Стрілецькі пісні —
самобутнєдуховне
надбання українського
народу, що відтворює
одну з найяскравіших
сторінок на скрижалях
історії національно–
визвольних змагань у XX
столітті. Серед найбільш
відомих постатей в
історії стрілецької пісні
— сини греко–
католицьких священиків
Роман Купчинський, Лев
Лепкий, Степан
Чарнецький і селянський
син Михайло
Гайворонський.
3.
Українські Січові Стрільцібули першими українськими частинами на
бойовищах Східної Європи після Полтави 1709, вони мали велике
значення для відновлення військових традицій, для зростання
українського патріотизму, створення військового словництва, термінології,
військового фольклору, пісні й музики (оркестра УСС), для устійнення
форми українського однострою (мазепинка). Пам'ять про УСС і досі жива в
українському народі, як є живим символом УСС — «Червона калина»,
пісня УСС і традиція елітарної частини української армії.
4.
Зародилися пісні січовихстрільців ще напередодні Першої світової
війни, коли створювалися перші січові організації в Галичині.
Спочатку вони ставили перед собою просвітницько-пропагандистські
цілі -- вивчали і поширювали досвід життя демократичної держави
Запорозька Січ (звідси й назва «січові стрільці»). Молоді гуртківці
засвоювали побут запорозьких козаків, умови їхніх військових
походів, культуру. Стрільці співали козацькі пісні, прилаштовували їх
до своїх умов. Наприклад, пісню «їхав козак на війноньку» співали як
«їхав стрілець на війноньку», дещо змінюючи текст твору. Це був
регіональний варіант української народної пісні. Згодом з’явилися
власні оригінальні слова і мелодії, що й започаткувало новий
жанровий різновид фольклорної творчості.
5.
Особливо плідно почали
працюватистрільці, коли
війна втягнула їх у свою
орбіту. Створювалися
мистецькі гуртки в польових
умовах, які називали себе
Пресовою квартирою. До неї
входили літератори,
композитори, музиканти. Вони
видавали газети, журнали,
влаштовували вистави,
співали пісні. У цій творчій
атмосфері в перерві між
боями було створено чимало
пісенних творів -- справжніх
шедеврів народної творчості.
6.
Тематично пісні січовихстрільців
можна розділити на соціально-
побутові, героїко-патріотичні та
жартівливі. За мелодикою - на
ліричні та маршові пісні. У
соціально-побутових піснях
розповідається про нелегку долю
січових стрільців, висловлюється
туга за рідним краєм, за батьками,
родиною. Твори героїко-
патріотичного характеру пройняті
ідеєю боротьби за незалежну
Україну, вірою в неодмінну
перемогу, хоч би ціною власного
життя. Жартівливі пісні покликані
привнести розвагу в нелегке
стрілецьке буття, зняти
психологічне напруження.
7.
Найвідоміша пісня
Степана Чарнецького(21.
01. 1881, с. Шманьківці,
нині Чортківський район
Тернопільської області —
02. 10. 1944, м. Львів)
народилася в період
зародження Січового
стрілецького руху. У
вдячній народній пам’яті
Чарнецький залишився як
автор пісні «Ой у лузі
червона калина...», що
досі є другим,
неофіційним Гімном
українців.
8.
«Ой у лузі...»розлетілася Україною, ввійшла в духовне життя
широких кіл громадськості, стала народною, відомою всьому
світові. Воскресаючи нині із забуття, пісня полонить серця людей
своєю щемливою любов’ю до рідної Вітчизни, її вірних синів,
наснажуючи нас незламною вірою в те, що, об’єднавшись,
відродимо славну Україну. Для радянського режиму „Ой у лузі
червона калина...” була небезпечнішою навіть від пам’яті про
Січових Стрільців.
9.
«Зажурились галичанки
через туюзміну, Що
відходять наші Стрільці десь
на Україну: — Хто ж нас
поцілує в уста малинові, В
карі оченята, в чорненькії
брови?..», «Човен хитається
серед води, Плеще о хвилі
весло, В місячнім сяйві
біліють сади, Здалека видно
село...», «Як з Бережан до
кадри Січовики манджали, То
краялось серденько Із горя
та печалі...» і десятки інших,
слова і музика яких належать
перу Романа Купчинського --
поету, прозаїку, журналісту,
композитору, критику,
громадському діячеві.
10.
Найкраще і найдорожчеРоманом
Купчинським написано з болю та
горя, у війну… В цей час Роман
Купчинський написав багато
мелодійних стрілецьких пісень:
„Боже великий, Творче всесвіту”
(стрілецька і пластова молитва),
„Готуй мені збрую”, „За твої,
дівчино, личенька пишні”,
„Зажурились галичанки тай на
тую зміну” („Хто ж нас поцілує в
уста малинові”), „Маршують вже
повстанці”, „Накрила нічка”, „Не
сміє бути в нас страху”,
„Зажурились стрільці січовії”,
„Підганяйте, хлопці, коней”,
„Стрільцем бим бути рад”, „Чи
знаєш ти”, „Човен хитається
серед води” („Чом в тебе,
дівчино, уста солоденькі”), „Як
стрільці йшли з України”...
11.
Стрілецькі пісні, створенів останнє століття, значно поповнили фонд
народних пісень. Вони змістовні, мелодійні, досконалі за ритмікою, їх з
великим задоволенням співає сучасна молодь. Тепер іде процес реанімації та
реставрації призабутих чи заборонених тоталітарним режимом пісень
січових стрільців. Вони збагатять духовну скарбницю нашого народу.