Горбач М.О., Краматорськ

1. Діаграма зв’язків як складова роботи учнів
під час підготовки до ЗНО
У наш час однією з актуальних проблем є втрата інтересу
до читання творів художньої літератури. Дослідження останніх
років доводять, що головні характеристики читання українців
цілком схожі з аналогічними параметрами читання в інших
країнах. Передусім за метою в наших співвітчизників можна
виділити «вільне» й «ділове» читання.
Але в останнє десятиліття помітна тенденція до надання
переваги довідниковим виданням, рекомендаціям з
садівництва, домогосподарства, словникам та енциклопедіям.
Значне місце в читанні українців, як і читачів багатьох
закордонних країн, займає містична література: гороскопи, та
книжки, які розкривають різні релігійні вчення. Дослідники
пов’язують це явище з почуттями невпевненості та тривоги,
характерних для наших сучасників.
Серед творів практично всіх читацьких груп, незалежно від
віку та рівня освіти, значне місце займає детектив (різного рівня
художності), мелодрама, фантастика та любовний роман.
Дослідники відзначають, що в Україні останнім часом
значно менше цікавляться поезією, творами на воєнну та
історичну тематику.
Цікаво, що в Україні, на відміну від інших країн, не
користується великим успіхом такий жанр, як комікси. Однак
дослідження переконують, що й серйозна художня література
швидко втрачає колишнє інтелектуальне значення в нашому
суспільстві, що примушує багатьох дослідників говорити про
«примітивізацію» читання, про виникнення «не читаючого
покоління». І нам з цим важко не погодитися.

2. Особливу тривогу в спеціалістів викликає читання підлітків
та молоді. Зрозуміло, що в наш час книжці важко конкурувати з
телебаченням та Інтернетом. Але якщо телебачення та Інтернет,
як і наш досвід, є джерелом знань про життя, то книжка – це
джерело знань про духовність та моральність. Саме через
спілкування з книжкою людина долучається до духовних
цінностей, розвивається, розширює свій кругозір. Саме тому,
мабуть, говорять, що люди, які читають книжки, завжди будуть
керувати тими людьми, які дивляться телевізор.
Якщо говорити про навчальний процес, то зрозуміло, що
на більшості уроках учні залучені до так званого раціонального
читання під час роботи з науковою та учбовою літературою.
Уроки ж читання в початковій школі, української та світової
літератури в старшій передбачають іще й читання емоційне,
яке завжди є суто індивідуальним, тому що головну роль у
ньому мають уява та почуття.
Твори з української літератури, передбачені для вивчення
шкільною програмою, є всього лише певним шкільним
мінімумом, але не зважаючи на це вони дають гарну
можливість виховувати в учнів моральні якості, збагачувати
їхній духовний світ. Так, наприклад, у 10-11-их класах твори з
української літератури порушують такі проблеми:
батьків і дітей;
проблему життєвого вибору;
утвердження народних поглядів на чесне, духовно здорове
життя людини;
проблему підміни особистісних етичних цінностей
(чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю;
проблеми помсти та спокутування гріха;

3. символічність вічної жіночності, краси материнства;
суперечки про роль краси і користі;
утвердження ідеалу кохання;
роль визначної особистості як провідника нації;
наслідки помилкового вибору та хибного шляху;
проблему душевної рівноваги, повноцінного життя;
вплив природи на духовний світ людини;
інтерпретація християнського мотиву братовбивства;
духовної деградації і духовної краси;
вибір між високою духовністю та буденним прагматизмом;
конфлікт між дійсністю та мрією;
внутрішнє роздвоєння людини між гуманізмом та
обов’язком;
розпад роду та родини;
проблема нетлінної вартості історичної пам’яті;
проблема «цілісної» людини;
громадянського вибору;
індивідуальної свободи людини та інші.
Як бачимо, навіть шкільна програма дає учням шанс
замислитися над можливими шляхами життєвого вибору та
обрання моральних пріоритетів. Але кожен із нас розуміє, що
читання книжок – це не панацея, яка зробить назавжди наше
життя безпечним, а вибір правильним, бо, як кажуть, відповіді,
які дає нам одна й та сама книжка, залежать від питань, які
кожен із нас їй ставить.
Проте в наш час найпроблематичніше питання вивчення в
школі української літератури полягає в тому, що кожен учитель
розуміє: тільки ґрунтовне знання тексту художнього твору,
передумов його написання, сюжету, системи образів-

4. персонажів є запорукою успішного складання учнями
зовнішнього незалежного оцінювання.
Саме тому важливим завданням залишається все ж таки
прочитання художніх творів з літератури. Прикро зазначати, що,
на жаль, не всі учні їх читають під час вивчення в школі
творчості того чи іншого письменника. А є такі, які читали, але
на кінець 11-го класу вже багато чого забули.
На мою думку, це можна пояснити тим, що, як і будь-яка
людська діяльність, читання потребує навичок. Воно повинно
бути усвідомленим, таким, яке сприятиме глибокому
розумінню твору, і тим краще запам’ятається, тим ліпшим
виявиться для розвитку естетичного світогляду й мислення
учня, чим більшою неоднозначністю позначатиметься його
зміст.
Проте варто зазначити, що заглибитися в текст через
ефективне, усвідомлене читання не завжди можна способом
логічного виокремлення причиново-наслідкових зв’язків,
сюжетних ліній і конфліктів, бо не в усіх випадках художній твір
можна вивчати наче скелет, називаючи всі його складові. Часто
його просто потрібно сприймати як живу цілісність.
Під час підготовки учнів до ЗНО звертаю їхню увагу на те, що
успішне тестування з літератури вимагатиме від них великої
самостійної роботи й опрацювання значної кількості матеріалу.
По-перше, доведеться перечитати (а комусь уперше
прочитати) за першоджерелами твори, уміщені до програми
ЗНО, бо, яким би досвідченим і талановитим не був би
вчитель, власні знання і зміст прочитаних творів він не зможе
«скинути по bluetooth» в голови своїх учнів. По-друге,
необхідно гарно засвоїти відомості з теорії літератури. По-третє,
обов’язково потрібно усвідомити місце кожного прочитаного

5. прозового чи віршованого твору в контексті історії літератури,
його значення для розвитку української культури в цілому.
Як переконує досвід, підготовка до ЗНО з літератури вимагає
не лише опрацювання творів у межах вивчення програмового
матеріалу. Велика кількість персонажів, їхні імена, родинні
стосунки, особливості будови творів, сюжетні лінії, присвяти,
прізвища й псевдоніми письменників учнями часто забуваються
через кілька уроків. Тому, аби не втратити цінні відомості, аби
вміти скористатися вивченим, учні повинні неодноразово
повторювати прочитане.
Для того, щоб допомогти учням узагальнити,
систематизувати й адаптувати для комплексного повторення
зміст прочитаних творів, використовую складання діаграм
зв’язків (mind maps, карт думок, асоціативних карт, інтелект-
карт або розумових карт), які є методом структуризації
матеріалу з використанням графічних записів
Малювати діаграму зв’язків запропонував Тоні Бюзен –
англійський психолог, який усе життя шукає, як примусити
мозок працювати швидше й ефективніше.
Карта думок окреслює ідеї, завдання, проблеми. Вона
становить собою ланцюжки асоціацій, які складаються зі слів,
подій, образів, ключових понять, котрі допомагають зрозуміти
зміст твору через взаємозв’язок і взаємообумовленість його
складових.
Цей метод дуже швидко розповсюдився, і зараз в Інтернеті
можна знайти різні програми й сервери для малювання
діаграм, у т.ч. й програми для їх створення на екранах
електронних носіїв інформації. Але те, де учні створюють свої
карти (на мобільному пристрої, на домашньому комп’ютері чи
від руки на звичайному аркуші паперу), не має значення,

6. оскільки, працюючи над ними індивідуально, діти вчаться
виокремлювати найважливіше, аналізувати, синтезувати,
критично опрацьовувати й логічно мотивувати взаємозв’язки
між змальованими письменниками подіями та їх учасниками.
Головне правило складання діаграми зв’язків – відсутність
будь-яких правил. Але з урахуванням необхідності
«унаочнення» літературного твору пропоную учням
дотримуватися певних закономірностей відображення
необхідної інформації, щоб такою картою міг користуватися не
лише її автор, але й інші діти:
1. У центрі на аркуші паперу словом або малюнком подати
назву твору, який розглядається.
2. Від назви твору провести кілька радіальних ліній-гілок
(кожна має свій колір), над кожною з яких можна
надписати ключове слово, асоціативно пов’язане зі
змістом твору, його ідеєю, образами-персонажами…
писати слід друкованими літерами, без нахилу.
3. Центральні лінії повинні бути товщими. Зв’язки повинні
бути позначені стрілками. Можна обводити,
підкреслювати, використовувати різні шрифти. Діаграми
(карти) з альбомною орієнтацією зазвичай зручніші, ніж з
книжною.
4. Від головних гілок намалювати гілки другого, третього…
порядку, продовжуючи ланцюжки асоціацій. Можна
використовувати не лише слова, а й робити малюнки,
приклеювати картинки, виділяти кольором. Це підвищує
привабливість, оригінальність, естетичність, ефективність
діаграм зв’язків.
5. Обов’язково використовувати конкретні приклади, цитати,
ілюстрації. Більш важливі слова треба писати крупніше, ніж

7. деталі. Деякі цілісні фрази та думки можна виділяти
овалами або іншими геометричними фігурами.
Таким чином, працюючи над літературним твором, учні
отримують принципово нову інформацію, аналізуючи й
осмислюючи яку, укладають її в діаграми зв’язків на основі
використання певних закономірностей, асоціацій,
індивідуальних уявлень про прочитаний текст і його ідейну
спрямованість.
Зрозуміло, що рівень знань учнів, які готуються до ЗНО з
української літератури, різний, кожний намагається знайти
власну оптимальну модель підготовки до успішного тестування.
Але, на мою думку, діаграми зв’язків є важливою складовою
роботи учнів як під час вивчення літературних творів, так і при
повторенні розглянутого раніше матеріалу, оскільки є досить
змістовними: вони можуть містити інформацію, яка допоможе
випускнику «відновити» в пам’яті ключові поняття, образи,
ідейно-тематичну спрямованість творів української літератури,
відчувати себе впевненіше під час виконання тестів ЗНО.

8. Список використаної літератури та Інтернет-джерел
1. Українська література. Програма для 10-11 кл.
загальноосвітніх навчальних закладів. Рівень стандарту,
академічний рівень.
2. Демидюк Л. До проблеми інтерпретації літератури в
сучасному українському освітньому процесі//Дивослово. –
2007. – №8.
3. https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B0%D0
%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%BC%D0%B0_%D1%81%D
0%B2%D1%8F%D0%B7%D0%B5%D0%B9
4. http://edu.znate.ru/docs/1853/index-1942.html
http://academia.in.ua/?q=node/72