1. 1
Злинська загальноосвітня школа № 1 І-ІІІ ст..
Класний керівник: Шверненко
Світлана Юріївна
Злинка
2016

2. 2
Починається свято.
Діти заводять за руку мам.
Слово вчителя.
Танець.
https://www.youtube.com/watch?feature=player_embedded&v=Vh_tjZAfM0w
На сцену виходять ведучі.
Саша (1-ий ведучий):Мені здаєшся ти такою:
Мені назустріч з губ твоїх зліта яснаусмішка золота, немов з-за хмари
промінь, і зігріває моє серце, яке нагадує мені маленьку землю й на якому
буйно проростають колись посіяні й забуті зерна. Навстріч мені із твоїх губ
зліта ясна усмішка золота, мов ластівка маленька із гнізда, притиснутого
дахом, летить, простершикрила, у гонитвіза комашнею, що неначе рій
думок дрібненьких, крутиться на місці. Як Мона Ліза, ти здіймаєш без
пощади на сміх всі наші слабостіі вади.
Здаєшся ти мені такою...
Іра (2-ий ведучий):Мені здаєшся ти такою:
в прозоростінебесних барв, з очимамрії голубої, спинилась ти із немовлям і
дивишся у світлому спокої на шлях, що тоне в млі. У тебе на обличчі -
терпіння й щастя - на землі супутниці усіх жінок, що у стражданніждуть тієї
миті, коли дитя прокаже їй раптово, їйпершій, перше своє слово. Якгордо
їй! Моє життя, зернинка, яку вона, щаслива мати-жінка, для світу народила,
світиться, мов промінь, новийнароджуючидень. А той, хто може на долоні
зважити пилинку, у пісках невидну, той відчуває всю планету; і мати тая:
тримаючи дитину, всю землю держить на своїхруках. І тільки через те, ми
матір називаємо святою. На Рафаелевій картині ти мені знайома:
в руках - зернинка, мов земля, вагома.
Здаєшся ти мені такою.
Аня
Мама! Найдорожче слово в світі,
Де б не був ти, що б ти не робив,
Назавжди вона твій шлях освітить
Ніжним серцем, відданим тобі.
(Діти стоять в 2 колонни хлопчик навпроти дівчинки. Перший і третій
рядок вимовляють хлопці, 4-ий і 2-ий дівчата)
1 пара
В дні важкі і в дні, на щастя щедрі
Не забудь — вона завжди в тобі,
Тож живи, як мама, щиро й чесно,
І, як мама, світ оцей люби.
2 пара
Мамо, матінко — материнко!
Припадаю до ваших ніг.
Я — малесенька ваша частинка,
Радість ваших натруджених днів.
3 пара
Світло ваших ночей безсонних,
Свіжий подих п'янкої весни,
Доброта ваша, мамо, бездонна

3. 3
Колисала дитячі сни.
4 пара
Ми зростали у вас біля серця,
На долонях ваших мужніли.
Ви для нас засвітили сонце,
Щоб життям воно вашим горіло.
5 пара
Хай минають швидко темні ночі,
Візерунки літа простяглись,
Та матусі очі спать не хочуть,
Погляд вдалеч, як колись.
6 пара
Цим очам я щиро помолюся,
Їм я квіткою вночі здаюсь.
І в безхмарне небо подивлюся —
І ніяк, ніяк не надивлюсь.
7 пара
Ти для мене рідна і прекрасна,
Як у ті дитячі милі дні.
Твої очі світять непогасно,
І від цього радісно мені.
8 пара
Мамо, мамо, моя прехороша!
Як загляну в очі я твої —
Затихає вмить страшна пороша,
І піснями линуть солов’ї.
9 пара
Мамо, мамо, ніжна моя нене,
Усмішка твоя — як сонце те.
...Квіти квітнуть, листячко зелене —
Яке щастя! Все навкруг цвіте!
10 пара
Мамо, мамо, рідна моя нене,
Як дивлюсь на скроні я твої,
Ніби сніг сріблиться і на мене
Падає. І жовкнуть всі гаї...
11 пара
Мамо, мамо, що мені ще треба ?
Хай живе у серці й не згаса
Колискова пісня й просінь неба,
І твоя нев'януча краса...
Саша: Материнство... Святе і прекрасне, оспіване поетами, увічнене
художниками.
Іра: У всіх народів, у всі віки Жінка-мати була охоронницею, добрим
ангелом домашнього вогнища, її мудрість поважали у сім'ї, в її розрадах
знаходило спокій зранене й зболенесинівське серце. І сьогодні, на
урочистомувечоріми вдячним словом вшануємо жінок-матерів. Вітаємо
усіх. Бажаємо добрай здійснення сонячнихматеринськихмрій і надій.

4. 4
Радостівам без меж за успіхи дітей, синівського тепла і доброти!
Разом:
Зичим радостіясної двакрила, аби Вам калина довго ще цвіла... Шана Вам і
земний уклін, дорогінаші матері!
(Низьковклоняються)
Іра: Перші поняття про щастя, добро йласку нерозривно пов'язаніу нас з
образом найдорожчоїлюдини - матері. А мамина колисковазвучить
найніжнішою музикоюі тоді, коли посрібляться наші скроні.
Саша: З колискової пісні починається світ людини до добротворчостій
снаги...
(Звучить фонограма — колискова у виконанні Ніни Матвієнко.
На фоні музики звучать слова.)
Іра: Коли співає мама навесні,
Летять, мов гуси-лебеді, пісні.
Від снів тоді пробуджуютьсятрави
І проліски виходять на галяви,
Коли співає мама навесні.
Як мама синім літом заспіва,
То жайворонкикличуть на жнива.
Дзвенить тодіземля наша багата,
Літають понад вікна ластів'ята,
Як мама синім літом заспіва.
Співай, моя мамо,
Співай, моя рідна.
Ти в мене на світі одна
У синьомуліті мелодія срібна.
Свята, як твоя сивина.
Коли співає мама восени,
Курличуть журавлі із далини.
І котиться весілля нашим краєм
І пахне за столами короваєм,
Коли співає мама восени.
Як мама заспіва серед зими,
Втихає заметіль за ворітьми.
Барвінок тоді проситься до хати,
Щедрують попід вікнами дівчата,
Як мама заспіва серед зими.
Співай, моя мамо,
Співай, моя рідна.
Ти в мене на світі одна
У синьомуліті мелодія срібна.
Свята, як твоя сивина.
Іра: Скільки ніжності в очах матері, скільки радостій тривогиза майбутнє
малюка... Ореолом турботи і вічної таємниці оповите її чоло. Скільки тут.
сьогоднімам, які з любов'юпестять своїхдітей! Хай ця радість ніколи не
затьмарюється бідоюі лихоліттям. Нехай множиться наш славний рід!
(Пісня Ані та Насті «В детстве, словно в нежных облаках»)

5. 5
Саша: М.Горькийписав: "Усе прекрасне в людині - від проміння сонця і від
молока матері..." Ми звеличуємо святу і безкорисливуматеринськулюбов,
натруджені мамині руки, які гладили нас по голівці, пригорталиу холод і
голод, знімали жар з чола пораненого бійця, випікали духмяний хліб. О, святі
материнські руки! В неоплатному боргуми перед ними!
Катя: Я помню руки матери моей,
Роднееих нет ничего на свете.
Я рук не знал нежнее и добрей,
Чем жесткие, мозолистыеэти.
Я помню руки матери моей,
Что утирали слезы мне когдато.
В пригоршняхприносилимне с полей
Все, чем весна в родном краю богата.
Я помню руки матери моей,
Суровойласки редкие мгновенья.
Я становился лучше и сильней
От каждого ее прикосновенья.
Я помню руки матери моей,
Широкие шершавые ладони.
Они что ковш. Приникни к ним и пей.
И не сыскать источникабездонней.
Я помню руки матери моей,
И я хочу, чтоб повторялидети:
«Натруженные руки матерей,
Святее вас нет ничего на свете».
Дана:Вороним конем
Схиливсь до мене вечір
І поклав до ніг сідло молодика.
Я дивлюсь і чую, як мені на плечі
Лагідно лягає мамина рука.
Щастя у житті, коли кохана любить,
Серце зогріва любов її палка.
Та ніхто й ніколи так не приголубить,
Як ласкава й вірна мамина рука.
Мамині руки – колиска моя,
Хліб у долонях, що сонцем сія.
Крила мої у годину розлуки -
Мамині руки, мамині руки.
На своїм віку я бачив рук немало,
Добрезнаю теж у недруга яка,
Та коли я падав, завжди піднімала
Трепетна і ніжна мамина рука.
Як мої літа, розбіглися дороги,
Скільки б їх не знав,
Та є одна така –
Та, що найдорожча,

6. 6
Та, що від порога,
Де благословиламамина рука.
Саша: Незвичайне, величне у нас сьогоднісвято. Ми добреслово мовимо
про материнську лагідність, добротуі вдячнусинівську любов. Та чи завжди
ми пам’ятаємо і по заслузівіддячуємо за все те, що робить для нас мама?
Сценка
Сын: Я сейчас с мамой в день праздника буду стихами разговаривать.
Входит мама с тяжёлыми сумками.
Сын: Мне даже слов не подыскать,
Ну как ты можешь, мама,
В кошёлках тяжести таскать
По десять килограммов?
Смотрю, опять пришла чуть свет
Ты из универсама…
Мама:Так что же делать? Дай совет?
Сын: Сходидва раза, мама!
Сценка «Мама прийде».
(Сидить тато з газетою. Заходить син).
 Син. Тату, допоможирозв'язатизадачу.
 Тато. Прийде мама — допоможе.
(Син виходить. Потім з'являється знову).
 Син. Тату, там на кухні кран прорвало, вода тече.
 Тато. Прийде мама — відремонтує.
 Син. Тату, їстихочу.
 Тато. Прийде мама — нагодує.
(Син виходить. Потім з'являється, знову. Батько потягує повітря
носом і звертається до сина).
 Тато. Що се паленим пахне?
 Син. Та це пиріг згорів у духовці.
 Тато. Та чого ж ти не виключив духовку, ти ж там був.
 Син. Так мама ж тобі наказувала.
 Тато. А чого ж зараз мовчиш? Требаж тушити.
 Син. Та... Мама прийде — потушить.
Іра: Мати... Материнське серце здатне перейматися болем дитини на
відстані, журитися долею своїхдітей усе життя. Якби могла, сонечко
прихилила б...
Саша: Слово «мама» ростез нами тихо, непомітно, як ростуть дерева,
сходить сонце, розквітає квітка, як тихо світить веселка і гладить по голівці
дитину рідна рука. І так тихо приходить на вуста – промінцем маминої
усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця,
пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю і вечірньою
молитвою.
Іра:
Із букви-крапельки та звуку-сльозинкинародилося одногодня на світ святе
слово «мама», мовлене вустами дитяти, нами, малими. Тільки не дано нам
запам'ятати цю мить, як не згадати того дня, коли над нашою колискою
вперше нахилилася мама.

7. 7
Саша:
Ця мить і є вічність, бо мати живе завжди, вона живе в нас, житиме в наших
дітях і онуках. Послухайте ж легенду про безмежну любов матерів до своїх
дітей.
Оля: Легенда про матір
Жили колись люди у селищі тихім,
Близ Чорного моря. Давно це було…
Жили вони дружно, щасливо і мирно,
Аж поки у селище лихо прийшло.
Жили вони з того, що рибу ловили.
От якось у морірибалки були,
Аж грянула буря, нахлинули хвилі…
Усіх потопили, човнизалили…
Нептун реготав, це чудовисько люте!
Загинули в моріусі рибаки.
У селищі плакали сироти-діти,
Невтішні дружини, сини – юнаки.
Настала порабратись хлопцям до діла.
Взялись за роботу:зробиличовни,
Сплели собісіті і вийшли у море –
Тепер рибаками зробились сини.
Нептун розізлився:«Не дам я вам риби!
Усіх потоплюу безодніморській!»
І зновуна морі зчинилася буря.
«Я знищу ваш рід непокірний людський!»
Тодіматері вийшли разом до моря,
Прекрасні і сильні красуні – жінки,
Звернулись до вітру: «Неси нашу силу
До наших синів!» І зробилисьслабкі.
А вітер відніс їхню силу до хлопців
І встоялиті! А Нептун лютував!
Вночі, коли хлопці втомившись заснули,
Він сплутав їх ноги і руки зв’язав.
Нептунові дочки, негарні як батько,
Сказали про це матерям юнаків.
«Якщо віддасте нам красу вашу, - кажуть, -
То ми їх розв’яжем!»Зраділи жінки.
Зів’яла краса та їх, змарніли обличчя,
Та радість бриніла в серцях матерів
А лютий Нептун дочок – зрадниць проклявши
І вигнавши з дому, від гніву кипів…
«Нічого – казав він – по-моємубуде!
Я цих юнаків потоплю все одно!
Вони заблукають у темряві ночі,
Наткнуться на скелі й потраплять на дно!
Зробилося темно, не видно нічого…
І зновуна берег прийшли матері.
«Світіть яскравіше синам нашим, зорі!

8. 8
Освітлюйте шлях їм, немов ліхтарі!
Хай вам допоможеочейнаших світло!»
І зорідодомусинів привели!
Зарадисинів все найкраще, що мали,
Усе, що могли, матері віддали…
Шануй своюматір, люби її міцно,
І знай: своюсилу, здоров’я, життя –
Все краще, що має, від щирого серця
Готовавіддати вона за дитя!
Іра: Говоріть своїм ненькам ласкаві словащоднини й щогодини, бо хто ж
боронить нас від усіх бід та й від самих себе? Недарма в народікажуть:
"Болить у дитини пальчик, у матері - серце..."
Усі хлопці (під музику кожен розповідає по парірядківдекілька разів)
Я мамy мою обидел,
Тепеpь никогда-никогда
Из домyвместе не выйдем,
Hе сходим с ней никyда.
Она в окно не помашет,
И я ей не помашy,
Она ничего не pасскажет,
И я ей не pасскажy...
Возьмy я мешок за плечи,
Я хлеба кyсокнайдy,
Hайдy я палкy покpепче,
Уйдy я, yйдy в тайгy!
Я бyдy ходить по следy,
Я бyдy искать pyдy
И чеpез бypнyю pекy
Стpоить мосты пойдy!
И бyдy я главный начальник,
И бyдy я с боpодой,
И бyдy всегдапечальный
И молчаливый такой...
И вот бyдет вечеp зимний,
И вот пpойдётмного лет,
И вот в самолёт pеактивный
Мама возьмётбилет.
И в день моего pожденья
Тот самолёт пpилетит,
И выйдет оттyда мама,
И мама меня пpостит.
Син з мамою (Вова і Віка):
Син:- Розкажіть мені, мамо, про вишні
Їх було так багато в саду.
Мати:- Були, сину, морози невтішні
А вони кого хочеш зведуть.
Син:- Розкажіть мені, мамо, про зорі
Чи такі були ясні й колись.
Мати:- А той, синку, хто виріс угорі,
Не так часто на зорідививсь.
Син:- Розкажіть мені, мамо, про долю
Чи людині підвладна вона?
Мати:- Наша доля, мій синку, як море
Тойпливе лиш, що має човна.
Син:- Розкажіть мені, мамо, про роки
Чи спливають помітно вони?
Мати:- Роки, сину, помітні, допоки
Матерів пам'ятають сини...

9. 9
Іра:
Прогорнімо стежки до джерел у старім спориші,
Голубині листи розішлімо із доброю вістю,
Не стидаймося гратина чистій сопілці душі
Мамину пісню. /М.Тимчак/.
Саша: Жінка-мати... Її нелегка доля з особливою ніжністю оспівана в
народній творчості. Матері бережуть і передають нам у спадокбезцінну
скарбницюнародної пісенності
Тетяна Миколаївна(пісня)
ТРИ МАМЫ (сценка)
В центре на сцене стол, три стула.
На одном из стульев сидиткукла.
Ведущий:
Наши дети так упрямы!
Это каждый знает сам.
Говорятим часто мамы,
Но они не слышат мам.
Танюша под вечер
С прогулки пришла
И куклу спросила:
Входит Таня, подходит к столу и присаживается на стул, куклу берет на
руки.
Таня:
Как, дочка, дела?
Опять ты залезла под стол, непоседа?
Опять просиделавесь день без обеда?
С этими дочкамипросто беда,
Скоро ты будешь, как спичка, худа.
Иди-ка обедать, вертушка!
Сегодня к обеду ватрушка!
Ведущий:
Танюшина мама с работы пришла
И Таню спросила:
Входит мама, садится на стул около Тани.
Мама:
Как, дочка, дела?
Опять заигралась, наверно, в саду?
Опять ухитрилась забыть про еду?
Обедать кричала бабуся не раз,
А ты отвечала: сейчас да сейчас.
С этими дочкамипросто беда,
Скоро ты будешь, как спичка, худа.
Иди-ка, обедать, вертушка!
Сегодня к обеду ватрушка!
Ведущий:
Тут бабушка — мамина мама — пришла

10. 10
И маму спросила:
Входит бабушка с палочкой, подходит к столу и садится на третий стул.
Бабушка:
Как, дочка, дела?
Наверно, в больнице за целые сутки
Опять для еды не нашлось ни минутки,
А вечером съела сухой бутерброд.
Нельзя же весь день сидеть без обеда.
Уж доктором стала, а все непоседа.
С этими дочкамипросто беда.
Скоро ты будешь, как спичка, худа.
Иди-ка обедать, вертушка!
Сегодня к обеду ватрушка!
Ведущий:
Тримамы в столовойсидят,
Тримамы на дочекглядят.
Что с дочкамисделать упрямыми?
Все трое: Ох, как не просто быть мамами!
Саша. На нашому святіприсутні мами наших мам, татусів. В народі кажуть,
що саме бабусі найбільше уваги приділяють дітям. Бабця, бабусенька,
бабуля, - та чи можна перелічити ті слова, які ми промовляємо,коликличемо
їх на допомогу.
Іра. Бабуся! Це мамина або татова мама. Вона прожила вдвічі довше,ніж
мама чи тато, бачила в житті вдвічі більше. І ти, мабуть, удвое дорожчийдля
неї, бо ти дитина її дитини.
Юра. Дай, бабусю, поцілую
Сивину твого волосся,
Теплим диханням зігрію
Снігом вибілені коси.
Може, і на них розтане
Лоскотливийіній срібний,
Мов химерні візерунки
На замерзлій з ночі шибці.
Руки твої поцілую,
Скільки випито з них сили...
Жали вони і косили,
Прали і тісто місили...
Іра-Наші мами мають ще одну професію - господиня дому. Дім тримається
на мамі. Вони доглядають за дітьми і чоловіком, готують, прибираються і
дуже багато чого вміють робити.
Саша -А ви знаєте, що протягом рокумами вимивають 18 000 ножів,
виделок і ложок, 13 000 тарілок, 8 000 чашок.
Іра-загальна вага посуду, яку наші мами переносять з кухонної шафи до
обіднього столуі назад, за рік досягає 5 тонн.
Саша -В Протягом рокунаші мами проходять запокупками понад 2 000 км.
Іра- Щоб ми без них робили?! Саме про це наша наступна сценка

11. 11
Сценка
Ведущий. Мало кто знает, что Емеля был не только в древней Руси, в 21-ом
веке тоже есть свой Емеля. Ровно 3 года3 месяца и три дня лежал Емеля на
диване и читал своюгазету, пока однажды…
Дома.
Мама:Всё, хватит тебе лежать на диване, пора настоящим мужским делом
заняться. Заберинаших детей из детского сада. У тебя есть всего лишь 3
попытки.
(Папа хватается за голову и уходит)
В детском саде.
Воспитатель:Ну что, забирайтеваших.
Папа: Да я даже не знаю, кто из них мои.
Ведущий. И решил наш Емеля найти тех детей, которыебольше всего на
него похожи.
Папа: (Выбирает) Вообщене очень похож. О, похож, супер похож. И этот
похож. Всё, нашёл, вот мои, до свидания.
Дома.
Папа: Вот, привёл
Мама: Это по-твоему наши дети?
Папа: Да.
Мама:И как их зовут?
Папа: (обращается к детям) Тебя как зовут? (Вова) А тебя? (Вика). Вика и
Вова.
Мама:Вообще-то, Емеля, наших детей зовутМаша и Саша. Отведи этих и
заберинаших, но помни у тебя осталось всего 2 попытки.
В детском саде.
Воспитатель:Ну что, не ваши?
Папа: Нет, не мои, не подошли. Буду выбирать по одежде. (Выбирает) Это
не покупал. О, вот покупал. Это моя!Это не покупал. О, покупал. Вот это
мои, точно! До свидания!
Дома.
Папа: Вот, привёл!
Мама:И кто это?
Папа: Это девочка, а это – девочка.
Мама:Вообще-то, Емеля, у нас девочка и мальчик. Отведи этих и приведи
наших, но помни у тебя осталось только 1 попытки.
В детском саде.
Папа: И эти не подошли.
Воспитатель (Вздыхает):Жаль.
Папа: А что делать? Помогите, пожалуйста.
Воспитатель:Дети, станьте в кружок.
Папа: (Выбирает) Эники, беникиели вареники,
Эники, беники съели вареники,
Эники, беники, хоп!
Вышел зелёный сироп…(Выбирает девочку) О, моя!…
Эники, беники ели вареники,
Эники, беники съели вареники,
Эники, беники, хоп!

12. 12
Вышел зелёный сироп. (Снова выбирает девочку) И это моя. У меня же
мальчик и девочка. О, придумал! Пошлите все домой, пошлите.
Дома.
Папа: Вот, выбирай, на любой вкус.
Мама:Ну и что здесь сложного? Вот Саша, а вот Маша. Это наши дети.
Папа: Ура!!!
Все:Что бы мы долали без наших мам!
Саша: "Берегти матір - значить піклуватися про чистоту джерела, з якого ти
пив з першого свого подихуй питимеш до останньої миті свого життя; ти
живеш людиною і дивишся в очі інших людей як людина лиш остільки,
оскільки ти назавжди залишаєшся сином своєї матері", - писав видатний
педагог В.Сухомлинський.
Владік.
Де б не були ми, знов і знов
Назад знайдем дорогу,
Нас кличе матері любов
До отчого порогу
Саша.
Спасибі нашим матерям
За все під небом миру,
Вони життя дарують нам,
А ми їм – вдячність щиру.
Владік.
Спасибі вам говорим знов
За вашу ласку і любов.
Зичить усім мамам сьогодні наш клас,
Щоб добро і щастя не минули вас.
Саша.
Спасибі вам, мамо, за щедре тепло,
За людяність вашу, безмежне добро,
За руки робочі, безсоннії ночі,
За те, що зростили, за хліб на столі.
Спасибі вам, рідна, спасибі вам, ніжна,
Низький вам уклін до землі!
(Під музику діти дарують своїм батькам подарунки і листи)
Саша Дорогінаші! Рідні! Ми часом буваємо нестриманими, неласкавими,
можемо збрехати, нагрубити.
Іра Ми не слухаємо порад і маємо на все свою думку. Ми багато беремо і
так мало віддаємо!
Саша За кожне грубе слово – ПРОБАЧТЕ
Іра За кожну вашу сльозинку– ПРОБАЧТЕ
Саша За кожну хвилину, що ви недоспали – ПРОБАЧТЕ
Іра За кожну квітку, що ми не подарували – ПРОБАЧТЕ
Саша За кожну морщинку на вашому милому, прекрасномуобличчі-
ПРОБАЧТЕ
Танець з мамами, діти запрошують мам.
Аліна: В твоїх очах - моя надія,

13. 13
А ніжність, ніби два крила,
Я все здолаю, все зумію,
Щоб ти щасливою була.
Візьму усі твої печалі
І не пущу до тебе зла,
Щоб ти в задумі не мовчала,
Щоб ти щасливою була.
Я засвічуся серед ночі
Вікном одним серед села,
Розвиднютемінь, як захочеш...
Щоб ти щасливою була.
Зберунектар з найкращих квітів,
Як та турботлива бджола,
Щоб медом губи обігріти,
Щоб ти щасливою була.
З небес зоринувечорову
Спущу до ніжного чола,
Щоб ти мені всміхнулась знову,
Щоб ти щасливою була.
Переглядзнятого заздалегідь відео-привітання.
(https://www.youtube.com/watch?v=Czm5n2-rYoc)