Тарасові музи
Любов є життєдайний вогонь
У душі людини. І все,що створено
Людиною під впливом цього
Божественного почуття,відзначено
Печаттю життя і поезії.
Тарас Шевченко
Тарас Григорович Шевченко один з найбільших діамантів у
величній історії України,а його
поезія - то неперевершені перла в
намисті української літератури.
Мало кому в коханні так не щастило, як
Тарасу Шевченку. Маючи унікальні
таланти, гострий розум, товариську вдачу,
привабливу зовнішність, він здавалось би,
був приречений на успіх у жінок. Натура
творча і вразлива, Кобзар часто
закохувався.
Та особисте життя у великого українця так
і не склалося.
Любов дитинства

Першим коханням юного Тараса була
сусідка-ровесниця Оксана Коваленко.
Кучерява Оксана і Тарас ще маленькими
дітьми вкупі гралися,а потім одне одного й
покохали. Матері не раз жартували про
майбутнє одруження своїх мазунчиків.
Але кохання було досить коротким, тобто по
рік від'їзду Тараса з Кирилівки до Вільна.
Але кохання було досить коротким, тобто по
рік від'їзду Тараса з Кирилівки до Вільна. А
подальша доля дівчини склалася досить
прозаїчно і драматично.
Після довгої перерви Шевченко приїхав до
Кирилівки і довідався,що Оксанку звів
приблуда-москаль,вона мала від нього двох
дочок,а потім, покинута ним,збожеволіла.
Але вона лишилась у вічності як найперша
поетова муза.
Муза дитинства надихнула на створення
прекрасних образів дівчат у поемах
―Гайдамаки‖, ―Мар0’яна- черниця‖,
―Слепая‖,Спогоди про перше кохання стали
джерелом для написання ряду віршів.
Найтриваліше кохання

У 25-років Шевченко покохав
сиротку- племінницу хазяйки у якій
він жив на той час. Марія Яківна
Європеус, пре гарненька 15-річна
німкеня.
Шевченко декілька сторінок присвятив цьому
коханню у повісті ― Художник‖. Він
характеризує дівчину свого захоплення як
натурницю,як музу свого пензля.
Не виключено, що Амалія (Маша змінила ім'я)
продовжила свої стосунки з коханим Тарасом
після повернення із заслання через 25
років,коли їй було вже близько 38, а йому 45
років.

Т. Шевченко. Жінка в ліжку.
Позувала та ж сама Маша.
Ганна вродлива

30 червня 1842 року, перебуваючи в с. Мойсівці
на бенкеті він знайомиться з Ганною
Закревською-дружиною поміщика Платона
Закревського. Шевченко написав портрети
Ганни і Платона. Він був закоханий у ― Ганну
вродливу ‖ І присвятив їй цілу низку віршів.
Княжна Варвара Миколаївна

У середині жовтня 1843 року Тарас
Шевченко, вже відомий на той час поет і
маляр,завітав до Яготина робити копії
портрета князя Миколи Рєпніна.
Їхня донька,35-річна княжна Варвара, була
надзвичайно доброю і щирою дівчиною.
Зачарована прибульцем,княжна
відчула,що 30-річний Тарас – обранець її
серця.
Шевченко свідомо не дав розгорітися цій
пристрасті,розуміючи безперспективність
таких стосунків. Варвара з туги захворіла і
вісім днів нічого не їла. Аристократична
родина виключила можливість шлюбу
колишнього кріпака із спадкоємницею роду
Рєпніних-Волконських. Варвара Рєпніна в
подальшому так і не вийшла заміж. Відраду
знаходила в релігії.
Комендантша Агата

Під час 10-річної солдатчини у Тараса
Шевченка зав'язався платонічній роман
із жінкою коменданта форту Агатою
Усковой. Вона була молода,може,й не така
вже красуня,але приваблива і жіночна.
Але невдовзі стосунки між ними
зіпсувались. Лікар Нікольский
почав докучати пані Агаті
глузуванням з приводу її спільних
прогулянок і з Шевченком. Вона
перестала виходити на ці зустрічі,і
це поета образило. Роман
скінчився.
Незабутня Піунова

Повертаючись із заслання, Т.
Шевченко зупинився в Нижньому
Новгороді. Навідавши Щепкіна, поет
знайомиться з 15-річною акторкою
Катею Піуновою.
Повна життя й молодих сил, вона
полонила уяву 44-річного поета.
30 січня 1858р.Шевченко освідчився Кате рині і
зробив формальну пропозицію батькам. Але зі
згодою дівчина зволікала. Чекала позитивної
відповіді з Харкова . Коли ж контракт був
підписаний і посередництво поета стало не
потрібним, Шевченкові повідомили,що в Каті є
наречений-аптекар Фус.
―Моя ти люба‖

Несподівано для всіх Шевченко
захотів одружитися із Харитоною
Довгополенко, гарненькою
дівчиною – кріпачкою, що була
служницею у троюродного брата.
Але і цим стосунком не судилося
здійснитися.
В останні роки Шевченка охопила туга за
родинним теплом, жіночою ласкою й
опікою. «Оженіть, будьте ласкаві, - писав
він своїм друзям в Україну. – А то так і
пропаду бурлакою на чужині». Поет
мріяв про влаштування власного гнізда
над Дніпром та господиню — друга у
хаті, близьку й віддану дружину.
Остання муза поета

Усе сильніше Шевченка захоплює бажання
одружитися: «Чи сяк, чи так, а я повинен
одружитися, а то проклята нудьга скине мене
зі світа».
Коли Шевченко посватався до покоївкикріпачки Ликери Полусмак, яка служила в
Петербурзі в українських поміщиків.
Такий нерівний шлюб засуджували усі, але
поет лишався невмолимим. Коли вже
наближалося весілля, настала розв'язка:
несподівано прийшовши додому, Шевченко
застав Ликеру в обіймах вчителя.
Розрив стосунків з Ликерою загострив
хворобу Шевченка. Біль у грудях, на який
все частіше жалівся поет, поєднався з
душевним болем. Реальною була мрія
Шевченка визволити Ликеру від кріпосного
рабства, проте нездійсненною — зробити
вільною її рабську душу.
І все ж багато років потому вже старою
Ликера приїхала з Петербурга до Канева.
Мабуть, щоб замолити гріхи юності, вона до
кінця свого життя доглядала за могилою
Кобзаря і була похована біля Тарасової гори.
Дуже рано пішов Шевченко із життя. А
уподобане ним місце на березі Дніпра
назавжди залишиться пристанищем його
душі.

І дивитися на цей світ він завжди
буде закоханими очима.
Работу подготовила:
Попенко Валерия
Ученица 9го класса
УВК «Школа-лицей» № 1 пгт. Ленино

Тарасові музи

  • 1.
  • 2.
    Любов є життєдайнийвогонь У душі людини. І все,що створено Людиною під впливом цього Божественного почуття,відзначено Печаттю життя і поезії. Тарас Шевченко
  • 3.
    Тарас Григорович Шевченкоодин з найбільших діамантів у величній історії України,а його поезія - то неперевершені перла в намисті української літератури.
  • 4.
    Мало кому вкоханні так не щастило, як Тарасу Шевченку. Маючи унікальні таланти, гострий розум, товариську вдачу, привабливу зовнішність, він здавалось би, був приречений на успіх у жінок. Натура творча і вразлива, Кобзар часто закохувався. Та особисте життя у великого українця так і не склалося.
  • 5.
    Любов дитинства Першим коханнямюного Тараса була сусідка-ровесниця Оксана Коваленко. Кучерява Оксана і Тарас ще маленькими дітьми вкупі гралися,а потім одне одного й покохали. Матері не раз жартували про майбутнє одруження своїх мазунчиків. Але кохання було досить коротким, тобто по рік від'їзду Тараса з Кирилівки до Вільна.
  • 6.
    Але кохання булодосить коротким, тобто по рік від'їзду Тараса з Кирилівки до Вільна. А подальша доля дівчини склалася досить прозаїчно і драматично. Після довгої перерви Шевченко приїхав до Кирилівки і довідався,що Оксанку звів приблуда-москаль,вона мала від нього двох дочок,а потім, покинута ним,збожеволіла. Але вона лишилась у вічності як найперша поетова муза. Муза дитинства надихнула на створення прекрасних образів дівчат у поемах ―Гайдамаки‖, ―Мар0’яна- черниця‖, ―Слепая‖,Спогоди про перше кохання стали джерелом для написання ряду віршів.
  • 7.
    Найтриваліше кохання У 25-роківШевченко покохав сиротку- племінницу хазяйки у якій він жив на той час. Марія Яківна Європеус, пре гарненька 15-річна німкеня.
  • 8.
    Шевченко декілька сторінокприсвятив цьому коханню у повісті ― Художник‖. Він характеризує дівчину свого захоплення як натурницю,як музу свого пензля. Не виключено, що Амалія (Маша змінила ім'я) продовжила свої стосунки з коханим Тарасом після повернення із заслання через 25 років,коли їй було вже близько 38, а йому 45 років. Т. Шевченко. Жінка в ліжку. Позувала та ж сама Маша.
  • 9.
    Ганна вродлива 30 червня1842 року, перебуваючи в с. Мойсівці на бенкеті він знайомиться з Ганною Закревською-дружиною поміщика Платона Закревського. Шевченко написав портрети Ганни і Платона. Він був закоханий у ― Ганну вродливу ‖ І присвятив їй цілу низку віршів.
  • 10.
    Княжна Варвара Миколаївна Усередині жовтня 1843 року Тарас Шевченко, вже відомий на той час поет і маляр,завітав до Яготина робити копії портрета князя Миколи Рєпніна. Їхня донька,35-річна княжна Варвара, була надзвичайно доброю і щирою дівчиною.
  • 11.
    Зачарована прибульцем,княжна відчула,що 30-річнийТарас – обранець її серця. Шевченко свідомо не дав розгорітися цій пристрасті,розуміючи безперспективність таких стосунків. Варвара з туги захворіла і вісім днів нічого не їла. Аристократична родина виключила можливість шлюбу колишнього кріпака із спадкоємницею роду Рєпніних-Волконських. Варвара Рєпніна в подальшому так і не вийшла заміж. Відраду знаходила в релігії.
  • 12.
    Комендантша Агата Під час10-річної солдатчини у Тараса Шевченка зав'язався платонічній роман із жінкою коменданта форту Агатою Усковой. Вона була молода,може,й не така вже красуня,але приваблива і жіночна.
  • 13.
    Але невдовзі стосункиміж ними зіпсувались. Лікар Нікольский почав докучати пані Агаті глузуванням з приводу її спільних прогулянок і з Шевченком. Вона перестала виходити на ці зустрічі,і це поета образило. Роман скінчився.
  • 14.
    Незабутня Піунова Повертаючись іззаслання, Т. Шевченко зупинився в Нижньому Новгороді. Навідавши Щепкіна, поет знайомиться з 15-річною акторкою Катею Піуновою. Повна життя й молодих сил, вона полонила уяву 44-річного поета.
  • 15.
    30 січня 1858р.Шевченкоосвідчився Кате рині і зробив формальну пропозицію батькам. Але зі згодою дівчина зволікала. Чекала позитивної відповіді з Харкова . Коли ж контракт був підписаний і посередництво поета стало не потрібним, Шевченкові повідомили,що в Каті є наречений-аптекар Фус.
  • 16.
    ―Моя ти люба‖ Несподіванодля всіх Шевченко захотів одружитися із Харитоною Довгополенко, гарненькою дівчиною – кріпачкою, що була служницею у троюродного брата. Але і цим стосунком не судилося здійснитися.
  • 17.
    В останні рокиШевченка охопила туга за родинним теплом, жіночою ласкою й опікою. «Оженіть, будьте ласкаві, - писав він своїм друзям в Україну. – А то так і пропаду бурлакою на чужині». Поет мріяв про влаштування власного гнізда над Дніпром та господиню — друга у хаті, близьку й віддану дружину.
  • 18.
    Остання муза поета Усесильніше Шевченка захоплює бажання одружитися: «Чи сяк, чи так, а я повинен одружитися, а то проклята нудьга скине мене зі світа». Коли Шевченко посватався до покоївкикріпачки Ликери Полусмак, яка служила в Петербурзі в українських поміщиків.
  • 19.
    Такий нерівний шлюбзасуджували усі, але поет лишався невмолимим. Коли вже наближалося весілля, настала розв'язка: несподівано прийшовши додому, Шевченко застав Ликеру в обіймах вчителя. Розрив стосунків з Ликерою загострив хворобу Шевченка. Біль у грудях, на який все частіше жалівся поет, поєднався з душевним болем. Реальною була мрія Шевченка визволити Ликеру від кріпосного рабства, проте нездійсненною — зробити вільною її рабську душу. І все ж багато років потому вже старою Ликера приїхала з Петербурга до Канева. Мабуть, щоб замолити гріхи юності, вона до кінця свого життя доглядала за могилою Кобзаря і була похована біля Тарасової гори.
  • 20.
    Дуже рано пішовШевченко із життя. А уподобане ним місце на березі Дніпра назавжди залишиться пристанищем його душі. І дивитися на цей світ він завжди буде закоханими очима.
  • 21.
    Работу подготовила: Попенко Валерия Ученица9го класса УВК «Школа-лицей» № 1 пгт. Ленино