Дисидентський рух в Українській РСР у 1970–80-х роках ХХ ст.Valentina3dan
Презентація до уроків історії в 11-му класі з тем:
- Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (50-60-ті рр.)
- Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60-х — 80-ті рр.)
Дисидентський рух в Українській РСР у 1970–80-х роках ХХ ст.Valentina3dan
Презентація до уроків історії в 11-му класі з тем:
- Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (50-60-ті рр.)
- Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 60-х — 80-ті рр.)
Презентація охоплює перебіг подій Національно-визвольної війни 1654-1655 рр. Союз з Москвою мав на меті спільну боротьбу проти спільного ворога, але невдовзі перетворився на засіб боротьби Москви за нові землі.
Презентація охоплює перебіг подій Національно-визвольної війни 1654-1655 рр. Союз з Москвою мав на меті спільну боротьбу проти спільного ворога, але невдовзі перетворився на засіб боротьби Москви за нові землі.
Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарских рослинtetiana1958
24 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Сучасний підхід до підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин» від – кандидат сільськогосподарських наук, фізіолога рослин, директора з виробництва ТОВ НВП "Екзогеніка" Олександра Обозного та завідувача відділу маркетингу ТОВ НВП "Екзогеніка" Бориса Коломойця.
Участь у заході взяли понад 75 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пану Олександру та пану Борису за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного сільського господарства у нашій країні!
Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випро...tetiana1958
29 травня 2024 року на кафедрі зоології, ентомології, фітопатології, інтегрованого захисту і карантину рослин ім. Б.М. Литвинова факультету агрономії та захисту рослин Державного біотехнологічного університету було проведено відкриту лекцію на тему «Важливість впровадження стандарту ISO/IEC 17025:2019 у процес державних випробувань пестицидів: шлях до підвищення якості та надійності досліджень» від кандидата біологічних наук, виконавчого директора ГК Bionorma, директора Інституту агробіології Ірини Бровко.
Участь у заході взяли понад 70 студентів та аспірантів спеціальностей 202, 201 та 203, а також викладачі факультету та фахівці із виробництва. Тема лекції є надзвичайно актуальною для сільського господарства України і викликала жваве обговорення слухачів та багато запитань до лектора.
Дякуємо пані Ірині за приділений час, надзвичайно цікавий матеріал та особистий внесок у побудову сучасного захисту рослин у нашій країні!
22 травня виповнюється 145 років від дня народження українського державного і політичного діяча Симона Петлюри.
Симон Петлюра – це видатна постать в українській історії, особистість загальнонаціонального масштабу, людина, яка була здатна своєю діяльністю консолідувати етнос, стати на чолі визвольних змагань за національну незалежність і процесу українського державотворення.
Будучи керівником УНР у найважчий для неї період, він зумів не лише на практиці очолити державну структуру, а й реалізувати її модель, закласти підвалини демократичної республіки. Аксіомою для С. Петлюри упродовж усієї його політичної діяльності періоду Української революції було невідступне дотримання постулату державної незалежності України.
Довгі десятиліття життя та діяльність Симона Петлюри були перекручені та спаплюжені радянською пропагандою. Таким чином комуністична пропаганда намагалася дискредитувати не тільки ім’я видатного політичного й військового діяча, а й саму українську ідею, до реалізації якої долучився Симон Петлюра й уособленням якої він був. Тому й досі надзвичайно актуальною залишається потреба пізнання справжнього Петлюри, аналіз як його досягнень і здобутків на ниві української справи, так і помилок та прорахунків.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Регіональний центр євроатлантичної інтеграції України, що діє при відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук, підготував віртуальну виставку «Допомога НАТО Україні».
2. • ХХлоридна кислоталоридна кислота, також: соляна
кислота, хлороводнева кислота —
розчин хлороводню (HCl) у воді. Соляна
кислота є типовою кислотою. За своєю
хімічною активністю вона належить до
найсильніших кислот. Подібно до інших
сильних кислот вона активно розчиняє
більшість металів з виділенням водню,
взаємодіє з оксидами металів тощо.
4. Історія відкриттяІсторія відкриття
• Відомо, що вже в кінці XV ст. алхімік ВасильВасиль
ВалентинВалентин і в XVI ст. Андреас ЛібавійАндреас Лібавій в старанних
пошуках чудодійного життєвого еліксиру
прокаливали у своїх алхімічних приладах кухонну
сіль з галуном і купоросами і отримали продукт,
який описали під назвою «кислого спирту». Це і була
знайома тепер нам соляна кислота, дуже нечиста.
Для перших дослідників це була абсолютно нова
речовина, що володіла властивостями, які сильно
вражали їх уяву. Нюхаючи її, вони задихалися і
кашляли, «кислий спирт» димів у повітрі. При пробі
на смак, вона обпалювала язик і піднебіння, метали
вона роз'їдала, тканини руйнувала.
5. • У 1658 р. німецький хімік
Й. ГлауберЙ. Глаубер (1604-1670)
знайшов новий спосіб
отримання соляної кислоти,
яку він назвав «соляним
спиртом». Спосіб цей широко
застосовується досі в
лабораторіях. Він нагрівав
кухонну сіль з
концентрованою сірчаною
кислотою і «дим», що
виділявся, поглинав водою.
6. • У 1772 р. англійський
хімік Джозеф ПрістліДжозеф Прістлі (1733-
1804) встановив, що при дії
сірчаної кислоти на кухонну
сіль виділяється безбарвний
газ, який може бути зібраний
над ртуттю, і що цей газ має
надзвичайно велику здатність
розчинятися у воді. Водний
розчин цього газу отримав
назву «соляної кислоти»
(acidum muriaticum), а сам газ
Прістлі назвав «чистою
газоподібною соляною
кислотою».
7. • У 1774 р. шведський хімік К.В.К.В.
ШеєлеШеєле (1742-1786), досліджуючи дію
соляної кислоти на оксид марганцю(IV),
знайшов, що він розчиняється в соляній
кислоті на холоді, утворюючи темно-
коричневий розчин, з якого при
нагріванні виділяється газ жовто-
зеленого кольору, що володіє дуже
різким запахом, здатністю руйнувати
рослинні фарби і діє на всі метали, не
виключаючи золота. Шеєле вважав, що
сенс цієї реакції полягає в тому, що під
дією оксиду марганцю(IV) з соляною
кислотою йде з неї флогістон, завдяки
чому соляна кислота перетворюється в
жовто-зелений газ. Тому сам газ він
назвав «дефлогістованою соляною
кислотою».
8. Хімічні властивості
• Хлоридна кислота взаємодіє з металами, що в
ряду металів стоять до водню, з утворенням солі
та виділеням водню.
Fe+2HCl=FeCl2+H2↑
Сu+НСl≠
• Взаємодіє з основними оксидами:
А12O3+6НС1=2АlС3+3Н2
• Взаємодіє з лугами:
NaOH+HCl=NaCl+Н2O
• Якісна реакція на хлоридну кислоту та її солі —
це взаємодія з арґентум нітратом.
• Хлоридна кислота є типовою сильною кислотою.
9. Фізичні властивостіФізичні властивості
• Хлороводень — це безбарвний газ, який на
повітрі димить, взаємодіючи з атмосферною
вологою.
• Гарно розчинний у воді
• Температура плавління : -115 °С
• Температура кіпіння : -85 °С
• У рідкому вигляді — безбарвна
рухома рідина.
10. Отримання
• У лабораторних умовах хлороводень
одержують при дії концентрованої сульфатної
кислоти на хлорид натрію при сильному
нагріванні:
• У промисловості його добувають зазвичай
спалюванням водню в атмосфері хлору у
спеціальних пальниках:
11. • HCl також можна
отримати гідролізом ковалентних галогенідів,
таких як хлористий фосфорит, тіонілхлорид
(SOCl2), і гідролізом хлорангідридів
карбонових кислот:
• Хлоридну кислоту отримують розчиненням
газуватого хлороводню у воді.
12. ЗастосуванняЗастосування
• Хлоридна кислота застосовується для
добування її солей (хлориду барію,
хлориду цинку тощо), при травленні
металів, а також у харчовій
промисловості і медицині. Як реагент
використовується в усіх хімічних
лабораторіях.
13. Безпека !Безпека !
• Вдихання хлороводню може призвести
до кашлю, задухи, запалення носу, горла, і
верхніх дихальних шляхів, а у важких
випадках, набряку легень, порушення
роботи кровоносної системи, і навіть смерть.
Контактуючи зі шкірою може викликати
почервоніння, біль, і важкі опіки. Хлористий
водень спричиняє серйозні опіки очей і
незворотне пошкодження очей.
Дякую за увагу!