Формування ключових навичок.docx

1. ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ТА ІНОВАЦІЙНИХ НАВИЧОК
ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ.
Вступ.
Сучасна молодь виростає у стрімкому світі. Нові технології, ринки
праці та цифрові канали відкривають не тільки нові можливості, вони також
створюють нові виклики для майбутніх громадян та робочої сили у світі.
Щоб бути повністю підготовленими до життя та роботи у світовій економіці,
важливо, щоб молоді люди мали можливість розвивати правильні навички.
Світ змінюється з такою швидкістю, якої ми раніше не бачили, Інтернет
відкрив доступ до величезного простору інформації, і учні повинні бути
оснащені так званими навичками 21 століття для роботи з цією інформацією.
Сьогодні учитель-предметник має не тільки дати дітям знання з певної галузі
науки чи мистецтва, а й сформувати ті навички, що допоможуть молодим
людям досягнути високих результатів у майбутньому, в повній мірі
реалізувавши свій творчий потенціал.
Оскільки підростаюче покоління працюватиме в умовах, з якими
абсолютно не знайомі його батьки, то й вчителям-предметникам теж
доведеться пристосовуватися до змін, аби не відстати від своїх учнів. Уже не
достатньо просто давати дітям знання з англійської чи української мови,
математики чи хімії, біології чи астрономії. Хороший учитель майбутнього –
це той, хто органічно поєднує традиційні риси доброго педагога з
кардинально новими здібностями.
Освітня програма «Партнерство з підтримки навичок ХХІ століття»
виділяє три групи навичок, які повинні сформувати вчителі у своїх учнів:
 навчальні та інноваційні;
 уміння опрацьовувати інформацію, комп’ютерні та медіа навички;
 життєві та кар’єрні (професійні) навички.
Але як органічно інтегрувати вивчення таких навичок у сталу шкільну
систему? Як змінити навчальну модель без додаткового навантаження на
вчителів? Чи можливо поєднати формування навичок ХХІ століття з
вивченням іноземної мови в школі? Безсумнівно. Головною метою вивчення
іноземної мови в навчальному закладі є формування комунікативної
компетенції на основі мовних знань і навичок. Комунікативність, навички
соціокультурної взаємодії, здатність мислити й оцінювати – навички ХХІ
століття, оволодітиякими в повній мірі можна, лише добре розуміючи людей
різних національностей. Вивчення мови представника іншої країни, в свою
чергу, полегшує процес комунікації, взаєморозуміння і співпраці.
Навчальні та інноваційні навички.
Найбільш важливою вважається перша група навчальних та
інноваційних навичок. До цієї групи навичок належать критичне мислення і
вміння приймати рішення, креативність та інноваційність, комунікативні
навички та співпраця. Розвиток критичного мислення і вміння приймати
рішення – основа будь-якої навчальної діяльності. Якщо раніше вважалось,
що знання спочатку треба отримати, а вже потім застосовувати, то останні
дослідження вказують на покращення результатів навчання у випадку
використання знань вже у процесіїх здобутку. Учень, що оволодіє навичками

2. критичного мислення ще в дитинстві, у дорослому житті вмітиме
розмірковувати, аналізувати, робити висновки та приймати зважені рішення.
Ознаки учня , який мислить критично:
- вміє сприймати думки інших критично;
- компетентний;
- небайдужий у сприйнятті подій;
- допитливий;
- здатний до діалогу і дискусії.
Креативність та інноваційність – навички, що допомагають
вирішувати старі питання новими методами, модифікувати наявні технології
та винаходити нові. Донедавна вважалося, що творчість – риса, властива
певній особистості від народження. Та це не зовсім так. Заохочуючи
допитливість своїх учнів, учитель шляхом спроб і помилок виховує в них
креативність.
Добре розвинені комунікаційні навички дозволяють правильно
формулювати власні думки і ефективно співпрацювати з іншими. У свою
чергу співпраця, що передбачає гнучкість, відповідальність за результат
спільної діяльності, допомагає усвідомити роль продуктивного спілкування
для розвитку всього суспільства.
Викладання іноземних мов займає важливе місце в системі освіти в
зв’язку з активними соціальними та інформаційно-технічними змінами в
сучасному житті, збільшеною потребою в міжнародному та міжкультурному
спілкуванні.
Реформування системиосвіти, що здійснюється в Україні, передбачає,
що основною метою навчання має бути не “озброєння” учнів сумою знань,
умінь і навичок з окремих предметів, а розвиток особливостей учнів,
формування якостей що їх потребує життя. На перше місце в оцінюванні
результатів навчання з іноземної мови на всіх ступенях школи винесено
вміння ефективно здійснювати різні види мовленнєвої діяльності: слухання,
говоріння, читання та письмо. Мовленнєва робота на уроці допоможе
зорієнтувати шкільне навчання мови на розвиток мислення, мовлення учнів,
якщо принципово важливими вважати такі моменти:
- учні вчаться висловлювати власну думку й обґрунтовувати її;
- визначаючи можливість різних поглядів на проблему, зіставляють їх,
здатні змінити свою думку в разі переконливих аргументів на користь іншої
точки зору;
- учні пов’язують обговорену проблему з життям, з власним досвідом;
- обмежують у часі своє висловлення, щоб дати можливість для
висловлення співрозмовникові;
- уважно, не перебиваючи , слухають іншого, уміють бути щедрими на
позитивну оцінку й стриманими, коректними у разі незгоди з іншими.
Думаю, що вчитель повинен ретельно спостерігати за тим, як учні
відбудовують для себе зміст тексту та пов’язують його з життям. Хтось може
мислити поверхньо, а хтось глибоко, але треба намагатися організувати
заняття таким чином, щоб у дітей палали очі, ніхто не залишався осторонь, а
методи та прийоми, використані на уроці, забезпечили вільний діалог між
вчителем та учнем, давати можливість вислухати, посперечатись, разом

3. шукати вирішення проблем, долати труднощі. Важливо, щоб вчитель
допомагав учням правильно поставити перед собою конкретні завдання, а
також навчити аналізувати процес наближення до мети. Учні можуть
складати “ плани особистого розвитку ”, а вчитель повинен цілеспрямовано
розвивати навички свідомого відношення до всього, що учні бажають, що
будуть робити в житті. Можна запропонувати учневі замислитись: з якою
метою він приходить на сьогоднішній урок, що він робить для досягнення
цієї мети, як він дізнається, в якому напрямку він просувається. Навчаючи
учнів критично мислити, учителі допомагають їм подивитись на будь-яку
життєву ситуацію з різних сторін, ставити запитання: Чому це так? Кому
вигідна ця ситуація? Про що ще можна дізнатись? Що можна зробити?
Критично міркуючи учні не скаржаться на проблему, а намагаються її
вирішити.
Думаю, що діалоговий характер методик критичного мислення сприяє
активізації роботи учнів, становленню гармонійно розвинутої особистості.
Методики критичного мислення виробляють уміння працювати в парах,
малих групах, швидко та якісно опрацьовувати тексти, гнучко входити в
ситуації. Творчийпроблемний характер викладання англійської мови сприяє
розвитку уяви, фантазії, відчуття новизни. Такий підхід допомагає побачити
проблему як уперше, нову.
Мозковий штурм.
Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко
використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми.
Мозковийштурм спонукає учнів проявлятиуяву та творчість, дає можливість
їм вільно висловлювати свої думки.
Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоб зібрати
якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого
періоду часу.
Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного
питання (його краще записати на дошці) пропоную всім висловити ідеї,
коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.
Записую усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх
виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.
Варіант «мозкового штурму» – «мережа» чи «кульки». Тут пускове слово
(питання) пишеться в «кульці» в центрі сторінки. Коли обговорюються
споріднені проблеми, вони записуються на папері із зазначенням зв'язку.
Водночас «мозковий штурм» «вільного» типу дає можливість за дуже
короткий період (три-п'ять хвилин) записати ідеї, що виникли. Обидва
варіанти мають на меті заохочувати вільне висловлювання ідей. Навчаючи –
учусь.
Акваріум.
Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності
учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій
групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку.
Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі
навички групової роботи.

4. Об'єдную учнів у групи по 4–6 осіб і пропоную їм ознайомитися із
завданням. Одна з груп сідає в центр класу (або на початку середнього ряду в
класі, де стоять парти). Це необхідно для того, щоб відокремити діючу групу
від слухачів певною відстанню. Ця група отримує завдання для проведення
групової дискусії, сформульоване приблизно так:
— прочитайте завдання вголос;
— обговоріть його в групі;
— за 3–5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію. Доки
діюча група займає місце в центрі, знайомлю решту класу з завданням і
нагадую правила дискусії у малих групах. Групі пропонується вголос
протягом 3–5 хвилин обговорити можливі варіанти розв'язання проблемної
ситуації. Учні, що знаходяться у зовнішньому колі, слухають, не
втручаючись у хід обговорення.
Після цього місце в «Акваріумі» займає інша група й обговорює
наступну ситуацію.
Магічні дрібнички.
Застосовуючидля записів результатів групової роботивеликі листи
паперу і маркери, пам'ятайте, що різні кольориє доречнимив різних
ситуаціях. Особливо цестосується червоногоі чорного. Червоний – знак
підвищеної уваги. Використовую його переважно для підкреслювання чи
іншого виділення вже написаного іншими кольорами. Щодо чорного
кольору, то користуюся ним тоді, коли хочу ще більше підсилити увагу до
написаного, або тоді, коли те, що пишу, є неприємним, небажаним, недобрим
і його варто змінити.
Мікрофон.
Різновидом загально-груповогообговорення є технологія «Мікрофон»,
яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи
на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
1. Ставлю запитання класу.
2. Пропонуюкласу якийсь предмет (ручку, олівець тощо), який виконуватиме
роль уявного мікрофона. Учні передаватимуть його один одному, по черзі
беручи слово.
3. Надаю слово тільки тому, хто отримує «уявний» мікрофон.
4. Пропоную учням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5–1
хвилину).
5. Не коментую і не оцінюю подані відповіді.
Heзакінчені речення.
Цей прийом часто поєднується з «Мікрофоном» і дає можливість
ґрунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати
їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати
стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем,
відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
Ажурна пилка («Мозаїка», «Джиг-со»).
Технологію використовую для створення на уроці ситуації, яка дає
змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за
короткий проміжок часу. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися,
навчаючи.

5. 1. Щоб підготувати учнів до уроку з великим обсягом інформації, підбираю
матеріал, необхідний для уроку, і готую індивідуальний інформаційний пакет
для кожного учня (матеріали підручника, додаткові матеріали – вирізки з
газет, статті тощо).
2. Готую таблички з кольоровими позначками, щоб учні змогли визначити
завдання для їхньої групи. Кожен учень входитиме у дві групи – «домашню»
й «експертну». Спочатку об'єдную учнів у «домашні» групи (1,2, 3), а потім
створюю «експертні» групи, використовуючи кольорові позначки, що їх
попередньо роздаю учням. У кожній домашній групі всі її учасники повинні
мати позначки різних кольорів, а у кожній експертній – однакові.
3. Розписую учнів по «домашніх» групах від 3 до 5 чоловік, залежно від
кількості учнів. Кожен учень має бути поінформований, хто входить до його
«домашньої» групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Даю
домашнім групам порцію інформації для засвоєння, кожній групі – свою.
Завдання домашніх груп – опрацювати надану інформацію та опанувати нею
нарівні, достатньому для обміну цією інформацією з іншими.
4. Після завершення роботи домашніх груп пропоную учням розійтись по
своїх«кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми (своєї
частини інформації). Наприклад, збираю усіх «червоних» біля дошки, а всіх
«синіх» – у холі. В кожній групі має бути представникіз кожної «домашньої»
групи.
5. Кожна експертна група повинна вислухати всіх представників домашніх
груп і проаналізувати матеріал в цілому, провести його експертну оцінку за
визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали
складні або великі за обсягом).
6. Після завершення роботи пропоную учням повернутися «додому». Кожен
учень має поділитися інформацією, отриманою в експертній групі з членами
своєї «домашньої» групи. Наприклад, всі учні під номером 1 повинні
зустрітися перед класом. У «домашніх» групах має бути по одній особі з
експертних груп. Учні мають намагатися донести інформацію якісно і в
повному обсязі членам своєї домашньої групи за визначений учителем час.
Завданням домашніх груп у цьому випадку вже є остаточне узагальнення та
корекція всієї інформації
Метод ПРЕС.
Метод навчає учнів вироблятий формулювати аргументи,
висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі,
переконувати інших.
Роздаюматеріали, у яких зазначено чотириетапи методу ПРЕС:
1. Висловіть своюдумку, поясніть, у чомуполягає ваша точказору(I think
that, to my mind, according my experience, to my opinion);
2. Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чомуґрунтуються докази
(the fact, the point is that);
3. Наведіть приклади, додатковіаргументи на підтримку вашої позиції,
назвіть факти, які демонструють ваші докази(for example, for instance);
4. Узагальніть своюдумку (зробіть висновок, починаючисловами:(as a
result, in the upshot, in the end, finally, in the long run, in the final analysis);

6. Асоціативний кущ.
Будова асоціативного куща розвиває логічне мислення, уяву, пам‫ۥ‬ять. За
допомогоювиразів учні висловлюють свої думки за темою і будують все це у
формікуща.
У своїй практиці намагаюся органічно поєднувати урок, домашню,
позакласну роботу, що забезпечує ефективне формування комунікативної
компетентності учнів, сприяє розвитку в учнів самостійності, комунікативно-
пізнавальної й соціальної активності.
Впровадження технології критичного мислення на уроках англійської
мови реалізується через три фази уроку – виклик, осмислення, рефлексію –
шляхом застосування таких форм і прийомів роботи, як«Асоціативний кущ»,
«Мікрофон», «Fishbone», «Мозковий штурм», «Снігова грудка», «Дерево
рішень» тощо.
Фаза виклику.
Я вважаю, що дуже важливим є ще і те, як вчитель починає свій урок.
Початок уроку – активізація процесу мислення. Як відбудеться постановка
навчальної мети, ознайомлення з нею учнів, залежить розуміння учнямитого,
що вони робитимуть сьогодні на уроці та наскільки якісно це буде ними
зроблено. Треба застосовувати такі методи, щоб учні можливо самі
побудували її виходячи з формулювання теми уроку. Крім того, потрібно
зауважити, що фаза «Виклику» передбачає такі етапи: розминка,
обґрунтування навчання, актуалізація.
На етапі «Актуалізації» відбувається визначення мети уроку, що
сприяє розвиткові внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми з
предмету. На цьому етапі я пропоную учням подумати і пригадати якомога
більше інформації, яку вони вже знають з певної теми. Підводжу їх до
формулювання запитань,осмислення матеріалу, відповідей на попередні
запитання і визначення нових. Прагну викликати зацікавленість та інтерес.
Пропонуювикористовувати, наприклад, такі методи, як “ мозковий штурм ”,
або метод “ прогнозування ”. Думаю, що вчитель повинен використовувати
різні методи - від найпростіших до більш складних; від тих, що є
колективними – до тих, що передбачають певний рівень самоорганізації,
коли учні спочатку працюють з вчителем, як з партнером, а потім самостійно
в групах.
Наприклад, під час групової роботи я пропоную учням “ пам’ятки-
підказки ”, які стосуються не тільки змістового, а й процесуального процесу:
- Уважно прочитай 1 абзац.
- Закрий книжку та сформулюй питання типу “ Чому........? Як........? Де......?
Якби........., щоб ти..........? і т.д.
- Уважно вислухай відповідь партнера, постав додаткові питання.
- Використовуй словник у разі необхідності.
- Переконайся, що твій партнер зрозумів ситуацію.
- Закрий книжку і пригадай в що були одягнуті діти у парку тощо.
Часто пропонуюучням творчевирішення проблеми – “ Огляд галереї ”,
де вони розвивають свої вміння пов’язати нову інформацію з продуктами
своєї діяльності. Під час проведення дискусій на актуальні теми разом з

7. учнями приймаю участь у грі “ Чарівний мікрофон ”, яка вчить швидко
реагувати на поставлене питання з позитивної або негативної позиції. Під
час побудови діаграми Венна, учні вчаться знаходити спільні та відмінні
риси того чи іншого явища, порівняти себе з іншими людьми, зробити певні
висновки. Працюючи над вирішенням тієї чи іншої проблеми, пропоную
своїм учням і таку роботу в групах, як “ Акваріум “, коли одна група учнів
активно дискутує у центрі класу, а інша спостерігає за дискусією, уважно
прислуховуючись до думок своїх однокласників, а потім кожен висловлює
свою позицію щодо проблеми, становлячись біля того учня, ідеї якого він
підтримує. Цей вид роботи на уроці потребує великої уваги учня, вміння
аналізувати ідеї, робити певні висновки.
Робота в групах по 4 – 6 чоловік учить школярів відчувати себе
частиною одного цілого та нести відповідальність за спільний результат.
Аби навчити дітей співпрацювати з будь-якими людьми, за потреби йти на
поступки і домовлятися, розподіл на групи має відбуватися спонтанно. Діти
не повинні ділитися за принципом товаришування. Звичайно, не кожній
групі, де діти не дружать одне з одним, вдається виконати поставлене
завдання. Але негативний результат – теж результат.
Наприклад для учнів молодших класів, при вивченні будь - якої теми,
я завжди готую відповідний до теми відео матеріал, вводжу нову лексику за
допомогою ігрових моментів,створюючи умови для творчого розвитку
учнів,для повторення лексики попередніх уроків використовую метод
«Снігова грудка». Викладаючи англійську у молодшій школі я приділяю
максимальну увагу парній та груповій роботі. Розігрування діалогів та
рольові ігри дають школярам можливість не тільки застосовувати здобуті
знання на практиці, а й вчитися слухати одне одного, розуміти, не боятися
висловлюватись, а значить, і ефективно спілкуватися та взаємодіяти.
У 5 класі при вивченні теми «Weather» я використовую метод
«Мозковий штурм», пропонуючи учням скласти поради друзям, який одяг
обрати для тієї чи іншої погоди. Пропозиції учнів не оговорюються, не
критикуються,лише стисло фіксуються. У 6 класі при вивченні теми «Sport»
я використовуюметод «Асоціативний кущ». Визначаю тему одним словом, а
учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку
виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Я, або учень фіксуємо
відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово зростає. У 9 класі
при вивченні теми «Environment», я використовую метод «Товсті або Тонкі
запитання», пропонуючи учням визначити за допомогою запитань «How
green are you?». Ці методи дають можливість розвивати такі вміння і навички
критичного мислення, як гнучкість в адаптуванні до життєвих ситуацій,
самостійність у прийнятті рішень.
Фаза осмислення.
Друга фаза - осмислення змісту, якій відводиться значна частина
часу, полягає в пошуку та осмисленні матеріалу, знаходженні відповідей на
попередні запитання та визначенні нових, намаганнях відповісти на них для
побудови нового власного знання, оцінювання певної інформації. На цьому
етапі порівнюємо очікування учнів з тим, що вивчається, здійснюємо їх
перегляд та висловлюємо нові факти.

8. На другій фазі уроку для формування комунікативної
компетентності,я використовую презентації або відео фільми , критичне
читання тексту самостійно, у парах, його аналіз, редагування, застосовуючи
різні методи і прийоми: « «Оберипозицію», «Дискусія», «Читання з
маркуванням тексту», «Керованечитання», «Порушена послідовність»,
«Лови помилку», «Речення з відкритим кінцем». Ці методи можуть
застосовуватисяу будь якомукласі і розвивати уміння критично працювати
з інформацією, виділяти найголовніше й найсуттєвіше, висувати й
обґрунтовуватигіпотези розв’язання проблеми, робитиузагальнення, зістав-
ляти з аналогічними або альтернативними варіантами розв’язання,
установлювати закономірності, робитиаргументовані висновки.
Фаза рефлексії.
Метою навчання на цьому етапі є узагальнення основних ідей та
інтерпретація визначених, обмін думками, виявлення особистісного
ставлення до проблеми, оцінювання процесу навчання та з’ясування
додаткових запитань, які виникли під час уроку. Необхідна не тільки для
того, щоб вчитель перевірив пам'ять своїх учнів, але і для того, щоб вони
самостійно могли проаналізувати чи змогли вони досягти поставленої мети.
На цьому етапі я використовую наступні види завдань: повернення до
ключових слів Т або F(вірні-невірні), відповіді на запитання написання
творчих робіт (есе, листа,твір).
Розглянутіприйомирозвиткукритичного мислення на уроках
англійської мови дають можливість урок провестиефективнішим, творчим та
результативнішим.
Маючи певний життєвий досвід, своє ставлення до оточуючого світу
учні можуть втілити свої ідеї з приводуцього у своїхтворчихпроектах.
Реалізовувати метод проектів можна розпочинативжев молодшій школі.
Зрозуміло, що повноцінний проект учням 6 – 9 років не під силу. Але давати
завдання, що підготують їх до самостійної діяльностів середній і старшій
школі можна. Наприклад, під час вивчення теми “Holidays” у першому класі
мої учні одержализавдання намалювати листівку привітання до дня
народження. На уроці закріплення матеріалу, учні презентували свою
листівку і вітали одинодного, використовуючивідповідну лексику. Під час
вивчення теми “My family” в другомукласі мої учні одержали завдання
намалювати власну родину На уроці вивчення нового лексичного матеріалу
учні підписали членів своєї родинина малюнку. А на наступному занятті
вони зробиликороткіповідомлення і познайомилиоднокласників зі своєю
сім’єю, тим самим презентуючи свою роботу.
Такі індивідуальні міні-проекти з часом мають «вирости»в групові
проектні роботи, на виконання яких учням старших класів знадобиться
більше часу і витрачених зусиль на пошук інформації та вид презентації
готової роботи. Це може бути мультимедійна презентація, короткийвідео
сюжет чи невеличкий словник для молодшихшколярів, проілюстрований
групою. У будь-якомувипадку готовийпроект повинен мати адресата – того,

9. кому він буде показаний, окрім учителя.
Працюючи над проектамивони аналізують нову інформацію, читають
додатковулітературу, проявляють свої організаторськіздібності. Щоб
створитицікавий, захоплюючий проект треба дійсно критично мислити,
вміти швидко реагувати на питання опонентів, проявитисвою активну
громадськупозицію. Наведу декілька прикладів, які я використовую у своїй
практиці під час роботинад певними темами:
Learning Foreign Languages:
 Make up a list of ways in which you can make
learning English more like learning your own
language
 Make up a project “ What makes a good teacher
of a foreign language ”
School Life:
 Agree or disagree with the following
statements: “Classmates are more important
influence than parents on a child’s success at
school ”.
 “When you are having a fun you are not
learning ”.
 Make up a project “School Newspaper”
Success:
 “ All you need is ignorance and confidence then
success is sure ”. ( Mark Twain )

10.  “Success makes life easier, it doesn’t make
leaving easier “. ( Bruce Springsteen )
Crime and Punishment:
 Do you agree or disagree with the following
sayings? “Punishment should fit the crime “, “An
eye for an eye and tooth for a tooth “.
Leadership:
 Create a portrait of a leader as you see him to
be. Explain your choice.
 Discuss with your partner who can be a leader
in your class. Give reasons to support your
answer.
Holidays: . Create a greeting card for your friend.
Environment: . Make up a project “Save Nature”
У своїй практиці намагаюся органічно поєднувати урок, домашню,
позакласну роботу, що забезпечує ефективне формування комунікативної
компетентності учнів, сприяє розвитку в учнів самостійності, комунікативно-
пізнавальної й соціальної активності.
Висновки.
Навчання в школі в наші дні, звичайно, не може просто відкинути традиційні
завдання, що ставилися перед закладом в індустріальну епоху. Учителі, як і
раніше, повинні давати своїм учням базові знання, формувати в них
предметні навички і вміння, виховувати й розвивати. Формування у
школярів навичок ХХІ століття не суперечить базовим навичкам і змісту
існуючих навчальних програм. Однак прагнути до встановлення балансу між
традицією і новаторством потрібно вже зараз.
Якщо в індустріальну епоху соціальне становище та матеріальне
благополуччя робили людину успішною, то в ХХІ столітті основою статусу
стане не власність, а талант і розум, уміння опрацьовувати і критично
оцінювати інформацію, вирішувати складны інтелектуальні завдання і творчо
підходити до побутових проблем. Уже зараз технологічна епоха спадковості,
яка легко «прораховувалася», поступово змінюється добою цифрової
непрогнозованості, переходом до інтелектуальних технологій. Саме такі
новітні технології мають навчитися використовувати та створювати сучасні
школярі. А вчителі повинні стати їх друзями, партнерами і провідниками.

11. Використані ресурси
1. What are learning skills? //k12.thoughtfullearning.com/FAQ/what-are-learning-skills
2. 5 skills future teachers will need. //blog.educationandskillsforum.org/5-skills-future-
teachers-will-need/
3. Навички ХХІ століття. //shkola232016.ucoz.site/index/navichki_khkhi_stolittja/0-60
4. Навички ХХІ століття: як їх отримати у школі? //www.education.ua/ua/articles/574/
5. «Навички ХХІ століття. Навчання для життя у наш час».
//edu.rucamp.org/posts/14425029
6. «Навыки XXI века»: новая реальность в образовании».
//erazvitie.org/article/navyki_xxi_veka_novaja_realnost
7. Відеокурс «21st century learning design: Course 2 – collaboration»
//education.microsoft.com/gettrained/21cld-2