Стратегія розвитку Погребищенської ЗОШ №2 І-ІІ ступенів 2020-2024 роки

1. СТРАТЕГІЯ
РОЗВИТКУ КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ПОГРЕБИЩЕНСЬКА
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА №2 I-III СТУПЕНІВ
ПОГРЕБИЩЕНСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ»
НА 2020-2024 РОКИ
Мета стратегії розвитку школи – визначити перспективи розвитку школи
як закладу, що надає якісну сучасну освіту шляхом вільного творчого
навчання відповідно до суспільних потреб, зумовлених розвитком
української держави.
Обгрунтування
Освіта сьогодніпокликана займатись особливим духовним творенням –
готувати нову людину – громадянинаУкраїни, якому притаманні такі риси,
як національна самоповагаі патріотизм, гуманність і добропорядність,
компетентність і волелюбність, який високо цінує ідеали демократії, свободи,
справедливості. Нове століття змінило стратегічні пріоритети розвитку
освіти. Щоб відповідати високим стандартом і вимогам нової епохи, сучасній
людині необхідні знання в широкомуспектрі галузей, вона повинна вміти
засвоювативсе нові й нові способита види діяльності. Сучаснашкола має
створюватиумови для саморозвитку, самоствердження, самореалізації
особистості. Умови, за яких дитина може проявитине лише інтелектуальну
компетентність, але й компетентність соціальну.
Зміна освітніх парадигм висунула нові вимогидо якісної освіти.
Якісна освіта — це не рівень академічних досягнень,а ступінь оволодіння
учнями основнимижиттєвими навичками й розвитокособистостіяк суб'єкта
і проектувальника життя (освоєння технології соціального успіху та
суспільної співпраці на основіідеї соціальної відповідальності суспільства).
Сучасна парадигма орієнтує школу на реалізацію компетентнісного підходу,
що базується на розвиткута вихованні дитини-учня, здатного впливати на
власну освітню траєкторію, зіставляючи її з національними та
загальнолюдськимидосягненнями. Відповідно до концепції Нової
української школицентральне місце у системі освіти належить середній
школі. На відміну від університету, в школі ще можна вирівняти дисбаланс у
розвиткудітей. Світогляд закладається саме в школі. У школі формується
особистість, її громадянськапозиція та професійні якості. Тут вирішується,
чи людина захочеі чи зможе навчатися впродовж життя. Економічна і
політична ситуація в країні висуває більш високівимоги до індивідуальних
особливостейлюдини. Ринкові відносини кардинально міняють характер і
цілі праці: зростаєйого інтенсивність, посилюється напруженість, потрібен
високийпрофесіоналізм, витривалість і відповідальність. У зв’язкуз цим
увагу необхідно приділяти проведенню цілеспрямованої профорієнтаційної
роботисеред школярів, яка має спиратися на глибоке знання всієї системи
основнихчинників, що визначають формування професійних намірів
особистостіта шляхи її реалізації.
Актуальним стало створення умов для розгортання процесів самовиховання,
самовдосконалення, самореалізації особистості, набуття нею досвіду

2. 2
діяльності, яка дозволяєефективно гармонізувати своє власне «Я» з
потребамисуспільства.
Нова українськашкола буде працювати на засадах особистісно орієнтованої
моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує здібності,
потребита інтереси кожної дитини, на практиці реалізуючи принцип
дитиноцентризму. Томунині недостатньо змінити тільки систему освіти,
методи, засобивиховання, необхідно особливуувагу звернути на філософію
освіти, пов'язуючиїї з суттю життя, з метою існування людства на землі.
В основінашої педагогічної філософії є дитина — найвища цінність на Землі.
Насамперед потрібно намагатися бачити особистість, якає індивідуальною,
неповторною. Колидитина вірить у себе й у свої пізнавальні таланти, в ній
прокидається інтерес і прагнення до пізнання. В умовах зростання пріоритету
загальнолюдськихцінностей, гуманістичних домінант надзвичайно
важливим є засвоєння світової культури крізь призму національної системи
виховання громадянинаУкраїни, здатного діяти не тільки у своїй
національній державі, а й у світовому просторі.
Завдання навчального закладу спрямованіна реалізацію важливих
складових, визначених Концепцією «Нова українськашкола», а саме:
1. Новий зміст освіти, заснованийна формуваннікомпетентностей,
необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.
2. Педагогіка, що грунтується на партнерстві між учнем, учителем і
батьками.
3. Умотивованийучитель, який має свободутворчостій розвивається
професійно.
4. Орієнтація на потребиучня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
5. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
6. Нова структура школи, яка дозволяє добрезасвоїтиновийзміст і набути
компетентності для життя.
7. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну
автономію.
8. Справедливийрозподілпублічних коштів, який забезпечує рівний доступ
усіх дітей до якісної освіти.
Визначено 10 ключовихкомпетентностей Новоїукраїнської школи:
 Спілкування державною(і рідною у разі відмінності) мовами.
 Спілкування іноземними мовами.
 Математична компетентність.
 Основнікомпетентності у природничихнауках і технологіях.
 Інформаційно-цифровакомпетентність.
 Уміння вчитися впродовж життя.
 Ініціативність і підприємливість.
 Соціальна та громадянськакомпетентності.
 Обізнаність та самовираження у сфері культури.
 Екологічна грамотність і здоровежиття.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння:

3. 3
 уміння читати і розуміти прочитане;
 уміння висловлюватидумку усно і письмово;
 критичне мислення;
 здатність логічно обґрунтовуватипозицію;
 виявляти ініціативу;
 творити;
 уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризикита приймати рішення;
 уміння конструктивно керувати емоціями;
 застосовуватиемоційний інтелект;
 здатність співпрацювати в команді.
Формула Нової школи поєднує 9 ключових компонентів:
1. Новий зміст освіти, заснованийна формуваннікомпетентностей, потрібних
для успішної самореалізації в суспільстві.
2. Умотивованийучитель, який має свободутворчостій розвивається
професійно.
3. Наскрізний процес виховання, який формує цінності.
4. Децентралізація та ефективне управління, що надасть школі реальну
автономію.
5. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, учителем і батьками.
6. Орієнтація на потребиучня в освітньому процесі, дитиноцентризм.
7. Нова структура школи, яка дає змогудобрезасвоїтиновийзміст і набути
компетентності для життя.
8. Справедливийрозподілпублічних коштів, який забезпечує рівний доступ
усіх дітей до якісної освіти.
9. Сучаснеосвітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засобиі
технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні
навчального закладу.
Соціальне замовлення впливає й на особистісніосвітні потребидітей та їх
батьків. «Уведення» дитини в самостійне дорослежиття через організацію її
«входження» в культуру рідного народув контексті поєднання історії цієї
культури з її сучасним етапом.
Зусилля педагогічного колективу закладу спрямованіна те, щоб навчити
учнів проектувати й формуватиактивні моделі життя, моделі успішної
людини.
Виховний процес буде невід’ємною складовою усього освітньогопроцесуі
орієнтуватиметься на загальнолюдськіцінності, зокремаморально-етичні
(гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе
та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне
різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе
ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).
Нова школа буде плекати українськуідентичність.
Глобальна мета Стратегії: виховання творця – всебічно розвиненої
особистості, здатної до життєтворчостій націотворчості, соціально

4. 4
адаптованої, мобільної, налаштованої на позитивне освоєння світу й на
здоровийспосіб життя.
Необхідно так організовуватипроцес навчання й виховання учнів, щоб
зробитийого змістовним та ефективним, який відповідавбе основним
потребам дитини та основним стратегічним напрямкам освіти XXI століття.
Саме тому завданнями Стратегії розвиткунавчального закладу є:
- сприяння всебічномурозвитку здібностейучня;
- створення умов для самореалізації дитини, застосування здобутихзнань і
здібностей;
- формування наукового світогляду;
- сприяння розвиткуособистості;
- формування навичок самоосвітньоїдіяльності, самоаналізу й
самовдосконалення;ставлення до праці як умови життєвого
самоствердження;
- формування людської гідностій національної самосвідомості, патріотизму;
- сприяння самовизначеннюособистості;
- формування комунікативної та інформаційної компетентностей;
- формування правової компетентності, компетентності соціальної активності
та громадянськоївідповідальності; толерантності; культури світу;
- формування екологічної культури;
збереження й зміцнення морального і фізичного здоров'я,формування
культури здорового способужиття та відпочинку.
Стратегія розвиткукерується Конституцією України, Законами України «Про
освіту», «Про Державну національну програму«Освіта» («УкраїнаХХІ
століття»), «Про загальну середню освіту», «Про інноваційну діяльність»,
«Про внесення змін до Закону України«Про освіту» щодо особливостей
доступу осіб з особливимипотребамидо освітніх послуг», Концепцією
реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої
освіти «Нова українськашкола» на період до 2029 року, схваленою
розпорядженнямКабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р,
«Про Національну доктринурозвиткуосвіти», відповідними Указами
Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства освіти і
науки України, зокрема, «Концепція інформатизації України», «Концепція
профільного навчання в старшій школі», Державним стандартом освіти ,
Типовиминавчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів для
початкової, основної тастаршої школи та іншими документами.
Повна назва закладу
Комунальний заклад «Погребищенськазагальноосвітня школа №2 І-ІІІ
ступенів Погребищенськоїрайонної радиВінницької області»
Форма власності комунальна
Адреса закладу (повна адреса) Київська,50, м. Погребище, Вінницької
області
Телефон 2 – 25 – 42

5. 5
Електронна адреса szosh 2 pogre @ukr. net
Рік заснування 1920
Проектна потужність 689 місць
Сертифікат (від, №, ким затверджена) 27.03.2018 р.№000414 Вінницькою
ОДА
Статут затверджений 14.08.2012 р. №11631050003000245, рішенням 15 сесії
6 скликання Погребищенської районноїради
Виписка з державного реєструААВ №472731 від 14.08.2012 р.
Мова навчання українська
Кількість учнів 382
Кількість учителів 45
Рік проходження останньої атестації закладу 2010 – 2011 н.р.
Голова піклувальної ради- Білик Анатолій Миколайович
Голова батьківського комітету - Крук Оксана Володимирівна
Органучнівського самоврядування -Учнівськарада
Профільне навчання : Універсальний, Українськафілологія, Біолого-
хімічний
Допрофільна підготовка: Українськамова, біологія
Матеріально-технічнезабезпеченнянавчальногозакладу
1. Кількість навчальних корпусів - один
2. Рік здачі в експлуатацію - 1995
3. Тип приміщення - типове
4. Загальна площа приміщення навчального закладу 8000 м2
Опалювальна площа 5965 м2
5. Котельня:
- марка котлів КОЛВІ 300- 2од.
- вид палива- газ
- електрокотел «Титан»- 2 од.
- електроенергія
- потужність 135 кВт
- наявність хімводоочистки - так
6. Функціонує 24 класних кімнати загальною площею1512 м2
- біологічний кабінет; - кабінет хімії;
- кабінет українськоїмови;
- фізичний кабінет; - кабінет українознавства;
- географічний кабінет; - кабінет обслуговуючоїпраці;
- історичнийкабінет; - кабінет англійської мови;
- кабінет зарубіжної літератури; - кабінет початкового навчання - 2;
- кабінет інформатики-2; - спортзал;
- кабінет основ здоров’я; - гімнастична зала
- Комбінована майстерня;
- математичний кабінет;

6. 6
7. Наявні:
- Методичний кабінет
- Інклюзивно - ресурснакімната
- Актова зала на 150 місць
- Скарбниця майстерності
- Їдальня на 130 посадочнихмісць
8. Школа забезпечена шкільним автобусом для підвезення дітей .
9.Технічні засобинавчання:
- комп’ютернихкласів - 2,в них комп’ютерів - 26
- всього комп’ютерів - 35
- ноутбуків-12
- проекторів та інтерактивних дошок- 6
- комп’ютерів, які використовуються в управлінсько-господарській
діяльності - 6
- кількість учнів на 1 комп’ютер - 14
- школа підключена до виходу в мережу Інтернет
- мультимедійних проекторів - 7
- проекційний екран - 1
- телевізорів - 7
- принтерів - 12
Відомостіпро бібліотечніфонди
1. Забезпеченість підручниками по класах - 105%
2. Художньої літератури - 6019 шт.
3. Науково-популярної літератури - 327 шт.
4. Довідкової та краєзнавчої літератури - 624 шт.
5. Література для позакласного читання - 735 шт.
6. Кількість періодичних видань - 8
Відомостіпро працівниківшколи
1. Всього працівників 70, з них педпрацівників - 45
- пенсіонерів - 14
- сумісників – 1
- мають вищу освіту – 44
- середнюспеціальну освіту – 6
- незакінчену вищу освіту – 1
- середнюосвіту – 19
- вчителів – методистів - 5
- вчителів які мають вищу категорію-28
- старших вчителів - 9
- вчителів I категорії - 9
- вчителів II категорії - 2
-спеціалістів - 2

7. 7
Результативність роботи закладу
1.Кількість переможців :
- районних олімпіад у 2018 – 2019 н. р.- 26 учнів,
- обласних олімпіад 2018 – 2019 н. р. 1 учень(Тавровський Антон-
третє місце з біології та географії)
2.Переможці обласних та районних конкурсів :
Переможцями II етапу VI Міжнародного мовно-літературного конкурсу ім.
Т.Шевченка стали 3 учнів, в районному етапі Міжнародного конкурсу ім. П.
Яцика зайняли призові місця 4 учні школи .
В Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру-2018» взяли участь 62
учнів 2-11 класів. У Міжнародному конкурсі «Бобер» взяли участь 39 учнів:
відмінний результат показали 6 учнів, добрий - 18.Із 14 учасників у
Всеукраїнському конкурсі з фізики «Левеня» 7 учнів показали «Добрий
результат». Учасники конкурсу «Соняшник» у номінації « українська мова і
література» показали такі результати: диплом ІІ ступеня Всеукраїнського
рівня отримав 1 учень (5-11 класи), диплом ІІІ ступеня Всеукраїнського рівня
отримали 3 учні (5-11 класи), диплом переможця в початковій школі – 10
учнів ( 1-4 класи), дипломом І ступеня регіонального рівня нагороджені 3
учні (5-11 класи), дипломом ІІ ступеня регіонального рівня -2 учні (5-11
класи), дипломом ІІІ ступеня регіонального рівня - 9 учнів (5-11 класи).
У Всеукраїнському конкурсі з англійської мови «Гринвіч» взяли участь 24
учні. Результатом участі є « Золотий » -2 та « Срібний» - 1 сертифікати.
Учні школи посіли І місце в районних змаганнях з настільного тенісу , І
місце у фестивалі « Нащадки козацької слави» , І місце у районних
змаганнях « Нащадки вільних» і брали участь, як представники від
Вінницької області, у Всеукраїнському вишколі «Нащадки вільних» імені
князя К.І.Острозького у м. Очаків, в районному етапі Всеукраїнського
фестивалю «Молодь обирає здоров’я» команда школи посіла ІІ місце
та ІІІ місце в зональних обласних змаганнях з баскетболу 3х3 у місті
Козятин, у військово - спортивнійгрі «Сокіл» («Джура»)зайняли ІІІ місце в
загальнокомандному заліку. В районному етапі Всеукраїнського фестивалю
«Молодь обирає здоров’я» команда школи посіла ІІ місце.
МЕТА І ЗАВДАННЯ:
Метою навчання в школі є створення умов для особистісно-орієнтованого
навчання в єдиномуінформаційному просторі школи, родини, громадському
середовищі з урахуванням вікових потреб дітей та формування в них
свідомого ставлення до здоров’яі зваженого виборувласного способу життя,
формування соціальної компетенції свідомості школяра.
ОСНОВНИМИ ЗАВДАННЯМИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО
ПРОЦЕСУ Є:

8. 8
-Розвиток творчих здібностей учнів, озброєння їх глибокими міцними
знаннями;
-Впровадження інноваційних методів навчання, використання комп’ютерних
та інформаційних технологій у навчально-виховному процесі;
-Формування позитивної мотивації у школярів на здоровий спосіб життя;
-Виховання соціально-адаптованої, здатної до самореалізації та гармонійного
розвитку особистості;
- Розробка і впровадження здоров’язберігаючих технологій;
- Створення комфортних умов навчання, здорового психологічного клімату,
здоров’язберігаючого освітнього простору;
-Розвиток фізично, психічно, соціально і морально здорової особистості зі
стійкими переконаннями та системою знань про здоров я та здоровий спосіб
життя.
СТРУКТУРА ШКОЛИ
У проектуванні й реалізації стратегічних напрямків розвитку за ступенями
освіти педагогічний колектив школи пропонує йти, у першу чергу, «від
учня», тобто декларувати та втілювати на практиці ідеї, які відображають
відношення школярів до своєї особистої участі в освітньому процесі. Метою
будь-якої освітньої системи є створення умов, які забезпечують досягнення
учнем відповідного рівня освіти. Ми це розуміємо не тільки як оволодіння
відповідними знаннями та вміннями, а і як формування стійких особистісних
якостей учнів, необхідних їм в освітньому процесі та після випуску зі школи
впродовж усьогожиття. 11- річна школа має три ступені: початкову, основну
і старшу, які функціонують разом.
Початкова школа (1-4 класи)
Початкова школа є 4-річною. до неї вступають діти, які за результатами
медичного і психологічного обстеження не мають протипоказань для
систематичного шкільного навчання.
Початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її
інтелектуальний, фізичний, соціальний розвиток. Пріоритетним у початкових
класах є загальнонавчальні, розвивальні, виховні, оздоровчі функції.
Характерним для початкової школи є практична спрямованість змісту,
інтеграція знань, що дозволяє краще виховувати визначальну особливість
молодших школярів - цілісність сприймання і освоєння навколишньої
дійсності.

9. 9
Освітніми результатами цього ступеня є повноцінні мовленнєві, читацькі,
обчислювальні, фізкультурно-рухові уміння та навички, достатньо розвінені
мислення, уява, пам'ять, сенсорні уміння, здатність до творчого
самовираження, а також становлення життєвих навичок учня, таких як:
- Життєві навички, пов'язаніз основамижиттєтворчої компетенції, — це
навички набуття соціального досвіду, творчого самовираження,
елементарного планування власної діяльності. Однак основними
життєвими навичками, які потрібно сформувати в цей період, є
ціннісне ставлення дитини до власної життєдіяльності. Воно включає
розуміння дитиною важливості своїх учинків, їх впливу на її життя;
- Життєві навички, пов'язані з основами життєздатних компетенцій , —
це навики здорового способу життя, безпеки життєдіяльності,
організації корисного дозвілля та активного відпочинку;
- Життєві навички, пов'язані з основами компетенції вчитися, —
формування в учня здатності та готовності вчитися, бажання й уміння
здійснювати учнівську діяльність;
- Життєві навички, пов'язані з основами соціальної компетенції, — це
навички, які формуються в процесінабуття життєвого досвіду, системи
цінностей суспільства. Важливим є оволодіння навичками поведінки в
соціальному середовищі, сприйняття та засвоєння соціальних норм,
традицій, стандартів поведінки;
- Життєві навички, пов'язані в основами комунікативної компетенції, —
це навички, пов'язані зі здатностями обмінюватися з іншими людьми
інформацією, установлювати та підтримувати дружні стосунки з
іншими людьми, правильно розуміти їх емоційний стан;
- Життєві навички, пов'язані з основами інформаційної компетенції, - це
навички, які полягають у спроможності дитини приймати та
передавати інформацію;
- Життєві навички, пов'язані з основами трудової компетенції, — це
навички роботиручнимизнаряддямипраці, навички безпечної роботиз
інструментами та формування шанобливого, ціннісного ставлення до
праці інших людей.
Основне завдання початкової школи - створити умови, які допоможуть
дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання може й
повинно бути для неї успішним, цікавим та привабливим. Виконання цього
завдання стане можливим тільки тоді, коли вдасться сформувати позитивне,
радісне відношення дитини до:
• шкільної будівлі в цілому (оформлення, комфорт, організація навчального,
ігрового та побутового простору);
• приміщення свого класу (унікальна, комфортна естетика й стиль);

10. 10
• працюючих у школі дорослих (професійно-особистісні якості, стиль
поведінки, спілкування та зовнішній вигляд);
• однокласників та інших учнів початкової школи (безконфліктність
взаємовідносин розвиток шкільного та позашкільного спілкування та
дружніх зв'язків);
• змісту навчальної діяльності (доступність, розвиваючийхарактер, глибина в
поєднанні з яскравим представленням матеріалу, різноманітність);
• власних результатів навчальної та позашкільної діяльності, які дає школа
(різнобічність системи оцінки знань, орієнтація на успіх, розвитокпозитивної
самооцінки, допомога в пошуку радісних почуттів від самого перебування в
школі та процесу навчання в ній). Виконати ці завдання можна шляхом :
• опори на властиву дитині цікавість та розвиток її засобами пізнавальної
діяльності;
• використання гри як одного з найбільш привабливих для молодшого
школяра виду діяльності в навчальному процесі та позашкільних заняттях;
• спілкування з друзями-однокласниками, цікавими педагогами-дорослими,
старшокласниками-асистентами вчителів;
• успішної взаємодія вчителів з батьками;
• ранньої діагностики й профілактики навчальних та поведінкових відхилень
у молодших школярів;
• виявлення та індивідуальний супровід обдарованих дітей;
• створення в душі дитини образу затишної та доброї школи;
• зниження й компенсації навчальних труднощів і стресів.
Основна школа (5—9 класи)
Основна школа (5-9 класи) дає базову загальну середню освіту, що є
фундаментом загальноосвітньої підготовки всіх школярів.
Навчання в 5-9 класах школи має власні завдання щодо розвитку життєвої
компетентності учня.
По-перше, це консолідація розвинених життєвих навичок.
По-друге, це розвитокфункціональної грамотності учня шляхом формування
функціональних компетенцій та пов'язаних з ними здатностей:
• здатність працювати з текстами;

11. 11
• графічна грамотність;
• здатність до конструктивного спілкування;
• рефлективність, культура мислення;
• трудові навички, елементарна технологічна грамотність;
• здатність до самопізнання, самовиховання.
Продовжуючицілі початкової школи, основним завданням середньої школиє
створення таких умов, які дозволять допомогти учню засвоїти «технології
успіху та досягнень», при цьому зберігати загальну емоційно-позитивну
орієнтацію на школу. Крім того, реалізація такого стратегічного напрямку
буде сприяти розвитку у школярів комплексної освітньої мотивації,
основаної не тільки на традиційних мотивах обов'язку, але й мотивах
корисності (прагматичні) та мотивах задоволення (отримання радісних
відчуттів можливості самореалізації в процесі освітньої діяльності).
У подальшому, на старшому ступені навчання, отримані учнями 5-7 класів
під час навчання навички ефективної навчальної діяльності дозволять їм
успішно засвоювати зміст будь-якого профілю навчання та усвідомлено
проектувати свої майбутні професійні освітні орієнтири.
У 5-6 класах переважає пропедевтичний характер вивчення більшості
предметів. Тут мають ширше запроваджуватись інтегровані курси,
інтенсивне вивчення іноземної мови.
У 7-9 класах пізнавальні інтереси учнів стають стійкішими, з'являються нові
мотиви навчання, змінюються критерії самооцінки і оцінки подальшого
одержання освіти і профілювання. Важливого значення надається здоровому
способу життя, правовому й екологічному вихованню. Відповідно до
психофізіологічних особливостей учнів у структурі основної школи слід
враховувати специфічну роль 5-6 і 7-9 класів.
На перший план ставиться завдання формування цінностей у структурі
особистості дитини, зокрема значущості загальної культури та
інтелектуального розвитку для самореалізації в соціумі. Для розв'язання
цього завдання важливим є розвиток предметного розуміння школярів, яке в
подальшому дозволить кожній дитині знайти ту предметну сферу, у якій вона
може найбільш яскраво проявитися і яка відповідає її індивідуальним
якостям, характеристикам, схильностям та задаткам.
У 8-9 класах розгортаєтьсясистематичне вивчення основ наук, підвищується
роль теоретичних знань, забезпечується задоволення різноманітних
пізнавальних інтересів школярів. Головним напрямком роботи з учнями стає
формування первинної профільної орієнтації, удосконалення навичок

12. 12
самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної
позиції особистості.
На цьому етапі освітня система переорієнтовується на задоволення потреб
індивідуального розвитку кожної дитини, розвиток функціональної
грамотності учня, функціональних компетенцій, створення умов успішної
життєдіяльності в суспільстві.
Старша школа (10-11 класи)
Старша школа (10-11 класи) є останнім етапом одержання повної загальної
середньої освіти, на якому завершується формування цілісної картини світу,
оволодіння способами пізнавальної і комунікативної діяльності.
До моменту закінчення школи старшокласник має підійти психологічно
готовим до вступу в доросле життя. Це зумовлює наявність потреб та
здібностей, які допоможуть учням реалізуватися в житті. Метою
педагогічного процесу на даному етапі є завершення середньої освіти на базі
профільного навчання з наданням можливості, побудови індивідуальної
освітньої та професійної стратегії учня на основі його ціннісної позиції.
Головним методологічним принципом побудови навчання на цьому ступені є
системний підхід до формування й розвитку предметної (змістовної) та
професійної (практичної, дослідницької, проектної) сфер діяльності учня
через розвиток, міжпредметних зв'язків та загальних принципів побудови
наукового знання. Це буде спонукати до формування професійного
самовизначення кожної дитини.
Концепція допрофільної та профільної підготовки будується в логіці
компетентнісного підходу, як одного з головних напрямків модернізації
сучасної шкільної освіти. Компетентність, тобто готовність і спроможність
людини вирішувати життєво важливі завдання, може відтворюватися на
трьох рівнях: ключовому, базовому та професійному. Саме старша школа
може мати відтворення на всіх трьох рівнях, і саме старша школа відповідає
за другий рівень, тобто за те, що вже достатньо доросла людина має достатні
підстави (інтелектуальні, психологічні, моральні) для того , щоб розв'язати
проблеми , які з'являються в процесі життєвого самовизначення.
Основними умовами успішного досягнення компетентності учнями школи
ми вважаємо: підвищення ефективності уроку як основної можливості
діалогу учня та вчителя; розвиток системи позаурочних форм освітньої
діяльності, зорієнтованих на пошуковий, дослідницький, проблемний
характер засвоєння, змісту освіти; реалізацію комплексу форм позашкільної
діяльності, які дозволяють забезпечитипроцес активної соціалізації школярів
протягом усього освітнього маршруту профільної школи; орієнтацію
педагогів на особисті досягнення учнів в освітній взаємодії; забезпечення
принципів комфортності освіти в усіх її аспектах, комплексний супровід

13. 13
педагогами, психологами та іншими спеціалістами освітнього та
професійного вибору школярів.
Пріоритетні напрямки виховного процесу:
- формування стійкої мотивації здорового способу життя;
- громадянське виховання;
- національно-патріотичне виховання;
- превентивне виховання;
- фізичне виховання;
- художньо-естетичне виховання;
- трудове виховання;
- екологічне виховання;
- родинно-сімейне виховання;
- розвиток учнівського самоврядування.
Система виховних завдань:
- формування загальношкільного колективу на засадах учнівського
самоврядування;
- створення умов для особистісногорозвиткуучнів, їх адаптації у суспільстві,
професійного самовизначення, розвиткумотивації до пізнавальної та творчої
діяльності;
- забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її
здібностей, суспільних і власних інтересів;
- формування національної самосвідомості і людської гідності;
- формування політичної та правової культури, усвідомлення взаємозв’язку
між індивідуальними правами та свободамиі громадською відповідальністю;
- виховання духовної культури особистості то створення умов для вільного
формування власної світоглядної позиції;
- утвердження принципів загальнолюдської моралі;

14. 14
- виховання в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших
громадян, формування навичокі засад здоровогоспособу життя збереження і
зміцнення фізично-психічного здоров’я;
- підвищення якості та ефективності спортивно-масових заходів;
- надання необхідних знань щодо формування вмінь та навичок
індивідуального розвитку особистості;
- розвиток вмінь самостійного долання життєвих труднощів, узагальнення
життєвого досвіду, вміння діяти на користь собі та оточуючим;
- збереження і зміцнення морального і фізичного здоров’я, формування
культури здорового способу життя;
- сприяння усвідомленню учнями самоцінності та індивідуальності кожної
особистості;
- формування ціннісного ставлення до навколишнього світу, до історичної і
культурної спадщини українського народу і своєї родини.
СТРАТЕГІЧНІ ЗАВДАННЯ
- виконання Конституції України, Закону України «Про освіту», «Про
загальну середню освіту», Указу Президента України «Про заходи щодо
поліпшення функціонування та розвитку загальної середньої освіти»,
Постанови Кабінету Міністрів України«Про державну національну програму
«Освіта» (Україна ХХІ ст.)», Наказу Міністерства освіти, науки, молоді та
спорту України №1243 від 31.10.11 «Основні орієнтири виховання», указу
Президента України «Про національну доктрину розвитку освіти України»;
- Розробка стратегії нових підходів до роботи з обдарованими дітьми;
- Удосконалення методичної роботи та організація її з урахуванням
особливостей науково-методичної проблеми району «Модернізація системи
управління освітоюв районі, методичної роботи, використання інноваційних
та новаторських форм робіт з педагогічними кадрами з метою ефективного
впливу на розвиток особистості дитини, формування її життєвих
компетенцій»;
- створення умов для всебічного психологічного розвитку дітей різних
вікових груп; допомогавчителям в питаннях психолого-педагогічної корекції
когнітивної сфери учнів;
- пошук ефективних шляхів впровадження здорового способу життя серед
учнівської молоді;

15. 15
- постійне забезпечення охорони праці всіх учасників навчально-виховного
процесу в школі, запровадження інтерактивних форм навчання.
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ:
співпраця з вищими навчальними закладами;
дні науки в школі;
участь в роботі МАН;
публічний захист науково-дослідницьких робіт;
предметні тижні;
екологічні стежини;
екологічні агітбригади;
участь у Всеукраїнських предметних олімпіадах;
участь у Всеукраїнських конкурсах шкіл культури здоров’я;
участь у інтелектуальних іграх;
участь в семінарах - практикумах.
- участь в роботі шкільного лісництва
ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
1. Школа працює за Освітніми програмами, що схвалюються педагогічною
радою та затверджуються директором школи.
2. Педагогічні працівники можуть поєднувати навчально-виховну роботу з
науково-методичною та експериментальною, використовуючи поряд із
традиційними методами і формами організації навчальних занять інноваційні
технології навчання.
3. Поглиблена допрофільна підготовка забезпечується вивченням курсів за
вибором, спецкурсів, факультативів, роботою в гуртках;
4. Структура навчального року – семестрова. Тижневий режим роботи
регламентується розкладом занять.
5. Робочий навчальний план розробляється щороку на основі Типових
навчальних планів МОН України.

16. 16
УМОВИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
1. Питання формування стійкої мотивації на здоровий спосіб життя є
пріоритетним напрямком діяльності педагогічного колективу, учнівського
самоврядування та психологічної служби.
2. Для створення відповідних санітарно-гігієнічних умов функціонування
закладу передбачено:
дотримання вимог державних органів санітарно – епідеміологічного
контролю відповідно до чинного законодавства;
організацію раціонального режиму навчально-виховного процесу;
однозмінний робочий тиждень з групами подовженого дня для школи І
ступеня;
введення стабільного рухового режиму учнів: система рухової активності
школярів включає щоденну ранкову гімнастику, уроки фізкультури, заняття
спортом за вибором, рухові паузи на уроках, ігрові перерви;
організацію гарячого харчування учнів і вчителів.
3. Основним завданням забезпечення збереження життя та здоров’я учнів
закладу є контроль за станом здоров’я під наглядом медичної сестри,
шкільної психологічної служби; здійснення профілактики та діагностики
захворювань, проведення щеплень, вітамінотерапії.
Здоров’я – одне з основних джерел щастя, радості і повноцінного життя.
Воно є не тільки особистим надбанням, а й громадським багатством, одним з
важливих показників добробуту і культурного рівня людини. Завдання
кожного навчального закладу сьогодні полягає в тому, щоб роки в школі
стали здоров’ястверджуючими роками загартування і оновлення навчання
піклуватися про себе та про своє здоров’я, формування мотивації до
збереження та зміцнення фізичного, психічного, соціального і духовного
здоров’я.
Саме тому наш навчальний заклад надає важливого значення створенню
сприятливих умов для фізичного розвитку, інтелектуального становлення;
формуванню позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, культури
здоров’я, валеологічного світогляду; формуванню адаптованої в
полікультурному просторі особистості, здатної вижити і зберегти своє
здоров’я для майбутніх поколінь.
Дитинство - це неповторний період у житті людини і школа відповідає за те,
щоб зробити його радісним, щасливим, активним, творчим.

17. 17
Весь комплекс оздоровчої роботи в школі спрямовано на виховання і
утвердження фізичного, психічного, духовного, емоційного здоров’я учнів,
педагогів, батьків, всього трудового колективу.
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ:
ТЕОРЕТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
- Розробка комплексів гімнастики (гігієнічної, ранкової, дихальної)
- Підбір літератури,
- Розробка рухливих перерв,
- Тренінги,
- розробка комплексу загартування,
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:
- психолого-діагностична робота;
- робота кабінету психологічного розвантаження;
- ведення щоденників здоров’я;
- аналіз та корекція психологічного стану дітей.
ОЗДОРОВЧО-ПРОФІЛАКТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ЛІКУВАЛЬНО-
РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ЗАСОБИ:
- вітамінізація;
- часничний інгаляторій;
- цибулетерапія;
- спортивні секції: спортивна акробатика, волейбол, футбол, туризм,
спортивні танці, легка атлетика, шашки, теніс;
- лікувальна фізкультура;
- фізіотерапевтичні процедури в реабілітаційному періоді захворювань;
Важливе значення в оздоровленні дітей відіграє збалансоване гаряче
харчування, дієтичне харчування. Гарячим харчуванням охоплено – 100%
учнів.

18. 18
МАСОВІ ТРАДИЦІЙНІ ЗАХОДИ:
- козацькі забави;
- спортивні свята та змагання;
- турпоходи;
- сімейні спортивні змагання «Тато, мама і я – спортивна сім’я»;
- щомісячні Дні здоров’я в школі;
- шкільний оздоровчий табір «Веселкова країна»;
- випуск шкільної газети «Здоровя людини – найвища цінність»
КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
1. Кадрове забезпечення здійснюється на основі штатного розкладу.
2. Педагогічна діяльність здійснюється на основі функціональних обов’язків,
визначених у посадових інструкціях.
3. Учитель є соціальним працівником, що організовує творчу співпрацю з
учнями як рівноправними особистостями.
4. Крім виконання соціального замовлення на надання обов’язкової середньої
освіти, учитель має право на вияв творчої індивідуальності, на інноваційну
діяльність у процесі власної педагогічної діяльності.
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
Провідною формоюорганізації науково-методичної роботи в школі є шкільні
методичні комісії.
Вони займаються удосконаленням професійної майстерності вчителів на
основі діагностики та прогнозування, спрямовують роботу на забезпечення
потреб вчителя, надають їм реальну допомогу.
Діяльність методичних комісій направлена на всебічну підтримку і
демонстрацію позитивних здобутків, стимулювання творчості як вчителів,
так і учнів.
1. Організаційно-педагогічну модель закладу складають шкільні методичні
комісії:

19. 19
 учителів української та російської мови і зарубіжної літератури,
математики і інформатики, вчителів історії і правознавства, початкових
класів, вчителів природничого циклу, фізичної культури і основ здоров’я,
класних керівників; вихователів ГПД.
творча група;
соціально-психологічна служба;
Інформаційно-методична служба (редакція шкільної газети, методичний
кабінет, бібліотека);
методична рада.
2. Науково-методична робота в закладі здійснюється за програмою
підготовки творчого, компетентного педагога-психолога-дослідника.
3. З метою проектування підвищення освітнього та кваліфікаційного рівнів
педпрацівників забезпечується своєчасне проходження курсів підвищення
кваліфікації та атестація.
4. Навчально-методичне забезпечення освіти та позакласна діяльність з
предметів здійснюється через організацію роботи шкільних методичних
обєднань вчителів.
5. Соціально-психологічна служба здійснює психологічний супровід
освітньо-виховного процесу.
6. Інноваційність науково-методичної роботи з педкадрами забезпечується
нестандартними формами роботи з педагогами.
7. Психолого-педагогічна служба забезпечує реалізацію здоров'язберігаючої
програми.
УПРАВЛІНСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Важливою умовою підвищення ефективності навчального процесу є
систематичне отримання об’єктивної інформації про хід навчально-виховної
діяльності учнів. Контроль визначає об’єм, рівень і якість засвоєного
навчального матеріалу, виявлення успіхів в навчанні, прогалин в знаннях і
вміннях окремих учнів, класу в цілому для внесення необхідних корективів в
процес навчання, для покращення його змісту, методів, засобів і форм
організації. Таку інформацію адміністрація отримує в процесі контролю за
діяльністю учнів. Вирішити такі проблеми можливо за умови впровадження
нових інформаційних технологій у процес навчання, а точніше знаходження

20. 20
оптимальних оцінних шкал, які б плавно поєдналися б із реформами у
навчальних закладах. Моніторинг є основою для прийняття рішення про
збереження чи перегляду якогось засобу дій чи поведінки, сам стає областю
прийняття рішення. Важливими елементами моніторингу навчання є
оперативність, поточність, систематичність, наявність матричного
інструментарію. Моніторингова діяльність представляє собою сукупність
моніторингових процедур. Це збір, обробка, надання інформації, організація
та забезпечення цих процедур.
1. Організаційно-педагогічну модель управлінської діяльності складають:
- загальні збори, конференції,
- педагогічна рада,
- освітні менеджери закладу (заступники директора з НВР,ВР)
- атестаційна комісія,
- загальношкільний батьківський комітет,
- учнівське самоврядування.
2. Механізм управлінської діяльності включає: діагностику, проектування,
керування навчально-виховною діяльністю, моніторинг.
3. Річне планування здійснюється з використанням програмно-цільового
підходу. План будується на основі підготовки інформації про школу згідно з
Стратегією розвитку школи.
4. З метою демократизації контролю в управлінській діяльності
передбачається залучення до нього працівників всіх ланок закладу, робота
педагогів-новаторів в режимі самоконтролю, оволодіння технологією
експертної діяльності.
ФІНАНСОВО–ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
Фінансово-господарська діяльність закладу здійснюється на основі коштів
Державного та місцевого бюджетів, що надходять у розмірі, передбаченому
нормативами фінансування закладу для забезпечення належних умов його
життєдіяльності.
Джерелами позабюджетного фінансування закладу є добровільні благодійні
внески. Розподіл коштів добровільних благодійних внесків відбувається
згідно з фактичним їх надходженням за погодженням із загальношкільним
батьківським комітетом.

21. 21
МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УМОВ РЕАЛІЗАЦІЇ
СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ШКОЛИ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ШЛЯХОМ:
- переходу до автономії закладу освіти (фінансову незалежність);
- створення нового освітнього середовища у навчальних кабінетах;
- окультурення території закладу;
- зміцнення матеріально-технічної бази школи;
- поповнення існуючих кабінетів меблями, технічними засобами навчання,
навчально-наочними посібниками, довідковою, методичною, науково-
популярною літературою;
- придбання комп’ютерної техніки, технічних засобів навчання;
- поповнення бібліотечного фонду;
- придбання меблів;
- придбання спецодягу, інструментів.
ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ШКОЛИ:
постійна просвітницька, організаційно-методична робота по пропаганді
здорового способу життя, культури здоров’я учнів школи;
перетворення навчального закладу в центр культури здоров’я та здорового
способу життя на мікрорайоні школи;
проведення учнівських акцій, спрямованих на пропаганду здорового
способу життя молоді,
профілактика паління, алкоголізму, наркоманії;
залучення батьківської громадськості до роботи з пропаганди здорового
способу життя, проведення спільних з учнями заходів з фізичної культури;
організація батьківської освіти з питань виховання здорової дитини в сім’ї;
організація та проведення систематичного інформаційно-діагностичного
обстеження учнів та вчителів;

22. 22
паспортизація здоров’я кожного учня;
створення банку даних здоров’я школярів та моніторингу здоров’я;
систематичне проведення масових спортивно-оздоровчих заходів;
максимальне використання оздоровчих можливостей прогулянок на
свіжому повітрі;
систематичне проведення нарад з інформацією про роботу школи щодо
формування у учнів активної мотивації на здоровий спосіб життя;
Виховання інтелектуально розвиненої особистості, здатної вести здоровий
спосіб життя, формувати свій життєвий досвід на основі правової культури,
духовно-моральних, національних та загальнолюдських цінностей.
Для досягнення поставленої мети педколектив школи використовує
комплексний підхід до формування здорового способу життя із визначенням
психічного, фізичного, емоційного та соціального здоров’я учнів, спрямовує
свою діяльність на оптимальне використання ресурсів особистості кожного
учня у різних сферах його діяльності – навчальній, оздоровчій, трудовій,
культурно-розважальній.
Очікувані результати:
Педагоги, як учасники навчально - виховного процесу, сприяють
опануванню дитиною компетенцій гармонійної особистості, забезпечують
сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологічного,
духовного, соціального становлення особистості школярів, досягнення ними
рівня освіченості, який відповідає ступеню навчання та потенційним
можливостям здобувачів освіти.
Реалізація сучасних педагогічних технологій освіти на засадах
компетентнісного підходу в контексті положень «Нової українськоїшколи» в
школі сприяє:
- розкриттю та розвитку здібностей, талантів і можливостей кожної
дитини на основі партнерства між учителем, учнем і батьками;
- удосконаленню мотиваційного середовища дитини;
- застосуванню методів викладання, заснованих на співпраці (ігри,
проекти – соціальні, дослідницькі, експерименти, групові завдання
тощо). Учні залучатимуться до спільної діяльності, що сприятиме їхній
соціалізації та успішному перейманню суспільного досвіду;

23. 23
- особистій відповідальності педагога за результати наданих освітніх
послуг;
- підвищенню професійної майстерності педагогів шляхом проходження
курсової перепідготовки,атестації,сертифікації;
- накопиченню особистогопедагогічного досвіду (створення авторських
програм, методичних розробок тощо);
- здійсненню комп’ютеризації освітнього процесу;
- розширенню мережі гуртків ;
- залученню здобувачів освіти до участі в управлінні освітніми
справами в різних видах діяльності;
- посиленню оздоровчої спрямованості освітнього процесу,
комплексному підхіду до гармонійного формування всіх компонентів
здоров’я;
- створенню інформаційного забезпечення для переходу закладу до
роботи в відкритому інноваційному режимі;
- впровадженню інноваційних методів формування життєвої
компетентності учнів;
- автономії закладу ( академічна, організаційна, кадрова, фінансова).