1. Думи мої, думи
мої…
“Літературознавці”
Трошина Марина
Поправка Станіслав
Маловічко Олег
Дікарєва Катерина
Бумащук Тетяна
учні 7 класу

2. “У всякого своя доля
І свій шлях широкий?..”
“Моя власна доля
представлена в істинному
світлі, могла б навести на
роздуми глибокі і
корисні… тим більше, що
історія мого життя
становить частину історії
моєї батьківщини.”
З автобіографії
Т. Шевченка

3. Саме тут, у Моринцях, в родині кріпака 9
9 березня 1814 року народився
Тарас Шевченко
Благословен той день
і час,
Коли прослалась
килимами
Земля, яку сходив
Тарас
Малими босими
ногами,
Земля, яку скропив
Тарас
Дрібними росами –
сльозами.
Максим Рильський

4. Дуже мало світлого залишилося в пам’яті Шевченка про ранні
роки свого життя. Потім він завжди згадував про них з болем
у серці і смутком на очах.
За що, не
знаю, називають
Хатину в гаї тихим
раєм.
Я в хаті мучився колись,
Мої там сльози
пролились,
Найперші сльози! Я не
знаю,
Чи єсть у Бога люте зло,
Щоб у тій хаті не жило?
Т. Шевченко “Селянська
родина” А хату раєм називають!

5. Лихе сирітське життя не вбило допитливості, не заглушило
нестримної жаги до знань, щоб здійснити свою мрію –
вчитись, хлопець став наймитом вчителя-дяка
Ти не лукавила зо мною,
Ти другом, братом і
сестрою
Сіромі стала. Ти взяла
Мене, маленького за руку,
І в школу хлопця одвела
До п’яного дяка в науку.
“Учися, серденько, колись
З нас будуть люде”,- ти
сказала.
А я й послухав, і учивсь,
І. Гончар “Тарас-водоноша” І вивчився…

6. Повернувшись до Кирилівки, Тарас стає
пастухом отари овець сільської громади, але
поганий був з нього чабан…
Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом,
Чи то так сонечко сіяло,
Чи так мені чого було.
Мені так любо-любо стало
Неначе в Бога …
Уже покликали до паю
А я собі у бур’яні
Молюся Богу… І не знаю,
Чого маленькому мені,
Тоді так приязно молилось,
Чого так весело було?...
С. Їжакевич “Тарас-пастух”

7. Ставши на службу козачком до пана Енгельгардта Тарас не
покидає улюбленого заняття – малювання, але пан забороняв
хлопцеві малювати, і одного разу трапилось непоправне…
У чужому дальньому
краю,
В Петербурзі, білими
ночами
Почала являтися йому
Муза із печальними
бровами.
М.Генсіровський
К. Трохименко “Поміщик
Енгельгард карає Тараса за
малювання”

8. В неволі тяжко, хоча й волі,
Сказать по правді, не було
В Петербурзі молодий Шевченко Для викупу Т.Шевченка з кріпацтва
К.Брюлловим був написаний портрет
зустрічає земляка-художника І.
В.А. Жуковського з метою розіграти
Сошенка, який знайомить його з його в лотерею. Лотерею було
видатним діячем російської проведено
культури К. Брюлловим. 22 квітня 1838 року.
В 2500 карбованців асигнаціями була
оцінена свобода Т. Г. Шевченка
С .Меліхов “Молодий Шевченко
у свого друга художника
К.Брюлова”

9. У 1840 році у Петербурзі вийшла перша збірка
поезій молодого Шевченка – “Кобзар”
“Ця маленька
книжечка відразу
відкрила немов новий
світ
поезії, вибухла, мов
джерело чистої
холодної
води, заясніла
невідомою досі в
українськім
письменстві
ясністю, просторою і
Обкладинка першого видання поетичною грацією
“Кобзаря” світлина
вислову”.
Іван Франко

10. 1843 р. Нарешті, нарешті Шевченко на рідній
Україні! Та радість зустрічі затьмарив пекучий
біль.
Село неначе погоріло,
Неначе люде подуріли,
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть!..
І не в однім отім селі,
А скрізь на славній
Україні
Людей у ярма
запрягли
Пани лукаві...

11. У грудні 1845 року Шевченко тяжко захворів. 24 грудня стан
його різко погіршав. Пошерхлі вуста прошепотіли:
Як умру, то поховайте
Мене на могилі,
Серед степу широкого,
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий…
М. Божій “Думи мої, думи мої”

12. 24 березня 1847 року за участь у Кирило-Мефодіївському
товаристві та за антидержавні поезії Тарас Григорович
був заарештований і засланий солдатом до Орської
фортеці Оренбурзького окремого корпусу
Думи мої, думи мої,
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб’ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
З киргизами убогими.
Т. Шевченко
Автопортрет

13. Десятилітнє заслання підірвало здоров’я
поета та духом він став
незламним, загартувавшись у горнилі
страждань. На голови тиранів спадало
караюче слово:
Безбожний царю! творче зла!
Правди гонителю жестокий!
Чого накоїв на землі!
А ти, всевидящеє око!
Чи ти дивилося звисока,
Як сотнями в кайданах гнали
В Сибір невольників святих,
Як мордували, розпинали
І вішали.
“Юродивий”

14. Тяжке десятирічне
заслання, хвороби
спричинили до
передчасної смерті
поета. Поховали
його на
Смоленському
кладовищі
Петербурга в березні
1861 року, а в травні
1861 року прах
перевезли на
Чернечу
гору, поблизу
Канева
Могила Т. Шевченка,
світлина 1883-1884 років

15. Панувала темрява.
Всю ніч мело.
Безкінечна та лиха година,
Бог поцілував Тарасика в чоло
На талан, на долю України.
Як недовго пестили його
Материні зашкарублі руки.
Дід Іван, Катруся і село -
І на все життя – розлука.
Дивно – до п’ятнадцяти лиш літ
Тут прожив – билиною билина, А
ввібрав у себе весь той світ,
Що зоветься словом Україна.
М. Генсіровський
Пам’ятник Т.Г. Шевченку,
м. Дніпропетровськ

16. Отже, ми
переконалися, що у
Шевченковім слові –
мудрість
предків, героїчний
дух козацтва,жагуче
бажання
справедливості.
І шум Дніпра, і гомін
дібров, і подих
степу, і краса та сила
нашої душі-пісні, з
якої органічно виріс
Тарас…

17. Список використаних джерел
• Гуржій І. О. Тарас Шевченко про героїчне минуле України.
— К., 1964. — 46 с.
• Огієнко І. Тарас Шевченко/ Упоряд. М. С. Тимошик. — К.:
«Наша наука і наша культура», 2002. — 440 с. —
(«Рукописна спадщина». Т.2)
• Шевченко Т.Г. Кобзар.- Л.:”Книжково-журнальне
видавництво”.,1961._618 с.
• Шевченківський словник: У 2 т. / Відп. ред. Є. П. Кирилюк:
Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР. — К.:
Головна редакція УРЕ, 1976–1977.
• Національний музей Тараса Шевченка: [Альбом] /
Упоряд.: Т. Андрущенко, С. Гальченко. — К.:
Мистецтво, 2002. — 224 с.: іл.
• http://ukrlit.org/ris2.htm- ілюстрації до “Кобзаря”