5. 1917 – 1920 роки Один з найдраматичніших, але невідомих широкому загалу періодів історії нашого міста
6. Лютий 1917 р. Тимчасовий уряд Росії ліквідує органи царської влади Петроград , столиця і мпер ії
7. Лютий 1917 р. Мітинг на підтримку лютневої революції (біля будівлі, де зараз знаходиться «Укртелеком») Хмельницька філія ВАТ «Укртелеком»
8. Березень 1917 р. У цьому будинку 10 березня 1917 р. відбулося перше засідання Ради робітничих і солдатських депутатів Будинок Хмельницької міської Ради
9. Жовтень 1917 р. Влада у Проскурівському повіті підкоряється Центральній Раді
10. Жовтень 1917 р. 28-30 жовтня після перевиборів Проскурівська рада стає більшовицькою
12. Лютий 191 8 р. Допомагаючи УНР у війні з більшовиками, 20 лютого до Проскурова вступає австрійська армія Проскурів та його околиці на оригінальній австрійській військовій карті того часу
13. Квітень 191 8 р. Створено Проскурівську охоронну сотню Наказ №25 по Проскурівській повітовій охоронній сотні від 26.04.1918 р. Стосовно дисципліни: — Помічено, що деякі козаки й досі ведуть себе кепсько при виконанні обов’язків. Виновні будуть привертатись до відповідальності, включно до звільнення зі служби в Українському війську і передачі під суд. — Помічено, що козаки ходять по місту Проскурову без військової форми і козацького виду, шинелі носять порозщеплювані, чоботи не чищені. Тому наказую всім старшинам стежити за тим, аби одежа носилася військового зразку, зброю носити по формі, тобто коли одягнуті в шинелю, то шаблю носити зверху, а коли без шинелі, то теж поверх одягу. — Помічено, що козаки, які призначаються в комендатуру для варти, не знають своїх обов’язків, часто можна бачити — рушниця в кутку, а козак в місті. Іноді приходять на варту не по формі одягнені і часто зовсім роштилехмані, коли звертаються до них — “чи то комендатура, чи інше?”, козак сидить, курить й розбалакує. Взагалі, ведуть себе не як козаки, а як Червона Гвардія. Отож, наказую — всім козакам виконувати службу чемно і точно, згідно підписки. Проскурівський повіткомендант
14. Травень 191 8 р. Влада в Україні переходить до Гетьмана П.Скоропадського Замість повітового комісара у Проскурові вводиться посада старости
15.
16.
17. Листопад 191 8 р. До влади в Україні приходить Директорія УНР Симон ПЕТЛЮРА (1879 – 1926) - голова Директорії Української Народної Республіки Загинув 1926 р. у Парижі від руки уродженця Проскурова С.Шварцбарда
20. 15-16 лютого 191 9 р. Проскурів. 15 лютого 1919 року. Вечір. Старшини сказали, щоб ми не роздягалися і були напоготові. Нас хочуть роззброїти. І на смутний ранок, коли крикнули: "До зброї!" - я в штиблетах на босоніж вибіг останній. Біля рампи була вже наша лава... Я підліз під вагона і, ставши навколішки, зайняв своє місце. Туман. З правого боку навпростець - пивний з авод. Просто в виїмці соша, на якій заліг ворог. Це повстав проти нас за владу Рад наш 15 білгородський кінний полк. На правому фланзі почалася стрільба... В ділі - кулемети, орудія, бомбомети... Нам ще нема наказу стріляти... Мені не лячно, тільки дуже напружено, наче мої нерви витягло у прямі лінії і натягло до одказу, як струни на гітарі... Вже не треба, а хтось кілочки крутить та крутить... І, здається, ось ось мене розірве... І от почалася наша стрільба... Володимир СОСЮРА (1879 – 1926) - український письменник, у 1919 р. вояк армії УНР
21. 21 лютого 191 9 р. До Проскурова у зв’язку з погромом прибув головний отаман Симон ПЕТЛЮРА. За його наказом військова частина погромників роззброєна, створено комісію з розслідування. Колишній міський театр (нині Будинок культури), де за переказами старих мешканців Проскурова виступав Симон Петлюра (прямих свідчень немає)
22. Лютий 191 9 р. На станції Проскурів кілька днів чекав можливості від’їзду за кордон колишній голова Центральної ради УНР Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ (1866 – 1934) Сучасний хмельницький вокзал Вокзал часів УНР
23.
24.
25.
26.
27. Це було у Проскурові Польські офіцери та міське керівництво біля входу до костьолу Святої Анни (костьол зруйнований у 1932 році, на його місці знаходиться школа №1)
Сьогодні наше рідне місто Хмельницький – це великий обласний центр з 250-тисячним населенням, розвинутою економікою, культурою та соціальною сферою, розвинутими міжнародними зв’язками.
На початку ХХ століття наше місто носило назву Проскурів і було невеликим повітовим центром Подільської губернії. Найбільшими підприємствами тут були залізнична станція, механічний та цукровий заводи. Чимало кустарних і напівкустарних виробництв, безліч маленьких крамничок. Населення – усього 35 тисяч чоловік.
У лютому-березні 1917 року Тимчасовий уряд Росії ліквідував царську владу по всій території імперії.
10 березня у приміщенні реального училища відбулися збори від підприємств, гарнізону та громадських організацій. Створено Проскурівську раду робітничих і солдатських депутатів. Серед 153 депутатів більшість була меншовиків та есерів. Фракція більшовиків складала 3 чоловіки.
На звістку про більшовицьку революцію в петрограді та повалення Тимчасового уряду Центральна Рада огрлосила про перехід влади на Україні в її руки. З цього часу Проскурівська повітова влада підкоряється генеральному секретаріату Центральної Ради.
28-30 жовтня відбулися перевибори Проскурівської ради – під впливом єврейських партій та солдат гарнізону, які підтримали більшовиків, нова рада стає більшовицькою.
Виконуючи умови Брестського миру в справі військової допомоги Центральній Раді УНР у війні з більшовиками, 20 лютого австрійська армія вступила в Проскурів.
У квітні 1918 року створено Проскурівську повітову охоронну сотню, яка підпорядковувалася українському повітовому комендантові та охороняла найважливіші об’єкти в проскурові та повіті. До червня було сформовано ще дві сотні та створено Проскурівський повітовий вартово-охоронний курінь.
Василь Васильович Зеньковський народився 4 (17) липня 1881 року в місті Проскурів (нині Хмельницький) Подільської губернії. Закінчив природничо-математичний ф-т Київського ун-т у, потім історико-філологічний ф-т , займався на філософському і класичному відділеннях. Доцент, потім проф . (1916) Київського ун-т у. У 1918 - міністр культури і віросповідань) в уряді гетьмана Скоропадського. У 1919 емігрував за кордон. У Югославії був професором богословського і філософського ф-т і в в Бєлградському ун-т і. Переїхав до Праги, де заснував Російський педагогічний інститут; керував кафедрою експериментальної і дитячої психології.
Костянтин Місевич ще в час революції був обраний Проскурівським повітом представником до українського парламенту — Центральної Ради в Києві. 1919 року зустрів сліпого бандуриста Антона Митяя (розстріляного 1921 року більшовиками) і почав від нього вчитися кобзарського мистецтва. Працюючи на станції Проскурів телеграфістом, Місевич познайомився з командиром 34-го корпусу генералом Скоропадським, якому допомагав роззброювати московське військо, що поверталося з фронту. Далі Центральна Рада вислала Місевича як свого представника до Синьої Дивізії, де його обрали почесним козаком. За часів гетьманату його призначили комісаром подільської залізниці, й ці обов'язки він виконував до кінця листопада 1920 р.
У листопаді 1918 року до влади приходить Директорія, яка повертає догетьманські органи влади УНР. Си́мон Васи́льович Петлю́ра ( 1879 - 1926 ) — державний і політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик, організатор українських збройних сил. Головний отаман військ УНР (з листопада 1918 р.), голова Директорії УНР (13 лютого 1919 р. — 10 листопада 1920 р.). Симон Петлюра був убитий 25 травня 1926 р. анархістом С.-Ш. Шварцбардом у Парижі. Маловідомим є той факт, що вбивця Симона Петлюри Шварцбард був мешканцем Проскурова.
Відбувся збройний виступ пробільшовицьки настроєних сил з метою захоплення влади у проскурові. Силами вірних Директорії військ (Запорізька бригада, 3-й гайдамацький полк) повстання було придушене, після чого в єврейських кварталах Проскурова почався погром, який ініціював отаман Семесенко.
Події тих днів, як очевидець, описав у романі “Третя рота” класик української літератури Володимир Миколайович Сосюра (1898-1965). У той час він був вояком армії УНР.
За наказом головного отамана Симона Петлюри ініціатор Проскурівського погрому Семесенко був заарештований, а в подальшому (у 1920 р.) розстріляний.
У Проскурів для відпочинку і реорганізації переведено з фронту частини Українських Січових стрільців. З полків сформовано дві дивізії, які об’єднали в Групу Січових стрільців. Командиром групи затверджено Євгена КОНОВАЛЬЦЯ.
Після поразки військ УНР під Козятином українські державні установи переїхали до Проскурова, де перебували до 21 березня. Відбувалися державні наради УНР за участю членів Директорії, уряду, представників партій та громадських організацій. Саме в Проскурові пройшло останнє засідання Директорії у повному складі. Тут відбулася зустріч з делегацією ЗУНР на чолі з Є. Петрушевичем. 21 березня під натиском Червоної Армії з міста вийшли частини січових стрільців. Одночасно Проскурів залишили уряд УНР та Директорія. З березня по червень влада у місті кілька разів переходила з рук в руки.
На екрані – сцена з художнього фільму “Щорс” класика світового кіно Олександра ДОВЖЕНКА. Ця сцена, що відтворює радянський погляд на події 1919 року, знімалася у Проскурові. Завдяки кінострічці можемо бачити, як виглядало наше місто у першій половині ХХ століття. Для перегляду натиснути курсором на зображення.
25 листопада 1919 р. Добровольча Біла армія Антона ДЕНІКІНА, прорвавши фронт армії УНР, заволоділа Проскуровом. Однак, фронтові поразки денікінців від більшовиків змусили їх через кілька днів залишити місто. 2 грудня 1919 р. до Проскурова, залишеного Білою армією, входять польські війська. Місто перебувало під польською владою до липня 1920 р.
Протягом 1920 року уряд УНР ще двічі (у червні та з вересня по листопад) перебував у Проскурові. 7 червня до міста прибув уряд УНР, який перебував у Проскурові до кінця червня. 6 липня після прориву польсько-українського фронту 8-а Червонокозача дивізія Віталія ПРИМАКОВА оволоділа Проскуровом. В місті розгорнута діяльність органів радянської влади. 27 вересня після масштабного наступу армії УНР українські війська зайняли Проскурів, взявши в полон 2800 червоноармійців та 4 бронепотяги. В місті встановлено владу УНР. 18 листопада 1920 р. в ході масованого наступу Червоної армії кавалерійська бригада Григорія КОТОВСЬКОГО та 135-а стрілецька бригада М. Голубенка після бою з українськими частинами групи генерала-хорунжого Олександра ЗАГРОДСЬКОГО заволоділа Проскуровом. на Поділлі та в місті остаточно встановлено радянську владу.
