Методи дослідж. і семіотика проявів алергії.

1. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ І
СЕМІОТИКА ПРОЯВІВ АЛЕРГІЇ.
ОСНОВНІ СИНДРОМИ В
АЛЕРГОЛОГІЇ.ПРИНЦИПИ НАДАННЯ
НЕВІДКЛАДНОЇ ДОПОМОГИ.
АВТОРИ ЛЕКЦІЇ:
Д.МЕД.Н., ПРОФ. МИХАЙЛОВСЬКА Н.С.
АС. СТЕЦЮК І.О.
Запорізький державний медичний
університет
Кафедра загальної практики – сімейної
медицини та внутрішніх хвороб
Запоріжжя, 2020-2021 н.р.

2. ПЛАН ЛЕКЦІЇ:
1.ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ АЛЕРГІЯ
2. ТИПИ АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ
3. РОЗПИТУВАННЯ ХВОРИХ З АЛЕРГІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ
4. МЕТОДИ ФІЗИКАЛЬНОГО ОБСТЕЖЕННЯ
5. ЛАБОРАТОРНІ ТА ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ В
АЛЕРГОЛОГІЇ
6. ОСНОВНІ СИНДРОМИ В АЛЕРГОЛОГІЇ: АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК,
НАБРЯК КВІНКЕ, КРОПИВ'ЯНКА, СИНДРОМ СТІВЕНСА – ДЖОНСОНА,
СИНДРОМ ЛАЙЕЛЛА (ТОКСИЧНИЙ ЕПІДЕРМАЛЬНИЙ НЕКРОЛІЗ)

3. • АЛЕРГІЯ - ЦЕ ПАТОЛОГІЧНО ПІДВИЩЕНА СПЕЦИФІЧНА ЧУТЛИВІСТЬ
ОРГАНІЗМУ ДО РЕЧОВИН З АНТИГЕННИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ, ЩО
ВИЯВЛЯЄТЬСЯ КОМПЛЕКСОМ ПОРУШЕНЬ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПРИ
КЛІТИННИХ І ГУМОРАЛЬНИХ ІМУНОЛОГІЧНИХ РЕАКЦІЯХ (СТАН
ПАТОЛОГІЧНО ПІДВИЩЕНОЇ РЕАКЦІЇ ОРГАНІЗМУ НА БУДЬ-ЯКІ
РЕЧОВИНИ ЧУЖОРІДНОЇ ПРИРОДИ, В ОСНОВІ ЯКОЇ ЛЕЖАТЬ
ІМУНОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ).
• АТОПІЯ. АТОПІЯ Є ПОРУШЕННЯМ ІМУНІТЕТУ, ПРИ ЯКОМУ АКТИВОВАНІ
МЕХАНІЗМИ СИСТЕМИ Т-ХЕЛПЕРІВ ТИПУ ТH, ЯКІ ПРИЗВОДЯТЬ ДО
НАДМІРНОЇ ПРОДУКЦІЇ ІGЕ. У ОСІБ З АТОПІЄЮ ЗАКЛАДАЮТЬСЯ
ОСНОВИ ДЛЯ МАЙБУТНІХ АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ.
• ПСЕВДОАЛЕРГІЄЮ (ПА) (ВІД ГР. PSEUDES — ПОМИЛКОВИЙ)
НАЗИВАЄТЬСЯ ТАКИЙ ПАТОЛОГІЧНИЙ ПРОЦЕС, ЩО ЗА КЛІНІЧНИМИ
ПРОЯВАМИ СХОЖИЙ НА АЛЕРГІЮ, АЛЕ НЕ МАЄ ІМУНОЛОГІЧНОЇ СТАДІЇ
РОЗВИТКУ, ТОДІ ЯК ПОДАЛЬШІ ДВІ СТАДІЇ (ПАТОХІМІЧНА Й

4. • АЛЕРГЕНИ - РЕЧОВИНИ, ЗДАТНІ ВИКЛИКАТИ АЛЕРГІЧНУ РЕАКЦІЮ
(АНТИГЕНИ, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ СПЕЦИФІЧНО ПІДВИЩЕНУ
ЧУТЛИВІСТЬ ОРГАНІЗМУ).
ЕКЗОАЛЕРГЕНИ ЕНДОАЛЕРГЕНИ

5. ЭКЗОАЛЕРГЕНИ
(ЩО ПОТРАПЛЯЮТЬ В ОРГАНІЗМ
ЗЗОВНІ):
• НЕІНФЕКЦІЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ
- ПИЛОК РОСЛИН, ПОБУТОВИЙ
ПИЛ, ШЕРСТЬ ТВАРИН, ЛІКАРСЬКІ
РЕЧОВИНИ, ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ,
ПРОДУКТИ ХІМІЧНОГО
ВИРОБНИЦТВА;
• ІНФЕКЦІЙНОГО ПОХОДЖЕННЯ -
ВІРУСИ, МІКРООРГАНІЗМИ,
ГРИБИ, НАЙПРОСТІШІ,
ПАРАЗИТИ.
ЭНДОАЛЕРГЕНИ -
ВЛАСНІ, АЛЕ ВИДОЗМІНЕНІ
БІЛКИ ОРГАНІЗМУ
(АУТОАЛЕРГЕНИ):
• ПЕРВИННІ (ПРИРОДНІ) -
КРИШТАЛИК,
ТИРЕОГЛОБУЛІН.
• ВТОРИННІ - УТВОРЮЮТЬСЯ
В ОРГАНІЗМІ ПРИ
ПОРУШЕННЯХ ОБМІННИХ
ПРОЦЕСІВ ПІД ВПЛИВОМ
НЕІНФЕКЦІЙНИХ І
ІНФЕКЦІЙНИХ ФАКТОРІВ
(ОПІКИ,
ОХОЛОДЖЕННЯ,ІОНІЗУЮЧА
РАДІАЦІЯ,

6. ЗА ДЖЕРЕЛОМ ПОХОДЖЕННЯ НЕІНФЕКЦІЙНІ АЛЕРГЕНИ ДІЛЯТЬСЯ:
• ПОБУТОВІ АЛЕРГЕНИ (ШЕРСТЬ, ПИЛ, ПІР'Я І Т. Д.)
• ПРИРОДНІ АЛЕРГЕНИ (ПИЛОК РОСЛИН)
• ПРОМИСЛОВІ АЛЕРГЕНИ (БОРОШНЯНА, ВОВНЯНА ПИЛ)
ШЛЯХИ ПРОНИКНЕННЯ ЕКЗОАЛЕРГЕНІВ В ОРГАНІЗМ:
• ПЕРКУТАННИЙ
• ІНГАЛЯЦІЙНИЙ
• ЕНТЕРАЛЬНИЙ
• ПАРЕНТЕРАЛЬНИЙ

7. ТИПИ АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ
(КЛАСИФІКАЦІЯ П. ДЖЕЛЛІ І Р. КУМБСА З ДОП.)
• 1) АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ НЕГАЙНОГО ТИПУ (АБО
АНАФІЛАКТИЧНІ РЕАКЦІЇ)– I ТИП. НА ШКІРІ І
СЛИЗОВИХ ВИНИКАЮТЬ ГІПЕРЕМІЯ, НАБРЯК І
СВЕРБІЖ.
• 2) ЦИТОТОКСИЧНИЙ, ЗВАНИЙ ТАКОЖ
ЦИТОЛІТИЧНИМ– II ТИП. НА СЛИЗОВІЙ
ОБОЛОНЦІ ПОРОЖНИНИ РОТА І ВСЬОМУ ТІЛІ
СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ПУРПУРА.
• 3) ІМУНОКОМПЛЕКСНИЙ (АБО АЛЕРГІЇ ЗА ТИПОМ
ФЕНОМЕНА АРТЮСА)– III ТИП. НА СЛИЗОВІЙ
ОБОЛОНЦІ ПОРОЖНИНИ РОТА -
БАГАТОФОРМНА ЕРИТЕМА, ЯКУ НЕРІДКО
НАЗИВАЮТЬ МЕДИКАМЕНТОЗНОЮ ЕНАНТЕМОЮ.
• 4) КЛІТИННО-ОПОСЕРЕДКОВАНИЙ (АБО
АЛЕРГІЧНІ РЕАКЦІЇ УПОВІЛЬНЕНОГО ТИПУ) – IV
ТИП. НА СЛИЗОВІЙ ОБОЛОНЦІ ПОРОЖНИНИ

8. ПОСЛІДОВНІСТЬ (ЕТАПИ)
ДІАГНОСТИКИ АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
• 1. ЗБИРАННЯ СКАРГ ТА ПОГЛИБЛЕНОГО АНАМНЕЗУ.
• 2. ОБ'ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО.
• 3. ПРОВЕДЕННЯ ШКІРНИХ АЛЕРГОЛОГІЧНИХ ПРОБ.
• 4. ПРОВОКАЦІЙНІ ТЕСТИ.
• 5. ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ОБСТЕЖЕННЯ.
• 6. ЛАБОРАТОРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНЕ ОБСТЕЖЕННЯ.
• 7. КОНСУЛЬТУВАННЯ У ІНШИХ ФАХІВЦІВ.

9. СКАРГИ, ЩО МАЮТЬ ВІДНОШЕННЯ ДО
АЛЕРГІЇ:
• З БОКУ НОСА: НЕЖИТЬ, ВИДІЛЕННЯ, ЗАКЛАДЕНІСТЬ, СВЕРБІННЯ, ВТРАТА
НЮХУ.
• З БОКУ ОЧЕЙ: СВЕРБІННЯ, РІЗІ, СЛЬОЗОТЕЧА, НАБРЯК, ВИДІЛЕННЯ,
ПОЧЕРВОНІННЯ.
• З БОКУ ОРГАНІВ ДИХАННЯ: ЗАДИШКА, СПАЗМ, УТРУДНЕНЕ ДИХАННЯ,
НАПАДИ КАШЛЮ, ЯДУХИ, ДИСТАНЦІЙНІ ХРИПИ, СВИСТИ, ВИДІЛЕННЯ
ХАРКОТИННЯ.
• З БОКУ ОРГАНІВ СЛУХУ: СВЕРБІННЯ, ЗАКЛАДЕНІСТЬ, ЗНИЖЕННЯ СЛУХУ.
• З БОКУ ШКІРИ: СВЕРБІННЯ, ВИСИП, НАБРЯКИ.

10. ПРИ ЗБИРАННІ АНАМНЕЗУ СТАВЛЯТЬСЯ НАСТУПНІ
ЗАВДАННЯ:
• 1. ВСТАНОВЛЕННЯ АЛЕРГІЧНОЇ ПРИРОДИ ЗАХВОРЮВАННЯ, НОЗОЛОГІЧНОЇ ФОРМИ.
• 2. ОРІЄНТОВНА ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА.
• 3. ВСТАНОВЛЕННЯ ПЕРЕВАЖНОГО ТИПУ АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ У ХВОРОГО,
ПРИБЛИЗНЕ ВИЯВЛЕННЯ "ПРИЧИННОГО" АЛЕРГЕНУ (ОКРЕСЛЕННЯ КОЛА АЛЕРГЕНІВ, З
ЯКИМИ ПОТРІБНО ПРОВОДИТИ ШКІРНЕ ЧИ ЛАБОРАТОРНЕ ТЕСТУВАННЯ).
• 4. ВИЯВЛЕННЯ НЕАЛЕРГІЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ ЧИ ФАКТОРІВ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИКЛИКАТИ
АЛЕРГОПОДІБНІ РЕАКЦІЇ.
• 5. ВИЗНАЧЕННЯ ФАКТОРІВ, ЩО СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ:
• 5.1. СПАДКОВОЇ СХИЛЬНОСТІ;
• 5.2. ТРИГЕРНИХ ФАКТОРІВ (ВПЛИВУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА, ПРОФЕСІЙНИХ
АГЕНТІВ; КЛІМАТУ, ПОГОДИ, ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ, СЕЗОННОСТІ; ІНФЕКЦІЙНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ; ЯТРОГЕННИХ ВПЛИВІВ).
• 6. ВИЯВЛЕННЯ НАЯВНИХ У ХВОРОГО ІНШИХ АЛЕРГІЧНИХ І НЕАЛЕРГІЧНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ;

11. • АНАМНЕЗ ЗАХВОРЮВАННЯ
• ПЕРЕБІГ ЗАХВОРЮВАННЯ: ЙОГО ПОЧАТОК, ПРИЧИНИ, ЗВ'ЯЗОК З
ЕКЗОГЕННИМИ ТА ЕНДОГЕННИМИ ОБСТАВИНАМИ; ПРОГРЕСУВАННЯ,
РЕМІСІЇ ТА ЇХ ПРИЧИНИ; ВПЛИВ СЕЗОНУ РОКУ, ПРОФЕСІЙНИХ, ПОБУТОВИХ
ФАКТОРІВ, СУПУТНІХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ПОГОДИ, ЇЖІ. РЕЗУЛЬТАТИ
ПОПЕРЕДНІХ ОБСТЕЖЕНЬ І ЛІКУВАННЯ.
• АНАМНЕЗ ЖИТТЯ
• СПАДКОВІСТЬ, ПЕРЕНЕСЕНІ ЗАХВОРЮВАННЯ. ЗАХВОРЮВАННЯ У
ДИТИНСТВІ, НАЯВНІСТЬ У МИНУЛОМУ ДІАТЕЗУ, АЛЕРГІЧНИХ
ЗАХВОРЮВАНЬ, РЕАКЦІЙ НА ЩЕПЛЕННЯ, МЕДИКАМЕНТИ, ЇЖУ.
ПРОФМАРШРУТ, ХАТНІ ТВАРИНИ, ПТАХИ, АКВАРІУМНІ РИБИ.
СЛІД ВРАХОВУВАТИ:
• А) НАЯВНІСТЬ ІНШИХ ПРОЯВІВ АЛЕРГІЇ;
• Б) ДВОСТОРОННІСТЬ ТА БАГАТООРГАННІСТЬ АЛЕРГІЧНИХ ПРОЯВІВ;
• В) ЕФЕКТИВНІСТЬ ПОПЕРЕДНЬОГО ЛІКУВАННЯ;
• Г) ЕПІЗОДИЧНІСТЬ ПРОЯВІВ.

12. ОБ'ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
• ПРОВОДЯТЬ ОГЛЯД ХВОРОГО, ФІЗИКАЛЬНЕ, ПАЛЬПАТОРНЕ ТА ІНШЕ ОБ'ЄКТИВНЕ
ОБСТЕЖЕННЯ, ЯКЕ МОЖЕ ПІДТВЕРДИТИ ЧИ ВІДХИЛИТИ ДІАГНОЗ АЛЕРГІЧНОГО
ЗАХВОРЮВАННЯ.
• ТАК, У ХВОРИХ НА СЕЗОННИЙ ЧИ ЦІЛОРІЧНИЙ АЛЕРГІЧНИЙ РИНІТ ШКІРА КРИЛ НОСА,
ВЕРХНЬОЇ ГУБИ МАЄ ПОДРАЗНЕННЯ, РОЗЧІСИ. ПРИ РИНОСКОПІЇ НИЖНІ НОСОВІ
РАКОВИНИ ГОЛУБУВАТОГО ЧИ СІРОГО КОЛЬОРУ З ДІЛЯНКАМИ ГІПЕРЕМІЇ, НАБУХЛІ,
МАЙЖЕ ЗАКРИВАЮТЬ НОСОВУ ПЕРЕГОРОДКУ. ІНОДІ Є ПОЛІПИ. НА ЗАДНІЙ СТІНЦІ
ГЛОТКИ - СЛИЗ. ПРИ ОТОСКОПІЇ НЕРІДКО Є ОЗНАКИ ОТИТУ. ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ГІПЕРЕМІЯ ТА
НАБРЯК КОН'ЮНКТИВИ ОЧЕЙ, МОЖЛИВИЙ І ПЕРИОРБІТАЛЬНИЙ НАБРЯК.
• У ХВОРОГО НА БРОНХІАЛЬНУ АСТМУ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАНУ (ПРИСТУПНИЙ ЧИ
МІЖПРИСТУПНИЙ ПЕРІОД), СТРОКУ ЗАХВОРЮВАННЯ МОЖНА ВИЯВИТИ ЗМІНИ ГРУДНОЇ
КЛІТКИ, НАЯВНІСТЬ ФІЗИКАЛЬНИХ ОЗНАК (ПОСЛАБЛЕНОГО ДИХАННЯ, СУХИХ
СВИСТЯЧИХ ХРИПІВ). У ТОЙ ЖЕ ЧАС, НАВПАКИ, НАЯВНІСТЬ ЗБІЛЬШЕНОЇ ПЕЧІНКИ,
НАБРЯКІВ НА НИЖНІХ КІНЦІВКАХ МОЖЕ ВІДХИЛИТИ ЦЕЙ ДІАГНОЗ НА КОРИСТЬ "СЕРЦЕВОЇ
АСТМИ". ТАКЕ Ж ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ МАЄ ВИЯВЛЕННЯ НА ШКІРІ ХАРАКТЕРНИХ

13. ЛАБОРАТОРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНА
ДІАГНОСТИКА АЛЕРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

14. ШКІРНЕ ТЕСТУВАННЯ З АЛЛЕРГЕНАМИ
• В УКРАЇНІ ВИПУСКАЄТЬСЯ ПОНАД 100 НАЙМЕНУВАНЬ ДІАГНОСТИЧНИХ І
ЛІКУВАЛЬНИХ АЛЕРГЕНІВ, ХОЧА Є КРАЇНИ, ЩО МАЮТЬ НАБАГАТО
БІЛЬШИЙ СПЕКТР КОМЕРЦІЙНИХ АЛЕРГЕНІВ. ШКІРНА
АЛЕРГОДІАГНОСТИКА ПОВИННА ПРОВОДИТИСЯ ТІЛЬКИ
СТАНДАРТИЗОВАНИМИ АЛЕРГЕНАМИ. ВІТЧИЗНЯНІ АЛЕРГЕНИ
СТАНДАРТИЗУЮТЬСЯ ЗА ВМІСТОМ ЗАЛИШКОВОГО АЗОТУ БІЛКА (PNU)
АЛЕРГЕНИ СИМПТОМИ
Пилок рослин Сезонність, покращення при зміні географічної зони, у вологу погоду, при
перебування у закритому приміщенні; посилення у суху погоду.
Спори грибів Погіршення стану у сирих приміщеннях,погребах, вживанні пива, квасу,
дріжджового тіста, шампанського. Найгірші періоди – при розмноженні спор
(березень – квітень, вересень).
Домашній пил Симптоматика цілорічна, загострення у період сухого прибирання у квартирі,
покращення при перебуванні у лікарні, у повітрі.
Епідермальні Цілорічна симптоматика, інколи – наявність АГ сполучення респіраторних та
шкірних ппроявів, повільне покращення при елімінації.

15. В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТУПЕНЯ ПРОНИКНЕННЯ АЛЕРГЕНУ В ШКІРУ
ТЕСТИ РОЗПОДІЛЯЮТЬ НА:
• КРАПЕЛЬНИЙ,
• АПЛІКАЦІЙНИЙ,
• СКАРИФІКАЦІЙНИЙ,
• ТЕСТ УКОЛОМ (ПРИК - ТЕСТ),
• ВНУТРІШНЬОШКІРНИЙ.
• ВИБІР МЕТОДУ ШКІРНОГО ТЕСТУВАННЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ТИПУ АЛЕРГІЧНИХ
РЕАКЦІЙ. ПРИ ПЕРШОМУ ТИПІ МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ ТЕСТ УКОЛОМ,
СКАРИФІКАЦІЙНА ПРОБА ТА ВНУТРІШНЬОШКІРНЕ ВВЕДЕННЯ АЛЕРГЕНІВ, ПРИ
ЧЕТВЕРТОМУ ТИПІ АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ - АПЛІКАЦІЙНІ ТЕСТИ. ДЛЯ
ВИЗНАЧЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ ДО ІНФЕКЦІЙНИХ АЛЕРГЕНІВ

16. ПРОВОКАЦІЙНІ ТЕСТИ З АЛЕРГЕНАМИ
• ДЛЯ ТОГО ЩОБ ДОВЕСТИ ПРИЧЕТНІСТЬ ПЕВНОГО АЛЕРГЕНУ,
ЯКИЙ ВИКЛИКАВ ПОЗИТИВНИЙ ШКІРНИЙ ТЕСТ, ДО КЛІНІЧНИХ
ПРОЯВІВ АЛЕРГІЇ, ІНКОЛИ ДОЦІЛЬНО ПРОВЕСТИ ПОСТАНОВКУ
ПРОВОКАЦІЙНОГО ТЕСТУ. ПРИ ЦЬОМУ АЛЕРГЕН
ВВОДИТЬСЯ БЕЗПОСЕРЕДНЬО В ШОКОВИЙ ОРГАН.

17. ПРОВЕДЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ТЕСТІВ
• ДО НИХ НАСАМПЕРЕД СЛІД
ВІДНЕСТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІЇ
ЗОВНІШНЬОГО ДИХАННЯ (СКРИНІНГОВА -
ЗА ДОПОМОГОЮ ПІКФЛУОРИМЕТРІВ,
ПОГЛИБЛЕНА – ЗА ДОПОМОГОЮ
СПІРОГРАФІЇ).
• ЗА ДОПОМОГОЮ СПЕЦІАЛЬНИХ НАСАДОК
ДО СПІРОГРАФІВ МОЖНА ДОСЛІДЖУВАТИ
ФУНКЦІЮ НОСОВОГО ДИХАННЯ
(РИНОПНЕВМОМЕТРІЯ), ЗОКРЕМА,
ВИЗНАЧАТИ СТУПІНЬ НАЗАЛЬНОГО
ОПОРУ, ЩО ДОПОМАГАЄ ПРИ
ДІАГНОСТИЦІ АЛЕРГІЧНОГО РИНІТУ,

18. • ПЕВНУ ІНФОРМАЦІЮ МОЖЕ
ПРИНЕСТИ ЕНДОСКОПІЧНЕ
ДОСЛІДЖЕННЯ ПОРОЖНИНИ НОСА, ЩО
ВИКОНУЄТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ
СПЕЦІАЛЬНОГО ЕНДОСКОПА.
• ТАКІ МЕТОДИ, ЯК РЕНТГЕНОГРАФІЯ ТА
ТОМОГРАФІЯ ПОРОЖНИНИ НОСА,
МАЮТЬ ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ ПРИ
ВИЯВЛЕННІ УСКЛАДНЕНЬ РІЗНИХ ФОРМ
АЛЕРГІЧНОГО РИНІТУ.
• ВСЕ ШИРШЕ З МЕТОЮ ДОСЛІДЖЕННЯ
ДОДАТКОВИХ ПАЗУХ НОСА
ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ УЛЬТРАЗВУКОВЕ
ДОСЛІДЖЕННЯ НОСА, ЯКЕ Є
БЕЗПЕЧНІШИМ ЗА РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ
МЕТОДИ.

19. ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ
СЕРЕД ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ СЛІД ВИДІЛИТИ:
• А) НЕСПЕЦИФІЧНІ – ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ, СЕЧІ, НОСОВОГО СЕКРЕТУ,
ХАРКОТИННЯ, РЕНТГЕНОГРАМИ ГРУДНОЇ КЛІТИНИ, НАВКОЛОНОСОВИХ
ПАЗУХ, АНАЛІЗИ КАЛУ НА ЯЙЦЯ ГЛИСТІВ, ДИСБАКТЕРІОЗ ТОЩО;
• Б) СПЕЦИФІЧНІ – ВИЯВЛЕННЯ СПЕЦИФІЧНОГО IGЕ РІЗНИМИ МЕТОДАМИ
(ІМУНОФЕРМЕНТНИМ, РАДІОАЛЕРГОСОРБЕНТНИМ ТОЩО).

20. КОНСУЛЬТУВАННЯ ІНШИМИ ФАХІВЦЯМИ.
• ТАК, ОГЛЯД ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГА
(ВИЯВЛЕННЯ НИМ ТИПОВОГО ХАРАКТЕРУ
СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК, ВИКЛЮЧЕННЯ
ІНШИХ ПРИЧИН ХРОНІЧНОГО РИНІТУ,
ВЗЯТТЯ МАЗКІВ-ВІДБИТКІВ Є ВЕЛЬМИ
ВАЖЛИВИМ ДЛЯ ДІАГНОСТИКИ
АЛЕРГІЧНОГО РИНІТУ).
• З ЦИХ ЖЕ ПРИЧИН Є ВАЖЛИВОЮ
КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЕРМАТОЛОГА ДЛЯ
ВИКЛЮЧЕННЯ НЕАЛЕРГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ
ДЕРМАТИТУ ТОЩО.

21. ОСНОВНІ СИНДРОМИ В АЛЕРГОЛОГІЇ

22. АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК АБО
АНАФІЛАКСІЯ — ГОСТРА ГЕНЕРАЛІЗОВАНА
АЛЕРГІЧНА РЕАКЦІЯ НЕГАЙНОГО ТИПУ, СТАН РІЗКО
ПІДВИЩЕНОЇ ЧУТЛИВОСТІ ОРГАНІЗМУ, ЩО РОЗВИВАЄТЬСЯ
ПРИ ПОВТОРНОМУ ВВЕДЕННІ В ОРГАНІЗМ АЛЕРГЕНУ, ЩО
СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ПОШКОДЖЕННЯМ ВЛАСНИХ ТКАНИН,
ЗНИЖЕННЯМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ І ПОРУШЕННЯМ
КРОВОПОСТАЧАННЯ ЖИТТЄВО ВАЖЛИВИХ ОРГАНІВ.

23. ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ
(ЕТІОЛОГІЯ)
• ПРИЙОМ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ.
• ВВЕДЕННЯ ПРЕПАРАТІВ КРОВІ.
• ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ (КУРЯЧІ ЯЙЦЯ, КАВА,
КАКАО, ШОКОЛАД, ПОЛУНИЦЯ, СУНИЦЯ, РИБА,
МОЛОКО, АЛКОГОЛЬНІ НАПОЇ).
• ВВЕДЕННЯ ВАКЦИН І СИРОВАТОК.
• УКУСИ КОМАХ (ОСИ, БДЖОЛИ ТА ІН.).
• ПИЛКОВІ АЛЕРГЕНИ.
• ХІМІЧНІ ЗАСОБИ (КОСМЕТИКА, МИЮЧІ ЗАСОБИ).
• ВОВНА ТВАРИН.
Швидкість
виникнення
анафілактичного
шоку — від
декількох секунд
або хвилин до 2
годин від початку
контакту з
алергеном.

24. КЛІНІЧНІ СИМПТОМИ
• ПЕРІОД ПРОВІСНИКІВ РОЗВИВАЄТЬСЯ ПРОТЯГОМ 3-30 ХВ
ПІСЛЯ ДІЇ АЛЕРГЕНУ (ПРИЙОМУ ЛІКІВ, ЇЖІ, УЖАЛЕННЯ АБО
УКУСУ КОМАХАМИ ТА ІН.).
• РІЗКО ВИРАЖЕНА МІСЦЕВА РЕАКЦІЯ В МІСЦІ ПОПАДАННЯ
АЛЕРГЕНУ В ОРГАНІЗМ - НЕЗВИЧНО РІЗКИЙ БІЛЬ, СИЛЬНИЙ
НАБРЯК, ПРИПУХЛІСТЬ І ПОЧЕРВОНІННЯ В МІСЦІ УКУСУ
КОМАХИ АБО ІН'ЄКЦІЇ ЛІКАРСЬКОГО ПРЕПАРАТУ, СИЛЬНИЙ
СВЕРБІЖ ШКІРИ, ШВИДКО ПОШИРЮЄТЬСЯ ПО ВСІЙ ШКІРІ
(ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ СВЕРБІЖ). ПРИ ПРИЙОМІ АЛЕРГЕНУ
ВСЕРЕДИНУ ПЕРШИМ СИМПТОМОМ МОЖЕ БУТИ РІЗКИЙ
БІЛЬ В ЖИВОТІ, НУДОТА І БЛЮВОТА, НАБРЯК ПОРОЖНИНИ
РОТА І ГОРТАНІ.

25. КЛІНІЧНІ СИМПТОМИ
• ПЕРІОД РОЗПАЛУ ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ВТРАТОЮ
СВІДОМОСТІ, ПАДІННЯМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ
(МЕНШЕ 90/60 ММ РТ. СТ.), ТАХІКАРДІЄЮ,
БЛІДІСТЮ ШКІРНИХ ПОКРИВІВ, ЦІАНОЗОМ ГУБ,
ХОЛОДНИМ ПОТОМ, ЗАДИШКОЮ,
МИМОВІЛЬНИМ СЕЧОВИПУСКАННЯМ І
ДЕФЕКАЦІЄЮ, ЗМЕНШЕННЯМ ВИДІЛЕННЯ СЕЧІ.

26. КЛІНІЧНІ СИМПТОМИ
• ПЕРІОД ВИХОДУ З ШОКУ ТРИВАЄ, ЯК ПРАВИЛО, 3-4
ТИЖНІ.
• У ХВОРИХ ЗБЕРІГАЮТЬСЯ СЛАБКІСТЬ, ГОЛОВНИЙ БІЛЬ,
ПОГІРШЕННЯ ПАМ'ЯТІ. У ЦЕЙ ПЕРІОД МОЖУТЬ
РОЗВИВАТИСЯ ГОСТРИЙ ІНФАРКТ МІОКАРДА, ПОРУШЕННЯ
МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ, АЛЕРГІЧНИЙ МІОКАРДИТ,
ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ, ГЕПАТИТ, УРАЖЕННЯ НЕРВОВОЇ
СИСТЕМИ (МЕНІНГОЕНЦЕФАЛІТ, АРАХНОЇДИТ,
ПОЛІНЕВРИТИ), ГЕМОЛІТИЧНА АНЕМІЯ І
ТРОМБОЦИТОПЕНІЯ.

27. ФОРМИ АНАФІЛАКТИЧНОГО
ШОКУ
• ПРИ ГЕМОДИНАМІЧНІЙ ФОРМІ В КЛІНІЧНІЙ КАРТИНІ ПОРЯД З
ГІПОТОНІЄЮ ДОМІНУЮТЬ БІЛЬ В ОБЛАСТІ СЕРЦЯ, АРИТМІЇ.
МОЖЛИВИЙ РОЗВИТОК ГОСТРОГО ІНФАРКТУ МІОКАРДА ТА ГОСТРОЇ
ЛІВОШЛУНОЧКОВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ.
• АСФІКТИЧНА ФОРМА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ПОЯВОЮ ЗАДИШКИ
(БРОНХОСПАЗМ, НАБРЯК ЛЕГЕНІВ) АБО ОСИПЛОСТІ ГОЛОСУ І
СТРИДОРОЗНЕ ДИХАННЯ (НАБРЯК ГОРТАНІ).
• ПРИ АБДОМІНАЛЬНІЙ ФОРМІ У ХВОРИХ ДОМІНУЮТЬ БОЛІ В
ЕПІГАСТРІЇ, СИМПТОМИ ПОДРАЗНЕННЯ ОЧЕРЕВИНИ, МИМОВІЛЬНА
ДЕФЕКАЦІЯ, МЕЛЕНА.
• ЦЕРЕБРАЛЬНА ФОРМА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ ВИНИКНЕННЯМ
ПСИХОМОТОРНОГО ЗБУДЖЕННЯ, ОГЛУШЕННЯМ, СУДОМАМИ І
МЕНІНГЕАЛЬНИМИ СИМПТОМАМИ, ЯКІ ОБУМОВЛЕНІ НАБРЯКОМ
ГОЛОВНОГО МОЗКУ І МОЗКОВИХ ОБОЛОНОК.

28. ДІАГНОСТИКА
ДІАГНОСТИКА АНАФІЛАКТИЧНОГО ШОКУ ГРУНТУЄТЬСЯ НА
ХАРАКТЕРНІЙ КЛІНІЧНІЙ КАРТИНІ, ГОЛОВНИМИ В ЯКІЙ Є:
• ГІПОТОНІЯ,
• ВТРАТА СВІДОМОСТІ,
• ПЕРИФЕРИЧНІ СИМПТОМИ ШОКУ,
• СИМПТОМИ РОЗВИВАЮТЬСЯ ПІСЛЯ ВВЕДЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ
ПРЕПАРАТІВ, ВЖИВАННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ, УЖАЛЕННЯ І УКУСІВ
КОМАХАМИ ТА ІН.

29. ПЕРША ДОПОМОГА
• ПРИПИНЯЮТЬ ВВЕДЕННЯ ЛІКІВ-АЛЕРГЕНІВ, ЩО
ВИКЛИКАЮТЬ АНАФІЛАКТИЧНИЙ ШОК.
• УКЛАСТИ ХВОРОГО НА РІВНУ, ТВЕРДУ
ПОВЕРХНЮ З ПІДНЯТИМ НОЖНИМ КІНЦЕМ.
• ПОВЕРНУТИ ГОЛОВУ НА БІК, ВИДАЛИТИ
ПРОТЕЗИ І ВИСУНУТИ НИЖНЮ ЩЕЛЕПУ ДЛЯ
ПОПЕРЕДЖЕННЯ ЗАПАДАННЯ ЯЗИКА І АСФІКСІЇ,
ФІКСУВАТИ МОВУ.
• ЗАБЕЗПЕЧИТИ ДОСТУП СВІЖОГО ПОВІТРЯ.
• РОЗСТЕБНУТИ ОДЯГ, ПОКЛАСТИ ХОЛОД НА
МІСЦЕ ВВЕДЕННЯ АЛЕРГЕНУ І, ЯКЩО ДОЗВОЛЯЄ
ЛОКАЛІЗАЦІЯ, НАКЛАСТИ ДЖГУТ (НА 25-30 ХВ)
НА КІНЦІВКУ ПРОКСИМАЛЬНІШЕ МІСЦЯ
НАДХОДЖЕННЯ АНТИГЕНУ (ЛІКИ, ОТРУТИ
КОМАХ). ОБКОЛОТИ ЙОГО РОЗЧИНОМ 0,1%
АДРЕНАЛІНУ, РОЗВЕДЕНОГО В 10 РАЗІВ

30. • ВВЕСТИ 0,1% РОЗЧИН АДРЕНАЛІНУ В
ОБСЯЗІ 0,3-0,5 МЛ (У ДІТЕЙ 0,01 МГ / КГ
МАСИ ТІЛА, МАКСИМАЛЬНО 0,3 МГ)
ВНУТРІШНЬОМ'ЯЗОВО. ЙОГО ПОВТОРНЕ
ВВЕДЕННЯ ЗДІЙСНЮЮТЬ ЧЕРЕЗ 5 ХВ
(МАКСИМАЛЬНА СУМАРНА ДОЗА 2,0 МЛ).
ПРИ ЗБЕРЕЖЕННІ ГІПОТОНІЇ АДРЕНАЛІН
(0,1%), РОЗВЕДЕНИЙ В 10 РАЗІВ
ФІЗІОЛОГІЧНИМ РОЗЧИНОМ, ВВОДЯТЬ
ВНУТРІШНЬОВЕННО СТРУМЕНЕВИЙ.

31. • СЛІДОМ ЗА АДРЕНАЛІНОМ ПОВИННІ ВВОДИТИСЯ
ГЛЮКОКОРТИКОЇДИ. ПРИ ЦЬОМУ СЛІД ЗНАТИ, ЩО
ДОЗИ ГЛЮКОКОРТИКОЇДІВ, НЕОБХІДНІ ДЛЯ
КУПІРУВАННЯ АНАФІЛАКТИЧНОГО ШОКУ, В ДЕСЯТКИ
РАЗІВ ПЕРЕВИЩУЮТЬ «ФІЗІОЛОГІЧНІ» ДОЗУВАННЯ:
• 1 «ВЕЛИКА» АМПУЛА МЕТИЛПРЕДНИЗОЛОНУ (ЯК ДЛЯ
ПУЛЬС-ТЕРАПІЇ) (500 МГ), АБО 5 АМПУЛ
ДЕКСАМЕТАЗОНУ ПО 4 МГ (20 МГ), АБО 5 АМПУЛ
ПРЕДНІЗОЛОНУ ПО 30 МГ (150 МГ). МЕНШІ ДОЗИ
МАЛОЕФЕКТИВНІ. НЕОБХІДНА ДОЗА ВИЗНАЧАЄТЬСЯ
ТЯЖКІСТЮ СТАНУ ХВОРОГО З АНАФІЛАКТИЧНИМ
ШОКОМ. ЕФЕКТ ГЛЮКОКОРТИКОЇДІВ, НА ВІДМІНУ ВІД
АДРЕНАЛІНУ, НАСТАЄ НЕ ВІДРАЗУ, А ЧЕРЕЗ ДЕСЯТКИ
ХВИЛИН АБО КІЛЬКА ГОДИН, АЛЕ ТРИВАЄ ДОВШЕ.
ПОВТОРНЕ ЇХ ВВЕДЕННЯ ЗДІЙСНЮЮТЬ ЧЕРЕЗ 4-6 ГОД.
ЦІ ПРЕПАРАТИ ПОПЕРЕДЖАЮТЬ РОЗВИТОК РЕЦИДИВУ
АНАФІЛАКСІЇ І ЇЇ ЗАТЯЖНОГО ПЕРЕБІГУ.

32. • ПОКАЗАНО ВВЕДЕННЯ АНТИГІСТАМІННИХ
ПРЕПАРАТІВ З ЦИФРИ НЕ ЗНИЖУЮЧИХ
АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК І НЕ ВОЛОДІЮТЬ ВИСОКИМ
ВЛАСНИМ АЛЕРГЕННИМ ПОТЕНЦІАЛОМ: 1-2 МЛ
1% ДИМЕДРОЛУ І СУПРАСТИНУ, ТАВЕГІЛ. НЕ
МОЖНА ВВОДИТИ ДИПРАЗИН - ВІН, ЯК І ІНШІ
ПОХІДНІ ФЕНОТІАЗИНУ, МАЄ ЗНАЧНИЙ
ВЛАСНИЙ АЛЕРГЕННИЙ ПОТЕНЦІАЛ І, КРІМ
ТОГО, ЗНИЖУЄ І БЕЗ ТОГО НИЗЬКИЙ
АРТЕРІАЛЬНИЙ ТИСК У ХВОРОГО З
АНАФІЛАКСІЄЮ.
• ВІДПОВІДНО ДО СУЧАСНИХ УЯВЛЕНЬ ВВЕДЕННЯ
ХЛОРИДУ АБО ГЛЮКОНАТУ КАЛЬЦІЮ, ЯКЕ
ШИРОКО ПРАКТИКУВАЛОСЯ РАНІШЕ, НЕ ТІЛЬКИ

33. • ПРИ БРОНХОСПАЗМІ, РЕЗИСТЕНТНОМ ДО
АДРЕНАЛІНУ, ПРИЗНАЧАЮТЬ ІНГАЛЯЦІЙНІ Β2-
АГОНІСТИ КОРОТКОЇ ДІЇ (САЛЬБУТАМОЛ 2,5-5
МГ ЧЕРЕЗ НЕБУЛАЙЗЕР І ІН.). ПРИ ВІДСУТНОСТІ
СВІДОМОСТІ ВНУТРІШНЬОВЕННО ПОВІЛЬНО
ВВОДЯТЬ ЕУФІЛІН (2,4% - 10 МЛ), РОЗВЕДЕНИЙ
ФІЗІОЛОГІЧНИМ РОЗЧИНОМ АБО РОЗЧИНОМ
ГЛЮКОЗИ.
• ОКСИГЕНОТЕРАПІЯ (ШВИДКІСТЬ 6-8 Л / ХВ)
ПОКАЗАНА У ХВОРИХ З ВАЖКИМ ШОКОМ, ПРИ
НЕОБХІДНОСТІ ЧАСТИХ ІН'ЄКЦІЙ АДРЕНАЛІНУ І
ПРИ СУПУТНІХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЛЕГЕНІВ І
СЕРЦЯ, ЩО СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ ГІПОКСЕМІЄЮ.
• ПРИ ВІДСУТНОСТІ ЕФЕКТУ ТЕРАПІЇ ПРИ
НАБРЯКУ ГОРТАНІ ПОКАЗАНА ТРАХЕОСТОМІЯ
АБО КОНІКОТОМІЯ.
• У РАЗІ КЛІНІЧНОЇ СМЕРТІ ЗДІЙСНЮЮТЬ

34. НАБРЯК КВІНКЕ
СИНОНІМ: АНГІОНЕВРОТИЧНИЙ НАБРЯК,
ГІГАНТСЬКА КРОПИВ'ЯНКА, КРОПИВ'ЯНКА
МІЛТОНА
ГОСТРИЙ, РАПТОВО РОЗВИВАЮЧИЙСЯ,
ОБМЕЖЕНИЙ НАБРЯК ШКІРИ ТА ПІДШКІРНОЇ
КЛІТКОВИНИ І (АБО) СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК, В
ОСНОВІ ЯКОГО ЛЕЖИТЬ АЛЕРГІЧНА РЕАКЦІЯ
НЕГАЙНОГО ТИПУ.

35. ЭТІОЛОГІЯ
• ХАРЧОВІ ПРОДУКТИ (АРАХІС, ШОКОЛАД,
МОЛОКО, ЕКЗОТИЧНІ ФРУКТИ І ІН.),
• ВДИХУВАНІ ПИЛКОВІ АБО ПИЛОВІ
АЛЕРГЕНИ,
• ЛІКАРСЬКІ ПРЕПАРАТИ (ЧАСТІШЕ У ЛІТНІХ
ЛЮДЕЙ НА ІНГІБІТОРИ АПФ),
• ВПЛИВ РІЗНИХ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ, ТАКИХ
ЯК ХОЛОД, ЯСКРАВЕ СОНЯЧНЕ СВІТЛО І ІН.

36. КЛІНІЧНА КАРТИНА
• ГОСТРО ВИНИКАЄ І СПОНТАННО ПРОХОДИТЬ, ЛОКАЛЬНИЙ НАБРЯК
ШКІРИ, ПІДШКІРНОЇ КЛІТКОВИНИ І (АБО) СЛИЗОВИХ ОБОЛОНОК.
НАЙЧАСТІШЕ ОБЛАСТЬ ОБЛИЧЧЯ ТА ШИЇ (ГУБИ, ПОВІКИ, ЩОКИ), НИЖНІ І
ВЕРХНІ КІНЦІВКИ, СТАТЕВІ ОРГАНИ. НАБРЯК МОЖЕ ВИНИКНУТИ В БУДЬ-
ЯКІЙ ЧАСТИНІ ТЕЛА. НАБРЯК ЩІЛЬНИЙ, НЕ УТВОРЮЄ ЯМКИ ПІСЛЯ
НАТИСКАННЯ. НАБРЯК БЛІДИЙ АБО ЗЛЕГКА ЧЕРВОНИЙ. У БІЛЬШОСТІ
ВИПАДКІВ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ КРОПИВ'ЯНКОЮ, ЗУДЯТЬ ВИСИПАННЯМИ.

37. КЛІНІЧНА КАРТИНА
• НАЙБІЛЬШ НЕБЕЗПЕЧНИМ Є
НАБРЯК ГОРТАНІ, ЯЗИКА :
ПОРУШЕННЯ КОВТАННЯ,
ПЕРШІННЯ, УТРУДНЕНЕ ДИХАННЯ,
КАШЕЛЬ, ІНОДІ КРОВОХАРКАННЯ,
ДИХАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ.
• ПРИ ОГЛЯДІ ПОРОЖНИНИ РОТА
ВИЯВЛЯЄТЬСЯ НАБРЯК М'ЯКОГО
ПІДНЕБІННЯ, ЯЗИЧКА І
ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИН, ПРИ
ЛАРИНГОСКОПІЇ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ
НАБРЯК НАДГОРТАННИКА І
СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ГОРТАНІ.

38. КЛІНІЧНА КАРТИНА
• НАБРЯК СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ
ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО
ТРАКТУ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ
ПОЯВОЮ РІЗКИХ БОЛІВ В
ЖИВОТІ, БЛЮВОТОЮ І
ПОДАЛЬШИМ ПРОНОСОМ.
• ВИПІТ РІДИНИ ПЛЕВРАЛЬНУ
ПОРОЖНИНУ: КАШЕЛЬ, БІЛЬ У
ГРУДЯХ
• НАБРЯК МОЗКОВИХ ОБОЛОНОК:
ГОЛОВНИЙ БІЛЬ, МОЖЛИВІ
СУДОМИ, ПОРУШЕННЯ

39. ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ДОПОМОГИ
• УСУНЕННЯ ВИЯВЛЕНИХ ПРИЧИННИХ
ФАКТОРІВ,
• СИМПТОМАТИЧНА ТЕРАПІЯ,
• БАЗИСНА ТЕРАПІЯ
• ПРОФІЛАКТИКА ЗАГОСТРЕНЬ (РЕЦИДИВІВ
НАБРЯКІВ).

40. КРОПИВ'ЯНКА
• КРОПИВ'ЯНКА - АЛЕРГІЧНЕ ЗАХВОРЮВАННЯ, ЩО
ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ УТВОРЕННЯМ НА ШКІРІ І СЛИЗОВИХ
ОБОЛОНКАХ ПУХИРІВ.
• РОЗРІЗНЯЮТЬ: ІМУНОЛОГІЧНУ (В Т.Ч. ХАРЧОВА,
ЛІКАРСЬКА ТА ІН.) І НЕІМУНОЛОГІЧНУ (СЮДИ
ВІДНОСЯТЬСЯ ХОЛОДОВА, ТЕПЛОВА, ВІД ТИСКУ,
ВІБРАЦІЙНА) КРОПИВ'ЯНКИ.

41. ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ
• ЕКЗОГЕННІ ФАКТОРИ (ФІЗИЧНІ - ТЕМПЕРАТУРНІ, МЕХАНІЧНІ, ХІМІЧНІ ТА
ІН.) І ЕНДОГЕННІ ФАКТОРИ (ПАТОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ У ВНУТРІШНІХ
ОРГАНАХ, ПОРУШЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ).
• РОЛЬ АЛЕРГЕНІВ МОЖУТЬ ГРАТИ НЕПОВНІСТЮ РОЗЩЕПЛЕНІ БІЛКОВІ
ПРОДУКТИ, ТОКСИНИ, ТОКСИЧНІ РЕЧОВИНИ, ЩО УТВОРЮЮТЬСЯ ПРИ
КОЛІТАХ, НЕДОСТАТНІЙ ФУНКЦІЇ НИРОК.
• МОЖЛИВА БАКТЕРІАЛЬНА АЛЕРГІЯ.
• ВАЖЛИВУ РОЛЬ В ПАТОГЕНЕЗІ КРОПИВ'ЯНКИ ГРАЮТЬ ФУНКЦІОНАЛЬНІ
ПОРУШЕННЯ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ, ОСОБЛИВО ВЕГЕТАТИВНОЇ.

42. КЛІНІЧНА КАРТИНА
• ГОСТРА КРОПИВ'ЯНКА ХАРАКТЕРИЗУЄТЬСЯ УТВОРЕННЯМ НА ШКІРІ
(РІДШЕ СЛИЗОВИХ ОБОЛОНКАХ) ЕКСУДАТИВНИХ БЕЗПОЛОСТНИХ
ЕФЕМЕРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ - ПУХИРІВ, НАБРЯКЛИХ, ЩІЛЬНИХ, ЯСКРАВО-
РОЖЕВОГО КОЛЬОРУ, ПІДНІМАЮТЬ НАД РІВНЕМ ШКІРИ, РІЗНИХ
РОЗМІРІВ (ДІАМЕТРОМ ВІД 0,5 ДО 10-15 СМ) І ОБРИСІВ (ОКРУГЛИХ ,
КРУПНОФЕСТОНЧАТЕ ТА ІН.), НЕРІДКО З ЗОНОЮ ЗБЛІДНЕННЯ В
ЦЕНТРІ.

43. СИНДРОМ ЛАЄЛА
• СИНДРОМ ЛАЄЛА (БАЗУЄТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО НА 4 ТИПІ
АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ) ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ ГЕКТИЧНОЮ
ТЕМПАТУРОЮ ТІЛА, ВИРАЖЕНОЮ ІНТОКСИКАЦІЄЮ,
БІЛЛЮ У ГОРЛІ, СУГЛОБАХ, ТАХІКАРДІЄЮ. ШКІРА
ТУЛУБА, КІНЦІВОК, ІНКОЛИ – ОБЛИЧЧЯ СТАЄ РІЗКО
ГИПЕРЕМІРОВАНОЮ З СИНЮШНИМ ВІДТІНКОМ,
ВЕЛИКОЮ КІЛЬКІСТЮ РІЗНОЇ ВЕЛИЧИНИ ПУХИРІВ. ШКІРА
ЛЕГКО ВІДСЛОЮЄТЬСЯ, ЗНІМАЄТЬСЯ, УТВОРЮЮЧИ
ВЕЛИКІ ЕРОЗОВАНІ ПОВЕРХНІ З „ЛАХМІТТЯМИ” ШКІРИ,
ВИРАЗКАМИ НА СЛИЗОВИХ ОБОЛОНКАХ.
• МОЖУТЬ СПОСТЕРІГАТИСЯ ТОКСИЧНІ І ІНФЕКЦІЙНІ
ВРАЖЕННЯ БАГАТЬОХ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ.
• СМЕРТНІСТЬ ПРИ СИНДРОМІ ЛАЄЛА ДОСЯГАЄ 30-50%.

44. СИНДРОМ СТІВЕНСА-ДЖОНСОНА
• БАГАТОФОРМНА ЕКСУДАТИВНА ЕРИТЕМА
(БАЗУЄТЬСЯ ПЕРЕВАЖНО НА ДРУГОМУ ТИПІ
АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ) ПРИ ПЕВНИХ УМОВАХ
МОЖЕ ПРОГРЕСУВАТИ, НА СЛИЗОВИХ
ОБОЛОНКАХ ГУБ, ЯЗИКА, НА ПІДНЕБІННІ,
КОН’ЮНКТИВІ, СЛИЗОВІЙ ОБОЛОНЦІ НОСА,
ПОВЕРХНІ СТАТТЄВИХ ОРГАНІВ МОЖУТЬ
ВИНИКАТИ ПУХИРІ З ГЕМОРАГІЧНИМ
ВМІСТОМ. ВОНИ МОЖУТЬ ВСКРИВАТИСЯ З
УТВОРЕННЯМ ВИРАЗОК, МОЖЛИВА
КРОВОТОЧИВІСТЬ, УСКЛАДЕННЯ У ВИГЛЯДІ
ПНЕВМОНІЙ, НЕФРИТІВ, ПІОДЕРМІЙ, ЩО І
НОСИТЬ НАЗВУ СИНДРОМУ СТІВЕНСА-

45. ПРИНЦИПИ НАДАННЯ ДОПОМОГИ:
• ПІДБІР АДЕКВАТНОЇ ТЕРАПІЇ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ МЕДИКАМЕНТОЗНОЇ РЕМІСІЇ
ХРОНІЧНОЇ КРОПИВ'ЯНКИ
• НЕМЕДИКАМЕНТОЗНЕ ЛІКУВАННЯ:
• ВИКЛЮЧЕННЯ ЕТІОЛОГІЧНО ЗНАЧУЩИХ АЛЕРГЕНІВ І ТРИГЕРІВ
• ГІПОАЛЕРГЕННА ДІЄТА З ВИКЛЮЧЕННЯМ ПЕРЕДБАЧУВАНИХ АБО
ОБЛІГАТНИХ АЛЕРГЕНІВ.

46. ЛІКУВАННЯ
• ПРИ ГОСТРІЙ КРОПИВНИЦІ, ВИКЛИКАНОЇ ПРИЙОМОМ
ВСЕРЕДИНУ ЛІКАРСЬКИХ І ХАРЧОВИХ РЕЧОВИН,
ПОКАЗАНІ ПРОНОСНІ ЗАСОБИ, АНТИГІСТАМІННІ
ПРЕПАРАТИ.
• У ВАЖКИХ ВИПАДКАХ НАПАД МОЖНА КУПІРУВАТИ
ВВЕДЕННЯМ П / К 1 МЛ АДРЕНАЛІНУ,
КОРТИКОСТЕРОЇДНИХ ПРЕПАРАТІВ (ПРИ ЗАГРОЗЛИВОМУ
НАБРЯКУ ГОРТАНІ КРАЩЕ ВВОДИТИ В / В). ЗАСОБИ
ПРОТИ СВЕРБЛЯЧКИ ШКІРИ: 1% СПИРТОВИЙ РОЗЧИН
МЕНТОЛУ, САЛІЦИЛОВОЇ КИСЛОТИ, КАЛЕНДУЛИ.
• ПРИ ХРОНІЧНІЙ КРОПИВ'ЯНЦІ НЕОБХІДНО ВИЯВИТИ
ЕТІОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР. У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ АЛЕРГЕНУ
ПОКАЗАНА СПЕЦИФІЧНА ГИПОСЕНСИБІЛІЗАЦІЯ, САНАЦІЯ
ВОГНИЩ ХРОНІЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ, ЛІКУВАННЯ ХВОРОБ
ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ, ДЕГЕЛЬМІНТИЗАЦІЯ.
ПРИ ПОРУШЕННЯХ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ - СЕДАТИВНА
ТЕРАПІЯ.

47. ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!