Актуальність теми
• Близько5% дорослого і 15% дитячого населення планети
страждають АЗ у тих чи інших проявах, 40% приходить на високо
розвинуті країни [Alsowaidi S, 2007; V Alerie J. Lund. 2008].
• Як вказує офіційний документ ВОЗ, лікування всіх АЗ, повинно
включати чотири напрямки: навчання пацієнтів, елімінаційну
терапію, специфічну імунотерапію алергенами та
фармакотерапію [WHO Position Paper. Allergen immunotherapy:
therapeutic vaccines for allergic diseases //Allergy.–1998].
3.
Алергічний риніт (АР)
Визначення:
АР- інтермітуюче чи постійне запалення слизової оболонки
носа і його пазух, обумовлене дією алергенів, що
характеризується:
1.Закладенням;
2.Виділеннями;
3.Свербiжем носа;
4.Чханням;
5.Можлива наявність тільки декількох симптомів.
Епідеміологія:
Поширеність АР серед населення коливається між 7% - 22%
(ПУХЛИК С.М., 2011)
Класифікація:
Виділяють 2 основних форми АР:
• Сезонний (поліноз) або інтермітуючий АР
• Цілорічний (або персистуючий) АР.
4.
Алергічний риніт вУкраїні
Частота алергічного
риніту за звертанням
3.51 на
1000
51.9 на
1000
Частота алергічного риніту
по результатах скринінгового дослідження
5.
Що таке алергія?
Алергія– прояви підвищеної чутливості імунної системи
організму до алергену (АГ) при повторному контакті з
відповідними клінічними проявами.
Алергени – АГ та Гаптени, що можуть викликати процеси
сенсибілізації та, на певному етапі, алергічні реакції.
Класифікація: Неінфекційні ( пилкові, харчові, побутові,
епідермальні, інсектні, хімічні тощо) та інфекційні (
бактеріальні, грибкові, вірусні, паразитарні)
Діагностика алергічних захворювань
А.Скарги, анамнез в т.ч. алергологічний, спадковий анамнез.
Б. Діагностика in vivo – шкірне тестування з алергенами.
В. Діагностика in vitro – лабораторна діагностика:
- Визначення рівня загального IgE та специфічних IgE, IgG4, IgG.
- Компонентная алергодіагностика – визначення специфічних
антитіл на перехресні алерген-компоненти (сироваткові
альбуміни, профіліни, Са-звяз. білок, карбогідрати,
гіалуронідаза).
- Оцінка загальної неспецифічної реактивності організму –
визначення рівня тріптази крові (маркер анафілаксії).
- Визначення в сироватці рівня гістаміну та діаміноксидази
(гістамінази).
- Визначення еозинофільного катіонного протеїну,
цитокінового профілю тощо.
9.
Мета алергологічної діагностики
-Отримати відповідь «АЛЕРГІЯ» або «НІ»
- Визначення причинного алергену
- Визначення рівня сенсибілізації (гіперчутливості)
до певного виду алергену
- Провести підбір СІТ в залежності від наявності та
ступеня чутливості до аллергену
- Провести елімінаційні заходи
N.B.! Не передбачає певну нозологічну одиницю
Алергологічна діагностика invitro
Лабораторні методи:
• ELISA;
• Імуноблотинг;
• Імунохемілюмінісценція
В 1967 г. Johansson S. и Bennich H. винайдений загальний IgE, що призвело до
створення тест–систем, які дозволяють визначити загальний та специфічний IgE.
…проводиться лише тоді, коли неможливо або протипоказане шкірне тестування з
алергенами іn vivo (In vitro Testing for Allergy. Report
II of the Allergy Panel // JAMA. – 1987; Rusznak C., Davies
R.J., 1998).
12.
Дилема щодо загальногоIgE
Підвищення загального IgE:
• Атопія: Анафілаксія, АД, БА, АР;
• ПІД: Синдром Джоба (гіпер-IgE-синдром);
• ПІД: Селективний IgA-дефіцит;
• ПІД: Синдром Віскота - Олдрича;
• ПІД: Синдром Ді-Джорджи;
• IgE-мієлома;
• Бронхолегеневий аспергільоз;
• Глисна інвазія;
• До 30% хворих з атопією мають нормальний рівень IgЕ
.
13.
Харчова алергія
Intoxication Pseudo-allergy Intolerance
Enzymatic deficiency
e.g. lactase
Non-immunologic reaction
FOOD
Immunologic reaction
Food Hypersensitivity
Allergy type 1 Allergy type 3
IgE/ IgG 4 IgG