчителів (аналітико-
прогностичної, планування, організаційно-координаційної,
контрольно-оцінної, регулятивно-корекційної,соціально-
психологічної, цільової)
Спрямованість усіх форми самоосвітньої діяльності
педагогів на вирішення власної н/м проблеми, яка
випливає з єдиної н/м проблеми школи
Наявність анкет, діагностичних карт педагогічної оцінки та
самооцінки готовності вчителя до саморозвитку, карт
особистого зростання майстерності педагогів (методичних
карток(облік діяльності, результати роботи, навчальних досягнень
учнів)
Наявність методичних рекомендацій

38. Вчитель
Наявність перспективного плану самоосвіти або
програму роботи над проблемою ( на 5 років)і
плану самоосвіти на рік
Відображення у планах всіх компонентів
самоосвіти
(науково-дослідницька робота над науково-методичною
проблемою; вивчення наукової, методичної та навчальної
літератури; участь у колективних та групових формах
методичної роботи; вивчення досвіду колег; теоретична робота
та практична апробація своїх матеріалів)
Відповідність змісту самоосвіти рівнево-
кваліфікаційні диференціації
Відповідність науково-методичної проблеми,над
якою працює вчитель, науково-методичній
проблемі, над якою працює школа

39.  Квардіціус Л.В. Професійна самоосвіта вчителя. «Управління школою», №
13,2006 р.
 Ткаченко Т. Робота з педагогічними кадрами. «Управління школою», № 4 ,
2006 р.
 Тевлін Б.Л. Професійна підготовка вчителів. Харків « Основа », 2006 р.
 Григора В.В. Робота з педагогічними кадрами. Харків « Основа », 2006 р.
 Скорик Т. Вивчення мотивації творчої педагогічної діяльності. «Управління
школою».,№ 10-12, 2006 р.
 Радченко А.Є. Організація самоосвітньої діяльності вчителів на
моніторинговій підставі. «Управління школою», № 26-28, 2005 р.
 Кир’янова І.В. Організація методичної роботи в школі. « Управління
школою», № 11, 2004 р.
 Масликова І. Модель педагогічного керівництва самоосвітньою діяльністю
педагогів у системі методичного менеджменту. « Управління школою », №11,
2004 р.
 Мануйленко С.В. Організація методичної роботи у школі. Карта підвищення
кваліфікації та самоосвіти вчителів. « Управління школою », № 1, 2005 р.
 Радченко А.Є. Моніторинг професійної педагогічної компетентності вчителя.
« Управління школою», № 35-36, 2005 р.