Відкрита лекція на тему «Контроль бур'янів в посівах соняшника»
Запізнився чи прогуляв.
1. Шановні батьки майбутніх школярів !
Ваші діти під час відвідування дитячого
садочку
залюбки насолоджувались «Пригодами в чарівній
школі»
Запрошую вас прочитати їм серію казок
про Феєчок і Гномиків, які їм так полюбились.
З повагою, практичний психолог ЗДО №238
Галина Олександрівна
4. ...Фіолетовий
гномик сьогодні
дуже поспішав до
школи: вчора
загрався з
друзями, робив
уроки допізна,
тому спати ліг
пізніше.
І на ранок,
звичайно,
проспав.
Гномик квапливо
чимчикував
звичним шляхом,
аж ось йому під
ноги впав гарний
осінній листок.
Фіолетовий
підняв його і
роззирнувся
навкруги.
5. А надворі стояла
чудова осінь.
Дерева, наче високі
золоті свічки,
підносились у
блакитне небо.
Навколо буяло таке
розмаїття барв, що аж
дух захоплювало.
Фіолетовий стояв і
зачаровано дивився
на цю красу.
Та раптом він згадав,
що поспішає до
школи, і з усіх ніг
припустив далі.
Коли пройти
залишалося вже
зовсім небагато,
пролунав шкільний
дзвоник, скликаючи
всіх на урок.
6. Фіолетовий зрозумів, що
запізнився. У малого аж
сльози з очей бризнули з
досади, що йому трохи-
трохи не вистачало часу.
«Що мені тепер робити?»
— подумав гномик.
Якщо зайти після
дзвоника, його насварять
перед усім класом, а може,
ще й до директора
відведуть, викличуть
батьків у школу.
До такого Фіолетовий не
був готовий. «Дітей у класі
багато. Може, вчитель і не
помітить, що мене немає,
— міркував він.
— Адже іноді учні
пропускають школу з
якихось причин. Завтра
щось вигадаю, а сьогодні
не піду».
7. Вирішивши так, Фіолетовий
гномик знову пішов у парк.
Проте гуляти йому розхотілося.
Гномику було соромно, він
переживав, і час тягнувся дуже
повільно. «Уроки пролітають так
швидко, — думав він, — бо на
них цікаво. А зараз мені сумно і
самотньо». Гномик навіть трохи
змерз, бо почав накрапати
дощик, а додому йти було ще
рано.
— Що ти тут робиш? — раптом
почулося за спиною. — Чому ти
не в школі?
Фіолетовий озирнувся і побачив
Розумного гнома з портфелем у
руках. Він також поспішав до
школи, до своїх.
- Я... Я... У мене... — почав гномик
і розплакався.
- У тебе щось трапилось? —
запитав учитель.
Та гномик все не міг
заспокоїтись...
8. Тоді Розумний гном обережно
взяв його долоньку, завів
хлопчика до шкільної їдальні та
попросив гарячого чаю.
Фіолетовий випив чаю, зігрівся
й майже заспокоївся. Казати
неправду вчителеві було
соромно, тому гномик заплющив
очі й випалив:
— Я прогулюю уроки —
відповів Фіолетовий. Але
чому? — здивувався
вчитель. — Ти не зробив
домашнє завдання?
— — Зробив, — відповів
Фіолетовий.
— — І всі задачки розв’язав, і
малюнок намалював.
— Тоді чому? — зовсім
розгубився Розумний гном.
— Тому що я запізнився на
перший урок, — дуже тихо
сказав Фіолетовий.
9. Я все зрозумів, — полегшено
зітхнув учитель.
— Звичайно ж, запізнитись на
урок — це погано. Але
прогуляти — ще гірше. Це
приведе до обману, до
невивчених уроків. Тих, хто
прогулює, навіть можуть
виключити зі школи.
— А що мені було робити? —
запитав гномик, ледве не
плачучи.
— Постукати у двері, зайти,
вибачитись і сісти на своє
місце, — пояснив учитель.
— А після уроку підійти до
вчителя, ще раз виба-
читись і пояснити
причину запізнення.
10. - І все? — не повірив
гномик.
- І все, — підтвердив
учитель. — Може, тебе б і
посварили, та на перший
раз, я думаю, вибачили б.
- А що ж мені робити
тепер? — розгубився
Фіолетовий.
- Зараз ми з тобою
дочекаємось дзвоника
на перерву, — відповів
Розумний гном, — я
відведу тебе до класу і
все поясню Мудрій
феї. А ти зробиш те,
що я тобі сказав, —
вибачишся.
11. Тут задзвенів дзвоник
на перерву. Розумний
гном дочекався, коли
всі вийдуть із класу
Мудрої феї, підійшов до
вчительки, щось їй
швидко розповів і
пішов, підбадьорливо
всміхнувшись
Фіолетовому.
Фіолетовий гномик
постукав у двері,
зайшов до класу,
підійшов до Мудрої феї,
вибачився і пояснив, що
сьогодні трапилось.
Учителька
запропонувала йому
зайняти своє місце й
підготуватися до
наступного уроку.
12. Продзвенів дзвоник на
урок. Однокласники
здивовано дивились на
Фіолетового гномика.
Мудра фея сказала:
- Дорогі мої учні!
Звичайно, до школи
треба приходити
вчасно, без запізнень.
Фіолетовий трохи
засмутився.
- Та якщо ви все
ж таки запізнились,
зайдіть до класу,
вибачтесь і тихенько
займіть своє місце. Після
уроків поясніть причину
запізнення щиро, без об-
ману. А ось прогуляти
школу — це дуже-дуже
погано. А чому — по-
говоримо після уроків...
13. Запитання до дітей
-Чому прогуляти школу — дуже погано?
- Яких правил треба дотримуватись,
якщо ви запізнилися на урок?
- Якщо хтось часто запізнюється, що б
ви йому порадили?