Навчальна програма

1. ~ 1 ~
НАВЧАЛЬНА
ПРОГРАМА
З РЯТУВАЛЬНОГО
БАГАТОБОРСТВА УКРАЇНИ
для позакласної роботи, гуртків та спортивних секцій
м. Вінниця - 2022 р.

2. ~ 2 ~
Програма з рятувального багатоборства України
ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Розділ
№ з/з Тематика
Сторінка
І Загальна підготовка
1.1 Вступна частина 9
1.1.1 Пояснювальна записка до Програмиз рятувального
багатоборстваУкраїни
9
1.1.2 Орієнтовний тематичний план 16
1.1.3 Основніпоняття, визначення та терміни безпеки
життєдіяльності
18
1.1.4 Роль держави щодо безпеки життєдіяльності та розвитку
цивільного захисту
28
1.1.5 Правила безпеки під час навчально – тренувального
процесуз рятувального багатоборстваУкраїни
28
1.1.6 Сторінки історії 28
1.1.7 Основназадача рятувальників 28
1.1.8 Кодекс честі рятувальника 29
1.1.9 Мета і завдання гуртка з рятувального багатоборства
України
29
1.2. Теоретичнапідготовка 29
1.2.1 Надзвичайні ситуації 29
1.2.2 Надзвичайні ситуації природногохарактеру 30
1.2.3 Надзвичайні ситуації техногенного характеру 30
1.2.4 Надзвичайні ситуації соціального характеру 30
1.3. Правила змаганьз рятувальногобагатоборства
України
30
1.3.1 Загальні положення щодо проведення змагань зі РБУ 30
1.3.2 Змагання з видів РБУ 30
1.3.3 Вимоги до подолання етапів та організації страховки 31
1.3.4 Види рятувального багатоборстваУкраїни 31
ІІ Основи знань і умінь при надзвичайних ситуаціях 31
2.1
Медицина, надання першої домедичної
допомоги
31
2.1.1 Анатомія людини 31
2.1.2 Травмита захворювання 31
2.1.3 Розлади свідомості 32
2.1.4 Кровотечіта поранення 32
2.1.5 Переломи і вивихи 32
2.1.6 Пошкодження верхніх і нижніх кінцівок 33

3. ~ 3 ~
2.1.7 Пошкодження черепу, головногомозкуі обличчя 33
2.1.8 Пошкодження грудної клітини 34
2.1.9 Пошкодження хребта і спинного мозку 34
2.1.10 Пошкодження лопаток і ключиці 35
2.1.11 Розтягнення і розрив зв'язок 35
2.1.12 Накладання пов’язок, видишин, іммобілізація 35
2.1.13 Пошкодження живота і його органів 36
2.1.14 Синдром тривалого стиснення 36
2.1.15 Шок 36
2.1.16 Опіки 37
2.1.17 Обмороження 37
2.1.18 Сонячний і тепловий удар 38
2.1.19 Отруєння 28
2.1.20 Утоплення 39
2.1.21 Електротравма 40
2.1.22
Попадання сторонніх предметів в око, вухо, ніс, дихальні
шляхи
40
2.1.23
Надання допомогипостраждаломуякого дістали із під
лавини
41
2.1.24 Укуси тварин, змій, комах 41
2.1.25 Реанімація, штучне дихання і не прямиймасаж серця 42
2.1.26 Клінічна і біологічна смерть 42
2.1.27 Ін’єкція 43
2.1.28 Аптечка 43
2.2. Психологічнапідготовкарятувальника 43
2.2.1 Особистість в екстремальних умовах 43
2.2.2
Морально – психологічні основи професійного статусу
рятувальника
44
2.2.3 Характерні якостіважливі для рятувальника 44
2.2.4
Психологічні особливостіповедінки населення у
надзвичайних ситуаціях
44
2.2.5
Психологічна підготовка рятувальника до дій у
надзвичайних ситуаціях
45
2.2.6 Основи саморегуляції і психологічної реабілітації 45
2.3. Топографія, картографіяі орієнтування на місцевості 46
2.3.1 Місцевість як елемент пошуково – рятувальних робіт 46
2.3.2 Топографічнікарти (мапи). Схеми. Масштаб (мірило) 46
2.3.3
Зображення і читання рельєфу та визначення координат
за топографічною картою
46
2.3.4 Топографічніумовні знаки 47
2.3.5 Курвіметр. Компас 47
2.3.6 Орієнтування 47
2.3.7 Вимірювання 48

4. ~ 4 ~
2.4. Вузли із мотузок 48
2.4.1 Стопорнівузли (для збільшення мотузки) 48
2.4.2
Не затягуючи вузли, вузли для прив’язування мотузкидо
опори
48
2.4.3 Вузли для з’єднання двох мотузок 49
2.4.4 Самозатягуючіі схоплюючі вузли 49
2.4.5 «Провідники» 49
2.4.6 Легкорозв’язуючівузли 49
2.4.7 Спеціальні вузли 49
2.5. Медичний, педагогічнийі самоконтроль 49
2.5.1 Діагностика 50
2.5.2 Медичний контроль 50
2.5.3 Педагогічний контроль 50
2.5.4 Самоконтроль фізичного стану 50
ІІІ Основна підготовка 50
3.1. Рятувальніроботи в зоні пожежі 50
3.1.1 Пожежно - тактична підготовка 50
3.1.2 Пожежна техніка 51
3.1.3 Пожежно – стройовапідготовка 52
3.1.4 Бойоверозгортання 52
3.1.5 Подолання смугиперешкод 52
3.1.6 Рятування з багатоповерхового будинку 52
3.1.7
Рятувальні роботив умовах відкритого полум’я, високих
температур, задимленості і вибухів
53
3.2.
Рятувальніроботи в зоні хімічнї, біологічної і
радіаційноїкатастрофи
53
3.2.1 Засобиіндивідуального захисту 53
3.2.2 Одягання і знімання засобів індивідуального захисту 53
3.2.3
Роботаз приладами радіаційної, хімічної розвідкита
дозиметричного контролю
54
3.2.4
Пошук і транспортування постраждалого із зони
зараження
54
3.3. Рятувальніроботи в зоні транспортноїаварії 54
3.3.1 Рятувальні роботив зоні авіаційного транспорту 54
3.3.2 Рятувальні роботив зоні залізничного транспорту 55
3.3.3 Рятувальні роботив зоні автомобільного транспорту 55
3.3.4 Рятувальні роботив зоні водного транспорту 55
3.3.5 Рятувальні роботив зоні підвісної канатної дороги 56
3.4. Рятувальніроботи в зоні акваторії 56
3.4.1 Озброєння для рятування на воді 56
3.4.2
Рятування постраждалого уплав і занурюванням на
глибину
57
3.4.3 Рятувальні роботищодо екіпажу плавзасобута 57

5. ~ 5 ~
постраждалого
з берега та за допомогою плавзасобів
3.4.4 Рятувальні роботипід час повені 58
3.4.5 Рятування постраждалого нальоду 58
3.5.
Пошуково - рятувальніроботи вприродному
середовищі
58
3.5.1
Транспортування постраждалого по навішаній
горизонтальнійпереправі, по крутопохилій «навісній»
до низу, по крутопохилій «навісній» в гору
59
3.5.2
Підйом та спуск спортивним способом з постраждалим
схилом
59
3.5.3 Підйом постраждалого по скельній ділянці (стіні) 59
3.5.4
Підйом і транспортування постраждалогопо вертикальних
перилах
60
3.5.5 Спуск з постраждалим по вертикальних перилах 60
3.5.6 Спуск постраждалого із нарощуванням мотузок 60
3.5.7
Траверс з постраждалим скельною ділянкою (стіни) та
схилу
61
3.5.8 Переправа постраждалого по мотузціз перилами 61
3.5.9 Переправа постраждалого через річку або яр по колоді 61
3.5.10 Рух по купинах 62
3.5.11 Рух по жердинах 62
3.5.12
Подолання перешкодиз використанням підвішеної
мотузки «маятником»
62
3.5.13
Переправа через річку в брід і в брід з використанням
перил
62
3.5.14
Пошук, надання допомоги та звільнення постраждалого
у вітровалі і його транспортування
62
3.5.15 Рух у заданомунапрямку 63
3.5.16 Рух по маркірованомумаршруту 63
3.5.17 Рух за азимутом 63
3.5.18 Рух по лінійному маршруту 63
3.5.19 Рух за легендою 63
3.5.20 Визначення місця стояння 63
3.6.
Рятувальніроботи в зоні завалу, шахтах і в
колодязях
64
3.6.1
Організація розвідкиі пошуку постраждалих в зоні
зруйнованихбудівельних споруд
64
3.6.2
Види і прийоми виконання рятувальних робіт в зоні
зруйнованихбудівельних споруд, колодязях, шахтах,
тунелях, трубопроводахі колекторах
64
3.7. Пересування рятувальників 65
3.7.1 По звичайній місцевості (рівнина, поле, дороги) 65
3.7.2 В лісі, кущах, чагарниках 65

6. ~ 6 ~
3.7.3 По схилах в горах 65
3.7.4 По снігу і льодові 66
3.7.5 По піску і болоту 66
3.7.6 В умовах завалу і в печерах 67
3.7.7 Через водні перешкоди 67
3.8. Пристроїдля транспортування постраждалого 68
3.8.1
Правила транспортування постраждалого з різними
видами травм
68
3.8.2 На рятувальнику, рятувальниках 68
3.8.3 На лямках, бухті мотузки, мотузках 68
3.8.4 На ношах виготовлених рятувальниками 69
3.8.5 На спеціальних і стандартних ношах 69
ІV Фізична підготовка 69
4.1.
Загальнафізпідготовкадля формування фізичних
якостей (витривалості, швидкості, спритності, сили
і гнучкості)
69
4.1.1 Спортивні, рухливі, народні ігри та забави 69
4.1.2 Легка атлетика, кросоваі лижна підготовка 70
4.1.3 Спортивнагімнастика і акробатика 70
4.1.4 Плавання і веслування 71
4.2
Спеціальнафізпідготовкадля формування морально-
вольових, психо- фізичних, спеціальнорухових якостей
потрібнихдля рятувальника
72
4.2.1
Виконання фізичних вправ в умовах обмеженого
простору, в незручномуположення і на витривалість
72
4.2.2
Виконання фізичних вправ в умовах наближених до
надзвичайних ситуацій (вибухів, падіння предметів,
спалахів, галасу, стогонів тощо)
72
V Мотивація самозбереження, прийоми виживання
і безпеки життєдіяльності у надзвичайних ситуаціях
73
5.1. Правила поведінки і дій у надзвичайнихситуаціях 73
5.1.1 Людина і природа 73
5.1.2 Техногенні надзвичайні ситуації 73
5.1.3 Соціальні надзвичайніситуації 73
5.2. Укриття, сховища 74
5.2.1 Намети 74
5.2.2 Схованки, куріні 74
5.2.3 Укриття із снігу 74
5.2.4 Холодні ночівлі 74
5.3. Вогнища 75
5.3.1 Розведення вогнища 75
5.3.2 Типи вогнищ 75
5.4. Сигналиі види зв’язку лиха 75
5.4.1 Міжнародна кодовасистема сигналів 76

7. ~ 7 ~
5.4.2 Свистком і ліхтарем «азбука Морзе» 76
5.4.3 Голосом 76
5.4.4 Вогнищем 76
5.4.5 Жестами, прапорами 77
5.4.6 Інші знаки 77
VI Навчально – польова підготовка 77
6.1. Суддівська підготовка 77
6.1.1
Загальні положення про суддів. Права і обов’язки суддіз
рятувального багатоборстваУкраїни
77
6.1.2
Класифікація суддівських звань. Порядокприсвоєння
суддівських категорій і звань
77
6.1.3 Суддівська практика 78
6.2. Інструкторськапідготовка 78
6.2.1
Права і обов’язкиінструктораз рятувального
багатоборстваУкраїни
78
6.2.2 Підготовка інструктора 79
6.2.3
Класифікація інструкторських звань з рятувального
багатоборстваУкраїни
79
6.3. Волонтерськийрух 79
6.3.1
Історія Волонтерськийрух», його розвиткув світі та
Україні
80
6.3.2
Волонтерськапрограмата її складовіщодо рятувального
багатоборстваУкраїни
80
6.3.3
Рекомендації з підготовки волонтерів для роботи
Всеукраїнськогогромадськогодитячогоруху «Школа
безпеки» і рятувального багатоборстваУкраїни
80
6.4. Табори рятувальниківі польові навчальнізбори 81
6.4.1
Спеціалізовані спортивно – оздоровчітабориз
підготовки юних рятувальників
81
6.4.2
Польові навчально – тренувальні збориз підготовки
юних рятувальників
81
6.4.3
Зведені польовінавчання за Програмою Всеукраїнського
громадськогодитячого руху«Школа безпеки»
81
6.5. Змаганняз рятувальногобагатоборстваУкраїни 82
6.5.1
Збір – змагання юних рятувальників Всеукраїнського
громадськогодитячого руху«Школа безпеки»
82
6.5.2 Міжнародні змагання і зльотирятівників 82
6.5.3
Ранги змагань з рятувального багатоборстваУкраїниі
критерії участі в них
82
6.5.4
Участь в змаганнях з рятувального багатоборства
України
83
VIІ Прикінцеві положення 83
7.1 Прогнозований результат 83
7.1.1 Рятівники мають знати 83

8. ~ 8 ~
7.1.2 Рятівники мають вміти 83
7.1.3 Рятівники мають набути досвід 84
7.2.
Рекомендований перелік спорядження і
обладнання для реалізаціїпрограмиз рятувального
багатоборстваУкраїни
84
7.2.1 Для теоретичних занять 84
7.2.2
Для дистанції: «Аварійно – рятувальніроботи в зоні
пожежі»
85
7.2.3
Для дистанції «Аварійно–рятувальніроботив зоні
хімічного або радіаційного забруднення»
85
7.2.4
Для дистанції «Аваріно-рятувальні роботи на висотній
будівлі»
86
7.2.5
Для виду «Пошуково-рятувальніроботив умовах
природного середовища»
86
7.2.6 Для виду «Пошуково-рятувальніроботина акваторії» 87
7.2.7 Для виду "Медицина (надання домедичної допомоги)» 87
7.3 Литература 88

9. ~ 9 ~
І. ЗАГАЛЬНА ПІДГОТОВКА
1.1. Вступна частина
Ми всі дивлячись вперед, всі почали з азів,
І якщов когось невдача
Змінюємокурс, йдемо на SOS,
Як там, у горах, на поклик,
На допомогу, припиняючисходження.
В. Висоцький
1.1.1. Пояснювальна записка до Програми
з рятувального багатоборства України
Кожний вид стихійного лиха або промислової катастрофи має свої
особливості, які залежать від специфічних чинників, що спричиняють
ушкодження людини.
Розмір втрат і кількість загиблих при кожному виді катастроф
коливається у великому діапазоні залежно від низки умов: інтенсивності дій
чинників ураження, щільності населення в зоні катастроф, характері
забудови, ступені захисту, готовності населення тощо. Наприклад, під час
землетрусу від 22 до 45 % травм виникає внаслідок падіння будинків і 55 %
— через неправильне поводження людей (паніка, невміння укритися, падіння
з висотитощо).
Значна частина потерпілих гине від невчасності евакуації із зони лиха
та надання медичної допомоги,хочатравма і не була смертельною.
Серед загиблих 1/3 помирає повільно, якщо за перші 6 годин до них не
дісталися рятувальники.
Тому рятувальне багатоборство України є складовою
загальнодержавної комплексної програми захисту населення України у разі
загрози та виникнення надзвичайних ситуацій та забезпечення безпечної
життєдіяльностілюдини.
Рятувальне багатоборство України є важливою складовою
загальнодержавної системи фізичної культури і спорту, патріотичного та
духовного виховання молоді, зміцнення здоров’я, розвитку фізичних,
морально - вольових та інтелектуальних здібностей людини шляхом
залучення її до участі у змаганнях з видів рятувального багатоборства
України.
В рамках єдиного виду спорту рятувальне багатоборство України
об’єднує такі його види, як рятувальні роботи в зоні техногенної катастрофи,

10. ~ 10 ~
на акваторії, пошуково – рятувальні роботи в природному середовищі, а
головнедосконалізнання з надання першої домедичноїдопомоги.
Розвиваючись на межі спорту і активного вивчення практичних дій з
рятування людини і надання допомоги, рятувальне багатоборство України
сприяє розвитку вітчизняної галузі з цивільного захисту населення і
територій від наслідків надзвичайних ситуацій, шляхом пропаганди і
навчання практичним діям.
Щороку близько 10 тисяч дітей, молоді та дорослих беруть участь у
зборі - змаганнях юних рятувальників та чемпіонатах з рятувального
багатоборства, що проводять Всеукраїнський громадський рух «Школа
безпеки», міністерств молоді і спорту України, освіти і науки України та
державної служби з надзвичайних ситуацій України. За останні роки
спортсмени – рятувальники прийняли участь у подібних змаганнях інших
держав, де показали високі результати.
Враховуючи потребу у розвитку рятувального багатоборства України,
а також зацікавленість інших країн, прагнучи до подальшого його розвитку
як спорту вищих досягнень та масового фізкультурно-оздоровчого руху
Всеукраїнський громадський дитячий рух «Школа безпеки», інститут
модернізації змісту освіти МОНУ та інститут державного управління у сфері
цивільного захисту України підготували редакцію Програму з рятувального
багатоборстваУкраїни.
Дана Програма визначає загальні підходи до підготовки: дітей, молоді
та спортсменів від початкового до вищого рівня; волонтерського руху та
інструкторсько-тренерськогоскладуз рятувального багатоборстваУкраїни.
Навчальна програма реалізується у гуртках і спортивних секціях та
спрямованана вихованців віком від 8 років.
Мета програми: формування мотивації особистості до пізнання,
творчостіта саморозвиткузасобамиз видів рятувального багатоборства;
сприяти консолідації зусиль суспільства у вирішенні проблем безпеки
та виживання громадян України в умовах дії шкідливих і небезпечних
факторів природного, техногенного, соціально-економічного,
криміногенного і медико-біологічного характеру;
Основні завдання програми:
- надати спеціальні знання, навички та вміння з рятувального
багатоборстваУкраїни;
- сприяння вихованню екологічної культури у рамках міжнародних
програм;
- залучення громадян до питань особистої та колективної безпеки,
розвитку їх зацікавленості у запобіганні можливих надзвичайних ситуацій, у
наданні само - та взаємодопомогиу будь-якій екстремальній ситуації;

11. ~ 11 ~
- популяризація та пропаганда основ здорового і безпечного способу
життя;
- сприяння розповсюдженню ідеалів людяності і співчуття,
відродженню традицій благодійності, пропаганди заходів з безпеки
життєдіяльності;
- оволодіти навичками і технікою з пошуково - рятувальних робіт,
надання домедичної допомоги і транспортування постраждалих у
надзвичайних ситуаціях;
- використанням спеціального спорядження рятівників;
- сприяти розвитку вмінь приймати правильні рішення в
екстремальних умовах;
- розвивати спостережливість, логічне мислення, здатність
концентрувати увагу на сприйняттідовкілля;
- формувати навички забезпечення особистої безпеки під час
рятувальних робіт та змагань;
- створювати умови для соціального і професійного самовизначення
та самореалізації особистості;
- зміцнювати дружні стосунки, виховувати почуття колективізму,
взаємовиручкита взаєморозуміння.
Навчальна програмапередбачає 7 років навчання:
– початковий рівень: 1-й рік навчання - 216 годин на рік (6 годин на
тиждень);
- базовий рівень: 1-й та 2-й рік навчання – по 216 годин на рік (6
годинна тиждень);
– спеціалізований рівень: 1-й та 2-й рік навчання – по 324 години на
рік (9 годин на тиждень);
– вищий рівень: 1-й та 2-й рік навчання – по 432 години на рік (12
годинна тиждень).
Актуальність.
Зважаючи на те, що в гуртки та спортивні секції приходять діти з
різним станом здоров’я та рівнем фізичної підготовки, є потреба у
навчальній програмі, за якою могли б навчатись діти не тільки з основною, а
й з підготовчою групами здоров’я. Тому в запропонованій навчальній
програмі в основу покладено не лише виконання спортивних нормативів, а й
загальний фізичний розвиток через спортивні, рухливі і народні ігри та
забави, легку атлетику, кросову і лижну підготовку, спортивну гімнастику і
акробатику, плавання і веслування та загальнорозвиваючівправи тощо.
Особлива увага в реалізації програми приділяється колективним
формам роботи. Досягається це використанням групових форм навчання, що
допомагає згуртованості колективу в вирішенні рятувальних завдань і сприяє
створеннюатмосферидружби, взаємного розуміння, підтримки.
Новизна програми полягає у поєднанні інваріантної (обов’язкової до
виконання) та варіативної (на вибір) частин (модулів), що передбачає

12. ~ 12 ~
планування навчального матеріалу відповідно до вікових особливостей
гуртківців, їхніх інтересів, матеріально-технічного забезпечення навчального
процесу, регіональних умов та кадрового забезпечення.
Інваріантний зміст програми розрахований на засвоєння базових
знань, умінь та навичок з рятувальних робіт 1-го року навчання на
початковомута базовомурівнях навчання.
Варіативна складова вивчається, починаючи з 2-го року навчання
базового рівня.
Загальніпринципиорганізаціїнавчальногопроцесу:
- науковість програми досягається шляхом забезпечення тісного
зв’язку теорії з практикою через ознайомлення з новими досягненнями науки
в галузі безпеки життєдіяльності, медицини, географії, надзвичайні ситуації,
формує та розширюєнауковий світогляд і життєві компетентності;
- принцип поступового ускладнення матеріалу від простого до
складного;
- індивідуальний підхід проявляється у створенні належних умов для
навчання і творчої діяльності кожного вихованця з урахуванням його
індивідуальних особливостей та інтересів у ході організації колективних і
груповихформ роботи;
- принцип варіативності: планування навчального матеріалу
відповідно до вікових особливостейта інтересів.
Навчальна програмапобудованана основі:
Кодексу цивільного захисту України (Постанова ВРУ, ( Із змінами,
внесеними згідно із Законами № 224-VII від 14.05.2013 № 353-VII від
20.06.2013 );
розроблялась із врахуванням положень Законів України «Про освіту»
(від 26.01.2016 № 940-VIII), «Про позашкільну освіту» та відповідно до
вимог Положення про позашкільний навчальний заклад (затвердженого
постановоюКабінету Міністрів Українивід 06 травня 2001 року№ 433).
Програма передбачає удосконалення, поглиблення та розширення
знань, отриманих на попередніх заняттях і рівнях. Особлива увага
приділяється питанням забезпечення безпеки і запобігання травматизму при
вивченні кожної теми та при проведеннікожного заняття і масового заходу.
Керівник гуртка (секції) в установленому порядку може внести зміни
до програми відповідно до свого досвіду, рівня підготовленості вихованців та
їх інтересів тощо.
За підсумками навчання вихованці складають залік (кваліфікаційний
іспит) і отримують посвідчення державного зразка.
Програма початкового та 1 року базового рівня розрахована і
спрямована на загальний розвиток вихованців, виявлення їх здібностей,
прищеплення інтересу до безпеки життєдіяльності і рятувальних робіт у

13. ~ 13 ~
надзвичайних ситуаціях та виконання спортивних розрядів (1, 2, 3 юнацькі та
ІІІ спортивнийрозряди)і суддя зі спорту.
Програма 2 року базового та спеціального рівня розрахована на
фахову підготовку вихованців, мотивації волонтерського руху щодо безпеки
життєдіяльності і рятувальних робіт у надзвичайних ситуаціях та виконання
спортивних розрядів і звань (ІІ і І спортивний розряди та кандидат у майстри
спортуУкраїни) та суддя зі спортуІІ категорії.
Програма вищого рівня складається з двох років навчання. Вищий
рівень – програма для здібних, обдарованих вихованців, які є переможцями,
призерами місцевих, всеукраїнських змагань, чи брали участь, в якості
волонтера-рятівника, у порятунку. Програма передбачає підготовку
інструкторського та тренерського складу з рятувального багатоборства, та
виконання нормативів на звань (інструктор – рятівник, майстер спорту
України, суддя зі спортунаціональної категорії).
Рятувальне багатоборствобазуєтьсяна практичній діяльності
Основними методичними формами і методами проведення занять є
розповідь, бесіда, демонстрація, інтерактивна робота в малих групах, робота
з Інтернет - матеріалом, практичне заняття, змагання, навчально -
тренувальні збори, навчально-тренувальний табори. Формами контролю за
результативністю навчання є підсумкові, залікові заняття, опитування,
виконання нормативів, контрольних вправ, участь у зведених польових
навчаннях, змаганнях.
Розподілгодинна проведення одного заняття рекомендується такий:
- для теоретичних занять – 1-2 години;
- для практичних занять у приміщенні – 1-3 години;
- для практичних занять на місцевості –2- 4 години;
- одноденні навчально-тренувальні заняття з пошуково-рятувальних
робіт у природно середовищі – 8 годин;
- дводенні навчально-тренувальні заняття з пошуково-рятувальних
робіт у природно середовищі – 16годин;
- триденні навчально-тренувальні заняття з пошуково-рятувальних
робіт у природно середовищі – 22 години.
Середня наповнюваність груп встановлюється відповідно до чинного
Положення про позашкільний навчальний заклад.
Заняття здебільшого повинні мати практичний характер.
У перші тижні занять необхідно провести батьківські збори,
розповісти про види рятувальних робіт, ознайомити батьків з розкладом
занять, особистим спорядженням рятівника тощо. Вихованці рятівники
повинні проходитищорічний медичний догляд щодо власного здоров’я.

14. ~ 14 ~
Очікуванірезультатипри реалізаціїпрограми
Одержані знання дозволять вихованцям краще адаптуватись до дій у
надзвичайних ситуаціях, значно розширити кругозір і поглибити знання та
уявлення про навколишній світ. Очікуваний результат також передбачає
розвиток здібностей вихованців, закріплення знань, одержаних ними на
заняттях та зв’язокїхз життям.
Вид «Аварійно-рятувальні роботи в зоні техногенної аварії
проводятьсяна дистанціях:
«Аварійно-рятувальні роботив зоні пожежі»;
«Аварійно-рятувальні роботи в зоні хімічного або радіаційного
забруднення»;
«Аварійно рятувальні роботина висотній будівлі»;
«Рятувальні роботив зоні транспортноїаварії»;
«Рятувальні роботив зоні завалу» (землетрус, вибух, зсув, тощо).
«Аварійно-рятувальні роботи в зоні пожежі» – коротка дистанція,
яка передбачає під час виконання завдання проведення пожежно-рятувальних
та інженерних робіт в умовах задимлення, високих температур з
використанням засобів індивідуального захисту, комплектів спеціальної
обробки, пожежних, гідравлічних та портативних аварійно-рятувальних
пристроїв і механізмів «бойове розгортання», гасіння пожежі, евакуація
постраждалого із зони пожежі і надання йому першої невідкладної медичної
допомоги. Дистанція може включати виконання спеціальних завдань.
«Аварійно-рятувальні роботи в зоні хімічного або радіаційного
забруднення" – коротка дистанція, яка передбачає під час виконання
завдання в зоні техногенної аварії (хімічного або радіаційного забруднення) з
визначення рівня забрудненості за допомогою приладів радіаційної та
хімічної розвідки, одягання і роздягання засобів індивідуального захисту,
подолання навчальних ділянок з елементами смуги перешкод, відпрацювання
спеціальних вправ з надання першої медичної допомоги постраждалому та
евакуації його із зони радіаційного і хімічного забруднення.
«Аварійно-рятувальні роботи на висотній будівлі» - коротка
дистанція, яка передбачає проходження певного маршруту (умовно
зруйнованої висотної будівлі) з подоланням технічних етапів, евакуації
постраждалого і надання першої невідкладної медичної допомоги та (або)
виконанням спеціальних завдань.
«Рятувальні роботи в зоні транспортної аварії» – коротка
дистанція, яка передбачає під час виконання завдання в зоні транспортної
аварії команді правильно оцінити ситуацію, евакуювати постраждалого і
надати до лікарняну допомогу. Члени команди демонструють вміння
злагоджено діяти і надання першої невідкладної медичної допомоги
постраждалим.
«Рятувальні роботи в зоні завалу» (землетрус, вибух, зсув, тощо) –
коротка дистанція, яка передбачає під час виконання завдання в зоні

15. ~ 15 ~
транспортної аварії команді правильно оцінити ситуацію, евакуювати
постраждалого і надати до лікарняну допомогу. Члени команди
демонструють вміння злагоджено діяти і надання першої до медичної
допомоги постраждалим.
Вид «Пошуково-рятувальні роботи в природному середовищі»
проводяться на короткій дистанції «Смуга перешкод рятувальника» і на
довгій дистанції «Пошуково-рятувальниймаршрут».
«Смуга перешкод рятувальника» – коротка дистанція, насичена
технічними етапами, які встановлені на природних або штучних перешкодах.
Вона може включати виконання спеціальних завдань.
«Пошуково-рятувальний маршрут» – довга дистанція, яка
передбачає проходження певного маршруту з подоланням етапів і
виконанням спеціальних завдань, які встановлені на природних або штучних
перешкодах. Маршрут проходиться з орієнтуванням по мапі або задається
іншим способом (за описом /легендою/, азимутом, за маркірованим
маршрутом, по мапі та інше).
Рятувальні роботи або надання першої домедичної допомоги
проводяться обов’язково, як на короткій так і на довгій дистанціях, а також
передбачається транспортування умовно постраждалого силами команди на
певних ділянках дистанції.
Вид «Пошуково-рятувальні роботи в зоні акваторії» проводяться на
дистанціях «Естафета в зоні акваторії» і «Рятувальні роботипід час повені».
Дистанція «Естафета в зоні акваторії» – проводиться у вигляді
естафети, що передбачає проходження певного маршруту з подоланням
етапів і виконанням спеціальних завдань, які встановлені на водоймі або в
басейні.
Дистанція «Рятувальні роботи під час повені» – довга дистанція,
яка передбачає проходження певного маршруту з подоланням етапів і
виконанням спеціальних завдань, які встановлені на природних або штучних
водних перешкодах.
Рятувальні роботи або надання першої медичної допомоги
проводяться обов’язково на всіх дистанціях, а також передбачається
транспортування (евакуацію) «постраждалого»силамикоманди.
Вид «Медицина (надання першої домедичної допомоги)»
проводиться у формі тестів, ситуаційних, теоретичних та практичних завдань
із надання першої домедичноїдопомоги(само-та взаємодопомоги).
Тестування складається з відповідей рятівників на поставлені
запитання та ситуаційної задачі. Кожен член команди отримує карточку –
протокол для відповіді, де записує назву команди і своє прізвище, далі
вибирає (самостійно)білет із питаннями.
Практична частина. Перед виконанням завдання рятівники
ознайомлюється з медичним інвентарем що знаходиться на столі, який можна

16. ~ 16 ~
використовувати, далі отримує від завдання на білеті з діагнозом
постраждалого, або оголошується діагноз. Завдання можуть бути завчасно
визначені. За сигналом (включається час) рятівники відкриває білети і
надають домедичну допомогу, використовуючи власний інвентар або той, що
знаходиться на столі. Постраждалому забороняється спілкуватись та
допомагатиучаснику, що надає першу домедичнудопомогу.
1.1.2. Орієнтовний тематичний план
Кількість годин
Розділ
№
з/з
Тема
Рік навчання
почат базовий спеціалізован вищий
1 2 3 4 5 6 7
6І 1. Загальна підготовка 10 8 5 10 10 12 15
1.1 Вступна частина 4 2 1 2 2 2 3
1.2 Теоретичнапідготовка 3 3 2 3 3 5 6
1.3
Правила змагань з
рятувального
багатоборстваУкраїни
3 3 2 5 5 5 6
ІІ
2
Основи знань і умінь при
надзвичайнихситуаціях
61 65 70 85 80 140 120
2.1
Медицина, надання першої
домедичної підготовки
15 19 20 30 35 70 60
2.2
Психологічна підготовка
рятувальника
5 9 13 15 15 30 25
2.3
Топографія, картографія, і
орієнтування на місцевості
15 12 17 20 10 20 15
2.4 Вузли із мотузок 25 10 15 15 15 10 10
2.5
Медичний, педагогічний і
самоконтроль
1 5 5 5 5 10 10
ІІІ 3 Основна підготовка 85 88 91 159 169 203 203
3.1
Рятувальні роботив зоні
пожежі
10 10 10 10 20 30 30
3.2
Рятувальні роботив зоні
хімічної, біологічної і
радіаційної катастрофи
10 10 10 10 10 20 20
3.3
Рятувальні роботив зоні
транспортноїаварії
10 10 10 10 10 10 10
3.4
Рятувальні роботив зоні
акваторії
10 10 10 30 30 30 30
3.5
Пошуково - рятувальні
роботив природному
середовищи
20 20 25 30 30 35 35

17. ~ 17 ~
Тема 1 2 3 4 5 6 7
3.6
Рятувальні роботив зоні
завалу, шахтах і в колодязях
10 10 10 30 30 30 30
3.7 Пересування рятувальників 15 15 15 30 30 30 30
3.8
Пристрої для транспор-
тування постраждалого
─ 3 1 9 9 8 8
ІV 4 Фізична підготовка 40 38 35 40 35 30 30
4.1
Загальна фізпідготовка для
формування фізичних
якостей(витривалості,
швидкості, спритності,
сили і гнучкості)
25 20 15 20 15 15 5
4.2
Спеціальна фізпідготовка
для формування морально -
вольових, психо -
фізичних, спеціально
рухових якостей потрібних
для рятувальника
15 18 20 20 20 15 15
V
5
Мотивація
самозбереження,
прийоми виживання
і безпеки життєдіяльності
у надзвичайнихситуаціях
20 17 12 20 15 12 10
5.1
Правила поведінки і дій у
надзвичайних ситуаціях
5 5 ─ 5 5 2 ─
5.2 Побудоваукриття ─ 5 6 5 5 10 10
5.3 Вогнища 10 2 3 5 5 ─ ─
5.4 Сигнали і види зв’язку 5 5 3 5 ─ ─ ─
VI
6
Навчально – польова
підготовка
─ ─ 3 10 15 35 54
6.1 Суддівська підготовка ─ ─ 3 5 5 10 15
6.2 Інструкторськапідготовка ─ ─ ─ 5 5 10 15
6.3 Волонтерськийрух ─ ─ ─ ─ 5 10 14
6.4
Табори рятувальників і
польовінавчальні збори
─ ─ ─ ─ ─ 5 10
6.5
Змагання з рятувального
багатоборстваУкраїни
За графіком календарного планування*
Всього годин: 216 216 216 324 324 432 432

18. ~ 18 ~
1.1.3 Основніпоняття, визначеннята терміни безпеки
життєдіяльності
Терміни - (від лат. terminus — межа, кордон). Спеціальні слова або
словосполучення, які точно і однозначно визначають чи пояснюють
предмети, явища, дії з якої-небудь галузі знання — науки, культури, техніки,
політики, економіки тощо.
Значення термінів які зафіксовані у державних стандартах,
спеціальних словниках і довідниках.
Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на
об´єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров´я людей і
призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних
засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди
довкіллю. Це - вихід з ладу машин, механізмів, пристроїв, комунікацій
внаслідок порушення технології´ виробництва, правил експлуатації, правил
безпеки, помилок, які допущені при проектуванні, будівництві, а також
внаслідок стихійних лих.
Адаптація – пристосованість організмудо змін.
Адекватна поведінка – відповідні, узгоджені, правильні дії.
Аналіз дерева помилок – один з інструментів системної безпеки, що
використовується при оцінці надзвичайно складних або деталізованих
систем.
Аналізатори– сукупність взаємодіючих утворень периферичної і
центральної нервової системи.
Антидепресанти – різні за хімічною будовою і механізмом дії
психотропнізасоби, якіпокращують настрій, знімають тривогуі напругу.
Антиоксиданти – природні або синтетичні речовини, які
вповільнюють або запобігають окисненню органічних сполук в організмі.
Антитіло – субстанція, що виробляється лімфоцитами у відповідь на
агресію в організм антигенів.
Антропометрія – вимір і опис тіла людини в цілому й окремих його
частин.
Асфіксія – задуха, викликана кисневим голодуванням та надлишком
вуглекислого газу в кровіта тканинах.
Афект – найсильніша емоційна реакція, яка повністю охоплює
людину і підкоряєїї думки і рухи.
Бактерія – одноклітинний організм, який розмножується простим
поділом.
Безпека – стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати
шкоди.
Безпека – збалансований, за експертною оцінкою, стан людини,
соціуму, держави, природних, антропогеннихсистем тощо.
Безпека життєдіяльності – галузь знання та науково-практичної
діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення

19. ~ 19 ~
небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ
захисту здоров´я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а
також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо
створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності
людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах
надзвичайних ситуацій.
Безпека людини – складова характеристика стратегічного напрямку
людства, що визначений ООН як "сталий людськийрозвиток".
Безумовні рефлекси – стереотипи поведінки, надбані людиною у
постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї
попередньої історії розвиткуі передаються у спадок.
Біологічні ритми – періодичне повторювання зміни характеру та
інтенсивності біологічних процесів та явищ у живих організмах.
Вакцина – хімічна речовина, отримана з живих чи мертвих
мікроорганізмів, що використовується для вироблення імунітету до
збудників цієї хворобиу тварин і людей.
Вивих – стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної
рухомості.
Вібрація – коливання твердих тіл, частин апаратів, машин,
устаткування, споруд, що сприймаються організмом людинияк струс.
Відмороження – пошкодження тканин організму, викликане дією
низьких температур.
Відповідальність – це поняття, що відбиває об´єктивний, конкретно-
історичний характер взаємин між особистістю, колективом, суспільством з
поглядусвідомого здійснення пред´явлених взаємних вимог.
Відчуття – основазнань людини про навколишній світ.
Війна – збройна боротьба між державами або соціальними, етнічними
та іншими спільнотами.
ВІЛ – вірус імунодефіциту людини.
Вірус – збудник хвороб рослин, тварин і людини, за розмірами меншій
за бактерії (внутрішньоклітинний паразит).
ВООЗ– Всесвітня організація охорониздоров´я.
Вражаючий фактор – чинник життєвого середовища, який за певних
умов завдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей,
спричиняєматеріальні збитки.
Гармонія – відповідність розмірів частин і цілого, злиття
різноманітних компонентів об´єкта в єдине органічне ціле.
Ген – молекулярний носій спадкових властивостейорганізму.
Генетичний код – система запису спадкової інформації в молекулі
дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК) живих істот (людей, тварин, рослин,
бактерій, вірусів).
Гіпотеза – виражене у формі судження припущення або передбачення
будь - чого.

20. ~ 20 ~
Гормони – біологічні активні речовини, вироблені ендокринними
залозами або залозами внутрішньої секреції; служать для гормональної
діяльності окремих органів, систем і всього організмув цілому.
Гравітація – тяжіння, універсальна взаємодія між будь - якими
видами матерії.
Граничнодопустима концентрація (ГДК) – максимальна кількість
небезпечної хімічної речовини в одиниці об´єму (повітря, води тощо) чи ваги
(харчових продуктів), яка при щоденному впливі протягом необмежено
тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхилень, а також
негативних змін у нащадків.
Грибки – одно - та багатоклітинні мікроорганізми рослинного
походження.
Демографічний вибух – різке прискорення темпів ростунаселення.
Деструкція – порушення або руйнування нормальної структури будь-
чого.
Деформація – зміна відносного положення часток тіла, пов´язана з
їхнім переміщенням.
Джерело небезпеки – природні процеси і явища, техногенне
середовищета людські дії, що несуть в собізагрозунебезпеки.
Дисгармонія – відсутність або порушення гармонії, немилозвучність,
розлад.
Дисиміляція (катаболізм) – ферментативне розщеплення органічних
речовинта виведення з організму продуктів розпаду.
Дискретність – переривчастість;протиставляється безперер-вності.
Дистрофія – дегенерація, переродження, патологічний процес, що
виникає у зв´язку з порушенням обміну речовин і характеризується появою в
тканинах продуктів обміну речовин, змінених кількісно і якісно.
Діяльність – активна взаємодія людини з навколишнім середовищем,
завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок
проявуу неї певної потреби.
ДНК – дезоксирибонуклеїнова кислота, носій спадкової, генетичної
інформації.
Довкілля – навколишнє середовище людини, обумовлене в даний
момент сукупністю факторів.
Евакуація – організоване виведення чи вивезення населення з
небезпечних зон.
Ейфорія – відчуття неконтрольованого задоволення.
Еквівалентна доза – міра біологічної дії на людину.
Електричний струм – упорядкований (направлений) рух електрично
зарядженихчасток.
Електричний удар – загальна електротравма.Електричні знаки
(мітки) – чітко окреслені плями найчастіше сіро-синього або блідо-жовтого
кольоруна поверхні шкіри людини, яка потрапила під дію струму.

21. ~ 21 ~
Електроліз – сукупність процесів електрохімічного окислення-
відновлення на занурених в електролітичний розчин електродах при
проходженнічерез них електричного струму.
Електромагнітне поле - особлива форма матерії, за допомогою якої
здійснюється взаємодія між електрично зарядженимичастками.
Електротравма – пошкодження організму, спричинені протіканням
через нього електричного струму, електричною дугою або блискавкою.
Емоції – психічні процеси, які відображають особисту значимість та
оцінку зовнішніх і внутрішніх ситуацій для життєдіяльності людини у формі
переживання.
Епідемія – масове розповсюдження інфекційної хвороби людей у часі
та просторі у межах певного регіону, що значно перевищує звичайний рівень
захворюваності, який реєструється на цій території;
Епілепсія – падуча хвороба, хронічне захворювання головного мозку
людини, що характеризується головним чином повторними нападами, а
також поступовим розвитком змін особистості.
Етнос – історично сформоване стійке угруповання людей - плем´я,
народність, нація.
Єдина державна система запобігання НС і реагування на них –
центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад,
державні підприємства, установи та організації з відповідними силами і
засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної
безпеки, організують проведення роботи із запобігання надзвичайним
ситуаціям техногенного та природного походження і реагування у разі їх
виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матері альних
втрат.
Життєве середовище – частина Всесвіту, де знаходиться або може
знаходитися в даний час людина, і функціонують системи її
життєзабезпечення.
Життєдіяльність – властивість людини не просто діяти в
оточуючому її життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та
самореалізації індивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому у
єдностіїх життєвих потреб і можливостей.
Життєдіяльність – складний біологічний процес, що відбувається в
організмі людини і дозволяєїйзберігати здоров´я та працездатність.
Життя – одна із форм існування матерії, яку відрізняє від інших
здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу
та функцій, різних форм руху, можливість пристосування до середовища та
наявність обміну речовині реакції на подразнення.
Загальна елекгротравма (електричний удар) – враження центральної
нервової системи або загроза ураження всього організму через порушення
нормальної діяльності життєво важливих органів і систем під впливом
електричного струму або електричної дуги.
Закон – нормативно - правовий акт, що приймається з ключових
питань суспільного, державного життя і має вищу юридичнусилу.

22. ~ 22 ~
Здібності – психофізіологічні властивості людини, які реалізують
функції відображення існуючого світу і регуляції поведінки: відчуття,
сприйняття, пам´ять, увага, мислення, психомоторика.
Здоров´я – «стан повного фізичного, духовного і соціального
благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад» (за визначенням
ВООЗ).
Землетрус – сильні коливання земної кори, викликані тектонічними
причинами, які призводятьдо руйнування споруд, пожеж, людськихжертв.
Зовнішній (непрямий) масаж серця – комплекс заходів, спрямованих
на відновлення роботисерця в разі його зупинки.
Зона небезпеки – визначена просторова область, в якій проявляється
дія небезпечних та шкідливих факторів, що мають місце в системі.
Зсув – слизькі зміщення мас гірських порід униз по схилах, які
виникають через порушення рівноваги.
Ієрархія – розташування частин або елементів цілого в порядку від
вищого до нижчого.
Ізотопи – різновиди атомів одного і того самого елементу, які мають
однаковізарядиядер, але різні масові числа.
Імунізація – створення штучного імунітету - активного (при введенні
вакцини) або пасивного (привведенні сироваток).
Імунітет – неприйнятність організму до інфекційних та
неінфекційних агентів і речовин, які потрапляють до організму із зовні чи
утворюються в організмі під впливом тих чи інших чинників.
Імунодепресанти – лікарські препарати, які пригнічують імунні
реакції організму.
Інкубаційний період – період між часом входження мікробу в організм
і часом проявуперших ознакхвороби.
Інстинктивна поведінка – дії, вчинки, які успадковуються людиною у
ході еволюції людства.
Інтуїція – спроможність розуміння істини шляхом прямого їх
розуміння без обґрунтування за допомогою доказів.
Інфразвук – звук частотою до 16 Гц.
Інфрачервоне випромінювання – частина електромагнітного спектру з
довжиною хвилі 700 нм - 1000 мкм, енергія якого при поглинанні у речовині
викликає тепловий ефект.
Ірраціональне – те, що знаходиться за межами розуму, не пов’язане з
раціональним мисленням або суперечне йому.
Ймовірність небезпеки – відношення кількості подій з небажаними
наслідками до максимально можливого їх числа за конкретний період часу.
Канцерогени – речовини, ароматичні вуглеводні, циклічні аміни,
азбест, нікель, хром тощо, що викликають, як правило, злоякісні
новоутворення - пухлини.
Катастрофа – великомасштабна аварія, яка спричиняє важкі
наслідки для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умови
середовищаіснування.

23. ~ 23 ~
Кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації – документ, за
допомогою якого аварійна подія, що сталася або може статися у
прогнозованийтермін, оцінюється.
Клас надзвичайної ситуації – характеристика надзвичайної ситуації,
яка визначається походженням подій, що зумовлюють її виникнення.
Клінічна смерть – стан організму, при якому відсутні видимі ознаки
життя (серцева діяльність та дихання), згасають функції центральної нервової
системи, але зберігаються обмінні процесиу тканинах.
Компенсація – відновлення порушеної рівноваги несприятли-вими
внутрішніми або зовнішніми впливами.
Компоненти життєвого середовища – природне, соціальне та
техногенне середовища.
Комунікація – спілкування.
Комфорт – сукупність побутових зручностей: упорядженість і
затишок житла, суспільних закладів, засобів повідомлення та інше.
Конфлікт - зіткнення протилежних інтересів, поглядів, гостра
суперечка, ускладнення, боротьба ворогуючих сторін різного рівня та складу
учасників.
Кровотеча – витік крові з кровоносних судин внаслідок порушення їх
цілісності.
Лабільність – час, у плині якого тканина відновлює працездатність
після черговогоциклу збудження.
Локальний – віднесений до визначеного місця, обмежений тісними
кордонами, територіальнимимежами.
Людина – вища сходинка живої природи на нашій планеті, суб’єкт
суспільно-історичної діяльності і культури, цілісна єдність біологічного,
психічного і соціального.
Мислення – найвища форма відображення реальності та свідомої
цілеспрямованої діяльності людини, що направлена на опосередкування,
абстрактне узагальнене пізнання явищ навколишнього світу, суті цих явищ і
зв’язків між явищами.
Мікроелементи – група хімічних елементів, присутніх в організмі
людини і тварин у низьких концентраціях.
Місцева електротравма – чітко окреслені місцеві порушення
цілісності окремих ділянок та тканин тіла під впливом електричного струму
або електричної дуги.
Мотивація – дії, спрямованіна задоволення власних потреб.
МКС – максимальне споживання кисню.
Мутація – зміна властивостей чи ознак виду під впливом мутагенних
факторів.
Надзвичайна ситуація – подія, при якій відбувається порушення
нормальних умов життя і діяльності людей і яка може призвести або
призводить до загибелі людей та/ або до значних матеріальних втрат.
Надзвичайний стан – особливий правовий режим діяльності
державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування,

24. ~ 24 ~
підприємств, установ та організацій, який тимчасово допускає встановлені
Законом "Про надзвичайний стан" обмеження у здійсненні конституційних
прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них
додаткові обов’язки.
Наркотик – речовина рослинного чи синтетичного походження, яка
при введенні в організм може змінити одну чи декілька функцій та внаслідок
багаторазового вживання призвестидо психічної чи фізичної залежності.
Настрій – найстійкіший емоційний стан який відображає загальне
ставлення щодо сприйняття або неприйняття людиною світу.
Небезпека – негативна властивість матерії, яка проявляється у
здатностіїї завдавати шкоди певним елементам Всесвіту.
Небезпечна ситуація – подія, при якій створюється реальна
можливість проявунебезпеки або небезпека проявляється.
Небезпечне природне явище – подія природного походження або
результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю,
масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об’єкти
економіки та довкілля.
Небезпечний фактор – чинник життєвого середовища, який
спричиняє травми, опіки, обмороження, інші пошкодження організму або
окремих його органів і навіть раптову смерть.
Непритомність – стан організму, при якому людина втрачає
усвідомлений контакт з оточуючим середовищем, але рефлекторно реагує на
зовнішні подразники.
Нервова система – сукупність структур в організмі, яка об’єднує
діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як
єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем.
Опік – пошкодження тканин організму, викликане дією високих
температур, хімічних речовинабо електричного струму.
Опромінення – вплив на живий організм будь-якими з видів
випромінювань.
Організм людини – сукупність тілесних і фізіологічних систем:
нервової, серцево-судинної, кровообігу, травлення, дихання, сенсорної,
опорно-руховоїта ін.
Особистість – стійка система соціально значимих рис, що
характеризують індивіда як члена того чи іншого суспільства або спільноти.
Отруєння – група захворювань, викликаних дією на організм отрути
різноманітного походження.
Памороки – перехідний стан до непритомності через раптову
недостатність кровонаповнення мозку.
Пам’ять – здатність людини фіксувати, зберігати і відтворювати
інформацію, досвід (знання, навички, вміння, звички).
Пандемія – масове одночасне розповсюдження інфекційної хвороби
людей з досить значним рівнем захворюваності на величезній території, яка
охоплює цілі регіони, групи країн та континенти.

25. ~ 25 ~
Паразитарні захворювання – захворювання, що викликаються
паразитами.
Патогенність – хвороботворність, спроможність мікроорганізмів
викликати появу інфекційних хвороб.
Перегрівання – порушенн процесів терморегуляції при дії на організм
високих температур.
Перелом – порушення цілісності кістки.
Переохолодження – порушення процесів терморегуляції при дії на
організм низьких температур.
Побутове середовище – середовище проживання людини, що містить
сукупність житлових будівель, споруд спортивного і культурного
призначення, а також комунально-побутовихорганізацій і установ.
Поведінка за навичками – дії, які склалися і застосовуються у навчанні
до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань.
Повінь – значне затоплення місцевості внаслідок підйому рівня води в
річці, озері, водосховищі. Поглинена доза - енергія іонізуючого
випромінювання, що поглинається одиницею маси опроміненої речовини.
Подразнюючі речовини – викликають подразнення слизистих
оболонок, дихальних шляхів, очей, легенів, шкіри.
Пожежа – неконтрольований процес горіння, який викликає
загибель людей, знищення матеріальних цінностей.
Поріг болісного відчуття – максимальна інтенсивність звуку, при
якій вухо починає відчувати біль.
Поріг чутності – мінімальна інтенсивність звуку, яку людина
відчуває.
Почуття – стійкі емоційні стани, які мають чітко означений
предметний характер і висловлюють ставлення як до конкретної події або
людей, так і до уявлення.
Пошкодження м’яких тканин тіла – удари, стискування, порізи та
інші травми шкіри, м’язів, внутрішніх органів.
Праця – цілеспрямована діяльність людини.
Природа – у широкому розумінні все існуюче, весь світу різноманітті
його форм, всесвіт.
Природне середовище – компонент життєвого середовища, утворений
об’єктами природного походження і створеними ними екологічними
системами.
Психіка – здатність мозку відображати об’єктивну дійсність у формі
відчуттів, уявлень, думок та інших суб’єктивнихобразів об’єктивного світу.
Психічні процеси – короткочасні процеси отримання, переробки
інформації та обміну нею (наприклад, відчуття, сприйняття, пам’ять і
мислення, емоції, воля тощо).
Психічний стан – відображення порівняно тривалих душевних
переживань, що впливають на життєдіяльність людини (настрій, депресія,
стрес).

26. ~ 26 ~
Регенерація – відновлення структури ушкоджених органів чи тканин
організму.
Ремісія – тимчасовепослаблення або зникнення проявів хвороби.
Рецидив – повернення клінічних проявів хворобипісля ремісії.
Ризик – усвідомлена можливість небезпеки.
Риси – стійкі властивості, що проявляються постійно (розум,
наполегливість, сміливість, ніжність, самостійність тощо).
Рівень надзвичайної ситуації – масштаб надзвичайної ситуації, що
визначається її територіальним поширенням, обсягами заподіяних або
очікуваних економічних збитків, кількістю людей, які загинули або отримали
травми.
Рятувальні та інші невідкладні роботи – комплекс робіт та заходів,
що виконуються з метою порятунку людей, надання допомоги ураженим,
локалізації аварій, усунення пошкоджень, створення умов для наступного
проведення відновлювальних робіт.
Свідома поведінка – найвищий рівень психічного відображення
дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її
духовну активність у конкретних історичнихумовах.
Сель – бурхливий руйнівний потік (у руслах гірських річок) води,
насиченої глиною, піском, валунами.
Серйозність небезпеки – величина реальної чи потенційної шкоди,
яку може спричинитинебезпека.
Синдром – поєднання симптомів та ознак, які можуть служити
спільним знаменником деяких хвороб.
Система – сукупність взаємопов’язаних компонентів, які взаємодіють
між собоютаким чином, що досягаєтьсяпевний результат (мета).
Соціальні хвороби – захворювання людини, виникнення і
розповсюдження яких пов’язане головним чином з несприятливими
соціально-економічними умовами (венеричні захворювання, туберкульоз та
інші).
Соціально-політичне середовище – створений людством духовний
світ, що охоплює національні, соціальні, економічні, політичні та інші
суспільні відносини і вироблені людством протягом всієї історії духовно-
культурні цінності, які впливають на людей, формують їхній світогляд,
зокрема, обумовлюють поведінку у сфері взаємовідносин з навколишнім
середовищем.
Соціум – система підрозділів і сфер суспільного житія, гармонійна
взаємодія котрих забезпечує цілісність суспільства, і навпаки - дисгармонія її
призводить до суттєвих конфліктів і деформацій.
Сприйняття – відображення у свідомості людини предметів як
цілісних образів при їхній безпосереднійдії на органи чуття.
Стихійні лиха – природні явища, які мають надзвичайний характер і
спричиняють до порушення нормальної діяльності населення, загибелі
людей, знищення матеріальних цінностей.

27. ~ 27 ~
Стрес – неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та
напружену ситуацію.
Суспільство - у широкому розумінні сукупність історично
сформованихформ суспільної діяльності.
Терор – це цілеспрямоване залякування.
Терористична акція – це одноразоваспрямованаакція залякування.
Тероризм – це цілеспрямована діяльність, пов’язана зі здійсненням
системи спланованих акцій залякування, політика залякування, пригнічення
супротивникасиловими засобами.
Терорист – це людина, що займається здійсненням акцій залякування.
Токсичні речовини – речовини, що викликають отруєння усього
організму людини або впливають на окремі системи людського організму
(наприклад, кровотворення,ЦНС).
Токсичність – отруйність.
Травма – пошкодження тканин організму з порушенням їхньої
цілісності і функцій, викликане зовнішнім чинником.
Трансформація – перетворення.
Увага – спрямованість та зосередженість у свідомості на об’єктах або
явищах, що сприяє підвищенню рівня сенсорної, інтелектуальної та рухової
активності.
Умовні рефлекси – поведінка, набута у результаті навчання або у разі
дій, які часто повторюються, особливо, якщо послідовність їх виконання
довго залишається незмінною.
Управління ризиком – такий підхід до зменшення ризику небезпеки,
який полягає у порівнянні витратна заходи та засоби, що забезпечують
прийнятний рівень небезпеки, з рівнем зменшення шкоди, який очікується в
результаті їх запровадження і виборіоптимального варіанту.
Буревій – вітер, що має велику швидкість (тропічні циклони, торнадо,
тайфуни тощо).
Утопления – порушення діяльності організму або окремих його
органів в результаті занурення під воду.
Характер – сталі риси особистості, що формуються і проявляються в
її діяльності і спілкуванні та зумовлюють типові для неї способиповедінки.
Цунамі – гігантські морські хвилі, що виникають внаслідок підводних
землетрусів.
Шкідливий фактор – чинник життєвого середовища, який призводить
до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть
до смертіяк результату захворювання.
Шкода – якісна або кількісна оцінка збитків, заподіяних небезпекою.
Шок – загрозливий для людини стан її організму, який виникає в
результаті реакції на біль, травму, опік, порушення серцевої діяльності,
втрату крові і характеризується слабкістю, зниженням артеріального тиску,
пригніченням центральної нервової системи, порушенням обміну речовин.
Штучне дихання – комплекс заходів, спрямованих на відновлення
дихання у людини, що втратила його.

28. ~ 28 ~
Шум – сукупність звуків різноманітної частоти й інтенсивності, що
виникають у результаті коливального руху частинок у пружних середовищах
(твердих, рідких, газоподібних).
Якісний аналіз небезпек – методики, що дозволяють визначити
джерела небезпек, потенційно небезпечні ситуації, ситуаци-ініціатори
небезпеки, послідовність розвитку подій, шляхи запобігання небезпечним
ситуаціям та зменшення шкоди.
1.1.4 Роль держави щодо безпеки життєдіяльностіта розвитку
цивільного захисту
Закон України «Про правові засади цивільного захисту» №1859-ІV
від 24.06.2004р.
Кодекс цивільного захисту України №5403-VІ від 02.10.2012р.
Закон України «Про захист населення і територій від надзвичайних
ситуацій техногенного та природногохарактеру».
Указ Президента України «Про захист населення і територій від
надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» №825/2007
від 06.09.2007р.
Накази щорічні «Про результати підготовки цивільного захисту
Міністерства освіти і науки України»
1.1.5 Правила безпекипід час навчально – тренувальногопроцесу
з рятувального багатоборстваУкраїни
Інструктаж з охорони праці і правил поведінки на заняттях,
практичних занять, під час участі в змаганнях. Бесіда про правила
протипожежної безпеки, поводження з невідомими і вибухонебезпечними
предметами. Правила дорожнього руху. Постійний порядок та дотримання
дисципліни. Правила загальної безпеки під час виконання рятувальних робіт.
1.1.6 Сторінки історії
Людство і стихійні лиха, аварії, катастрофи. Історія становлення,
Пожежна служба. Рятувально – гірська служба. KTIF. Мінистерство
надзвичайних ситуацій. Державна служба України надзвичайних ситуацій.
Пожежно – прикладний спорт. Всеукраїнський громадський дитячий рух
«Школа безпеки». Рятувальне багатоборство України. Дружини юних
пожежних. Дитяча гра «Котигорошко».РАС України.
1.1.7 Основна задача рятувальників
Різноманітність умов роботи і ситуацій, які виникають під час
ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, потребують особистої
підготовки рятувальника.