краса та складність людських почуттів у творах т.шевченка

1. Підготували:вчитель англійської мови Ромащенко Т.М.,
вчитель української літератури Карпачова Н.Я.,
учні 8-А класу
Бінарний урок з українськоїлітератури та англійської мови
Краса та складність людських почуттів у творах Т.Шевченка
Краса та складність людськихпочуттів у творах Т.Шевченка

3. Далека і гірка була
Тарасова любов,
Одвічні
протилежності в
житті,
Кружила заметіль
навколо доль,
Заплуталось
кохання в
крижаній імлі.
Але серед снігів,
снігів, снігів
Ішла у мрії ти, зоря
весни.

6. History has preserved the names of
women who captured the heart of Taras.
The first strong sense of love was to
Oksana Kovalenko, who lived nearby
and was three years younger:
Історія зберегла імена жінок, які
полонили серце Тараса. Першим
сильним почуттям було його дитяче
кохання до Оксани Коваленко, що
жила поряд і була на три роки
молодшою:

8. Інсценізація
Оксана: Чом же плачеш ти? Ох, дурненьнький Тарасе. Давай я сльози
витру. Не сумуй, Тарасику, адже кажуть, найкраще від усіх ти читаєш,
найкраще за всіх співаєш, ще й, кажуть, малюєш. От виростеш і будеш
малярем. Еге ж?

10. Ми вкупочці колись
росли,
Маленькими собі
любились,
А матері на нас
дивились,
Та говорили, що
колись
Одружимо їх. Не
вгадали.
Старі зарані
повмирали
А ми малими
розійшлись,
Та вже й не сходились
ніколи.
Мене по волі і неволі
Носило всюди.

12. There is no other poet in the world literature who described a
woman so gently, lovingly in his works. Many of Shevchenko’s
works opened unspeakably cruel fate of woman- mother,
woman-serf, woman -pokrytka.
І в'янеш ти, а дні летять,
Несуть все добре за собою,
Уже й надію понесли,
А ти осталась на землі
Одна-однісінька...

13. Євдокія Гусиківська
The life went on. Then there was love to a free
blackeyebrowed girl Husykivska Dunya but she did
not want to love a serf.
V.Repnina
In July 1843 Alex Kapnist brought Shevchenko to
Yagotin to copy a portrait of princess V.Repnina’s
father. She loved Taras . Shevchenko recalled: "I loved
Repnina, loved her as a friend, a sister. I couldn’t feel
more. She was an angel, a goddess whom I could only
worship.

15. Лише на засланні та в останні роки життя Т. Шевченко розкриває таємницю свого
серця, пише глибоко інтимні поезії, присвячує їх жінкам, які залишили в його пам'яті
слід, як, наприклад, Ганна Закревська. У рядках любові звучить біль самотності.
Зболене тугою любові серце зберегло чарівне почуття до заміжньої жінки, ''свята
чорнобривого”.
''Ганні вродливій'' (так називав Тарас дружину полковника Платона Закревського,
власника села Березова Рудка, що на Полтавщині), своєму ''єдиному великому
коханню'', поет присвятив цей вірш, а також поему ''Слепая''.
Г.З.
Якби зустрілися ми знову,
Чи ти злякалася б, чи ні?
Якеє тихеє ти слово
Тоді б промовила мені?
Ніякого. І не пізнала б.
А може б, потім нагадала,
Сказавши: "Снилося дурній".
А я зрадів би, моє диво!
Моя ти доле чорнобрива!
Якби побачив, нагадав
Веселеє та молодеє
Колишнє лишенько лихеє…

16. During the first visit to Ukraine, to Kirillovtsi Shevchenko loved a
daughter of a priest Gregory Koshits –Feodosiya. He came to ask in
marriage but her parents did not like Shevchenko and he got a
pumpkin.
The young girl did not dare to go against her parents’ will. Soon she
went crazy and died.

17. АГАТА УСКОВА
Only Uskova Agatha Omelyanivna, a
commandant’s wife of Novopetrovsky
fortress could understand and support Taras in
exile. Unfortunately local gossip broke their
relationship but later they became friends.
Зрозуміти і всім серцем підтримати Тараса
Григоровича у далекому засланні змогла
дружина коменданта Новопетровського
укріплення Ускова Агата Омелянівна. У
листі до Залеського він писав: ''Я полюбил
ее возвышенно, чисто, всем сердцем и всей
благодарною моей душой. Не допускай,
друже мой, и тени чего-либо порочного в
непорочной любви моей''. На жаль, місцеві
плітки порушили безпосередність цих
взаємин, але й у наступні роки вони
підтримували дружні стосунки.

18. Коли імператор підписав указ про помилування, Тарасові
Григоровичу йшов 44-ий рік. Він був пригнічений засланням і
солдатчиною, відпустив патлату бороду і відчував себе старим не
по роках…

21. Ликера для Шевченка була останньою соломинкою, яка мала
врятувати його від самотності, останньою надією на створення
свого маленького раю.
Та не судилося, бо вона кохала іншого. Шевченко напише про
це нещасливе сватання:
Барвінок цвів і зеленів,
Слався, розстилався;
Та недосвіт перед
світом
В садочок укрався …
Потоптав веселі квіти,
Побив... Поморозив...
Шкода того барвіночка
Й недосвіта шкода!

22. Поставлю хату і кімнату,
Садок-райочок насаджу.
Посиджу я і походжу
В своїй маленькій благодаті.
Та в одині-самотині
В садочку буду спочивати.
Присняться діточки мені,
Веселая присниться мати,
Давнє-колишній та ясний
Присниться сон мені!.. і ти!..
Ні, я не буду спочивати,
Бо й ти приснишся. І в малий
Райочок мій спідтиха-тиха
Підкрадешся, наробиш лиха...
Запалиш рай мій самотний

23. Садок вишневий коло хати

24. М.Рильський писав: «Нещасний в особистому житті, Шевченко
найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері»:
У нашім раї на землі
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм дитяточком малим.
Буває, іноді дивлюся,
Дивуюсь дивом, і печаль
Охватить душу; стане жаль
Мені її, і зажурюся,
І перед нею помолюся,
Мов перед образом святим
Тієї Матері святої,
Що в мир наш Бога принесла...

25. Т.Шевченко створив яскраві, неповторні жіночі образи.
Вони й досі хвилюють читача, примушують замислитися,
вчать, перше за все, бути Людиною. Справжня Людина
ніколи не примусить страждати, не бажатиме зла
іншому. Здається, Т. Шевченко закликає: «Люди!
Бережіть жінок! Даруйте їм любов і щастя! Адже вони
цього варті… »

26. Ідеал
жінки

27. Кароока
Ніжна
Чорно-
брива
Віддана у
почуттях
Щира
Незрад-
лива у
коханні
З легкою
ходою
З гнучким
станомІдеал
жінки

28. Висновок: Шевченків ідеал кохання- це
єдинолюбство, щирість і повна відданість
у почуттях, незрадливість у стосунках і
велика-превелика ніжність закоханих.
Зовнішній ідеал: гарна дівчина (жінка),
неодмінно кароока, чорнобрива, з
гнучким станом, легкою ходою. Поет був
тонким цінителем українки-вродливиці,
підносив і опоетизовував її красу.

29.  Читайте вірші про любов.
 Хоч, кажуть, все придумали поети,-
 І почуття, в яких нуртує кров,
 І ніжності, і вірності тенета.
 Не вірте! Є любов така в житті,
 Що може навіть душу спопелити!
 Знайдіть для себе ці слова святі,
 Що змусять вас і плакать, і радіти.
 Знайдіть найкращі на землі слова –
 І подаруйте їх своїм коханим.
 Читайте вірші – в них любов жива!
 Тож хай вона у вас в душі не в’яне!