28 жовтня відзначають 76-ту річницю визволення України від нацистських окупантів. Цього дня в 1944 році було остаточно вигнано війська нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. Про ці події можна дізнатися, переглянувши віртуальну виставку «Україна у війні 1941–1945 років: уроки історії», яку підготував відділ документів із гуманітарних, технічних та природничих наук. Експозиція представлена також у відкритому доступі. Тож запрошуємо до перегляду.

2. СТОРІНКИ НАШОЇ ІСТОРІЇ
Воєнні дії під час Другої світової війни відбувалися на території України протягом 40
місяців – від 22 червня 1941 року до кінця жовтня 1944 року. За сучасними
підрахунками, загальні людські втрати України у 1941–1945 роках становлять
близько 9 мільйонів.
2,3 млн українців були вивезені для примусової праці до Німеччини. Цілком чи
частково на території України було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, без
даху над головою залишилися близько 10 мільйонів людей. Також повністю чи
частково було знищено понад 16 тисяч промислових підприємств.
Під час визволення України протягом січня 1943 – жовтня 1944 років на території
України радянські війська провели 15 наступальних операцій, із них 11 стратегічних і
4 фронтові.
Битва за Україну досягла свого апогею в період з осені 1943 до осені 1944 років.
Саме на її території в цей період було зосереджено приблизно половину діючих сил
Червоної армії.
Завершилося визволення України Карпатською операцією, що розпочалася 9
вересня 1944 року наступом 1-ї Гвардійської армії. 27 жовтня 1944 року було
звільнено Ужгород, а 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон
України.

3. Друга світова. Непридумані історії: (не) наша, жива, інша / укладання й
передм. Вахтанга Кіпіані. – Харків : Віват, 2018. – 304 с.
У книзі викладено 35 живих історій
від різних оповідачів про війну 1939–
1945 років та післявоєнні часи, про
життя по різні боки фронту, про
боротьбу за Україну та репресії проти
українців. Переважно це спогади
авторів, що базуються на розповідях
їхніх батьків, дідусів та бабусь, але є й
свідчення безпосередніх очевидців
тих часів. Видання добре
ілюстроване, практично всі фото та
копії документів – з сімейних архівів. І
тільки ось такі усні перекази зможуть
хоч якось залишити слід у пам’яті їхніх
нащадків.

4. Україна у Великій війні, 1939–1945 / упоряд.: Л. Герасименко, В.
Расевич. – Київ : ЕММА, 2014. – 269 с.
У виданні представлено матеріали про
причини, перебіг і наслідки однієї з
найбільших і найтрагічніших подій в історії
українського народу XX століття – Другої
світової війни. У запропонованій книзі
проаналізовано події, що відбувалися на
території сучасної України або були
пов'язані з діяльністю українців, починаючи
від проголошення Карпатської України в
березні 1939 p. і завершуючи подіями на
Далекому Сході у вересні 1945 р. Особливе
місце в книзі відведено внеску українців у
розгром нацистської Німеччини. На основі
значного масиву сучасних матеріалів
розглянуто основні аспекти формування
історичної пам'яті українського народу про
Другу світову війну.

5. Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ ст. : іст. нариси : у 2 кн. / О.
Є. Лисенко [та ін.]. – Київ : Наук. думка, 2011.
Кн. 1. – 733 с.
Кн. 2. – 942 с.
У виданні висвітлено широке коло
концептуальних питань одного з
найбільш драматичних періодів історії
України – Другої світової війни.
На основі критичного аналізу вже
опублікованих матеріалів і нових
масивів джерел, більшість з яких
вводиться до наукового обігу, подано
сучасне бачення мобілізаційних і
режимних заходів радянського
керівництва, стратегічних і фронтових
операцій на території України,
боротьби партизанів та підпільників у
тилу нацистських окупантів.

6. Україна і український народ у Другій світовій війні. Дискусії. Вип. 4 / Укр.
ін-т нац. пам'яті ; упоряд.: Л. Герасименко, Р. Пилявець. - Ніжин ; Київ :
Лисенко М. М., 2010. – 95 с.
Збірник містить запис дискусій щодо участі
України й українського народу в Другій
світовій війні, проведених на засіданнях
трьох круглих столів за ініціативи
Українського інституту національної пам'яті
29 жовтня, 18 листопада і 9 грудня 2009
року. На засіданні, присвяченому питанням
вигнання німців із території України,
наголошено на вагомому внеску українців у
боях на Лівобережній і Правобережній
Україні, водночас підкреслено кількість
утрат українців внаслідок мобілізації
населення у 1943 р. Волею долі через
відсутність власної держави українці
опинились у різних арміях і формуваннях,
по різні боки фронту.

7. Бабин Яр. Історія і пам'ять / Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І. Ф. Кураса
НАН України, Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія», Центр дослідж.
історії та культури східноєвроп. єврейства ; за ред.: В. Гриневича,
П.-Р. Магочія. – Київ : Дух і Літера, 2016. – 352 с.
Висвітлено історію Бабиного Яру – однієї з
найбільш вражаючих людських трагедій,
котру спричинив нацистський
окупаційний режим. Досліджено політику
пам’яті/забуття Бабиного Яру від
сталінських часів до сьогодення. Книжка
стала результатом співпраці науковців із
різних галузей знань і різних країн світу –
України, Канади, Нідерландів, США,
Ізраїлю, Франції, яких поєднало
усвідомлення важливості збереження
пам’яті про Бабин Яр як символ Голокосту
та інших трагедій XX століття.

8. Гальчак, С. Словом і багнетом. Журналісти Вінниччини
у Другій світовій війні / С. Гальчак ; Вінниц. обл. орг. Нац. спілки
журналістів України, Центр дослідж. історії Поділля Ін-ту
історії України НАН України при Кам'янець-Поділ. нац. ун-ті ім. І. Огієнка,
Вінниц. філ., Вінниц. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. - 3-тє вид.,
допов., перероб. – Вінниця : Балюк І. Б., 2016. – 136 с.
У краєзнавчому дослідженні автору
вдалося зібрати відомості про долю
майже 130 журналістів Вінниччини, які
жили та воювали в драматичні роки
Другої світової війни. І не лише про
тих, хто не полишав журналістської
справи, а й воював на фронтах,
працював у тилу, був партизаном. Є
розповіді й тих, кого випробувала на
міцність доля остарбайтерів.

9. Роки ідуть – пам'ять живе. Вінниччина у Другій світовій війні 1939–1945
рр. : бібліогр. покажч. : до 75-ї річниці звільнення Вінниччини від нацист.
загарбників у Другій світ. війні / Упр. культури і мистецтв Вінниц.
облдержадмін., Вінниц. обл. універс. наук. б-ка ім. К. А. Тімірязєва ;
уклад.: Г. М. Авраменко, О. Ю. Антонюк, О. М. Зелена ;
ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Вінниця : Балюк І. Б.,
2019. – 456 с.
Пропонованим виданням ми віддаємо данину
шани всім, хто здобував перемогу на фронтах ІІ
Світової війни, в тилу ворога. Особлива пам’ять
воїнам, які віддали своє життя за Батьківщину, а
також мирним жителям, що постраждали від дій
нацистських окупантів. Світлу пам’ять про
немеркнучий подвиг наших батьків і дідів, що
врятували світ від нацизму, необхідно зберегти
нинішнім та прийдешнім поколінням.
У посібнику вміщено близько 3,5 тисяч записів
різних документів: книг, публікацій із
всеукраїнської та регіональної періодики,
матеріалів із мережі «Інтернет», що здебільшого
були оприлюднені за останні 35 років.

10. Друга світова у спогадах... Кн. 1 / відп. ред., передм.: М. В. Бривко, О. І.
Бривко ; вступ. слово О. Є. Лисенко. – Київ : Філюк О., 2019. – 120 с.
Історико-документальні нариси
ознайомлюють із бойовим
життєписом солдатів, що воювали на
фронтах Другої світової війни,
уродженців та мешканців м. Сніжне
Донецької обл. Це науково-
документальна праця для всіх, кого
цікавить історія нашої Батьківщини —
України.

11. Савчин, М. Тисяча доріг : спогади жінки учасниці підпіл.-визвол.
боротьби під час і після Другої світ. війни / Марія Савчин. – Вид. 2-ге. –
Київ : Смолоскип, 2017. – 544 с.
Авторка цієї мемуарної книжки – Марія
Савчин («Марічка») – з 1944 по 1953 рр.
перебувала в підпіллі на Львівщині, в
Закерзонні, Польщі, Карпатах, на Поділлі,
Волині та Поліссі. Будучи дружиною Василя
Галаси («Орлана») – заступника провідника
ОУН Закерзонського краю, а з 1948 р.
провідника ОУН Волині й Полісся, вона
зустрічалася з багатьма повстанцями,
виконувала відповідальні доручення, не
раз потрапляла в трагічні ситуації, коли
вирішувалася не тільки її доля, але й доля
товаришів по боротьбі. Про бачене та
пережите і розповідає на сторінках своєї
книжки учасниця підпільно-визвольної
боротьби під час і після Другої світової
війни.

12. Книги допомагають нам лікувати наші рани, слова загоюють їх. А Друга
світова війна – найбільш болюча рана, яку нам досі важко прийняти без
болю.
Книги змушують нас плакати, сумувати, книги володіють великою
очищаючою силою. А головне – вони не дозволяють нам забути
важливі речі.
І, може, з часом, наш біль перестане бути таким гострим, але ми вже не
зможемо допустити, щоб такі жахіття повторились. Ніколи знову...

13. Підготувала бібліотекар І категорії відділу документів із
гуманітарних, технічних та природничих наук
Циба Л. П.