Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей пропонує всім шанувальникам мистецтва познайомитися із завершальними ювілейними датами митців 2023 року.
Відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей пропонує всім шанувальникам мистецтва познайомитися із завершальними ювілейними датами митців 2023 року.
inst: @sasshhha
звертайтеся в дірект, якщо необхідно зробити презентацію,реферат, повідомлення чи допомогти з домашнім завданням(9-11 класи). вартість символічна :)
Василь Симоненко біографія_20240326_082333_0000_pdf_20240411_002022_0000.pdfxrustiasavruk
Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 р. в с. Бієвці Лубенського району Полтавської області. Мати майбутнього поета Ганна Щербань працювала в колгоспі. Батько Андрій Симоненко покинув сім'ю, коли маленькому Василькові не було ще й року.
У 1942 р. Василь Симоненко йде у перший клас. Після початкової школи рік навчався в Єнківській семирічці, а потім перейшов у Гарандинцівську шко яку закінчив у 1952 р. із «золотою медаллю». Василько був надзвичайно старанним і наполеглинним у навчанні: «У класі Вася виділявся серед учнів, по- перше, своїм бідним одягом, по-друге, своїм розумом. Навіть учителі не читали стільки книжок, як наці найкращий учень» (спогад вчительки).
Вищу освіту В. Симоненко здобув у Київському державному університеті іме Тараса Шевченка на факультеті журналістики. Працював у газетах «Черкаськ правда» (літпрацівник відділу культури), «Молодь Черкащини», «Робітнич газета». Навесні 1960 року в Києві був заснований Клуб творчої молоді, до якого активно долучився і В. Симоненко. Учасниками цього культурно- мистецького осередку також були Алла Горська, Ліна Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Свген Сверстюк та інші.
Навесні 1960 року в Києві було засновано Клуб творчої
молоді, учасниками якого були Алла Горська, Ліна
Костенко, Іван Драч, Іван Світличний, Василь Стус, Микола Вінграновський, Євген Сверстюк та інші. Василь Симоненко також брав участь у роботі клубу, багато
їздив по Україні, виступав на літературних творчих
вечорах та диспутах. Саме з ініціативи Клубу розпочався пошук місць масового захоронення жертв сталінських репресій. Василь Симоненко з колегами долучився до збору свідчень про трагедію, особисто об’їздив околиці Києва, шукаючи свідків. Тоді вперше було відкрито місця таємних масових поховань на Лук’янівському та
Васильківському кладовищах, у Київських лісах.
Писати вірші Василь Симоненко почав ще в студентські роки, однак довго тримав їх у шухляді. Фактично, улюбленцем молоді він став у 1962 році (за півтора роки до смерті) після виходу першої збірки віршів «Тиша і грім». Вихід першої збірки стало відразу неабиякою літературною подією. Вона вразила сучасників тонким естетичним смаком, чистою правдою, романтичним поривом відкривати “духовні острови” в інтелектуальному морі свого народу. На сторінках цієї книжки висвітлювалося нелегка доля простих людей.
Влітку 1962 року Симоненка заарештовують. «На залізничному вокзалі в Черкасах між буфетницею тамтешнього ресторану і Симоненком випадково спалахнула банальна суперечка: за кільканадцять хвилин до обідньої перерви самоправна господиня прилавка відмовилася продати Василеві коробку цигарок. Той, звичайно, обурився. На шум-гам нагодилося двоє чергових міліціонерів і, ясна річ, зажадали в Симоненка документи. Не передбачаючи нічого лихого, Василь пред’явив редакційне посвідчення», – так описує події колега Симоненка, журналіст Олекса Мусієнко.
Листівка із біографією Михайла МельникаDmytro Karpiy
Листівка про Михайла Спиридоноваича Мельника, історика, поета, члена Української Гельсінської групи, автора великої книги з історії України, вилученої КДБ, на честь якого 25.12.2015 у Броварах перейменували вулицю Коккінакі.
Цього року Україна відзначає 150 років від дня народження видатного українського письменника, новатора у літературі, майстра глибокої соціально-психологічної новели, засновника українського літературного експресіонізму, гуманіста і просвітителя
Творчий доробок письменника складає п’ять збірок новел: «Синя книжечка» (1899) , «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905), «Земля» (1926), які були видані за життя письменника.
Більше інформації про біографію та творчий шлях Василя Стефаника можна дізнатися з презентації.
Василя Семеновича Стефаника.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
2. Дитинство та юність
• Марина Іванівна Цвєтаєва народилася 26 вересня (8
жовтня) 1892 року у Москві. Її батько, професор-
мистецтвознавець Іван Володимирович Цвєтаєв,
був засновником Московського музею
образотворчих мистецтв. Її мати, Марія
Олександрівна Мейн, походила з обрусілої
польсько-німецької родини. Була піаністкою,
ученицею Антона Рубінштейна.Через два роки після
Марини народилася її сестра Анастасія. Родина
Цвєтаєвих мешкала у Москві, уТрипруденному
провулку, а влітку - у будинку поряд ізТарусою
(Калужська губернія).Через хворобу матері (сухоти),
частину дитинства Марина перебувала за
кордоном: в Італії, Швейцарії, Німеччині. Але 1906
року мати помирає, і доньок виховує батько.
5. Початок творчої діяльності
• У 6 років Марина почала писати вірші, не лише
російською, а й французькою та німецькою. У
18 років Цвєтаєва видає свою першу збірку
«Вечірній альбом», до якої включено вірші,
написані поетесою з 1907 по 1910 роки. На цю
збірку одразу ж відгукнувся суворий критик
Валерій Брюсов, а також Максиміліан
Волошин.Того ж року Цвєтаєва написала свою
першу критичну статтю «Чарівність у віршах
Брюсова». А за два роки потому було видано її
другу збірку — «Чарівний ліхтар».
7. 1911 року М.
Цвєтаєва зустрілася
зі своїм майбутнім
чоловіком Сергієм
Ефроном; у січні
1912 року вона
вишла заміж. Того ж
року у них
народилася донька
Аріадна (Аля).А
1925 р.
Народжується син.
9. Творчість
• М. Цвєтаєва – російський поет, автор
поетичних драм, есе й спогадів, перекладач. Її
лірику відзначає сповідальний пафос,
романтичний розмах почуттів, достовірна
передача стихії внутрішнього життя, зв’язок з
фольклорною традицією, мовні експерименти
(із синтаксисом, морфемами тощо).У центрі
поетичного світу Цвєтаєвої – “я” ліричної
героїні, що прагне поєднати “ життєтворчість
” з поетичним ремеслом, висловити свою “
безмірність ” “ у світі мір ”, виявити в
художньому слові, яке наділяється магічною
силою, потаємну сутністю буття.
