розкрито основні особливості земельного сервітуту

1. Право земельного сервітутуПраво земельного сервітуту
Професор ХНУВС
Олексій Михайлович Шуміло

2. Ст. 401 Цивільного кодексуСт. 401 Цивільного кодексу
УкраїниУкраїни

3. ЦиЦивільний кодекс Українивільний кодекс України

4. Стаття 98 Земельного кодексу України

5. Земельний кодекс УкраїниЗемельний кодекс України

6. Закон України «Про Державний земельний кадастр»
Стаття 29. Внесення до Державного земельного кадастру відомостей про сервітут який поширюється на частини
земельних ділянок
1.Відомості про сервітут який поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру до
здійснення державної реєстрації цього права.
2.Відомості про сервітут який поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру на
підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникає право сервітуту або уповноважених ними осіб.
3.Для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі частини земельної ділянки, на яку поширюються
право сервітуту заявник подає Державному кадастровому реєстратору центрального органу виконавчої влади, що реалізує
державну політику у сфері земельних відносин:
•заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;
•документи, на підставі яких виникає відповідне право сервітуту, із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку
поширюється відповідне речове право;
•електронний документ, що містить інформацію про зміст документації із землеустрою, яка є підставою для внесення
відомостей до Державного земельного кадастру, із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку поширюється
відповідне речове право.
•Відповідний Державний кадастровий реєстратор протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви перевіряє відповідність
документів вимогам законодавства і за результатами перевірки вносить інформацію про межі відповідної частини земельної
ділянки до Поземельної книги або надає заявнику письмову мотивовану відмову у такому внесенні.

7. Заява про внесення відомостей (змін до них) до Державного
земельного кадастру про межі частини земельної ділянки, на яку
поширюються права суборенди, сервітуту

8. Закон України "Про землеустрій"Закон України "Про землеустрій"
Стаття 20. Обов'язковість землеустрою
Землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від
форми власності в разі:
г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених
(обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);
Стаття 551
. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної
ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту
Встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту,
проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів.
Технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на
яку поширюються права суборенди, сервітуту, включає:
•а) пояснювальну записку;
•б) технічне завдання на складання документації, затверджене замовником документації;
•в) кадастровий план земельної ділянки із зазначенням меж частини земельної ділянки, на яку
поширюються права суборенди, сервітуту;
•г) матеріали польових геодезичних робіт;
•ґ) копії документів, що є підставою для виникнення прав суборенди, сервітуту.

9. Державна реєстрація земельного сервітутуДержавна реєстрація земельного сервітуту
ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно
та їх обтяжень»
Ст. 4 Речові права та їх обтяження, що підлягають державній
реєстрації
1. Державній реєстрації прав підлягають:
•1) право власності;
•2) речові права, похідні від права власності:
•право користування (сервітут);
Ст. 27 Підстави для державної реєстрації прав
1. Державна реєстрація права власності та інших речових прав
проводиться на підставі:
•11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

10. Зміст права земельного сервітуту

11. Сервітут - речове правоСервітут - речове право
Згідно з ч. 3 ст. 402 ЦКУ у разі недосягнення домовленості про
встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи,
яка вимагає встановлення сервітуту. Згідно з ч. 1 ст. 401 ЦКУ право користування
чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших
природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для
задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим
способом. Право обмеженого користування чужим майном (сервітут) не може
бути договірним зобов'язанням. Це речове право, яке встановлюється в інтересах
певної особи способом, передбаченим законом. Сервітуарій має виключне і
абсолютне право користуватися чужим майном у визначеному обсязі. Таке право
належить тільки сервітуарію і може бути припинене, крім випадків, встановлених
законом, тільки ним самим. Встановлення сервітуту передбачене ст. 402 ЦКУ.
Постанова Вищого господарського суду України
від 02.02.2012 р. за № 22/083-10/3

12. Види права земельного сервітутуВиди права земельного сервітуту

13. Види земельних сервітутівВиди земельних сервітутів

14. Припинення дії земельногоПрипинення дії земельного
сервітутусервітуту

15. Основні відмінності оренди земельної ділянки
від земельного сервітуту

16. Земельні сервітути для розміщення об’єктів
енергетики та передачі електроенергії

17. Сервітути щодо земель, які належать чи не
належать на праві власності або
користування

18. Договір про встановлення земельного сервітуту дляДоговір про встановлення земельного сервітуту для
розміщення об’єктів енергетики та передачі електричноїрозміщення об’єктів енергетики та передачі електричної
енергіїенергії