родина

1. Антоненко Артем:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Мене звуть Артем
Антоненко. Я вчуся в 10-А
класі. В мене велика родина:
мама, тато, брат, сестра і я. Ми
дуже товариська, класна і
приємна родина. Ми з братом і
сестрою дуже дружні, ми
любимо одне одного і я дуже
радію, що вони в мене є. Я
найстарший, і тому на мені
лежить велика
відповідальність за моїх
братика і сестричку. Мама і
тато для нас є справжніми
друзями, вони люблять нас, підтримують у важку хвилину і дають нам все
необхідне. Я дуже вдячний Богу за те, що Він дав мені таку сім'ю. Я люблю і
пишаюся своєю родиною!

2. Ануфрієва Марина:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Моя сім’я велика і товариська. Нас п’ять в сім’ї. У мене є брат і сестра. Вони
життєрадісні і безтурботні діти. Ми завжди святкуємо свята разом. У нас є багато
традицій, наприклад: кожної весни ми подорожуємо до Карпат і займаємося
велоспортом. Щоліта ми відвідуємо
наших родичів у Польщі, Білорусі та
Росії. Ніколи ще не було такої ситуації,
щоб хтось із нас був у біді і ми не
допомогли йому. Батьки дуже ретельно
стежать за нами і ми рідко потрапляємо у
халепи.
Ми живемо у приміському будинку, і
маємо багато домашніх улюбленців. У
нас є собака Роні та два папуги, їх ми
назвали Твіттерами. Також ми хочемо
завести порося та маленького поні.
Моя мрія – збудувати дім у
Швейцарських Альпах і святкувати
там Різдво та Новий Рік.

3. Бабієнко Анастасія:
«Я пишаюся своєю родиною!»
За що я люблю свою родину? Перш за все, я люблю їх за те, що вони
найрідніші мені люди з якими я можу бути самою собою. А ще, напевно, за те, що
кожен з нас – дуже цікава особистість.
Почну з того, що ми – сім’я фотографів. Мій
тато майстер своєї справи. Хоча мені до його
майстерності далеко, але я вчусь у нього та беру
за приклад його роботи. Зараз я допомагаю йому
підчас фотозйомок. Я це люблю, адже я дуже
творча людина и обожнюю робити щось своїми
руками.
Ніхто не готує краще моєї мами! У цьому я
переконуюсь з кожним днем все більше і більше.
Зараз моєю метою є навчитися готувати так само
смачно, як вона.
Отже, моя родинанайкраща і я пишаюсь цим!

4. Безносенко Антон:
«Я пишаюся своєю родиною!»
У мене велика та дружня родина! Ми любимо природу і тварин. У нас дома
живуть кішка Гера та пес Гуччі. У нашій родині завжди весело та затишно! У нас є
сімейні традиції. На Новорічні свята ми збираємо всі разом вдома, прикрашаємо
ялинку і наш дім святковими прикрасами. Накриваємо святковий стіл, готуємо
смачні страви.
Усі дорослі в нашій родині працюють лікарями. Я дуже цим пишаюсь! Я теж,
коли виросту, хочу стати лікарем!
Я дуже люблю своюродину!

5. Бєляєва Катерина:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Мене звуть Катерина
Бєляєва. Я хочу познайомити
вас із моєю сім’єю. Вона в нас
не дуже велика, але міцна.
Мою маму звуть Анна, а
батька Володимир. Вони
приватні підприємці. В мене є
маленький братик , його теж
звуть Володимир.
Моя мати обожнює готувати
різні страви та балувати нас .
Ще одне її хобі – садівництво.
В нашому будинку є затишний
та мальовничий сад. Батько
любить займатися спортом. В
теплі пори року ми їздимо на
велосипедах по нашому місту Миколаєву.

6. Білявська Марія:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Мені 16 років. Я навчаюся в 22 школі, в 10-А класі. Моя родина складається з
чотирьох осіб. Я пишаюся своєю родиною, адже кожен із нас поважає один одного,
намагається підтримати у скрутну хвилину або дати пораду. Це дуже важливо,
тому що кожна людина потребує підтримки, навіть доросла. Ми маємо певні
традиції та намагаємося їх дотримувати. Тому родина для мене - це моя опора та
надія.

7. Бондаренко Карина:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Я пишаюсь своєю дружною родиною, в якій всі люблять і поважають один
одного.
Пишаюсь мамою, яка працює вихователем у дитячому садку, інші батьки
довіряють їй здоров’я та життя маленьких дітей. Моя сім’я завжди допомагає
сусідам, друзям, знайомим.
Пишаюсь я також минулим своєї сім’ї. Мої прадідусі були учасниками
Великої Вітчизняної війни, справжніми героями. Дідусі та бабусі вже життя
сумлінно працювали в школі, на заводі та на будівництві.
Я пишаюсь працьовитою, дружною і міцною родиною!

8. Василевич Владислав:
«Я пишаюся своєю родиною!»
На мою думку, сім'я - це близькі, люблячі люди,
надійні і вірні друзі, яким кожен із нас не байдужий.
Щоб не трапилося, лише родина не зрадить і не кине.
Це надія і опора.
Моя сім'я складається з 4 осіб. Це я, мама, тато,
тітка і сестра. Я дуже люблю свою сім'ю. Ми дуже
дружна родина. Часто збираємося вечорами і
обговорюємо минулий день. А по вихідних ми ходимо
всі разом гуляти. Не кожен може цим похвалитися. Ми
з сестрою любимо допомагати батькам по дому, і
радувати різними подарунками на свята своїхбатьків.
Кажуть, все починається з сім'ї. А це означає, що
можливості сім'ї безмежні. Саме в родині дитина
отримує перші уявлення про добро і зло, про
порядність і моральність. Доброта – це основа
сімейних відносин. Без доброти неможливо побудувати
нормальну гармонійну сім'ї. Коли поважаєш один одного, любиш, ставишся по-
доброму, тільки тоді у сім'ї буде взаєморозуміння й любов ..
І як часом страшно, коли немає сім'ї, немає рідного дому. Місце, де тебе
завжди зрозуміють, тебе приймуть, коли б ти не прийшов, і
тобі завжди будуть раді - це батьківський дім. Це місце
назавжди залишиться в серці кожної людини. У майбутньому,
коли ми будемо будувати свій власний домашній затишок, ми
будемо намагатися зробити щось
схоже на наше рідне гніздо. У
пам'яті людини батьківський дім
буде завжди пов'язаний з
найкращими спогадами. У кожного
будинку є своя атмосфера, свої запахи, свої традиції і це
найважливіше в сімейному затишку, навіть коли люди
роблять ремонт, здається що ти знищуєш частинку своєї
історії, своїх спогадів і тобі завжди
сумно.
Я думаю, що дім і сім'я -
найголовніше, найпотрібніше у житті.

9. Гончаренко Олександр:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Чому свою сім’ю, в якій проживаю – я називаю скарбом? А тому, що я
найщасливіший в цілому світі. Я вважаю, що там, де в сім’ї панує мир, злагода,
взаєморозуміння, любов до своїх дітей, а дітей до своїх батьків – це є безцінним
скарбом в моєму серці. Я пишаюся своїми батьками, бабусею, молодшою
сестрою. Від батька я успадкував упевненість у своїх вчинках, чесність і
справедливість, порядність, любов і ласку; від своєї дорогесенької мами я
успадкував всі ті добрі, щирі й ніжні риси характеру, які є у неї. Завдяки тому, що
у нашій сім’ї панує завжди мир і спокій, взаєморозуміння й повага до кожного, ми
зі своєю сестрою твердо стоїмо на ногах і впевнені у завтрашньому дні. Треба
любити і шанувати, поважати своїх батьків, не завдавати їм болю і сорому своєю
поведінкою. І чого гріха таїти, іноді ми засмучуємо своїх батьків, завдаємо їм болю
своєю поведінкою, вчинками, небажанням вчитися. І як боляче дивитися на їх
переживання за нас. Вони ж добрі, готові за нас життя віддати, зробити все
можливе, щоб нам було добре, щоб ми жили радісно і щасливо. Для своїх батьків –
ми є скарбом, тому що ми їх діти, а наші батьки для нас - все. Чому я написав, що
мої батьки, моя сім’я є скарбом? А тому, що я впевнений – де у сім’ї між батьками і
дітьми є любов, взаєморозуміння, там є в людей безцінний скарбом. І його треба
берегти, як найдорожче.

10. Гурко Анастасія:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Щиро кажучи,про свою родину я можу писати багато,бо вона найпрекрасніша з
усіх. Моя мати - професійний нумеролог та моя найкраща подруга; сестричка –
маленький метелик, який дарує нам позитивні емоції кожного дня;тато-
бізнесмен,голова нашої великої родина та мій духовний наставник. Моя родина
дуже полюбляє проводити разом час,ходити в кіно,гуляти по парку та інше.
Найголовніше в нашій родині – це вечеря,під час якої ми ділимося своїми
враженнями від прожитого дня. Насправді, я дуже люблю своїх батьків та
маленьку сестричку, бо вони в мене найкращі!

11. Данилов Кирило:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Моя сім’я складається з мами, сестри та бабусі.
Я вважаю, що майже всі мої досягнення стали можливими завдяки моїм
батькам. Не раз вони допомагали, коли я стояв перед складним вибором. Саме
завдяки вихованню своєї матері мені не соромно з’явитись перед людьми. Моя
бабуся займалася зі мною до того, як я вступив до школи. Ще тоді вона прищепила
мені любов до читання. Я й досі дуже люблю читати книги. Моя сестра, Алекса,
дуже добра. Які я вона любить майструвати щось.
На канікулах ми часто вибираємось на природу, щоб відпочити. Найбільше
мені запам’яталася Софіївка, яку ми відвідали минулого року. Це просто
величезний парк, на прогулянку по якому ми витратили весь день. Я дуже люблю
свою сім’ю.

12. Завгородня Софія:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Мені пощастило народитися в хорошій сім'ї, в добрий час, і у дуже хороших
батьків. Ми живимо в затишній квартирі, в яку завжди хочеться повертатися. Ми
завжди заходимо в квартиру з посмішкою, адже знаємо ,що нас там чекає
підтримка, затишок, взаєморозуміння. У мого тата завжди можна знайти відповідь
на будь-яке питання, і я не пригадую, щоб він колись відмовився допомогти.
Маминою красою і чуйністю захоплюють всі знайомі. До того ж, мама прекрасно
готує і завжди дивує нас з татом новими рецептами. Я дуже пишаюсь тим, що я – їх
донка. “Татова любов - як літній день, пахне хлібом, споришами... Не знайти такої
вам ніде, - ну, хіба що на долонях мами. Татова любов - як джерело, чиста, світла
п'ю і не нап'юся”.

13. Заплетнюк Юрій:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Я, Заплетнюк
Юрій, учень 10-А
класу, вважаю, що
мати міцну і надійну
родину – це справжнє
щастя. Моя родина –
це мої батьки і
молодша сестра.
Мою маму звати
Наталя. Вона за фахом
бухгалтер. Мама -
дуже добра людина,
завжди зрозуміє і
підтримає, порадіє й
допоможе. Мій тато,
Іван – інженер,
майстер на всі руки, як говорить про нього мама. Він, крім роботи, захоплюється
історією, знає багато історичних фактів. А ще з дитинства тато любить риболовлю.
Тепер це і моє захоплення. Я вдячний батькам за все, що вони для мене роблять .
Моя молодша сестричка Юля теж навчається у нашій школі. Вона займається
народними танцями та любить малювати.
Беззаперечно, ще одним членом нашої родини є той-тер’єр на ім’я Тобік. Ось
уже два роки цей песик щодня приносить нам морещастя і миру.
Я хотів би, щоб у нашій родині завжди був спокій, мир та злагода.

14. Іванова Наталя:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Родина – це те, з чого починається життя. Вона має надзвичайно важливе
значення в житті кожної людини. Щодо мене, я дуже щаслива дитина, бо
народилася в дружній та міцній родині, де кожний тебе підтримає і любить всім
серцем.
Наша сім’я – це квітка з чотирьох пелюсток: мами, тата, мене і моєї молодшої
сестрички. Ми надзвичайно любимо проводити час разом. Це і поїхати на пікнік
до річки, і покататись на велосипедах у парку, чи просто поїхати до магазину,
головне – разом. Також у нашій родині дуже цінують сімейні традиції, кожне свято
ми зустрічаємо в родинному колі, з бабусями та дідусями. Окрім цього,
найбільшою цінністю, на мою думку, є відчуття гармонії в нашій сім’ї, спокою та
злагоди, що робить нас сильними та впевненими в собі.
Я дуже люблю і пишаюся своєю сім’єю, адже в наш час дуже важливо зберігати
теплі сімейні стосунки, які роблять тебе і оточуючий світ дійсно щасливими.

15. Кадаєв Владислав:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Моя родинадружна і весела. Ми любимо і поважаємо один одного.
Мати працює вчителем і я розумію, наскільки це тяжко і відповідально. Мій
батько працює міліціонером і дуже відданий цій справі. Він бореться із
організованою злочинністю і я дуже пишаюсь цим.
Улітку ми разом відпочиваємо
на морі, мандруємо новими
містами, ділимося найяскравішими
враженнями.
А ще ми із батьком любимо
рибалити і милуватися красотами
рідного краю. Кожен вихідний ми
відвідуємо бабусю, купуємо їй
ліки та харчі, допомагаємо у
хатніх справах.
Я дуже пишаюся своєю
родиною, бо вонанайкраща!

16. Колеснік Павло:
«Я пишаюся своєю родиною!»
З раннього дитинствая відчував
підтримку та опорув своїй сім’ї. Саме
тому я безмежно вдячний цим дорогим
мені людям, за те, що вони віддавали своє
життя дітям і продовжують це робити й
зараз. Я пишаюся своїми батьками,
старшим братом та бабусею.
Від свого батькая перейняв порядність,
силу характеру та любов до моєї милої
матусі. Від мами я взяв все тепло, добро,
ніжність і турботу. Хоча ми з братом вже
досить дорослі, це не заважає мамі
панькати нас, як маленьких, і постійно
турбуватись. А ми в свою чергу не
упускаємо моменту влаштувати жартома
бій за солодощі«до останньої крихти
шоколаду» чи грати в «у-є-фа» на прибирання у квартирі. Матусю ми також часто
радуємо маленькими подаруночкамий приємними сюрпризами. В цьомузвичайно
ж допомагає тато.
Я певен, що в такій сім’ї неможливо
вирости нещасливою людиною. Нам навіть
сумувати ніколи, тому що ти майже ніколи
не залишаєшся один. Я люблю своїхрідних
за це і безмежно їм вдячний.

17. Лептюхов Владислав:
«Я пишаюся своєю родиною!»
На мою думку, це майже
риторичнепитання, але все ж я
спробую відповісти.
Чому ж я пишаюся родиною, у
якій я живу? Томущо я в ній я
народився, з цими близькими мені
людьми я провів свої найліпші
дитячі роки, вони розділяли зі
мною і радощі, і горе, та завжди
любили й піклувалися про мене.
У цьому творі мені хотілося б
трохи розповісти про мою маму,
яка відіграє велику роль у моєму житті. Мама - найближча і найрідніша мені
людина на Землі. Вона з дитинства
оточує мене турботою і любов'ю,
підтримує у важку хвилину. Моя
мама працює терапевтом у лікарні.
Вона дуже любить свою професію,
тому що її робота безпосередньо
пов'язана з людьми. Мама завжди
успішно справляється зі своїми
професійними обов’язками. Я
впевнений , що робота лікаря - це її
покликання, справа всього життя !
Але не тільки на роботі мама
проявляє себе як мудра, відповідальна жінка. Вдома вона виступає в ролі ланки,
яка здатна згуртувати всю нашу родину. А часом це і є найголовнішим. Коли я
хворію, мама доглядає за мною,
дарує свою безмежну любов і
турботу. Крім того, вона розуміє
мене без слів, знає про мене
абсолютно все. Я впевнений, що
моя мама - дуже хороша людина,
яка готова на все заради своєї сім'ї.
Я пишаюся тим, що у мене така
турботлива, розумна, любляча
мама. Я вдячний їй за все, що вона
для мене робить.
Також у мене дуже хороша
бабуся. Вона чудовий педагог, оскільки працювала багато років у школі і знає все
про виховання дітей. Так, іноді ми сваримося через дрібниці, але дуже швидко
миримося, бо розуміємо, що близькі люди не повинні лаятися.

18. Лещина Владислав:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Я живу у дружній та великій родині. Моя родина– це мама, тато, двоє
молодших братів і я. У нашій сім’ї панує мир і злагода. Мама і тато турбуються про
нас. А ми навзаєм допомагаємо мамі і татусеві. Ми любимо один одного, ставимося
з ніжністю і ласкою. Ми не сваримося. Разомз братом ми захоплюємося футболом
та часто ходимо гуляти з друзями. Моя родиналюбить влітку відпочивати разом.
Найбільше у моїй родині мені подобаютьсялюбов, щастя, добробут і злагода. Моя
родина– найкраща.

19. Лисенко Діана:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Добрий день, мене звати Діана
Лисенко.
Моя сім’я невелика, але
дружня. Я не маю рідних братів та
сестер, але натомість маю багато
двоюрідних та троюрідних. Я живу
разом зі своїми батьками. В нас є
домашній улюбленець – кішка
Маруся. Вона в нас живе вже
чотири роки і ми її дуже любимо.
Усі свята мі святкуємо
родиною за великим столом.
Наприклад, на Новий Рік ми
завжди ставимо ялинку і
обмінюємося подарунками.
Ми завжди готові допомагати та підтримувати один одного. Я вважаю, що таку
дружню родину, як ми, ще треба пошукати.
Завдяки тому, що у нашій сім`ї завжди панує мир і спокій, взаєморозуміння,
повага і шана до кожного – я стою твердо на ногах і впевнена у завтрашньому
дні. Я люблю свою родину, свою сім`ю, тому що це є мій безцінний скарб,
найдорожчий мені та найрідніший.

20. Ліпатникова Юлія:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Моя родина - моя гордість та моє щастя. Саме з таких слів я хотіла би
розпочати. Моя сім’я поруч завжди : відколи я зробила перший крок, сказала
перше слово, вперше посміхнулася. Все це, звісно, щасливі моменти мого життя.
Але найважливіше – вони поруч і в скрутні хвилини, коли я потребую їх
підтримки і поради. Мама може зігріти мене своїми обіймами та теплою усмішкою,
тато дасть напутнє слово, брат– вказівку.
Сім’я - це дерево родинне,
З широким листям на гілках,
Це роздоріжжя, дез дитинства,
Життєвий починаєм шлях.
Сім’я - це те гніздо, з якого,
Всі пташенята у політ,
Летять, але до гілля того
Вертаються крізь далеч літ.
Щоб знову у гніздечку тому
Ще побувати, хоч на мить,
Бо що ще є ріднішим дому?
Тож ваші сім’ї бережіть.
Не обминайте добрим словом,
Увагою не обходіть,
Зігрійте ласкою й любов’ю
Або й сльозами окропіть.
Так дерево сильнішим стане
І буйним цвітом зацвіте,
Обгорненіжно вас гілками
Й корінням глибше проросте.
Я з гордістю можу сказати, що пишаюся своєю родиною!

21. Мавродієва Катерина:
«Я пишаюся своєю родиною!»
«Без сім’ї немає щастя на землі», — стверджує українськенароднеприслів’я.
Напевно, кожен із нас усвідомлює, який глибокий зміст закладено в цьому
простомуна перший погляд вислові. Ми не уявляємо свого життя без рідних
людей, які завжди готові зігріти нас теплом і ласкою, любов’ю, бажанням
допомогти й розрадити. Материна ніжна турбота, батькова вимогливість і сила,
братовапідтримка, бабусина доброта… Хіба може бути щасливою людина без
усього цього?Якихби життєвих перипетій не зазнавала людина, які б перешкоди
не долала, як би не страждала — завжди вона знаходить прихисток і розрадув
сім’ї, де її підтримують, розуміють, жаліють. Так і є, моя сім' я досить невелика,
але кожен допомагає один одномуі підтримує у складних ситуаціях.
Українці завжди дуже високо цінували сімейний затишок, сімейні цінності й
традиції. Культ батька-матері й щасливої родини, де панує злагода, властивий
нашій народній педагогіці споконвіку, бо лише сім’я може захистити людину в
такому непередбачуваномуй жорстокомусвіті.
Чим же захищає сім’я, чим вона сильна? Передусім любов’ю. Лише найближчі,
найрідніші люди — батько й мати, брати й сестри, дідусь і бабуся — завжди
доброзичливі, ласкаві й чуйні, що б ти не вчинив і як би не завинив. У серці цих
людей ніколи не буде зла й зневаги до тебе, бо ти — його частинка.
Саме в сім’ї, де панує любов і взаємоповага, де належна увага приділяється
вихованню національної свідомості, високої моралі, справедливостій людяності,
виростає гідний громадянин своєї країни, який виплекані в родині ідеали несе в
суспільство та свою майбутню сім’ю.

22. Мамонтова Валерія:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Моя сім'я невелика, але дуже міцна і дружна. У нашій родині всі люблять і
поважають один одного. Нас четверо осіб: мама, тато, сестра та я. Ми живемо у
славетному місті Миколаїв. У кожного з нас у сім'ї особлива роль. Мати слідкує за
порядком у домі . Моя мати гарна, добра та розумна . Вона завжди прийде на
допомогу, підкаже, як правильно вчинити, пожаліє та підтримає. Тато в мене
чудовий. Вся важка чоловіча робота вдома і на дачі - на ньому. Він допомагає мені
робити домашні завдання і завжди підтримає у скрутні часи . Моя сестра –
студентка. Вона вчиться на п’ятому курсі , ще й встигає займатися спортом. Сестра
захоплюється фехтуванням на шаблях і вже отримала Майстра спорту України . Я
дуже пишаюся нею і бажаю їй подальших перемог . Я вчуся у 10 класі . Минулого
року я закінчила навчання у музичній школі та на сьогодні музика являється моїм
головним хобі. Також я полюбляю проводити час з друзями та родиною. Моя сім'я,
мої рідні та близькі - це найдорожче, що є у мене.

23. Нагернюк Олександр:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Я пишаюся своєю родиною. Моя сім’я – це батько, мати, брат, сестра та я. Я
дуже люблю мою сім’ю, адже їх ніхто не може замінити. Мама з татом –
найцінніші у моєму житті, та відіграють важливу роль у моєму становленні та
самореалізації як людини. Я завжди можу звернутися по допомогу, коли не знаю,
що робити або потребую поради. Вони завжди надихають мене у всіх моїхсправах.
Мої брат та
сестра – найкращі.
Я дуже багато
часу проводжу з
ними, тому
навчаю їх всьому,
чого навчили
мене батьки. Ми
кожен вечір
збираємось за
столом і
розповідаємо
новини, які
відбулися в житті
кожного з нас
протягом дня. У
вихідні я люблю
ходити на
прогулянку з
сім’єю або
друзями. Коли на
вулиці тепло ми
частенько їздимо
на дачу, де
відпочиваємо на
природі.
За все своє
недовге життя я
зрозумів: родина
– це те місце де тобі будуть завжди раді і де ти можеш відчувати себе в безпеці,
тому я пишаюся своєю родиною і бажаю всім довгих років життя!!!

24. Орлов Владислав:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Це моя родина: мама, тато та я,
Влад Орлов. Ще в мене є дві бабусі.
Нажаль, я єдина дитина у сім`ї,
тому вся увага дістається мені .
Але це нічого – я розумію, батьки
хочуть для мене тільки найкращого.
Я дуже пишаюся своєю родиною.
Чому? Тому що у нас склалися
доволі незвичні, демократичні
відносини.
Батьки завжди цікавляться
моїми думками та прислуховуються
до того, що важливо для мене саме зараз. Вони також допомагають мені досягти цього. І
зовсім неважливо, наскільки нездійсненними можуть здаватись мої мрії, разом ми
можемо все.
Я можу довіряти батькам, розповідати їм свої таємниці, радитись. Бо ми перш за все
друзі, а вже потім – батьки та син. Мені дуже подобаються такі відносини, бо я почуваю
себе вільним та знаю, що мене завжди зрозуміють, мені не треба нічого боятись, боятись
розчарувати їх, або не виправдати їх сподівання. Вони розуміють, що це моє життя і я
хочу прожити його по-своєму.
Моя мама дуже тендітна, вродлива та розумна жінка. Вона вчить мене всьому, що
знає сама, а це багато, бо моя мама працює копірайтером, а це означає, що кожен день
вона дізнається про щось цікаве. Я б хотів, щоб моя майбутня дружина була схожа на неї,
була б такою ж турботливою та ніжною. Мама мене дуже любить і майже ніколи не
сварить. Замість цього вона спокійно пояснює, де і чому я був неправий, які наслідки
може мати така поведінка, а головне – як усе виправити. Вона каже, що не може на мене
сердитись, бо я її єдиний коханий син.
Мій батько справжній ас в усьому, що стосується машин. Він вчить мене водити
машину і мені це дуже подобається. Як тільки мені виповниться 16 років, я піду вчитися в
автошколу.
Наша родина дуже весела, нам
подобається проводити час разом. Ходити
у кіно, подорожувати, грати у боулінг та
робити багато інших цікавих речей.
Я можу ще багато чого розповісти про
свою чудову родину, але все одно це не
передасть того, що я відчуваю. Може, це
називається відчувати себе щасливим та
захищеним?
Я дуже радий, що в моїй родині мене
чують та люблять з усіма моїми вадами, хоча мати каже, що я найгарніший та
найрозумніший хлопець в усьому світі . Від цих слів у мене за спиною виростають
крила, а в душі грає музика.
З такою родиною я зможу здійснити усе, чого прагну. Так! Я пишаюсь своєю
родиною бо вона у мене найкраща!

25. Пасічна Анна:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Я дуже пишаюся своєю родиною. Моя
сім’я складається з п’яти осіб: найрозумнішої
людини з всіх, яких я знаю – Матері, яка
поклала своє життя на виховання дітей;
хлопчика, чия оригінальність та
безпосередність вражає кожного, хто його
знає; та маленької дівчинки, яка має
найзахоплюючий сміх та найгарніші щічки,
подібні до кондитерських виробів
французьких кухарів. І це лиш короткий
перелік причин моєї гордості. До цього списку
можу додати свою вдячність моїй родині за те,
що вони завжди готові мене підтримати та
підбадьорити.

26. Пінчук Володимир:
«Я пишаюся своєю родиною!»
У мене велика сім’я. Нас п’ятеро: я, мама, тато, сестра та її чоловік. Всі ми
живемо разом. Кожного дня ми збираємося за столом. Ми спілкуємося, дивимося
телевізор. У мене також є кіт та
собака. Обох ми знайшли на
вулиці і тепер ми доглядаємо за
ними. Вони стали справжніми
членами нашої родини. Іноді ми
ходимо всією сім’єю в різні
ресторани, або в кіно. Моїй
сестрі 24, але ми досі
сперечаємося та граємо в ігри.
Влітку ми їздимо на дачу, де
живемо майже все літо. Туди до
нас часто приїжджають гості.
Ми всі розважаємося та
розмовляємо. З татом ми
ходимо на рибалку, ми любимо
це діло. Тож, я люблю свою родинута пишаюся нею!

27. Поляков Дмитро:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Кожна людина любить і цінує свій
дім і свою сім'ю. Адже будинок
вважається власної фортецею, де
можна сховатися від будь-яких
життєвих негараздів. А люди, які в
ньому живуть, які завжди зрозуміють і
підтримають у важку хвилину - це і є
сім'я. І роль її для кожного з нас
величезна. В мене є в родині тато,
мати та бабуся. Де б я не був, що б зі
мною не сталося, я завжди розраховую
на їх підтримку і допомогу. Добре,
коли є такі люди, від яких не потрібно
нічого таїти… В мене дружна родина. Ми дуже часто відпочиваємо, ходимо по
магазинам, їздимо за місто проводити свій
вільний час. Батько забезпечує родину всім
необхідним та піклується про нас. Він дуже
багато читає і завжди може розповісти щось
цікаве. З цих бесід завжди дізнаєшся щось
нове і корисне для себе. Робота - не єдиний
інтерес в його житті. Ще він займається
спортом. В мене дуже гарна мати, вона багато
приділяє уваги моєму вихованню. Також є
бабуся, котру поважає багато людей. Я
пишаюся своєю родиною, вона для мене дуже
важлива.

28. Рубіжанський Валентин:
«Я пишаюся своєю родиною!»
Якби в мене спитали «Що в світі наймиліше?», я б
упевненістю відповів – моя родина. Й справді, що
може завдавати більшої радості й задоволення, як
щасливі усмішки моїхріднесеньких бабусь та дідусів,
тепла рука матері та підтримка батька, веселі
сестрині жарти! Без них я не уявляю свого життя. І
хоча іноді ми й сваримось,не можемо ображатись
один на одного довго йодразуж біжимо миритись.
Дозвілля в нас також спільне – ми часто ходимо в
гостій приймаємо вдома рідню та друзів. Ми часто
ходимо
гуляти,
іноді
влаштовуєм
о походи до
кінотеатру
чи сімейний перегляд улюблених фільмів
вдома. Щотижня ми збираємось разомза
сімейним столом і обговорюємоновини
та ділимось враженнями.
Я певен, що не проміняв би своєї сім`ї
на всі коштовності світу, бо вони –
найкоштовніше, що я маю.

29. Урядко Марія
«Я пишаюся своєю родиною!»
Сім'я - це люди, ближче яких вже нікого не
знайти. Ось чому для мене сім'я така важлива,
чому я так нею дорожу. Моя сім'я невелика. У
мене є мама, тато і 2 молодших брати. Маму я
дуже люблю. Де б я не була, що б зі мною не
сталося, я завжди розраховую на її підтримку і
допомогу. Вона приділяє нам з братами багато
уваги, завжди вислухає, порадить. З нею можна
говорити про все, а це дуже важливо. Добре, коли
є така людина, від якої не потрібно нічого таїти.
Мама працює приватним підприємцем. Вона
хороший і кваліфікований фахівець, на роботі її
цінують. Мій тато працює за кордоном на
іноземну фірму. Це дуже серйозна робота, що
вимагає знань та колосального досвіду. Однак, у
родині він не схожий на серйозного працівника. Він
дуже добрий і ніколи не підвищує голос. З ним
завжди буває цікаво. Він дуже багато читає і може
розповісти щось цікаве. Робота - не єдиний інтерес
в його житті. Ще він вивчає іноземні мови і
цікавиться історією. Ми з братом часто
розмовляємо з батьком. З цих бесід часто
дізнаємось щось нове і корисне для себе. Мої
брати ще порівняно маленькі,одному – 8 років,
іншому – лише 3. Вони дуже веселі і мені приємно
грати з ним і проводити свій вільний час. Є у нас
ще один житель. Це наше цуценя. Воно у нас
з'явилось
недавно, але
ніхто з нас вже
не уявляє нашу
сім'ю без цієї чарівної і милої істоти. Деякі
скажуть, що тварина не має відношення до
сім'ї, проте я з цим готова посперечатися. Наше
цуценя всі вважають повноцінним членом сім'ї.
Наша сім'я дуже дружна. І вона багато значить
для мене. Я хочу, щоб вона залишалася такою
завжди, а сама роблю все, щоб інші відчували мою підтримку і внесок у зміцнення
нашої сім'ї.