2. Колектив — це соціально значуща група людей,
які об'єднані спільною метою, узгоджено діють у
напрямі досягнення означеної мети та мають органи
самоврядування. Отже, для дієвого колективу
характерні взаємозалежні ознаки: спільна мета,
колективна діяльність, наявність органів
самоврядування.
3. Первинний колектив
(10-15 осіб)
Об'єднує людей, які
згуртовані в
порівняно невелику
соціальну групу,
члени якої
перебувають у
постійних стосунках
(колектив класу,
виробничої бригади
на підприємстві,
професійної групи в
установі тощо).
Загальношкільні
колективи
(500-600 осіб)
Об'єднують усіх учнів
загально-освітнього
навчально-виховного
закладу та
педагогічних
працівників.
Виробничі колективи
Об'єднують
професіоналів для
розв'язання різних
завдань у галузі
науково-дослідної
роботи, виробництва,
захисту держави,
охорони порядку,
лікування людей та
ін. Ці колективи
розвиваються за
загальними
законами.
4. Тимчасовий колектив
Групує людей, які є членами
постійних колективів і
об'єднуються для виконання
тимчасових завдань,
задоволення своїх пізнавальних і
соціальних інтересів
(танцювальний колектив, хор,
туристська група тощо). Як
правило, тимчасові колективи
невеликі, згруповані на основі
спільних інтересів.
Сімейний колектив
Об'єднує членів однієї родини.
Сім’я є досить міцним
колективом, що забезпечує
оптимальні умови для фізичного,
психічного та соціального
розвитку особистості.
5.
6. 1. Характеру участі школярів при їх застосуванні:
• пасивні (спостереження, кількісний і якісний аналізи продуктів діяльності)
• активні (анкетування, тестування, соціометричні вимірювання, проективні);
2. Часу проведення:
• одномоментні (анкетування, тестування та ін.)
• тривалі (цілеспрямоване спостереження, біографічний метод та ін.);
3. Місця проведення:
• шкільні (класні, поза класи і)
• лабораторні;
4. Сутності:
• неекспериментальні (спостереження, анкетування, бесіда, аналіз продуктів
діяльності)
• діагностичні (тестування, шкалювання)
• експериментальні (природний експеримент, лабораторний експеримент)
• формувальні.
7. Спостереження — це метод
тривалого, планомірного опису
особливостей фізичного,
психічного і соціального розвитку,
які виявляються в діяльності та
поведінці учнів під час навчально-
виховного процесу і дають змогу
систематизувати отримані
показники і зробити певні
висновки.
Бесіда — метод установлення
особливостей фізичного, психічного і
соціального розвитку вихованців у
ході безпосереднього спілкування.
Бесіду можна проводити
безпосередньо з учнями, їх
однокласниками, батьками дітей,
учителями-вихователями, які беруть
участь у здійсненні навчально-
виховної роботи з окремими учнями
або колективом. При підготовці та
проведенні бесіди необхідно
дотримуватися таких правил:
- бесіду потрібно починати із запитань на тему, яка може бути психологічно
прийнятною для вихованця і сприяти встановленню контакту з ним;
- бесіду треба проводити, коли учень не стомлений, за сприятливих умов, без
присутності сторонніх осіб;
- запитання мають бути доступні і зрозумілі з урахуванням його вікових
можливостей, індивідуальних особливостей, інтересів, потреб;
- бесіда з учнем має тривати не більше 25—30 хв.
- не варто підказувати учням бажані відповіді, вдаватися до навідних запитань.
8. Аналіз продуктів діяльності —
це метод вивчення учнів, який
передбачає ознайомлення
педагога з результатами і
наслідками їхньої діяльності
для з'ясування рівня
сформованості у них певних
якостей, умінь, здібностей. З
цією метою вчитель-вихователь
вивчає робочі зошити,
щоденники, творчі роботи,
малюнки, вишивки, моделі…
Сутність діагностичних
методів полягає в тому, що
вони дають змогу не тільки
зробити описи розвитку
вихованців, але й
уможливлюють вимірювання
їхньої якісної і кількісної
характеристик. У процесі
використання діагностичних
методів відбувається пошук
специфічних недоліків,
відхилень від норм у певній
системі, шляхів їх корекції.
9. Педагогічний консиліум
(лат. concilium — нарада,
засідання) — це нарада, збори
вчителів-вихователів із приводу
обговорення соціально-
психологічних якостей та
особливостей поведінки, діяльності
вихованців
для більш глибокого вивчення учня
і визначення доцільних та
ефективних форм і методів
виховної роботи з ним.
Результатом консиліуму має бути
науково обґрунтована педагогічна
тактика взаємодії з вихованцем,
розрахована на тривалий час.
Педагогічний
експеримент є комплексом
методів дослідження, який дає
змогу не лише зробити опис
психічного явища, але і пояснити
його. Це цілеспрямований,
конкретно організований дослід,
спеціальні умови, певна система
впливів і дій, які дають змогу
планово втручатися у процес,
змінювати і кількаразово
повторювати особливості його
протікання, стежити за
особливостями вияву і змінами
певних соціально-психічних
якостей особистості.
10. У соціально-психологічному і педагогічному плані колективи
можуть бути одновікові й різновікові.
Природний шлях, що випливає з досвіду народної педагогіки, — це
виховання особистості в різновіковому колективі. Тут старші за
віком і соціальним надбанням члени колективу передають свій
досвід молодшим, турбуються про їх захист, допомагають долати
труднощі. Молодші прагнуть оволодівати соціальним досвідом
старших, відчувають відповідальність перед ними та ін. Тому
досить ефективно розвивається і впливає на своїх членів
повноцінний сімейний колектив.
Доцільно також формувати різновікові колективи в школах-
інтернатах, дитячих будинках, на виробництвах та в установах.
