564,23.docx

1. 1
ПЕДАГОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ ЯК ОДИН ІЗ ІНСТРУМЕНТІВ
СУЧАСНОГО УРОКУ З ІНОЗЕМНОЇ МОВИ.
Вступ.
Освіта є соціальним інститутом, через який проходить кожна людина,
набуваючи при цьому рис особистості, фахівця і громадянина. Завдяки
діяльності вчителя реалізується державна політика у створені
інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки,
техніки і культури, збереженні і примноженні культурної спадщини й
формувалися людини майбутнього, а також забезпечується Конституційне
право громадян України на здобуття повної загальної середньої освіти. Все
це висуває проблеми підготовки вчителя, його професійного становлення і
професійної компетентності. Саме компетентнісний підхід розглядається як
один із важливих концептуальних принципів, який визначає сучасну
методологію оновлення змісту освіти.
Професійний стандарт втілює сучасний підхід до визначення переліку
та опису загальних і професійних компетентностей вчителя.
До загальних компетентностей увійшли: громадянська, соціальна,
культурна, лідерська та підприємницька.
До переліку професійних компетентностей увійшли: мовно-
комунікативна, предметно – методична, інформаційно – цифрова,
психологічна, емоційно – етична, педагогічне партнерство, інклюзивна,
здоров’язбережувальна, проектувальна, прогностична, організаційна,
оцінювально – аналітична, інноваційна, рефлексивна, здатність до навчання
впродовж життя.
Нова українська школа потребує вчителя - предметника «нового» типу,
який володіє сучасними методами і технологіями освіти, мобільно реагує на
зміни, що відбуваються в освітньому просторі, постійно вдосконалює свою
майстерність. В епоху інформаційних технологій час вимагає зміни самих
функцій учителя. Якщо раніше основна функція вчителя полягала в
трансляції соціального досвіду (у вигляді знань і способів пізнання), то в
сучасній школі від учителя очікують виконання завдання проектування й
управління процесом індивідуального інтелектуального розвитку кожного
конкретного учня. Відповідно, на перший план виходять такі форми
діяльності вчителя, як розроблення індивідуальних стратегій навчання різних
дітей, навчально-педагогічна діагностика, індивідуальне консультування
тощо.
Тому нині наявний запит на вчителя, який постійно здійснює
рефлексію, оскільки такий фахівець – вдумливий, систематично аналізує,
досліджує свій досвід у процесі професійної діяльності. Саме рефлексія є тим
механізмом, що дає можливість успішно здійснювати навчання та виховання
учнів, адаптувати педагогічні інновації, реалізувати свій творчий потенціал, і
тому є стимулом до безперервного професійного розвитку.

2. 2
Педагогічна рефлексія.
В. Сухомлинський стверджував: «Якщо ви хочете бути улюбленим
вчителем, дбайте про те, щоб вихованцеві було що в вас відкривати. Якщо ж
ви кілька років однаковий, якщо минулий день нічого не додав до вашого
багатства, ви можете стати обридлим і навіть ненависним...» [1, с. 50].
Педагог повинен постійно саморозвиватися та самовдосконалюватися, що
можливо лише за умови постійної оцінки власних дій, тобто рефлексії.
Зв’язок рівня професіоналізму вчителя з його здатністю до рефлексії
обґрунтовується в дослідженнях Р.Бернса, який зазначав, що «учителю
потрібне поглиблення знання про себе й про інших, бо навчання – це
передача іншим часток свого Я» [1, с. 310]. І це закономірно, адже
неможливо розуміти інших, а тим більше намагатися допомогти їм, якщо не
прагнути при цьому зрозуміти самого себе.
Викладання іноземних мов займає важливе місце в системі освіти в
зв’язку з активними соціальними та інформаційно-технічними змінами в
сучасному житті, збільшеною потребою в міжнародному та міжкультурному
спілкуванні.
Реформування системи освіти, що здійснюється в Україні, передбачає,
що основною метою навчання має бути не “озброєння” учнів сумою знань,
умінь і навичок з окремих предметів, а розвиток особливостей учнів,
формування якостей що їх потребує життя. На перше місце в оцінюванні
результатів навчання з іноземної мови на всіх ступенях школи винесено
вміння ефективно здійснювати різні види мовленнєвої діяльності: слухання,
говоріння, читання та письмо. Мовленнєва робота на уроці допоможе
зорієнтувати шкільне навчання мови на розвиток мислення, мовлення учнів,
якщо принципово важливими вважати такі моменти:
- учні вчаться висловлювати власну думку й обґрунтовувати її;
- визначаючи можливість різних поглядів на проблему, зіставляють їх,
здатні змінити свою думку в разі переконливих аргументів на користь іншої
точки зору;
- учні пов’язують обговорену проблему з життям, з власним досвідом;
- обмежують у часі своє висловлення, щоб дати можливість для
висловлення співрозмовникові;
- уважно, не перебиваючи , слухають іншого, уміють бути щедрими на
позитивну оцінку й стриманими, коректними у разі незгоди з іншими.
Думаю, що вчитель повинен ретельно спостерігати за тим, як учні
відбудовують для себе зміст тексту та пов’язують його з життям. І в цьому
дуже важливим інструментом виступає педагогічна рефлексія.
Чи потрібна рефлексія на уроці? – Потрібна. Питання в тому, яким
чином ми звертаємось до неї. Ми, здебільшого, звикли виділяти її як окрему
частину уроку. Але це не є частиною уроку - це метод моніторингу,
інструмент для аналізу. Завдання вчителя– отримати якомога більше
інформації - при чому ця інформація може бути як від учня, так і від самого
вчителя.
Педагогічна рефлексія на уроках іноземної мови стимулює дослідницький,
творчий процес, виводить для педагога нові завдання усвідомленої
професійної діяльності, дозволяє усвідомлювати труднощі, знаходити

3. 3
способи роботи з ними. Рефлексія є основою інноваційної практики педагога.
Рефлексія передбачає оволодіння педагогом психологічним механізмом
професійного самовдосконалення та самоактуалізації, що проявляється у
здатності педагога займати аналітичну позицію по відношенню до себе та
своєї професійної діяльності ,утримуючи тимчасові рамки минулого,
сьогодення та майбутнього.
Важливо, що предметом рефлексії є не лише сам вчитель, як
особистість і як професіонал, а й процес розвитку конкретної дитини , а саме
умови і засоби, які затримують або підтримують в ній цей процес, також це
стосується і дитячого колективу. Хтось може мислити поверхньо, а хтось
глибоко, хтось віддає перевагу працювати самостійно, а хтось в в колективі,
але треба намагатися організувати заняття таким чином, щоб у дітей палали
очі, ніхто не залишався осторонь, а методи та прийоми, використані на уроці,
забезпечили вільний діалог між вчителем та учнем, давати можливість
вислухати, посперечатись, разом шукати вирішення проблем, долати
труднощі. Рефлексивна культура як компонент самосвідомості дозволяє
педагогу не тільки визначати власне відношення до подій, формувати
активну життєву позицію, позитивно впливати на механізми саморозвитку, а
й забезпечувати якісний зворотній зв'язок з учнями. Після фіксування
досягнень учитель має переходити до планів на майбутнє. Вчителю треба
акцентувати увагу не на помилках учня, а на тому, що слід додати, змінити,
зробити інакше. Важливо не виносити вирок, а забезпечити подальше
навчання — допомогти дитині зрозуміти, куди і як рухатися далі. Важливо,
щоб вчитель допомагав учням правильно поставити перед собою конкретні
завдання, а також навчити аналізувати процес наближення до мети. Учні
можуть складати “ плани особистого розвитку ”, а вчитель повинен
цілеспрямовано розвивати навички свідомого відношення до всього, що учні
бажають, що будуть робити в житті. Можна запропонувати учневі
замислитись: з якою метою він приходить на сьогоднішній урок, що він
робить для досягнення цієї мети, як він дізнається, в якому напрямку він
просувається. Навчаючи учнів критично мислити, учителі допомагають їм
подивитись на будь-яку життєву ситуацію з різних сторін, ставити запитання:
Чому це так? Кому вигідна ця ситуація? Про що ще можна дізнатись? Що
можна зробити? Критично міркуючи учні не скаржаться на проблему, а
намагаються її вирішити.
Застосування технології розвитку критичного мислення як одну із
форм рефлексії на уроці з іноземної мови створює додаткову мотивацію до
навчання. Учні краще засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Діти
вчаться застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше
матеріал; у них виробляються вміння діяти і приймати рішення самостійно
чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і
застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи
сучасні технології для виконання конкретних завдань, здійснюється перехід
до педагогіки партнерства. Учні більш упевнено виконують складні розумові
операції;відповідають на запитання високого рівня; вміють інтерпретувати
текст,виробляти свій контекст, самостійно навчатися.
Використання технології розвитку критичного мислення дозволяє

4. 4
сформувати наступні вміння та навички роботи з інформацією:
– знаходити, осмислювати, використовувати потрібну інформацію;
– аналізувати, систематизувати, представляти інформацію у вигляді
таблиць, схем, графіків;
– порівнювати явища та об’єкти, при цьому самостійно виявляти
ознаки або лінії порівняння;
– виявляти проблеми, які є в тексті, знаходити можливі шляхи рішення,
вести пошук необхідних свідчень, використовуючи різні джерела
інформації.
Методики критичного мислення виробляють уміння працювати в парах,
малих групах, швидко та якісно опрацьовувати тексти, гнучко входити в
ситуації. Творчий проблемний характер викладання англійської мови сприяє
розвитку уяви, фантазії, відчуття новизни. Такий підхід допомагає побачити
проблему як уперше, нову. Методику критичного мислення , як форму
рефлексії доцільно використовувати як під час проведення уроку з іноземної
мови так на різних етапах вивчення теми, використовуючи різні форми
групової роботи.
Метод асоціацій базується на використанні власного досвіду учнів;
може проводитись як індивідуально, так і фронтально; застосовується під час
мотивації та актуалізації знань. Залежно від змісту і мети має декілька форм
проведення.
«Асоціативна сітка (кущ)».
Робота проводиться так само, як і під час складання гронування з тією
різницею, що слова-асоціації також можуть бути проаналізовані (до них
можна дібрати відповідні асоціації).
«Бортовий журнал» – спосіб ведення робочого конспекту: інформація
фіксується за допомогою ключових слів, коротких словосполучень чи речень,
графічних схем та моделей, запитань. Частинами «бортового журналу»
можуть бути запропоновані вчителем ключові поняття теми,вислови, цитати,
визначення тощо.
Гра «Так чи ні?». Проводиться у формі конкурсу між 2–3 командами
(наприклад, за кількістю рядів у класі). Учні ставлять одне одному
запитання,яке завершується словами «Так чи ні?». Кожна правильна
відповідь оцінюється одним балом
«Вірю – не вірю». Кожне із сформульованих учням запитань починається
словами: «Чи вірити ви, що...». Учні погоджуються із запропонованим
твердженням або ні. Цей прийом можна використовувати на будь-якому
етапі уроку.
Уміння співпрацювати з іншими – одна з важливих компетенцій НУШ
та актуальних навичок ХХІ століття. Головна мета школи зараз –
виховувати навички, такі як вміння працювати в команді, спілкуватися,
ставити мету та досягати її. Усе це можливо опанувати тільки у співпраці з
іншими учнями та дорослими. Дослідження та отримання знань повинні йти
разом. Через це змінюється й сам спосіб навчання. Якщо в класичній школі,
до якої ми звикли, учень – це пасивний реципієнт знань, у новій – учень є
учасником процесу пізнання. Тобто він разом із педагогом формує нові
знання, а непросто їх пасивно споживає.

5. 5
На уроках з іноземної мови парна і групова робота мають значні
переваги. На відміну від лекції, де переважає монологічна мова педагога, і від
самостійної роботи учнів, на заняттях з використанням групової і парної
роботи відбувається відпрацювання конкретних умінь і навичок у режимі
діалогу. Невеликі групи дозволяють учителю бачити кожного у процесі
практичної діяльності, сприяють виникненню стійких зв’язків між усіма
присутніми, стимулюючи процеси глибокого осмислення діяльності.
полегшують результативності процесу. Парна і групова діяльність – це
спільна діяльність учителя й учнів,що дає змогу реалізувати природне
прагнення до спілкування, взаємодопомоги та розвитку творчості.
Варто пам’ятати, що на уроці іноземної мови, крім інформування,
педагогічна рефлексія забезпечує не тільки якісний зворотний зв’язок, а
також виконує функції визнання і наставництва. Наставництво проявляється
через конкретні поради, як зробити краще. А визнання демонструється через
увагу до деталей зробленого, через поважний тон, ціннісне ставлення до
зусиль, докладених дитиною під час діяльності. Можуть стати в пригоді такі
формулювання: “Я бачу, ти багато працював…”, “Це було не дуже легко,
так?”, “Більшу частину ти зробила, залишилось додати…”, “Як тобі вдалось
знайти таке цікаве слово? А тепер ще можна…”.
Перехід від фіксування помилок до надання учням якісного
зворотнього зв’язку — одна з передумов формування в учнів навичок
самооцінювання. Відомо, що діти наслідують моделі поведінки дорослих.
Якщо вчитель замість акцентування уваги на помилках, засудження та
недовіри буде системно демонструвати модель зворотнього зв’язку високої
якості, то діти поступово звикнуть так само аналізувати і свою діяльність, і
діяльність інших, зосереджуючись на досягненнях і плануючи подальші
кроки для вдосконалення.
Отже, якісний зворотній зв’язок — важливий крок до перетворення
напруженої атмосфери контролю на атмосферу партнерської взаємодії, де
кожен уміє допомогти іншому, спираючись на його досягнення і пропонуючи
конкретні кроки до вдосконалення, де вчитель вже є фасилітатором,
ментором, наставником.
Діяльність учителя полягає в керуванні активною і свідомою
діяльністю здобувачів освіти. Це передбачає розуміння очікувань та інтересів
учнів, регулювання навчальної діяльності з позицій його розвитку.
Педагогічний рефлекс на діагностичній основі у сучасній українській школі
доцільний на всіх етапах уроку , починаючи від створення календарно-
тематичних і поурочних планів. А також у процесі створення моделі уроку,
вибору засобів навчання необхідно в уяві оперувати педагогічними
поняттями-явищами (мета, метод, форма, прийом, навчальні можливості
учнів та ін.), які ще "не відбулися". Така робота забезпечує можливість
абстрагуватися від конкретного "розміщення" основних компонентів процесу
навчання і здійснювати прогностичний аналіз без опори на безпосереднє
сприймання педагогічних явищ. Конкретний підхід до оцінювання основних
компонентів майбутнього процесу навчання і власної педагогічної діяльності
дає змогу передбачити події , дії, завдання. Отже, здатність аналізувати
можливі результати освітнього процесу є однією з важливих умов

6. 6
ефективності професійної діяльності вчителя, її коригування. Особливість
прогностичного аналізу полягає в тому, що вчителю необхідно постійно
зіставляти свої майбутні дії або рішення з реакцією учнів та їхніми
пізнавальними діями. Для цього дуже доцільно використовувати карту
розширеного самоаналізу вчителем діяльності учнів на інноваційному
занятті.
Карта розширеного самоаналізу вчителя діяльності учнів на
інноваційному занятті
№
з/п
Питання Аналіз питання
1. Чи досягли мети інноваційні прийоми,
застосовані мною у процесі формування
мотивації до навчальної діяльності? Чи є
необхідність у їх удосконаленні? Якщо є, то у
чому вона полягає?
2. Чи досягли мети інноваційні прийоми,
застосовані мною у процесі викладу основного
матеріалу? Чи є необхідність у їх
удосконаленні? Якщо є, то у чому вона
полягатиме?
3. Чи досягли мети інноваційні прийоми,
застосовані мною у процесі закріплення
навчального матеріалу? Чи є необхідність у їх
удосконаленні? Якщо є, то у чому вона
полягатиме?
4. Кому з учнів сподобалось використання
інновацій? Чому?
5. Кому з учнів не сподобалось, застосування
інновацій? Чому?
6. Чи були ситуації спонтанного використання
інновації на уроці? Якщо були, то які з них
були застосовані? Чи досягли вони мети?
Складність педагогічної діяльності в тому, що мислення педагога
постійно має перебувати в двох вимірах. Викладач в першу чергу -
організатор навчального процесу, але одночасно він повинен дивитися на
себе і з боку дітей. Йому потрібно розуміти, як його матеріал сприймається і
я хочу підкреслити ,що на уроках іноземної мови це дуже важливий фактор.
Використання технологій рефлексії під час проведення уроку
дозволяє мені краще зрозуміти як учні сприймають наданий матеріал,
наскільки він їм цікавий, які з інновацій на уроці були більш або
менш успішними.

7. 7
Працюючи з учнями в онлайн режимі я проводжу рефлексію з
за допомогою Google-форм, Kahoot, або Plickers, а з учнями
молодшої школи використовую емодзі. Також під час різних етапів
вивчення теми я використовую такі рефлексивні технології , як
ключове слово,рефлексивна мішень, або міні- твір.
Рефлексія мого педагогічного досвіду розвиває мене як фахівця.
Саме на основі переосмислення своєї практики я можу планувати свої
нові цікаві проекти і мотивувати себе на повну самовіддачу процесу
навчання. Рефлексивна діяльність допомогає мені краще сприйняти
особистість учня і побудувати з ним конструктивний діалог.
Рефлексія педагогічної практики потрібна
постійно. Кожен новий досвід дає стимул до
подальшого розвитку, навіть якщо це негативний
досвід. Саме цьому я і намагаюсь навчати своїх
учнів в першу чергу - не боятися негативних
результатів, виправляти помилки, робити висновки і
йти вперед.
Креативність та інноваційність – навички, що допомагають вирішувати
старі питання новими методами, модифікувати наявні технології та
винаходити нові. Тому я постійно заохочую учнів приймати участь в
конкурсах з іноземної мови, як у всеукраїнських (Гринвіч, Пазл, Лінгвіст )
так у всесвітніх( British Council). Донедавна вважалося, що творчість – риса,
властива певній особистості від народження. Та це не зовсім так. Заохочуючи
допитливість своїх учнів на уроках з іноземної мови я шляхом спроб і
помилок виховує в них креативність.
Також на мою думку важливу роль на уроках
іноземної мови відіграє рефлексія в створенні іміджу
педагога. Імідж педагога є важливим компонентом його
професійної культури і має глибокий вплив на всю сферу
його діяльності та спілкування. Уміння педагога
цілеспрямовано керувати своїм іміджем тобто тим
враженням, яке би він хотів справляти на оточуючих,
цілком визначається його рефлексивною здатністю
відображати свої індивідуальні особливості і очікування
інших щодо себе.
Імідж втілює модель очікуваного рольової поведінки педагога, яке
повинно відображати потреби часу. Сучасна школа, все помітніше набуває
риси освітнього інституту відкритого суспільства, зажадає і відповідний
імідж вчителя як людини, ліберального, відкритого і привабливого в
спілкуванні.
Педагог повинен бути уважним і прозорливим співрозмовником.
Педагогічна рефлексія вчителя має йти на кожному уроці. Іноді потрібно
зрозуміти дитину, стати їй товаришем, в інших ситуаціях - бути суворою з
дитиною, яка має малий життєвий досвід і погано усвідомлює наслідки своєї

8. 8
діяльності. Свою поведінку вчитель виховує і контролює постійно, оскільки
несе відповідальність за розвиток нового покоління.
Саме тому у своїй практиці я намагаюся органічно поєднувати урок,
домашню, позакласну роботу, що забезпечує ефективне формування
комунікативної компетентності учнів, сприяє розвитку в учнів самостійності,
комунікативно-пізнавальної й соціальної активності.
Важливою є роль рефлексії в усвідомленні вчителем свого фахового
досвіду. Саме тому я постійно беру участь у вебінарах, майстер-класах,
онлайн конференціях, онлайн тематичних курсах, які проводяться
заслуженими вчителями, вчителями-методистами, коучами для забезпечення
ознайомлення та початкового включення педагогів у ситуації рефлексії
інноваційного педагогічного досвіду, мотивації до професійного
самовдосконалення.
Висновки.
Навчання в школі в наші дні, звичайно, не може просто відкинути традиційні
завдання, що ставилися перед закладом в індустріальну епоху. Учителі, як і
раніше, повинні давати своїм учням базові знання, формувати в них
предметні навички і вміння, виховувати й розвивати. Рефлексія допомагає
вчителю визначати, коригувати цілі та завдання професійної діяльності,
засоби освітнього процесу, вийти з його планування і конструювання; бачити
варіативні стратегії та методи організації процесу виховання, способи його
контролю та регулювання. За допомогою рефлексії вчитель налагоджує
адекватний зворотній зв'язок з учнем,виходить на взаєморозуміння та довіру,
виявляє та аналізує інтереси та запити учнів.
Рефлексія у професійній діяльності педагога, передбачає зміну його
ставлення до своєї діяльності, здатність бачити себе суб'єктом її
моделювання, організації та перетворення. Педагог стає орієнтованим зміни,
які є у педагогічному процесі, може цілісно побачити ситуацію та шляхи її
вирішення.
Отже, рефлексуючий вчитель - це мислячий, аналізуючий, який досліджує
свій досвід педагог. Це, як сказав Д. Дьюї, "вічний учень своєї професії" з
невтомною потребою до саморозвитку та самовдосконалення.

9. 9
Література
1. Бернс Р. Развитие «Я»-концепции и воспитание / Р. Бернс; [под общ. ред. В.Я.
Пилиповского]. – М.: Прогресс, 1986. – 422 с.
2. 2. Вульф Б.З., Харькін В.М. Педагогіка рефлексії: Погляд професійну підготовку
вчителя. М.: ІПП «Изд-во Магістр», 1995. – 225 с.
3. Гуменюк І. Б. Удосконалення рефлексивних умінь учителя англійської мови як
засіб керування власним професійним розвитком //Народна освіта [Електронне
наукове фахове видання]. – Режим доступу:
https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4256
4. Тур Р.Й. Педагогічна рефлексія – основа формування творчого саморозвитку
особистості / Р.Й. Тур // Управління школою. – Харків, 2004. – № 13. – С. 22-24.
5. Формування професійної рефлексії в педагогів. [Електронний ресурс]. Режим
доступу :http://svitloforchuk.ck.ua/?p=974
6. Richards J. C. Towards Reflective Teaching / J. C. Richards. Department of English, City
Polytechnic of Hong Kong.
7. Richards J. C. Professional development for language teachers: strategies for teacher
learning/ J.C. Richards, Th.S.C. Farrell. – Cambridge Language Education. – CUP, 2005.
– 202 p.
8. Tice J. Reflective teaching: Exploring Our Own Classroom Practice / J. Tice. –
www.teachingenglish.org.uk/think/methodology/reflection.shtml.
9. Wallace M. Training foreign language teachers. Cambridge University Press, 1991.