1. ШКОЛА
НАУКОВОГО
УПРАВЛІННЯ
Ф. Тейлор, Г. Форд, Ф. Гілбрет, Л. Гілбрет

2. ◦ Наукове управління було спрямовано
на дослідження проблем підвищення
продуктивності праці
робітників (операційних виконавців)
шляхом удосконалення операцій ручної
праці.
◦ Засновниками школи були Фредерік
Тейлор («Принципи наукового
управління»,1911р.), Френк та Ліліан
Гілбрет, Генрі Форд.

3. Тейлор Фредерік
Тейлор - американський інженер і
дослідник, вважається
основоположником науки управління.
Запропонована ним система організації
праці й управлінських відносин
викликала "організаційну революцію" у
сфері виробництва й управління.
Уперше свої погляди він виклав у статті
"Система кусочних розцінок (1895).
Потім вони були розширені в книзі
"Цехове управління" (1903) і одержали
розвиток в "Основах наукового
менеджменту" (1911).

4. В основу системи Ф. Тейлора покладено такі
принципи:
◦ уміння аналізувати роботу, вивчати
послідовність її виконання;
◦ підбір робітників (працівників) для виконання
даного виду;
◦ навчання й тренування робітників;
◦ співробітництво адміністрації й робітників.

5. Послідовниками Тейлора були його
співвітчизники Ліліан і Френк Гілберти
◦ Вони вивчали трудові операції,
використовуючи кінокамеру й винайдений
ними спеціальний прилад мікрохронометр, що міг вимірювати й
фіксувати проміжки часу тривалістю до
1/2000 секунди.
◦ За допомогою методу стоп-кадрів їм удалося
виявити й описати 17 основних рухів кисті
руки та їхню тривалість. Це дозволило
виявити зайві рухи, які при виконанні
стандартних дій на звичайному встаткуванні
були зайвими, непродуктивними.

6. ◦ Наприклад, для укладання цегли було встановлено 4 основних рухи замість колишніх 18,
що забезпечило зростання продуктивності праці мулярів на 50 %. Сукупність елементарних
мікрорухів робітника отримало назву "треблігами".
◦ Завдяки цим роботам Л. Гілберт стала першою в США жінкою - доктором психології.
◦ Цікаво, що Френк Гілберт шукав застосування своїм методам не тільки на виробництві, а й у
побуті. Зокрема, він виявив, що для застібання ґудзиків на жилеті зверху донизу
витрачається 7 секунд, а знизу нагору - тільки 3.
◦ Використовуючи дві бритви одночасно, він скоротив час гоління на 44 секунди. Але при
таких діях було витрачено близько 2 хвилин на накладання пов'язок на порізи.

7. Генрі Форд
Значний внесок у розвиток цієї
школи зробив американський
промисловець, король
автомобілебудування Генрі Форд
(1863—1947 рр.), ім’я якого стало
символом ХХ ст., зразковим
утіленням «американської мрії».
Саме Г. Форд сформулював
організаційно-технічні принципи
управління, якими і користувався в
своїй практичній діяльності.

8. Школа "фордшму" (1899-1945 pp.)- її засновник Генрі
Форд розробив теорію, в основу якої покладено ідею потокового
масового виробництва. Відповідну систему управління називали
"терором машини". Форд, який спочатку працював менеджером
Детройтської автомобільної компанії, а потім став її власником,
сформував механізми чіткого контролювання і планування,
ефективного мотивування, конвеєрного складання, безперервних
технологічних процесів, інноваційного розвитку, активного
адміністрування.

9. Здобутки школи наукового управління:
◦ обґрунтоване нормування праці, включаючи необхідність
відпочинку та перерв (реалістичних завдань);
◦ доведення необхідності відбору робітників для виконання
певних операцій, а також їх навчання;
◦ впровадження практики стимулювання кращих
результатів робітників-виконавців;
◦ відокремлення управлінських функцій від фактичного
виконання робіт.

10. Недоліки школи наукового управління:
◦ розглядання праці людини на рівні машин, виключення
психологічного фактора;
◦ заперечення лінійної системи управління через
відокремлення функцій планування;
◦ організація розглядалася як замкнута система;
◦ також недоліком школи наук поведінки є переоцінка
неформальних факторів (спілкування, самоповага тощо).