невідомі сторінки голокосту 25.11 1

1. Виконав:Вітковський Микола
учень 9-А класуХарківсько
загальноосвітньої школи
І - ІІІ ступенів №60
Харківської міської ради
Харківської області
Керівник:
Синяєва О.А.,
учитель географії
Харківської
загальноосвітньої школи
І - ІІІ ступенів №60
Харківської міської ради
Харківської області.

2.  Поступове формування усвідомлення того,
що пам'ять та осмислення Голокосту мають
бути присутніми не лише в свідомості чи в
історичній пам'яті українського єврейства,
а й важливо, щоб у цілому в
багатоетнічному українському суспільстві
сформувалося уявлення про те, що історія
Голокосту – це частина нашої загальної
історичної пам'яті, частина історії України
XX століття.

3. з’ясувати як відбувалось
знищення євреїв міста Харкова
на прикладі трагедіі
Дробицького яру під час Другої
Світової війни.

4.  Опрацювати бібліографічні (історичні) джерела.
 Робота з архівними документами.
 Робота у Харківському музеї Голокосту(стенд,
диск)
 Визначити поняття «Голокосту»
 Географія поширення геноциду проти єврейського
народу
 Дослідити як відбувався перепис євреїв у Харкові
 З’ясувати що собою уявляло єврейське гетто
 Визначити як відбувалось знищення євреїв у
Дробицькому яру
 З’ясувати кого було врятовано
 Визначити хто такі Праведники світу
 Пройти шлях: єврейське гетто – Дробицький яр

5.  Голоко́ст (від англ. the Holocaust, з дав.-
гр. ὁλοκαύστος — «всеспалення») —
переслідування і масове знищення євреїв у
Німеччині під час Другої світової війни;
систематичне переслідування і знищення
європейських євреїв нацистською
Німеччиною протягом 1933 — 1945
років;геноцид єврейського народу в
часи Другої світової війни, внаслідок якого
загинуло до 6 мільйонів осіб.

6.  Коротка єврейська енциклопедія розглядає
голокост в 4 етапи:
 Січень 1933 — серпень 1939 — з моменту, коли
Гітлер став рейхсканцлером Німеччини і до
нападу на Польщу
 Вересень 1939 — червень 1941 — з моменту
включення західної Польщі до складу рейху і
створення «Генерал-губернаторства» до
нападу на СРСР
 Червень 1941 — осінь 1943 — з моменту нападу
на СРСР і до повного знищення гетто на його
території
 Зима 1943 — травень 1945 — з початку масової
депортації євреїв Західної Європи до таборів
смерті і до кінця війни.

7.  Голокост в Украї́ні — систематичне
винищення євреїв на українських територіях,
окупованих нацистською Німеччиною в 1941–
1944 роках
 За період з 1941 до 1945 року на українських
землях загинуло близько 3 000 000 мирних
жителів, з яких близько 850 000 — 900 000
складали євреї, що проживали в Україні.
 Євреї центральної та східної України, яким не
вдалося евакуюватися до приходу німців,
потрапили в руки нацистів і розділили долю
єврейського населення східноєвропейських
областей ,наприклад, Бабин Яр у Києві,
Богданівка в Миколаївській області,
Дробицький яр у Харкові.

8.  24 жовтня 1941 року Харків був
окупований Вермахтом. 14 грудня 1941 року за
наказом військового коменданта міста генерала
Путкамера всіх євреїв у дводенний термін
зобов'язали переселитися в район ХТЗ. У
робітничих бараках, що залишилися після
будівництва заводу, було організоване єврейське
гетто. За свідченнями джерел, щодня з гетто
виводили групи по 250–300 чоловік, яких вели на
розстріл в Дробицький яр.Уже на початку 1942
року харківське гетто припинило своє існування.
Всього, за даними Державного архіву Харківської
області, було розстріляно близько 16 000 — 20 000
чоловік.


9. Староста єврейської громади у гетто
Єфим Захарович Гуревич
У робітничих бараках, що
залишилися після будівництва
заводу, було організоване
єврейське гетто. За
свідченнями джерел, щодня
звідти формували групи по 250–
300 чоловік, яких вели на
розстріл у Дробицький Яр

10.  У Дробицькому яру
загинула сім’я
Букінік: Ісак
Овсійович - відомий
педагог музичної
школи, скрипаль;
його дружина – Л. А.
Фурманова, за
професією
акушерка, і їх дочка
– О.О. Пригоровська
– Букінік, піаністка,
акомпаніатор

11. Серед
загиблих у
яру смерті
відомий
архітектор
Віктор
Абрамович
Естрович.

12.  Іді Сапожниковій
було 14 років,
коли її
розстріляли
фашисти

13.  У Харкові у 1933 році народилась
дівчинка Оля . Вона мешкала
разом із своєю мамою -
Лопатинською Ксенією Борисівною
у невеличкому
 двох поверховому будинку на
вулиці Пушкінська 21. Наступала
холодна зима 1941 року. Мама Олі
ходила на ринок і щось продавала,
аби хоч якось прогодувати себе і
свою маленьку донечку. І одного
разу вона повернулась без
паспорта…… Через багато років,
коли Оля вже стала дорослою ,вона
прочитала у нарисі : « Скажи,
Дробицький яр», що паспорт її
мами – Лопатинської Ксенії
Борисівни врятував єврейську
сім’ю від неминучої загибелі.

14.  На квартирі, де мешкала
Оля разом з мамою жив
німецький офіцер, і
сусідка сказала йому, що
Оля - єврейська
дівчинка. І тому Оля
разом з мамою швидко
зібрали свої речі і пішки
пішли до Полтави. Після
війни Оля поступила в
університет ім. Горького,
працювала викладачем
математики у військовому
училищі імені Кожедуба у
місті Харкові. Спогадами
про роки нацистсько -
фашистської окупації у
місті Харкові Ольга
Семенівна поділилась у
публікації «Это был ад»,
яка була надрукована у
2001 році.


15.  Олександру
Олександрівну
Бекетову,
літератора і
перекладача,
розстріляно за
допомогу
харківським
євреям – втікачам
із гетто

16.  Журналіст
Олександра
Георгіївна Бєлова
віддала життя за
порятунок
єврейських дітей

17.  Сестри Алла
Іванівна та
Сусанна
Іванівна
Щербак із
врятованою
подругою
Ольгою
Наумівною
Брагиловською

18.  Олександра
Карнаухова
привела в будинок
з вулиці єврейську
дівчину-інваліда,
яка розгублено
стояла біля річки.
Олександра
Карнаухова
отримала звання
Праведниці світу в
90 років.

19.  13 грудня 2002 був
відкритий меморіал
«Дробицький яр».
Цей меморіал не
залишає нікого
байдужим. І під час
шкільної екскурсії,
яка відбулась весною
2016 року, я побачив
пам'ятний знак —
менора, який вразив
мене своєю
величністю.
Фото автора роботи

20. Фото автора роботи

21. Фото автора роботи

22. Фото автора роботи

23.  Пройшло 74 роки від дня трагедії, що
відбулася з харківськими євреями.
Щорічно, в ці грудневі дні, харків’яни
згадують трагедію Дробицького яру,
приходять до меморіального комплексу
«Дробицький яр» і Стіни Скорботи на місці
колишнього гетто, щоб вшанувати пам’ять
безвинно загиблих євреїв.
 Харків’яни схиляють голови у роздумах про
жахливі події Голокосту.