.

1. формувати у дітей почуття патріотизму за свою рідну Україну,
почуття гордості за своє село, його традиції; виховувати патріотів, вміння
поважати людей
1в. Доброго дня, дорогі друзі!
2в. Доброго дня нашій славній країні!
1в. Добридень, Злинко рідна моя!
2в. Ласкаво вітаємо гостей у цій світлиці,
Де пісня й звичаї живуть,
Де пахне хліб із пшениці,
Де рушники узорами цвітуть.
1в . Уклін вам, добрі люди,
Хто завітав до нас
Хто хоче притулитися до щирості й краси
з вами нам не сумно
І з нами не тісно
Нехай лунає пісня
На різні голоси.
(Пісня «Ми бажаєм вам добра »)
2в. Село – частина нашого серця, воно наша сповідь і турбота.
Воно серпанком оповите, до щему наймиліше на землі,
Окрайчик неба у зеленім житі, що світить, мов зірочка в імлі.
Правічне поле, де медова кашка, неначе море сонячне шумить
І вигляда замріяна ромашка, і волошковий всесвіт жебонить.
1в.Не можна в цю мить не згадати слова нашої О.Степаненко про наше рідне
село:
Я іду в своїх турботах щира,
Здрастуй, Злинко! Добрий день, село!
Ти моя палка любов і віра.
Світла й щастя вічне джерело.
2в. І хоч на білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани,
Та тільки одна на землі Україна,
А ми – її доньки й сини.
Хліб- сіль зі словами: Від щирого серця на доброму слові прийміть коровай на
яснім рушникові.
В нім сонечко грає села нашого доля, в нім золото нашого хлібного поля.
(Пісня на слова О.Степаненко «Рідна хата»)
1в . Про любов до нашого села пише Олена Заворотна в своїй поезії «Село».
Я часто згадую село,
Дитинство в нім моє пройшло.
У нього повертаюсь в снах
І настає в душі весна.

2. Це рідна Злинка, це мій край
Де квітів справжній диво грай.
Де хлібосольний живе люд
Я серцем залишаюсь тут.
Тепло душі є у злинчан,
І щира посмішка в очах
Ці люди добрі трударі ,
В подвір’ї, в хаті, на землі.
Повсюди праця їхніх рук
Пісень веселих чути звук
Робота ладиться у них,-
Все від пісень тих запальних.
Селом моїм пишаюсь я,
Злинчанка , Злинка, я твоя
Ти вивела мене в світи,
В моїх віршах славетна ти.
2 в. Про красу і неповторність нашого села розповідає в своєму вірші випускниця
нашої школи Геніх Каріна.
Злинка – моє рідне село.
Як сильно я його кохаю!
Я кожен кущик, джерело
З закритими очима розпізнаю.
Мені відомі потайні місця,
Де незрівнянні співи солов’їні.
І краєвиди, що приваблюють митця,
Й важкі червоні грона на калині.
Я знаю, де живе зозуля та,
Що сотні літ прожить віщує.
І в хащах, де росте висока осока,
Чарівний горицвіт усіх дивує.
А ще відкрию таємницю вам свою,-
Одного разу, на Івана, на Купала,
Опівночі, у прірви на краю,
Я папороті квітку розшукала.
І побажала Злинці, щоб цвіла,
Мов яблуневий цвіт весняною порою.
І щоб багато літ вона могла
Йти шляхом успіху й пишатися собою.
(Скласти із пазлів : І де б не бували ми,
Хай різні шляхи у житті.
Для нас неодмінно колись
У Злинці зійдуться путі.)

3. (Пісня «Злинський вальс» )
2в Із покоління в покоління, як найбільшу коштовність, як зброю і плуг, хліб і
вогонь передаються сторінки історії нашого села. І кожен, хто порине в його
минуле, пройметься ще більшою любов’ю до рідного краю, до своїх земляків,
бо без минулого немає майбутнього.
1в. Над історією нашого села працювали вчителі нашої школи: Махно В.Д. та
Гончаров П.С., Миндра О.А., вчитель історії Грабовий С.Я. Сьогодні над нею
працює вчитель початкових класів, завідуюча місцевим музеєм села
Голованова О.В.
П’ять років працювала Ольга Володимирівна над книжкою з історії нашого
села «Злинка: від витоків до сьогодення», яка розійшлася «на ура» по всій
території не тільки нашого району, а й за межами Кіровоградської області.
Дякуємо їй за таку важку і таку потрібну працю. Бажаємо їй продуктивної роботи
і розуміння від дітей.
2в. Події Великої Вітчизняної війни й досі не забуті односельцями. Печуть
ранами в душах людей, ветеранам, котрим до сьогодні сняться атаки, в яких

4. невиліковно ниють рани і щемлять серця. Про події Великої Вітчизняної війни
нам завжди нагадує наш скромний пам’ятник. Він нагадує нам, злинчанам, ті дні,
коли й тут, у нашому селі , гриміли вибухи, свистіли кулі, обривалися життя. В
братській могилі поховано 37 чоловік. Це воїни , які загинули, звільняючи 13
березня 1944 року наше село. Вони знайшли тут вічний спокій.
Ніхто не забутий,
На попіл ніхто не згорів:
Солдатські портрети
На вишитих крилах пливуть…
І доки є пам’ять в людей і живуть матері,
Допоки й сини,
Що спіткнулись об кулі, живуть.

5. 1в.Учні нашої школи часто відвідують учасника бойових дій Максименка
Стефана Леонтійович. Йому уже 87 років. Стефан Леонтійович хворіє. Його
дружина розповіла, що Стефан Леонтійович пішов на війну 17 –річним юнаком в
1944 році. Пройшов підготовку водія танку і був відправлений на фронт. На
дорогах війни хоронив своїх друзів. Та Бог зберіг йому життя. Війну закінчив в
Берліні. Його прізвище залишилося на стінах Рейхстагу.
(Пісня «Журавлі»)
2в. Живуть серед нас і молоді ветерани, але вже афганської війни. Ці чоловіки
пройшли дорогами війни в чужій країні, бачили смерть своїх молодих товаришів
, яких додому в кожну область привозив «чорний тюльпан». І припадали
згорьовані мами України на цинкові труни. 10 років тривала ця війна і щодня
несла за собою смерть.. На щастя, в наше село не приходили страшні звістки,
повернулись додому наші афганці, але із зболеними серцями.
Іменем жінки, що овдовіла,
Іменем матері, що з печалі сивіла,
Іменем сина, що батька не знав,
Іменем батька, що в січі смертельній упав,
Я проклинаю жорстоку війну ,-
Вона відібрала у людства спокій.
Іменем тих, хто в колисці сьогодні,
Іменем тих , хто над краєм безодні,
Іменем ще не народжених,
Сном немовлят не стривожених.
Кличу з війною вийти на бій,
Мир відстояти Землі голубій!
2в. Горем і болем увійшов в наше життя Чорнобиль. Адже і злинчанам довелося
побувати у пекельному Чорнобилі, де вони брали участь у ліквідації

6. чорнобильської катастрофи. Хочеться сьогодні вклонитися цим людям, побажати
всього найкращого, щоб у їхньому і в нашому житті ніколи не прийшло друге
атомне лихо. Не всі ліквідатори дожили до сьогоднішнього дня.
Хай журавлі пролітають над селами
І гніздяться там назавжди
Хай не повториться горе Чорнобиля-
Лихо людської біди.
Вчитель. Хочу зазначити, що навчальні заклади, як і люди, мають свої біографії. І
в кожного вона своя- неповторна. Злинська перша… рік її народження-1929 рік.
Вона – свічка творчості. Горить, не згасає її полум’я в педколективі, торкаючись
найпотаємніших струн людської душі, надихаючи на творення нової школи
нашої незалежної держави. Кожен з дітей, хто вчився в нашій школі вдячний
школі і її вчителям. (Презентація «Історія школи».)
А зараз трохи історії. З 1934 року в селі діяло 8 початкових шкіл, через три
роки ще дві середніх і 7 початкових шкіл, в яких працювали 60 вчителів, здобули
освіту 3040 дітей.
Нині в селі дві загальноосвітні І-ІІІ ступенів школи. Довгий час ці школи
очолювали люди, які гідні нашої любові і пошани. Це Гончаров П. С., Миндра
О,А., Хмуріна Є. Г., Махно В. Д., Малахатько В.Д. Калієвський Л.П. Помітний
слід залишила і Велігіна Н.Г., яка за короткий час встигла зробити багато для
нашої школи. А нині нашим шкільним кораблем управляє Максименко Л.І.
1в . Змінився нині світ. Непросто в ньому жить.
Але учитель – справді іскра Божа
Свої він перли сипле дітям в душі.
І світ тому гарнішає завжди,
Що є учитель на планеті нашій
І в світі, може, менш тому біди,
Що учитель завжди бореться за наше щастя.
2в. Тож дай нам, Боже сили і снаги,
Щоб цвіло все навкруги.
Щоб жили гуртом, а не поодинці
На нашій землі щасливі люди по всій Україні і в нашій Злинці.
1в. Усіх зачаровує пісня. Зворушлива, ніжна, прадавня, але завжди нова,
зрозуміла. У нас в селі кажуть: «Пісня ні в добру, ні в злу годину не покидає
людину».
2в. Цілком слушно. Пісня повинна звучати завжди, бо пісня- це життя, це душа
народу. Тож нехай пісні миру, щастя і добра милозвучно лунають у нашому селі.
1в. Як ти вважаєте, що головне в житті людини?
2в. В народі кажуть, що хліб- для голодного, а здоров’я-для хворого.
1в . Так, здоров’я - це найбільша цінність для кожної людини. Люди в білих
халатах поспішають на допомогу кожній людині. У них не існує вихідних, їм
байдуже котра година, адже їм потрібно поспішати , щоб надати допомогу
хворим.
2в. І хочеться сьогодні сказати: «Низький уклін вам, дорогі медики, які працюють
і працювали в цій сфері в нашому селі.»

7. 1в. Скільки людей з золотими руками живе на території нашого села. Вони можуть
майстерно вишивати, в’язати, шити.. А ще дівчата нашої школи відновлюючи
традиції нашого народу вишивають не гірше , чим їхні бабусі і мами.
2в. Злинка – сонценосна колиска моя
Краю мій пшеничний, колосом любові
Світишся ти щедро в мирному гербі
Село наше рідне, сонце чорноброве
Уклоняємось низько тобі.
1в. На сьогодні наше село вабить до себе дивовижною пишнотою садків,
зеленню верб. Не зважаючи ні на що: лихоліття, життєві складності, воно живе.
Головним життєдайним джерелом є люди, які творять історію, невтомно
працюють, будують, садять садки, орють землю, народжують дітей.
2в. Ми пишаємося своїм селом і його жителями. Нехай нам всім світить ясне
сонечко і зігріває наші серця добром. Нехай всіх нас об’єднує любов до рідної
землі.
1в. Хай щастить вам завжди на цій землі, не піддавайтесь серцю злому, хай Бог
береже вас і рідний край оберігає !
(Намалювати, написати побажання селу, жителям села. Помістити їх в надувні кульки і
випустити з вікна другого поверху.)
(Пісня «Боже, Україну збережи»)