10.docx

1. 1
Психологічні механізми притягання та успішності у
сучасній соціальній рекламі українських каналів у
період пандемії
ВСТУП
Ситуація з поширенням реклами в українському суспільстві загострюється
через відсутність в Україні єдиної концепції соціальної реклами (хоча законодавчо
закріплені її основні засади); дефіцит фахівців, які спеціалізуються на соціальній
рекламі (в її створенні є свої нюанси та специфіка); брак коштів (соціальна реклама
вважається фінансово невигідною (тому малопоширеною і незначною) і, як наслідок
– складність доступу секторів соціальної роботи до каналів розміщення соціальної
реклами; розмитість меж між соціальною рекламою і політичною (часто і
комерційною також); невизначеність кола рекламодавців соціальної реклами (часто
не передбачено у соціальних службах фахівця з соціальної реклами та іміджу) [22].
Тому назріла необхідність у суспільстві приділяти більше часу та ефірного простору
соціальним проєктам, що підвищувало б рівень громадськоїсвідомостіта соціальної
відповідальності.
Ситуація з коронавірусом та вимушеною ізоляцією в умовах карантину
поставили суспільство перед потребою розвитку саме соціальної реклами як
потужного інформаційного та превентивного фактора для нормалізації існуючого
стану речей. Тому вивчення діяльності та впливу такого типу рекламного продукту
в період пандемії на українських телеканалах є актуальним на сьогодні.
Донедавна соціальна реклама не була предметом спеціального дослідження
соціальної педагогіки чи соціальної роботи. Існують деякі напрацювання у цьому
напрямку: змістовне наповнення соціальної реклами (Л. Березовець, А.
Стрелковська, Н. Удріс), використання соціальної реклами в соціально-педагогічної
діяльності (О. Безпалько, Р. Вайнола, А. Капська, О. Клочко, К. Яресько та ін.) та

2. 2
експериментальна перевірка її ефективності (Т. Алєксєєнко, О. Онипченко, І.
Пінчук, О. Сватенков та інші). Ряд аспектів залишається недослідженими.
Метою дослідження є проаналізувати структуру та значення соціальної реклами
на українське населення, з’ясовуючи психологічні механізми притягання та
успішності, на прикладі рекламного продукту про коронавірус.
Завдання цього проєкту - описати психологічні механізми притягання та
успішності у сучасній соціальній рекламі українських каналів; а також виокремити
основні характеристики української соціальної реклами у боротьбі проти вірусної
пандемії.
Соціально привабливі рекламні заставки сформують уявлення про принципову
необхідність соціальної реклами. Соціальний ефект детермінований успішністю
рекламної кампанії. Для того щоб соціальна реклама була дієвою, важливо
врахувати психологічні механізми обробкиінформації і застосуватипри її створенні
технології притягання й удержання уваги, емоційного забарвлення, мотивації,
встановлення зворотного зв’язку. Тобто необхідно «увімкнути» психологічні
механізми обробки інформації. Залучення уваги індивіда є першою ланкою у
ланцюговому механізмі психологічного впливу реклами. Розглянемо це.
У серії реклам-соціальних роликів у межах проєктів типу «Сніданок»,
«Світське життя» та інших (Додаток) на каналі 1+1 ведучі у межах ефірного часу
цих телепрограм доносили до глядачів елементи інформації про коронавірус,
епідемію, карантин, даючи настанови та інформуючи про алгоритм дії. Якщо
розглядати актуальність проблеми, то наявність саме цього аспекту – донесення
інформації про соціально важливу ситуацію в країні з екрану телебачення в межах
ефірного часу не тільки реклами, а звичних для глядача проєктів та розважальних
програм робить важливі акценти на проблему саме з точки зору актуальності. І це
важливо та дієво, якщо у центрі уваги – фактор актуальності.
Механізм психологізмуз точки зору актуальності проблеми полягає в тому, що
у звичномудля себе форматі глядач із розважальних телешоу чує важливу соціальну
інформацію, що й змушує його замислитися про нові акценти у зрозумілих та

3. 3
відомих йому досі ситуаціях. Катерина Осадча у межах програми «Світське життя»
(Додаток) озвучує: «Люди літнього віку найбільш вразливі для інфікування
коронавірусом. Потурбуйтесь про їхню безпеку, не будьте легковажними. Наше
здоров’я – це наша відповідальність». Проєкт «Світське життя», що має на меті
пропагування феєричності та розкошів життя можновладців та привілейованих
людей, золоту молодь, раптом говорить про проблеми мільйонів простих українців
та літніх людей. Причому це йде з вуст Осадчої – епатажної ведучої, одягненої за
стандартами програми. Цей ролик має великий психологічний ефект: усвідомлення
того, що хвороба торкається усіх прошарків суспільства, що нема кордонів, стін чи
бар’єрів для вірусу, і це серйозно. Узагалі, на думку експертів, успішно виробляти
соціальну рекламу можна, виходячи з такої послідовності:
• актуалізація проблеми;
• формування шкали цінностей («гарно – погано»);
• поштовх замислитися;
• адресність (тобто, куди конкретно можна звернутися);
• доступність [21].
Загалом, успішною соціальна реклама може бути, якщо вона має ще один
психологічний ефект: поштовх замислитися. Саме соціальна інформація у форматі,
не звичному досі, тобто у розважальних шоу, виконує цю роль – змушує
замислитися глядача про почуте, оскільки, за психологією, ми замап’ятовуємо і
зважаємо на те, що виходить за рамки, що є нетиповим для нас, незвичним,
викликає зацікавлення, виходить за рамки прийнятого. Від ведучої «Сніданку»
чуємо: «Не вітайтеся за руку, утримуйтесь від обіймів, навіть якщо дуже хочеться»
(Додаток). Пересічний глядач, чуючи про небезпеку обіймів та поцілунків, вітання
за руку, що є звичним для української культури, безперечно, замислиться. Адже
почуте не збігається із звичноюмоделлю поведінки українців, що бачимо защодень.
З новин ТСН ведуча говорить: «За перших ознак респіраторного захворювання не
ігноруйте проблему. Зателефонуйте сімейному лікарю. Він знає, як вам допомогти.
Не будьте легковажними. Наше здоров’я – наша відповідальність» (Додаток). Цей
соціальний ролик акцентує на небезпеці проявів респіраторного захворювання – це

4. 4
недуга, з якою ми маємо справу декілька разів на рік і не зважаємо на нього,
оскільки він має легкий клінічний перебіг. Більшість навіть не йдуть на лікарняний,
а переносять на ногах цю недугу. Тому почуте з телеекрану про небезпеку звичної
нам хвороби змушує замислитися того, хто про це почув. В іншому випадку
населення й би не звернуло уваги на легкий нежить чи дискомфорт у горлі, що є
проявом щоразового сезонного респіраторного захворювання, але цього разу
інформація такого формату виконала свій соціальний вплив: змусила людей зважати
на найменші прояви хвороби, не легковажити першими проявами, не ставитися
безвідповідально.
Формування цінностей – одна із умов успішної соціальної реклами. Загалом
аксіологія, чи система цінностей – це яскрава психологічна характеристика будь-
якої соціальної групи. Катерина Осадча каже із екрану: «Наше здоров’я – це наша
відповідальність» (Додаток), акцентуючи на популярній тепер здоров’язбережуючій
компетентності населення. Телебачення за допомогою соціальної реклами дозволяє
сформувати та закріпити цінність: здоров’я саме зараз – надважлива цінність, нею
легковажити зараз – нерозумно, недоречно та немодно, а те, що ці гасла звучать від
уст популярних телеканалів і ведучих, то безпеку дотримання карантину такі
заходи відводять у розрядтаких, що «в тренді», створюючи нову систему цінностей
на певний період часу у суспільстві – бути бережливим до свого здоров’я. Ведучий
у «Сніданку» на каналі 1+1 (Додаток)говорить:«Дотримуйтесь рекомендацій МОЗу
стосовно карантину. Не будьте легковажні. Наше здоров’я – це наша
відповідальність». Почуття та потреба відповідальності – це нова норма,
надактуальна та важлива складова субкультури сучасного українця, яка
пропагується із телеефіру, представляючи таким чином пріоритетність цінностей на
певний період: не покупки, багатство, статус чи подорожування, а безпека та
відповідальність.
Формуванню таких цінностей допомагають нові створені та впізнавані слогани
типу «БУДЬВІДПОВІДАЛЬНИМ», що вживається в текстах майже кожної реклами
(Додаток). Новостворене слово, фактично свого роду оказіоналізм (неологізм)
привертає увагу глядачів. Отож соціальні реклами та їх фрагменти дозволяють

5. 5
змінити суспільну думку, налаштувати на новий тип відносин шляхом
представлення нової системи цінностей на певний період чи загалом. Це дає великі
можливості для функцій соціальної реклами, які вона перед собою ставить, адже
цінності – це те, чим у першу чергу керується суспільство.
Важливим психологічним механізмом притягання та успішності у сучасній
соціальній рекламі українськихканалів є такий прийом, як адресність. Адресність у
найзагальнішому вигляді означає спрямованість на кого-небудь або на що-небудь –
конкретних людей або певні соціальні одиниці. При цьому може бути прийнятий
різний ступінь адресності. «ПОДБАЙ ПРО СЕБЕ ТА БЛИЗЬКИХ» на червоному тлі
та на фоні екрану фраза «Ти не один» на каналі 1+1 (Додаток) формують враження
адресностістосовно кожногоглядача. Паралелі «ти – близькі – не один» створюють
ефект діалогу екрану із глядачем, таким чином налагоджуючи контакт, що є дуже
важливим у проблемі впливу, ефективності рекламного продукту. Крім візуальних
ефектів адресності, у текстах реклами із соціальним спрямуванням є слуховий
елемент комунікації, певна ситуативність мовлення. Обоє ведучих у програмі
«Сніданку» спілкуючись між собою, говорять до глядача: «Вчасно та ретельно
мийте руки не менше 20 секунд. Давайте діяти на випередження, щоб не допустити
масового поширення вірусу в Україні. Наше здоров’я в наших руках» (Додаток).
Ведучі, спілкуючись між собою та розігруючи уявний діалог із глядачем,
створюють враження реальної консультації із глядачами, попереджуючи про
небезпеку та правильне поводження між собою та з рідними.
Якщо ефективність комерційної реклами легко оцінюється на основі
конкретних ринкових показників, то ефективність соціальної реклами вимірюється
за впізнаваністю суспільством рекламованого соціального феномену і з точки зору
зміни до нього громадської позиції. Оскільки чинники, що детермінують поведінку
людини, піддаються опосередкованомупсихологічномувтручанню з боку рекламної
інформації, внаслідок чого відбуваються зміни у бажаннях, цінностях і ставленні до
певних явищ соціального характеру, то розглянемо їх у тлі рекламного продукту
саме соціальної реклами. Ці фактори залежать від психологічних особливостей
цільових груп, на які розраховано ту чи іншу соціальну рекламу. За результатами

6. 6
дослідження психологів та соціологів було виявлено основні фактори, які
впливають на сприйняття соціальної реклами [21]. Розглянемо їх.
1) Точність та образність. Реклами стосовно запобігання коронавірусу на
українських телеканалах вирізняються точністю. Вони не перенасичені науковими
термінами, поясненнями чи статистикою. Це не їх спосіб дії. Інформація в них
дозована. Вибудувався цілий ряд фрагментів соціальної реклами, кожен з яких
доводив до відома свій метод дії або стиль роботи (Додаток), тобто або принципи
носіння маски, або поведінка із людьми літнього віку, або правила ізоляції, або дії в
екстремальних ситуаціях.
2) Кількість. Береться до уваги не разова, а «масована атака» на глядача. Саме
такий ефект і спостерігали на українських каналах у досліджуваний період.
Соціальні реклами були різного плану, різного ракурсу, розміщувалися на різних
каналах, повторювалися, запускалися соціальні ролики у розважальних телешоу, що
й створило ефект повторюваності та неперервності рекламного продукту.
3) Наближеність до ознак конкретної цільової групи [21]. Реклами про
коронавірус мали на мені в основномузвернення до людей однієї соціальної групи –
середнього віку. Про дітей мова не йшла, адже зрозуміло, що вони повинні були
перебувати під контролем дорослих. Саме дорослі несли відповідальність за мале
покоління, тому реклами про коронавірус були позбавлені елементів, які б могли
зацікавити дітей. Дієздатними під час карантину були саме люди середнього віку,
які й мали подбати про літніх, тому до них було менше звернень у рекламі.
4) Кольорова гама. Повідомлення в основному було у теплих – жовтих або
білих кольорах, щоб навмисне не створювати паніки серед здорового населення. І
тільки ті фрагменти, де йшлося про алгоритм дій під час ознак хвороби, позначалися
на червоному тлі (Додаток). Загалом, ролики із соціально значущим змістом як
фрагменти відомих телешоу у звичних форматах на каналі 1+1 відзначалися
звичним тлом, змістом, звичним виглядом ведучих без масок чи захисних костюмів
у звичному режимі. Це правильний психологічний хід, який призваний не
створюватипаніки та не загострювати ситуацію серед того населення, яке налякане.
Зрозуміло, що червоне тло відеоролику в окремому фрагменті акцентує увагу

7. 7
глядача лише в певному фрагменті – тоді, коли говориться про дії у певній ситуації
небезпеки (Додаток).
5) Яскравість, динамічність. Загалом, ці дві характеристики є актуальними для
соціальної реклами та сприяють запам’ятовуванню тексту. Але у випадку із
соціальною рекламою для коронавірусу на перший план виходять монотонність,
антидинамічність, домашня обстановка, малорухомість, що ініціює самоізоляцію та
обмеження, карантинні заходи. Журналісти каналу ІСТV знімають рекламу у
порожній телестудії у наче їх звичному режимі, але без шуму, звуку, ізольовано,
створюючи ефект карантину та осібної праці (Додаток). У соціальній рекламі, де
говорять самі жінки, перебуваючи на свіжому повітрі, жінки-ведучі постають
яскравими, динамічними, турботливими мамами поза межами робочого простору.
Вони говорять про проблему не з робочого місця, а із вулиці, із свіжого повітря
(Додаток): «Мама – це приклад. Покажи дітям, як правильно мити руки. 30 секунд,
ретельно, з милом. І як правильно чхати, прикриватись ліктем, а не долонею. Це
простіправила для безпеки родини». Погляд на знайомих нам телеведучих з іншого
боку – з емоційного, експресивного – як матерів, дружин, а не безпристрасних
інформаторів новин дозволяє донести тон експресивності та неочікуваності в
соціальні ролики.
6) Чіткість, лаконічність [21]. Слід зауважити, що фактично вся соціальна
реклама, що досліджувалася на українських телеканалах, була тривалістю до пів
хвилини або максимуму до хвилини. Це з тією метою, щоб була зрозумілою,
простоюі доступною, не завантажувала та не гнітила, з другого бокудосягала свого
ефекту частотою повторень в ефірі та на різних каналах, створюючи ефект
синхронності та всесущості. У соціальній рекламі, де беруть участь самі жінки,
виступає лікар-педіатр Наталія Кундіна: «Я лікар-педіатр. І сьогодні хочу
професійно заявити: не займайтесь самолікуванням, це може зашкодити вам і вашим
дітям. Частіше мийте руки. Не виходьте без потреби з дому. Якщо ви гуляєте з
дитиною, уникайте натовпів. Будьте з нами на стороні лікування, а не будьте на
стороні хвороби» (Додаток), – чуємо з екрану. Лікар виступає як жінка, як мати,
говорить відверто, емоційно, поза межами лікарні чи кабінету, а на свіжому повітрі,

8. 8
даючи приклад здорового способу життя, водночас інформуючи про правильні дії
матерів під час епідемії.
7) Емоційність. Цей якісний показник соціальної реклами проявляється в
позитивних моментах, почутті гумору, доброті, що лунає з телевізійного тла.
Аналізуючи текст реклами стосовно коронавірусу, можемо відзначити яскравий
емоційний фактор особливо в тих роликах, де телеведучі ідуть на особистийконтакт
із глядачем, спілкуючись віч-на-віч (Додаток). Цікавим з точки зору цього підходу
може бути соціальна реклама, у якій беруть участь відомі жінки і говорять про
правила поводження у час карантину у сім’ї (Додаток), і першою звертається перша
леді країни: «Наші діти на карантині. Зараз не час бути байдужими і ризикувати
найціннішим. Мама – це приклад. Покажи дітям, як правильно мити руки. 30
секунд, ретельно, з милом… Зізнаюся, діти вдома – це справді нелегко. Але
потрібно дотримуватися режиму. Зарядка, правильне харчування, домашні завдання,
ігри та здоровий сон. Потурбуйтеся про дітей вдома. І все буде добре». Саме жінки
завжди асоціювалися із емоційністю та почуттями, вони перші бачать прояви
хвороби чи недуги у своїх малят – категорії, яка чи не найбільше схильна до
зараження, оскільки не має імунітету. І молоді мами в особах Олени Зеленської,
Марії Єфросиніної та інших в ролику викликають довіру у глядачок, психологічно
викликаючи почуття спокою, впевненості, моделюючи норм поведінки та навчання
дітей протягом карантинного періоду.
Процес впливу реклами на її споживача відображено у схемі, що відома як
закон ланцюгу психічних явищ, що беруть участь у створенні образу: сприйняття –
емоційне враження – розуміння – емоційне ставлення – активність. Тобто
активність може виникнути тільки тоді, коли образ повідомлення сформовано на
основі емоційного «збудження» та повноцінної змістовної інформації про нього [4,
с. 68]. Якщо емоційна інформація, що отримує індивід, буде для нього нейтральною,
то такий образ повідомлення не стане основою для активних дій і не буде стане
спонукальною силою. Тому при створенні соціальної реклами акценти
розставляються, в залежності від заданої проблеми, від м’якого, орієнтованого на

9. 9
позитивні моделі поведінки, до жорсткого, що демонструє негативні наслідки та
реальні загрози певних поведінкових партнерів і соціальних проблем.
8) Нетрадиційний підхід. З психологічної точки зору, сприймається та
запам’ятовується щось незвичне, по-особливому подане, нетипово скомпоноване.
Ефект новизни не варто недооцінювати, бажаючи успіху проекту. Тому соціальні
ролики з відомими людьми, ролики з жінками, з дружиною президента, тематичні
ролики інтерв’ю з ведучими, які слугують засобом та методом повідомлення про
небезпеки та загрозикоронавірусу, було дуже вдалим психологічним прийомом для
досягнення успіху соціальної кампанії проти поширення коронавірусу. Не просто
повідомити про загрозуі методи дії, а заручитися думкою відомих людей, знайомих
щоденно звичайних людей, жінок, матерів. Їхній уявний діалог із глядачем та між
собою, взаємодоповнення та системність розповіді дали бажаний результат.
9) Доступність як складова телереклами соціального спрямування має важливе
значення [21]. Проблема повинна мислитися не віддалено і чужа, або шляхи її
вирішення здаватися недоступними. Навпаки, соціальна реклама повинна ставити за
ціль наблизити знання до кожного конкретного, олюднити його, показати, що
проблему можна побороти, а кожен не сам із цією бідою, тому реклама із жінками
(Додаток Б) пропонує ситуацію, коли відомі жінки також признають свою турботу
стосовно ситуації і пропонують шляхи вирішення: «Карантин – це не канікули. Діти
мають навчатися далі. Просто зробіть вдома найкращу у світі школу, де можна,
приміром, гладити кота, коли робиш уроки, а на перерві подивитися мультфільм»
(Додаток). Жартівливо і в доступній формі, по-домашньомуведучі говорятьз екрану
про свої методи вирішення ситуації, і глядачам стає спокійніше.
10) Форма подання. Художній задум, сама форма реклами чинить чи не
визначальну роль у її концептуальному розумінні. Реклама із жінками каже: «Якщо
ти побачила тривогу в маленьких очах, обійми і поясни, що боятися нічого. Але
здоров’я і безпека наших дітей – найголовніше. Будьте уважними до себе і своїх
дітей» (Додаток). У центрі такого рекламного продукту – дитиноцентризм,
чуттєвість, пропагування вищих цінностей і превентивність страху та паніки.
Відчувається внутрішня певність та спокій у словах такої реклами саме завдяки

10. 10
унікальності форми подання, де акцентується не на інформації про вірус, а на
безпосередніх діях стосовно дорогих нам дітей. Українські канали пропонували
декілька форм подання такого соціального продукту. Спершу це діалоги ведучих із
глядачами сам на сам, потім комплексні монологи окремих відомих людей каналу,
ще звернення видатних жінок, візуальна реклама, де зображуються малюнки. Усі ці
прийоми комплексно не подібні на попередні реклами. Пошук нової форми
забезпечив упізнаваність реклами цього типу, що й забезпечило її популярність.
Відомо, що сприйняття реклами залежить від багатьох факторів, які
привертають увагу, зацікавлюють, спонукають до роздумів та дій. Зрозуміло, що
при виробленні соціальної реклами для молоді необхідно враховувати ці аспекти,
зважати на фактори, які більшою мірою спонукають до дії чи привертають увагу.
ВИСНОВКИ
Соціальна реклама є невід’ємною частиною сучасного суспільного життя та
роботиусіх трьох секторів соціальної роботи(державних служб, соціального бізнесу
та громадськихорганізацій), які організовують широкомасштабні рекламні кампанії.
Поступово зростає її кількість, видове та тематичне різноманіття.
Ролики соціальної реклами тематики коронавірусу пропагують моделі
правильної поведінки, інформуючи населення про можливість загрози та способи її
попередження. Функції реклами тісно пов’язані із її структурними компонентами:
когнітивним, емоційним, комунікативним, мотиваційним.
Отже, важливим чинником, що забезпечує ефективний вплив реклами на
поведінку людей, є її психологічна продуманість. Психологічні механізми у
соціальній рекламі, у першу чергу, мають на меті залучення уваги індивіда,
акцентуючи на факторі актуальності проблеми, змушують замислитися про почуте
через нетипове та незвичне розміщення інформації у розважальних телешоу та між
важливими проєктами. Однією із умов успішності соціальної реклами є формування
цінностей та її адресність.

11. 11
Залучення уваги до соціальної реклами – явище індивідуальне, що залежить від
потреб людини, її спонукань, мотивів і настроїв. При цьому соціальна реклама
найчастіше не приносить швидких результатів у вигляді матеріальних і моральних
дивідендів. Але, зважаючи на ситуацію з коронавірусом і роль соціальної реклами
стосовно подій, що відбувалися, то можна зробити висновок: результати соціальної
реклами таки проявилися, та роль її у суспільстві явно значна. Населення України
було попереджене про загрозу інфікування, було попереджено людей та
повідомлено, як діяти. Українці дотримувалися пропонованих їм заходів. І в цьому
велика роль саме соціальної реклами з телебачення.
Серед факторів, що впливають на сприйняття реклами, вирізняють точність та
образність, її кількість, наближеність до конкретної цільової групи, кольорову гаму,
яскравість та динамічність роликів, чіткість та лаконічність, емоційність,
доступність та форму сприйняття. Ці критерії на українських телеканалах у рамка
соціальної реклами були добре продуманими, ретельно спланованими та грамотно
скомпонованими, таким чином здійснюючи свій психологічний механізм
притягання уваги населення. Запорука успіху соціальної реклами – це люди, які
займаються організацією та проведенням рекламних компаній, не байдужі до
суспільних проблем, а також наявність матеріальних ресурсів, професійне
медіапланування і креативний підхід до реалізації соціальних проектів.
Психологічні механізми у соціальній рекламі з темою коронавірусу мають на
меті залучення уваги кожного члена суспільства, акцентуючи на факторі
актуальності проблеми, змушують замислитися про почуте через нетипове та
незвичне розміщення інформації у розважальних телешоу та між важливими
проєктами, у блоках новин.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Беклешов Д. С., Самусев С. Т. Реклама: её функции, цели и методы создания
: навчальний посібник / Д. С. Беклешов, С. Т. Самусев. К. : Реклама, 1994. 107 с.

12. 12
2. Бугайова Оксана Іванівна. Соціальна реклама як особливий жанр :
навчальний посібник // Культурологія. Філологія. Музикознавство. № 1. 2013
https://studfile.net/preview/5602714/page:28
3. Булах Т. Д. Специфіка телевізійної реклами / Т. Д. Булах // Вісник
Харківської державної академії культури. 2010. С. 167 – 175.
4. Бутенко Н. Ю. Соціальна психологія в рекламі : навчальний посібник / Н. Ю.
Бутенко. К. : КНЕУ, 2006. 384 с.
5. Гаман О. Роль і значення зв’язків з громадськістю у формуванні позитивного
іміджу органів державної влади / Університетські наукові записки. Хмельницьк.
Автодисертація. 2011. № 4. С. 408 – 416. Unzap_2011_4_64.pdf
6. Гурчіані, Х. Телебачення як засіб втілення соціальної проблематики в
інформаційному просторі України. Режим доступу:
file:///C:/Users/%D0%90%D0%B4%D0%BC%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%81%D
1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80/Downloads/obraz_2014_15_4.pdf.
7. Докторович М. О. Базові ціннісні орієнтації сучасної української молоді:
загальна характеристика : автодисертація / М. О. Докторович // Національний
університет «Острозька академія». Режим доступу:
Докторович+М.+О.&oq=Докторович+М.+О.&aqs=chrome..69i57.1205j0j7&sourceid=
chrome&ie=UTF-8
8. Закон України «Про рекламу». Режим доступу:
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80
9. Колісник О. М. Типологія Інтернет-ЗМІ як журналістикознавча проблема / О.
М. Колісник // Вісник Харківської державної академії культури. 2010. Вип. 30. С.
202 – 208.
10. Лаврик О. В. Соціальна реклама в сучасному медіапросторі: до визначення
поняття / О. В. Лаврик// Филология. Социальная коммуникация. 2008. №1. С. 65 –
70.
11. Лисиця Н. М. Реклама в сучасному суспільстві : підручник / Н. М. Лисиця.
Харків : Основа, 1999. 272 с.

13. 13
12. Лященко А. В Соціально-культурний вплив реклами на формування та
зміну ціннісних орієнтацій / А. В. Лященко // Вісник Дніпропетровського
університету. Серія. Соціальні комунікації. Літературознавство. Випуск 10.
Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2008. С. 71 – 76.
13. Малаєва Є. Психологічний вплив реклами на споживача / Є. Малаєва //
Практика управління. № 9. 2008. С. 45 – 48.
14. Мєдєляєва О.С. Соціальна реклама та соціальний контекст маніпуляційного
впливу реклами / О.С. Мєдєляєва, О. І. Савка. Режим доступу: www.rusnauka.com
15. Обритько Б. А. Рекламна діяльність : курс лекцій / Б. А. Обритько. К. :
МАУП, 2002. 240 с.
16. Пискунова М.И. Социальная реклама как феномен общественнойрефлекси /
М.И. Пискунова // Паблик Рилейшенз и реклама в системе коммуникации. Режим
доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/270/96-%D0%B2%D1%80
17. Положення про соціальну рекламу у системі центрів соціальних служб для
молоді : наукова стаття // Інформація і право. 2004. № 2. С. 109-116.
18. Реклама на телевидении. Режим доступу:
http://www.changetv.ru/autohtml0.php?filename=television/television_002.html.
19. Савельєва О. О. Введение в социальную рекламу : науч.-попул. издание / О.
О. Савельєва. М. : РИП-холдинг, 2006. 168 с.
20. Савельєва О. О. Телевизионная реклама и телевизионный контент. Режим
доступу: www.hse.ru/ pubs/share/direct/document/113201612.
21. Соціальна реклама в Україні: аналіз впливу на формування позитивно
спрямованої поведінки молоді. Режим доступу: https://ukr-socium.org.ua/wp-
content/uploads/2006/04/69-77__no-2__vol-13__2006__UKR.pdf
22. Соціальна реклама та соціальний контекст маніпуляційного впливу
реклами. Режим доступу:
http://www.rusnauka.com/14_NPRT_2010/Economics/66721.doc.htm
23. Чабаненко М. В. Образність в інтернет-журналістиці на прикладі матеріалів
львівського інтернет-видання «Zaxid.net» : науковий збірник / М. В. Чабаненко //

14. 14
Наукові записки інституту журналістики. КНУ імені Тараса Шевченка. К., 2014. Т.
54. Січ.– берез. С. 241– 245.
24. Шутяк Л. М. Жанрово-стилістичні ознаки «нового журналізму» в
українських інтернет-ЗМІ та блогосфері / Л. М. Шутяк. К. : Освіта. 2013. С. 112-
116.
ДОДАТКИ
Скріншоти рекламних роликів соціальної реклами про коронавірус,
використаниху роботі

15. 2