Ніна Світайло Сумський державний університет

1. Досвід Німеччини в
питанні
реформування
освіти:
дуальна освіта
Ніна Світайло
Сумський державний університет

2. Актуальність питання:
 сьогодні в Україні існує нагальна потреба в
дослідженні нових шляхів і засобів формування
та розвитку професійної компетентності
майбутніх фахівців;
 вивчення передового зарубіжного досвіду
надасть можливість посилити практичну
підготовку студентів у ВНЗ України;
 поєднання навчання і практики, роботи за
фахом сприятиме відпрацюванню необхідних
компетенцій майбутнього фахівців, у т.ч.
соціальних:
 дуальна система забезпечує рівновагу між
попитом та пропозицією фахівців на ринку
праці.

3. Політика Німеччини у
сфері професійної освіти
 спрямована на одержання кожним громадянином
професії (спеціальності) і підтримки високого
професійного рівня протягом усього трудового життя;
 характеризується зближенням двох структур – системи
освіти і системи зайнятості, забезпечуючи баланс
інтересів між потребами роботодавців в нових
робітниках (фахівцях) і їх пропозицією;
 стимулює розроблення та вдосконалення педагогічних
практик, спрямованих на гарантовану якість
професійної освіти і здійснення контролю за нею;
 забезпечує формування нового покоління навчальних
планів, у яких визначаються не лише перелік предметів
і тривалість навчання, а й надаються «професіограми»
(опис професії за певною схемою),
 передбачає участь професійних спільнот та бізнесу у
формуванні навчальних програм, професійних
стандартів, організації навчального процесу за різними
спеціальностями та результатів навчання.

4. Дуальна освіта:
 передбачає побудовану на єдиних
методологічних засадах узгоджену взаємодію
освітньої та виробничої сфер з підготовки
спеціалістів певного профілю в рамках
організаційно відмінних форм навчання;
 дає змогу долати неузгодженості між
виробничою та освітньою сферами у процесі
підготовки кадрів.
 у дуальній моделі створюються умови для
залучення підприємств до процесу підготовки
кадрів, зокрема йдеться про значні витрати,
пов’язані з підготовкою фахівців;
 підприємства стають зацікавленими не лише в
результаті навчання, але й у його змісті та
організації.

5. Дуальна освіта:
 це практика, коли у підготовці фахівців беруть
участь одразу два заклади – навчальний
(університет, коледж) і навчальне підприємство;
 навчальний процес організований так, що у ВНЗ
студент спочатку отримує базові теоретичні
знання. Потім він іде практикуватися на
підприємство, яке заздалегідь уклало з
університетом угоду про співпрацю;
 на підприємстві студент виконує роботу, пов’язану
з обраною спеціальністю. При цьому його праця
оплачується підприємством.
 в українській (радянській) системі були аналогічні
елементи: заводи-ВТУЗи, навчання в яких
передбачало паралельну роботу на підприємстві.
Сьогодні – це досвід професійно-технічних
закладів, коледжів та практико-орієнтоване
навчання у деяких університетах.

6. Реалізація дуальної освіти
забезпечується системною
співпрацею багатьох структур:
 Міністерство освіти та
культури та аналогічні
структури окремих
земель;
 Університети,
професійні та
бізнесові школи;
 Торгово-промислові та
Ремісничі палати;

7. Реалізація дуальної освіти
забезпечується системною
співпрацею багатьох структур:
 Центри зайнятості;
 Міністерство соціальної
політики;
 Виробничі
підприємства, фірми,
банки тощо:
 Професійні асоціації за
напрямками діяльності.

8. Досвід Німеччини:
 Щорічно підприємства укладають близько
півмільйона угод про надання професійної
освіти та інвестують у цю галузь біля 28
мільярдів євро;
 Підприємства та фірми беруть участь у різних
проектах, пов’язаних із середньою освітою,
співпрацюючи зі школами з метою ранньої
професійної орієнтації.
 В систему дуальної освіти включені понад 640
тисяч німецьких підприємств (при цьому 80%
учнівських місць надають малі й середні
підприємства).
 90% випускників, що навчались у рамках
дуальної освіти працевлаштовуються за
здобутою професією.

9. Досвід Німеччини:
 Підприємства повинні мати не тільки все необхідне
оснащення для навчання за визначеними професіями,
а й надавати соціальні знання, навчати етичним
нормам, прийнятим в певній галузі;
 Роботодавці мають змогу відібрати до себе на роботу
найкращих (іноді такий відбір передує подачі
документів в університет).
 Німеччина, порівняно з іншими європейськими
країнами, має найнижчий рівень безробіття серед
молоді (біля 8%),
 Підприємства залучають студентів до продуктивної
праці, що певною мірою компенсує витрати на
навчання, а також надають випускникам
характеристики, в яких поряд з професійними
кваліфікаціями молодих спеціалістів зазначають їхні
соціальні та комунікативні компетентності та успіхи.

10. Досвід Німеччини:
 Розроблення тих чи інших аспектів
політики і стратегії професійної освіти
на основі узгодження позицій і
співпраці представників роботодавців і
профспілок, державних і недержавних
структур;
 Цьому сприяє постійна спільна робота
координатором якої виступає
Федеральний інститут професійної
освіти.

11. Регулювання:
 Закон про професійну освіту;
 Список визнаних професій (біля 350),
 «Положення про організацію професійної
підготовки», що є правовою основою для
навчання на підприємствах ( видається
федеральним урядом для кожної професії
і є основою для складання навчальним
підприємством свого докладного
виробничого плану навчання).
 Договір про освіту (професійну) між
підприємством (яке навчає або направляє
на навчання, а потім надає робочі місця) і
студентом.

12. Регулювання:
 Підприємства, що організовують професійне навчання молоді
на власній виробничій базі, одержують у встановленому
порядку відповідні ліцензії.
 Торгово-промислові та Ремісничі палати видають ліцензії та
контролюють виробниче навчання учнів на підприємствах.
 Відповідальність за якість підготовки фахівців несуть спільно
ВНЗ та підприємства.
 Міністерство освіти і культури Німеччини є посередником між
соціальними партнерами та іншими зацікавленими
сторонами. Його головна функція – здійснювати нагляд за
функціонуванням дуальної системи.
 Асоціації працедавців та промислові палати мають великий
вплив на організацію та зміст освіти тих фахівців, базу для
підготовки яких вони надають.
 Атестація знань, умінь та навичок випускників, що
навчалися за дуальною схемою, здійснюється незалежною
комісією Торгово-промислових та Ремісничих палат. http://
ukraine.ahk.de/fileadmin/ahk_ukraine/Dokumente
/Veranstaltungen2013/Berufsbildung_25.11.2013/25.11.2013_Joerg_Engelm
- презентація про роль ТПП

13. Що отримує студент:
 навички фахівця у одній або декількох
суміжних галузях;
 роботу та навчання у малих групах і
наставництво протягом всього періоду
навчання;
 закріплює свої теоретичні знання на практиці;
 практичні навички, яких не може дати жоден
університет;
 соціальний досвід та комунікації;
 відкриту дорогу до майбутньої професійної
кар’єри;
 фінансову впевненість під час навчання гарантії
працевлаштування.

14. Що отримує підприємство,
фірма чи організація
 Випускник знайомий з діяльністю ключових
підрозділів фірми (структурою, особливостями
технологічних процесів, маркетингом, кадровими
питаннями, організацією стратегічно важливих
закупівель тощо. Він зразу може приступити до
роботи і працювати ефективно.
 Вже в ході практики студенти включаються в
роботу, привносять нові ідеї та підходи;
 Підприємство отримує гарантію, що випускники
університету розпочнуть свою трудову діяльність
саме у них маючи змогу відібрати кращих;
 підприємства і фірми, що підтримують систему
дуального навчання, інвестують у власне
майбутнє, підвищуючи також і свій імідж як
роботодавців.

15. Що отримує університет:
 тіснішу інтеграцію освіти, науки і бізнесу;
 додаткове фінансування, підтримку
персоналу та матеріальної бази;
 перспективу отримання нових технологій та
підвищення кваліфікації викладачів;
 якісний і мотивований контингент студентів
та їх успішне працевлаштування;
 підвищення іміджу університету серед
абітурієнтів та роботодавців.

16. Організаційно-методичні
особливості реалізації дуальної
освіти:
 Гнучкий розклад;
 Активні форми організації роботи та нові
педагогічні технології;
 Бажаючі отримати академічний ступінь бакалавра
не зовсім вільні у виборі теми дипломної роботи.
Вона обговорюється з майбутнім роботодавцем.
Адже навчання студента фінансується фірмою.
 Теорія і практика тісно пов'язані. Практична
складова є обов’язковою;
 На семінарських (практичних) заняттях
обговорюються конкретні практичні ситуації, що
виникають на підприємствах, в яких стажуються
студенти.

17. Передумови впровадження
принципів дуальної освіти в
українських університетах :
 багаторічний позитивний досвід співпраці з
провідними підприємствами та установами
регіону;
 орієнтація університетів на інноваційні
технології та підходи в педагогічній
діяльності;
 гнучка організаційна і управлінська
структура, здатна реагувати на мінливі умови
і вимоги ринку праці;
 складна економічна та демографічна
ситуація, що зумовлює загострення
конкуренції в освітньому середовищі.

18. Лілія Гриневич (18 вересня 2014 року) :
три надзвичайно важливі складові
запровадження системи дуальної освіти
 як ми поєднуємо професійні стандарти з освітніми
стандартами;
 як ми маємо переконати наших роботодавців у
кваліфікації наших випускників через незалежну
систему кваліфікаційних іспитів;
 якими можуть бути економічні стимули для роботодавців
для того, щоб вони відважилися вкладати кошти в
підготовку фахівців.
(Міжнародна науково-практична конференція «Дуальна освіта як
відповідь на виклики, що стоять перед сучасною системою української
освіти»

19. Досвід СумДУ
 У СумДУ крім деканатів і
випускових кафедр цими
питаннями займається і спеціальний
навчальний відділ практики та
інтеграційних зв'язків із
замовниками кадрів;
 Запроваджена внутрішня система
мотивації,орієнтована на піжвищенн
якості підготовки фахівців;
 Сьогодні принципи дуального освіти
впроваджуються при підготовці
інженерних кадрів, IT-фахівців,
журналістів, фахівців з реклами та
зв'язків з громадськістю.

20. Досвід СумДУ
 Університет має укладені договори з підприємствами і
кампаніями про співпрацю та профільну підготовку
випускників;
 Університет співпрацює з провідними ІТ-компаніями
світу і всесвітньо відомими виробниками програмного
забезпечення та електроніки(http://elit.sumdu.edu.ua/uk
/praktichna-diyalnist/spivpratsya-z-it-kompaniyami.html)

21. Форми роботи :
 участь представників роботодавців у
формуванні та забезпеченні навчального
процесу, у тому числі навчальних планів і
планів практики;
 створення спільних навчально-виробничих
комплексів;
 спільна реалізація наукових проектів та
впровадження технологічних інновацій.

22. Форми роботи:
 впровадження так званого «науково-технічного
десанту», коли фахівці і студенти університету
виїжджають на підприємства, щоб на місці
детально вивчити ситуацію і допомогти в її
вирішенні;
 об'єднання зусиль (ресурси, технології, наукові
розробки і т.д.), підприємств та університету
для підвищення конкурентоспроможності
підприємств.

23. Університет працює над
розвитком підприємницьких
якостей студентів

24. Принципи дуальної освіти
реалізуються через:(на прикладі
спеціальності ”Соціальна робота”)
 практико-орієнтований зміст навчального плану
спеціальності;
 забезпечення наскрізної практичної складової (робота
в організаціях і установах соціальної сфери);
 залучення фахівців-практиків для проведення занять;

25. Принципи дуальної освіти
реалізуються через:
 забезпечення гнучкого розкладу;
 лекції, практичні заняття в малих підгрупах,
тренінги, кейс- і проектні методи;
 самостійне навчання з консультаційною підтримкою
викладача;
 впровадження проектних технологій.

26. Особливості організації
роботи:
 між університетом і приймаючою організацією
укладається договір;
 налагоджений постійний діалог з
роботодавцями;
 забезпечується ознайомлення студентів з
принципами діяльності організацій, підходами,
технологіями, особливостями менеджменту
тощо.

27. Особливості організації
роботи:
 У розклад вносяться дні та години практичної роботи;
 За кожною групою з 3-х осіб закріплюється керівник;
 Протягом семестру кожна група знайомиться з
діяльністю п'яти державних або муніципальних
організацій та п'яти громадських організацій
соціального спрямування;
 призначається відповідальний за практику від
приймаючої організації (за погодженням).

28. З перших днів занять студенти
включаються у соціальні
проекти:

29. Передбачені нові форми
методичного забезпечення
Наприклад: Тренажер для організації ознайомчої
практики студентів першого курсу за напрямом
«Соціальна робота»
«СОЦІАЛЬНЕ ОБЛИЧЧЯ МІСТА СУМИ: ВЧОРА, СЬОГОДНІ,
ЗАВТРА»
 Загальний обсяг годин – 150.
 Формат – квест з інтеративною підтримкою, тренажер має
передбачати можливість роботи на мобільних пристроях
студентів.
 Складові тренажера:
- складова для планування та обрахунку часу роботи
студентів;
- інтерактивна карта. Ця складова забезпечує доступ
студентів до маршруту квесту в т.ч. і через мобільні пристрої.
Також ця складова передбачає нанесення на карту самими
студентами нових об’єктів (в т.ч. фото, селфі) соціальної
сфери (в т.ч. історичних), редагування(с використанням вікі-
інструментарію) існуючих об’єктів і текстів про них, також
оцінку виконаної роботи (індивідуальної роботи і роботи
підгрупи) куратором практики:

30. Тренажер для організації
ознайомчої практики
 основу карти складають місця, в яких студенти мають пройти
ознайомчу практику (органи влади – 3 установи, державні установи
соціальної сфери (наприклад, соціальний гуртожиток) – 3 установи,
громадські організації – 3 установи);
 по маршруту руху передбачено також відвідування історичних
місць (що відносяться до теми «Соціальне обличчя Сум»);
 майбутнє – студенти самі мають відмітити місця, в яких будуть
реалізовувати власні проекти;
 складова кейс-завдань для студентів по ходу просування ними в
просторі та часі квесту. Завдання можуть передбачати розв’язання
студентами кейсів завдань чи розроблення власних кейсів
(безпосередньо пов’язаних з місцями практики).
 Кейси мають бути пов’язані з певними дисциплінами
навчального плану та описувати реальні ситуації, з якими
зіткнулися студенти поточного року чи попередніх років під час
практики.
 проектна складова – форма для підготовки студентського проекту,
контролю його виконання, звіту про результати (вікі-інструмент для
спільної роботи та можливість оцінки куратором практики).
 складова моніторингу успішності студентів (прийнята 100 бальна
шкала).

31. Невирішені проблеми:
 Відсутність механізму оплати праці студентів-
практикантів у державних і муніципальних
установах;
 більш гнучка система оплати праці керівників від
підприємств (крім сумісництва в університеті і
підвищення кваліфікації);
 надання студентам реальної та посильної роботи, а
не тільки статусу спостерігача;
 розширення спектру організацій і підприємств,
готових взятися за навчання студентів та надання
бази практики;
 Недостатнє усвідомлення майбутніми роботодавцями
важливості і перспективності дуальної освіти.

32. Що можна поширити на всі
спеціальності:
 спрямованість на розвиток практичної
соціальної активності;
 передбачає не пасивне заучування
студентами теорії, а засвоєння її через
розгляд, аналіз конкретних ситуацій
конкретних людей;
 вирішення актуальних проблем шляхом
підготовки реалістичних проектів та їх
реалізації;
 постійне самонавчання і саморозвиток.

33. Дякую за увагу!