5

1. Фрагмент уроку української літератури
в хмарах
для учнів 11-х класів
Микола Хвильовий – романтик революції.
Доля особистості в тоталітарній державі
1

2. Тема: Микола Хвильовий – романтик революції.
Мета: - дослідити життєвий шлях Миколи Хвильового, його роль у літературному житті 1920-х
років ХХст., романтичність світобачення, участь письменника у Літературній дискусії
1925–1928 рр.;
- розвивати уміння критично мислити, робити висновки;
- формувати уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, самостійно конструювати
свої знання.
Тип уроку: урок-конференція.
Проект: Я – біограф.
Я – літературний критик.
Я - соціолог.
Хід уроку
Учитель:
Домашнє завдання: дослідити біографію М Хвильового відповідно до обраної спеціалізації: як
біографа, соціолога чи літературного критика, донести до однокласників результати роботи. На
уроці спробуємо скласти віртуальний соціопсихологічний портрет Миколи Хвильового і
намагатимемося зрозуміти, чому так трагічно склалася доля відомого українського письменника.
Прошу відкрити віртуальну дошку, на якій відмічено 4 етапи роботи на уроці.
https://padlet.com/nataliteryokhina/v7sdedfzk21f
Етап 1. Розповідь учнів про біографію М.Хвильового із заповненням віртуальної презентації
підготовленими вдома слайдами.
(Учні викладають до віртуальної презентації
підготовлені вдома відповідно до обраної спеціалізації слайди і коментують зміст)
https://docs.google.com/presentation/d/1q704s1yZGfKJPFMxm1JQR1-0zzxO-
Uvtrobyzd3FTsk/edit#slide=id.g280e407055_0_0
Біограф:
- 13 грудня 1893р у Тростянці на Харківщині (нині Сумщина) у родині вчителя.
Справжнє прізвище – Микола Григорович Фітільов.
Учитель:
- Якщо ім’я Микола Хвильовий – це псевдонім, чи натрапив хтось на інформацію: чому він саме
такий і чи єдиний у письменника?
Літературний критик:
- М.Хвильовий писав ще й під псевдонімами Стефан Кароль та навіть Юлія Уманець.
Біограф:
- У 1916р. мобілізований до армії. Пройшов фронти громадянської війни, здобув пошану солдатів.
1917р. демобілізувався і почав розбудовувати українське життя на рідній Слобожанщині.
Літературний критик:
- До речі, саме цього року Хвильовий почав літературну діяльність.Уже 1919р. переїздить до
Харкова. 1921р. вийшли три перші поетичні збірки: «В електричний вік», «Молодість», «Досвітні
симфонії». Романтичні новели засвідчили появу оригінального митця, з власним світобаченням.
Біограф:
- 1919р. вступає до партії більшовиків, які боролися проти петлюрівців. А петлюрівці захищали
інтереси незалежної України!
2

3. Літературний критик:
- Хвильовий прийшов у літературу закоханим у революцію, а став основоположником нової
української літератури. Що вплинуло на зміну поглядів?
Соціолог:
- Хвильовий абсолютизував поняття революції, мав м’ятежний дух, не міг жити у спокої, вважав,
що революція – єдиний спосіб змінити життя...
Літературний критик:
- Так! Але коли він побачив, у що переливається революція 1917 року, – намагався знайти себе,
реалізувати в іншій сфері – художній літературі. Він вважається засновником нової української
прози ХХ ст., створив власний стиль – різновид лірико-романтичної імпресіоністичної новели.
Соціолог:
- Але! Свого часу український сатирик Євген Дуда сказав: «У вирі революції сміття плаває на
поверхні». Так от, тоді, у 1917 році, стільки цього «людського сміття» сплило на поверхню, не
менше, ніж сьогодні, після Революції Гідності. Хвильовий сприйняв це дуже болісно, бо був
ідеалістом і романтиком революції. У творах Хвильового багатьом героям, не здатним щось
змінити в житті, єдиним виходом бачиться самогубство. Але коли люди пишуть про таке – вони
притягують це у своє життя. Закони енергетики дуже небезпечні!
Літературний критик:
- Хвильовий зрозумів, що жоден із ідеалів революції не втілений у життя. Першим почав
викривати це у своїх творах. Він викривав «оміщанення» комуністичного середовища. Про що
найперше мріє раб, що здобув волю? – завести собі раба! Щоб було кому помститися за колись
власні приниження й поневіряння!
Соціолог:
- До речі, батько М.Хвильового – росіянин, звідси і прізвище – Фітільов. Але письменник
повністю прийняв українізацію, українську культуру. І тепер його хвилювало інше: Україна –
колонія чи держава?
Літературний критик:
- У 1925 році М.Хвильовий разом із однодумцями створюрює письменницьку організацію
ВАПЛІТЕ (Вільну академію пролетарської літератури). Він започатковує літературну дискусію, в
яку за кілька місяців була втягнута вся інтелігенція України.
Починаються публічні гострі дискусії з приводу майбутнього України. На питання «Україна –
колонія чи держава?» письменник сам відповідав у одному зі своїх памфлетів: «...а щоб не була
колонією, треба покінчити з контрреволюційною ідеєю будувати в Україні російську культуру».
Від російської літератури українська поезія має тікати якомога далі! Геть від Москви! (До речі, це
гасло належить Івану Нечую-Левицькому, якого ми знаємо як автора прекрасної соціально-
побутової повісті «Кайдашева сім’я»).
Учитель:
- То ким був Хвильовий: націоналістом, комуністом, зрадником? Ким?
Соціолог:
- Хвильовий – це відображення свого часу. Дзеркало своєї доби. Людина високої ідеї. Людина
пошуку правди. Але система його зламала. Він зрікся своїх поглядів.
Біограф:
- Можна помилитися, але не можна у цьому зізнаватися перед ворогом! Він скористається вашою
помилкою, вашою відвертістю і знищить, як загрозу для себе.
Соціолог:
- А задача сталінського режиму саме такою і була: знищити незгодного. Немає людини – немає
проблеми! Чому Хвильовий вистрілив у себе?
Біограф:
- Існує версія, що таке рішення визріло через арешти побратимів, суд над найближчими друзями,
враження після поїздки на Полтавщину, де письменник побачив на дорогах сіл трупи людей,
загиблих від Голодомору.
13.05.1933 у себе вдома грав на банджо і співав своїм гостям, потім сказав: «Зараз я поставлю
крапку», пішов у свою кімнату, зачинив двері, за мить пролунав постріл.
3

4. Самогубство – шок для всіх. Чому? Після трагедії знайшли на столі дві записки. В одній із них
були слова: «Хай живе комунізм!» (як насмішка долі).
Етап 2. Перегляд стрічки часу, дослідження соціопсихологічного портрету М.Хвильового.
http://www.timetoast.com/timelines
Літературний критик:
- Теза Хвильового «Україна чи Малоросія?» проходить червоною ниткою через усю творчість
письменника, він був майстром памфлету: гострий, різкий, зубатий. Таких не люблять, бо вони
солені, перчені. Він питав: «Будеш і далі колонією, державо моя? Ми ж не для того робили
революцію, щоб залишитися колонією Росії! А відійдеш ти від Росії тільки тоді, коли відірвешся
від неї КУЛЬТУРНО!»
Учитель:
- То чому ж така записка? Чому – «хай живе комунізм»? Бо він вірив у в цю ідею – ідеалістичного
комунізму, який обіцяли більшовики. А що таке комунізм? (Він замішаний на ідеї французької
революції). Це рівність! Свобода! Братерство! Абсурдні гасла! Але вони захопили світ,
паралізували! Ніколи не буде рівності – ми різні, хоча б інтелектуально! Свобода? Що це таке?
Абсолютної свободи немає і бути не може, бо ми живемо серед людей, і свобода кожного
закінчується там, де починається свобода іншого. Абсолютна свобода можлива лише на
безлюдному острові. Свобода – це небо над головою і закон совісті. А совість у всіх різна! Отже,
гасла рівність, свобода, братерство – це утопія, це категорії, які неможливо втілити в життя! А
комуністи це обіцяли! Чим ці обіцянки закінчилися для народу? Терором, розстрілами,
Голодомором. Комуністи щиро любили Україну, але не українську, а російську! Хто цьому
заважав – мав бути знищеним!
Хвильовому нічого не залишалося, як застрелитися.
Біограф:
- Якби він сам цього не зробив, його б розстріляла радянська влада. Трагедія письменника в тому,
що він не зраджував цінностям: його назвали націоналістом, а він ним не був; його обізвали
фашистом, а він ним не був. Його трагедія в тому, що повірив, купився на ідеї соціалізму, як
колись купився й Іван Франко.
Літературний критик:
- У чому ж феномен Хвильового для української літератури? У самобутньому шляху розвитку.
Явище «хвильовізму» лякало радянську владу, а його памфлет «Україна чи Малоросія?»,
написаний у 1926 р. і заборонений тоді, був опублікований лише за 64 роки – у 1990 році!
Чому ж радянська влада боялася Хвильового?
Соціолог:
- Комунізм ніколи не був українським, бо українські комуністи повністю лягли під московський
імперіалізм. Це трагедія і Миколи Хвильового, і Володимира Винниченка.
М.Хвильовий був із синьо-жовтим серцем, хоч махав червоним прапором. У цьому його драма.
Іншого виходу, ніж застрелитися, у нього просто не було. Цей крок був виявом не слабкодухості,
це вияв протесту. Інакше б його розстріляла радянська влада, як усіх його побратимів.
Учитель:
- Зі смертю Хвильового закінчився період українського відродження й розпочалося масове
знищення представників української інтелігенції.
Отже, Микола Хвильовий дивився в близьке і далеке майбутнє. Він передбачав, пророкував.
Твори письменника надзвичайно актуальні. Він наш наймудріший сучасник, бо за свої помилки і
право критично дивитися на світ заплатив власним життям. Його творчість надзвичайно цікава і
ще стане об’єктом глибокого вивчення.
Етап 3. Виконання тестів для перевірки знань з теми.
https://docs.google.com/forms/d/1VNXFybfFJBGBrtdpTVRCX5j_coDIoV4K10QStrXVadE/edit
Підготовка до ЗНО
Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді :
4

5. 1. Хто був ініціатором проведення літературної дискусії 1925-1928 років?
А А. Головко;
Б В. Винниченко;
В Ю. Яновський;
Г М. Хвильовий.
2. До якого літературного угруповання належав М. Хвильовий?
А «Плуг»;
Б «Гарт»;
В ВАПЛІТЕ;
Г «Молодняк»;
3. Назвіть справжнє прізвище Миколи Хвильового:
А Губенко;
Б Фітільов;
В Елланський;
Г Сивенький
4. Яку назву має перша збірка оповідань М. Хвильового?
А «Я (Романтика)»;
Б «Кіт у чоботях»;
В «Сині етюди»;
Г «Червона хустина»
5. Укажіть твір М. Хвильового, яким він засвідчив свою участь у літературній дискусії 1925-1928 років:
А «Я (Романтика)»;
Б «Україна чи Малоросія»;
В «Вальдшнепи»;
Г «Про критику і критиків у літературі»;
6. Яке гасло виголошував і обстоював М. Хвильовий у ході літературної дискусії 1925-1928 років?
А «З Росією навіки разом!»;
Б «Геть від Москви!»;
В «Своя сорочка ближча до тіла»;
Г «Народ і партія єдині!»;
Етап 4.
Ніхто не скаже про письменника краще, ніж його твори.
Перегляд буктрейлера новели «Я (Романтика)».
https://www.youtube.com/watch?v=X4NfLxl_LQ8
Домашнє завдання: прочитати новелу «Я (Романтика)», знайти елементи автобіографічності у
творі.
5

6. 1. Хто був ініціатором проведення літературної дискусії 1925-1928 років?
А А. Головко;
Б В. Винниченко;
В Ю. Яновський;
Г М. Хвильовий.
2. До якого літературного угруповання належав М. Хвильовий?
А «Плуг»;
Б «Гарт»;
В ВАПЛІТЕ;
Г «Молодняк»;
3. Назвіть справжнє прізвище Миколи Хвильового:
А Губенко;
Б Фітільов;
В Елланський;
Г Сивенький
4. Яку назву має перша збірка оповідань М. Хвильового?
А «Я (Романтика)»;
Б «Кіт у чоботях»;
В «Сині етюди»;
Г «Червона хустина»
5. Укажіть твір М. Хвильового, яким він засвідчив свою участь у літературній дискусії 1925-1928 років:
А «Я (Романтика)»;
Б «Україна чи Малоросія»;
В «Вальдшнепи»;
Г «Про критику і критиків у літературі»;
6. Яке гасло виголошував і обстоював М. Хвильовий у ході літературної дискусії 1925-1928 років?
А «З Росією навіки разом!»;
Б «Геть від Москви!»;
В «Своя сорочка ближча до тіла»;
Г «Народ і партія єдині!»;
Етап 4.
Ніхто не скаже про письменника краще, ніж його твори.
Перегляд буктрейлера новели «Я (Романтика)».
https://www.youtube.com/watch?v=X4NfLxl_LQ8
Домашнє завдання: прочитати новелу «Я (Романтика)», знайти елементи автобіографічності у
творі.
5