• ХХлоридна кислоталориднакислота, також: соляна
кислота, хлороводнева кислота —
розчин хлороводню (HCl) у воді. Соляна
кислота є типовою кислотою. За своєю
хімічною активністю вона належить до
найсильніших кислот. Подібно до інших
сильних кислот вона активно розчиняє
більшість металів з виділенням водню,
взаємодіє з оксидами металів тощо.
Історія відкриттяІсторія відкриття
•Відомо, що вже в кінці XV ст. алхімік ВасильВасиль
ВалентинВалентин і в XVI ст. Андреас ЛібавійАндреас Лібавій в старанних
пошуках чудодійного життєвого еліксиру
прокаливали у своїх алхімічних приладах кухонну
сіль з галуном і купоросами і отримали продукт,
який описали під назвою «кислого спирту». Це і була
знайома тепер нам соляна кислота, дуже нечиста.
Для перших дослідників це була абсолютно нова
речовина, що володіла властивостями, які сильно
вражали їх уяву. Нюхаючи її, вони задихалися і
кашляли, «кислий спирт» димів у повітрі. При пробі
на смак, вона обпалювала язик і піднебіння, метали
вона роз'їдала, тканини руйнувала.
5.
• У 1658р. німецький хімік
Й. ГлауберЙ. Глаубер (1604-1670)
знайшов новий спосіб
отримання соляної кислоти,
яку він назвав «соляним
спиртом». Спосіб цей широко
застосовується досі в
лабораторіях. Він нагрівав
кухонну сіль з
концентрованою сірчаною
кислотою і «дим», що
виділявся, поглинав водою.
6.
• У 1772р. англійський
хімік Джозеф ПрістліДжозеф Прістлі (1733-
1804) встановив, що при дії
сірчаної кислоти на кухонну
сіль виділяється безбарвний
газ, який може бути зібраний
над ртуттю, і що цей газ має
надзвичайно велику здатність
розчинятися у воді. Водний
розчин цього газу отримав
назву «соляної кислоти»
(acidum muriaticum), а сам газ
Прістлі назвав «чистою
газоподібною соляною
кислотою».
7.
• У 1774р. шведський хімік К.В.К.В.
ШеєлеШеєле (1742-1786), досліджуючи дію
соляної кислоти на оксид марганцю(IV),
знайшов, що він розчиняється в соляній
кислоті на холоді, утворюючи темно-
коричневий розчин, з якого при
нагріванні виділяється газ жовто-
зеленого кольору, що володіє дуже
різким запахом, здатністю руйнувати
рослинні фарби і діє на всі метали, не
виключаючи золота. Шеєле вважав, що
сенс цієї реакції полягає в тому, що під
дією оксиду марганцю(IV) з соляною
кислотою йде з неї флогістон, завдяки
чому соляна кислота перетворюється в
жовто-зелений газ. Тому сам газ він
назвав «дефлогістованою соляною
кислотою».
8.
Хімічні властивості
• Хлориднакислота взаємодіє з металами, що в
ряду металів стоять до водню, з утворенням солі
та виділеням водню.
Fe+2HCl=FeCl2+H2↑
Сu+НСl≠
• Взаємодіє з основними оксидами:
А12O3+6НС1=2АlС3+3Н2
• Взаємодіє з лугами:
NaOH+HCl=NaCl+Н2O
• Якісна реакція на хлоридну кислоту та її солі —
це взаємодія з арґентум нітратом.
• Хлоридна кислота є типовою сильною кислотою.
9.
Фізичні властивостіФізичні властивості
•Хлороводень — це безбарвний газ, який на
повітрі димить, взаємодіючи з атмосферною
вологою.
• Гарно розчинний у воді
• Температура плавління : -115 °С
• Температура кіпіння : -85 °С
• У рідкому вигляді — безбарвна
рухома рідина.
10.
Отримання
• У лабораторнихумовах хлороводень
одержують при дії концентрованої сульфатної
кислоти на хлорид натрію при сильному
нагріванні:
• У промисловості його добувають зазвичай
спалюванням водню в атмосфері хлору у
спеціальних пальниках:
11.
• HCl такожможна
отримати гідролізом ковалентних галогенідів,
таких як хлористий фосфорит, тіонілхлорид
(SOCl2), і гідролізом хлорангідридів
карбонових кислот:
• Хлоридну кислоту отримують розчиненням
газуватого хлороводню у воді.
12.
ЗастосуванняЗастосування
• Хлоридна кислотазастосовується для
добування її солей (хлориду барію,
хлориду цинку тощо), при травленні
металів, а також у харчовій
промисловості і медицині. Як реагент
використовується в усіх хімічних
лабораторіях.
13.
Безпека !Безпека !
•Вдихання хлороводню може призвести
до кашлю, задухи, запалення носу, горла, і
верхніх дихальних шляхів, а у важких
випадках, набряку легень, порушення
роботи кровоносної системи, і навіть смерть.
Контактуючи зі шкірою може викликати
почервоніння, біль, і важкі опіки. Хлористий
водень спричиняє серйозні опіки очей і
незворотне пошкодження очей.
Дякую за увагу!