Практична медіаосвіта. Частина 2.4.2 Проблема цифрової нерівності. Автор: Фірсіна Світлана Іванівна, учитель інформатики Ольшанської ЗОШ І-ІІІ ступенів Миколаївської області

1. Проблема цифровоїПроблема цифрової
нерівностінерівності
Урок 2

2. ПоміркуймоПоміркуймо
1. Як відбувається процес передавання
інформації у представників тваринного
світу?
2. Пригадайте, наприклад, мову бджіл
або сигнали, якими тварини
повідомляють одне одного про
небезпеку.

3. Комунікація ( від латКомунікація ( від лат communicationcommunication––
повідомлення, передавання)повідомлення, передавання)
це процес передачі інформації від
однієї людини до іншої або між групами
людей по різних каналах і за допомогою
різних комунікативних засобів
(вербальних, невербальних та ін.).
• Окрім того, у процесі комунікації люди
здійснюють обмін досвідом, цінностями,
навичками, досягненнями.

4. Масова комунікаціяМасова комунікація
процес поширення інформації (знань,
духовних цінностей, моральних і
правових норм і т.п.) за допомогою
технічних засобів (преса, радіо,
телебачення та ін.) на чисельно більші,
розосереджені аудиторії.

5. Комунікація є однією з необхіднихКомунікація є однією з необхідних
умовумов
організації суспільства. У процесі
комунікації досягається організація та
єдність дії окремих індивідів,
здійснюється інтелектуальна взаємодія
між ними, формується спільність
настроїв і поглядів. В умовах комунікації
виражаються особистісні потреби
індивідів, відбувається формування й
розвиток особистості, ії духовного світу,
свідомості та самосвідомості.

6. Масова комунікація характеризується:Масова комунікація характеризується:
1. наявністю технічних засобів, що забезпечують
регулярність, масовість, публічність повідомлень, їх
соціальну актуальність;
2. соціальною значимістю інформації, що сприяє
підвищенню вмотивованості масової комунікації;
3. масовістю аудиторії, яка внаслідок її
розосереджуванності й анонімності вимагає
ретельно продуманої ціннісної орієнтації;
4. многоканальністю й можливістю вибору
комунікативних засобів, що забезпечують
варіативність і разом з тим нормативність масової
комунікації;
5. відсутністю безпосереднього зв'язку між
комунікатором і аудиторією в процесі спілкування.

7. Основні функції масової комунікації:Основні функції масової комунікації:

8. Комунікаційний ланцюжок ЛассуеллаКомунікаційний ланцюжок Лассуелла

9. Глобальна мета й функція комунікації,Глобальна мета й функція комунікації,
спілкування:спілкування:
об'єднання людей у єдиних діях, не
передача інформації в одному
напрямку, а одержання відгуку від
одержувача, не вплив, а взаємодія.

10. ПоміркуймоПоміркуймо
• Щодня ваші рідні, близькі, сусіди, друзі
слухають радіо, читають газети,
дивляться телевізор, багато часу
проводять у мережі Інтернет. З цих
джерел вони черпають інформацію. Чи
уявляєте ви життя без означених
джерел? Яку роль у суспільстві вони
виконують?

11. Вільна преса та демократичнеВільна преса та демократичне
суспільствосуспільство
впливають одне на одного: свобода
слова допомагає утвердженню
відкритого й демократичного
суспільства, а останнє у свою чергу
забезпечує подальший розвиток і
гарантії свободи ЗМІ.

12. Сьогодні в Україні зареєстровано:Сьогодні в Україні зареєстровано:
1100 телерадіокомпаній, з них 30 —
державних. На шпальтах державних і
комерційних газет і журналів різнобічно
висвітлюються суспільно-політичні події, які
відбуваються в Україні за її межами, що дає
змогу об'єктивно аналізувати й оцінювати
події. До найвпливовіших українських видань,
багато з яких виходять українською та
російською мовами, належать тижневик
«Дзеркало тижня», газети «День», «Факти»,
журнал «Кореспондент» та ін.

13. Останнім часом набули поширенняОстаннім часом набули поширення
• передачі у форматі політичних ток-шоу,
під час яких громадяни мають
можливість вислухати різні точки зору
та позиції від політичних діячів держави,
почути коментарі відомих політологів,
соціологів та інших експертів з
нагальних проблем.

14. Важливу роль у процесіВажливу роль у процесі
демократизації нині відіграютьдемократизації нині відіграють
• новітні комунікаційні технології, зокрема
Інтернет. Люди отримують реальну
можливість брати участь в обговоренні
суспільно-політичних проблем, що їх
хвилюють, збільшується відкритість
політичних інститутів і політики в цілому,
розцінюються можливості взаємодії громадян
з урядовими органами та неурядовій
організаціями, підвищуються шанси
невеликих партій і представників політичних
меншин звернутися до широких аудиторій.

15. Система виробників ЗМІ:Система виробників ЗМІ:
• інформаційні агентства,
• редакції,
• друкарні,
• дистриб'ютори (поширювачі ЗМІ) тощо.
• Індустрія ЗМК (мас-медіа) займається також
виробництвом носіїв масової інформації як
засобів масової комунікації, формує
інформаційний простір держави, веде
політику в інформаційному просторі, збирає,
зберігає, переробляє й поширює масову
інформацію.

16. Діяльність засобів масової комунікаціїДіяльність засобів масової комунікації
організовуєтьсяорганізовується
і управляється спеціальними
установами - редакціями газет, радіо,
телебачення, інакше кажучи,
соціальними інститутами, які в
кінцевому підсумку реалізують інтереси
тієї чи іншої соціальної групи, перш за
все інтереси правлячих класів
суспільства.

17. До виробників ЗМІ належать:До виробників ЗМІ належать:
• журналісти,
• письменники,
• працівники редакцій,
• видавництва,
• друкарні,
• студії тощо.

18. Виробники-організації:Виробники-організації:
• редакції,
• видавництва,
• студії,
• агенції,
• бюро.

19. Професійні групи виробниківПрофесійні групи виробників
• клуби,
• спілки,
• асоціації.
• Усі проліцензовані телерадіоорганізації
щодо територіального поширення
програм поділяються на три групи:
загальнонаціональні, регіональні,
місцеві.

20. Виробництво медіапродукціїВиробництво медіапродукції
передбачає:передбачає:
створення/виготовлення медіаінформації та
медіамистецтва. А кожний конкретний
медіапродукт вважається медіатекстом.
Наприклад, медіа-текстом є повідомлення,
стаття в газеті, новини по ТБ, кінострічка та ін.
Тобто будь-яка інформація - створена чи
об'єктивно існуюча, але опосередкована в ході
виробництва або трансляції засобами масової
комунікації - становить медіапродукцію у
вигляді різноманітних за формою медіатекстів.
• Виробництво медіатекстів умовно
розподіляється на технічне (форма) та
змістовне (ідея, смисл

21. Поміркуймо
1. Яку користь ми маємо з новин?
(Враховуючи інформацію, отриману як
безпосередньо, так і з різних засобів
масової інформації).
2. Спробуйте дати визначення, що таке
“новини”

22. Робочим матеріалом медіа є новиниРобочим матеріалом медіа є новини
• Раніше поняття «новини» було тотожне
поняттю «газета». Сьогодні ж під цим
розуміються новини загалом, новини,
які цікаві для громадськості.

23. Повідомлення формулюються згідно зПовідомлення формулюються згідно з
професійними стандартамипрофесійними стандартами
«об'єктивного висвітлення подій». Це
означає, що журналісти повинні
подавати якомога більш неупереджену
картину подій. Власні оцінки є
неприпустимими, виклад повинен
орієнтуватися на факти. Це стосується
як інформаційного, так і розважального
жанру. «Суб'єктивна журналістика»
дозволяється тільки у жанрі власної
думки.

24. Головна стратегія інформаційноїГоловна стратегія інформаційної
журналістикижурналістики
Відповіді на ці запитання зазвичай розташовуються в такому
порядку, щоб найважливіші факти стояли на початку. «The
hard facts go first» — так звучить головне правило
англосаксонської журналістики. Проте, що є головним фактом,
вирішує сам журналіст

25. Кодекс журналістів акцентує:Кодекс журналістів акцентує:
журналісти мають бути вільними від будь-
яких зобов'язань, окрім одного - служити
громадськості, забезпечувати її право на
достовірну і повну інформацію, при цьому
намагатися долати будь-які перешкоди на
шляху цього високого служіння.
Журналістам слід уникати додаткової праці чи
політичної заангажованості, якщо вони
можуть поставити під сумнів добросовісність
їхньої діяльності в mass media.

26. Свобода й незалежність засобівСвобода й незалежність засобів
масової інформації передбачає:масової інформації передбачає:
1. контроль за засобами масової
інформації;
2. вмілі організатори, які забезпечують
функціонування мас-медіа в ринкових
умовах;
3. професіоналізм і
відповідальність журналістів.

27. ПоміркуймоПоміркуймо
1. Як впливає інформація, яку ви
отримуєте з телебачення, радіо, газет,
Інтернету, на ваше ставлення до
суспільних проблем?
2. Чи змінюється ваша особиста думка
під впливом такої інформації

28. Громадська думкаГромадська думка
це колективне ставлення певної спільноти
або нації в цілому до певної суспільної
проблеми та шляхів її розв'язання. У
демократичному суспільстві громадська
думка не завжди буває однорідною: адже
суспільство складається з різноманітних груп,
кожній з яких притаманні власні інтереси та
ставлення, а тому й думки цих спільнот
можуть не збігатися.
Тож постає проблема узгодження цих
інтересів, формування громадської думки
більшості.

29. Відгук громадськості на повідомленняВідгук громадськості на повідомлення
ЗМІ залежитьЗМІ залежить
від переконливості, доказовості позицій
журналістів, їх незаангажованості. Проблема
чесності ЗМІ лежить у площині стосунків ЗМІ з
власником, із державою, з журналістами, зі
споживачами.
• Деякі власники ЗМІ вважають, що завдання
журналіста — донести волю керманича,
слово засновника видання до широкого
загалу. Західні теоретики визначають таку
методику роботи як «суб'єктивну
журналістику».

30. У стосунках ЗМІ з державою існуєУ стосунках ЗМІ з державою існує
чотири моделі взаєминчотири моделі взаємин
1. Тоталітарна модель встановлює абсолютний
контроль над ЗМІ, тут навіть відсутня гра в
плюралізм.
2. За авторитарної моделі преса має слугувати
урядові, «роз'яснювати» громадянам правильну
політику.
3. Модель соціальної відповідальності встановлює
межі функціонування ЗМІ, залишаючи за собою
право законодавчого втручання в певні тематичні
сфери.
4. Ліберальна модель ставить перед пресою
завдання слугувати суспільству, бути «сторожовим
псом» демократії.

31. Свобода слова як складова частинаСвобода слова як складова частина
входить до свободи інформації:входить до свободи інформації:
• кожен має право вільно збирати, зберігати,
використовувати та поширювати інформацію усно,
письмово або в інший спосіб і на свій вибір.
• Здійснення цих прав може бути обмежене законом в
інтересах національної безпеки, територіальної
цілісності або громадського порядку з метою
запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони
здоров'я населення, для захисту репутації або прав
інших людей, для запобігання розголошенню
інформації, одержаної конфіденційно, або для
підтримання авторитету й неупередженості
правосуддя.

32. Свобода слова має обмеженняСвобода слова має обмеження
• адже кожна свобода, доведена до межі,
може призвести до розбещеності. Ще у
Стародавній Греції були встановлені
обмеження на підбурювання до
заколоту та бунту, наклеп
(висловлювання свідомо неправдивої
інформації) і богохульство (критика
релігії та образа релігійних почуттів
віруючих).

33. Цензура (від лат.Цензура (від лат. censerecensere ——
розглядати)розглядати)
це контроль офіційної влади за змістом,
випуском та поширенням друкованої
продукції, змістом і виконанням (показом)
сценічних постановок, радіо- й телевізійних
передач, а інколи й приватного листування
(перлюстрація) з метою недопущення або
обмеження поширення ідей та відомостей, які
ця влада визнає за небажані чи шкідливі.
Цензура є однією з ознак
тоталітарних режимів, які
намагаються здійснювати
всезагальний, тотальний
контроль над усіма
сферами життя суспільства.

34. Філософська думкаФілософська думка
«П'ять років жорсткої дискусії — п'ять
років інформації через газети та радіо
навчили наш народ думати про справи
країни. Саме ті, хто більше за всіх
критикував наші цілі, своєю критикою
спонукали наших громадян думати й
розуміти ці цілі, а розуміючи —
приймати. У такій дискусії ми навчилися
думати як народ».
Теодор Рузвельт, 26-й президент США

35. Провідним каналом поширенняПровідним каналом поширення
інформаціїінформації
для масової аудиторії виступає
телебачення (69,4%), Інтернет
використовують як основне джерело
лише 15,5 відсотків, пресу і радіо –
відповідно 7,9 і 7,2 відсотків
респондентів.
Можна говорити про практично повне
домінування саме телевізійних медіа.
Це, в свою чергу, викликає запитання –
чим воно спричинене?

36. Причини домінуванняПричини домінування телевізійнихтелевізійних
медіа:медіа:
• телебачення може представити найбільш широкий спектр
інформації для максимально великої аудиторії, в
результаті задовольнити весь спектр інформаційних
потреб. Телебачення володіє найбільш прийнятним для
аудиторії співвідношенням змісту і форми подачі матеріалу,
тому і є основним джерелом його отримання
• переваги Інтернету в подачі інформації, практично
необмеженому її обсязі і оперативності не
використовуються в більшій мірі через недостатній рівень
оснащеності споживачів;
• отримання інформації з друкованої періодики натикається
на бар’єри сприйняття: освоєння матеріалу потребує
затрачування зусиль з боку споживача у вигляді читання.
• матеріали в радіоефірі в більшості своїй виконують
розважальну функцію, а як джерело отримання актуальної
інформації не проявляють себе.
Телебачення подає цілісний образ подій, уже готовий до
засвоєння.

37. Головну роль у процесі споживанняГоловну роль у процесі споживання
інформаціїінформації
грають аудиторії - безпосередні
споживачі цієї інформації.
• Аудиторії можуть бути стійкими або
нестійкими у своїх уподобаннях,
звичках, частоти звернень, що
враховується при дослідженні взаємодії
джерела і одержувача інформації.

38. Особливості аудиторії залежать:Особливості аудиторії залежать:
від її соціально-демографічних
характеристик (стать, вік, дохід, рівень
освіти, місце проживання, сімейний
стан, професійна орієнтація та ін.)
Також при прийомі масової інформації
поведінку аудиторії опосередковується
факторами, що мають ситуативний
характер (унікальність обставин,
зовнішня обстановка і т.д.).

39. Аналіз аудиторій здійснюється заАналіз аудиторій здійснюється за
двома напрямками:двома напрямками:
1. за формою споживання інформації різними
соціальними спільнотами;
2. за способами оперування отриманою
інформацією.
У процесі споживання соціальної інформації
розрізняють кілька стадій взаємодії
аудиторій з інформацією: контакт з
джерелом (каналом) інформації, контакт з
самою інформацією, прийом інформації,
освоєння інформації, формування
ставлення до інформації.

40. Культурно-інформаційні рівніКультурно-інформаційні рівні
сучасного суспільства:сучасного суспільства:
1. Нижчий рівень - представники йдуть в минуле форм
суспільного життя, периферійні по відношенню до
сучасного інформаційного виробництва, фактично
виключені зі сфери споживання масової інформації
(іммігранти з країн, що розвиваються, представники
літнього населення, деградуючі сільські громади,
люмпени, безробітні тощо) ;
2. Низько кваліфіковані робітники (в основному орієнтовані
на розважальну продукцію);
3. Активні споживачі продукції ЗМІ - службовці, орієнтовані
на вищестоящих начальників, які виконують чужі рішення
(сюди відносяться журналісти і піармени); "технократи"
(управлінці, виробники нових знань і цінностей, що
поєднують професійні інтереси й аристократичне
мистецтво).
Французький соціолог А. Турен

41. Використані джерела:
• http://politiko.ua/blogpost89178
• http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?
act=article&article=118
• http://www.refine.org.ua/pageid-1831-4.html
• http://www.lnu.edu.ua/mediaeco/zur-kryt/n13/potjtynyk-
zagr.htm
• http://www.president.gov.ua/content/chapter02.html
• http://rb.com.ua/ukr/analitics/socyum/7257/
• http://ua-referat.com/

42. АВТОР:Фірсіна Світлана Іванівна,
учитель інформатики Ольшанської
ЗОШ І-ІІІ ступенів Миколаївської
області