Творчість Юрія Феодосійовича Ярмиша відзначено літературною премією журналу «Перець» , медаллю А.С. Макаренка , літературною премією ім. Ю. Яновського . За книжки «Золотий кораблик», «Сонечко», «Вовчі окуляри» він був удостоєний республіканської літературної премії імені М. Островського, а за збірки казок «Дванадцятиголовий Дракончик», «Сповідь чаклуна» та «Казка стукає у двері» став лауреатом премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва .
Український шлях австрійського ерцгерцога : біобібліографічний нарис до 125-...library_darnitsa
Справжній патріот України, закоханий в Україну і українську мову — Вільгельм фон Габсбург, який називав себе Василем Вишиваним і до смерті вважав себе українцем, для якого Україна стала духовною батьківщиною.
До уваги користувачів підготовлено краєзнавчий посібник, яки допоможе більш детально ознайомитися з подіями, що відбувалися в 1917-1920 роках на території нашого Доброго Поля.
28 жовтня відзначають 76-ту річницю визволення України від нацистських окупантів. Цього дня в 1944 році було остаточно вигнано війська нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. Про ці події можна дізнатися, переглянувши віртуальну виставку «Україна у війні 1941–1945 років: уроки історії», яку підготував відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук. Експозиція представлена також у відкритому доступі. Тож запрошуємо до перегляду.
Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги"...Tetjana Bilotserkivets
Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги", присвячений річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників
Творчість Юрія Феодосійовича Ярмиша відзначено літературною премією журналу «Перець» , медаллю А.С. Макаренка , літературною премією ім. Ю. Яновського . За книжки «Золотий кораблик», «Сонечко», «Вовчі окуляри» він був удостоєний республіканської літературної премії імені М. Островського, а за збірки казок «Дванадцятиголовий Дракончик», «Сповідь чаклуна» та «Казка стукає у двері» став лауреатом премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва .
Український шлях австрійського ерцгерцога : біобібліографічний нарис до 125-...library_darnitsa
Справжній патріот України, закоханий в Україну і українську мову — Вільгельм фон Габсбург, який називав себе Василем Вишиваним і до смерті вважав себе українцем, для якого Україна стала духовною батьківщиною.
До уваги користувачів підготовлено краєзнавчий посібник, яки допоможе більш детально ознайомитися з подіями, що відбувалися в 1917-1920 роках на території нашого Доброго Поля.
28 жовтня відзначають 76-ту річницю визволення України від нацистських окупантів. Цього дня в 1944 році було остаточно вигнано війська нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. Про ці події можна дізнатися, переглянувши віртуальну виставку «Україна у війні 1941–1945 років: уроки історії», яку підготував відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук. Експозиція представлена також у відкритому доступі. Тож запрошуємо до перегляду.
Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги"...Tetjana Bilotserkivets
Виховний захід "Зі сплаву геройства і мертвих і живих писалось ім'я Перемоги", присвячений річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників
8–9 травня Україна разом з іншими демократичними державами та народами вшановує пам’ять усіх загиблих у роки Другої світової війни, усіх, хто витримав нелюдську ношу війни.
Незгасна людська пам’ять про колосальні жертви Другої світової, про тисячі дощенту зруйнованих міст і десятки тисяч спалених сіл вкотре застерігає світ від небезпеки повторення цієї жахливої катастрофи.
До Дня пам’яті та примирення і 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук підготував віртуальну виставку «Друга світова. Перемога життя над смертю».
Антін Драган. Пам'ятаймо про Вінницю: Забутий голокостВасиль Петренко
Уже сповнилося чотири десятки років з того часу, як у Вінниці за словами народу «розкрилася земля і показалося пекло» комуномосковського голокосту над українським народом і добігає вже півсторіччя з того часу, як той злочин поповнено. Очевидно, що Вінниця далеко не єдиний символ тієї страшної доби, на якій дві тоталітарно-диктаторські системи — московський комунізм і німецький нацизм — витиснули ганебне тавро народовбивства. Німецько-нацистські злочини розкрив і удокументував назавжди Міжнародний Суд в Нюрберґу. Деякі із безчисленних злочинів комуністичної системи, поповнених за диктатури Сталіна, затаврували його ж таки «соратники» і опрічники після його смерти.
Але чому всі мовчать про Вінницю? Чому тепер, по довгих роках після тих страшних злочинів, міжнародне ЮНЕСКО відзначає роковини надхненника тих злочинів, кривавого Леніна, як «великого гуманіста»? Як і чим пояснити факт, що з представниками тієї системи, яка вчинила і відповідальна за народовбивство, що його Вінниця є тільки малою частиною, сьогодні засідають разом в міжнародних установах, переговорюють, братаються навіть ті у Ватикані і не тільки самі — як це вимовно сказав Патріярх Йосиф Сліпий на світовому Соборі Єпископів в жовтні 1971-го року — «закривають очі на гори трупів і річки крови», що їх склав у жертві український нарід, але ради якоїсь «дипломатії» ще й іншим затикають очі й рота.
Інші народи можуть мати на це — чи думати, що мають — більше чи менше оправдані причини. Але Вінниці та безліч інших злочинів народовбивства, включно з масовим виморенням з поміччю зорганізованого голоду мільйонів людей у 1932-33 роках, не сміємо забути ми, українці.
Пам'ятаймо про Вінницю!
Щороку 22 червня український народ ушановує світлу пам'ять мільйонів земляків, життя яких обірвала Друга світова війна. Горем і болем вона увірвалася в кожну українську домівку, кривавою лінією пройшла через кожне серце, кожну долю. Цей день для нас наповнений трагічними спогадами й болем. Найкривавіша в історії світу війна принесла українцям незліченні жертви та страждання, масовий терор, смерть і руйнування. Гірка доля не оминула жодну українську родину, війна забрала життя кожного п’ятого українця.
Наш священний обов’язок – навіки зберегти пам'ять про тих, хто відстояв перемогу в цій жахливій війні, тих, хто став жертвою смертельних жорен нацизму.
До Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні працівники відділу документів із гуманітарних, технічних та природничих наук пропонують до уваги користувачів віртуальну виставку «Пам’ять, залишена війною».
Минають роки, десятиліття… Але ніколи не зітруться в людській пам’яті героїзм, мужність тих, хто поліг у битвах із нацистськими полчищами на українській землі, хто своїм життям дав простору дорогу повоєнним поколінням, яких могло й не бути, якби не жертовність покоління сорокових років ХХ століття.
До 80-річчя з початку подій Другої світової війни на території Вінниччини відділ краєзнавства підготував віртуальну книжкову виставку-пам’ять «Слава нетлінна і вічна».
Запрошуємо до перегляду!
Велич всенародного подвигу, нетлінна пам’ять про полеглих відомих та безіменних героїв повинні стати духовною підмогою на шляху утвердження Української держави, примирити живих і мертвих незалежно від національності, політичних, релігійних переконань, сприяти розгортанню патріотизму.
Відділ краєзнавства підготував до Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні віртуальну книжкову виставку-дату «Тихі зорі величного свята». До уваги користувачів представлені видання, карти, що розкривають історичну правду про переможні та трагічні дні Другої світової війни.
Практика студентів на складі одягу H&M у Польщіtetiana1958
Пропонуємо студентам Державного біотехнологічного університету активно поринути у аспекти логістики складу одягу H&M.
Метою практики є не тільки отримання теоретичних знань, а й їх застосування практично.
Нинішній етап розвитку економіки країни вимагає підвищеного попиту на сільськогосподарську продукцію, виробництво якої неможливе без розвинутого агропромислового комплексу. Тому вплив наукових розробок на сферу виробництва сільськогосподарської продукції набуває все більшої уваги, розцінюється як визначальний фактор інноваційного розвитку в розбудові продовольчого ринку України.
У сучасних умовах сільськогосподарського виробництва пріоритетним напрямком наукових досліджень є обґрунтування та удосконалення сучасних агротехнологій вирощування зернобобових культур на засадах енерго- і ресурсозбереження та екологічної безпечності. Зернобобові культури належать до цінних у продовольчому, кормовому та агроекологічному значенні рослин сільського господарства України.
За посівними площами та валовими зборами товарного насіння група зернобобових культур у світовому землеробстві займає друге місце після зернових. Така їхня позиція зумовлена тим, що вони є найдешевшим джерелом високоякісного білка для харчування людей і годівлі тварин та птиці. Крім цього, насіння бобових вирізняється позитивним впливом на здоров’я людей та тварин завдяки оптимально поєднаному в ньому амінокислотному складу, комплексу вітамінів, мінеральних елементів, інших біологічно активних сполук.
До 190-річчя від дня нродження українського письменника Юрія Федьковича пропонуємо переглянути віртуальну книжкову виставку, на якій представлена література про його життєвий шлях і твори автора.
Випуск магістрів- науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.tetiana1958
Державний біотехнологічний університет.
Випуск магістрів-науковців факультету мехатроніки та інжинірингу, 2024 р.
Спеціальність 133 "Галузеве машинобудування"
2. Назва роботи:
«Щоб гідно майбутнє зустріти,
Минуле забути не смій!»
Автор: Страшкулич Каміла Василівна
Місце навчання: Верховинобистрянська ЗОШ І-ІІ ст.,
7 клас
Адреса місця навчання: с.Верховина Бистра
Великоберезнянський район
Закарпатська область
Контакти: тел. 0996386456, nadija_skryp@ukr.net
3. Ця робота містить
коротку історію мешканців
села Верховина Бистра, а
зокрема трагічні сторінки з
життя простого
верховинця Варгулича
Івана Андрійовича
4. Неспокійні часи настали для мешканців Бистрого з вересня 1939-го. Поляки,
затиснуті із двох боків арміями Гітлера і Сталіна, ринулися на південь. Ліси
довкола Бистрого і навколишніх сіл наповнилися польськими біженцями. Десь
тоді в урочищі Розсипанець знайшли двох убитих мадярських прикордонників.
Вина лягала на місцевих мешканців, але ті одностайно твердили, що то є справа
рук поляків. Власті знайшли «соломонове рішення». Привезли у Бистрий двох
інших спійманих польських біженців і на сільському цвинтарі розстріляли…
…У 1939-40 рр. нелегально емігрували в СРСР, або, як тоді казали, «втікли у
Росію», Гафія і Василь Кулики, Іван Варгулич, М.О.Мащак, П.В.Копко, П.Ф.Шоляк
та багато інших. Більшість із них поповнили потім ряди військової чехословацької
частини, що формувалася в СРСР. Так, Нінчак Михайло Дмитрович 1916 р.н.
вступив до чехословацького батальйону у м. Бузулук, пройшов крізь бої від
Соколова до Словаччини. Загинув 29.10.1944. Похований на меморіальному
цвинтарі «Дукля».
5. Чума Микола Васильович, 1920 р.н., став чехословацьким воїном у м. Бузулук
в січні 1943-го. Загинув під час бомбардування військового ешелона на станції
Яхнівка на Чернігівщині 13.10.1943. І спить він вічним сном у братській могилі
поблизу чернігівського села Світанок разом із загиблими побратимами із
сусідніх верховинських сіл…
Загинули і чотири «добровольці» Червоної Армії, родом з Бистрого. У ряди
визволителів стали вони у листопаді 1944-го й загубились на фронтах війни. Це –
Повханич М.М., 1924 р.н., Повханич І.М., 1922 р.н., Кулик Ю.С., 1917 р.н.,
Іваньо Ю.Д., 1918 р.н.
У роки війни бистряни «допомагали» будувати сумнозвісну «лінію Арпада». За
переказами, мадярські власті виганяли бистрян працювати на оборонних спорудах
«лінії» аж у Жорнаву і Кострино. Червонозоряні вояки вступили у Бистрий без
боїв і кровопролиття.
Вічна їм пам’ять! Ми їхній подвиг не забудемо повік .
6. Іван Андрійович Варгулич (1909-1942) із верховинського села Бистра був
серед тих, хто зі зброєю в руках став на шляху коричневої чуми фашизму ще в
1936-1939 рр.. на теренах Іспанської республіки.
Народився і виріс майбутній антифашист у гірському селі нашого краю
Верховина Бистра (Великоберезняського району Закарпатської області). Його
родина належала до малоземельних, тому Іван був змушений податися на
заробітки.
7. Спочатку опинився у словацькому містечку Міхаловце, а потім
емігрував аж у Бельгію. Тут, у місті Льєж, пішов працювати на вугільну
шахту, а потім через скорочення шахтарів став безробітним. Без довгих
вагань записався добровольцем іспанської республіканської армії.
Документально засвідчено, що у 1938 році Іван Варгулич воював у
Іспанії в складі інтернаціональної бригади 45-ої дивізії, тричі був
поранений.
Сам про один з епізодів маловідомої для наших сучасників війни
розповідав так:
«Коли надійшла команда про відкликання інтернаціональної бригади з
Іспанії, розпочалася евакуація у напрямку до французького кордону. Але
війська профашистського диктатора Франко наступали дуже швидко. Тоді
командування республіканської армії звернулося до нас з проханням
зупинитися і стримати наступ франкістів, прикривши таким чином
організований відступ республіканців до Франції. Кожен вирішував за себе
добровільно. У числі добровольців опинився і я. У наступному бою мене
поранило у шию та ногу...».
8. Цілком очевидно, що мова іде про заключні акорди громадянської війни в
Іспанії і, зокрема, про бої у грудні 1938-го та лютому 1939-го у провінції Каталонія
на північ від міста Барселона.
Подальша доля іпсанського волонтера з Ужанської Верховини була
наступною: концтабори Аржелес в Іспанії і Боре на півдні Франції, звідки
волонтерів інтернаціоналістів відправили по своїх країнах. Так учорашній
камрадо (по-іспанськи товариш) Варгулич знову опинився у бельгійському місті
Льєж. Знову працював там у шахті, а коли німецькі фашисти окупували країну,
переїхав до німецького міста Гельсінкірхерхорст. Звідси попросився у відпустку
до рідного села.
11. Була вже осінь 1940-го. Деякий час Іван перебував у своїх сестер, але ті
жили бідно і бути на утриманні їх сімей невдовзі не схотів. До того ж, ним
зацікавилися мадярські жандарі.
А сталося це так. Василь Вудмаска, бойовий побратим Івана по
іспанській війні і його земляк, розповів про їх пригоди у далекій Іспанії
своїй дружині Олені Лукан, а та довела все до відома жандарів. Не чекаючи
арешту, 11 березня 1941 року поблизу с. Сянки Іван Варгулич перетнув
кордон СРСР. Червоні прикордонники повезли його у селище Сколе. І
почалися довгі допити. Та обставина, що Іван перебував і працював деякий
час на території Німеччини, давала змогу енкаведистам підозрювати його у
шпигунстві. Не допомагала і участь у боротьбі із фашистами в Іспанії...
16 грудня 1941 року «особлива нарада» засудила І. А. Варгулича на 5
років ув’язнення і вислала у Вятський табір, де 30 липня 1942 року він
помер. Так радянська влада оцінила діяльність добровольця-
антифашиста.