Вплив факторів навколишнього середовища на виникнення алергічних реакцій

1. Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти та науки Запорізької облдержадміністрації
Запорізьке територіальне відділення МАН України
Відділення хімії та біології
Секція: медицина
ВПЛИВ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА
ВИНИКНЕННЯ АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ
Роботу виконала:
Белименко Дар’я Олегівна,
учениця 9-А класу
НВК «Якимівська гімназія»
Якимівської районної ради
Запорізької області
Науковий керівник:
Любайкіна Олена
Олександрівна,
вчитель біології I категорії
НВК «Якимівська гімназія»
Якимівської районної ради

2. Запоріжжя - 2014
ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………. 3
РОЗДІЛ 1 Теоретичне дослідження впливу факторів навколишнього
середовища на виникнення алергічних реакцій ……………….............................5
1.1. Поняття алергії ……………………………………...................................5
1.2. Характеристика алергенів…………………………………………………6
1.3. Методи загальної діагностики алергічних захворювань……………..…7
1.4. Алергічні захворювання, пов’язані з групами алергенів .…....................9
РОЗДІЛ 2 Експериментальне дослідження впливу факторів навколишнього
середовища на виникнення алергічних реакцій …………………………………16
2.1. Аналіз стану здоров’я населення смт Якимівка та Якимівського району. 16
2.2. Розробка заходів первинної профілактики та оздоровлення ……………. 21
2.3. Визначення способів боротьби з несприятливими чинниками довкілля.....24
2.4. Розробка рослинних зборів, які використовуються в народній та
традиційній медицині для лікування алергії …………………………………….27
ВИСНОВКИ ………………………………………….............................................32
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………35
2

3. ВСТУП
Наша епоха характеризується поглибленим вивченням багатьох явищ, які
супроводжують людину в процесі життєдіяльності, так чи інакше пов'язаних з її
працездатністю, здоров'ям і в значній мірі відбиваються на тривалості життя.
До числа таких явищ відноситься і алергізація організму, викликана
численними факторами ауто- і ендогенної природи.
Проблема алергії сьогодні - одна з найважливіших для медицини.
Численні дослідження вчених свідчать про зростаюче число алергіків, при
цьому серед них багато хворих, у яких алергізація розвивається на тлі
основного захворювання. Оскільки інтенсивність захворювань в останні
десятиліття зросла і має тенденцію до подальшого збільшення, проблема алергії
не втратила своєї актуальності, а, навпаки, її значущість з часом зростає[1, с.3] .
Двадцяте століття характеризується бурхливим розвитком усіх галузей
науки. Міцно увійшли в наше життя нові хімічні сполуки, матеріали, отримані
шляхом синтезу. Інтенсивний розвиток хімічного виробництва, механізація
праці, розвиток побутової хімії змінили стан біологічного середовища
проживання людини, змінився і комплекс пристосувальних реакцій людини на
зовнішній вплив. Останнім часом з'явилася тенденція до перекручення
нормальної реактивності організму, тобто переважання гіперергічних реакцій у
відповідь на дію подразника.
Нині ми усвідомили, що будь-яка діяльність людини впливає на довкілля,
а погіршення стану біосфери небезпечне для всіх живих істот, зокрема й
людини. Адже до 85% усіх захворювань сучасної людини пов'язано з
несприятливими умовами довкілля, які виникають з її ж вини [6, с.28].
Для аналізу стану здоров'я населення смт Якимівки та Якимівського р-ну
я використовувала фрагменти даних, представлені Якимівською районною
лікарнею, відділом медичної статистики.
3

4. Об’єкт дослідження моєї роботи – негативні фактори навколишнього
середовища, здатні викликати алергічні реакції.
Предмет дослідження – вплив негативних факторів на виникнення
алергічних реакцій у населення смт Якимівки та Якимівського району.
Метою моєї роботи є виявлення закономірностей виникнення алергії у
населення як прояв на дію факторів навколишнього середовища і розробка
заходів первинної профілактики та оздоровлення населення. Для досягнення
поставленої мети маю вирішити такі взаємозалежні завдання:
- ознайомитися з літературними джерелами та Інтернет ресурсами з даної
тематики;
- розглянути класифікацію алергенів;
- висвітлити аспекти виникнення полінозів та інших видів алергічних реакцій;
- проаналізувати сучасну динаміку і частоту прояву алергічних реакцій серед
населення смт Якимівки та Якимівського району;
- визначити способи боротьби з несприятливими чинниками довкілля.
Реалізація поставлених завдань здійснюється за допомогою наступних
методів дослідження: статистичного, спостереження
Теоретичне та практичне значення наукового дослідження полягає в
тому , що:
- результати дослідження можуть бути використані при підготовці до
уроків біології;
- при проведенні лекцій в медичних установах для різних верств населення
з теми «Алергія»;
- може бути теоретичним матеріалом при проведенні позакласних заходів ,
бесід з батьками та учнями на тему: «Алергія».
Як розвивається алергічна реакція? Які умови сприяють розвитку
захворювань? Як можна попередити цей процес?Як знизити рівень токсичних
речовин, що накопичилися в організмі до безпечних меж? Всі ці питання,
4

5. безумовно, викликають інтерес, саме тому моя робота є спробою відобразити,
наскільки це можливо, всю важливість і глибину досліджуваної проблеми.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО
СЕРЕДОВИЩА НА ВИНИКНЕННЯ АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ
1.1 Поняття алергії
Останнє десятиріччя 20 і початок 21 століття характеризуються
зростанням і поширенням алергічних захворювань серед дорослих та дітей.
Поняття «алергія» ввів в ужиток медицини в 1906 році Пірке для
характеристики змін реактивності організму.
Термін «алергія» походить від грецьких слів: «аллос» - «інший» і «ергон»
- «дія». Алергік демонструє якусь іншу реакцію на певний зовнішній вплив
(їжу, запах, цвітіння, пил), ніж безліч інших людей.
Алергія – типова форма імунопатологічного реагування, що виникає в
організмі на повторний контакт зі специфічними алергенами і виявляється як
ушкодження власних тканин[1, с.8.]. Здоров’я, за визначенням ВОЗ-це стан
фізичного, духовного та високого соціального добробуту. Тому будь-які
природні чи антропогенні чинники, які порушують цей добробут,
вважатимуться небезпечними, шкідливими для здоров’я. Значне погіршення
стану здоров’я населення зумовлено дедалі зростаючими екологічними
негараздами.
Реакції організму на забруднення залежать від індивідуальних
особливостей: віку, статі, стану здоров’я. Зазвичай, уразливішими є діти, літні
та хворі люди. Стан здоров’я дітей – один з найбільш чутливих показників, що
відображає зміни становища довкілля.
5

6. Нині 25% населення планети страждає на алергію, 20% дітей різних
вікових груп відчувають на собі усі «принади» цього небезпечного недугу [6,
с.30].
1.2. Характеристика алергенів
Речовини, які викликають стан алергії, називаються алергенами. Кількість
алергенів у природі дуже велика, вони різноманітні за складом і властивостями.
Алергенами в першу чергу є чужорідні білки або поєднані з ними ліпіди,
мукополісахариди тваринного і рослинного походження та інші сполуки
небілкової природи. Алергенами можуть бути і деякі низькомолекулярні
речовини, наприклад, йод .
Численні алергени зустрічаються в природі та утворюються в організмі.
Різноманітні і прояви алергічних захворювань, однак у механізмі розвитку їх
багато спільного, тому сучасна класифікація алергенів заснована на їх
патогенетичних механізмах. Прояви алергії у людини дуже різноманітні як за
клінічною картиною, так і за механізмами їх розвитку. Одні алергічні хвороби
розвиваються за закономірностями алергії негайного типу, інші – за
закономірностями алергії уповільненого типу. Відповідно до прийнятої
класифікації всі алергічні реакції можуть бути розділені на дві великі групи:
ГНТ (гіперчутливість негайного типу) і ГУТ (гіперчутливість уповільненого
типу)[1, с.14].
У класифікації за А.Д.Адо та А.А.Польнер виділяють дві групи алергенів
- алергени неінфекційного походження;
- алергени інфекційного походження.
1.3 Методи загальної діагностики алергічних захворювань
6

7. Аби вирішити питання, чи є захворювання алергічним, необхідно
проведення ретельного медичного обстеження. Якщо симптоми захворювання
відповідають алергічним проявам, можуть знадобитися додаткові дослідження
на виявлення специфічних алергенів. Остаточний діагноз встановлюється
виходячи з клінічних, алергологічних та інструментальних методів
дослідження[11, с.126].
Для виявлення хворих на потенційну алергію використовуються збір
анамнезу та фізичний підрахунок клітин крові;
• цитологічне дослідження секретів; проби на харчові алергени;
• посів на виявлення бактерій, грибів, вірусів;
• дослідження калу на найпростіші і яйця глистів;
• рентгенографія придаткових пазух і навіть легень;
• фізіологічні дослідження функцій легень.
Імунологічні дослідження
Проводять кількісні визначення імуноглобулінів IgA, IgM, IgG. Збирають
шкірні проби, проби з роздільною дозою алергенів, проби з роздільною дозою
харчових алергенів, провокаційні проби з роздільною дозою алергену на
слизових оболонках: кон’юнктивній, назальній, бронхіальній та інших.
Анамнез
Алергологічний анамнез є найбільш універсальним методом діагностики
алергії, правильного вибору тестування, визначення відмінностей від
неалергічних захворювань і призначення ефективної терапії.
Основні розділи алергологічного анамнезу:
• скарги хворого, загальне самопочуття;
• час і поява загальних симптомів захворювання;
• діагностика симптомів щодня, щомісяця, щороку, щосезону;
7

8. • аналіз приміщень, у яких перебував хворий;
• спадкова схильність ;
• аналіз течії вагітності, чинники внутрішньоутробної сенсибілізації,
надлишок вуглеводів в харчуванні вагітної, прийом медикаментів,
групова несумісність крові, куріння, захворювання;
• вивчення харчового режиму: дієтологічні особливості, час введення
прикорму, харчовий щоденник, реакція на різні харчові продукти;
• виявлення чинників, які призводять до алергії, такі як захворювання
шлунково-кишкового тракту, прийом антибіотиків, профілактичні
щеплення, перинатальні поразки центральної нервової системи, контакти
з тваринами, будівельними матеріалами, укуси комах, зміна місця
проживання, зміна сезону року, метеоумов та інших;
• попереднє противоалергічне лікування;
• попереднє лабораторне обстеження, його результати.
Провокаційні проби
Провокаційні проби — це високоспецифічні проби. До них вдаються у
разі хибних позитивних реакцій через високу чутливість капілярів шкіри до
механічних подразнень чи консервантів (фенолу). Під час проведення таких
проб можливі анафілактичні реакції, які прагнуть своєчасної невідкладної
кваліфікованої допомоги, тому процедура повинна відбуватись в
алергологічному кабінеті чи стаціонарі за наявності противошокового набору
[11, с.126].
1.4 Алергічні захворювання, які пов’язані з групами алергенів
1. Полінози
8

9. У повсякденному житті людей рослини завжди відігравали і відіграють
велику роль. Вони використовуються і як господарські, і як медичні, і як
декоративні культури, становлять невід’ємну частину побуту. Але виявляється,
що квіти – не завжди радість. Існує група захворювань, причиною яких є
алергени рослинного походження [2, с.3].
Перший опис захворювання, що нагадує поліноз, зустрічається в працях
класика античної медицини Клавдія Галена (2 століття н.е.)
У Росії перше повідомлення про «нервовий нежить», сінну лихоманку
зробив в 1889 році на засіданні Товариства російських лікарів у Санкт-
Петербурзі лікар Л. Силич. Причиною захворювань він вважав цвітіння
злакових трав, пилок деревних рослин, що розноситься весняними і літніми
вітрами.
Початок 20 століття характеризується накопиченням нових даних про
алергічні захворювання. До цього часу вчені Портьє і Ріше відкривають
феномен анафілаксії – реакції підвищеної чутливості (у перекладі з грецької –
«беззахисність»). У 1911 році Нун вперше успішно проводить лікування хворих
на сінну лихоманку введенням в їх організм під шкіру екстрактів пилку.
У наступні роки робляться спроби вивчити хімічний склад пилкових
алергенів, зрозуміти механізм розвитку хвороби.
Останні десятиліття ознаменувалися значними успіхами в галузі клінічної
алергології - науки, що вивчає алергічні хвороби, до яких відноситься і поліноз.
У Росії поглиблені дослідження полінозів почали проводитися на початку
60-х років. За пропозицією академіка А. Д. Адо було організовано Науково-
дослідну алергологічну лабораторію. Перші роботи з вивчення полінозів,
розпочаті Ю. А. Порошиною, А. І. Остроумовою, А. А. Польнером, були значно
доповнені дослідженнями Н. Д. Беклемішева, А. В. Богової і багатьох інших
фахівців. Завдяки їх зусиллям вчення про полінози успішно розвивається.
Триває вивчення поширеності захворювання в різних областях, причин
виникнення, механізмів розвитку хвороби з метою вдосконалення лікувально-
профілактичної допомоги страждаючим на полінози [9, с.68].
9

10. Аналіз літературних даних про вміст пилку в повітрі та етіології полінозів
в різних природно-кліматичних умовах дозволяє виділити основні групи
алергенних рослин:
1. Листяні дерева, пилок яких викликає алергію
• сем. Betulaceae (Вільха чорна і сіра, Ліщина звичайна, Береза
бородавчаста);
• сем. Salicaceae (Іва козяча, Верба, Тополя чорна. Тополя срібляста.);
• сем. Fagaceae (Дуб звичайний, Дуб понтійський);
• сем. Tiliaceae (Липа плосколиста) .
2. Хвойні дерева, пилок яких викликає алергію
• сем. Pinaceae (Сосна звичайна, Ялина звичайна).
3. Злакові трави, пилок яких викликає алергію (Тимофіївка, Пирій, Їжака,
Овсяниця, Пшениця)
4. Сорні рослини, що викликають алергію і фітодерматози (Амброзія,
Циклахена дуршниколиста, Лобода біла, Кульбаба лікарська, Кропива
пекуча, Вовче лико, Полин гіркий) [5, с.15].
Оскільки дерева і трави виділяють пилок у різні терміни, то алергологи
вивчають календар цвітіння найбільш поширених вітрозапильних рослин, щоб
заздалегідь готуватися до лікувально-профілактичної допомоги страждаючим
на полінози.
Симптоми: у легких випадках спочатку з’являється запалення слизової
оболонки очей, позиви до чихання, далі розвивається сильний кон’юнктивіт,
нежить, спочатку з рідкими, а пізніше з густими виділеннями з носу при
поганому загальному стані. Нежитю передує фаза, коли відзначається
нездужання, головний біль, відсутність апетиту.
У важких випадках до явищ катару приєднується лихоманка,
світлобоязнь, головний біль, болісне повторне чихання і напади астми. Людина
стає непрацездатною.
10

11. Важкість і течія симптомів залежать від вмісту пилку в повітрі, погоди і
тривалості цвітіння. Полінози повторюються з року в рік , частіше у віці 13-70
років [5, с.55].
2. Бронхіальна астма
Бронхіальна астма — хронічне захворювання, основою якого є алергічне
запалення бронхіального дерева. Це синдром зміни прохідності бронхів і
зміненої чутливості бронхів до різних пошкоджуючих чинників, який
проявляється повторними спонтанними нападами ядухи та іншими
симптомами.
Бронхіальна астма — одне з хронічних захворювань. Воно найчастіше
виникає у дітей, хоча може початися вже у зрілому віці. Серед дітей, хворих на
бронхіальну астму, хлопчиків на 30% більше, ніж дівчаток, причому в
хлопчиків захворювання протікає більш важко.
У дорослих астма частіше зустрічається у жінок. Бронхіальна астма
поширена в основному серед міського населення з низьким рівнем життя, а
також серед осіб, що мешкають в індустріальних районах. Існує й спадкова
схильність до цього захворювання.
Якщо бронхіальна астма починається у ранньому дитячому віці, прогноз
сприятливий. В період статевого дозрівання у 80% хворих всі прояви
захворювання зникають чи стають менш вираженими. Проте у 20% осіб після
45 років виникає рецидив захворювання. Розрізняють астму з величезним
переважанням алергічного компонента і неалергічну астму.
При атопічній формі характерний розвиток нападу ядухи за сильного
контакту з алергенами. Припинення контакту зумовлює і закінчення нападу.
Напади при інфекційно-алергічній формі бронхіальної астми розвиваються і
при перенесених гострих респіраторних захворюваннях бронхів і пневмоній,
переважно в осінньо-зимовий період.
Основними клінічними симптомами нападу ядухи є:
• задуха і різке обмеження рухливості грудної клітини;
11

12. • свистяче дихання;
• розсіяні сухі, свистячі хрипи;
• вимушене положення тіла хворого;
• блідість шкірних покривів;
• часте серцебиття;
• виражена ядуха;
• ускладнений вдих та видих;
• закінчення нападу при інфекційно-алергічній формі завершується
відходженням значної кількості мокроти;
• синюшність шкірних покривів при тривалому нападі;
Тривалий напад ядухи може перейти в якісний стан організму, так
званий астматичний статус [20, с.146].
Астматичний статус
Астматичний статус — небезпечне для життя порушення бронхіальної
провідності, що супроводжується порушенням вентиляції і газообміну у
легенях, яке усувається ефективними для даного хворого бронхолітичними
засобами [20, с.147].
12

13. РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ. ФАКТОРІВ
НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА НА ВИНИКНЕННЯ
АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ
2.1.Аналіз стану здоров’я населення смт Якимівка та
Якимівського району
Для реалізації поставленої мети ми повинні були вирішити ряд
практичних завдань:
- проаналізувати стан здоров’я населення смт Якимівка та
Якимівського району на предмет алергічних реакцій за 3 роки;
- визначити динаміку та частоту прояву алергічних реакцій за
минулий термін;
- проаналізувати ситуацію з алергічними реакціями за 11місяців
2013 року;
- розробити заходи первинної профілактики та оздоровлення
населення району;
- визначити способи боротьби з несприятливими умовами;
- надати розроблені рослинні збори для лікування алергії.
Усунення контакту з алергенами
13

14. За останні 100 років бурхливого технічного прогресу екологічна загроза
людству досягла неймовірних розмірів. Вплив алергенів і токсинів вдома і на
роботі сприяє розвитку алергічних реакцій[19, с.96-98].
Найчастіше, наші оселі є щільно закритими приміщеннями, іноді
кондиціоновані, заповнені різними меблями і технікою.
У захисних покриттях, які застосовуються на меблях, оббивці стін,
паркеті, ізолюючих наповнювачах, шпалерах, лаках, клеях містяться різні
небезпечні речовини, такі як формальдегід і барвники. Тому для підлоги
необхідно використовувати мінімум клею.
За можливості слід віддавати перевагу дереву, корку, лінолеуму без
покриття чи кераміці. Килимові покриття зі штучного волокна містять
формальдегід, полівінілхлорид, латекс та інші хімічні сполуки.
Зменшити концентрацію алергенів допоможе обробка стін вапняковим,
глиняним чи силікатним розчином.
Вологостійкі фарби не містять розчинників.
Шпалери доцільно використовувати у обмеженій кількості, оскільки вони
заважають стінам дихати і сприяють розвитку цвілі. Найкраще обирати
паперові чи грубоволокнисті шпалери, оскільки вони не містять
полівінілхлориду, скловолокна і акрилу. Для обклеювання треба
використовувати клейстер з нетоксичною основою.
Обмежене використання шпалер, нещільна установка меблів до стін
разом із частим провітрюванням допоможуть запобігти появі цвілі і кліщів.
Зволожувачі і кондиціонери – це свого роду розсадник для
цвілеподібного грибка і бактерій. Такі прості заходи, як провітрювання,
просушування, прибирання за допомогою очисників з вмістом мила, оцту і
мастики для натирання підлоги, допомагають уникнути поширенню кліщів і
грибків.
Поява кліщів відразу викликає сильну алергічну реакцію у людини:
продукти їх життєдіяльності, як і домашній пил, є потужними алергенами. Тому
14

15. треба відмовитися від матерчатих гардин, фіранок, шкір та килимів, які висять
на стінах.
Матраси і вся постіль мають бути вкриті непроникними для кліщів
матеріалами. Пружинні матраси вважаються більш екологічними, ніж
паралонові.
З урахуванням вищевикладеного я розробила певні заходи первинної
профілактики алергічних захворювань:
1. Вимоги до спальні хворого:
• у спальні хворого не повинно бути м'яких стільців, килимів, важких портьєр,
підлога повинна бути дерев'яною або покритою лінолеумом, меблі дерев'яні
чи металеві;
• на вікна слід встановити жалюзі чи повісити бавовняні штори, які легко
перуться;
• усі предмети у кімнаті повинні бути такими, що легко миються;
• у шафах не потрібно зберігати ковдри, фетрові капелюхи, вовняні речі, у яких
накопичується пил;
• дверцята шаф повинні бути щільно закриті;
• двері і вікна у кімнаті мають бути добре підігнаними;
• під час сезонного підвищення концентрації алергенів у повітрі або за
підвищенні забруднення повітря вікна варто закривати, вологе прибирання
проводити 1-2 рази на тиждень;
• подушки слід прати 1 раз у 2 тижні, постільну білизну — 1 раз на тиждень.
Матрас потрібно помістити у синтетичний чохол;
• слід використовувати бавовняні простирадла і регулярно їх прати;
• якщо хвора дитина, не давати їй м'які іграшки, краще виготовлені з
матеріалів, які не викликають алергії;
15

16. • у спальні не повинно бути свійських тварин.
2. Вимоги для всіх кімнат:
• у квартирі, де живе хворий на алергію, не можна курити;
• краще не використовувати м'які меблі. На підлозі не повинно бути килимів з
вовни;
• не рекомендується тримати у домі тварин;
• кімнатні квіти краще прибрати;
• не слід користуватися освіжувачами повітря, нафталіном, аерозольними
пестицидами;
• необхідно проводити вологе прибирання за відсутності хворого;
• слід тримати в чистоті зволожувачі, щомісяця мити чи змінювати фільтри;
• якщо контакт з алергеном неминучий, хворий має носити маску;
• вологість у приміщенні повинна бути 35-50%, а температура не має
перевищувати 22°С.
Є різноманітні пристосування для очищення повітря: іонізатори,
матеріали, які поглинають гази і запахи, активоване вугілля, сорбенти та інші.
2.3. Визначення способів боротьби з несприятливими чинниками
довкілля
Як вже зазначалося в моїй роботі, основними несприятливими
чинниками довкілля для розвитку алергічних реакцій у людини є: деякі види
комах(таргани), мікрокліщі, шерсть та епідерміс хатніх тварин, тютюновий
дим, деякі види цвілевих грибів, пахучі речовини, пилок рослин та багато
іншого [4, с.77].
Для боротьби з несприятливими чинниками довкілля я б визначила такі
способи:
16

17. 1.Боротьба з мікрокліщами.
Мікрокліщі — основний компонент домашнього пилу — живуть на
частинках епідермісу людини і тварин, в матрасах, меблевій оббивці і килимах.
У матрасах, наприклад, загалом міститься до 200 000 особин. Алергени
зберігаються у їх екскрементах.
Висока вологість повітря — ідеальні умови для розмноження
мікрокліщів, тому приміщення повинно бути досить сухим. Для знищення
кліщів ефективні бензилбензоат, 3%-ний розчин тіаміну.
2. Боротьба з тарганами.
Таргани містять сильний алерген, який викликає напади бронхіальної
астми у хворих, схильних до алергії. Щоб запобігти поширенню тарганів,
рекомендую регулярно проводити прибирання кухні і застосовувати засоби
боротьби з тарганами.
3. Засоби боротьби з алергенами, які містяться в епідермісі та шерсті
домашніх тварин.
В шерсті кішок, як такій, бракує алергенів, на відміну від секрету сальних
залоз і слини.
Секрет потрапляє на шерсть та епідерміс, який злущується, що
становить найбільшу небезпеку. Ці частки легше мікрокліщів, тому легко
переносяться повітрям.
Найкращий засіб профілактики цієї форми алергії — відмова від
утримання кішки у домі. Після відмови від утримання кішки слід провести
ретельне прибирання, інакше рівень алергену залишається високим впродовж
місяця.
Якщо хворий неспроможний відмовитися від кішки, її треба щотижня
мити, прибрати всі килими і м’які меблі з кімнати. Для денатурації алергенів
використовують 3%-ний розчин тіаміну. Для фільтрації повітря ефективні лише
ті пристрої, які затримують частки діаметром менше 3 мм.
17

18. Епідерміс собак. Порід собак, епідерміс яких не викликає алергії, немає.
Алергічна реакція на нього може виникнути й за відсутності інших алергенів у
домі.
4 .Боротьба з грибами.
Щоб запобігти розповсюдженню грибів у помешканні з підвищеною
вологістю, я б рекомендувала користуватися осушувачами повітря. Крім цього,
в приміщеннях мусить бути достатня вентиляція, кількість кімнатних рослин
має бути мінімальна. Сильні забруднення поверхонь слід обробити
фунгіцидами.
5. Боротьба з палінням.
Тютюновий дим, який пасивно вдихається, може спричинити важкий
напад бронхіальної астми. А постійне його вдихання сприяє хронізації і
прогресуванню цього захворювання. Пацієнтам, хворим на бронхіальну астму,
які палять, наполегливо рекомендую кинути палити.
6. Боротьба з чинниками забруднення повітря.
При забрудненні повітря хворі повинні уникати фізичних навантажень й
тривалого перебування на свіжому повітрі. При масштабному викиді
забруднюючих речовин рекомендуємо переїхати до іншого району, де відсутні
промислові підприємства, що виробляють ці шкідливі речовини.
Автомобільний транспорт повинен проходити контроль на вміст
шкідливих речовин у вихлопних газах. Автомобілі, строк служби яких
перевищує 20 років, не повинні експлуатуватися.
Слід переходити на альтернативний вид транспорту – велотранспорт,
екологічно чистий , дешевий та зручний.
7. Засоби боротьби з алергенами, які містяться у пахучих речовинах.
Часто напад бронхіальної астми викликає пара, що утворюється при
приготуванні їжі, дим від комина, аерозольні дезодоранти, освіжувачі повітря,
духи, мило та інші речовини з різким запахом.
18

19. Для усунення запахів необхідно використовувати витяжки і кришки.
Дезодоранти, нафталін і аерозольні інсектициди слід зберігати далеко від
хворих на алергічні захворювання і застосувати у їх відсутність.
Замість живих новорічних ялинок, на яких активно розвиваються гриби,
треба купувати штучні.
8. Переїзд до району з іншими кліматичними умовами.
Цей засіб можна рекомендувати лише у тому випадку, якщо при переїзді
загострення алергічних захворювань не відбувається.
9. Боротьба з рослинами, які викликають алергічні реакції.
Систематичне знищення бур’янів, таких як Лобода біла, Амброзія значно
зменшать рівень алергічних захворювань в регіоні, тому селищній раді треба
розробити узгоджену програму по боротьбі з бур’янами, матеріально
заохочувати населення знищувати трави, які викликають алергію.
Особам, схильним до полінозів, рекомендуємо менше знаходитися на
відкритому повітрі в період цвітіння рослин, здатних викликати алергію,
користуватися захисними масками, промивати порожнину носа та рота після
прогулянки.
2.4. Розробка рослинних зборів, які використовуються в народній та
традиційній медицині для лікування алергії
Лікарські рослини широко використовуються в медицині для лікування
алергії різної етіології [3, с.44].
У науковій медицині застосовують наступні лікарські рослини: Череда
трироздільна, Фіалка триколірна, Солодка гола, Звіробій продірявлений та
багато інших. [15, с.384] Я вивчила, які фармакологічні властивості
притаманні цим рослинам та у якому вигляді їх застосовують для лікування
алергії. Наведу деякі приклади.
Череда трироздільна (Bidens tripartita)
19

20. сем. Asteraceae.
Рослина: Череда трироздільна – однорічна трав'яниста рослина висотою
25-75 см з товстим зеленим стеблом. Листя супротивне, трироздільне. Квітки
трубчасті, жовті, зібрані у великі плоскі кошики, що сидять поодиноко на
кінцях стебла і гілок. Плід-сім’янка .
Лікарська сировина: Зібрана у фазі бутонізації та початку цвітіння і
висушена трава, що представляє собою суміш окремих листків і верхівок
рослин довжиною не більше 15 см з бутонами або квітковими кошиками, які
частково розпустилися.
Хімічний склад: каротин (до 60 мг / 100 г), аскорбінова кислота (до 70
мг/ 100 г), 0,22% ефірна олія, що складається з аліфатичного та ароматичного
вуглеводнів, гіркоти, слизу, флавоноїди, кумарини та дубильні речовини. У
складі мікроелементів – марганець.
Фармакологічний ефект: Протиалергічний ефект обумовлений ефірним
маслом, яке разом з дубильними речовинами і флавоноїдами забезпечує також
протимікробну і протизапальну дію.
Застосування: У вигляді настою (7,5 г на склянку окропу) застосовують
в дитячій практиці для ванн при діатезі.
Фіалка триколірна (Viola tricolor).
Сем. Violaceae.
Рослина: Однорічна трав'яниста рослина з тонким корінням і гіллястим
стеблом, що досягає висоти 30 см. Стебла і гілки закінчуються поодинокими
квітками. Пелюстки різнобарвні: 2 верхніх – синьо-фіолетові; 3 нижніх – жовті
з фіолетовими смужками.
Лікарська сировина: Трава фіалки триколірної (Herba Violae tricolor) –
зібрана у фазу масового цвітіння і висушена трава – суміш стебел з квітками і
плодами різного ступеня розвитку та окремих стебел, цілих або подрібнених
листків, квіток і плодів.
20

21. Хімічний склад: антоціанові глікозиди, флавоноїди (рутин і кверцетин),
ефірне масло, що містить метиловий ефір саліцилової кислоти, каротиноїди,
аскорбінова кислота, сапоніни, таніди.
Фармакологічний ефект: Відновлення дренажної функції і захисних
властивостей миготливого епітелію бронхів забезпечують саліцилати, сапоніни
і флавоноїди, цьому сприяють також ангіопротекторні властивості
каротиноїдів, які разом з дією калію благотворно позначаються на
функціонуванні серцево-судинної системи. Поєднання десенсибілізуючої,
седативною і протигіпоксичної активності забезпечує доцільність більш
широкого використання фіалки в лікуванні алергозів.
Застосування: Трава входить до складу відхаркувальних і сечогінних
зборів. Її настій підсилює секрецію бронхіальних залоз, сприяє розрідженню
мокротиння і більше легкому її виділенню.
Проаналізувавши літературні джерела, я розробила дозування для
цілющих ванн та примочок з лікарських рослин України, які можна
використовувати для лікування алергії [10, с. 287]. Дані занесені в таблицю 2. 2.
21

22. ВИСНОВКИ
Турбота про власне здоров’я – це серйозна потреба кожної людини, все
більш зростаюча з віком. Статистичні дослідження останніх років показали, що
у всіх економічно розвинених країнах відзначається зростання алергічних
захворювань, не виключенням є і Україна. Це багато в чому пояснюється тим,
що ми живемо у вік забруднення навколишнього середовища, хімізації, штучної
ароматизації, підфарбовування вироблених продуктів і т.інш.
Проте важливу роль відіграє і відношення людини до свого здоров’я.
Багато людей безтурботно ставиться до свого добробуту. Для таких людей
ексудативно – катаральний (алергічний) діатез – звичайне, властиве всім дітям
явище, а проте він (діатез) є одним з основних факторів, у результаті якого
можуть розвинутися важкі форми алергії.
Існує й інша група людей, які алергію на ліки чи інфекційну алергію
намагаються лікувати за допомогою рослинних засобів. Однак даний вид
лікування алергічних захворювань повинен призначатися тільки відповідним
фахівцем, тому що не варто забувати, що рослини можуть бути не тільки
«друзями», але і «ворогами». Адже багато лікарських рослин здатні викликати
полінози і в даному випадку можуть тільки погіршити наявні прояви алергії,
іноді навіть до смертельного результату[12, с.70]. Наведені приклади мають
масовий характер тільки тому, що безліч людей абсолютно некомпетентні в
питаннях алергії. Цьому сприяє:
• відсутність достатньої кількості літератури, яка розповідає про
алергію;
• недостатній рівень санпросвітроботи у пологових будинках,
школах, різних хіміко-фармацевтичних та інших промислових та
сільськогосподарських закладах і підприємствах;
22

23. • відсутність алергологічних кабінетів в багатьох населених пунктах,
в результаті чого не здійснюється своєчасне виявлення і лікування алергічних
захворювань.
У своїй роботі я висвітлила основні аспекти впливу факторів
навколишнього середовища на виникнення алергічних реакцій.
У першому розділі роботи я проаналізувала багато літературних джерел з
даної тематики і дійшла наступних висновків:
• алергія – типова форма імунопатологічного реагування, що виникає
в організмі на повторний контакт зі специфічними алергенами і
виявляється як ушкодження власних тканин; [1, с.8];
• речовини, які викликають стан алергії, називаються алергенами. Кількість
алергенів у природі дуже велика, вони різноманітні за складом і
властивостями [1, с.14];
• аби вирішити питання, чи є захворювання алергічним, необхідне проведення
ретельного медичного обстеження. Якщо симптоми захворювання
відповідають алергічним проявам, можуть знадобитися додаткові
дослідження на виявлення специфічних алергенів. Остаточний діагноз
встановлюється виходячи з клінічних, алергологічних та інструментальних
методів дослідження [11, с.126];
• з різними групами алергенів пов’язано багато алергічних захворювань, які я
описала в своїй роботі, а саме полінози, бронхіальна астма, риніти,
синусити, атопічні дерматити, кропивниця та багато інших [2, с.3; 20,
с.146;12, с. 68]
У другому розділі роботи я проаналізувала стан здоров’я населення смт
Якимівка та Якимівського району. З отриманих даних я можу зробити
висновок, що кількість хворих на різні алергічні реакції з кожним роком
зростає. Найбільше людей хворіють на бронхіальну астму, полінози, атопічний
та контактний дерматити, є прояви кропивниці, екземи, а також алергічних
синуситів та ринітів. Більшість хворих – це мешканці районного центру, що
23

24. підтверджує припущення про негативний вплив забруднення навколишнього
середовища, а саме викидів автотранспорту на виникнення алергічних реакцій.
Спалахи проявів бронхіальної астми у дітей, алергічних захворювань
шкіри та органів дихання пов’язані з масовим цвітінням бур’янів у цей період.
За даними Якимівського управління сільським господарством у районі немає
узгодженої програми по боротьбі з бур’янами, що спричиняє такі наслідки.
Також на поширення алергічних реакцій впливає і відсутність лікаря –
алерголога в Якимівській ЦРЛ та алергологічного кабінету. Більшість хворих
направляються на лікування до Запорізької обласної лікарні, на жаль, не всі
пацієнти в змозі пройти це лікування.
Я також з’ясувала, що на виникнення алергії впливає багато чинників
навколишнього середовища, наприклад, домашній пил, часто його мешканці
кліщі, засоби побутової хімії, гриби, лікарські препарати, хімічні речовини, які
використовуються для будівельних матеріалів, меблів, епідермальні алергени ,
такі як лупа, шерсть тварин, пір’я птахів, луска риб. [4, с.77].
Часто на виникнення алергічних реакцій впливає недотримання правил
особистої гігієни, гігієни помешкання самих хворих, тому дотримання
інструкцій до використання предметів побутової хімії, будівельних матеріалів,
не нехтування правилами гігієни помешкання та особистої гігієни допоможе
вберегти здоров’я.
Здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок, вчасне виявлення
проявів алергії та її діагностика допоможуть позбутися негативного впливу її на
здоров’я.
В своїй роботі я описала способи боротьби з несприятливими чинниками
довкілля та розробила рослинні збори , які використовуються в традиційній та
народній медицині для лікування алергії [10, с.287; 15, с.384].
При цьому слід зазначити, що охорона та зміцнення здоров’я людей –
справа першорядної важливості. І не слід ігнорувати словами філософа VIII
століття Ібн-аль-Мукаффа: «Якщо хочеш зберегти тіло здоровим і сильним,
пізнай усе, що може принести користь твоєму тілу або нашкодити йому».
24

25. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Адо В. Алергія. – М.: Знание, 1984. – С. 6-19.
2. Адо В., Астаф’єва М. Г. Полінози: підвищена чутливість до пилку. – М.:
Знание, 1991. – 224 с.
3. Алеут М. М. Фітотерапія. – Архангельськ, 1991. – С. 44.
4. Альперн Бернар. Алергія./Переклад з французької Ю. А. Самушина. – М.:
Медицина, 1983. – С. 75-84.
5. Беклемішев Н. Д., Ермекова Р. К., Могікевіч В. С. Полінози. – М.:
Медицина, 1985. – С. 3-224.
6. Величковський Б. Г. Алергічні захворювання, аналіз причин зростання. //
Вісник АМН СРСР. – 1991, № 1. – С. 28 - 33.
7. Гитун Т. Прививка від алергії // Моє дитя. – 2009. Травень. С. 174-175.
8. Дитячі хвороби. / За редакцією Л. А. Ісаєвою. - М.: Медицина, 1994. – С.
139-145.
9. Зисельсон А.Д. Пилок рослин як алерген в книзі «Лікарські та отруйні
рослини та їх значення в педіатрії» ./Збірник наукових праць під
редакцією С.Є.Шпилени. – Ленінград: Ленінградський педіатричний
медичний інститут, 1986. – С. 68-73
10. Лавренова Г. В., Лавренов В. К., Лавренов Ю. В. Лікарські трави для вас.
- Донецьк: Донеччина, 1994. - С. 287-289.
11. Лазарєва Г.Ю. Алергія і як з нею боротися. – Володимир:ВКТ, 2008. –
126 с.
12. Лобанова О. І., Ходов Д. А. Фітотерапія алергічних дерматозів у дітей в
книзі "Лікарські та отруйні рослини та їх значення в педіатрії. /Збірник
наукових праць під редакцією С.Є.Шпилени. – Ленінград:
Ленінградський педіатричний медичний інститут, 1986. – С. 68-73.
25

26. 13. Лусс Л. В. Феденко С.Є. Що таке харчова алергія? – Москва:
«Фармарус» 2009. 48 с.
14. Махлаюк В. П. Лікарські рослини в народній медицині. – Саратов:
Приволзьке книжкове видавництво, 1967. – С. 513.
15. Машковский М. Д. Лікарські засоби. – М.: Медицина, 1994., Т. 1. – С.
384, 386, 389, 434; Т. 2. – С. 486.
16. Меньшикова М. Л. Зелена аптека дітям. / Фітотерапія в педіатрії. -
Челябінськ: Лілія, 1993. – С. 207-233.
17. Синців А. Ф. Про вершки і корінці. / Травник. – М.: Фізкультура і спорт,
1992. – С. 204-206, 208-210.
18. Скрипкін Ю. К. Шкірні та венеричні хвороби. – М.: Медицина, 1979. –
С. 311-312, 325.
19. Швайченко З. Ой, вже ця алергія! //Моє дитя. 2009. Січень. С. 96-98.
20. Яшин У. Діагноз: « Астма» //Моє дитя. 2008. Квітень. С. 146-147.
26